CC BY
139
330.3:330.342.23(478)
Диба Л.М.,
старший викладач кафедри економ^и пiдприeмства та економмчноТ теори ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди»
ОСОБЛИВОСТ1 ШФОРМАЦ1ЙНО1 1НДУСТРП УКРА1НИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
У cmammi розглядаються особливост1 функцонування ¡нформац1йно1' галузi в УкраТн i на emani побудови ри-нковоТ eKOHOMiKU. Обрунтовано ocHoeHi напрями стратеги розвитку ¡нформацйноТ ¡ндустрИ] що являеться важливим напрямком в науц i господарськй практиц.
Ключовi слова: iнформaцiйнa eкономiкa, iнформaцiйнi продукти, iнформaцiйнa iндусmрiя, ринкових мeхaнiзм, eкономiчний розвиток.
В статье рассматриваются особенности функционирования информационной отрасли в Украине на этапе развития рыночной экономики. Обоснованы основные направления стратегии развития информационной индустрии, что является важным направлением в науке и практике хозяйствования.
Ключевые слова: информационная экономика, информационные продукты, информационная индустрия, рыночный механизм, экономическое развитие.
In the article the features of functioning of informative industry are examined in Ukraine on the stage of construction of market economy. Grounded basic directions of strategy of development of informative industry which is important direction in science and economic practice.
Keywords: informative economy, informative products, informative industry, market mechanism, economic development.
Актуальнсть проблеми. П1д впливом сучасноТ економ1чноТ' ситуацп i в умовах формування шформацшноТ економ1ки, шформац1я стае все бтьш ц1нним економ1чним ресурсом, товаром, елементом ринкового механ1зму, фактором конкурентно!' боротьби. Використання в ринкових вщносинах шформацп сприяе розвитку економки, 17 ктькюному i якюному росту. Реальнють останн1х десятилпъ довела, що свобода шформацп виступае не ттьки гарантом демократп, але й тюно пов'язуеться економютами i3 свободою конкуренцп i розглядаеться як одне i3 ба-зисних умов ефективного функцюнування ринку.
Очевидно, що ринков1 вщносини впливають на процес функцюнування шформацшноТ шдустрп: 1нформац1я стае товаром, який купуеться i продаеться. З розвитком конкуренцп в виробництв1 товар1в та послуг, зростае попит на основы види шформацп, як1 мютяться в 1нформац1йних базах даних.
Саме тому, сьогодн1 швидкими темпами розвиваеться шформацшна 1ндустр1я. Св1тов1 тенденци перем1щуються в напрямку п1двищення швидкост1 виробництва шформацшних продукт1в та покращення Тх якост1. Це пов'язано, в першу чергу, з тим, що в шформацшнм галуз1 формуються ключов1 фактори п1двищення конкурентоспроможност1, у сферу економш упроваджуються результати нов1тн1х досл1джень. Це зумовлюеться такими чинниками:
■ шформац1я й 1нформац1йна 1ндустр1я набули статусу найбтьш поширеного джерела, яке впливае на сучас-ний соц1ально-економ1чний розвиток;
■ шформац1я стала самост1йним ресурсом i мае специф1чну ц1нн1сть;
■ сам1 технологи та засоби обробки, передач! i використання шформацп е способами створення нових шформацшних товар1в та послуг;
■ шформацшна революц1я зд1йснила поштовх в напрямку формування глобального сусптьства та нового глобального ринку шформацшних товар1в та послуг, який в1дкривае нов1 можливост1 для п1двищення ефективност1 д1яльност1 суб'ект1в господарювання.
Забезпечення ст1йкого економ1чного розвитку та формування ринковоТ економки на сучасному етап1 вир1ша-льним чином залежить i в1д масштаб1в шформацшноТ шдустри та як1сного р1вня и продукцп.
Аналiз ocTaHHix дослщжень i публiкацiй. Питання теори i практики впливу 1нформац1Т та шформацшних продукт1в на економ1ку краТни в перюд переходу до ринкових вщносин розкрит1 в працях в1тчизняних наукових до-сл1дник1в. Так, важливий внесок у дослщження актуальних питань становлення i функц1онування ринку шформацшних товар1в та послуг, формування шформацшного сусп1льства належить таким ученим, як А.Чухно, 1.Родюнов, О.Чубукова, Г.Предик, Г.Жаворонкова, О.Черниш, Н.Пономаренко та 1нш1. Сутнють та концептуальн1 проблеми пов'язан1 1з становленням категорп «1нформац1я» та впливу трансформацшних процес1в на формування шформацшного сусптьства розкрит1 в роботах в1домих учених; В.Савчук, Ю.Зайцев, 1.Малий, Ю.Бажал, Л.Федулова.
Постановка завдання. Розвиток шформацшноТ шдустри е об'ективною необхщнютю i одн1ею 1з складових прогресивних змш в економ1ц1 держави. В1дпов1дно визначення стратеги розвитку шформацшноТ шдустрп являеться важливим напрямком в науц1 i господарськ1й практиц1 сучасного сусптьства.
Виклад основного мaтерiaлу. З науковоТ точки зору 1нформац1я належить до початкових, невизначених або
12
Економiчний вюник унiверситету | Випуск № 20/1
© Диба Л.М., 2013
аксiоматичних понять. Як вщображення явищ реального свiту, iнформацiя розкривае суть явищ чи процесiв через там процедури, як збiр, передача, перетворення i забезпечення суб'екта дост^рними вiдомостями. В цьому выношены iнформацiя поеднуе в собi чимало властивостей, а, щоб зрозумiти 17 суть, слщ видiлити найсуттeвiшi характеристики шформацп.
За своею природою шформа^я е об'ективною, оскiльки вона вщображае процеси, якi проходять у реальних системах, i виражае якюну визначенiсть або кiлькiсну мiру властивостей, взаемозв'язюв i взаемодiй, що проткають в реальному життi. Але шформа^я мае й абстрактний характер. Це найбтьш повно проявляеться в описах рiзно-манiтних процесiв з допомогою тако! унiверсальноí мови, як математика. Математичн описи, що мають суто абстрактний характер, дозволяють передбачити процеси та рухи реально юнуючих об'ек^в. Це означае, що шформа-цiя одночасно е i абстрактною, i конкретною. Рiч у тому, що та шформа^я, яку отримуе суб'ект з навколишнього середовища в натуральнш формi, завжди конкретна, але суб'ект негайно перетворюе 17 в абстрактну, якою почи-нае оперувати в процес спiлкування з 1ншими суб'ектами. lнформацiя завжди пов'язана з пам'яттю суб'екта, в якiй вона одночасно збертаеться в двох видах: реальна, або об'ективна 1нформа^я про навколишне середовище реального свп^, i абстрактна, що виступае в закодованому вид^ де кодом виступае мова, якою володiе суб'ект.
Щоб мислити та спткуватися з шшими суб'ектами, доводиться займатись кодуванням i декодуванням, тобто переходити вiд образу до коду i навпаки. Та шформа^я, що спостерiгаеться в навколишньому середовищi в нату-ральнiй формi i сприймаеться органами вiдчуттiв, е первинною, а та, що отримуеться в закодованш формi в про-цесi навчання та мислення - вторинна. Саме вторинна шформа^я видтила людину з навколишнього свiту, забез-печила передачу знань мiж поколшнями, а отже, i розвиток людського сусптьства.
Важливим е те, що 1нформацю як i енергiю, слщ вiднести до реальних I матерiальних процесiв. Але 17 особ-ливють полягае в тому, що вщдаляючись вiд процесу або об'екта, що вщображаеться, Iнформацiя не розсiюеться, а служить засобом пояснення закономiрностей реального свп^ i його перетворення.
1нформацшна iндустрiя становить близько 1000 млрд. дол., темпи 17 розвитку найвищi на свiтовому ринку -11% щорiчно (що в середньому становить 6-8%, а в таких кражах, як Китай, В'етнам, Польща - 25 - 27%), але попит залишаеться незадоволеним i продовжуе зростати [1]. В Украíнi питома вага шформацмно!' iндустрií у ВВП становить 0,48%, у той же час в США - 2,5 - 4,5%, у Росп - 1%[4]. Основною метою ефективного функцюнування iнформацiйноí iндустрií е здатнiсть забезпечити оргаыза^ю взаемовигiдного обмiну iнформацiйними продуктами мiж всiма учасниками ринку.
Якщо зробити короткий iсторичний екскурс, то можна сказати: шформа^я до недавых пiр була класичним прикладом сусптьного блага, споживання якого було неконкурентним. Бiльшiсть продуктiв iнформацiйноí дiяль-ност за своТм статусом були сусптьними благами i, як правило, в даному випадку держава брала на себе вщпо-вiдальнiсть за весь процес регулювання виробництва i розподту саме тих iнформацiйних благ, без яких сусптьс-тво не мае можливост нормально функцiонувати i розвиватися.
Так значний обсяг шформацп формуеться в органах влади, маеться на увазi законодавча база. Великий ма-сив шформацп знаходиться в наукових установах у виглядi звтв, рацiоналiзаторських пропозицш. Виробниками iнформацiйних ресурсiв е видавництва вщповщного спрямування, науковi та галузевi збiрники. Таким чином формуеться частина неринкових шформацшних товарiв та послуг, якi реалiзуються державою або некомерцшними структурами за цшами, що не мають економiчного значення, а з метою задоволення шдивщуальних потреб до-машнiх господарств i суспiльства в цiлому.
Вiдповiдно виникають питання: чи можливо що шформацшы товари та послуги будуть юнувати виключно як суспiльнi блага, хто визначить максимально ефективний обсяг виробництва сусптьного блага та нарешт^ хто платитиме за шформацшы товари та послуги.
Наявнють сучасних трансформацшних процеЫв, якi ведуть до створення цтюноТ економiчноí системи, що фу-нкцюнуе на ринкових принципах, поступово надтяють iнформацiю товарними властивостями. Неринковi товари та послуги переходять до ринкових, тобто вщбуваеться становлення окремого виду економiчноТ дiяльностi - шфо-рмацшноГ. Таким чином, ринковi вiдносини внесли в розвиток шформацшноГ iндустрií сво1 корективи - на ринку з'явилася частина шформацшних товарiв та послуг, яка призначена для реалiзацií та реалiзуеться за економiчно значущими цшами.
Ринковi вiдносини визначають i новi правила поведiнки: користування iнформацiйними товарами та послугами повинно бути платним, що, по-перше, необхщно для матерiальноТ винагороди тих, хто генеруе шформа^ю i за-безпечуе функцiонування шфраструктури и збереження, продажу, використання; по-друге, застосований принцип платност за шформацшы товари та послуги буде спонукати виробниш iнформацií до активного вивчення потреби споживачiв i намагання максимально задовольнити 1х попит на шформацшы товари та послуги, тим самим пщ-нiметься рiвень важливост i цiнностi iнформацií.
Крiм того, можна сказати, що характерними закономiрностями функцюнування шформацшноГ iндустрií в умо-вах ринкових перетворень е наявнють таких факпв:
1) неухильно збтьшуеться частка штелектуально1 працi, яка мютиться в запропонованих iнформацiйних това-
Економлчний в1сник ун1верситету | Випуск № 20/1
13
рах та послугах;
2) основним напрямком у формуванн шформацшних продукпв е максимальне врахування i задоволення ш-дивiдуальних потреб споживачiв, тобто ïx iндивiдуалiзацiя (зникае безадресне вироблення або надання шформацшних товарiв та послуг);
3) формуеться широкий i рiзноманiтний спектр шформацшних товарiв та послуг i вщповщно здшснюеться пе-реxiд вiд задоволення споживчих потреб до виршення дтових завдань, що дозволяе споживачу обирати най-бiльш прийнятний комплекси послуг, який вщповщае потребам, метi дослщження, фiнансовим можливостям;
4) новi шформацшы товари та послуги не знищують ранiше iснуючi види iнформацiйниx продукпв, вони ттьки до-повнюють i частково змшюють Ух у вщповщносп iз вимогами часу i розвитком науково-техычного прогресу.
Зрозумiло, що, орiентацiя державного сектору на безприбутковiсть i небажання виходити на шформацшний ринок можуть мати не бажанi наслщки. З iншого боку, повний переход iнформацiйноï дiяльностi на комерцiйнi засади може поставити пщ загрозу загальнодоступнють iнформацiï [3]. Роль держави полягае у встановленн чiткиx правил функцюнування шформацшно!' iндустрiï та вЫх ïï складових. Вiдповiдно на кожному етап економiчного розвитку необxiдно дотримуватися оптимального стввщношення мiж безкоштовним i платним наданням та спо-живанням шформацшно!' продукцп. Звичайно, повинен залишитися окремий перелiк загальнодоступних шформацшних товарiв та послуг, який буде вироблятися для населення безкоштовно, що е необхщним для швидкого i стшкого розвитку всього суспiльства i його продуктивних сил.
Аргументом на користь збереження державного сектору в шдустрп шформацп виступае те, що наука, технка i виробництво потребують об'ективноУ та сучасно!' шформацп для прийняття державних рiшень i проведення вщпо-вщно!' державно!' полiтики.
Наявнють i ймовiрне збереження значно!' частки держави на ринку шформацшних товарiв та послуг поясню-еться як двоютим характером шформацп (з одного боку це товар, з шшого - сусптьне благо), так i рiзницями в цiльовиx установках i стимулах шформацшного обслуговування (попит i ефективнють для приватного сектору, вимоги розвитку економки i суспiльства - для державного сектору), все ще юнуючою збитковютю пiдготовки шформацп та ïï введення в шформацшы системи, прибутковiстю ïï розподiлу i розповсюдження [2].
Однак, поступово шформацшна дiяльнiсть збiльшуе обсяги свое!' комерцiалiзацiï, що призводить до зростання шформацшноТ iндустрiï. Зрiст прибутковостi шформацшно'Г дiяльностi стимулюе до надходження додаткових шве-стицiй в iндустрiю шформацп, а здорова конкурен^я - до своечасного введення нововведень.
На сучасному етап розвитку шформацшна продукцiя представлена широким спектром шформацшних товарiв та послуг: консультаци з питань шформатизаци, створення програмного забезпечення, оброблення даних, робота з базами даних, техычне обслуговування i ремонт офюноТ та комп'ютерноУ теxнiки, крiм того постшно створюються новi на-прямки, як передбачають пошук нових форм i методiв роботи та вiдповiдно надання нових послуг.
За даними 2011 року лiдируючi позици серед основних видiв iнформацiйниx продуктiв займають таю напрям-ки: розробка програмного забезпечення 55%, робота з базами даних 47%, консультацп з питань шформатизацп 32%[4].
Найвища ж концентрацiя iнформацil' мае мiсце у високо урбаызованих та iндустрiально-розвинутиx регiонаx. Так, найбтьш високий попит на шформацшы товари та послуги в м. Киев^ де в 2011 ро^ обсяг реалiзованиx про-дуктiв склав 985929,1 тис. грн., на другому мю^ Харкiвська область (155051,7 тис. грн.), далi йдуть Львiвська (125537,6 тис. грн.), Донецька (103750,9 тис. грн.), Днтропетровська (94505,3 тис. грн.) област^4].
Високий рейтинг споживання шформацшних товарiв та послуг у вище вказаних областях та в м. Киевi пщтри-муеться в основному за рахунок реалiзованиx шформацшних продукпв пщприемствам - в середньому це складае 95%, решта припадае на населення та шших споживачiв.
Споживання шформацшних продукпв пщприемствами i установами пояснюеться бажанням володiти, викорис-товувати i виробляти конкурентоспроможну продукцiю, яка набувае особливоУ актуальностi в умовах ринкових перетворень. I навпаки - низький вщсоток споживання шформацшних товарiв та послуг населенням пояснюеться тим, що основними причинами, ям не заохочують населення Украши до споживання шформацшних продукпв, е:
а) низька кутвельна спроможнють громадян i висока вартють шформацшних товарiв та послуг;
б) цшова полiтика на iнформацiйному ринку, яка не е звичною для населення у зв'язку з тим, що звикли отри-мувати шформа^ю в якостi суспiльного блага;
в) необiзнанiсть населення щодо всього спектра шформацшних товарiв та послуг i майбутых переваг як кiнце-вого результату використання продукту.
Таким чином, найважлившими умовами для широкого поширення такого виду шформацшноТ дiяльностi як ш-формацiйнi товари та послуги е: з одного боку, наявнють високого рiвня життя (досягаеться за рахунок науково-теxнiчного прогресу i сусптьства масового споживання), з шшого - здатнють сусптьства, по мiрi досягнення такого рiвня розвитку, переорiентуватися на отримання не ттьки кiлькiсниx результатiв, а i якюних.
Отже, в умовах ринкових перетворень шформацшна iндустрiя починае виконувати таю основы задачк намага-еться максимально задовольнити юнуючий попит на шформацшы товари та послуги; змушуе сплачувати вах уча-
14
Економ1чний вюник ун1верситету | Випуск № 20/1
сникiв за наданi товари та отриман послуги; стимулюе пщвищення ефективностi економiчноT дiяльностi; полiпшуe взаемодю виробникiв товарiв та послуг за рахунок пщсилення елементiв саморегулювання.
На даному етап розвитку можна визначити ряд характерних особливостей функцiонування шформацшноТ ш-дустрiT в умовах ринкових перетворень:
- шформа^я, iнформацiйнi товари та послуги в ринкових умовах стають товаром незалежно вщ того, на як кошти вони були виготовлен (державний бюджет або приваты кошти);
- частина iнформацiйних товарiв та послуг використовуеться безкоштовно, не набираючи форми шформацш-ного продукту. Вщповщно iнформацiйнi товари та послуги надаються як державою так i ринком;
- отримуючи вiд шформацшноТ структури iнформацiю, споживач сплачуе не сттьки за саму iнформацiю, сю-льки за iнформацiйну послугу, тобто послугу по обробцi, аналiзу, наданню продукту;
- вiдслiдковуеться велика роль держави у функцюнуваны iнформацiйноT шдустрп, а тому необхщним стае ви-значення оптимального спiввiдношення мiж платним i безкоштовним споживанням i наданням шформацшних продук^в, вiдповiдно виникае гостра необхщнють у втручаннi держави в шформацшну дiяльнiсть i встановленнi чп"ких правил функцiонування;
- приватний сектор, який надае шформацшы товари та послуги, зштовхуеться з проблемою захисту шфор-мацiйних продуктiв (патенти, авторськ права), а вартiсть захисту прав виробника фактично збтьшуе вартiсть самого шформацшного товару або послуги;
- до цього часу юнують рiзного роду обмеження на втьний продаж iнформацiйних товарiв та послуг, пов'язан iз полiтичними, правовими, економiчними, державними таемницями.
Висновки. Сьогоднi ми маемо ще недостатньо розвинуту шформацшну шдустрп. Вiдповiдно для шформацшноТ iндустрiT вкрай важливим е втручання держави у 17 функцюнування.
Отже, враховуючи ситуацiю в краTнi та мiжнародну практику щодо розвитку шформацшноТ шдустрп, необхщно зазначити, що шформацшна дiяльнiсть потребуе регулювання i координацп з боку держави. При рiзноманiтностi пiдходiв щодо розвитку iнформацiйноT шдустри у рiзних краТнах, можна видтити два основних напрями такоТ полн тики: по-перше, щодо розвитку шформацшноТ шдустрп як сфери, за допомогою якоТ розвиваеться шформацшна економка або економка знань; по-друге, щодо розвитку шформацшноТ шдустрп як каталiзатора со^ально-економiчного розвитку краТни i формування шформацшного сусптьства.
Великою проблемою для УкраТни е те, що вс ц моделi втягують краТну у жорстку конкурентну боротьбу при наявност дуже обмежених соцiально-економiчних ресурсiв (малi обсяги ВВП, обмеження в обсягах фшансового, людського, соцiального та шших капiталiв, кризовiсть сьогоднiшньоT ситуацп в економщ^.
Економiка потребуе запровадження i здiйснення державою iнформацiйноT полiтики. Основними напрямами моделi державноТ iнформацiйноT пол^ики в напрямку пiдвищення ефективностi функцюнування шформацшноТ шдустрп в умовах ринкових перетворень мають бути:
1) створення споживчого ринку на продукти шформацшноТ шдустрп;
2) розвиток конкурентоспроможност шформацшних товарiв та послуг;
3) заохочення швестицш в шформацшну шдустрп;
4) створення державноТ системи моыторингу ринку шформацшних товарiв та послуг.
Таким чином, основним завданням мае бути створення i пщтримання шформацшного напрямку в економiцi краТни. Це мае стимулювати конкурентоспроможнють нашоТ пропозицп на свп~ових ринках, сприяти пiдтримцi про-гресивних форм i методiв використання шформацшних продук^в, посилити спiвробiтництво у здшснены полiтики в сферi шформацшних товарiв та послуг.
Лiтература
1. Геець В. Трансформац1йн1 процеси та економ¡чне зростання в УкраТн1. / Геець В. - X.: Форт, 2008.-436с.
2. Роль ¡нформацн у формуванн1 ринковоТ економ1ки./ Бажал Ю., Бакуменко В., Бондарчук I., Грицяк Н. та ¡н. - К.: К.1.С., 2009. - 384с.
3. Пономаренко Н. Особливост1 розвитку ¡нформацйного ринку: [Монограф1я]. / Пономаренко Н., Ф1наг1на О. - Донецьк: Юго-Восток, 2008. - 193с.
4. Оф1ц1йний сайт Державного ком1тету статистики УкраТни. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
Економлчний вюник ун1верситету | Випуск № 20/1
15
