CC BY
65
УДК 371.15
ЕВОЛЮЦ1Я ТЕОРЕТИЧНИХ П1ДХОД1В ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ПРИРОДИ ВАРТОСТ1
Уманцiв Г.В.
У статт/ наведено результати досл'!дження еволюци теоретичних п'дход'в до визначення рол/ та мсця вартост/ у процес зростання р'вня '¡нтелектуал'заци господарськоУ д'яльност'!. Розкрито основн теоретичн!' концепци формування пост'ндустр'ального суспльства. Проанал/'зовано вектори пдвищення рол!' знань та iнформацiйних ресурс'в у процесах формування вартост !. Досл'джено вплив на вартсн в'дносини чинник/'в, пов'язаних з формуванням iнформацiйного суспльства. Висвiтлено сучасний стан науковоУ iнтерпретацiУ теор/'й вартост/ та Ух в '1дпов'1дност'1 викликам глобал'заци.
Предметом досл'дження е теоретико-методологiчнi засади анал'зу еволюци наукових пдходв до трактування економчноУ природи вартост'!.
Метою статт/ е аналiз основних п'дход'в до визначення економчноУ природи вартост'!, систематизац я наукових погляд в на УУ еволюц ю та визначення напрям в трансформац У вартост у процес '¡нтелектуал'заци' господарськоУ д'яльност'!.
При написанн статтi використано широкий спектр загальнонаукових та спецальних метод'т, зокрема, сторичний та логiчний, абстрагування, узагальнення, ндукц/У та дедукцУУ, аналiзу та синтезу.
Результати роботи полягають перш за все у здшсненн'! анал'зу основних п'дход'в до визначення рол!' економчноУ сутност'! вартост'!, систематизаци' наукових поглядiв на УУ еволюцю та визначенн на ц й основ напрям в подальшоУ трансформац У вартост п д впливом посилення тенденц й до !нтелектуал'заци' господарськоУ д'яльност'!.
Висновки роботи полягають у тому, що пост'ндустр'альне суспльство характеризуеться формуванням новоУ структури економки. Саме соцально-економ'чн'! трансформацй, що зумовленi процесом переходу св тового господарства до нформац йноУ стад У розвитку потребують досл'дження глибинних перетворень, як в'дбуваються в економ'чнш природ! вартост'!.
Отриманi результати можуть бути використанi як при вдосконаленн проведення економчноУ полiтики держави, так й у навчальному проце& при викладаннi ряду дисципл/'н.
Ключов'1 слова: вартсть, теор/'У вартост'!, пост'ндустр'альне суспльство, iнформацiйна економка, iнформацiя, знання, нтелектуальний продукт.
ЭВОЛЮЦИЯ ТЕОРЕТИЧЕСКИХ ПОДХОДОВ К ОПРЕДЕЛЕНИЮ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ПРИРОДЫ СТОИМОСТИ
Уманцив Г.В.
В статье приведены результаты исследования эволюция теоретических подходов к определению роли и места стоимости в процессе роста уровня интеллектуализации хозяйственной деятельности. Раскрыты основные теоретические концепции формирования постиндустриального общества. Проанализированы векторы роли знаний и информационных ресурсов в процессах формирования стоимости. Исследовано влияние на стоимостные отношения факторов, связанных с формированием информационного общества. Освещено современное состояние научной интерпретации теорий стоимости и их соответствия вызовам глобализации.
Предметом исследования является теоретико-методологические основы анализа эволюции научных подходов к трактовке экономической природы стоимости.
Целью статьи является анализ основных подходов к определению экономической природы стоимости, систематизация научных взглядов на ее эволюцию и определение направлений трансформации стоимости в процессе интеллектуализации хозяйственной деятельности.
При написании статьи использован широкий спектр общенаучных и специальных методов, в частности, исторический и логический, абстрагирования, обобщения, индукции и дедукции, анализа и синтеза.
Результаты работы заключаются прежде всего в осуществлении анализа основных подходов к определению роли экономической сущности стоимости, систематизации научных взглядов на ее эволюцию и определении на этой основе направлений дальнейшей трансформации стоимости под влиянием усиления тенденций к интеллектуализации хозяйственной деятельности.
Выводы работы состоят в том, что постиндустриальное общество характеризуется формированием новой структуры экономики. Именно социально-экономические трансформации, обусловленные процессом перехода мирового хозяйства к информационной стадии развития требуют исследования глубинных преобразований, происходящих в экономических отношениях.
Полученные результаты могут быть использованы как при совершенствовании проведения экономической политики государства, так и в учебном процессе при преподавании ряда дисциплин.
Ключевые слова: стоимость, теории стоимости, постиндустриальное общество, информационная экономика, информация, знания, интеллектуальный продукт.
260
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 29/1
© Уманив Г.В., 2016
THE EVOLUTION OF THEORETICAL APPROACHES TO DEFINING THE ECONOMIC NATURE OF THE VALUE
Umantsiv H.V.
The article contains the results of the research of evolution of theoretical approaches to defining the role and place of the value in the process of the level growth of intellectualization of economic activity. The basic theoretical concepts of formation of postindustrial society are revealed. Analyzed the vectors of enhance of the role of knowledge and information resources in the process of the value formation. Investigated the influence on the value relations factors associated with the formation of information society. The modern condition of scientific interpretation of the value theories and its compliance to the challenges of globalization are showed.
The subject of the research is the theoretical and methodological basis of analysis of the evolution of scientific approaches to the interpretation of the economic nature of the value.
The aim of the article is an analysis of the main approaches to defining the economic nature of the value, systematization of scientific views on its evolution and definition of directions of the value transformation in the process of intellectualization of economic activity.
In the process of writing the article is used a wide range of general scientific and special methods, including historical and logical, abstraction, generalization, induction and deduction, analysis and synthesis.
The results of the research are primarily in the analysis of the main approaches to defining the role of the economic nature of the value, systematization of scientific views on its evolution and definition, on this base, the directions of the further value transformation under the influence of the trends growing towards intellectualization of economic activity.
The conclusions the work is in the fact that postindustrial society is characterized by the formation of a new economic structure. Exactly social and economic transformations which are caused by the process of transition of the world economy to the informational stage of development are requiring the research of deep changes taking place in the economic nature of the value.
The obtained results can be used as in the improvement of realization of national economic policy, and in the educational process in teaching a series of different subjects.
Key words: value, value theory, post-industrial society, information economy, information, knowledge, intellectual product.
Постановка проблеми. Докоршш трансформаций ям вщбуваються у свтовш економщ^ позначен радикальними змшами у визначенж hobíthíx тренов и розвитку, фунтуються використанн досягнень науки, технологш, культури та передбачають залучення результат творчо''' штелектуально' дiяльностi у виробництво конкурентоспроможних товарiв та послуг. Найважлившою особливютю розвитку нацюнального господарства Укра'ни у найближчш перспективi е поступове перетворення шдус^альноУ економiчноТ моделi у постшдусщальну, яка передбачае трансформацш економки товарiв в економку людини та подальше наповнення економiчного простору нематрерiальними компонентами. Саме в контекст зазначених трансформацш виникла потреба у дослщженш чиннимв формування вартост благ у постшдус^альнш економщ^ враховуючи, що вартють е одшею з найбтьш фундаментальних категорiй економiчноТ теори.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Останн дослiдження з питань трансформацй' вартюних вiдносин показали, що ученi звертають увагу на такий аспект актуалiзацiТ концепцп постiндустрiального суспiльства як питання дематерiалiзацiТ вартостi, перетворення формалiзованого знання у фактор виробництва, що ставить пщ сумыв постулати класичних економiчних вартiсних теорiй та свiдчить про «пщрив» закону вартостi.
Серед найбтьш вагомих дослщжень у царинi аналiзу проблем вартостi в економiчнiй теори на сучасному етапi слiд назвати прац О. АнтипiноТ, В. Базилевича, Д. Белла, А. Гальчинського, В. Гейця, Л. Горшо!', А. Гриценка, П. Друкера, В. бвтуха, М. брмошенка, С. Злупка, В. 1лына, В. 1ноземцева, М. Кастельса, А. Колота, Л. Корншчук, В. Логачова, О. Ляшенко, А. Малюка, Ф. Махлупа, А. Чухна, В. Шевчука, Д. Ядранського та Ыших.
Метою статт е дослiдження еволюцп теоретичних пiдходiв щодо модифiкацiТ вартостi благ у постшдус^альнш економiцi.
Матерiали та методи. У статп застосовано сукупнють методiв та пiдходiв, якi дозволили реалiзувати системно-концептуальну еднiсть дослiдження, а саме дiалектичний метод наукового тзнання, методи синтезу та порiвняльний метод, системний та шституцшний пiдходи.
Результати дослiдження. З друго'' половини XX столiття в iндустрiально розвинених кражах, у тому чи^ США, Япони, кражах бвропейського Союзу, виразно проявляеться структурна трансформа^я економiки, яка полягае в розвитку галузей, пов'язаних зi створенням послуг та жформацшних товарiв. lнтелектуальнi продукти, якi створюються в жформацшнш сферi та впроваджуються у процес матерiального виробництва, дозволяють знизити трудомюткють матерiальних товарiв i формують об'ективн передумови для перемiщення зайнятост у сферу послуг [2, с. 10].
Намагаючись осягнути масштабнi трансформацй', флософи, соцiологи та економiсти створили ряд концепцй якi пояснювали б лопку суспiльного прогресу. Однiею iз них е теорiя постiндустрiального сусптьства. В 1959 роцi професор Гарвардського уыверситету Д. Белл, вперше використав поняття постiндустрiального суспiльства в сучасному значены - для визначення со^уму, в якому Ыдусщальний сектор втрачае провщну роль внаслiдок зростаючо''' технолопзацп, а основною продуктивною силою стае наука. Потен^ал розвитку такого
суспiльства, в значнiй Mipi, масштабами iнформацiï i знань. Глобальне обфунтування методологiчноï парадигми цieï Teopiï було викладене в книзi «The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting» i пщхоплене представниками рiзних наукових шкт [22]. Серед основних ознак поспндусщального суспiльства видiлено такi, як радикальне прискорення техшчного прогресу; зниження ролi матерiального виробництва; розвиток сектору послуг та шформащ; змiна мотивiв та характеру людськоТ дiяльностi; поява нового типу ресурав, що залучаються у виробництво; вiртуалiзацiя економiки; суттева модифка^я усieï соцiальноï структури; людина постае як мета i стратегiчний ресурс соцiально-економiчного розвитку [4, с. 25-39].
1з середини 70-х рокiв ХХ ст. акценти змшились на пошук бiльш чiтких термiнiв, що пщкреслювали б одну чи декiлька важливих тенденцiй в соцiальному розвитку. Найбтьш широке визнання отримало поняття шформацшного суспiльства. Формування концепцiï iнформацiйного сусптьства можна вважати еволюцш постiндустрiалiзму. Сучасш прихильники постiндустрiалiзму неоднозначно трактують сшввщношення постiндустрiального та iнформацiйного суспiльств. Зокрема, видтяють такi пiдходи до його визначення:
- шформацмне суспiльство та його концеп^я - це специфiчна гiлка постiндустрiалiзму (В. 1ноземцев та ш.);
- постiндустрiальне та шформацшне суспiльства - це взаемозамiннi термши, по сутi, рiзновиди постiндустрiалiзму в широкому розумшш (М. Коннорз та ш.);
- iнформацiйне суспiльство та його концепцп - це наступниц постшдусфального суспiльства, закономiрний наслiдок його об'ективного розвитку (Д. Белл, Дж. Несбiт, У. Дж. Мартiн та ш.) [5; 6; 8].
Використання шформацп та знань спричинило зростання ролi та значення розумовоТ пращ Наслiдком такого процесу стала iнтелектуалiзацiя економiки, проникнення iнтелектуальноï працi в увесь спектр виробничих вщносин, автоматизаци виробництва та зростання частки пра^внимв, для яких знання у робот в^фграють практичну роль. Сьогоднi в основi формування доданоТ вартостi перебувае процес використання творчоТ працi, шформаци та знань для виробництва продукци у виглядi винаходiв, iнновацiй, ноу-хау, технолопчних способiв та технологiй оргашзацп виробництва [7, с.192].
Теорiя шформацмного суспiльства iстотно збагатила уявлення про сучасному етап суспiльного прогресу. Результатом аналiзу ролi iнформацiï в господарському розвитку захщних краш стала трактування мформацп як специфiчного ресурсу, що не володiе бiльшiстю характеристик, властивих традицмним факторам виробництва. Ще у 1962 роц Ф. Махлуп у прац «Виробництво i розподiл знань у США» вщзначив, що дослщники проблем iнформацiйного суспiльства звертають увагу на модифкацю механiзму ринкового цшоутворення та специфiку визначення цiнностi шформащ, що випливае iз самоТ природи цього феномену [23]. При цьому наголошуеться на тому, що цшнють шформаци визначаеться можливютю пiдвищити обiзнанiсть п отримувача; не мае вщносно стiйкоï об'ективноТ основи у виглядi витрат виробництва i теоретично може коливатись у дуже широкому дiапазонi, що визначаеться шдивщуальними вiдмiнностями творчих можливостей та оцiнок iндивiдiв. Наслщком цього е отримання неоднакового ефекту рiзними споживачами; е швидкоплинною, скороминущою, внаслiдок змiни смакiв та уподобань споживачiв, нових наукових вiдкриттiв тощо. Створена знаннями вартють е не лише змшною величиною, пщвладною рiзким коливанням, кожне з ïï конкретних вттень вiдрiзняеться скороминучим, майже одномаштним характером [8, с. 517].
1нформацшна революцiя радикальним чином змiнюе технолопчний базис суспiльного виробництва. Економiка умовно роздтилась на двi частини. Сектори економки, що фунтуються на застосуванш або розробцi ресурсiв (сiльське господарство, виробництво продуктв, що швидко псуються, прничодобувна промисловiсть), як i рашше, перебувають пiд дiею закону спадноТ дохiдностi. У них, як правило, дiе традицiйна економiчна теорiя. Дiяльнiсть наукомiстких виробництв, в котрих в значнш мiрi концентруються знання, а не матерiальнi ресури, порушуе важливий закон економiки - закон спадноТ дохiдностi [9, с. 326]. Саме тут спостер^аеться пiдрив вартостi. Такий умовний подт економiки на двi частини проходить не завжди строго в межах тих чи шших галузей, а й за окремими виробництвами, вщокремленими видами Вона проходить мiж виробництвом за переважною участю вщчутних чинниш - землi i капралу - i створенням багатства на основi невловимого фактора - знань.
Теоретичы передумови для дослщження проблем вартостi благ в поспндус^альному суспiльствi мiстяться у спадщинi класичноТ та неокласичноТ теорiй вартостi, в ютори яких вiдбилася боротьба об'ективiзму (А. Смiт, Д. Рiкардо, Д. Мтль, Д. Мак-Куллох, К. Маркс) та суб'ективiзму (Е. Кондiльяк, Н. Сенюр, К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Вiзер, Г. Госсен, У. Джевонс). За А. Смiтом вартють визначаеться витраченою на його виробництво середньою необхщною для даного рiвня розвитку продуктивних сил. Вартють i цша складаються iз затрат пращ прибутку, вщсотка на капiтал, земельно'! ренти, тобто визначаються витратами виробництва. Д. Ркардо обфунтував, що у вартосп товарiв слiд враховувати не ттьки працю, витрачену безпосередньо на 'х виробництво, а й працю уречевлену, тобто витрачену на виробництво засобiв пращ потрiбних для того виду пращ при якш вони застосованк Вартiсть товарiв визначаеться «ктькютю працi, втiленiй в них^>, а не тим, яку ктькють продукту можна купити на ринку [9, с. 158-1196].
К. Маркс розробив учення про дво'стий характер пращ вттено' в товара розкрив суперечнють мiж приватною i суспiльною, конкретною i абстрактною працею, споживною вартютю i вартютю товару. «Як творець споживноТ вартостi, - зазначав К. Маркс, - праця виробнимв завжди конкретна (мае певну мету, тип оргашзацп, в^зняеться професшними навичками). Але як творець вартосп, праця е абстрактною, тобто в розумшш абстрагованою вщ конкретноТ працi, праця, яка виявляеться при обм^ товарiв, Тх спiвставленнi, при досягненнi еквiвалентностi цього обмшу» [2, с. 48].
Наприкiнцi Х1Х ст. набув поширення принципово новий пiдхiд до аналiзу вартостi - з позици теори гранично' корисностi. Прихильники ^еТ теори (К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Вiзер, Г. Госсен, У. Джевонс та iн.) вважали неприйнятним зведення вартост до витрат прац або трьох факторiв виробництва (пращ капiталу i землi). На Тх думку, вартiсть (цiннiсть) визначаеться мiрою корисностi результату. Вартiсть як об'ективна категорiя не iснуе. Цiннiсть е суб'ективною i виступае як зааб задоволення бажань.
Розвиток об'ективiстських i суб'ективiстських теорiй вартостi i цшносп змiнився Тх синтезом в кшц XIX столiття в теорiю цши А. Маршалла, який не ттьки вiдмовився вiд видiлення единоТ вартюноТ субстанцiТ, але й саму вартють визначив лише як мiнову пропорцю Так А. Маршалл розiрвав зв'язок мiж вартiсною субстанцiею, вартiстю i цiною, звiвши вартiсть до цши i не надавши вартостi особливого значення. За
A. Маршалом, цша товару визначаеться сшввщношенням попиту i пропозици. Величина попиту залежить вщ споживчих уявлень про кориснiсть товару; масштаби i структура пропозици визначаються рiвнем витрат або сумою цш використаних факторiв виробництва [9, с. 20-28].
Шукав компромюу мiж двома антагонютичними пiдходами до проблематики вартост та цiноутворення i М. Туган-Барановський. Вчений запровадив у науковий об^ поняття «вартiсть» (як витрати засобiв виробництва i працi) i «трудова вартiсть» (витрати живо!' працi), розмежував категорiТ «вартiсть» i «цiннiсть». Остання мае суб'ективний (психолопчна оцiнка корисност товару окремим споживачем) та об'ективний (оцшка такоТ корисностi з боку сусптьства) аспекти. З об'ективного боку цшнють виступае як цiна. Тому при правильному розумшш концепци гранично'' корисносп, цiна, на думку вченого, не заперечуе теорш трудовоТ вартост [12, с. 75].
Слiд зауважити, що теори вартостi були закладен у перiод iндустрiального суспiльства, тому вони бтьшою мiрою вiдповiдають продуктам матерiального виробництва та не вщповщають викликам, якi постали перед сучасною економiчною теорiю та практикою. Докази, як вченi наводять з приводу цього будуються на властивостях, притаманних шформацшним продуктам.
УкраТнськ дослiдники В. Базилевич та В. 1льТн цтком слушно зазначають, що вартiсне оцшювання iнтелектуальних благ не можна здшснити в межах теорiТ витрат виробництва, осктьки немае прямо'' залежностi мiж затратами на отримання iнформацiТ, знань та корисним ефектом вщ них. 1нформацшна економiка надае якiсно новi риси товарам i послугам, як за обсягом i структурою витрат в^зняються вiд традицiйних благ (наприклад, у структурi витрат на виробництво програмного забезпечення 70% складають затрати штелектуальноТ працi). Крiм цього, процес тиражування iнтелектуальних продуктiв зовсiм випадае з лопки традицiйного вiдтворювального процесу, осктьки затрати прац на вщтворення цих благ перетворюються на iррацiональне поняття [8, с. 516-518].
Теорiя гранично'' корисностi також е неприйнятною для визначення вартост iнтелектуальних продуклв, оскiльки джерелом цiнностi, створено'' знаннями, е шформа^я, що робить товари неповторними i надiляе блага особливою якютю. В iнформацiйному суспiльствi зростають обсяги виробництва iндивiдуалiзовано! продукци, якш надае додаткову цiннiсть той конкретний споживач, для кого призначена ця продущя. Кориснють iнформацiТ для конкретного ТТ споживача оцiнюеться за фактом ТТ отримання. Споживач або пошформований, або непоiнформований. lнформацiя мае одиничну кориснють. Цшнють шформаци для споживача едина i не мае «гранично'» свое'' оцшки [8, с. 520-525].
М. брмошенко зазначае, що наведет вище основы теори вартост та чинники утворення вартост, якi передбачен ними, не можуть слугувати надшною основою сучасного цiноутворення, аргументуючи, також, що у них не враховуеться шформа^я як основа економки знань та дiя основних законiв природи i суспiльства - закону збереження та перетворення енерги, а також закону динамiчного, комплексного забезпечення шформащею вiдповiдностi виробничих вiдносин суспiльства рiвню i характеру розвитку продуктивних сил. Автор пропонуе i обфунтовуе методолопчш засади формування шформацшно-енергетичноТ теори вартост [13, с. 16-17], яка базуеться на дослщженнях енергетичних засад економки, якi вiдображенi у працях Л. Ларуша, украТнських вчених С. Подолинського, М. Руденка, Л. Корншчук,
B. Шевчука, В. Зшченка та ш. [6, с. 16-25]. Зпдно цiеТ теорiТ до основних чинниш формування вартостi належать: природа та енерпя, iнформацiя, час, минула та жива праця. Природа та енерпя в шформацшно-енергетичнiй теорiТ вартосп вперше будуть виступати в ролi не витратного, пасивного чинника, а активним творчим фактором формування вартосл.
Особлива роль належить енергетичним ресурсам i сонячнiй енергп - джерелу життя на Землi, учаснику вах виробничих процесiв. lнформацiя не е матерiею, але вона формуе матерiальнi сутностi - об'ективнi реальностi (предмети i явища природи) i здшснюе управлiнський вплив на них. Час е невщ'емною супровiдною субстанцiею уах джерел утворення вартостi. У формуваны вартостi час вiдiграе суттеву роль i враховуеться через термiн використання виробу. Вщ строку служби виробу i циклу його виробництва залежить величина додано'' вартосп. У створены вартосп велике значення вiдiграють «жива» та «минула» праця.
В шформацмно-енергетичнм теори вартосп «живу» працю слщ розглядати як працю працюючих людей, яка у виробничому процеа матерiалiзуеться у товарi, перетворюючись у «минулу» працю, у потенцiйну енергiю виробу. У наступних циклах виробництва потенцшна енерпя «минуло'» пра^ пiд впливом «живо''» пра^ перетворюеться в кшетичну енергiю, здiйснюючи цiлеспрямовану роботу i тим самим створюючи iншi вироби (споживш вартостi). На думку ученого, запропонована теорiя вартостi передбачае перехщ на принципово новi засади економш, якi випливають iз основних закошв природи i суспiльства - закону збереження i перетворення
енергiï, та встановлюе надмний орiентир суспiльного розвитку, вiдкривае прослр для застосування величезного iнтелектуального потен^алу суспiльства та кожноТ людини [13, с. 21-22].
Перетворення системи знань людини на основний виробничий ресурс означае, що створення вартост й додатковоТ вартост за сучасних умов забезпечуеться не сттьки на основi психофiзичних зусиль працiвника, скiльки завдяки його штелектуальному потенцiалу, застосуванню його знань. З огляду на це, захщш вчеш запропонували принципово нову вераю теорiï вартостi, ще достатшм чином не осмислену в економiчнiй лiтературi. Йдеться про iнформацiйну теорш вартостi, згiдно якоТ фiзична праця людини як мiрило вартостi поступово втрачае свое значення. «Коли знання у своТй систематизованш формi застосовуеться у практичнш переробцi наявних виробничих ресурав (у виглядi винaходiв чи оргашзацшних удосконалень), то можна сказати, що саме вони (знання), а не праця е джерелом вартосп» [14, с. 349].
На пра^вника розумовоТ прац потрiбно дивитися не як на «витрати», а як на «каштал». У новiй економщ^ бaзовaнiй переважно на розумовiй пращ пра^вники - носiï цiеï прац володiють особливими засобами виробництва, що репрезентоваш сучасними знаннями, компетенцiями, мотива^ями, що е в ïхнiй головi [15, с. 29-45]. Однак погляди учених щодо цього питання не е однозначними.
Прихильники класичноТ економiчноï теори вважають, що з легкоТ руки захщних aвторiв думка про знання як самостшного фактора виробництва поряд iз землею i реальним кашталом почала превалювати у в^чизнянш лiтерaтурi. Не подiляючи цю точку зору, вони зазначають, що значний запас знань, здiбностi, ям визначаються високим штелектуальним потенцiaлом, е ознаками, притаманними сучаснш людинi, а не капралу. Знання та iнформaцiя не е факторами виробництва, а лише шдвищують рiвень «розумового складника» працк Знання е невiд'емним складником людського, суб'ективного фактора виробництва -робочоТ сили. Для пщтримки своТх якостей знання потребуе постшного оновлення. Тому дохщ носiя iнтелектуaльноï робочоТ сили повинен бути вищим на величину затрат на шдтримку цих знань. Тобто витрати на вщшкодування i збереження штелектуальноТ робочоТ сили - це не швестици в квaлiфiковaного прaцiвникa, а споживання, нехай i бтьш високоТ якостi, нiж у звичайного пра^вника.
Що ж стосуеться шдвищеного порiвняно з iншими прибутку пщприемця, який використовуе iнтелектуaльну працю, то це лише рiзновид монопольного прибутку, а не новий вид кашталу, а саме штелектуального. Знання е суть штелектуальноТ робочоТ сили, тому безшдставним е видiлення як самостшного фактора виробництва того, що називають штелектуальним капралом. За змютом живе знання вщповщае людському потен^алу, а втiлене - структурному кашталу. Ti елементи структурного кaпiтaлу, ям беруть безпосередню участь у створенш продукту (наприклад, комп'ютернi системи та програмне забезпечення, бази даних) е сучасними засобами виробництва. Ti ж елементи, ям не беруть участ у створенш вартост (оргашзацшна структура, патенти, торговельш марки, вiдносини з Рентами), не е засобами виробництва, осмльки вони не мають власноТ вaртостi i не можуть переносити ïï на готовий продукт. Вони дютаються пiдприемцю безоплатно як певш блага, сприяють збiльшенню цiни товару на величину штелектуальноТ ренти, що не рiвноцiнно створенню вaртостi [16, с. 37-41].
Виступаючи з критичним aнaлiзом теорш глобaлiзaцiï та постшдус^ального/шформацшного суспiльствa, А. Малюк констатуе, що обидвi групи теорiй не мають теоретичного i методолопчного потенцiaлу, необхщного для пояснення сучасних економiчних трансформацш. У новому столiттi немае шчого такого, що б вимагало радикального розриву iз класичною соцiaльною думкою i теорiею, адже метою виробництва, як i рашше, е привласнення додатковоТ вартост через експлуaтaцiю живоТ прaцi, що з'еднуеться у той чи шший спосiб iз мертвою, накопиченою працею, вттеною у засобах виробництва, що виступають елементом функцюнування капралу [17, с. 34].
Систему поглядiв прихильникiв думки, що вартють, Грунтована на продуктивнiй прaцi, зам^уеться вaртiстю, створювану знаннями та шформа^ею i, таким чином, вона втрачае властиву Тй функцiю i закон вартосп припиняе дiяти, А. Малюк об'еднав у концепцiю когнiтивного кaпiтaлiзму. Дослiдник при цьому зазначае, що знання вщ самого початку е елементом МарксовоТ теорiï вaртостi [17, с. 35-39]. Дiaлектикa знання i його «опредмечування» вже вмонтовaнi в трудову теорш вартосп як ïï невiддiльнa частина. Без перетворення продуктв немaтерiaльноï прaцi (iдей) на мaтерiaльнi сили (засоби виробництва) праця не зможе стати продуктивною силою. Стверджуючи, що робочий час бтьше не е визначальним чинником виробництва продуктв штелектуальноТ прaцi, теоретики когнiтивного кaпiтaлiзму iгнорують той факт, що теза про звтьнення вaртостi вiд детермшованосп робочим часом не пояснюе, чому мтьярди людей щодня працюють пщ наглядом своТх босiв, котрi «життево стурбовaнi тим, скiльки часу пра^вники перебувають на своему робочому мю^ i нaскiльки добре вони знову i знову роблять свою роботу» [25].
Дослщжуючи проблеми методолопчного оновлення економiчноï теори, А. Гальчинський видтяе позицш Дж. Ромера, який вважае, що Марксова теорiя вaртостi i додатковоТ вaртостi мае сприйматися лише як спроба економюта Х1Х ст. проaнaлiзувaти суспiльнi процеси, що здшснювалися у перiод його науковоТ дiяльностi, а, отже ми не можемо ставити перед собою завдання безпосереднього застосування марксизму до умов ХХ ст. [14, с. 435].
За нових умов праця здатна таким самим чином в^гравати роль наймача кашталу, як i каштал -наймача працк Там вщносини «праця - каштал» передбачають докоршш змши i в системi управлшня. Вщбуваеться штегра^я безпосереднього виробника (особисто або через свое представництво) у структуру управлшня виробничим процесом, обмшом та розподтом виробленого продукту. На практик це
виявляеться в найрiзноманiтнiших системах, що сприяють подоланню вiдчуження виробника вщ особистоТ y4acTi в управлшш. Йдеться про якiсно новi стимули результативност виробництва з акцентами не лише на розмiрi заробiтноï плати, а й на високому рiвнi довiри, престижностi працi, ТТ iнтелектуалiзацiï, творчому пошуку, на оцiнцi кожного працюючого як найцiннiшого капiталу та найдефщитшшого, незамiнного виробничого ресурсу [18, с. 258-259].
Подтяючи цi погляди та аналiзуючи мiсце людини в новш економiцi, А. Колот, О. Кравчук акцентують увагу на тому, що у ролi провщноТ складовоТ глобальних змiн у «свiтi працЬ слiд розглядати тренд поеднання в однш людинi i працiвника, i власника, i носiя iнновацiйних, штелектуальних компетенцiй. Упродовж багатьох столiть економiчний розвиток здiйснювався в умовах вщокремлення працi вiд засобiв виробництва, протистояння мiж працею i капiталом. Натомють постiндустрiальне суспiльство, нова економiка, притаманн Тм вiдносини, дедалi бiльше поеднують в однiй особi як власника засобiв виробництва (знань, шформаци), так i ноая здатностей до прац (вмiнь, навичок, компетенцiй). Йдеться про утвердження сусптьства та економки, де праця i каштал поеднуються в людиш, а розвиток упродовж життя ïï фiзичних, розумових, iнтелектуальних здiбностей та здатностей е запорукою накопичення штелектуального капiталу, пiдвищення продуктивностi прац та якостi життя [19, с. 5-10]. 1нновацшне середовище мае ушкальну здатнiсть створювати синергетичний пiдхiд, так, що додана вартють отримуеться не завдяки кумулятивному ефекту присутшх в середовищi елементв, а шляхом 'х взаемоди [24].
Наведена вище полемка дае можливiсть стверджувати, що перехщ вiд економiчного (iндустрiального) до постекономiчного (постiндустрiального) суспiльства пiднiмае проблеми модифкаци вартiсних вiдносин. Виникла, за словами В. 1ноземцева, деструкцiя вартiсних вщносин, пов'язана з вiдривом грошових оцшок благ вiд витраченоТ на Тх виробництво працк Деструкцiю вартiсних вщносин слщ розглядати як з боку виробництва, так i з боку споживання [4, с. 169-185].
Необхщними умовами, що роблять можливою вартюну оцшку тих чи iнших товарiв i послуг е повторюванiсть виробничого процесу i вщтворюванють виробничих ресурав. Першим з них виступае повторювансть виробничого процесу i, вщповщно, можливють вiдтворення продукту, що i визначае можливють квантифiкацiТ витрат на його виробництво. Другою умовою е можливють застосування вартюних оцiнок i до чинникв виробництва, тобто, кажучи шшими словами, Тх в'дтворюванють. Таким чином, повною мiрою пiддаються вартiсним оцшками лише вiдтворюванi блага, створенi при посередництвi вiдтворюваних факторiв виробництва [20, с. 52].
Виробничi ресурси шдус^ального суспiльства були обмеженими i вся система господарювання була спрямована на облку Тх вартост та забезпечення ефективного господарювання. lнформацiя не мае властивост бути спожитою у традицмному розумiннi цього поняття. Якщо матерiальнi блага процесi споживання зменшуються, то знання повнютю використати неможливо, вони не обмежен простором, використовуються у рiзних мiсцях, у необмеженiй клькосл виробничих циклiв, здатнi до швидкого знецiнення.
Проте змiни у самому виробництвi не дають повного уявлення про трансформацш вартостi, оскiльки не враховано другий важливий аспект - кориснють, яка в^грае важливу роль у формуванн вартостi, особливо на сучасному еташ, оскiльки е одним iз чинникiв, якi визначають со^альш процеси. Суспiльство переходить до шновацшноТ та символiчноТ цiнностi, коли люди самi визначають певну цiннiсть певного блага, виникають iррацiональнi оцiнки, як швидко поширюються на матерiальнi i нематерiальнi блага й усi складовi економiки. lнновацiйна цiннiсть - поеднання у створеному благовi корисностi та новизни. 1нновацшна цiннiсть створюеться за допомогою знання, новоТ iдеï, як втiлюються за допомогою iнших факторiв виробництва. Символiчна вартiсть в шформацшнш економiцi не е внутрiшньою властивютю товарiв, а формуеться на основi своерiдного вiдношення мiж споживачем i благом, в результат якого у споживача складаеться уява про «адекватну» цшу. Вона проявляеться у готовност споживача платити за товар, що володiе знаковими характеристиками, наявнють яких пщвищуе кориснiсть, яку отримуе споживач iз функцiональних властивостей блага [9, с. 330-332].
Розглядаючи деструкцш вартосп з боку споживання, необхiдно насамперед звернути увагу на модифкацш структури потреб. Серед них починають домшувати потреби та цшност нематерiального змюту, якi пов'язанi з нагромадженням i реалiзацiею iнтелектуального та творчого потен^алу людини, ТТ всебiчним розвитком. Зрештою вся вщтворювальна система постiндустрiального сусптьства спрямовуеться на задоволення не сттьки фiзiологiчних потреб людини (це завдання спроможна вир^ити iндустрiальна система виробництва), скльки потреб вищого порядку - тих, що зумовлюють всебiчний розвиток особи. На противагу масовш стандартизаци виробничого процесу продукт iндивiдуальноï пра^ набувае ознак «одиничного товару», а отже - стае - «монопольним товаром». Такий процес пщривае засади конкуренци i, як зазначалося рашше, перестае пiдпорядковуватися принципам граничноТ корисносп [14, с. 348].
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Проведений аналiз дае змогу дiйти висновку про те, що постшдус^альне суспiльство характеризуеться формуванням новоТ структури економки. Саме соцiально-економiчнi трансформацiï, що зумовленi процесом переходу св^ового спiвтовариства до шформацшноТ стадiï розвитку, потребують дослiдження яксних i кiлькiсних перетворень, якi вщбуваються в економiцi пiд впливом шформаци. Зокрема, сучасна економiчна теорiя i практика зштовхнулися з викликами, як поставили завдання розробки адекватних запитам часу пiдходiв до цiноутворення благ, що мають шформацшну природу. Адже вартють, що створена знаннями, не пов'язана лише з витратами
виробництва. Вона е грошовою формою, що використовуеться з метою встановлення цши на продукт, в якому вттено новi знання вщповщно до його корисностi, спроможностi задовольняти потреби на основi використання нов^шх технологiй, матерiалiв, а також шших сучасних знань. У зв'язку з цим, новi реалiï суспiльно-економiчного розвитку потребують ново!' парадигми економiчноï теори та оновлення методолопчних основ наукового аналiзу.
Cписок використаних джерел
1. Свтух О. Т. Концептуально про вартють // О. Т. Свтух // Актуальн проблеми економки. - 2005. -№3. - с. 3-16.
2. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии /К. Маркс. - М.: Эксмо, 2011. - Т. I. - 1200 с.
3. Чайка Ю.М. Галузевi трансформацй економки / Ю.М. Чайка // Науковий всник Полтавського унверситету економ/'ки i торг'вл'!. - 2013. - №4. - с. 21-25.
4. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы / В. Л. Иноземцев. - М.: Логос, 2000. - 302 с.
5. Чухно А.А. Сучасн'1 економ'чнi теори / А.А. Чухно, П.1. Юхименко, П.М. Леоненко. - К.: Знання. -2007. - 799 с.
6. Корн1'йчукЛ.Я. Футурологiя i прогностичнi iдеïфiзичноУеконом'УУ /Л.Я. Корнiйчук, В.О. Шевчук. - К.: КНЕУ, НАСОА, - 2012. - 72 с.
7. Ляшенко O.I. Моделювання впливу нтелектуального капталу на формування та функцонування технолог'чного укладу / O.I. Ляшенко, С. В. Хомич // Регональна економка. - 2011. - №4. - с. 192-199.
8. Базилевич В. 1нтелектуальна власнсть: креативи метаф'зичного пошуку / В. Базилевич, В. 1лын. - К.: Знання, 2008. - 678 с.
9. Чухно А.А. 1нформацйна пост'ндустр'альна економка: теорiя i практика / А.А. Чухно. - К.: КиУв. нац. ун-т iм. Т. Шевченка, Н.-д. ф'!н. iн-т при М-вi ф 'нанс'в УкраУни, 2006. - 512 с.
10. Ретроспектива ринкових перетворень в Укран: сучасний дискурс: монограф'я / за ред. Л.П. Горюно(. - К.: 1н-т екон. та прогнозув., 2010. - 760 с.
11. Наскан H.I. Теорiя вартост'г. ретроспективний аналiз i сучасн погляди / Н. I. Наскан, I. С. Бла // Актуальн проблеми економ/'ки. - 2012. - №4. - с. 45-53.
12. Злупко С. Новаторськ теорп украУнських економ'ст'т: роль у розвитку св 'товоУ економ'чно'У науки / С. Злупко //Економка УкраУни. - 2002. - №10. - с. 71-78.
13. Срмошенко М. Науковi пдходи до формування нформацйно-енергетичноУ теорУУ вартостi / М. Срмошенко // Актуальн проблеми економ/'ки. - 2014. - № 8. - с. 15-23.
14. Гальчинський А.С. Економ'чна методолог'я. Логiка оновлення / А.С. Гальчинський. - К.: АДЕФ-УкраУна. - 2010. - 572 с.
15. Друкер П. Менеджмент. Вызовы XXI века / П. Друкер: пер с англ. - М.: Манн, Иванов и Фербер, 2012. - 256 с.
16. Логачев В. Интеллектуальный капитал с позиции трудовой стоимости /В. Логачев, Е. Жернов // Экономист. - 2006. - №9. - с. 36-41.
17. Малюк А. Глобал'зац 'я як процес виникнення iнформацiйного сусптьства/ А. Малюк // Соцолог 'я: теор я, методи, маркетинг. - 2015. - №4. - с. 20-39.
18. Гальчинський А. С. Л'берал'зм: уроки для УкраУни / А. С. Гальчинський. - К.: Либ'дь, 2011. - 288 с.
19. Колот А.М. Людина i нова економка: теоретико-методологiчний аналiз взаемод'УУ та домнант розвитку /А.М. Колот, O.I. Кравчук//Економiчна теор'я. - 2015. - №1. - с. 5-25.
20. Антипина О.Н. Диалектика стоимости в постиндустриальном обществе. Статья первая. Технологические и социопсихологические факторы преодоления стоимости / О.Н. Антипина, В.Л. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. - 1998. - № 5. - с. 48-59.
21. Ядранський Д. Анал'з можливостей застосування вартсних теор1'й для оцнки iнформац'йно'У прац /Д. Ядранський // Соц/'ально-економ/'чн/' проблеми i держава. - 2013. - Вип.1. - с. 307-314.
22. Bell D. The сот'тд of post-industrial sodety: A venture of sodal foreœsting. - N.Y.: Basс Books, 1973.
23. МасЫир F. The Produ^ion and Distribution of Knowledge in the United States. - Prinœton. - 1962.
24. Castells М. The Power of Identity, The Information Age: Ernnomy, Sodety and Culture, Vol. II. Cambridge, MA; Oxford, UK: Blackwell (seœnd edition, 2004). Електронний ресурс. Режимдоступу-.http:// academia.edu/2215687/The_power_of_identity_The_information_age_Economy_society_and_culture
25. Caffentzis G. Immeasurable value? An essay on Marx's legacy // The Commoner. - 2005. - Vol.10, Spring-Summer. - P. 87-114.
References
1. Yevtukh A.T. Kontseptual'no o stoimosti//Aktual'nyye problemy ekonomiki. - 2005. - №3. - s. 3-16.
2. Marx Karl. Capital. Criticism polytycheskoy эkonomyy. M.: Eksmo, 2011. - T. I - 1200 s.
3. Chayka Y.U. Otraslevyye transformatsii ekonomiki // Nauchnyy vestnik Poltavskogo universiteta ekonomiki i torgovli. - 2013. - №4. - s. 21-25.
4. Inozemtsev V.L. Sovremennoye postindustrial'noye obshchestvo: priroda, protivorechiya, perspektivy: -M.: Logos, 2000. - 302 s.
5. Chukhno A.A., Yukhimenko P.I., Leonenko P.M. Sovremennyye ekonomicheskiye teorii - K.: Znaniye. -2007. - 799 s.
6. Korniychuk L.Ya., Shevchuk V.A. Futurologiya i prognosticheskiye idei fizicheskoy ekonomii. - K.: KNEU, NASOA, - 2012. - 72 s.
7. Lyashenko A.I., Khomich S.V. Modelirovaniye vliyaniya intellektual'nogo kapitala na formirovaniye i funktsionirovaniye tekhnologicheskogo uklada // Regional'naya ekonomika. - 2011. - №4. - s. 192-199.
8. Bazilevich V. Intellektual'naya sobstvennost': kreativy metafizicheskogo poiska. - K.: Znaniye, 2008. - 678 s.
9. Chukhno A.A. Informatsionnaya postindustrial'naya ekonomika: teoriya i praktika - K.: Kyyiv. nats. un-t im. T.Shevchenka, N.-d. fin. in-t pry M-vi finansiv Ukrayiny- 2006. - 512 s.
10. Retrospektyva rynkovykh peretvoren' v Ukrayini: suchasnyy dyskurs: monohrafiya / za red. L.P. Horkinoyi. - K.: In-t ekon. ta prohnozuv., 2010. - 760 s.
11. Nasikan N.I., Belaya I.S. Teoriya stoimosti: retrospektivnyy analiz i sovremennyye vzglyady // Aktual'nyye problemy ekonomiki. - 2012. - №4. - s. 45-53.
12. Zlupko S. Novatorskiye teorii ukrainskikh ekonomistov: rol' v razvitii mirovoy ekonomicheskoy nauki // Ekonomika Ukrainy. - 2002. - №10. - s. 71-78.
13. Yermoshenko M. Nauchnyye podkhody k formirovaniyu informatsionno-energeticheskoy teorii stoimosti // Aktual'nyye problemy ekonomiki. - 2014. - № 8. - s. 15-23.
14. Gal'chinskiy A.S. Ekonomicheskaya metodologiya. Logika obnovleniya - K.: ADEF-Ukraina. - 2010. - 572 s.
15. Druker P. Menedzhment. Vyzovy KHKHI veka: per s angl. - M.: Mann, Ivanov i Ferber, 2012. - 256 s.
16. Logachev V., Zhernov Ye. Intellektual'nyy kapital s pozitsii trudovoy stoimosti // Ekonomist. - 2006. -№9. - s. 36-41.
17. Malysh A. Globalizatsiya kak protsess vozniknoveniya informatsionnogo obshchestva // Sotsiologiya: teoriya, metody, marketing. - 2015. - №4. - s. 20-39.
18. Gal'chinskiy A.S. Liberalizm: uroki dlya Ukrainy - K.: lybid', 2011. - 288 s.
19. Kolot A.M., Kravchuk A.I. Chelovek i novaya ekonomika: teoretiko-metodologicheskiy analiz vzaimodeystviya i dominant razvitiya // Ekonomicheskaya teoriya. - 2015. - №1. - s. 5-25.
20. Antipina O.N., Inozemtsev V.L. Dialektika stoimosti v postindustrial'nom obshchestve. Stat'ya pervaya. Tekhnologicheskiye i sotsiopsikhologicheskiye faktory preodoleniya stoimosti // Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyye otnosheniya. - 1998. - № 5. - s. 48-59.
21. Yadranskiy D. Analiz vozmozhnostey primeneniya stoimostnykh teoriy dlya otsenki informatsionnoy raboty // Sotsial'no-ekonomicheskiye problemy i gosudarstvo. - 2013. - Vyp.1. - s. 307-314.
22. Bell D. The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting. - N.Y.: Basic Books, 1973.
23. Machlup F. The Production and Distribution of Knowledge in the United States. - Princeton. - 1962.
24. Castells М. The Power of Identity, The Information Age: Economy, Society and Culture, Vol. II. Cambridge, MA; Oxford, UK: Blackwell (second edition, 2004). http:// academia.edu/2215687/The_power_of_identity_The_information_age_Economy_society_and_culture
25. Caffentzis G. Immeasurable value? An essay on Marx's legacy // The Commoner. - 2005. - Vol.10, Spring-Summer. - P. 87-114.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Уманив Галина BiKTopiBHa, кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри бухгалтерського облку Кшвського нацюнального торговельно-економiчного ушверситету,
e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Уманцив Галина Викторовна, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры бухгалтерского учета Киевского национального торгово-экономического университета,
e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Umantsiv Halyna Vikyorivna, candidate of economic sciences, associate professor, associate Professor of department accounting of Kyiv National University of Trade and Economic,
e-mail: [email protected]
