CC BY
134
систему: моноrpафiя / Г.П. Kipna .- видання «ДПТ» -2004. - 248с.
7. KopiHb М.В. Забезпечення iнновацiйноrо розвитку залiзничноrо транспорту на основi формування промислово-лопстично! системи: дис. ... кандидата екон. наук / М.В. Коршь . - Харюв, 2013. -223 с.
8. Терещенко О.О. Фшансова санац1я та банкрутство щдприемств / О.О. Терещенко.- навч. посiбник. - К.: КНЕУ, 2000. - 235с.
9. Юхновський I. Р. Транспортний комплекс Укра!ни. Залiзничний транспорт: Проблеми
та перспективи / I. Р. Юхновський, Г. Б. Лебеда, Т. I. Попова; за ред. I. Р. Юхновського. - К.: ФАДА, ЛТД, 2006. - 288 с.
10. Якименко Н.В. Методолопчт аспекти управлшня процесами забезпечення екожмчного зростання залiзничного транспорту Украни: дис. ... доктора екон. наук : / Н.В. Якименко - Харюв, 2013. - 467 с.
11. Портал Economy Watch [Електронний ресурс]: офщйний веб-сайт. - Режим доступу: http://www.economywatch.com/economic-statistics/country/Ukraine/
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Зайцева 1.Ю. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 658:338.5
ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 I ВНУТР1ШНЬО1
ВАРТОСТ1 ПЩПРИеМСТВА
Максимов В. В., д.е.н.,професор, Бурко Я. В., к.е.н.;доцент, Величко Н. М. к.е.н, доцент (СНУ м.. В.Даля)
Представлено внутршню варткть як критерт результативностi управлшня тдприемством. Визначено взаемозв 'язок конкурентоспроможностi i внутршньоi вартостi тдприемства. Встановлено, що внутршня варткть е критерieм, який е виадним та задовольняе цШ рiзних груп ттереЫв.
Ключовi слова внутрШня варткть, конкурентоспроможнкть, критерш, група iнтересiв, тдприемство.
ВЗАИМОСВЯЗЬ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ И ВНУТРЕННЕЙ СТОИМОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ
Максимов В. В., д.э.н., професор, Бурко Я. В., к.э.н., доцент, Величко Н. М., к.э.н., доцент (ВНУим. В.Даля)
Представлена внутренняя стоимость как критерий результативности управления предприятием. Определена взаимосвязь конкурентоспособности и внутренней стоимости предприятия. Установлено, что внутренняя стоимость является критерием, который является выгодным и удовлетворяет цели разных групп интересов.
Ключевые слова: внутренняя стоимость, конкурентоспособность, критерий, группа интересов, предприятие.
INTERCONNECTION OF COMPETITIVENESS AND INTERNAL VALUE OF
AN ENTERPRISE
Maksymov V. V., Doctor of Economic Sciences, professor, Burko Y. V., Candidate of Economic Sciences, ап associate professor, Velichko N. M., Candidate of Economic Sciences, аn associate professor (EUNU V. Dahl)
Internal value as a criterion of effectiveness of management of an enterprise is presented. The interconnection of competitiveness and internal value of an enterprise is defined. Maximization of internal value of an enterprise is related to the goals of interest groups, and the increase of its internal value attracts new interest groups to the enterprise. Interests of different groups can agree, differ or conflict with each other. To achieve the goals of the groups it is necessary to define such criterion which satisfies
© Максимов В.В.,
Бурко Я^ Вкник економпки транспорту i промисловост № 43, 2013
Величко Н.М. -- ---
162
the variety of interest groups. Internal value of an enterprise can be such criterion, as the increase of internal value indicates the increase of level of competitiveness of an enterprise and its stability. Besides the increase of internal value is often related to the increase ofprofitability of an enterprise (which will satisfy the goals of many groups). Thus the internal value of an enterprise is set to be a criterion which is beneficial and satisfies the goals of different interest groups.
Keywords: internal value, competitiveness, criterion, interest group, enterprise.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Змагання мгж тдприемсгвами за досягнення переваг i завоювання частки ринку вимагае здшснення тдприемсгвами постшних змш Конкуренщя в сучасних умовах е достатньо жорсткою, тому тдприемства ставлять перед собою цш й намагаються !х досягти, щоб бути кращими за сво!х конкурента. Конкурентоспроможтсть пiдприемства е однiею з його основних характеристик у наш час, i взагалi кожне тдприемство вважаеться конкурентоспроможним, якщо воно здатне реалiзовувати свою продукцию на ринку за щною, яка може бути пор!вняна з ц1ною iншиx щдприемств, що виробляють аналопчну продукцию.
Слад зазначити, що в сучасних умовах управлшня падприемством повинно бути спрямоване на п1двищення його конкурентоспроможносп, яка е вщносною узагальнюючою характеристикою щдприемства. Але полiпшення значення рiзниx показниюв дяльност падприемства не завжди е наслвдком управлiння. На так! показники, як прибуток, обсяг реал!зацп продукцй, грошов! потоки, лшБщтсть, платоспроможтсть, фондомютюсть, продуктивтсть прац1 тощо впливають безлч випадкових фактор!в або фактор!в, що безпосередньо не пов'язат !з дями упраБлшщв. Кр!м того, значення цих показник1в, на вщмшу в!д вартосп, не ввдображають конкурентоспроможн1сть
п1дприемства вщносно виробниюв аналопчно! продукцй. Отже, серед множини критерив результативност управлшня щдприемством (прибуток, обсяги виробництва i реал!зацп продукцй', рентабельтсть та ш) особливо! важливост набувае варпсть п1дприемства.
Аналiз остантх достджень i публтацш та видтення невиршених частин загальног проблеми. Теоретичним подходам щодо визначення й формування конкурентоспроможносп промислових п1дприемств присвячено пращ таких учених, як А. Е. Воронкова [1], В. Л. Дикань [2], Ю. Б. 1ванов, А.Н. Тищенко, Н.А. Дробитько [3], Л. I. Щддубна [4], I. З. Должанський, Т. О. Загорна [5] та ш Проте проблеми визначення сутносп, забезпечення й управлшня конкурентоспроможтстю продукцй', п1дприемств, кра!'ни взагал все ще е актуальними й дослщжуються багатьма впчизняними та заруб1жними вченими-економютами. Наголосимо, що сьогодт управлшня щдприемством повинно бути спрямовано на максишзащю його внутршньо! вартосп, оскшьки внутршня варпсть падприемства свщчить про вже досягнут! ним результата та наявтсть потенщалу для отримання перемоги в
конкурентнш боротьбi мгж виробниками аналогично! продукцй. Але врахування внутршньо! вартосп п!дприемсгва як одного з головних критерив його конкурентоспроможносп не знайшло досконалого висвiтлення в працях класик1в або сучасних економiстiв.
Метою статт1 е визначення взаемозв'язку конкурентоспроможносп i внутрiшньо!' вартосп п!дприемства.
Виклад основного матергалу достдження. В умовах екожмчно! глобалiзацi! конкуренц1я повинна набирати силу не стшьки на традищйнш основi через цiни, якiсть, нарощування виробничих потужностей, ск1льки через здаттсть падприемства створювати нову варпсть переважно за рахунок чинник1в iнновацiйно! природи. У цих умовах перед впчизняними пгдприемствами постае необхiднiстъ прийняття ново! управлшсько! парадигми, що вимагае вироблення варпсного мислення, спрямованого значною мiрою не на максимiзацiю прибутку, а, що бшьш важливе, на нарощування вартосп тдприемства.
Конкурентоспроможтсть щдприемства означае не лише здаттстъ до змагання з шшими п;дприемствами (тобто поведанковий аспект) i здатнiстъ виробляти конкурентоспроможну продукцiю (функцiоналъний аспект), а й здаттстъ досягати щлей, як1 задовольняють усi групи iнтересiв. Оск1лъки отримання прибутку вже не може розглядатися як едина мета та критерш устшносп функцiонування падприемства, i до того ж ця мета не задовольняе всi групи iнтересiв, установлено, що варпсть падприемства та !! максимiзацiя можуть бути таким крит^ем. Виходячи з цього, ринкова варпсть падприемства в довгостроковiй перспективi е спйкою конкурентною перевагою, що становить основу ефективно! дiялъностi падприемства. На шдсташ цього показник вартосп тдприемства в тепершнш час можна вважати основним показником його конкурентоспроможностi. Це пов'язано з тим, що вартiстъ падприемства iнтегруе в собi показники, яю вщображають внутрiшнiй стан падприемства та його зовтшне оточення, i тим самим дозволяе зютавляти результати дяльносп рiзних економiчних суб'екпв. Крiм того, використання показника вартосп як головного чинника конкурентоспроможностi падприемства можна пояснити й змiною само! сутносп падприемства.
Варпсть - це категорiя, що найчаспше використовувалася дослщниками щодо продукцй, яка виробляеться п1дприемством. Прирiст щнносп продукцi! означатиме набуття нею конкурентних переваг, i в такому випадку пгдвищення
В1сник економ1ки транспорту i промисловост1 № 43, 2013
конкypентоспpоможностi пpодyкцlï вплине на збшьшення ïï вapтостi.
Пiдпpиeмство сьогодт нaбyвae нового статусу й erae об'eктом кyпiвлi-пpодaжy. Отже, у такому випадку пiдпpиeмство можна вважати товapом, i тому можна pозглянyти взaeмозв'язок вapтостi й конкypентоспpоможностi пiдпpиeмствa як TCœapy. Зазначимо, що стосовно mдпpиeмствa також викоpистовyerься концепцш ланцюга ^^осту вapтостi, яка вpaxовye опеpaцlï, пов'язат з1 ствоpенням ц1нност1 пiдпpиeмствa та як1 впливають на його ви^ати й на вигоди споживач1в пpодyкцlï, що ним виpобляerься [б]. Bap^^^ у такому pозyмiннi б1льш xapaктеpизye ц1нн1сть пiдпpиeмствa, а не його щну, оск1льки xapaктеpизye його конкypентнi пеpевaги. Пpоте наявн1сть конкypентниx пеpевaг у пiдпpиeмствa видшятиме його сеpед iншиx пiдпpиeмств i впливатиме на його вapтiсть, яка e свофщним узагальнювальним показником.
Жоден з показниюв pезyльтaтiв д1яльност1 пiдпpиeмствa не e настшьки всеосяжним, як вapтiсть. На в1дм1ну в1д iншиx показник1в, вapтiсть ypaxовye довгостpоковi пеpспективи д1яльност1 пiдпpиeмствa, тому що в основ1 концепци вapтостi - пpогнозyвaння гpошовиx потоков, як1 в майбутньому пpинесyть активи пiдпpиeмствa. Таким чином, на в1дм1ну в1д iншиx показник1в, вapтiсть не бyвae коpоткостpоковою, це завжди довгостроковий показник. Cлiд зауважити, що вapтiсть e
економ1чною кaтегоpieю, яка pозглядaeться кожним науковцем в межax своeï концепци (теоpiï). Cьогоднi вapтiсть викоpистовyeться не лише для xapaктеpистики TCœapy, а й пpи xapaктеpистицl самого пiдпpиeмствa. Але незважаючи на те, що вapтостi пiдпpиeмствa пpидiлено значну к1льк1сть пpaць, до тепеpiшнього часу не k^e eдиноï цтсжй концепци щодо вapтостi пiдпpиeмствa i yпpaвлiння, спpямовaного на ïï зб1льшення. Зашсть цього вид1ляють i дослвджують piзновиди вapтостi (балансову, в1дновлювану, л1кв1дац1йну, pинковy, економ1чну додану, 1нвестиц1йну та 1н.). Найб1льш пpидaтною для викоpистaння в аналгтчнш i yпpaвлiнськiй д1яльност1 на mдпpиeмствi e pозyмiння вapтостi в iнтеpпpетaцlï Г.Б. Kозaченко i r.I. Янчук, як1 дослвджували внyтpiшню вapтiсть мaлиx пiдпpиeмств [7]. Отже, вapтiсть pозглядaerься як внyтpiшня вapтiсть пiдпpиeмствa, яка e кpитеpieм pезyльтaтивностi його у^а^нта.
Результативне yпpaвлiння пiдпpиeмством ^изводить до набуття пiдпpиeмством конкypентниx пеpевaг, що вlдобpaжaerься на зб1льшенн1 його внуфшньо1' вapтостi. Це обyмовлюe необxlднiсть дослвдження впливу конкypентоспpоможностi пiдпpиeмствa на його внуфгшню вapтiсть. Отже, конкypентоспpоможнiсть i вapтiсть пiдпpиeмствa e взaeмозaлежними та взaeмозв'язaними поняттями (pис. 1).
ЗОБШШНе CEРEДOБИЩE
Л.............................Л,
KOHKУРEHТOCПРOMOЖHICТЬ ПIДПРиeмcтвA
Бласники
Aкцiонеpи
Kеpiвництво
Пpaцiвники
ГРУПИ ¡НТИРБаБ
Деpжaвa ^вестс^и Kpедитоpи Kлieнти Постачальники Kонкypенти Cyспiльство
Pue. 1. Взаемозв 'язок кaнкypeнmaenpaмaжнaemi й внympiшньaï ваpmaemi niдnpueмemва Збшьшення конкypентоспpоможностi пiдпpиeмствa пpиводить до зpостaння його
Вкник екoнoмiки трaнcпoрту i прoмиcлoвocтi № 43, 2013
внутршньо1 вартостi, i навпаки, зростання внутршньо1 вартостi пiдприeмства говорить про тдвищення його конкурентоспроможностi.
Цш груп iнтересiв пов'язанi з максимiзацieю внутршньо1 вартостi пiдприeмства, а збшьшення внутршньо! вартостi привертае до себе новi зацiкавленi групи (iнвестори, контрагента, пращвники та iн.). Усе це вшбуваеться пiд впливом зовнiшнього середовища, у тому числi дп конкуренпв, як1 стимулюють пiдприемства впроваджувати заходи щодо забезпечення свое! конкурентоспроможностi.
Групи штереав можуть бути внутрiшнiми й зовшшшми стосовно пiдприемства, i до них вшповшно можна вiднести власнишв, акцiонерiв, керiвництво (або топ-менеджерiв), пращвнишв пiдприемства та державу, iнвесторiв, кредиторiв, клiентiв, постачальник1в, конкурентiв, суспiльство (яке може бути представлене як окремими громадянами, так i профспiлковими, професiйними або суспшьними органiзацiями). Кожна iз зазначених груп штереав мае сво! цш та iнтереси стосовно пiдприемства, групи можуть конкурувати мiж собою за досягнення цiлей та вступати в сшввшношення з iншими групами для досягнення спшьних цiлей або внаслшок виникнення конфлiктiв мiж групами.
Головна шея концепци групи штереав полягае в тому, що тдприемство в процеа функцiонувaння й досягнення сво!х цiлей (в особi деяко! внутршньо! групи iнтересiв) залежить вiд учасп в його дiяльностi iнших груп. Для того, щоб досягнути якихось цiлей, групи iнтересiв повиннi робити послуги iншим групам та задовольняти 1хш претензп.
Причому, вiдносини мiж групами iнтересiв повиннi оргaнiзовувaтися таким чином, щоб забезпечувалася стала дiяльнiсть пiдприемствa, воно не було позбавлене ресурав, iнтереси груп, як1 полягають в успiху самого пiдприемствa, залишалися актуальними, а iншi iнтереси задовольнялися в припустимих межах [8]. Саме тому необхшно визначити такий критерш, який е вигiдним та задовольняе iнтереси рiзних груп i збшьшення якого забезпечуватиме стaлiсть i усшшшсть дiяльностi пiдприемствa та його конкурентоспроможшсть.
Для багатьох груп iнтересiв основною метою е отримання доходу. Так, для власнишв - це збшьшення прибутку, отриманого вiд реaлiзaцil продукцп, та рiст кaпiтaлу, для топ-менеджерiв -це винагородження, що залежать вш обсягiв реaлiзaцil (тобто усшшносп роботи пiдприемствa), для iнших пращвнишв - це рют заробхгао1 плати, для aкцiонерiв - збiльшення розмiру дивiдендiв. Для зовнiшнiх груп штереав дохш полягатиме в отримaннi податкових платеж1в (для держави), збiльшення обсяпв реaлiзaцil та рентaбельностi
(для iнвесторiв), суспiльний виграш за рахунок збшьшення щни зaкупiвлi сировини та мaтерiaлiв, необхiдних для виробництва продукцп (для постачальнишв) або зниження цiни продажу товaрiв (для клiентiв) тощо. Проте вже було з'ясовано, що прибуток не е единою й шнцевою метою функцюнування пiдприемствa.
Внутрiшнi групи штереав часто прагнуть сaмореaлiзувaти себе, бути визнаними, отримати владу, брати участь у прийнятп рiшень, зберегти робочi мiсця. Зовнiшнi групи найчаспше зaцiкaвленi в отримaннi ресурсiв: кадрових, виробничих, iнформaцiйних. Отримання суспiльних штереав (тдтримка навколишнього середовища, соцiaльнi послуги, добробут суспшьства тощо) е метою робхгнишв, суспiльствa, держави. Як внутршш, так i зовнiшнi групи штереав прагнуть до забезпечення спйкосп функцюнування, осшльки вiд стiйкостi функцiонувaння залежать наявтсть робочих мiсць, сприятливi вшносини пiдприемствa з контрагентами, стaлiсть виплати вшсотшв за кредитами, зaробiтних плат, дивiдендiв, податшв, стaбiльнiсть економiки в цшому. Отже, iнтереси в рiзних груп можуть збiгaтися, вiдрiзнятися або вступати в конфлшт. Так, наприклад, прагнення отримати додатковий прибуток або владу одшею з груп штереав може знизити прибутковють або шльшсть повноважень iншох групи. Тому для забезпечення досягнення цшей рiзними групами штереав необхшно визначити такий критерш, який задовольняв би ва групи. Очевидно, що таким критерiем е внутршня вaртiсть пiдприемствa, оскхльки збшьшення внутршньо1 вaртостi свiдчить про тдвищення рiвня конкурентоспроможностi пiдприемствa, а також стшшсть його дiяльностi. До того ж збшьшення внутршньо1 вaртостi часто пов'язане iз збiльшенням прибутковостi тдприемства (що задовольнить цiлi багатьох груп), що, у свою чергу, вплине на своечасшсть виплати заробхгно1 плати, податшв i дивiдендiв, забезпечення пращвнишв робочими мюцями, пiдвищення соцiaльного добробуту, покращання умов прaцi тощо.
Зазначимо, що така група iнтересiв, як конкурента може бути зaцiкaвленa, навпаки, у зниженш вaртостi пiдприемствa. Зменшення вартосп конкурента (особливо при збiльшеннi свое1 вaртостi) означатиме для пiдприемствa не лише те, що конкурент поступаеться йому в деяких властивостях та/або виробляе
неконкурентоспроможну продукщю, а й те, що вш не здатний забезпечити досягнення цшей рiзних груп iнтересiв i тому не може брати участь у конкурентнш боротьбг Це ще раз свщчить про те, що внутршня вaртiсть е порiвняльною характеристикою, яка залежить вш рiвня
В1сник економпки транспорту 1 промисловост1 № 43, 2013
конкурентоспроможностi пiдприемства. Але у випадку, коли пiдприемство виступае в якосп товару та його власники мають за мету реалiзувати його якомога швидше, пiдприемство-конкурент (за умови, що його власники теж намагаються швидко продати його) буде защкавлене в тому, щоб цiна тдприемства була вище за його щну. У такому випадку при шших рiвних умовах швидше реалiзуетъся тдприемство, яке мае меншу цiну, що задовольнить групи iнтересiв, цiлi яких пов'язанi з продажем пiдприемства.
На збшьшення внутрiшнъо! вартостi пiдприемства й забезпечення досягнення цiлей груп штереав впливае зовнiшне середовище. Зовнiшне середовище мютить окремi групи iнтересiв, яш впливають на здатнiстъ пiдприемства досягати цшей або непрямо управляють ним. Крiм того, на конкурентоспроможнiстъ тдприемства впливають безлiч iнших чинник1в, як-от: полпичне становище кра!ни, природнi умови, законодавство тощо. Значний вплив на тдприемство мае держава. З одного боку, держава защкавлена в збшьшент вартосп тдприемства й досягнент сво!х цiлей, а з iншого - держава защкавлена в тдвищент вартосп й конкурентiв пiдприемства. Саме тому !! полiтика стосовно пiдприемства мае сприяти досягненню його цiлей ^ сво!х) й одночасно не видмти його серед iнших пiдприемств, тобто сприяти досягненню цшей груп штереав i конкуренпв.
Збiлъшення конкурентоспроможностi ^ отже, внутрiшнъо! вaртостi пiдприемства приверне увагу iнших груп iнтересiв. Так, швестори намагатимуться вкласти кошти в розвиток тдприемства, держава може надати тльги при прямувaннi пiдприемствa до прюритетних нaпрямiв розвитку промисловостi, при цьому така група iнтересiв, як сустльство перетвориться на групу пращвники, якщо з'являться додaтковi робочi мюця; aктивiзуетъся дiялънiстъ конкурентiв, як1 намагатимуться збшьшити свою вaртiстъ i забезпечити штереси груп, що зaцiкaвленi в !хнш дiялъностi. Зменшення внутрiшнъо! вартосп тдприемства, навпаки, призведе до вщчуження груп iнтересiв, цiлi яких будуть не досягнутi, що свiдчитиме про зниження
конкурентоспроможностi пiдприемствa.
Висновки даного дослгдження / перспективи подальших робШ у цьому напрямку. Таким чином, внутршня варпсть i конкурентоспроможнiстъ тдприемства е пов'язаними мiж собою характеристиками,
оскшьки конкурентоспроможтсть визначаеться ступенем задоволення груп 1нтерес1в cboïx цшей, а досягнення цшей, у свою чергу, пов'язане Í3 зростанням (або не зменшенням) вартосп тдприемства. Це зумовлюе необхщтсть i доцшьшсть використання внутрiшньоï вартосп як критерш результативносп управлшня тдприемством, спрямованого на тдвищення його конкурентоспроможносп.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Воронкова А.Е. Моделювання управлшня конкурентоспроможносп тдприемства: еколого-оргатзацшний аспект: [монограф1я] / А.Е. Воронкова, С.К. Рамазанов, О.В. Родюнов. — Луганськ: СНУ 1м. В. Даля, 2005. — 368 с.
2. Дикань В.Л. Стратепчне управлшня конкурентоспроможтстю як чинник 1нновац1йного розвитку тдприемства / В.Л. Дикань // Маркетинг: теор1я i практика. Зб. наук. праць Схщноукрашського нац1онального утверситету 1мен1 Володимира Даля. Вип. 16. — Луганськ: СНУ 1м. В. Даля, 2010. — С. 55-58.
3. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия: [монограф1я] / [Ю.Б. Иванов, А.Н. Тищенко, Н.А. Дробитько та 1н.]. — Х.: ХНЭУ, 2004. — 256 с.
4. Пщдубна Л.1. Конкурентоспроможн1сть економ1чних систем: теор1я, механ1зм, регулювання та управлшня: [монограф1я] / Л.1. Пщдубна. — Х.: ВД „1НЖЕК", 2007. — 368 с.
5. Должанський 1.З. Конкурентоспроможн1сть п1дприемства : [навч. поаб.] / 1.З. Должанський, Т.О. Загорна. — К.: ЦНЛ, 2006.— 384 с.
6. Value Based Management for Organizational Excellence / [S. Dhar, U. Dhar, R.K. Jain, S. Parashar]. — Excel Books, 2009. — 278 p.
7. Козаченко Г.В. Предмет ощнки при використант варпсного п1дходу до управлшня тдприемством / Г.В. Козаченко, Г.1. Янчук // Экономика и управление. — 2006. — № 2-3. — С. 60-65.
8. Хиль В. Акционерный капитал и группы, заинтересованные в успехе предприятия [Электронный ресурс] / В. Хиль // Территориальное управление. — Режим доступа: http://vasilievaa.narod.ru/ptpu/16_5_97.htm
ЕкспертредакцШно'1 колеги д.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 657:658
BiciiiiK економжи транспорту i промисловосл № 43, 2013
