CC BY
22
Лiтература
1. Податковий кодекс Украши вiд 02.12.2010 р., № 2755-VI.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського облжу 7 "Основш засоби": Наказ MiHicTepcTBa фшанов Украши вiд 27.04.2000 р., № 92.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського облжу 8 "Нематерiальнi активи": Наказ Мшю-терства фшашда Украши вiд 18.10.1999 р., № 242.
4. Про затвердження типових форм первинного облжу: Наказ Мшстерства статистики Украши вiд 29.12.1995 р., № 352.
5. Про затвердження типових форм первинного облжу опекав права штелектуально! власнос-■ri у складi нематерiальних актив1в: Наказ Мiнiстерства фшанот Украши вiд 23.11.2004 р., № 732.
Сажинец С.И., Ладнюк В.Я. Формирование амортизационной стоимости необоротных активов предприятия
Рассмотрены методологические подходы по установлению величины ликвидационной стоимости необоротных активов при их зачислении на баланс промышленного предприятия. Охарактеризован порядок определения текущей стоимости будущих доходов от ликвидации необоротных активов, приведена методика определения общей величины ликвидационных расходов. Отражен порядок формирования прямых расходов на работу механизмов и персонала, которых необходимо задействовать для выполнения ликвидационных работ, прочих прямых и общепроизводственных расходов. Разработана форма документа расчета амортизационной и ликвидационной видов стоимости необоротных активов.
Ключевые слова: амортизация, амортизационная стоимость, ликвидационная стоимость, малоценные необоротные активы, нематериальные активы, необоротные активы, основные средства.
Sazhynets S. Yo., Ladnyuk V. Ya. The Formation of the Amortized Cost of Non-current Assets of the Company
The methodological approaches to set the size of the amortization of the fixed assets while their admission to the enterprise's balance are considered in the article. The order of estimation of present value of the future profits from the liquidation of fixed assets is characterized, the methods to define the total value of liquidation expenses is given. The order of forming of direct expenses on equipment's and staffs work which should be involved to fulfill the liquidation work, other direct and overhead costs are explained. The form of calculation of amortization and liquidation types of fixed assets value is developed.
Key words: amortization, amortization value, liquidation value, low-value fixed assets, intangible assets, fixed assets, capital assets.
УДК 336.71 Доц. Д.В. Попович, канд. екон. наук -
Львiвська державна фтансова академiя
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ П1ДХОД1В ДО ОЦ1НЮВАННЯ Б1ЗНЕСУ В ПЕРЮД КРИЗИ
Розглянуто поняття оцшювання б1знесу, проанал1зовано особливост застосування доходного, витратного та ринкового шдход1в в оцшюванш вартост б1знесу. Розкрито основш методи в розр1з1 кожного шдходу, виявлено переваги та недолши !х застосування. Бшьшють шдход1в до оцшювання вартост б1знесу грунтуються на статистичних по-казниках 1 повною м1рою можуть бути застосоваш в умовах сталого економ1чного роз-витку. Запропоновано врахування низки фактор1в при використанш кожного з основ-них шдход1в оцшювання б1знесу в кризовий перюд функщонування економши.
Ключовi слова: оцшка б1знесу, шдходи та методи оцшки вартост б1знесу, вар-псть компанп, дисконтування, компанш-аналог, ринкова варпсть б1знесу, грошовий потш, кризовий ринок.
Постановка проблеми. Ощнювання 6i3Hecy - одне з найважливтих зав-дань корпоративного управлшня. Експертна оцiнка 6i3Hecy у кризовий перюд за-галом здатна не тальки допомогти власнику втримати конкурентоспроможш по-зицií на ринку, вибудувати дiловi зв'язки з постачальниками, державними фшан-совими органами, налагодити ефективш вiдносини з кредитними органiзацiями, але й допомогти правильно сформувати свою поведанку у разi продажу бiзнесy чи його частини на ринку. Для виртення цих завдань кнуе низка основних шд-ходав, кожен з яких мае як сильш, так i слабкi сторони. Для оптимального засто-сування ix в умовах кризових явищ слiд добре володати особливостями кожного з них, щоб забезпечити прiоритетнiсть того чи iншого пiдxодy для iнвестора.
Аналiз попереднiх дослщжень i публiкацiй. У науковш економiчнiй лД-тератyрi питаниям ощнювання вартоста бiзнесy придшяеться значна увага. Для теоретико-методолопчно1 розробки питань варткно1 ощнки бiзнесy важливу роль ввдграють ирацi зарyбiжниx учених А. Дамодарана, Т. Коллера, Т. Коуп-ленда, М. Мшлера, Ф. Модшьяш, Дж. Мурина, Г. Харрисона, У. Шарпа та ш Серед вичизняних науковщв, якi працюють у цьому наирямi дослiджень, мож-на видшити зокрема таких як: О. Кириченко, П. Круш, О. Кyзьмiн, Я. Маркус, Т. Момот, Д. Олекач, С. Панков, О. Шевчук та ш.
Мета роботи - обгрунтувати особливоста оцiнювання вартостi бiзнесy в перюд кризи, визначити основнi проблеми i застосування методiв оцiнювания.
Виклад основного матерiалу. Оцiнювания або визначення вартостi рДз-них видав майна та активiв мае сво1 кореш в класичнш та сyчаснiй економiчнiй наyцi. Принципи та способи ощнювання склалися ще до 40-х рр. ХХ ст., i у ба-гатьох крашах вони здебшьшого були подiбними. Як ирофесiю оцiннy даяль-нiсть визнали вже дещо шзшше, коли гостро постала проблема пошуку справедливого результату оцiнювания певного активу. Не випадково одним з осно-воположних понять у мiжнародниx i нацiональниx стандартах оцiнювания е по-няття справедливо1 ринково1 вартоста (fair market value) - як найбшьш iмовiрноí цiни комерцiйноí угоди на ввдкритому ринку в умовах конкуренцп, коли обидвi сторони угоди ддать розсудливо та без примусу, у власних iнтересаx, маючи у своему розпорядженш всю необхадну шформащю щодо предмета угоди.
У галyзi фiнансовоí оцiнки вiтчизияна господарська практика та еконо-мiчна наука перебувають в процеа початкового розвитку. Ввдбуваеться адапта-цiя свiтовиx стандартiв, шдходав i методик оцiнювания до конкретних умов су-часного етапу розвитку нащонально1 економiки, удосконалюеться нормативна база та шструменти державного регулювання ощночно!' дiяльностi, освоюються новi високоорганiзованi об'екти ощнки. Пiд час становлення ринкових вiдносин в Украíнi проблема ощнювання бiзнесy стае дедалi актyальнiшою, а п практична значyщiсть стр1мко зростае.
Зпдно зi ст. 3 Закону Украши [6], оцiнка майна i майнових прав - це процес визначення i'x вартостi на дату ощнювання за процедурою, встановле-ною нормативно-правовими актами, е результатом практично! дiяльностi суб'екта ощночно1 даяльноста. Поняття "оцiнювания" трактуеться ширше Нащ-ональним стандартом №1 [4]: ощнювання - наука про варткть майна, частина економiчного аналiзy, що здшснюеться на визначених наукових принципах та методолопчнш базi i е сполученням математичних методов i суб'ективних мДр-
кувань ощнювача що базуються на його професшному досввд, мета якого по-лягае у виявленш найбшьш ефективного, з економ1чного погляду, використан-ня об'екта через дослщження попиту 1 пропозицц на вщповвдному ринку, а та-кож розробц економ1чно1 модел1 ощнки об'екта, яка б прогнозувала найбшьш в1рог1дну щну його продажу.
Слад зазначити, що ощнювання б1знесу та ощнювання ринково!' вартосп майна далеко не тотожш поняття. Розумшня шдприемства як майнового комплексу не збкаеться з поняттям "б1знес". Б1знес - це шдприемство в дц, 1 його варткть перевищуе варткть майнового комплексу на величину так званих " не-в1дчутних активов", що е невщ'емними вщ кадрового потенщалу шдприемства (досвщ трудового колективу, налагоджеш зв'язки та взаемовщносини з клкнта-ми тощо). Саме наявнктю невщчутних актив1в можна пояснити ринкову при-вабливкть деяких ф1рм з вщ'емним власним кашталом. Ощнювання б1знесу (визначення вартосп б1знесу) шдприемства дещо в1др1зняеться вщ ощнювання шдприемства як майнового комплексу. Ця вщшншсть пов'язана з тим, що б1з-нес - поняття ширше, шж майновий комплекс. Шдприемство як майновий комплекс мктить вс види майна, призначеного для його даяльностг земельш дь лянки, будiвлi та споруди, машини та устаткування, сировину й продукцда, не-матер1альн1 активи, майновi зобов'язання. Ощнювання ринково!' вартосп майнового комплексу пiдприемства (визначення вартосп бiзнесу) означае визначення в грошовому еквшаленп вартостi матерiальних активiв пiдприемства як товару, тобто, !х кориснiсть для потенщйного покупця i витрати, необхiднi для отримання ще!' корисностi [5].
Оцiнювання бiзнесу - це визначення вартостi бiзнесу як майнового комплексу, здатного приносити прибуток його власниковi. При проведенш експер-тно!' оцiнки визначають вартiсть усiх активш компанií: нерухомого майна, машин i устаткування, складських запасiв, фiнансових вкладень, нематерiальних активш. Окремо ощнюють ефективнiсть роботи компани, й колишнi, сучаснi та майбутш доходи, перспективи розвитку i конкурентне середовище на цьому ринку, а попм оцiнювану компанiю поршнюють з пiдприемствами-аналогами. На пiдставi такого комплексного аналiзу реально оцiнюють бiзнес як майновий комплекс, здатний приносити прибуток. Таким чином, ощнювання бiзнесу пе-редбачае визначення вартостi компанп для 11 власника. Спрощено можна вважа-ти, що оцiнювання бiзнесу - це оцiнювання ринково!' вартосп власного капiталу компанií чи яко'сь й частини. Оцiнювання ринково!' вартосп майна можна роз-глядати як окремий випадок ощнювання бiзнесу.
Цшь оцiнювання бiзнесу полягае у визначенш ощночно!' вартостi, необидно!' для прийняття рiшення. Водночас сторони, защкавлен у проведеннi оцiнки, намагаючись реалiзувати сво!' економiчнi iнтереси, зазначають щль визначення ще!' вартостi. Цшями визначення ринково!' вартостi можуть бути: шд-вищення ефективностi поточного управлшня шдприемством; визначення вар-тостi щнних паперш у випадку купiвлi-продажу акщй пiдприемства на фондовому ринку; визначення вартосп пiдприемства у випадку кушвльпродажу його загалом чи частинами; реструктуризащя пiдприемства; розроблення плану розвитку шдприемства; визначення кредитоспроможносп шдприемства й вартосп застави при кредитуванш; страхування; оподаткування; прийняття управлшсь-
ких ртень тощо. Процес оцiнювання залежить вщ переслiдуваних цшей, але й для кожного окремого суб'екта цiлi оцшювання бiзнесу можуть бути рiзними.
Впдшяють три основнi пiдходи до ощнювання вартостi бiзнесу: дохвд-ний, витратний, ринковий. Кожен з цих шдходш може бути реалiзований рiзни-ми методами. Iншi методи оцiнки бiзнесу (такi перспективнi як моделi Ольсона, Блека-Шоулза, метод реальних опцiонiв та ш.) трапляються на практицi, на жаль, вкрай рдао, i ми не будемо !х аналiзувати. У дохiдному пiдходi видшя-ють: дисконтування грошового потоку, модель Гордона, метод капiталiзацií доходов. Оцiнка вартосп пiдприeмства з використанням дохвдного шдходу - це визначення вартостi майбутшх доходiв, отриманих внаслiдок комерцiйноí да-яльностi i (можливого) подальшого його продажу. Отже, ощнка з позицл дохщ-ного пiдходу здебшьшого залежить вщ перспектив ощнювано1 компанií.
Одшею з основних проблем, що виникають при використаннi дохiдного пiдходу, е прогноз майбутнiх доходiв. Для розрахунку вартосп в межах цього шдходу важливим е отримання достатньо точних (достовiрних i обфунтованих) даних щодо майбутнiх доходов пiдприемства, що спричинюе певнi ускладнення у практичному застосуванш. Використання цього пiдходу дае змогу повшше врахувати цiльовi значения вартосп, узгодженi з показниками економiчного та сощального розвитку краши [1].
Оскшьки всi юридичнi особи волод1ють достатньо добре встановленими системами облiку та автоматизацп свое!' дiяльностi, а 1х звiтнiсть часто перевь ряють аудитори та вiдповiднi державнi органи, застосування дохiдного пiдходу базуватиметься на добре структуровашй та перевiренiй iнформацií. Це, своею чергою, сприятиме отриманню обфунтованих та об'ективних результатов. Ос-новними складовими цього пiдходу е метод дисконтування грошового потоку (метод непрямо! капiталiзацií); метод капiталiзацií (метод прямо! капiталiзацií); метод економiчноí додано1 вартосп [2].
Вибiр методiв у межах дохвдного пiдходу визначаеться специфiкою ощ-нюваного пiдприемства та особливостями його даяльносп, проте найчаспше це - метод капиатзацп прибутку та метод дисконтування грошових потокiв. Переваги дохiдного шдходу пвдприемства полягають в тому, що в нього з'яв-ляеться реальна можливкть розрахувати вартiсть свого бiзнесу, виходячи з якостi поточних фiнансових показникiв, можливостi одержання майбутшх дохода, неявного поршняння д1яльносп з аналогами. Водночас е низка факторiв, що ускладнюють застосування цього шдходу, зокрема - проблема складання прогнозу на середньо- або довгостроковий перiод (5-6 рокiв i бшьше), проблема обчислення норми вiддачi кашталу, особливо - проблема визначення альтерна-тивно1 вартостi капiталу. Дохвдний шдхвд характеризуе спроможнiсть бiзнесу приносити прибуток у майбутньому й теперiшню варткть об'екта, виходячи з очiкуваних доходiв у майбутньому [1].
Беручи до уваги вищезазначене, основна iдея цього шдходу полягае в тому, що варткть бiзнесу визначаеться поточною вартктю вах грошових пото-кiв, яю бiзнес здатен забезпечити своему власнику. В умовах фшансово1 кризи спершу необхiдно проаналiзувати звiтнiсть, виявити причини коливання фшан-сових показникiв, перевiрити вiдповiднiсть основних показникiв рентабельности лiквiдностi та боргового навантажения середньогалузевим значенням, а тодi
спрогнозувати грошовi потоки, враховуючи такi фактори: скорочення попиту на товари, роботи, послуги; вдаш грошових засобiв через необх1дшсть достро-кового погашения зобов'язань i зростання вiдсоткових ставок; зростання потреби в оборотному каттал!
Сутнкть витратного пiдходу полягае в тому, що пiдприeмство являе собою майновий комплекс, який використовуеться для здайснення комерщйно!' (виробничо!', торпвельно!' тощо) дiяльностi. При цьому вартiсть визначаеться шляхом переоцiнки ресурсiв, що були витрачеш на створення бiзнесу, тобто ощнюеться з позицií втрат. Для розрахунку при цьому використовують даш балансу на дату ощнювання.
Найбiльш поширеними методами витратного шдходу е метод чистих ак-тивiв та метод лiквiдацiйноí вартостi фiрми. Актуальнiсть витратного пiдходу полягае у можливосп ощнити балансову вартiсть юридично! особи незалежно вiд прибутковостi 11 дiяльностi. Це здебiльшого зумовлено наявнктю достовiр-но1' iнформапií для розрахунтв, а також використанням традипiйних для вичиз-няно1 економiки витратних методш до опiнки вартостi бiзнесу. Але з шшого боку, коли дiяльнiсть компанп починае "набирати оберпв", некоректно викорис-товувати методи ощнювання, що базуються на ретроспективних даних i не вра-ховують перспективи розвитку - майбутнiй прибуток [2].
Щодо використання такого шдходу в умовах кризи, то слвд враховувати, що варткть бiзнесу буде визначатися як варткть замiщення активш i зобов'язань компанп, тому достовiрнiсть опiнки в цих умовах може бути дос-татньо низькою. Це зумовлено, в першу чергу тим, що доволi часто важко об-числити достовiрну вартiсть замщення низки активш (наприклад, нематерiаль-них активiв i спепiалiзованого майна, яке активно не представлено на ринку). Окрш цього, необхiдно також враховувати зменшення бiльшостi активiв. Часто замщення в коротт строки е фiзично нездiйсненним (наприклад, вiдтворення торгово! марки, дшово!' репутацц, вiдносин з клкнтами тощо) або единою альтернативою е ввдтворення аналогiчного бiзнесу на базi нових активiв.
Ринковий шдхвд передбачае аналiз пiн продажу та пропозицп схожих об'ектш з ввдповвдним коригуванням вiдмiнностей мiж об'ектами порiвняння та опiнювання. Головною перевагою ринкового шдходу е те, що вш найпроспший у використаннi, а також статистично обгрунтований, що забезпечуе отримання достовiрних даних, придатних для застосування в iнших пiдходах. Головним обмеженням у застосуваннi цього пiдходу е обов'язкова наявнкть активного ринку. До недолшв можна вiдиести те, що шдхвд потребуе внесення поправок, бшьшкть з яких впливае на достовiрнiсть результатiв. Причому данi не завжди е порiвнюваними. Крiм цього, застосування ринкового шдходу можливе лише за наявносп доступно! рiзносторонньоí фшансово!' шформацп не лише по шд-приемству, яке опiнюють, але i за його аналогом, ят вiдiбранi ощнювачем пiд час аналiзу. Iнформапiя про угоди мiж юридичними особами в УкраЫ, що може бути використана за базу порiвняния, не завжди доступна. Реальна щна та умови проведення угод часто вiдомi лише iнсайдерам [7].
Сама ж щея ринкового пiдходу базуеться на дотриманш принципу замь щення (наявносп еквiвалентного замiнника), вiдповiдио до якого варткть ощ-
нюваного 6i3Hecy не може перевищувати BapTicTb iншого доступного об'екта оцiнки 3i схожими властивостями. Цей пiдхiд можна розглядати ширше з ура-хуванням поправок на особливосп дiяльностi пiдприeмства та ринково!' вартос-тi всiх подiбних до нього пiдприeмств, повнi або частковi права власностi, якi е доступними для кyпiвлi-продажy в даний момент часу.
Принциповою вiдмiннiстю мiж цими поняттями е виокремлення в ос-танньому варiантi двох ктотних ознак: урахування повно!' специфiки роботи ощнюваного об'екта та права власносп на нього (повне чи часткове). Залежно вiд типу економiчних вщносин, покладених в основу розрахунку вартосп рин-кових аналогiв, розрiзняють два основних методи порiвняльного пiдходy: зак-ритих угод i котирувань. Ц методи базуються на порiвняннi вартосп аналопч-них об'ектiв власностi, яка зафшсована в угодах закритого типу при злитп або поглинаннi, придбанш значних пакетiв акцiй тощо i визначаеться за даними котирувань акцш компанй' на вiдкритомy ринку [3].
Виходячи з мiжнародноí практики, ощнювання вартостi бiзнесy з вико-ристанням ринкового тдходу часто ототожнюють з оцiнюванням вартостi акцш компани. Проте на сучасному еташ, застосовуючи ринковий пiдхiд для ощнювання ™естищйно'' привабливостi компанп, слад використовувати iншi по-казники, в першу чергу ri з них, ят можна взяти з агрегованого балансу компа-нií' (боргове навантаження, власний капiтал тощо). Наприклад, можна застосо-вувати iнформацiю щодо показника вщношення вартостi компанiй-аналогiв до показника ефективносп !'х дiяльностi (зокрема EBIDTA). Володдачи шформа-цiею про аналопчний показник оцiнюваноí' компани, можна обчислити варткть оцiнюваного бiзнесy, скоригувавши отримаш данi на необхвдну норму дохщ-ностi. При цьому пiд час ощнювання слад застосовувати декшька мультиплша-торш (EV/ EBIDTA, EV/Sales). Окрш цього, слiд робити поправки на значення низки спецiалiзованих мyльтиплiкаторiв.
Висновки. Ощнка бiзнесy розпочинаеться iз визначення цiлi та вибору пiдходy до ощнювання. На практищ набули поширення три основних пiдходи оцiнки бiзнесy - дохвдний, витратний, ринковий. Кожен з них передбачае вико-ристання для оцiнювання властивих йому методiв. Зокрема, дохiдний пiдхiд передбачае використання методу капiталiзацií' та методу дисконтування грошових потоков. Витратний шдхвд використовуе метод чистих активов i метод л^ща-цiйноí' вартостi. При ринковому пiдходi використовують: метод ринку кашталу, операцiйний метод i метод галузевих коефiцiентiв. Всi цi методи доповнюють один одного. Разом з тим, зазначенi вище пiдходи до ощнювання вартосп бiз-несу грунтуються на статистичних показниках i повною мiрою можуть бути застосованi лише в умовах сталого економiчного розвитку. Автор пропонуе урахування низки факторiв при використаннi кожного з основних пiдходiв оцiнки бiзнесy в кризовий перюд фyнкцiонyвання економiки.
Лiтература
1. Дерев'янко Ю.М. Вдосконалення пiдходiв до ощнювання вартост компанй / Ю.М. Де-рев'янко, О.А. Лукаш, Л.В. Старченко // Механiзм регулювання економши : зб. наук. праць. -2013. - № 4. - С. 93-99.
2. Круш П.В. Управлшня варпстк тдприемств / П.В. Круш, С.В. Полщук // Маркетинг в Укршш : зб. наук. праць. - 2003. - № 4. - С. 16-19.
3. Модильяни Ф. Сколько стоит фирма? Теорема ММ - Модильяни, Миллер : пер. с англ. / Ф. Модильяни, М. Миллер. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Дело", 2001. - 212 с.
4. Нащональний стандарт № 1 "Загальш засади оцшки майна i майнових прав". Затв. постановок) Кабшету Мшстргв Украши вщ 10.09.2003 р., № 1440 // Урядовий кур'ер : газета центр. оргашв влади Украши. - 2003. - 15 жовтня (№ 193).
5. Патрш Н.П. Методичнi шдходи до оцiнквання вартостi бiзнесу / Н.П. Патрш // Менеджмент та тдприемництво в Украiнi: етапи становлення i проблеми розвитку : зб. наук. праць / вщп. ред. О. С. Кузьмш. - Львгв : Вид-во НУ "Львгвська полiтехнiка". - 2009. - С. 163-170.
6. Про оцшку майна, майнових прав та професшну оцшочну дiяльнiсть в Украiнi: Закон Украши вщ 12.07.2001 р., № 2658-Ш (iз змiнами i доповненнями // Вщомост Верховно!' ради Украши. - 2001. - № 47. - Ст. 251. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws.
7. Шевчук О.В. Опцшний метод оцшки бiзнесу / О.В. Шевчук, А.В. Зименко // Проблеми i перспективи розвитку банювсько!' системи Украши : зб. наук. праць. - 2008. - № 2(12). -С. 130-134.
Поповыч Д.В. Особенности применения основных подходов к оценке бизнеса в условиях кризиса
Рассмотрено понятие оценки бизнеса, проанализированы особенности применения доходного, затратного и рыночного подходов при оценивании стоимости бизнеса. Раскрыты основные методы в разрезе каждого подхода, обнаружены достоинства и недостатки их применения. Большинство подходов к оценке стоимости бизнеса основаны на статистических показателях и в полной мере могут быть применены в условиях устойчивого экономического развития. Предложено учитывать ряд факторов при использовании каждого из основных подходов оценки бизнеса в кризисный период функционирования экономики.
Ключевые слова: оценка бизнеса, подходы и методы оценки стоимости бизнеса, стоимость компании, дисконтирование, компания-аналог, рыночная стоимость бизнеса, денежный поток, кризисный рынок.
Popovych D. V. Features of Using the Main Approaches to Business Valuation in the Period of Crisis
In the article the concept of business valuation is considered, analyzes features of the use of the income, expenditure and market approaches in the evaluation of business value is analyzed. The basic methods in the context of each approach are disclosed, advantages and disadvantages of their use are detected. The most approaches to estimation of business value are based on statistical data and can be fully applied in conditions of sustainable economic development. The author suggested to take account of a number of factors when using each of the major approaches to valuing a business during the crisis period of the functioning of economy.
Key words: business valuation, approaches and methods of evaluation of business value, the value of the company, analog company, the market value of the business, cash flow, market crisis.
УДК330.115:336.763 Доц. Л.О. Петик, канд. екон. наук -
Львiвська державна фтансова академiя
СУЧАСНИЙ СТАН ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАШ1
Проаналiзовано особливост функщонування фондового ринку Украши, а також обгрунтовано напрями шдвищення його лжввдносп та ефективносй. Проведено аналiз основних тенденцш та закономiрностей розвитку фондового ринку, динамши обсяпв торпв. Для виршення проблемних питань та подальшого розвитку втизняного фондового ринку запропоновано основш блоки завдань: розвиток корпоративно! реформи,
