CC BY
18
I.B. Бриль, к.е.н., К.Г. Рябикна, к.е.н.
ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ ДОДАНО1 ВАРТОСТ1 ШДПРИСМСТВ1
Теоретичним аспектам додано! вартосп присвячено чимало дослщжень вiдомих свiтових i вiтчизняних науковщв, таких як А. Смiт, Д. Ршардо, К. Маркс та ш. (класична концепцiя додано! вартосп); Ж.Б. Сей, Дж. Б. Кларк (концепщя факторiв виробництва); М. Портер (концепщя ланцюга вартостей), Р. Булига, П. Кохн, Л. Едвiнсон, М. Мелоун, Т. Стюарт та ш. (концепщя штелектуаль-ного капiталу) [1-8].
Додана вартють - це вартють, що сформована у процесi виробництва на даному шдприемсти й охоплюе його реальний внесок у створення вартостi конкретного продукту, тобто заробгтну плату, прибуток та амортизащю. Тому вартiсть спожитих сировини i мате-рiалiв, якi купувалися в постачальниюв й у створеннi яких шдпри-емство не брало учасп, в додану вартiсть виробленого цим тдпри-емством продукту не включаеться.
1накше кажучи, додана вартють - це валова продукцiя тд-приемства (або ринкова цiна випущено! продукцi!) за мiнусом пото-чних матерiальних витрат, але iз включенням у не! вiдрахувань на амортизащю (тому що основш фонди тдприемства беруть участь у створеннi ново! вартосп вироблено! продукцi!). За радянських часiв у практицi фiнансового та бухгалтерського облiку даний показник мав назву умовно чисто! продукцп. Ц величини додано! вартостi при шдсумовуванш !х по всiх галузях i виробництвах i дають тд-сумковi показники ВВП, вiльнi вiд повторного рахунку [6, с. 1]. Зп-дно iз системою нацiональних рахунюв до складу додано! вартостi включаються амортизацiя, заробiтна плата, прибутки корпорацш i
1 Дослiдження виконано в рамках НДР 1ЕП НАН Украши «Мехашзми забезпечення ™естицшно1 активностi шдприемств для виробництва продукцп з високою доданою варпстю» (2015-2018 рр., номер держреестрацп 0115U001639).
© 1.В. Бриль,
К.Г. Рябикiна, 2016
некорпорованих тдприемств, отримана ними рента, вщсоток на по-зиковий капiтал, а також так зваш чистi податки або чистий екс-порт.
Додана вартють (value added) - це частина вартосп продукту, яка була створена на даному тдприемств^ Це рiзниця мiж вируч-кою i вартiстю товарiв i послуг, придбаних у зовнiшнiх оргашза-цiй, - вартютю сировини i напiвфабрикатiв, ремонтних, маркетин-гових, сервiсних послуг, витратами на електроенерпю та iн. Дода-ною е та вартiсть товару (або послуги), на яку зростае вартють да-ного товару у процес обробки до моменту продажу його спожива-чевi. Вона включае фонд оплати працi, орендну плату, амортизащю, ренту, вiдсотки за користування кредитом, а також отриманий при-буток. Захiднi економiсти також видшяють поняття вщ'емно! додано! вартосп, коли додаткова обробка продукту не тшьки не додае вартостi товару, але i, навпаки, зменшуе !!. На пiдприемствi додана вартiсть використовуеться за такими напрямами: зарплатнi виплати (зароб^на плата, преми, компенсацп, внески у позабюджетш фонди); сплата податюв (крiм податкiв iз продажiв i ПДВ); виплати банкiвських вiдсоткiв, дивiдендiв та iнших платежiв; швестици у придбання основних фондiв, НДДКР i нематерiальних активiв; амортизацiя основних фондiв. Якщо пiсля всiх здiйснених витрат залишилися кошти, вони називаються нерозподшеною доданою вартiстю (Retained Value Added). Остання може бути i вщ'емною, коли додано! вартостi недостатньо для покриття всiх витрат.
Метою статп е визначення сутностi й аналiз складу додано! вартостi пiдприемств.
У сучасних економiчних умовах додана вартють тдлягае до-сить серйозному вивченню як в Укра!нi, так i за кордоном. Проте чiткого формулювання даного поняття, а також його змюту i складу немае, оскшьки рiзнi автори дотримуються рiзноманiтних теорш вi-дносно дано! категорi!.
Додана вартють - це частина вартосп продукту, яка була створена в данш оргашзаци, рiзниця мiж вартютю реалiзовано! про-дукцi! i закуплених товарiв i послуг.
Додана вартють - рiзниця мiж вартiстю продукци (послуг), створено! та реалiзовано! даним тдприемством, i вартiстю затрат на придбання й переробку сировини i матерiалiв. Це вартiсть, приро-щена на даному пiдприемствi.
Додана варткть - соцiально-економiчна форма додаткового продукту в умовах розвинутих товарно-грошових вщносин, перед-усiм при каштатзмь
Передумовою виникнення додано! вартостi було формування класу найманих пращвниюв - особисто вшьних, але позбавлених власност на засоби виробництва i виготовлений продукт. Щоб отримати необхiднi для себе та члешв свое! шм'! життевi блага, вони змушенi були продавати свою робочу силу.
Процес додавання вартосп проходить три стадп: передви-робничу (стандартизацiя, дослiдження i розробки, проектування, розробка власних дизайнерських ршень), виробничу (виробництво, складання) i поствиробничу (логiстика, маркетинг, формування бренду). При цьому, за оцшками експерпв, участь у першiй i третш стадiях приносить компанiям вищi доходи, шж участь у другiй ви-робничiй стадi! [9, с. 25].
У даний час Укра!на штегрована у свiтову економiку голов-ним чином через експорт сировини, нашвфабрикапв i продукцi! ни-зьких технолопчних передiлiв, а внутрiшнiй попит на якюну готову продукцiю задовольняеться iмпортом [10]. Тобто у глобальних лан-цюжках створення вартостi пiдприемства Укра!ни перебувають пе-реважно у виробничш стадi! та можливостi !х просування «вгору» ланцюжком створення вартостi обмежеш.
У Податковому кодексi Укра!ни категорiя «додана вартють» застосовуеться в контексп унiверсального акцизу - податку на до-дану вартють, який встановлюеться щодо новостворено! у платника вартосп; зазначаеться, що «Податок на додану вартють - непрямий податок на товари i послуги, сучасна форма ушверсального акцизу, який установлюеться вщносно знову створено! у платника вартосп» [11]. Розрахунок сум податку на додану вартють в Укра!ш не перед-бачае розрахунюв власне створено! суб'ектом господарсько! дiяль-ностi додано! вартост^ а припускае визначення сум податкових зобов'язань та сум податку, рашше сплачених постачальникам (по-даткового кредиту).
В управлшш пiдприемством, на думку Ж. Ршар, додана вар-тють виступае вимiром фiнансового результату дiяльностi фiрми разом iз показниками «дохщ» i «прибуток». Додана вартють являе собою рiзницю мiж доходами пiдприемства i витратами на придбання факторiв виробництва, необхiдних для функцюнування його бiз-
несу, але повшстю створених контрагентами, зовшшшми по вщно-шенню до нього, тобто додана вартють - це рiзниця мiж обсягом виробництва i промiжним споживанням, необхвдним для його ви-робництва [12].
Теоретичнi аспекти категори «додана вартють» дослiджують багато вчених-економюпв, i з часом и визначення видозмiнювалося (табл. 1).
Таблиця 1
Еволюцiонування поглядiв дослiдникiв щодо визначення _ категорi'l' «додана варт1сть»_
Автор, джерело Визначення Основнi складовi додано! вартостi
1 2 3
К. Маркс [1, с. 5-9] Додаткова вартють - вартють додаткового продукту, створе-ного найманими пращвниками, яка повшстю привласнювалася катталютами в XVI - першi де-сятилiття XX ст. Передумовою виникнення додатково! вартосп було формування класу найма-них пращвниюв - особисто вшь-них, але позбавлених власносп на засоби виробництва i вигото-влений продукт. Щоб отримати необхiднi для себе та члешв свое! ам'! жип^ блага, вони змушенi були продавати свою робочу силу Вироблений людсь-ким катталом додат-ковий продукт. Виро-бництво додатково! вартосп здiйснюеться завдяки здатностi найманого пращв-ника створювати своею працею бшьшу вартiсть, нiж вартiсть його робочо! сили
С. Подолинський [13-15] Додана варткть - енергетичш вiдмiнностi органiчноl та неор-ганiчноl природи, спiввiдно-шення, мiж усвiдомленою i ко-рисною працею людини i розпо-дшом енергil на по-верхнi Землi Розумнi та рацюна-льнi дil людини
М. Руденко [16; 17] Додану вартiсть слiд бачити там, де народжуеться нова матерiя, а разом iз новою матерiею форму-еться нова енергiя Додана вартють роз-глядаеться з позицп ново! матерil - ново! енергп
1 2 3
О. Люовський [18, с. 518-527] Абсолютна додана вартють фор-муеться з первинно залученоï енергiï вiд аграрно-економiчноï дiяльностi та додатково залуче-roï збереженоï енергiï. Вiдносна ДВ формусться через примно-ження енергiï за рахунок засто-сування промисловостi та науки Додану вартють зде-бшьшого формують залученi та примно-жеш енергiï
Л. Гришв [19, с. 178-179] Економiчна наука базуеться на принцип вдосконалення, а не знищення суспiльства, врахову-ючи та дослщжуючи феномен унiверсальноï (абсолютноï) до-даноï вартостi, що мае природне, а не сощальне походження Джерелами створення абсолютноï та вщнос-roï доданоï вартостi виступають ринок природи i ринок еко-номши
Економiчний словник [20, с. 74] Додана вартють - рiзниця мiж вартiстю вироблених товарiв i вартiстю матерiалiв та сиро-вини, що використанi для ïх виробництва Заробiтна плата, вiд-соток та прибуток, що додаються до продукту тдприемством чи галуззю взагалi
З. Бгткулова [21, с. 118] Додана вартють пiдприемства розумiеться як рiзниця мiж вар-тiстю пiдприемства шфраструк-тури кластера, розрахованою за прибутковим тдходом, i варть стю пiдприемства шфраструк-тури кластера, розрахованою за порiвняльним пiдходом Сума вартостi, розра-хованоï за прибутковим та порiвняльним пiдходами
С. Марков [22, с. 6] Додана вартiсть - цшнють, ви-значена у вартюному вираженнi в ринкових цiнах, яка додана до початковоï ринковоï вартосп товару (матерiалу) в процес його обробки, переробки, просування на ринок Цiннiсть, додана до початковоï ринковоï вартостi товару у про-цесi його обробки
Нащональний класифкатор Ук-раши (КВЕД -класифiкацiя ви-дiв економiчноï дiяльностi) [23, с. 98] Валова додана вартють - це вартють валовоï виробленоï проду-кцiï за вщрахуванням вартостi витрат на сировину та матерь али, а також шших витрат про-мiжного споживання Утворенi первинш доходи, отриманi в результат безпосеред-ньоï участi у процеа виробництва
1 2 3
Юридичний словник [25, с. 146] Додана варпсть - це рiзниця мiж варпстю проданого органiза-цiею продукту (наданих послуг) i матерiалiв, витрачених на його виробництво; дорiвнюе виручцi Еквiвалент витрат на заробпну плату, вiд-соток на каттал, ренту i прибуток
Р.К. Маккон-нелл, С.Л. Брю [27, с. 52] Сума додано! вартосп мае дорь внювати вартосп всiх кiнцевих товарiв i послуг Сума додано! вартосп вах фiрм в економiцi
С. Подолинський спробував пояснити економiчнi процеси з точки зору природничих наук. Автор розкрив енергетичш вщмшно-ст оргашчно! та неоргашчно! природи, проаналiзував стввщно-шення, що iснуе мiж працею людини i розподiлом енерги на по-верхнi Землi, подав нове природничо-наукове визначення працi. Учений показав, що нагромадження енерги на земнiй поверхш можливе завдяки усвiдомленiй i кориснш працi [13-15].
1де! С. Подолинського використав В. Вернадський, створивши парадигми земно! бюсфери i ноосфери - сферу розумних дiй людини на Земль У ХХ i на початку ХХ1 ст. шдтвердилася правди-вiсть наукового прогнозу В. Вернадського про те, що людство у процес розвитку життя на Землi перейде вiд бiосфери - саморегу-люючо! природно! системи до ноосфери - системи, розвиток яко! свщомо i цiлеспрямовано регулюеться людиною, !! розумними д> ями.
М. Руденко першим у нацюнальнш та св^овш економiчнiй думцi з позицш фiзично! економп показав обмеженiсть теорш вар-тостi та додано! вартосп. Вiн застерiгае нащадкiв вiд згубно! небез-пеки економiчно! неграмотностi у визначенш вартостi [16; 17]. У сво!х дослiдженнях науковець доводить, що А. См^ i К. Маркс не розвщали джерело додано! вартосп до кiнця, пропонуе свiй орип-нальний пiдхiд до цiе! проблеми: його слiд бачити там, де народжу-еться нова матерiя, а разом iз новою матерiею - нова енерпя.
На думку О. Люовського, абсолютна додана вартiсть форму-еться з первинно залучено! енерги вiд аграрно-економiчно! дiяльно-стi та додатково залучено! збережено! енергi!. Вщносна додана вар-тiсть створюеться через примноження енергi! за рахунок застосу-
вання промисловосп та науки. Вш вважае, що вартють сшьського-сподарського плуга дорiвнюватиме витратам харчування коваля на час кування плуга, вартосп матерiалiв на виробництво та нормi до-даткового ефекту у врожа! вщ опрацювання поля цим засобом пращ [18, с. 518-527].
Л. Гришв наголошуе на ринку природи i ринку економiки як рiзних джерелах створено! абсолютно! та вщносно! додано! вартосп. Науковець пiдкреслюе, що економiчна наука базуеться на прин-ципi вдосконалення, а не знищення суспiльства, враховуючи та до-слщжуючи феномен унiверсально! (абсолютно!) додано! вартосп, яка мае природне, а не сощальне походження [19, с. 178-179].
1снуе декiлька визначень поняття «додана вартють» (англ. value added).
В Економiчному словнику даний термiн трактуеться як рiз-ниця мiж вартютю вироблених товарiв i вартiстю матерiалiв та си-ровини, що використаш для !х виробництва. Додана вартють скла-даеться i3 заробiтно! плати, вщсотка та прибутку, що додаються до продукту пiдприемством чи галуззю взагалi [20, с. 74]. При цьому З. Б^кулова розумiе додану вартiсть пiдприемства як рiзницю мiж вартiстю пiдприемства iнфраструктури кластера, розрахованою за прибутковим пiдходом, i вартютю тдприемства iнфраструктури кластера, розрахованою за порiвняльним пiдходом [21, с. 118].
С. Марков тлумачить додану вартють як щннють, визначену у вартюному вираженнi в ринкових цiнах, яка додана до початково! ринково! вартосп товару (матерiалу) у процесi його обробки, пере-робки, просування на ринок [22, с. 6].
Дещо шше трактування валово! додано! вартосп та промiж-ного споживання надаеться в Нацiональному класифiкаторi Укра-!ни (класифiкацiя видiв економiчно! дiяльностi). Зпдно з методикою Державного комтету статистики додана вартiсть - утвореш первиннi доходи, отриманi в результат безпосередньо! участi у про-цес виробництва. Biдповiдно до КВЕД валова додана вартiсть - це вартють валово! вироблено! продукцi! за вщрахуванням вартостi ви-трат на сировину та матерiали, а також шших витрат промiжного споживання [23, с. 98].
Б. Райзберг, Л. Лозовський, О. Стародубцева зазначають, що додана вартють - частина вартосп товарiв, послуг, прирощена безпосередньо на даному шдприемсга, в данш фiрмi. Визначаеться як
рiзниця мiж виручкою вiд продажy продукци, товарiв, послуг, ви-роблених фiрмою, та ïï витратами на закушвлю матерiалiв, нашв-фабрикатiв, послуг [24, с. 89].
У юридичному словнику додана вартють визначаеться як рiз-ниця мiж вартiстю проданого оргашзащею продукту (наданих послуг) i матерiалiв, витрачених на його виробництво; дорiвнюe ви-рyчцi; включае е^валент витрат на заробiтнy плату, вщсоток на капiтал, ренту i прибуток. Цей показник використовуеться для стягнення податку на додану вартють [25, с. 146].
M. Гацалов у сучасному економiчномy словнику-довщнику трактуе додану вартють як прирют вартостi продукту, виробленого корпорацieю, до вартостi використовуваних нею у виробництвi ма-терiальних ресyрсiв [26, с. 36].
Для економши в цiломy сума додано1' вартостi мае дорiвню-вати вартост всiх кiнцевих товарiв i послуг. КР. Mакконнелл, С. Л. Брю стверджують, що валовий внyтрiшнiй продукт (BBn) - це сума додано1' вартост всiх фiрм в економiцi [27, с. 52]. Отже, додана вартють як один iз найважливших показниюв економiчноï дiяльно-стi пiдприeмства чи окремих галузей виробництва може бути розра-хована на валовiй та чистш основах, тобто до i тсля виключення амортизацiйних вiдрахyвань. У цшому ж по економiцi сума валово1' додано1' вартостi всiх шдприемств та галузей за звiтний перюд скла-дае валовий внyтрiшнiй продукт.
Отже, можна стверджувати, що доданою вартютю е залишок (рiзниця) мiж сумою вкладень на придбання сировини та матерiалiв для виробництва продукци, вартють пращ пращвниюв, ix штелек-туального капiталy та прибутком вщ ïï реалiзацiï.
1нтелектуальний капiтал i нематерiальнi активи пiдприeмства е одними з найвагомших важелiв, що становлять основу його дода-ноï вартосп. Саме цi категор^' пiдвищyють капiталiзацiю пiдприeм-ства, фiрми, компан^, що дозволяе найдорожчим iз них брати участь у щорiчниx рейтингах конкурентоспроможносп та вартостi ка-штатзаци найдорожчих брендiв свiтy.
Cвiтовий рейтинг найдорожчих брецщв щорiчно пyблiкye журнал Forbes [28], експерти Millward Brown [29] та ш. За результатами представлено альтернативний список 500 найдорожчих брен-дiв 2016 р. за вераею Brand Finance [30] (табл. 2).
Таблщя 2
Каттал1защя 10 найдорожчих рейтингових брецщв св1ту 2016 р.1__
Ранг Бренд Сектор (промисловють / група) Домицилш (краша) Катталпащя бренду, млн дол. PiBeHb змиш BapTOCTi 2016 р. до 2015 р., % Тренд
2017 Р- 2016 р.
2016 р. 2015 р.
1 2 Google Технологи США 109,470 88,173 24 1
2 1 Apple Технологи США 107,141 145,918 -27 -1
3 3 Amazon 1нтсрнст-ссрвю США 106,396 69,642 53 0
4 6 AT&T Телекомунисаци США 87,016 59,904 45 2
5 4 Microsoft Технологи США 76,265 67,258 13 -1
6 7 Samsung Group Конгломерат ГБвденна Корея 66,219 58,619 13 1
7 5 Verizon Телекомунпсацп США 65,875 63,116 4 -2
8 8 Walmart PoupioHa Topri-вля США 62,211 53,657 16 0
9 17 Facebook Сощальна мережа США 61,998 34,002 82 8
10 13 ICBC Банки Китай 47,832 36,334 32 3
1 Складе но за даними джерела: Brand Finance (каппшизащя бренд1в). The World' s Leading Independent Branded Business Valuation and Strategy Consultancy: Глобальний рейтинг 500 найдорожчих cbítobiix бренд1в 2016 року // Р1чний 3bít про найбшын щнш cbítobí бренди. - Global 500, 02.2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://basetop.ru/samyie-dorogie-brendyi-mira-2017-reyting-brand-finance/.
Найвщомша у свт компашя у сферi оцiнки вартост та стра-тепчного консалтингу Brand Finance створена у 1996 р. у Лондош та е пpовiдною незалежною консалтинговою компашею свiту, яка оцiнюe кaпiтaлiзaцiю брецщв.
Нaйбiльше зростання вapтостi в даному пеpiодi показали ки-тaйськi бренди. Кашташзащя нaйбiльш вiдомоi фipми Пщнебесно! Alibaba Group (23 мiсце в рейтингу - шднялася i3 60 сходинки у 2016 р.) зросла на 94% (35 млрд дол.), а штернет-провайдер Tencent збшьшив свою каштатзащю на 124% (22 млрд дол.) i пiднявся 3i 117 на 47 позищю рейтингу 500 найдорожчих компaнiй свiту за piвнем своеi кaпiтaлiзaцii [30].
У рейтингу кaпiтaлiзaцii бренду вже не перший рш лiдиpують компaнii та тдприемства з виробництва телекомунiкaцiй, штернет-сервюв, соцiaльних мереж, технологiй, а також глобальних баншв-ських послуг. У цшому в десятку найдорожчих св^ових бpендiв увiйшли вiсiм технологiчних компанш, сiм з яких pозтaшовaнi в США.
Концепщя додaноi вapтостi - економiчного прибутку (при-бутку, отриманого з урахуванням повних витрат на каштал i ри-зики), що знайшла широке розповсюдження за кордоном, посту-пово починае впроваджуватися у практику втизняних тдпри-емств.
Для вимipювaння економiчного прибутку фaхiвцями запропо-новано кiлькa схожих за своею економiчною сутнiстю покaзникiв, але вони pозpiзняються методиками розрахунку. Нaйбiльш вiдомi з них та випpобувaнi практикою шдприемств наведено в табл. 3 [31; 32, с. 438, 448-449].
Таблиця 3
Показники вартост (eK0H0Mi4H0r0 прибутку)_
Показник Розробник методики розрахунку
Економiчнa додана вapтiсть (economic value added - EVA) G. B. Stewart, Stern J.M. (Stern Stewart & Co.)
Грошова додана варпсть (cash value added -CVA). Рентабельнють грошового потоку (cash flow return on investment - CFROI) T. Lewis та iH. (Holt Value Associations, Boston Consulting Group)
Додана варпсть для aкцiонеpiв (shareholders value added - SVA) A. Rappaport
Економiчний прибуток (economic profit - EP) McKinsey & Company, Inc.
Найбшьшо! популярносп набув критерiй eKOHOMÍ4HOi додано! вартосп (economic value added - EVA), який визначаеться як рiзниця мiж чистим (пiсля вирахування податюв) доходом тдпри-емства вщ операцiйно! дiяльностi та витратами на вкладений кат-тал i розраховуеться за формулою
EVA = NOPAT- WACC х СЕ , (1)
де NOPAT - чистий прибуток за даними фiнансово! зв^ност пiсля сплати податкiв з урахуванням необхщних корегувань;
WACC - середньозважена вартiсть капiталу;
СЕ - швестований капiтал (чистi iнвестицi! або чист активи).
При аналiзi будь-якого перюду (квартал, пiврiччя, рiк та ш.) дiяльностi пiдприемства слiд ураховувати, що додатна величина EVA свiдчить про зростання вартостi пiдприемства, вiд'емна - про зменшення.
Висновки. Додана вартють в умовах ринку е одним iз голов-них показникiв для ощнки дiяльностi як окремого пiдприемства чи галуз^ так i рiвня розвитку економши в цiлому. Додану вартють товару формують тi його характеристики, яю дозволяють шдприем-ству випдшше його продати та, вщповщно, бiльше заробити. Це може бути вдосконалений зовнiшнiй вигляд, додатковi опци, спец-ефекти тощо. Дана вартюна величина показуе, скiльки у процес ви-робництва готового продукту до сировини та матерiалiв додано ново! вартосп, яка може бути куплена кшцевим споживачем. У рин-ковiй економiцi необхiдно додавати до предметв працi рiвно ctí-льки вартосп, щоб кiнцевий продукт був конкурентоспроможним. Саме куплена, тобто додана, вартють мае бути реалiзованою, щоб виробництво мало змогу вiдновлюватися i розширюватися, а шд-приемство - ефективно створювати й утримувати конкуренты переваги, пiдвищувати свою каштатзащю, конкурентоспроможнiсть, що, у свою чергу, дозволить йому закршити позици на втизня-ному та свiтових ринках.
Л^ература
1. Антология экономической классики / В. Пети, А. Смит, Д. Рикардо. - Челябинск: Социум, 2002. - 283 с.
2. Экономика предприятия: учебник для вузов / под ред. В.Я. Горфинкеля, В.А. Швандара. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2007. - 670 с.
3. Сэй Ж.-Б. Трактат по политической экономии / Ж.-Б. Сэй. - М.: Директмедиа Паблишинг, 2008. - 68 с.
4. Портер М. Конкурентное преимущество: как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость / М. Портер; пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 715 с.
5. Булыга Р. Природа и экономическая сущность интеллектуального капитала / Р. Булыга, П. Кохно // Интеллектуальная собственность: промышленная собственность. - 2006. - № 11. - С. 4958.
6. Edvinsson L. Visualizing Intellectual Capital in Scandia / L. Edvinsson, M.S. Malone. - Scandia, 1994.
7. Edvinsson L. Intellectual Capital. Realizing Your Company's True Value by Finding Its Hidden Brainpower / L. Edvinsson, M. S. Malone. - New York: Harper Business, 1997.
8. Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организации / Т. Стюарт; пер. с англ. В.А. Ноздриной. -М.: Поколение, 2007. - 368 с.
9. Давыденко Е. Глобальные цепочки создания стоимости: теоретические и практические аспекты / Е. Давыденко, М. Гричик // Банковский вестник. - 2014. - № 4. - С. 22-27.
10. Замковой А. Как Украине превратиться из сырьевого придатка в успешную страну [Электронный ресурс] / А. Замковой. -Новое время, 8 февраля 2016 г. - Режим доступа: http://nv.ua/ opinion/zamkovoy/kak-ukraine-prevratitsja-iz-syrevogo-pridatka-v-usp eshnuju-stranu-95980.html.
11. Податковий кодекс Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kodeksy.com.ua/podatkovij_kodeks_ukraini/ statja-14.htm.
12. Ришар Ж. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия / пер. с фр.; под ред. Л.П. Белых. - М.: ЮНИТИ, 1997. - 376 с.
13. Подолинский С.А. Труд человека и его отношение к распределению энергии [Электронный ресурс] / С.А. Подолинский // Слово. № 4/5, Санкт-Петербург, 1880. - С. 135-211. - Режим доступа: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/biograf.
14. Подолинский С.А. Труд человека и его отношение к распределению энергии: моногр. / С.А. Подолинский. - М.: Белые Альвы, 2005. - 160 с.
15. Подолинський С.А. Вибраш твори / С.А. Подолин-ський. - К.: КНЕУ, 2000. - 326 с.
16. Руденко М. Енерпя прогресу / М. Руденко. - Тернопшь: Джура, 2005. - 412 с.
17. Руденко М. Енерпя прогресу (нариси з фiзичноl еконо-ми) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://chtyvo.org.ua/ authors/Rudenko_Mykola/Energia_progresu/.
18. Люовський О.П. До сутносп додатково! вартостi в кон-текстi украшсько! школи фiзичноl економп / О.П. Лiсовський // На-уковi записки [Нацiонального унiверситету «Острозька академiя»]. - 2010. - С. 518-527. - (Сер.: Економка; вип. 14).
19. Гришв Л.С. Розвиток фiзичноl економи: новi проблеми та моделi / Л.С. Гришв // Фiзична економiя: методологiя досл> дження та глобальна мiсiя Украши: зб. матерiалiв Мiжнар. наук. конф., 8-10 квiт. 2009 р. - К.: КНЕУ, 2009. - С. 178-179.
20. Завадський И.С. Економiчний словник / И.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К. : Кондор, 2006. - 356 с.
21. Биткулова З.С. Особенности добавленной стоимости в оценке инновационного развития предприятия / З.С. Биткулова // Вестник ЧелГУ. - 2013. - №15 (306). - С. 117-120.
22. Марков С.В. Оперативное управление добавленной стоимостью продукции металлургического предприятия с использованием процедуры оптимизации: автореф. дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / С.В. Марков; Нац. исслед. технол. ун-т «МИСиС». - М., 2010. - 24 с.
23. Нацюнальний класифшатор Украши. Класифшащя вцщв економiчноl дiяльностi ДК 009:2010 / Державний комтет Украши з питань техшчного регулювання та споживчо! пол^ики. - К.: ЦУЛ, 2011. - 224 с.
24. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. - 5-е изд., пере-раб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 495 с.
25. Додонов В.Н. Большой юридический словарь / В.Н. До-донов, В. Д. Ермаков, М.А. Крылова и др. - М.: Инфра-М, 2011. -790 с.
26. Гацалов М.М. Современный экономический словарь-справочник / М.М. Гацалов. - Ухта: УГТУ, 2002. - 371 с.
27. Макконнелл Кемпбелл Р. Анаттична економiя. Прин-ципи, проблеми i полггика. Ч.1. Макроекономша: пер. з англ. / Р. Кемпбелл, Макконнелл, Стент Л. Брю. - Львiв: Пpосвiтa, 1997. - 672 с.
28. Рейтинг 10 найдорожчих свггових бpендiв 2016 року зп-дно з веpсiею Forbes [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://blogger-inform.com.ua/article/top—10-samyh-dorogih-brendov-mira—2016.html.
29. Millward Brown: Рейтинг 100 самых дорогих мировых брендов года [Электронный ресурс] // Центр гуманитарных технологий. - Режим доступа: http://gtmarket.ru/news/2014/05/21/6779.
30. Brand Finance (каштатзащя бpендiв). The World's Leading Independent Branded Business Valuation and Strategy Consultancy: Глобальний рейтинг 500 самих коштовних св^ових бpендiв 2016 року // Рiчний зв^ про найбшьш щнш свiтовi бренди. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://basetop.ru/samyie-dorogie-brendyi-mira-2017-reyting-brand-finance/.
31. Показатели экономической добавленной стоимости [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.studfiles.ru/ preview/1838849/page: 17/.
32. Лукичева Л.И. Управление интеллектуальным капиталом / Л.И. Лукичева. - М.: ОМЕГА-Л, 2007. - 551 с.
Надшшла до редакци 22.09.2016р.
В.В. Горощенко, к.э.н.
ОЦЕНКА ПЕРСОНАЛА КАК ОСНОВНОЙ ИНСТРУМЕНТ МОТИВАЦИИ ТРУДА
Совершенствование кадровой политики, в частности модернизация системы мотивации, является одним из приоритетных направлений повышения эффективности менеджмента в целом.
© В.В. Горощенко, 2016
