Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.2
3. Боронос В.Г. Формування мехашзму оптимiзацiï структуры капiталу та його вплив на фь нансовий потенцiал шдприемства / В.Г. Боронос // Мехашзм регулювання економжи : М1жнар. наук. журнал. - Суми : Вид-во СумДУ. - 2010. - № 3, т. 1. - С. 154-166.
4. Машлш Г. Модель управлшня кашталом пщприемства та сучасш тенденци його формування / Г. Машлш, О. Мосш // Галицький економiчний вiсник : наук. журнал в галузi економ. наук. - Тернопшь : Вид-во ТНТУ ш. 1вана Пулюя. - 2012. - № 1(34). - С. 43-49.
5. Савицька Г.Н. Економiчний аналiз дiяльностi пщприемства : навч. посiбн. / Г.Н. Савиць-ка. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 668 с.
6. Семенов А.Г. Методи оптишзацл структури капiталу / А.Г. Семенов, С.А. Король. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dtr_ep/2011_2/ fi-les/EC211_34.pdf.
Дуда С.Т., Палько В.А. Обобщение методических подходов к оптимизации структуры капитала предприятия
Раскрыты теоретические и практические аспекты управления структурой капитала предприятия, сущность оптимизации структуры капитала предприятия, определен капитал с точки зрения разных позиций, определены этапы процесса оптимизации структуры капитала предприятия, рассмотрены этапы формирования структуры капитала предприятия, учитывая зарубежный и отечественный опыт и научные труды ученых экономистов, исследован механизм финансового левериджа, определены основные критерии определения оптимальной структуры капитала предприятия и подходы к финансированию групп активов предприятия.
Ключевые слова: капитал, активы, структура капитала, оптимизация структуры капитала, собственный капитал, ссудный капитал, методы оптимизации структуры капитала, леверидж.
Duda S.T., Palko VA. The Summary of Methodological Approaches to Optimize the Enterprise Capital Structure
The theoretical and practical aspects of enterprise capital structure management and the essence of the optimization of the enterprise capital structure are examined. The capital is defined from different points of view. The stages of optimization process of the enterprise capital structure are specified. The stages of enterprise capital structure forming are considered taking into account foreign and home experience and scientific works of economists. The financial leverage mechanism is investigated. The basic criteria of determination of optimal capital of enterprise structure are identified.
Keywords: capital, assets, capital structure, capital structure optimization, property asset, loan capital, methods of capital structure optimization, leverage.
УДК 658.16 Доц. Н.1. Дуляба, канд. екон. наук;
магктрант С.О. Корнтов -Львiвська КА
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СУТНОСТ1 ВАРТОСТ1 ШДПРИеМСТВА
Дослщжено сутшсть термша "варпсть шдприемства" на основi вивчення теорп вартостей та стосовно шдприемства в сучасному його розумшш. Визначено сучасш погляди щодо визначення вартост в екож^чнш термшологп, особлнвосй шдприемства як об'екта визначення вартосп, та на цш основi узагальнено бачення сутнос-т "вартост шдприемства". У сучасних умовах варйсть шдприемства, й зростання е мь рилом успшност ведення господарсько-фшансово! дiяльностi, ефективност управ-лшсько! дiяльностi персоналу, запорукою конкурентоспроможностi шдприемства.
Ключовi слова: варпсть, вартiсть шдприемства, трудова теорiя вартостi, теор1я гранично!' корисносп, теор1я ринково! ощнки вартосп.
Постановка проблеми. У ринкових умовах шдприемство е центром ш-терес1в р1зних груп защкавлених ос1б, до яких можна вщнести 1нвесторш, за-
мовнишв, постачальнитв, пращвнитв, державш органи влади, суспшьство. З урахуванням цього головною метою шдприемства стае його збереження, вдос-коналення та розвиток, що дае змогу реал1зувати й щдивщуальш цш кожного пращвника. Сталий розвиток шдприемства забезпечуеться за умови нарощуван-ня його вартосп з досягненням економ1чних та сощальних цшей.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Останшм десятилитям з'яви-лась значна кшькють роб1т науковщв, в яких дослвджено сучасш проблеми уп-равлшия вартктю шдприемства. До них можна ввднести пращ заруб1жних та в1тчизняних вчених-економкпв, таких як: Р. Брейл1, Ю. Бршхем, А. Дамодаран, С. Росс, М. Скотт, Д. Хан, Х. Хунгенберг, I.A. Бланк, Р.С. Каплан, 6.В. Лашн, В В. Ковальов, Н С. Краснокутська, Д.П. Нортон, В.А. Панков, О С. Стоянов, ОС. Федонш, С.1. Чимшит, М.Г. Чумаченко. Огляд та узагальнення праць заз-начених авторш показав, що в сучаснш теорй' управлшня вартктю шд-приемства вщсутне однозначне та загальноприйняте тлумачення сутносп вар-тост! шдприемства.
Постановка завдання. Мета роботи полягае в дослвдженш сутносп тер-мша "варткть шдприемства" на основ1 загальнотеоретичних теорш вартосп та сучасних поглядш на дослвджувану проблему та узагальнення бачення сутносп "вартосп шдприемства".
Виклад основного матерiалу дослщження. В основу дослщження тер-мша "варткть шдприемства" доцшьно покласти розгляд сутносп "вартосп" стосовно шдприемства - "самостшного суб'екта господарювання, створеного компетентним органом державно!' влади або органом мкцевого самоврядуван-ня, або шшими суб'ектами для задоволення сусшльних та особистих потреб шляхом систематичного здшснення виробничо!, науково-дослвдно!, торговель-но!, 1ншо1 господарсько! д1яльност1 в порядку, передбаченому Господарським Кодексом та шшими законами" [1].
Варткть шдприемства як економ1чна категор1я спираеться на наявш теорй вартосп. 1стор1я свггово' економ1чно1 думки видаляе три основш концепцп' вартосп, а саме: 1) трудова теор1я вартостц 2) теор1я гранично!' корисностц 3) теор1я ринково! ощнки вартосп.
Розробку теорй' трудово! вартост розпочали представники класично! по-л1тично1 економи: У. Петп, А. См1т, Д. Ржардо та ш. Дальшого розвитку вона набула в працях К. Маркса, який розробив учення про дво'стий характер пращ, втшено! в товара розкрив суперечнкть м1ж приватною i сусшльною, конкретною i абстрактною працею, споживною вартктю i вартктю товару, дослщив к-торичний процес розвитку обмшу i форм вартосп, розкрив природу i суть грошей як загального еквшалента. В його економ1чнш концепцп трудова теор1я вар-тост! та заснована на шй теор1я додатково! вартосп посвдають центральне мкце. Св1товш економ1чнш наущ в1дом1 й 1нш1 теорп вартосп: ri, що в центр уваги ставили витрати, i ri, що перемктили його на к1нцев1 результати виробництва.
Крш трудово!' вартосп, до "витратних" концепций належать також теор1я витрат виробництва i теор1я трьох фактор1в виробництва. Прихильники теорй' витрат виробництва (Р. Торренс, Н. Сенюр, Дж. Мшль, Дж. Мак-Куллох та ш.) розглядають витрати виробництва як основу мшово! вартосп i цш, вважаючи,
^уювий вкник НЛТУ yKpa'1'ни. - 2014. - Вип. 24.2
що новa вapтiсть ствоpюeться не лише живою, a й минулою, ypечевленою npa-цею. Вони виxодять з того, що оскшьки величинa витpaт виpобництвa з^ежить вiд цiн нa окpемi ïx елементи (пpедмети i зaсоби пpaцi, pобочy силу), то вико-pистaння витpaт як основи цiноyтвоpення ознaчae, по сyтi, пояснення щн нa то-вapи цiнaми та елементи витpaт.
Родонaчaльники теоpiï тpьоx фaктоpiв виpобництвa - фpaнцyзькi еконо-мiсти пеpшоï половини XIX ст. - Ж.Б. Сей i Ф. Бaстia тpaктyвaли фоpмyвaння вapтостi в пpоцесi виpобництвa як pезyльтaт витpaт тpьоx його основниx фaкто-piв: пpaцi, кaпiтaлy i землi. Во вони беpyть piвнопpaвнy yчaсть (ята визш-чaeться для кожного з нж pинком) y ствоpеннi вapтостi. Кожний з циx фaктоpiв "ствоpюe" вiдповiднy чaстинy вapтостi: npau^ - зapобiтнy плaтy, кaпiтaл - ввд-соток, a земля - pентy.
Сеpед сyчaсникiв позицй' визнaчення вapтостi як ypечевленоï в товapax тa послyгax пpaцi дотpимyeться С. А. Mочеpний, який зaзнaчae, що вapтiсть - це економiчнa кaтегоpiя, якa виpaжae ypечевленy в товapax тa послyгax сyспiльно необxiднy npau^ й економiчнi вiдносини мiж сyб'eктaми господapськоï д1яль-ностi, що пов'язaнi сyспiльним подшом пpaцi й обмiном товapaми тa послyгaми [2, с. 83].
Водночaс, Ю.В. Hiколенко визнaчae вapтiсть як ypечевленy в товapax npau^, що виpaжae вiдносини мiж товapовиpобникaми з пpиводy зaтpaт ïxньоï пpaцi та виpобництво пpодyкцiï, котpими вони обмшюються як товapaми [3, с. 145]. Поняття вapтостi з позицй' тpyдовоï теоpiï pозглядae О. Типaновa, та ïï думку вapтiсть - це сyмa витpaт, визнaченa вiдносно одного з елементш бyxгaл-теpськоï системи [4, с. 37]. Aнaлогiчноï думки дотpимyeться А.Г. Зaгоpоднiй, зaзнaчaючи, що вapтiсть - це виpaженa в гpошax цiннiсть будь-чого aбо величи-нa витpaт нa будь-що [5, с. 116].
Виxодячи з теоpiï тpyдовоï вapтостi, вapтiсть пiдпpиeмствa pозглядaeмо як вapтiсть пpaцi пеpсонaлy тaкого пiдпpиeмствa; як суму витpaт нa пpидбaння тa "викоpистaння" пiдпpиeмствa; як вapтiсть кaпiтaлy, тобто сукупнкть вapтос-тей всix pесypсiв пiдпpиeмствa: тpyдовиx, мaтеpiaльниx, фiнaнсовиx.
В остaннiй тpетинi XIX ст. нaбyв пош^ени^ пpинципово новий пiдxiд до aнaлiзy вapтостi - з позицiï теоpiï гpaничноï коpисностi. Ïï пpиxильники (УС. Джевонс, К. Mенгеp, Ф. Вiзеp, Е. Бем-Бaвеpк, Л. Вaльpaс, Дж.Б. Клapк тa ш.) ввaжaли непpийиятним зведення вapтостi до витpaт npa^ aбо тpьоx фaкто-piв виpобництвa. Ha ïxию думку, вapтiсть (щншсть) визнaчaeться мipою rapœ-ностi pезyльтaтy.
Щодо теоpiï гpaничноï коpисностi, вapтiсть пiдпpиeмствa повиннa вимь pювaтись його pезyльтaтaми, якi i стaновлять його економiчнy тa сощзльну ко-p^mera. Основним тaким pезyльтaтом е пpибyток пiдпpиeмствa. Пpоте ото-тожнювaти вapтiсть пiдпpиeмствa з pозмipом його npróy^y е недоцiльним i не-достaтнiм. Пpибyток вистyпae вaжливою склaдовою влaсного кaпiтaлy, додae вapтостi пiдпpиeмствy зa умов його кaпiтaлiзaцiï.
У XX ст. вiдбyлaсь еволющя теоpiï вapтостi. По-пеpше, в кpaïнax pинко-воï економiки pозpобцi теоpiй вapтостi пеpестaли нaдaвaти тieï виpiшaльноï pо-л^ яку вонa мaлa в XVIII-XIX ст. Це пов'язaно з yтвеpдженням пiдпpиeмницькоï
ринково' системи i поворотом представниюв економiчноí думки кра'н; розвине-но1 ринково!' економши до розробки переважно теорп щни як категорп, яка зна-ходиться на поверхш економiчного життя i найтiснiше пов'язана з господарсь-ким механiзмом. Внаслiдок такого повороту розроблення теорп вартостi вь дiйшла на другий план, а на перший вийшла розроблення саме теорп щни. Спо-чатку таке дослiдження велось на мiкрорiвнi, а з 30-х роюв XX ст. пiд впливом економiчноí теорп Дж.М. Кейнса та у ввдповщь на об'eктивнi реалп економiч-них потрясiнь у ринковш економiцi поширилось i на макроршень.
Вiдповiдно до теорп ринково!' ощнки, вартiсть розглядають як власти-вкть або цiннiсть товару, як його грошовий еквiвалент. Вiдповiдно до теорп ринково'' оцiнки, вартiсть визначають як грошовий е^валент. Так, згiдно з Мiжнародними стандартами оцiнки, вартiсть - це грошовий е^валент, який покупець готовий обмiняти на якийсь предмет чи об'ект i вiн вiдрiзняeться вiд цiни i витрат [6, с. 411]. Водночас, у Нащональних стандартах оцiнки зазначе-но, що вартiсть - це еквiвалент щнносп об'екта ощнки, виражений у ймовiрнiй сумi грошей [7].
Маркус Я.1. та Пазiрук В.М. пiд вартктю розумiють виражений в грошо-вих одиницях сусшльно визнаний еквiвалент [8, с.12]. Водночас, Г. Островська трактуе вартiсть як виражений у грошових одиницях визнаний еквiвалент; ймо-вiрнiсну величину, що визначаеться розрахунковим шляхом на основi прогно-зування подш на конкретний момент часу через ощнку критерiíв цiнностi та значущосп [9, с. 5]. Усi щ визначення пiдтверджують, що, вiдповiдно до теорп ринково' ощнки вартосп, варткть пiдприемства визначаеться на ринку " подiб-них собi", де кнуе сусшльна "оцiнка" корисностi пiдприемства (його репута-цiя), суб'екти ощнки - покупщ i продавцi, та конкуренция, яка iстотно впливае на варткть шдприемства.
У 80-х роках XX ст. у захвднш економiчнiй лiтературi набула поширення теорiя постiндустрiального, шформацшного сусшльства. Вона виходить з того, що у високорозвинених кра'нах свиу iнформацiйний сектор за темпами зростан-ня почав помiтно випереджати традицшш галузi, i за прогнозами, ця тенденцiя посилюватиметься в майбутньому. Це свдаить про виникнення в сучасних умо-вах нового основного джерела вартостi, яке пов'язане насамперед з штелектуаль-ним потенциалом, знаниями пращвника, а не з його психофiзичними зусиллями, як у минулому. З огляду на це, у межах теорп постiндустрiального, шформа-щйного сусшльства з'явилася принципово нова концепцiя вартосп - шформа-щйна, згiдно з якою домiнуючим типом у структурi сусшльно!' прац е не структурно розчленована, а цiлiсна, переважно желектуальна, охоплена науковими знаннями праця. Разом iз тим, виокремити, як наслвдок розвитку тако' теорií, сут-нiсть вартостi пiдприемства складно, оскшьки в основу ново' теорií вартосп пок-ладено важливiсть iнформацií, шформацшного забезпечення. Розгляд вартостi шдприемства стосовно його желектуального капiталу, використання науково обгрунтовано!' працi, е швидше сучасною модифiкапiею трудово' теорií вартостi.
У сучаснш економiчнiй термiнологií вартiсть шдприемства розглядають переважно в контекста ц оцiнки. Ринок купiвлi-продажу пiдприемств, який ди-намiчно розвиваеться, а також розвиток ^естицшних процесiв диктують необ-
хвдшсть своечасного отримання повноцiнних вiдомостей про об'ект кушвль продажу ще на стадц ухвалення рiшення про укладення угоди, тобто ощнки вартостi пiдприемства.
Варткть (value) - економiчна категория, що характеризуе грошовий зв'язок мiж товаром та його покупцями (продавцями) i ввдзеркалюе точку зору ринку на вигоди ввд володiння цим товаром [11]. Шдприемство як товар вiдрiз-няеться певними властивостями: кориснiстю для покупця, iнвестицiйним характером (здатнкть принести дохiд у майбутньому), понесення власником витрат пiсля його створення, можливiстю продажу в цiлiсному виглядi та у виглядi ок-ремих пiдсистем [12].
Як справедливо стверджуе НС. Краснокутська, "вибiр величини вартос-тi, що найбiльшою мiрою буде ввдповвдати цiнностi об'екта угоди, передуе про-цесу оцiнки пiдприемства. У даному контекстi вартiсть - це грошовий е^ва-лент цiнностi об'екта, який покупець готовий обмшяти на право власносп на цей об'ект" [10].
При цьому вчений розглядае класифжащю вартостi пiдприемства залеж-но ввд перспектив розвитку пiдприемства, видшяючи вартiсть ддачого шд-приемства та лшвдащйну вартiсть. Оскшьки основним предметом нашого дос-лiдження е сутнкть вартостi пiдприемства, дощльно привести позищю НС. Краснокутсько!' щодо вартостi ддачого пiдприемства, пiд яким вона розглядае "варткть шдприемства, що сформувалося, як единого цiлого за умов його подальшого використання специфiчним запланованим або наявним способом. У цьому розумшш вартiсть ддачого шдприемства, визначена з метою поточного управлшня, еквшалента наявному в практищ облiку й оцiнки поняттю "варткть у використанш".
Разом iз тим, вартiсть у використаннi мае суб'ективний характер i вщоб-ражае намiри власника, орендаря, не пов'язаш з купiвлею-продажем об'екта, на-дання його в суборенду тощо. Варткть у використанш грунтуеться на ефектив-ностi використання об'екта у формi доходу, корисностi i наближаеться до рин-ково!' вартостi в мiру збiльшення покупцiв, що бажають придбати подiбний об'ект. До вартостi у використанш вiдносять iнвестицiйну, балансову, оподатко-вувану вартостi.
Вартiсть ддачого шдприемства, визначена з метою кушвльпродажу, але за умов продовження наявного бiзнесу, еквшалентна поняттю "вартiсть в обмь нi", що мае об'ективний характер i застосовуеться для проведения операцш, що передбачають вiдчуження власност! До вартостi в обмiнi ввдносять ринкову, спецiальну, страхову, заставну й iншi види вартостi [10].
Висновки. На нашу думку, не залежно вiд мети, на кожному еташ розвитку пiдприемства, необхiдно визначати його варткть. Адже в сучасних умо-вах вартiсть пiдприемства, ii зростання е мiрилом успiшностi ведення госпо-дарсько-фiнансовоí дiяльностi, ефективностi управлшсько!' дiяльностi персоналу, запорукою конкурентоспроможносп пiдприемства.
Дослiджуючи сучаснi погляди щодо ще! проблеми, складаеться вражен-ня, що бiльшiсть сучасних науковцiв розглядають вартiсть пiдприемства сто-совно його корисносп. При цьому пiд кориснктю розумiемо i отримуваний
4. Еконо^шка, планування та управлiння в галузях
237
прибуток, i ефективнiсть дiяльностi шдприемства, i його конкурентоспромож-шсть, i цiннiсть його результапв, порiвняно з iншими шдприемствами.
Виходячи з дослiдження загальнотеоретичних теорш вартостi та сучас-них поглядш, вартiсть пiдприeмства доцiльно розглядати як сукупшсть вартост! використовуваних ним ресурав та його суспiльно-економiчноï корисност! Тоб-то варткть шдприемства е грошовим воображениям можливого виторгу ввд продажу шдприемства, яка включае варткть використовуваних шдприемством ресурсов, збшьшених на розм!р сощально-економ!чно1 корисносп ввд прова-дження д!яльносп такого шдприемства.
Дослщження теоретичних аспекпв визначення сутносп вартосп шд-приемства в сучасних умовах е важливими для теоретичних та практичних роз-робок у сфер! ïï ощнювання та управлшня вартктю шдприемства. Маючи ч!тке уявлення, що розглядаеться шд вартктю шдприемства, дощльно проводити по-дальш! розвщки щодо стратепчних та тактичних заход!в управл!ння вартктю шдприемства, врахування р!зномаштних внутртшх та зовшшшх чиннитв на зм!ну вартосп шдприемства, досл!дження змши вартосп шдприемства шд впливом змши його прибутку.
Лггература
1. Украша. Закон. Господарський Кодекс Украши // Вiдомостi Верховно'1 Ради Украши (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144.
2. Мочерний С.В. Екожмчний енциклопедичний словник. - У 2-ох т. - Т. 1 / С.В. Мочер-ний, Я.С. Ларша та ш. - Львш : Вид-во "Cbît", 2005. - 616 с.
3. Полгтекономш : шдручник / за заг. ред. Ю.В. Нжоленка. - К. : Вид-во ПУЛ, 2003. -
412 с.
4. Типанова Е. Оценка бизнеса / Е.О. Типанова // Современный бухгалтер. - 2007. - № 51. - С. 36-39.
5. Загородной А.Г. Фшансово-екожямчний словник / А.Г. Загородной, Г. Л. Вознюк. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 1072 с.
6. Микерин Г.И. Международные стандарты оценки / Г.И. Микерин, М.И. Недужий и др. -Кн. 2. - М. : ОАО "Типография "НОВОСТИ", 2000. - 360 с.
7. Постанова Кабинету мшстрш Украши вщ 10.09.03 р., № 1440 "Про затвердження национального стандарту № 1 "Загальн засади оцшки майна та майнових прав". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua
8. Поабник з оценки бiзнесу в УкраШ : навч. посiбн. / за ред. Я.1. Маркуса. - К. : Вид-во "Мшешум", 2002. - 320 с.
9. Островська Г. Категорш "вартiсть пiдприeмства": методологiчнi шдходи / Г. Островська // Галицький економiчний вiсник. - 2008. - № 3. - С. 3-12.
10. Краснокутська Н.С. Потенщал шдприемства : навч. поабн. / Н.С. Краснокутська. - К. : Вид-во ЦНЛ, 2005. - 352 с.
11. Федонш О.С. Потенщал шдприемства: формування та оцшка : навч.-метод. поибн. [для самост. вивч. дисц.] / О.С. Федошн, 1.М. Решна, О.1. Олексюк. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 261 с.
12. Березш О.В. Управления потенщалом пiдприемства : навч. поабн. / О.В. Березш, С.Т. Дуда, Н.Г. Мiпеико. - Львш : Вид-во "Магнолш 2006", 2011. - 308 с.
Дуляба Н.И., Корнилов С.О. Исследование сущности стоимости предприятия
Исследована сущность термина "стоимость предприятия" на основе изучения теории стоимости и относительно предприятия в современном его понимании. Определены современные взгляды относительно определения стоимости в экономической терминологии, особенности предприятия как объекта определения стоимости, и на этой основе обобщенно видение сущности "стоимости предприятия". В современных условиях стоимость предприятия, ее повышение является мерой успешности ведения хо-
зяйственно-финансовой деятельности, эффективности управленческой деятельности персонала, залогом конкурентоспособности предприятия.
Ключевые слова: стоимость, стоимость предприятия, трудовая теория стоимости, теория граничной стоимости, теория рыночной оценки стоимости.
DuliabaN.I., Kornilov S.O.The Study of the Essence of Enterprise Value
The essence of the term "enterprise value" is based on the study of the theory and values concerning the company in its modern sense. Modern views on the definition of value in economic terms, especially the enterprise as the object of determining the value and on this basis - a generalized vision of the essence of "enterprise value" are determined. In modern terms, the value of the company, its growth is a measure of the success of doing business and financial activities, the effectiveness of the staff management, the key to competitiveness.
Keywords: value, enterprise value, labour theory of value, the theory of marginal utility, theory of market valuation.
УДК 005.[95+96] Доц. О.В. Сардак, д-р екон. наук -
ДонНУЕТ ¡м. Михаила Туган-Барановського, м. Донецьк
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ АСПЕКТ1В УПРАВЛ1ННЯ ЛОЯЛЬШСТЮ ПЕРСОНАЛУ П1ДПРИ6МСТВА
Систематизовано концептуальш погляди на визначення сутност лояльност персоналу; дослщжено наявш теори лояльности Виявлено особливост поведшкового та настановного шдходiв до дефшши "лояльшсть". Розглянуто термшолопчний апарат, що застосовуеться у контекст управлшня лояльшстю персоналу. Запропоновано визначення термша "лояльшсть персоналу" на основi штегрованого шдходу. Уточнено склад лояльностi персоналу. Представлено авторське визначення поняття "управлшня лояльшстю персоналу".
Ключовi слова: персонал, шдприемство, управлшня персоналом, лояльшсть, кон-цепщя, управлiння лояльшстю.
Постановка проблеми. Ввдсутнкть единого шдходу до розумiння сут-ностi лояльносп персоналу, недостатня увага до аналiзу теоретико-методоло-гiчних аспектiв управлiння лояльшстю призводять до того, що в сучасшй на-уковiй лiтературi не представлена цшсна концепцiя, що визначае його особли-востi в контекста управлшня персоналом. Внаслвдок цього кнують проблеми в сферi управлiння лояльнктю на пiдприемствах, зокрема: нечiтке розумшня складових лояльностi, низький ршень планування заходав з управлiння лояль-нктю персоналу (або !х вiдсутнiсть), недостатня увага до заходiв iз формування i розвитку лояльностi працiвникiв, вщсутнкть методологií маркетингового мо-нiторингу лояльносп персоналу, прийняття рiшень з управлшня лояльнктю без 1х узгодження з результатами аналiзу корпоративно! культури шдприемства, вiдсутнiсть зворотного зв'язку в процес управлiння лояльнiстю персоналу та ш. Це обумовлюе необхiднiсть спрямованостi керiвництва вiтчизняних шд-приемств на активш дií з управлiння лояльнiстю персоналу, що потребуе розвитку його концептуальних засад.
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Питання, що стосуються лояльностi персоналу, розглянуто у роботах таких зарубiжних i вiтчизняних вчених: Майкл Армстронг [1], Джон В. Ньюстром, Кейт Девiс [2], А.Я. Юбанов [3], 1.Б. Дуракова [4], К.Е. Оксинойд [5], В.А. Сшвак [6], Г.С. Никифоров [7],
4. EKOHOMiKa, планування та управлшня в галузях
239