CC BY
90
В. I. Дубницький
академж АЕН Украши д-р. екон. наук., проф. ORCID 0000-0002-3007-6116
e-mail: [email protected],
Н. Ю. Науменко
канд. техн. наук ORCID 0000-0002-0585-932X
e-mail: [email protected]
Державный вищий навчальний заклад «Укратський державный хiмiко-технологiчний утверситет», м. Днтро
МЕТОДОЛОГ1ЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЩЙНО1 БЕЗПЕКИ В СФЕР1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ РЕГ1ОНУ
Постановка проблеми. В умовах формування в Ук-ра!ш в межах утворення сучасно! демократично! пра-вово! держави, яке супроводжуеться штенсивним про-цесом регюн^заци, висуваеться актуальна наукова проблема, яка полягае в необхщносп подолання поз-начено! невiдповiдностi теоретичного та емтричного забезпечення процесу шформацшно! безпеки новим гострим та складним вимогам до формування ефек-тивних iнститутiв i технологш розв'язання задач захи-сту нацюнально-державних iнтересiв Укра!ни в рамках глобалiзацi1 економiки.
У сучасних умовах на життедшльшсть суспшьства на макро-, мезо-, мiкрорiвнях зростаючий вплив ма-ють iнформацiйнi процеси. Будь-яка iнформацiйна система, як правило, оргашзовуеться в деякому юну-ючому (батьювському) шформацшному просторi, приймаючи його властивостi та правила роботи, роз-виваючись, вона поступово генеруе свш шформацш-ний проспр, який додае певну функцюнальшсть «батьювському» простору, змiнюючи або доповнюючи його властивостi.
Ефективнiсть функцюнування будь-яко! шформацшно! системи безпосередньо пов'язана з тим, як оргашзоваш розмщення, зберiгання, пошук та оброб-ка шформацп. Вочевидь, що ефективне управлiння в межах макро-, мезо-, мiкрорiвнях можливе тальки в тш системi, в яюй чiтко визначеш iнформацiйнi зв'язки як м1ж окремими елементами, так i з зовншшм сере-довищем, у цьому випадку забезпечуеться можливiсть координацп дiяльностi рiзних пiдсистем, !х поеднання з системами бшьш високого та бшьш низького рiвня.
Дотепер серед вчених, яю дослiджують проблеми безпеки на макро-, мезо- та мiкрорiвнях, не вироблено загального пiдходу до визначення основного понятш-ного апарату за вказаною проблематикою (особливо на регiональному рiвнi), включаючи прiоритети i па-раметри спiвпрацi iнститутiв державно! влади по про-тидп загрозам особистостi, суспшьства та держави в iнформацiйнiй сферь Без детального методолого-кон-цептуального обГрунтування наявнi понятiйнi про-блеми лише сприяють примноженню компонентного складу шформацшно! безпеки й «ерозп» !! справж-нього змiсту при акцентi на множиншсть небезпек, яю мають мюце в умовах нестачi стабiльностi сучасних державних та суспшьних iнститутiв в Укра!ш та !! ре-
понах, виступають одним i3 економiко-полiтичних на-слiдкiв свггово! eK0H0Mi4H0'i кризи.
Зазначеш обставини актуалiзують необхiднiсть формування на методолопчному piBHi ефективних ме-ханiзмiв, методiв та моделювання рiзних аспекив ш-формацiйно! безпеки в сферi економiчно! безпеки на регiональному рiвнi. Необхiднiсть уточнення теоретично! моделi будь-яких систем (у тому чист соща-льно-економiчно! системи регiону) з урахуванням розвитку iнформацiйного фактору пов'язана, з одного боку, з розвитком шформацшно-комушкацшних технологш, яю обумовлюють змiни iнформацiйних взае-мозв'язюв в суспшьств^ а з iншого — фундаментальш основи теорп недостатньо дослщжують вiдображення в iнформацiйному просторi на макро-, мезо- та мшро-рiвнях взаемодГ! м1ж суб'ектами будь-яко! дiяльностi.
Аналiз дослiджень i публiкацiй за даною проблематикою. Теоретико-правовi проблеми забезпечення безпеки особистосп, суспшьства та держави представлеш в наукових публшащях вiтчизняних та закордонних вчених. Сшд вiдзначити, що в останш роки помiтно актуалiзувався науковий штерес до проблеми стввщ-ношення шформацшно! сфери суспшьства на макро-, мезо- та мiкрорiвнях, у тому чист i в контекстi ш-формацшно! безпеки в сферi забезпечення економiч-но! безпеки соцiально-економiчно! системи репону.
Поява та наукове закрiплення дефшщп «шфор-мацiйна безпека» безпосередньо пов'язано з осмис-леннями феномену шформатизащ! в межах процесiв глобалiзацi! i вивчення процесу формування шформа-цшного суспшьства та iнформацiйно! економiки. Да-нiй проблемi присвяченi дослiдження провщних закордонних вчених, таких як Д. Белл, У. Дайзарда, М. Кастельса, Й. Масуда Е. Тоффлер, А. Турен. В працях Е. Брандмана В. Заболоцького, Д. Кафтанчи-кова, В. Лейбина, М. Моюеева та шших, значне мюце выводиться стввщношенню iнформатизацi! та глоба-лiзацi! свiтово! економiчно! полiтики як факторiв на-цiонально! безпеки на державному та репональному рiвнях. Слiд видшити науковi працi вiтчизняних вчених, серед яких В. Ляшенко, А. Сухоруков, Ю. Хара-зiшвiлi, а також дослщження опублiкованi в журналах видавництва 1нституту економiки промисловостi НАН Укра!ни «Економ^ промисловосп» та «Вюник еко-номiчно! науки».
Метою роботи е дослщження методолопчного за-безпечення процесiв формування шформацшно1 без-пеки в сферi забезпечення економiчноí безпеки регю-нально1 соцiально-економiчноí системи.
Викладення основного матерiалу роботи. Побудова шформацшного механiзму управлiння господар-ськими системами на принципах моделювання потре-буе комплексного пiдходу, використання досягнень рiзних наук, синтезу рiзноманiтних концепцiй i теорiй. Iнформацiя е одним з ушверсальних видiв ресуретв, яю необхiднi як для процесу прийняття рiшень, так i для формулювання стратегiчних, тактичних та опера-тивних задач господарського розвитку на макро-, мезо- та мiкрорiвнях. Iнформацiйнi ресурси в сучаснш економiцi — це штегральне поняття, що мiстить су-купнiсть вiдомостей, яю формуються в процеет житте-дiяльностi господарських суб'екив, про сощально-економiчнi процеси в виробничш та невиробничiй сферах.
Iнформацiйна безпека як найважливша складова загально! безпеки багато в чому визначае загальну та економiчну безпеку на ветх рiвнях. Безпека держави в розширеному визначеннi позначае стiйке геополь тичне положення краши, безпеку життедiяльностi дер-жавних та суспшьних iнститутiв, пщприемств, оргаш-зацiй, сфери послуг i населення. Це поняття включае декшька основних складових, зокрема, економiчну безпеку та шформацшну безпеку.
Економiчна безпека мае в науковш лггера-турi безлiч визначень. Економiчна безпека на ветх рiв-нях (макро-, мезо- та мжро-) вiдображае все рiзнома-нiття економiчного життя суспшьства, рiзноманiття сфер життедiяльностi людини. Звiдси i 11 функцюна-льна i понятшна багатоварiантнiсть.
На думку авторiв, економiчна безпека — це су-купшсть внутрiшнього середовища, умов i стабшьно-гармонiчних правил, яю утворенi i пiдтримуються державою та 11 громадянським суспшьством, яю забезпе-чують полiтичну i соцiально-економiчну свободу дiя-льностi суб'ектiв економiки на макро-, мезо- та тк-рорiвнях, розвиток i зростання ефективно! економiки, зростання рiвня i якостi життя населення та стшке геополiтичне, економiчне, сощально-еколопчне положення держави та 11 територп в глобальнiй економiцi.
Тод^ з ще1 точки зору, на думку автс^в, шфор-мацiйна безпека — це умови i правила користування iнформацiею, яю забезпечують загальну i економiчну безпеку держави, 11 територп та 11 громадян. Сутшсть шформацшно1 безпеки витiкае з 11 природи та багато-функцiональностi. 1нформащя — це i науковi знання, i навчальнi знання, i, наприклад, потоки вiдомостей про цiни, дат про стан економiки на макро-, мезо- та мiкрорiвнях, про рiвень життя населення кра'1ни та 11 регiонiв, про стабiльнiсть економiки кра'1ни, регiону, суб'екта господарсько'1 дiяльностi. На нашу думку, звщси випливае, що потоки шформацп подiбнi яки-мось вiртуальним хвилям, яю охоплюють та пронизу-ють усi сфери життя суспшьства, всi сфери життедь яльноси людини i утворюваних нею об'екив, суб'ек-тiв, структурних соцiально-економiчних систем та елеменпв. З iншого боку, щ потоки мають i «корпус-кулярний», тобто токовий, направлений на конкретного споживача характер. Тобто шформащя — це де-який корпускулярно-хвильовий процес, який постачае
шформацшною «енерпею» у виглядi знань та ведомостей виробниюв матерiальних, штелектуальних та ш-ших благ, а також шших цiнностей, яю, можливо, но-сять i суб'ективний характер у виглядi цiнностей тальки для цього шдивщуального споживача або вузь-ко'1 групи споживачiв.
Низка закордонних та вггчизняних вчених (серед яких М. Арсеньев, М. Бекетов, В. Болдирев, А. Хаус-тов) надають iнформацiйнiй безпецi на всiх рiвнях ви-няткове значення. Зокрема, М. Бекетов пропонуе розглядати iнформацiйну безпеку не як вид нацюна-льно'1 безпеки, а як вщносно самостiйний наднацюна-льний вид загально'1 безпеки, який забезпечуе прогре-сивний розвиток не тшьки iнформацiйного середовища, але й соцiуму в целому [1]. 1нформацшне сере-довище на рiвнi держави, на думку багатьох закордонних вчених, серед яких О. Петраков, В. Мельников, С. Клейменов [2], О. Левич [3], Е. Брандман [4], е складовою частиною ноосфери. Глобалiзацiя свггово! та нацюнально1 шформацшних систем, доступшсть через не'1 шформацшно1 власностi споживачiв шформацп та 1х комп'ютерiв визначають зростання шфор-мацшно1 складово'1 в уетх видах нацюнально1 та регiо-нально1 безпеки.
Очевидно, що шформацшна складова безпеки на ветх рiвнях е головуючою, осюльки через не'1 головним чином i йде взаемодiя суб'ектiв економiки та держави, включаючи приватних осiб. 1нформацшна складова присутня в усiх сферах життедiяльностi людини i суспшьства.
Економiчнi науковi напрямки розглядають поняття «шформацшно1 безпеки» з позицп захисту фь нансових та економiчних iнтересiв держави, регiонiв та оргашзацш та зiставляють вартiсть впровадження та експлуатаци систем шформацшно1 безпеки в сферi економiчноl безпеки, в тому чи^ на рiвнi регiону, та можливi втрати вщ ризиюв та загроз. Роль шформа-цшно1 безпеки в економiчних науках визначаеться, як правило, здатшстю засобiв та метсдав шформацшно1 безпеки, як важливо1 компоненти економiчноl безпеки на ветх рiвнях протистояти загрозам економiчноl цтсноси держави, регiонiв та органiзацiй. Як вщмь чено в працi I. Кохтюлшо1, економiчнi науковi на-прями в дослщженш проблематики шформацшно1 безпеки використовують методолопю, що включае в себе теорда iгор та моделювання соцiально-економiч-них систем, факторний аналiз та дiалектичний метод. Також, серед загальнонаукових методiв, багато до-слщниюв видшяють: системний пiдхiд та системний аналiз, порiвняльний аналiз. Серед економшо-матема-тичних методiв, що застосовуються економiчними на-уковими напрямами для дослщження шформацшно1 безпеки в сферi економiчноl безпеки, дослiдники видшяють: теорж> математично1 статистики та теорiю ймовiрностi, математичне моделювання та теорiю гра-фiв, програмний iнструментарiй для аналiзу та оцiнки ризиюв шформацшно1 безпеки (нечгтке моделювання в середовищi МаНаЪ та йиггуТБСИ) та iн. Слщ вщмЬ тити, що вищевказанi методолопчш пiдходи широко використовувались в обГрунтуванш концепцп: «ш-формацiйного суспшьства» (К. Кояма, Й. Масуда), «шформацшного суспшьства» (М. Кастелье), «постш-дустрiального суспшьства» (Дж. Белл), «третьо1 хвилi
модершзацИ» (Е. Тоффлер), «шформацшно1 елгги» (Т. Стоуньер), «програмного суспшьства» (А. Турен).
Як вщзначае А. Саввш, при доспiдженнi проблеми шформацшно1 безпеки, спецiапiсти, як правило, використовують методику побудови моделей, що включае в себе побудову моделей внутршшх та зов-нiшнiх порушниюв iнформацiйноï безпеки, побудову модепi формування системи початкових даних для оцшки i оптимiзацiï системи iнформацiйноï безпеки та розробку математичних моделей оцшок ефективностi системи iнформацiйноï безпеки на макро-, мезо- та мiкрорiвнях, розробку iмiтацiйноï модепi функцюну-вання системи шформацшно1 безпеки, в тому чист в сферi забезпечення економiчноï безпеки держави та ïï регiонiв.
До основоположних задач дослщження проблематики шформацшно1 безпеки в сферi забезпечення економiчноï безпеки регiону, на наш погляд, слщ вщ-нести — формування нових пiдходiв до розумшня ш-формацп та доспiдження феномену шформацп як еко-номiчного ресурсу штереетв регiонапьного промисло-вого та шфраструктурного комппексiв. Також важли-вим напрямом е «прагматична» адаптащя основних положень теорп шформацшно1 безпеки для економiч-но1 дiяльностi суб'ектiв господарювання регiонапьноï соцiапьно-економiчноï системи. В реалiях промисло-вого комплексу регiонiв до важливих напрямiв слiд вщнести дослщження iнформацiйноï складовох вироб-ничих вщносин та створення методик оцiнки вартоси iнформацiï.
Спiд погодитись з точкою зору дослщниюв А. Тютина [5], М. Мизинцево1 [6] щодо прикладних доспiджень iнформацiйноï безпеки у сферi економiч-но1 безпеки регiонiв в межах забезпечення нацюналь-но1 безпеки слщ вщнести протидiю фiнансовим кризам та нестабшьносп засобiв шформацшно'1 безпеки, а також виявлення зовнiшньоекономiчних аспектiв проблем iнформацiйноï безпеки держави та ïï репошв.
В окрему категорда задач економiчних наукових напрямюв спiд вiднести оцiнку вартоси впровадження засобiв iнформацiйноï безпеки [7], що включае в себе розрахунок витрат на управлшня шформацшною без-пекою пiдприемств (суб'ектiв господарського комплексу соцiально-економiчноï системи регiону), а також аналiз фiнансовоï складовоï iнформацiйноï безпеки в межах репону.
Бшьшють доспiдникiв видшяють в окрему катего-рiю задачi, що пов'язаш з ризиками та загрозами ш-формацiйноï безпеки, що включають в себе: класифь кацiю економiчних загроз iнформацiйноï безпеки та систематизащю iнформацiйних ризиюв [8]. Серед ш-ших напрямiв доспiдження видшяють вплив якостi ш-формацiйних ресурсiв на ефектившсть функцюну-вання об'ектiв управлшня, питання захисту персона-пьноï та комерцiйноï таемницi, правове регулювання по питанням власносп на iнформацiйнi ресурси.
До однiеï з основних сфер забезпечення шформа-цiйноï безпеки в межах забезпечення економiчноï безпеки соцiально-економiчноï системи регiону спiд вщ-носити сферу розширеноï взаемодiï поняття шформа-цiйноï безпеки та держави, що включае в себе вико-ристання шформацшних технопогiй та пщвищення ш-формацiйноï безпеки для пщвищення конкуренто-спроможностi економiки держави та ïï репошв.
До базових ресуретв, що використовуються еко-номiчними науковими напрямами для розгляду та розв'язання проблем iнформацiйноï безпеки в сферi забезпечення економiчноï безпеки держави та ïï репошв, вщносять засоби виробництва, збору, обробки та розповсюдження iнформацiï. Серед загроз, яким про-тидiють економiчнi науки в сферi iнформацiйноï безпеки, видшяють [9-11]: шформацшш ризики, загрози фiнансовоï цМсноси, загрози нестабiпьностi еконо-мiки тощо. До iнформацiï, що необхiдна економiчним наукам, у тому чиспi щодо проблем регiональноï еко-номiки, для розв'язання проблем iнформацiйноï безпеки на мезо- та мiкрорiвнях слщ вщнести — вартють проектування, введення в дда та експпуатацiю системи iнформацiйноï безпеки, вартiсть засобiв забезпечення iнформацiйноï безпеки в сферi економiчноï безпеки регiону та суб'ектiв господарювання регiональноï сощ-апьно-економiчноï системи.
С^мке зростання та диференцiацiя попиту на всшяю види iнформацiйних продуктiв та послуг з боку господарських суб'екив регiонапьноï сощально-еконо-мiчноï системи в умовах тiсноï взаемодiï глобальних та репональних економiчних процесiв е стимулами до формування та розвитку ринюв iнформацiйних та ко-мунiкацiйних технологш, в тому чист для розв'язання задач забезпечення iнформацiйноï безпеки в сферi економiчноï безпеки регiонiв. Стд вiдмiтити, що пщ-вищення вимог до якосп та часових характеристик ш-формацiйних послуг об'ективно обумовлено необхщ-нiстю оперативного розв'язання актуальних господарських задач, у тому чист забезпечення безпеки бiз-несу, розмiрнiсть та скпаднiсть яких останшми роками суттево зросла.
Для господарюючих суб'ектiв промислового та ш-фраструктурного комплексiв репону та галузей еконо-мiки яюсть та швидюсть переробки ринковоï шфор-мацiï, необхiднiсть протидiï економiчним загрозам стали виршальним фактором ïх конкурентоспромож-ностi. Цi та iншi сучасш перетворення в господарськш системi Украши та ïï репошв, розвиток пщприемни-^koï активностi, становлення ринкових структур та, викликана цими процесами в межах глобальноï еко-номiки, необхщшсть швидкого та компетентного прийняття шщативних рiшень привели до суттевих змш як в масштабах, структурi, функщях та потоках iнформацiï, так i в оргашзацшних формах i методах обробки, представлення та використання знань.
Перехщ Украïни та ïï репошв до стшкого еконо-мiчного розвитку можливий тальки шляхом поеднання сучасних технологш, наукомютких та ресурсозбер^а-ючих виробництв з рiзноманiгтям перспективних форм шформацшних механiзмiв управпiння, в тому чист i забезпечення iнформацiйноï безпеки репона-пьноï соцiапьно-економiчноï системи. Особливого значення набувае управлшня шформацшними ресурсами — фактично воно стае важливим засобом забез-печення ефективноï дiяльностi суб'ектiв господарського комплексу репону, в цшому регiональноï сощ-апьно-економiчноï системи, мiжгалузевого комплексу в межах взаемодiï мiжрегiональноï спiвпрацi.
Створення адекватних iнформацiйних механiзмiв управлiння i методологiчного забезпечення рiзнома-нiтними економiчними об'ектами регiонапьноï соща-льно-економiчноï системи набувае едину методоло-гiчну основу, коли iнформацiя i знання трактуються
як найважливший ресурс i як елемент економiчного потенщалу господарсько1 системи регюнального простору. Iнформацiйний мехашзм розвитку господар-сько1 системи регюну i забезпечення його економiчноl безпеки представляе собою сукупнiсть правил i процедур перетворення зовншньо1 та внутршньо1 шфор-мацп про умови, середовище, фактори, ресурси, про-цеси, результати та !х функцiонування i тому подiбнi характеристики суб'ектiв i об'ектiв господарсько1 дiя-льностi, яю необхiднi для забезпечення стiйкостi та збалансованого економiчного зростання.
Розв'язання проблеми утворення единого шфор-мацiйного простору регюнально1 соцюприродогоспо-дарсько1 системи, на нашу думку, е одним iз прюри-тетних напрямiв при формуванш комунiкативного се-редовища регiону. бдиний iнформацiйний простiр ре-гiону може бути визначено як сукупшсть взаемопов'я-заних засобiв та способiв формування, використання, збертання та актуалiзацil даних, шформацп, знань про соцiально-економiчнi характеристики регiону (грома-дян, об'ектiв, ресурав тощо), що забезпечують сумю-шсть та взаемодiю державних, регiональних та локаль-них iнформацiйних систем на конкретнш територп та складають умови забезпечення шформацшно1 безпеки в сферi економiчноl безпеки регюнально1 сощально-економiчноl системи.
Важливим етапом формування шформацшно1 системи регiону, з включенням компоненти — шформа-цiйна безпека е виявлення та оптимiзацiя зв'язюв складових структур, наприклад: галузi промислово-стi — екосистема, населення — трудовi ресурси, бюджет — кредитна политика. Для прийняття стратепчних рiшень за проблемами розвитку регюну, забезпечення його економiчноl безпеки, вибору адекватно1 стратеги, планування та прогнозування, необхщно виконати ряд стандартних процедур переробки вихщно1 шформацп, а також врахувати функцюнальш та органiзацiйнi особливосп регiональних iнформацiйних систем. Практика показала, що регюнальний iнформацiйний механiзм в контекста забезпечення економiчноl безпеки регюнально1 соцiально-економiчноl системи по-рiвняно легко адаптуеться до потреб компонента рiз-них господарських систем, гармошзацп економiчних iнтересiв регiону та суб'екпв господарювання та дозво-ляе врахувати специфiку регiонального господар-ського комплексу, його розмiру та мiсця в макро- та мезоекономiчнiй iерархil.
На думку авторiв, розвиток оргашзацшно-право-вого забезпечення шформацшно1 безпеки регiону в межах його економiчноl безпеки повинен включати:
— участь органiв державно1 влади регiону в аналiзi стану шформацшно1 безпеки в цiлому регюнально1 со-цiально-економiчноl системи та пщготовщ пропозицiй по адмiнiстративному та правовому регулюванню в сферi забезпечення економiчноl безпеки регiону;
— залучення державно1 влади до роботи системи забезпечення регюнально1 iнформацiйноl безпеки по визначенню напрямiв розвитку правового та оргашза-цiйного механiзмiв безпеки, створення проекив зако-нодавчих та нормативних акпв регiонального масштабу;
— основнi принципи регюнально1 iнформацiйноl полiтики в контекси забезпечення економiчноl без-
пеки регюнально! соцiально-економiчноl системи по-виннi найти вщображення в Доктринi iнформацiйноl безпеки регюну — впорядкована система поглядiв, критерпв, порогових значень на проблему протидп за-грозам нацiонально-державним економiчним iнтере-сам, яка взаемопов'язуе оргашзацшш, правовi та тех-нiко-технологiчнi заходи захисту регюнального шфор-мацiйного простору та заснована на аналiзi ступеня його захищеносп в контекстi прояву вищв загроз i ди-намiки !х розвитку.
Висновки. За результатами методолопчних аспек-тiв iнформацiйноl безпеки в сферi економiчноl безпеки регюнально! соцiально-економiчноl системи слiд вщзначити:
— економiчнi науковi напрямки вдаграють важ-ливу роль в розв'язанш проблем iнформацiйноl безпеки, оскшьки методологiя, що розроблена в межах економiчних наук, знайшла достатньо широке засто-сування в сферi безпеки на макро-, мезо- та мiкрорiв-нях, розрахунках економiчних наслiдкiв загроз та ри-зик^в, планування витрат, як1 пов'язанi з придбанням та експлуатащею засобiв захисту iнформацil;
— методи та напрацювання, що створеш в межах дослiджень в сферi iнформацiйноl безпеки та теорil ш-формацй, не повною мiрою знайшли свое застосу-вання в протидп порушенням в економiчнiй сферi, за-хистi економiчноl безпеки держави, регюну, суб'екпв господарсько1 дiяльностi в межах регюнально1 соцiа-льно-економiчноl системи, особистосп;
— слiд вiдмiтити, що в подальшому синтез ряду наукових напрямюв (регiональноl економiки, iнфор-мацiйних технологш, процесу децентралiзацil на регi-ональному рiвнi та iн.) буде тшьки посилюватись по мiрi переходу суспшьства до iнформацiйного етапу розвитку та впливу глобально1 економiки.
Елементами науково1 новизни даного дослiджен-ня, на думку авторiв, е запропонованi три базовi ви-моги до оргашзацшно-правого забезпечення iнформа-цiйноl безпеки регюну: формування принцитв регiо-нально1 полггики, пiдвищення забезпечуючо1 функц11 виконавчо1 влади у становленш iнформацiйноl безпеки регюну, формування базових принцитв шфор-мацшно1 полiтики на рiвнi регюну.
Вважаемо за необхщне продовжити дослщження за проблематикою забезпечення iнформацiйноl безпеки на рiвнi регiональноl соцiально-економiчноl системи за напрямами: розробка методики ощнки ризи-к1в та загроз у сферi економiчноl безпеки; забезпечення методологи шформацшно1 безпеки на мезо- та мiкрорiвнях.
Список використаних джерел
1. Бекетов Н. В. Информационная безопасность развития государства. Информационные ресурсы России. 2014. № 6. С. 32-35.
2. Мельников В. П., Клейменов С. А., Петраков А. М. Информационная безопасность и защита информации. Москва: Academia, 2008. 336 с.
3. Левич А. П. Информация как структура системы. Семиотика и информатика. 1978. №10. С. 115132.
4. Брандман Э. М. Глобализация и информационная безопасность общества. Москва: РПиБ, 2007. 192 с.
5. Тютин А. В. Классификация информации: теоретические и априорные подходы и предложения по их совершенствованию. Проблемы регионоведения. 2002. Вып. 4. С. 211-212.
6. Мизинцева М. Ф. О формировании информационных механизмов развития региональных хозяйственных систем. Экономическая система современной России. 2001. № 2. С. 125-130.
7. Тараторин Д. И. Разработка математической модели оценки эффективности системы информационной безопасности предприятия распределенного типа. Сб. наук ст. аспирантов СПбГиЭУ. 2006. № 16. С. 188-192.
8. Науменко Н. Ю., Бшоброва О. В., Овчаренко О. В. 1нформацшна безпека в умовах сучасного стану i перспектив розвитку сощально-економ1чно! системи держави та репону // Оргашзацшно-економ1чний ме-хашзм збалансованого розвитку репошв. Фшансово-економ1чна безпека: колективна монограф1я / за заг. ред. проф. В. I. Дубницького; УДХТУ. — Дншро: ДВНЗ УДХТУ, 2017. — С. 73-92.
9. Баранова Е. К. Методики анализа и оценки рисков информационной безопасности. Образовательные ресурсы и технологии. 2015. № 1(9). С. 73-79.
10. Михайлов Д. В. Концептуальная модель информационной безопасности предприятия. Вкник Cxi-дноуратського утверситету iм. В. Даля. 2013. № 4(193). С. 114-118.
11. Дудатьев А. В. Метод управления комплексной информационной безопасностью. Ukrainian Scientific Journal of Information Security. 2015. vol. 21, issue 2, p. 207-212.
References
1. Beketov N. V. (2014) Informacionnaya bezopas-nost razvitiya gosudarstva. [Information security of the development of the state]. Informacionnye resursy Rossii, 6, pp. 32-35 [in Russian].
2. Melnikov V. P., Klejmenov S. A., Petrakov A. M. (2008) Informacionnaya bezopasnost i zashhita informacii [Information Security and Information Security]. Moskva: academia [in Russian].
3. Levich A. P.(1978) Informaciya kak struktura sis-temi [Information as a system structure]. Semiotika i in-formatika, 10, pp. 115-132. [in Russian].
4. Brandman E. M. (2007) Globalizaciya i informacionnaya bezopasnost' obshhestva [Globalization and Information Security of the Society]. Moskva: iz-vo RPiB.
5. Tyutin A. V. (2002) Klassifikaciya informacii: te-oreticheskie i apriorny'e podxody' i predlozheniya po ix sovershenstvovaniyu [Information classification: theoretical and a priori approaches and suggestions for their improvement]. Problemy' regionovedeniya, 4, pp. 211-212.
6. Mizinceva M. F. (2001) O formirovanii infor-macionny'x mexanizmov razvitiya regional'ny'x xozyajst-venny'x system [On the formation of information mechanisms for the development of regional economic systems]. E'konomicheskaya sistema sovremennoj Rossii, 2, pp. 125130.
7. Taratorin D. I. (2006) Razrabotka matematich-eskoj modeli ocenki e'ffektivnosti sistemy' informacionnoj bezopasnosti predpriyatiya raspredelennogo tipa [Development of a mathematical model for evaluating the effectiveness of a distributed information type enterprise information security system]. Sb. nauk st. aspirantov SPbGiE'U, 16, pp. 188-192.
8. Naumenko N. Yu., Bilobrova O. V., Ovcharenko O. V. (2017) Informacijna bezpeka v umovah suchasnogo stanu i perspektiv rozvitku social'no-ekonomichnoï sistemi derzhavi ta regionu [Information security in the current state and prospects of development of the socio-economic system of the state and the region]// Organizacijno-ekonomichnij mekhanizm zbalansovanogo rozvitku regioniv. Finansovo-ekonomichna bezpeka: kolektivna monografiya [Organizational and economic mechanism of balanced regional development. Financial and economic security: a collective monograph] / za zag. red. prof. V. I. Dubnic'kogo, Dnipro: DVNZ UDHTU, pp. 73-92.
9. Baranova E. K. (2015) Metodiki analiza i ocenki riskov informacionnoj bezopasnosti [Methods of analysis and risk assessment information security.]. Orazovatel'ny'e resursy' i texnologii, 1(9), pp. 73-79.
10. Mixajlov D. V. (2013) Konceptual'naya model' informacionnoj bezopasnosti predpriyatiya [Conceptual model of enterprise information security]. Visnik Sxid-nouraïns'kogo universitetu im. V. Dalya, 4(193), pp. 114118.
11. Dudat'ev A. V. (2015) Metod upravleniya kom-pleksnoj informacionnoj bezopasnost'yu [Integrated Information Security Management Method]. Ukrainian Scientific Journal of Information Security, 21, issue 2, pp. 207212.
