CC BY
59
Л. Г. Червова Г.В. Баранець
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ПОБУДОВИ ТА ОПТИМ1ЗАЦП ЛОГ1СТИЧНОГО ЦИКЛУ ПЩПРИеМСТВА
Трансформацiя економiчних
вiдносин, що здiйснюeться на ринкових засадах, призводить до необхщносп пошуку нових концептуальних основ оргатзацп
i управлiння ресурсопотоками суб'екпв господарювання. Найбiльш ефективною в цьому плат е логiстична концепщя уп-равлiння. Цiннiсть основних й постулатiв виявляеться не тiльки на рiвнi абстрактних теоретичних дослiджень, а, насамперед, визначаеться практичною спрямоватстю, що знаходить свое вщображення у рекомендацiях щодо пiдвищення ефективносп оргатзацп матерiальних, фiнансових,
iнформацiйних потоюв пiдприемств.
Як показують дослiдження обсяпв потокiв капiталу в розрiзi видiв господарсько'1' дiяльностi, найбiльш масовий потш капiталу виникае по операцiйнiй дiяльностi. В сферi, пов'язанiй з випуском основно'1' продукци пiдприемства, матерiально-грошовi i частина iнформацiйних потокiв опосередковують рух переважно оборотного катталу. Включення iнформацiйних ресурсiв до складу оборотного катталу обумовлено тим, що в динамiчних умовах сучасного господарювання шформащя швидко застарiвае i знецшюеться i в деяких, переважно високотехнолопчних, галузях е актуальною лише впродовж одного операцiйного циклу. Тому в умовах активного розвитку наукомютких галузей
виробництва певну частину
шформацшних ресурав пiдприeмства доцiльно вiдносити до оборотного катталу.
З тих самих мiркувань виходить i логiстика, об'ектами управлшня яко'1 е:
матерiальнi потоки, яю входять до складу матерiального оборотного катталу;
грошовi (фiнансовi) потоки, яю опо-середковують рух оборотного катталу в сферi обiгу;
iнформацiйнi потоки, яю пронизують усi сфери господарсько'1 дiяльностi пiдприемства i координують рух уах iнших ресурсопотокiв на стадiях постачання, виробництва i збуту продукцп.
Важливою в цьому аспектi е проблема часово'1 оргатзацп потокiв оборотного катталу тдприемства, яка у фшансовому менеджментi вирiшуеться шляхом побудови i визначення тривалостi операцiйного (виробничо-комерцiйного) циклу, в логiстичному управлiннi - шляхом розрахунку параметрiв логiстичного циклу (циклу виконання замовлення).
У складi операцiйного циклу видшяють виробничий i фiнансовий цикли. Перший вщповщае часу знаходження матерiальних ресурсiв у запасах сировини, незавершеного виробництва, готовоi продукцй i товарiв. Фiнансовим циклом називаеться перюд часу мiж датою надходження кош^в за
© Червова Лщя Георгпвна - доктор економ1чних наук, професор. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, Донецьк. Баранець Ганна Валерпвна - старший викладач. Державний техшчний ушверситет, Дшпродзержинськ.
ISSN 1562-109X
поставлену продукцш й сплатою коштiв за отриману сировину. З економiчних MipKyBaHb ця стадiя опосередковуе рух кош^в у формi дебггорсько'1' заборгованостi, кош^в у розрахунках i грошових засобiв, якi забезпечують придбання нових матерiальних ресyрсiв.
У межах операцiйного циклу тдприемства часовi параметри ресyрсопотокiв (матерiальних,
фiнансових, iнформацiйних) не можуть бути оптимiзованi з використанням iнстрyментарiю лопстики, оскiльки ix рух не враховуе всiх стадiй перемiщення ресyрсiв тд час виконання замовлення. Оптимiзацiю часу просування потоюв, що по суп передбачае ix синхронiзацiю, координацiю, збалансування, необхщно здiйснювати в логiстичномy цикл1
У сyчаснiй лiтератyрi з лопстики i логiстичного менеджменту одночасно юнують два пiдходи до визначення лопстичного циклу - з позицiй споживача i з позицiй постачальника. Вщповщно до першого пiдходy логiстичний цикл - це час з моменту оформлення замовлення на постачання продукцп до ii доставки на склад споживача. В такш штерпретацп мова йде безпосередньо про цикл виконання замовлення, який включае шють основних стадiй: отримання замовлення, техшчна пiдготовка, постачання матерiалiв, пiдготовка до запуску, власне виробництво, доставка замовлення [1, 37; 2, 118].^
Вщповщае першому пiдходy визначення логiстичного циклу як штегровано'1' у часi сукупносп циклiв, пов'язаних з комплексними
лопстичними активностями, надане В.1. Сергеевим [3, 125]. Пщ комплексною логiстичною активнютю автор розyмiе вiдокремленy сyкyпнiсть лопстичних операцiй (як елементарних, так i комплексних), спрямованих на реалiзацiю поставлених перед
логiстичною системою задач. В структурi логiстичного циклу вш видiляe складовi - цикли:
цикл замовлення;
цикл створення (пщтримки) запаав; цикл обробки замовлень споживачiв;
цикл оргашзаци закупiвель i розмщення замовлень;
цикл постачання (матерiальних ресурав, готово'1 продукцГi);
операцiйний (виробничий) цикл; цикл збору замовлень споживачiв i пiдготовки документации
цикл аналiзу i пiдготовки звiтiв. Прямий зв'язок з процесами кругооб^у оборотного капiталу мае другий пщхщ до часово'1 оргашзаци логiстичного процесу, в межах якого лопстичний цикл визначаеться як час з моменту отримання замовлення покупця до моменту надходження оплати за поставлену продукцш [4, 256]. Зрозумшо, що даний цикл мае бшьшу тривалють порiвняно iз першим варiантом, оскiльки включае час здшснення розрахункiв з покупцями за вщвантажену продукцiю, i в цiлому може бути визначений як:
час здшснення операцш на вах стадiях логiстичного ланцюга;
загальний час кругооб^у матерь ально-фiнансових потокiв оборотного капиталу з додаванням часу на прийом, обробку замовлення i оформлення докумеш^в, тобто часу просування шформацшних потокiв.
З урахуванням зазначених вище положень на рис. 1 наведено гшотетичний приклад взаемоди лопстичного i операцiйного циклiв пiдприемства. На практищ можливi вiдхилення вiд запропонованого варiанту, якi обумовлюються наступними причинами:
1) за певних умов цикл виконання замовлення необхiдно доповнити стадiею техшчно'1 пiдготовки виробництва, де
здшснюеться розробка конструкци i технологи виготовлення виробу, оргашзуеться перехiд до випуску ново'1 продукцп, а також врахувати час доставки замовлення споживачу;
2) точка розмщення замовлення може знаходитися в будь-якому мющ товаропровщного ланцюга, що ускладнюе конфiгурацiю його ланок i вщповщно призводить до ютотних коливань тривалостi логiстичного циклу;
3) у разi авансово'1 сплати за поставлену i (або) вщвантажену тдприемством продукцiю спiввiдношення виробничого i фшансового циклiв будуть рiзнi: аванси видаш збiльшать, а аванси отриманi скоротять фшансовий цикл, що, в свою чергу, призведе до змш у стввщношенш тривалостi операцiйного i лопстичного циклГВ.
Оскiльки основною функцieю лопстики е iнтегруюча функцiя, яка поеднуе всi види потокових процесiв на вах етапах товароруху, то логютичний пiдхiд до управлiння часом просування ресурсопотоюв полягае в оптимiзацiï повного часового ланцюга
трансформацш параметрiв простору, форми, якостi матерiальних, фiнансових та iнформацiйних потокiв.
Як зазначае Д. Бауерсокс, «штеграцшна логютична система спонукае товар проходити ряд послiдовних крокiв, якi додають йому вартiсть, у результатi чого товар потрапляе у потрiбне мюце, в потрiбний час у вщповщнш кiлькостi i формЬ» [5, 25]. За логютичною концепцiею додавання вартосп товару для клiента вiдбуваеться в процес корисноï змiни параметрiв часу, мюця, форми. В захiднiй лiтературi поняття «кориснють», або «утил^а» (utility), використовуеться для розмежування сфер i опису взаемодГï мiж виробництвом, маркетингом i логГстикою [1, 23].
Утилiта форми реалiзуеться бшьшою мГрою в процесi виробництва виробу, коли матерiальнi ресурси трансформуються у кшцевий продукт,
додаючи до вихщного матерiалу вартiсть i створюючи кориснють ново'1 форми -готового продукту. В той же час в сучасному бiзнесi певнi логiстичнi операци також забезпечують кориснiсть форми, наприклад: сортування, комплектацiя, подрiбнення та ш. Вони змiнюють форму готово'1 продукцп шляхом змши вантажних розмiрiв i пакувальних характеристик.
Для логiстики фундаментальними е корисносп мiсця i часу. Кориснiсть (цшнють) мiсця - це величина, яка створюеться для того, щоб зробити товар придатним для купiвлi i споживання в необхщному мiсцi. Логiстика прямо вщповщае за кориснiсть мiсця, оскшьки з'ясовуе, як ефективнiше органiзувати рух i складування сировини i матерiалiв з пункту виникнення до пункту споживання.
Кориснiсть (цiннiсть) часу - це величина, яка створена за рахунок «чого-небудь» у необхщний час. 1ншими словами, товари е важливими для споживачiв, якщо вони е придатними саме в той момент, коли необхщш.
Створення лопстичних утилгг мiсця i часу можливо лише в тому випадку, коли е попит на товари (кориснють володшня). Остання е важливим додатком до товару, оскшьки дозволяе споживачевi отримати право власносп на товар. Кориснють володшня не е результатом дiяльностi лопстики, але вона пропонуе деяю вигоди, таю як кредити i знижки при купiвлi товарiв, можливосп вiдкладення оплати.
Таким чином, вартють товару формуеться на протязi всього товаропровiдного ланцюга, однак завдяки логютищ пiдприемства забезпечують необхiдний рiвень обслуговування споживача, надаючи йому певнi додатковi цiнностi, о^м тих, якi забезпечуе виробничий процес.
Вищезазначенш проблемi
вiдповiдае аналiз ланцюга цшностей, запропонований Портером. Такий аналiз показуе, яким чином рiзнi види дiяльностi сприяють збiльшенню вартостi продукцп порiвняно з витратами використовуваних ресурсiв. Один i той же продукт може бути вироблений пiдприемством при рiзних способах оргашзацп його дiяльностi. Аналiз ланцюга цiнностей дае менеджерам вщповщь на питання, наскiльки ефективно i продуктивно розмiщена, скоординована виробнича дiяльнiсть 1'х пiдприемства. Критерiем ефективностi слугуе оцшка вартостi, додано'1' в процес трансформаци ресурсiв у кiнцеву продукщю, яка надходить на ринок у
виглядi товарiв i послуг. Додана вартють товару - це рiзниця мiж фiнансовою вартiстю кiнцевого продукту i фiнансовою вартiстю сировини. Величина додано'' вартосп напряму залежить вщ якостi управлiння операцiйним процесом. Якщо виробник зазнае збиткiв внаслiдок затоварювання на складах або внаслiдок роботи на застаршому обладнаннi, то вартють, додана в процес виробництва, буде нижчою.
Як зазначае 1.Бажин [6, 180], дiяльнiсть у серединi ланцюга цшностей подшяеться на основну i допомiжну (див. таблицю).
Таблиця. Складовг ланцюга цшностей
Основш види д1яльност1 Внутрiшня логiстика Прийом i зберiгання матерiалiв
Контроль запасiв i розподiл матерiалiв
Операцй Трансформацiя матерiалiв у кшцевий продукт
Зовнiшня логiстика Зберiгання i розподш кiнцевоi продукцй
Продаж i маркетинг Забезпечення наявностi продукту на ринку i його реклама
Обслуговування Установка i пiсляпродажне обслуговування
Допомпжш види д1яльност1 Постачання Закутвля ресурсiв
Розробка технологiй Розробка продукту, процесiв i ресурсiв
1нфраструктура Планування, фiнансування, iнформацiйнi системи, менеджмент
Управлiння персоналом Рекрутинг, вiдбiр, навчання, премшвання i мотивацiя
Як видно з таблищ, основнi види дiяльностi безпосередньо додають вартiсть кiнцевому продукту, допомiжнi додають вартiсть опосередковано, сприяючи виконанню основних видiв дiяльностi. Аналiз основних i допомiжних видiв дiяльностi з додавання вартостi допомагае встановити, в якому мющ логiстичного ланцюга вщбуваеться найбiльше зростання вартостi, а де е потенщальш можливостi для й збшьшення за рахунок змiни розмiщення
видiв дiяльностi i покращення 'хньо' штеграцй.
У той же час окремi логiстичнi дп не додають вартосп, а лише збiльшують витрати. Тому одним з найважливших завдань лопстичного управлiння е елiмiнацiя часу операцш, якi не додають вартостi продукту, досягаючи тим самим скорочення лопстичного циклу. Для циклу виконання замовлення така процедура графiчно представлена на рис.2.
З рисунку видно, що повний цикл замовлення ютотно скорочено за рахунок зменшення часу знаходження
матерiального потоку в запасах у вах ланках логютичного ланцюга: в постачанш сировини, у виробництвi, ланках дистрибуцп. Окрiм пiдвищення рiвня обслуговування ^ента за рахунок скорочення циклу замовлення ймовiрне
зниження рiвня логiстичних витрат за рахунок витрат запаав, хоча в той же час можуть зрости витрати фiзичного перемщення (транспортування), витрати шформацшних процесiв, витрати вичерпання запаав. Тотальне захоплення iдеею мiнiмiзацii часу
виконання замовлення споживачiв також
Доставка ^енту Регiональнi запаси
Запаси
готових
виробiв
Запаси в дорозi
Виробництво Запаси сировини
Запаси Виробництво Запаси Запаси Регюнальш Доставка сировини готових в дорозi запаси клiенту
виробiв
I - вихщний варiант;
II - оптимiзований варiант.
Рис. 2. Зменшення часу, який не додае вартост1 в логгстичному ланцюгу
виконання замовлення [2, 119]
Час
може призвести до таких негативних наслщюв, як: недотримання умов технолопчних процеав, недостатнш контроль за якютю виробiв, неповна комплектащя замовлення. Тому важливо, щоб логiстичнi рiшення вiдповiдали загальнiй стратеги тдприемства i приймалися не окремими пщроздшами, а на рiвнi вае'1 логiстичноi системи.
Аналогiчний пiдхiд
використовуеться вщносно заходiв, спрямованих на скорочення часу виконання логiстичних операцш в ланцюгу «отримання замовлення -надходження оплати». В цьому випадку найбiльшi проблеми i в той же час найбiльшi потенцшш можливостi «стиснення часу» прихованi на заключнш стадii циклу, де здшснюються
розрахунки з покупцями. Як було зазначено вище, ця стадiя не мае безпосереднього застосування до сфери лопстичного управлшня, однак з точки зору аналiзу ланцюга цiнностей наявнють боргiв покупцiв супроводжуеться непрямими втратами доходiв
пiдприемства, а саме:
1) чим довший перiод погашення заборгованосп, тим менший дохiд вiд кош^в, вкладених у дебiторiв (адже дебггорська заборгованiсть, як i iншi активи, мае приносити прибуток, який за шших рiвних умов тим вищий, чим вища оборотнiсть);
2) кошти у заборгованосп можуть знецiнюватися через шфлящю;
3) як i для шших активiв, для фiнансування заборгованостi потрiбне вiдповiдне джерело, яке мае свою цшу.
У свою чергу, загальш розмiри i термiн погашення борпв пiдприемства характеризують стан його кредитно1 полiтики. З позицiй логiстики збуту найважлившим оптимiзацiйним
параметром кредитно1 полггики е кредитний перiод - термш оплати заборгованостi дебiторами або стандартна тривалють надання кредиту. Основними методами зменшення кредитного перюду е дисконти (знижки) i полпика шкасаци пiдприемства.
Надання знижки розглядаеться як основний споаб стимулювання достроково1 оплати заборгованостi, оскiльки воно вигщне як виробнику, так i покупцю продукцп. Перший мае пряму вигоду вщ зменшення витрат на придбання товарiв, другий отримуе непряму вигоду в зв'язку з прискоренням обороту кош^в в дебпорськш заборгованосп, яка, як i виробничi запаси, представляе iммобiлiзацiю грошових коштiв. Найбiльш
розповсюдженою схемою надання
знижки е схема типу «^/К нето п», яка означае, що:
покупець отримуе знижку в розмiрi d% у випадку оплати отриманого товару протягом К дшв з початку перюду кредитування (наприклад, з моменту отримання або вщвантаження товару);
покупець сплачуе повну вартють товару, якщо оплата здшснюеться в перюд з (К + 1)-го по п-й день кредитного перюду;
у разi несплати протягом п днiв необхщно1 суми покупець буде вимушений додатково сплатити неустойку, величина яко' змшюеться в залежностi вiд моменту сплати.
Полпика шкасацп, що визначаеться вимогами щодо повiльно оплачуваних рахунюв, пов'язана з процедурами отримання прострочених борпв. На практищ цi процедури пов'язаш з надсиланням листiв з претензiями, продажем заборгованостi у формi факторингу, облiку векселiв. Показник середнього перюду шкасацп дебгшрсько1 заборгованостi характеризуе п роль у фактичнiй тривалостi фiнансового i загального операцiйного циклу тдприемства. Значення цього показника може використовуватися для оцшки часового перюду, необхщного для погашення наявно1 заборгованосп при припиненш кредитних операцiй та поверненш коштiв на розрахунковий рахунок тдприемства.
Необхщнють «стиснення строкiв» виконання логютичних процесiв, на перший погляд, е очевидною, однак впровадження iдеi на практицi вiдбуваеться,
як правило, повшьно. Основна причина полягае в тому, що час виконання операцiй на кожному етат циклу мае сво1 «традицiйнi» обмеження. На стад11 постачання i збуту вони здебiльшого пов'язаш iз встановленими i
використовуваними впродовж тривалого перюду незмшними умовами договорiв, якi визначають взаeмовiдносини пщприемства з його контрагентами. На стади виробництва часовi обмеження зумовленi особливостями технологiчного процесу, нерацiональними маршрутами внутршньозаводських перевезень,
низькою потужнiстю обладнання.
Негативно впливае на часову чутливiсть лопстичних процесiв виготовлення продукцп, здiйснюване за виробничими програмами, яю
орiентованi
на виробництво продукци великими партiями, утворення великих розмiрiв запасiв, неперервну роботу обладнання i пiдтримку на високому рiвнi коефiцiенту його завантаження. Таю умови не враховують змiнювання попиту на продукцш. Прийнята сьогоднi щеолопя «customer focused manufacturing» (виробництво, орiентоване на покупця) на перше мюце висувае вимоги гнучкостi виробництва i використання зворотного зв'язку мiж стадiями товароруху. Вiдповiдно до цих вимог пристосування до штереав споживачiв потребуе вiд пiдприемств-виробникiв не просто адаптаци товару до потреб конкретного покупця, а тдтримки постiйного зворотного зв'язку з ним i адаптаци всього товаропровщного ланцюга до таких потреб. Результатом реалiзацiï даних умов е тдвищення якостi обслуговування i, перш за все, скорочення часу виконання замовлень i
дотримання узгодженого графжу постачань.
Таким чином, фактор часу поряд iз цiною i яюстю продукцп визначае успiх функцiонування пщприемства на сучасному ринку, а показник тривалосп логютичного циклу, як окремий його випадок, разом iз показниками лопстичних витрат, рiвня технiчного обслуговування, надшносп постачань використовуеться як критерш оцiнки ефективностi логiстичного управлiння на пщприемствт
Л1тература
1. Плахута Г.А., Решетшкова 1.Л. Управлiння логiстичними процесами на промислових пщприемствах. - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2003. - 195 с.
2. Крикавський С.В. Логiстика. Основи теори. - Львiв: Нац. ун-т «Львiвська полггехшка», «1нтелект -Захщ», 2004. - 416 с.
3. Сергеев В.И. Менеджмент в бизнес-логистике. - М.: Филинъ, 1997. - 722 с.
4. Гаджинский А.М. Логистика. -7-е изд., перераб. и доп. - М.: Дашков и Ко, 2003. - 408 с.
5. Джонсон, Джеймс, Вуд, Дональд, Ф., Вердлоу, Дэниел, Л., Мерфи (мл.), Поль, Р. Современная логистика. - 7-е изд.: Пер. с англ. - М.: Вильямс, 2002. -624 с.
6. Бажин И.И. Логистический менеджмент: Компакт-учебник. -Харьков: Консум, 2005. - 440 с.
