CC BY
23
УДК 336.1
ОСНОВН1 ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ПРОЯВ1В АСИМЕТРIÏ НА
Ф1НАНСОВОМУ РИНКУ
М.1. Манилiч, к.е.н., доцент
Приватний вищий навчальний заклад «Буковинськийунгверситет», Чермвщ Украша
Манилгч М.1. Осноет передумови для подолання проявгв асиметрй на фшансовому ринку.
В статп доанджуються основш причини та шляхи подолання шформацшжя асиметри на фшансовому ринку. Показаш переваги держави як основного регулятора у подоланш проявiв iнформацiйноï асиметрiï та обгрунтовано, що мiнiмiзацiя асиметрiï iнформацiï внаслiдок державного регулювання iнформацiйного забезпечення фiнансового ринку мае сприяти форму-ванню у його учасниюв бiльш чiтких припущень про те, як насправдi функцюнують фiнансовi ринки, що тдвищуе ïx ефективнiсть i стабiльнiсть та зменшуе ймовiрнiсть виникнення потрясiнь у реальному сектс^ економiки.
Ключовi слова: шформацшна асиметрiя, трансак-цiйнi витрати, фiнансовий ринок, iнформацiйне забезпечення
Манилич М.И. Основные предпосылки для преодоления проявлений асимметрии на финансовом рынке.
В статье исследуются основные причины и пути преодоления информационной асимметрии на финансовом рынке. Показаны преимущества государства как основного регулятора в преодолении проявлений информационной асимметрии и обосновано, что минимизация асимметрии информации в результате государственного регулирования информационного обеспечения рынка должно способствовать формированию его участников более четких предположений о том, как на самом деле работают финансовые рынки, что повышает их эффективность и стабильность и уменьшает вероятность возникновения потрясений в реальном секторе экономики.
Ключевые слова: информационная асимметрия, трансакционные издержки, финансовый рынок, информационное обеспечение
Manylich M.I. Major premises for overcoming manifestation of asymmetry in financial markets.
The article investigates the causes and ways to overcome information asymmetry in the financial market. Showing benefits the state as the main regulator in addressing the manifestations of information asymmetry and justified, that minimization of information asymmetry due to government regulation information provision financial market should promote the formation in its members more clear assumptions about how to actually functioning financial markets, which increases their efficiency and stability and reduces the likelihood of shocks in the real economy.
Keywords: information asymmetry, transaction costs, financial market information support
Економ1чний розвиток Украши у найближ-чш перспектив! перш за все характеризу-ватиметься спроможшстю адекватного ощнювання юнуючих фшансово-грошо-вих ризишв та розробки i впровадження вщповвд-них заходiв щодо швелювання або пом'якшення ïx негативних насладив, одшею причиною яких саме i е асиметрiя шформацд на фшансових ринках, що ускладнюе прийняття ефективних ршень для уах суб'екпв господарювання.
Крiм того, ризики поглиблення асиметрiï iнформацiï в глобальних фшансах зменшують можливостi Украши щодо виршення власних фiнансовиx проблем за рахунок зовнiшнix джерел фiнансування та залучення iноземниx iнвестицiй.
Так як шформацшш асиметрiï виникають об'ективно, вони присутт на кожному ринку, в тому числ й на фшансовому, тому завжди е мож-литсть отримати ренту за асиметричнiсть шформацп. 1нформацшш iнститути можуть зменшувати невизначенiсть в дiяx суб'ектiв фшансового ринку, однак вони можуть впорядковувати ïxнi дй' таким чином, що шформацшш асиметри зберта-тимуться, отже, певна частина суб'екпв матиме можливють отримувати ренту за асиметрiю шформацп. Виходячи з iдентифiкацiï асиметричносп iнформацiï як неспроможностi ринкових мехашз-мiв до саморегулювання, й, вадповадно, його кори-гування з боку держави, сьогодш основними передумовами для подолання проявiв асиметрiï iнформацiï на фшансовому ринку Украши е:
— необхадшсть посилення державних позицiй на фшансовому ринку в частиш конкуренцп за мобiлiзацiю ресурсiв та звуження iнвестицiйного кредитування через проблеми з фшансуванням бюджетного дефiциту;
— посилення проблем у фшансуванш як довгострокових iнвестицiй, так i платiжного балансу;
— незадоволення iнвестицiйниx потреб пiдприемств реального сектору економiки;
— не розвинешсть страхового та бiржового ринк1в як шститупв доступу до iнформацiï;
— проблемшсть виконання сво1х функцiй НБУ в умовах, що склалися.
Анaлiз останшх дослiджень та публшацш
Основнi причини утворення та функцюнування асиметрично! iнформацiï на фшансовому ринку вже тривалий час привертають увагу багатьох
науковщв. Так, роль держави, як основного регулятора у подоланш шформацшно1 асиметрп на фшансовому ринку аналiзуeться в працях Н. Балдич, Д. Волкова, I. Зисшнд, I. Кривцун та iншi. Дослщженню впливу трансакцiйних витрат на функцюнування фiнансового ринку присвяченi працi Д. Норта, С. Петракова, В. Полтеровича. Роль фшансового ринку в економiчному розвитку реального сектора економiки розглядаються в працях В. Смагiна, О. Юктенко. Важливу роль придiляeться значенню шформацп на фiнансового ринку та дослщжувалася в працях А. Левенчук, С. Петракова та iн. Основш засади вдосконалення державного регулювання фшансового ринку в зменшенш трансакцiйних витрат дослщжувалися М. Лукичевим, С. Коновал, О. Ящищак та iншими вченими.
Видшення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
Недостатньо! уваги в дослiдженнi придшено ролi держави у подоланнi проявiв шформацшно1 асиметрп.
Метою дано! статтi е визначення передумов, сфер та механiзмiв державного регулювання в частиш проявiв шформацшно1 асиметрп на фшансовому ринку Украши.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Реалп функцiонування фiнансових установ призвели до жорстоко! конкуренцп серед найбь льших з них за надшних позичальник1в. В умовах обмеженого платоспроможного попиту в сегментi кредитування та недосконалостi ринку шформацп вони надають перевагу розмiщенню вiльних кошпв в iнструменти фондового ринку.
Бiржовий ринок як органiзацiйна модель фшансового ринку найбшьшою мiрою вiдповiдаe моделi ринку з досконалою iнформацieю i володie низкою ознак, як1 не завжди (або майже нiколи) не властивi iншим видам ринк1в [9]. До !х числа вiдносять так1 обставини, як еднють часу i мiсця проведення операцiй, що забезпечуе:
— повне осягнення ринку;
— рiвний доступ до шформацп вах учасник1в бiржi (симетричнiсть шформацп);
— ушфшованють шформацп - торгiвля вщбу-ваеться за стандартними бiржовими контрактами, де шльюсть i яшсть товарiв зафiксована i не вимагае додатково1 перевiрки (що гарантовано бiржею). Отже, цiна е единим сигналом, единою змшною, iнформацiя про яку потрiбна учасникам для ухвалення ршень про укладення операцiй;
— висока оргашзованють ринку, професiоналiзм його учаснишв як з боку попиту, так i з боку пропозицп.
1нформацшна нерiвнiсть, асиметричний роз-подiл шформацп серед учаснишв ринку, коли одна сторона операцп знае про И предмет бшьше, шж iнша, також майже завжди присутня на ринку. Деяк вченi зазначають, що спецiалiзацiя та розподiл працi е причинами «провалiв» ринку, оск1льки саме вони породжують ситуацiю, коли
кожен знае про свою роботу значно бшьше за шших [15]. Ринковий обмш - один з небагатьох видiв дiяльностi, де однаковою мiрою беруть участь фахiвцi та неспецiалiсти (суб'екти з рiзним обсягом знань або тезауруав). На сучасному етапi порiвняно з минулим така iнформацiйна нерь внiсть вельми збiльшилася. Оск1льки ринкова шформащя розподiляеться нерiвномiрно, однi суб'екти ринку експлуатують iнших. Причому е сфери людсько1 дiяльностi, де таку нерiвнiсть неможливо усунути або хоча б згладити. Прикладом може служити ринок медичних послуг, де продавець - квалiфiкований фахiвець, лiкар, а покупець здебшьшого необiзнаний у медицинi. I це не единий ринок подiбного типу. Людина, яка вкладае кошти в певнi цiннi папери чи кладе !х на депозит, мае менший обсяг професiйних знань про фiнансовi iнструменти, нiж фахiвцi швестицшного фонду чи комерцiйного банку. Тому штереси споживачiв мають захищати морально-етичш, правовi норми.
Однiею з форм пом'якшення шформацшно1 нерiвностi на фшансовому ринку е делегування повноважень ввд непрофесiонала, який бажае здiйснити операцш, до професiйного учасника ринку. Прикладом е фондовий i валютний сегменти фшансового ринку [9]. У випадку, коли брокер, професшний учасник ринку цшних паперiв здiйснюе операцiю за дорученням клiента-iнвестора, вiдбуваеться вирiвнювання iнфор-мацiйноl асиметрil на ринку цшних паперiв. Проте не слщ забувати, що мiж брокером i його клiентом також укладаеться угода, i в цiй частинi ринку знову-таки двi нерiвноправнi в шформацшному вiдношеннi сторони - професiонал i непро-фесiонал. Отже, те, насшльки сумлiнно брокер виконае доручення ктента, багато в чому визначаеться професшною етикою й, у не меншому ступеш, - матерiальною зацiкавленiстю. Так, наприклад, брокер бiльше зацiкавлений у виконанш великого замовлення, нiж дрiбного, через розмiр комiсiйних. На Заход^ де практика делегування повноважень щодо ухвалення iнвестицiйних рiшень юнуе понад трьохсот рок1в, широко розвинена система так званих iнституцiйних (колективних) iнвесторiв - пайовi фонди рiзноl правово1 форми, географiчноl, галузево1 або шшш спрямованостi, як1 представляють штереси приватних iнвесторiв-непрофесiоналiв. Однак це не зшмае гостроти зазначено1 проблеми [15].
Характеризуючи iнформацiйну асиметрiю, можна вiдмiтити, що вона породжуеться дiями самих агентiв, незалежно вiд того, чи намагаються вони пристосовуватися до зовшшшх шок1в або максимально використовувати свою ринкову владу. Такий пiдхiд, на нашу думку мае фундаментальш наслiдки для розумiння природи та функцiй iнформацiйних iнститутiв. 1деться про те, що iнформацiйнi асиметрп та дисперсiя цiн е результатом функцюнування ринку взагал^ а не якоюсь зовшшньою недосконалiстю конкретного ринку. Тому проблеми, яш породжуються шфор-
мацшними асиметрiями, не можуть бути виршеш шляхом коригування процесу арбiтражу, здшснюваного самими ринками [12]. Наявнiсть шформацшних асиметрiй е iндикатором «провалу» ринку, ринковi механiзми нездатнi його л^щувати в принципi. Саме тому зростае значения неринкових способiв ухвалення ршень, що означае участь держави в утворенш та функцiонуваннi iнформацiйних шститупв.
З неможливiстю лiквiдувати ренту за асиметрш шформацп за рахунок ринкових чиннишв корелюе теза Дж. Спглща вiдносно того, що «провал» ринку може бути л^щований впровадженням шститупв за рахунок реформ, здiйснюваних державою. Вш аргументуе це тим, що теза про можливосп ринку породжувати iнститути, що ефективно борються з «провалами», зокрема з шформацшними асиметрiями, рiвно-значна наявностi якогось абстрактного «метаринку iнститутiв» (термiн Дж. Спглща), де конкретний ринок може знайти зразок такого iнституту. Наявнiсть такого ринку Дж. Спглщ заперечуе. Стосовно того, що «провал» ринку часто не в змозi породити iнститути, як1 б ефективно йому протидiяли, думка Дж. Спглща цiлком слышна [14]. Однак неспроможшсть ринку самостiйно iнституцiйно л^щувати «провали», зокрема iнформацiйнi асиметрп, обгрунтовуеться не вiдсутнiстю метаринку iнститутiв. Принаймш це справедливо для ринк1в, як розвиваються. Як показав В. Полтерович, для ринк1в, створених недавно, як такий «метаринок iнститутiв» виступае сукупшсть iнститутiв, створених у рiзнi часи i котрi дiють (дiяли) на розвинених ринках. Але у випадку нерозвиненого шституцшного середовища дiйсно ринковий мехашзм неспроможний ефективно вiдiбрати i розвинути iнститути, як1 довели свою ефектившсть на розвинених ринках в шших кра1нах. Дж. Стiглiц наводить дуже вдалий, на наш погляд, приклад тако1 неспроможностi у випадку тако1 шституцшно1 форми iнформацiйного iнституту кредитоспроможностi, як кредитш юторп [14]. Для появи кредитних юторш, населення повинно масово брати кредити. Але для масового надання банками кредипв в умовах шформацшно1 асиметрп у них повинен бути доступ до кредитних юторш (якщо вони беруть цю iнституцiйну форму). Але кредитних юторш немае (мало), тому що населення масово не отримувало кредити. Утворюеться замкнене коло, яке В. Полтерович називае шституцшною пасткою. Здавалося б проблема може бути виршена ринковими меха-нiзмами, але досвщ фiнансового ринку багатьох кра1н, в тому чи^ й в Укра1ш, показуе, що, наприклад, згадана шституцшна форма шфор-мацiйного iнституту кредитоспроможносп вже тривалий час перебувае в зародковш формi [14, 1].
Тому потрiбно визнати, що iнформацiйнi асиметрп не можуть ефективно л^щовуватися ринковими чинниками. Хоча базовi шститути призна-ченi для мiнiмiзацil ренти за асиметри-чнiсть шформацп, конкретш суб'екти можуть формувати
так1 шституцшш форми, за яких отримання зазна-чено1 ренти продовжуватиметься [13]. Тому дiя-льнiсть iнформацiйних iнститутiв, для того щоб вони реалiзувалися в тих формах, яш мiнiмiзують отримання ренти за асиметричшсть шформацп, мае регулюватися державою. Без державного регулювання завжди iснуватиме висока ймовiр-шсть реалiзацil таких iнституцiйних форм, яш пiдтримуватимуть iнформацiйну асиметрiю та сприятимуть отриманню певними суб'ектами ренти за асиметричшсть шформацп, яку вони розглядатимуть як додатковi доходи.
Отримання високо1 ренти за асиметрiю шформацп породжуе певнi негативнi ефекти для ринку, осшльки робить його iнформацiйно неспроможним.
На оргашзованому фiнансовому ринку у разi його iнформацiйноl неспроможиостi масштаби «рацюнування кредиту» (посилення умов кредитування) дуже iстотнi. Позичальникам важко визначити реальну платоспроможиiсть клiентiв, оцiнити надiйнiсть та ефектившсть проекпв, що потребують фшансування. Тому лiнiя пропозицil позикових фондiв зменшуеться. Велика частка банк1вських активiв задiяна в короткострокових спекулятивних операщях. Причому якщо як кредитори домiнують приватнi комерцiйнi банки, для котрих вiдмiннiсть мiж прибутком i збитком мае не тшьки бухгалтерське значення, розрив мiж потенцiйним i фактичним обсягом кредитiв тим бiльший, чим нижчий ступiнь iнформацiйноl прозоростi ринку. Зазначений розрив спричиняе пiдвищення ринкових вщсоткових ставок. Тому, незважаючи на те, що ефективна ставка встановлюеться нижче за ринкову, вона все ж таки вища порiвняно з рiвнем первинно1 рiвноваги. Мають мiсце двi тенденцil: кредитний фонд звужуеться у зв'язку з тим, що банки прагнуть знизити середнш ризик по кредитах, але осшльки кредит у дефщип, ставки завищуються, вищий i ризик за проектами, що потребують фшансування. Таким чином, прагнення кожного окремого банку знизити ризики щодо проекпв, приймаються до фiнансувания, мае зворотний ефект для економiки i баншвсько1 системи загалом [10].
Подiбнi негативш тенденцil мають мiсце i на шших сегментах фшансового ринку (якщо вш iнформацiйно неспроможний). Вiдзначимо, що в цшому в цих умовах в економщ функцiонують висок1 реальш вiдсотковi ставки, що стримуе И можливосп до динамiчного зростання, обумовлюе розвиток спекулятивних тенденцiй та вщносно невисокий потенцiал банк1всько1 системи. Добитися зниження вiдсоткових ставок шляхом проведення м'яко! грошово-кредитно1 полiтики неможливо, осшльки виршення цього завдання вимагае структурно-шституцшних перетворень, спрямованих на пiдвищення ступеня iнформацiйноl спроможностi фiнансового сектора i економiки в цiлому.
На неоргашзованих, тiньових i напiвлегальних ринках ефективш ставки значно вищi за рiвнова-жнi, оск1льки так1 ринки свщомо характеризу-
wTbca bhcokhm promoM, norpe6ow onjaTu cпeцн-^iHHHx nocjyr. He BuKjwHeHo, ^o b ^OMy Buna-gKy «He^opMajbHa» cucreMa rapamyBaHHa no3HK e gocraTHbo ®opcrKow i no-CBoeMy «e^eKruBHow». Aje BoHa po6uTb Henpo3opuMu peajbHi eKoHoMiHHi BigHocuHH. MexaHi3MH BupimeHHa rn^opMa^HHux npo6jeM, KaHaju i rncrpyMeHTH Kornpojw e TiHbo-bhmh, a onjaTa «nocjyr», noB'a3aHux i3 3a6e3neHeH-hhm BHKoHaHHa KompaKTHux 3o6oB'a3aHb, кiнeцb кiнцeм nepeKjagaeTbca Ha no3HHa^bHHKiB i Bce cycnijbcrBo. To6to iH^opMa^HHi npo6jeMu He ycyBaroTbca, a 3araHawTbca Brju6, i y 3B'a3Ky 3 nigBH^eHHM ph3hkom onepa^H y TiHboBiH c$epi цiнa KpeguTHux pecypciB Mo®e 3pocm He Ha geKijbKa BigcoTKoBux nyHKTiB, a y 6araTo pa3iB [6].
BpaxoBywHH aKTHBHi 3pymeHHa b oKpeMux cerMeHTax BiTHroHaHoro ^oHgoBoro puHKy Ta peaji3a^w geno3uTapHol pe^opMu, e nigcraBu cTBepg^yBaTH, ^o цi 3Mrnu HocaTb KoHcTpyKTHBHHH xapaKTep, ogHaK, bohh MawTb 6yru gonoBHeHi HopMaTHBHHMH aKTaMH 3 thm, ^o6 ^rnaHcoBuH Phhok po3BHBaBca пoвнoцiннo (3 orjagy Ha goBoji o6Me®eHi Mo^^HBocTi ^ogo nepepo3nogijy Kanirajy Ha iHBecm^HHi norpe6u cy6'eKTiB rocnogapwBaHHa). npu цboмy Heo6xigHo aKqemyBaTH yBary Ha MirnMi3a^l acuMerpuHHocTi ffi^opMa^i' Ta nonepeg®eHHa 11 npoaBiB, Buxoganu 3 Toro, ^o caMe acuMeTpu^HicTb iH^opMa^l e ogHiew 3 kjwhobux xapaKTepucTuK ^rnaHcoBux puHKiB, aKa npu3BoguTb go lxHboro Hee^eKTuBHoro $yHKqio-HyBaHHa Ta Heo6xigHocTi BrpyHaHHa.
AHaji3ywHu ^rnahcobun puhok, BapTo 3a3Ha-hutu, ^o KpeguTHun cerMeHT ^rnahcoboro puHKy e tojobhum y njaHi 3a6e3neHeHHa pecypcaMu po3BuTKy Ha^oHajbHo! eKoHoMiKK i Mae HaH6ijbmy nuToMy Bary b 3a6e3neHeHHi eKoHoMiKK KpalHu HaHcoBuMu pecypcaMu. TaK, 3a 2013 p. o6car Haga-hux KpeguTiB craHoBuB 1641,0 Mjpg. rpH., 3 hux HoBi KpeguTu goMamHiM rocnogapcTBaM -134,3 Mjpg. rpH., KpeguTu mgnpueMcrBaM Ta opra-Hi3a^aM - 1451,6 Mjpg. rpH. [8]. O6car 3ajyHeHux iHBecm^H b eKoHoMiKy yKpalHu Hepe3 mcipyMeHra ^oHgoBoro puHKy craHoBuB 141,77 Mjpg. rpH. [8], a 3arajbHa cyMa crpaxoBux BunjaT - jume 3,6 Mjpg. rpH. [11].
,3,ep®aBHe peryjWBaHHa ^rnaHcoBux puHKiB bu-3HaeTbca ogHuM 3 kjwhobux ^aKTopiB 3axucry eKo-HoMiKK Big ^rnaHcoBux moKiB. OgHaK y KpalHax, ^o po3BuBawTbca, ge He c^opMoBaHo пoвнoцiнннx paMKoBux yMoB gja po3po6KK gep®aBHol nojiTuKK Ta e^eKTOBHux peryjwwHux MexaHi3MiB 3 6oKy gep®aBu, Hee^eKruBHa gep®aBHa nojiraKa Mo®e npucKopuTu nomupeHHa KprooBux aBu^ y ^rnaHco-Bin cucTeMi Ta b eкoнoмiцi KpalHu 3arajoM [2].
npu цboмy Heo6xigHo TaKo® BpaxoByBaTu, ^o gep^aBHe peryjwBaHHa, npu Heo6rpyHToBaHo 3HaHHoMy piBHi BTpynaHHi Mo®e h HaBnaKK nocujuTu npo6jeMy acuMeTpuHHocTi iн$opмaцil. 3oKpeMa, MaKpoeKoHoMiHHi nporHo3u, nojiTuHHi geкJapaцil ^ogo peryjWBaHHa ^iHaHcoBux puHKiB MawTb cjyryBaTu b aKocTi no3uTuBHux iн$opмaцiнннx curaajiB 3 6oKy gep®aBu Ta 6a3u gja npuHHaTTa pimeHb npo yMoBu iHBecTyBaHHa.
OgHaK, Heo6rpyHToBaHi nporHo3u Ta nojiraHHi 3aaBu 36ijbmywTb iн$opмaцiннy acuMeTpiw b eкoнoмiцi, npu3BogaTb go HeomuMajbHoro po3nogijy ^iHaHcoBux pecypciB, Burog i BmpaT Mi® eKoHoMiHHuMu cy6'eKTaMu [2].
AHaji3ywHu o6'eKTu iнвecтнцiн BuKopucToBy-whu iн$opмaцiro iHBecTopu 3imToBxywTbca 3 TpboMa BugaMu acuMeTpil, aKi 3yMoBjwwTb 3pocraHHa TpaHcaKqinHux BuTpaT.
nepma acuMeTpia nojarae b ToMy, ^o iHBecTop He oTpuMye bcw iн$opмaцiw, ^ogo o6'eKTa iнвecтнцiн. npunoMy He oTpuMye BiH, aK npaBujo, HeraTuBHy iн$opмaцiw. ToMy b oTpuMaHoMy hum iн$opмaцiннoмy MacuBi HacTKa пoзнтнвнol iн$opмaцil 6yge 3aBu^eHow. ^o6 jiKBigyBaTu no3uTuBHy iн$opмaцiw, iHBecropy Heo6xigHo oTpuMaTu Ty HacTuHy rn^opMa^l, aKa HoMy He nogaHa nig Hac BignoBigHol B3aeMogil. ^,ja ^oro Heo6xigHo 3ajynuTu cTopoHHi opгaнiзaцil -ayguTopcbKi hu KoHcajTuHroBi $ipMu, ^o, 3po3yMijo, 3yMoBjwe gogaTKoBi BuTpaTu. B HaHripmoMy BunagKy зgiнcннвmн iнвecтнцiw, iHBecropy, gi3HaBmucb npo gincHun cTaH Ta nepcneKTuBu o6'eKTa iнвecтнцiн goBegeTbca BuBoguTu iнвecтнцiw i myKaTu iHmuH o6'eKT.
flpyra acuMeTpia nojarae b ToMy, ^o iHBecTop He Mae noBHol iн$opмaцil ^ogo nepejiKy o6'eKTiB iHBecm^H, b aKi 6 BiH Mir BKjacm KomTu. Mo®-jubo i e TaKi o6'eKTu, aKi 6 3agoBojbHuju noTpe6u iHBecTopa, aje BiH npo hux npocTo He 3Hae [6].
CyrreBow npo6jeMow e po3Mi^eHHa iн$opмaцil ^parMeHTapHo Ha 6araTbox pecypcax, BigcyTHicrb Mo®juBocTi nomyKy 3a rajy3aMu, perioHaMu, npu-6yTKoBicTw i T.g. OTpuMaTu BigoMocTi npo HaaB-HicTb TaKax o6'eKTiB Mo®Ha jume opraHi3yBaBmu cne^ajbHe gocjig®eHHa 3a BjacHi KomTu, ^o e Hi hum iHmuM aK 3pocraHHaM TpaHcaKqinHux BuTpaT. Bce ^ nocujwe iн$opмaцiннy aHaji3oBaHy iн$opмaцiннy acuMeTpiw i cyTTeBo 3Hu®ye e^eKTuBHicTb iH^opMa^HHoro 3a6e3neHeHHa ^iHaHcoBoro puHKy [12].
ToMy gep®aBHe peryjwBaHHa b gaHoMy HanpaMi Mae 6yTu cnpaMoBaHo: no-nepme, Ha ^opMyBaHHa 3arajbHogep®aBHux Ta perioHajbHux 6a3 gaHux пoтeнцiнннx o6'eKTiB iнвecтнцiн aK Ha piBHi nignpueMcTB TaK i Ha piBHi npoeKTiB 3 iHHoBa^HHux po3po6oK Ta gocjig®eHb. gaHoro пpoцecy
goцiJbнo зaJyннтн aK 3arajbHogep®aBHi opraHu (^.enapTaMeHT iнвecтнцiннol Ta iHHoBa^HHol giajbHocTi, ^,ep®aBHe areHTcTBa 3 nmaHb HayKK, iннoвaцiн Ta iн$opмaтнзaцil yKpalHu), TaK i opraHu ynpaBjiHHa perioHajbHoro (мicцeвoгo piBHa); no-gpyre, Ha cmMyjraBaHHa cTBopeHHa Ta $yнкцioнyвaннa puhkobux cTpyKTyp aKi 6 ^opMyBaju BignoBigHi iн$opмaцiннi MacuBu.
TpeTa acuMeTpia nogi6Ha go nepmol Ta gpyrol, aje noB'a3aHa 3 yMoBaMu gja BegeHHa 6i3Hecy b KpalHi i (oco6jubo) b perioHi [6]. AcuMeTpia nojarae b ToMy ^o cy6'eKTu gep®aBHoro ynpaBjiHHa 6a3y-wTbca Ha ogHux oцiнкax yMoB 3gincHeHHa iHBecTu-цiн, a iHBecTopu b iHmux. 3Hu®eHHa gaHol
acuMeTpil Heo6xigHuM e 3a6e3neHeHHa 3BopoTHoro 3B'a3Ky 3 пpoцecaмн, ^o Big6yBawTbca b perioHi,
зокрема з позицп швестицшно1 привабливостi та суб'ектами державного управлшня. Забезпечення такого зв'язку необхiдно для того, щоб управлш-ськ1 рiшения щодо розвитку краши та окремих регiонiв були обгрунтованими, базувалися на реа-льних соцiально-економiчних процесах, що вщбу-ваються в крат чи регiонi.
Таким чином, державне регулювання шформа-цшно1 асиметрп фiнансових ринк1в повинно базу-ватися на використанш широкого спектру шстру-ментiв, спрямованому на встановленнi правил поведшки для емiтентiв та постачальнишв фiнан-сових послуг з метою гарантування виконання ними взятих на себе зобов'язань, зокрема:
— запроваджения жорстких вимог до розкриття шформаци;
— регламентацш дiяльностi (наприклад заборона шсайдерсько1 торпвл^ машпулювання ринком, поширення недостовiрноl шформаци);
— встановления вхiдних бар'ерiв через лщензу-вання;
— створення вимог до корпоративного управ-лiния, зокрема усунения конфлшпв iнтересiв;
— сприяння дотриманню умови щодо дотримання мiнiмальних фiнансових показник1в (вимоги до розмiру капiталу) [13].
Мiнiмiзацiя асиметрп шформаци внаслiдок державного регулювання шформацшного забезпе-чения фiнансових риншв мае сприяти форму-ванню у його учаснишв бiльш обгрунтованих припущень про те, як насправдi функцюнують фiнансовi ринки, що пiдвищуе !х ефективнiсть i стабiльнiсть та зменшуе ймовiрнiсть виникиения потрясiнь у реальному секторi економiки. Наслiд-ком державного регулювання мае бути зниження загального рiвня ризик1в i завдяки цьому -зменшення трансакцiйних витрат, пов'язаних з обиом фiнансових активiв [12].
У загальному виглядi напрями вдосконаления державного регулювання шформацшного забе-зпечения фшансового ринку, як1, перш за все, орiентовано на мiнiмiзацiю асиметрп шформаци, мають законодавчо-нормативне, оргашзацшно-економiчне та шформацшно-аналггичне пiдгрунтя для реалiзацil необхщних перетворень щодо якостi, повноти та достовiрностi шформаци [10].
Законодавчо-нормативний напрям передбачае розробку нових законодавчо-нормативних доку-ментiв та тдготовку i внесения змiн до чинно1 законодавчо1 бази, формувания державних, галузевих та регiональних програм вдосконаления шформацшного забезпечення фiнансового ринку вщповщно до практики свiтових стандартiв.
Органiзацiйно-економiчний напрям, як i зако-нодавчо-нормативний передбачае використання у практищ прогресивних iнструментiв стратегiчного менеджменту з метою вдосконалення державного регулювання шформацшного забезпечення фшансового ринку.
У вдосконаленш державного регулювання шформацшного забезпечення фшансового ринку роль органiзацiйно-економiчного напряму полягае у забезпеченш можливостi використання компле-
ксу взаемопов'язаних методiв, заходiв та засобiв науково-методичного, соцiально-полiтичного, те-хнiко-економiчного та органiзацiйно-правового характеру для створення обгрунтовано1 основи для прийняття рiшень в умовах жорстко1 конкуренци на зовнiшнiх та посилення свггових iнтеграцiйних процесiв [12].
Основою шформацшно-аналггачного напряму вдосконаления iнформацiйного забезпечення фшансового ринку мае стати структурування шформацшних ресурсiв та використання сучасних шформацшно-комушкацшних технологiй, що забезпечують !х ефективне використання.
1нформативними джерелами для поглибленого аналiзу ситуацiй i формувания аналпично-прогностичних оцiнок з метою обгрунтування альтернативних рiшень щодо цього процесу можуть стати статистичнi, вiдомчi та експертш данi, у разi вдосконаления оргашзацп !х збирания i обробки та формувания спецiальних баз даних та баз знань як про внутршш процеси, так i зовшшш умови функцiонування та тенденцil розвитку фь нансового ринку. Актуальнiсть !х створення обу-мовлюеться особливостями багатофункцюнальних взаемовiдносин мiж державними, галузевими та мюцевими органами влади та необхщшстю прийняття рiшень на рiзних рiвнях управлiння та потребою у шдвищенш вимог до iнформацiйно-аналiтичного забезпечення функцюнування фiнансовоl системи кра1ни.
Необхщшсть реалiзацil вдосконаления державного регулювання шформацшного забезпечення фшансового ринку за запропонованими напря-мами пiдтверджуеться результатами аналiзу свiтового досвiду:
— створення своерщних центрiв концентрацil iнформацil, створених за рахунок держави дозволяе виршити проблему забезпечення доступу багатьох споживачiв до багатьох джерел iнформацil;
— фшансово1 пiдтримки активiзацil розвитку системи шформацшних шститупв з метою формувания вщповщного iнформацiйного забезпечення, яке необхщне для прискорення розвитку фiнансового ринку;
— посилення державного регулювання в сферi продукування iнформацil, особливо в рамках шституту розкриття iнформацil та оцшки кредитоспроможностi;
— законодавчого встановления на рiвнi базових перелiку шститупв, в рамках яких вiдбуваеться шформацшна взаемодiя на фiнансовому ринку;
— надання пiдтримки академiчним дослiдженням щодо сутносп базових iнститутiв;
— законодавчого закршлення форм реалiзацil iнформацiйних шститупв, розмежування сфер !х обов'язкового та добровшьного засто-сування;
— прямо1 учасп у створеннi елементiв iнсти-туцшно1 iнфраструктури та здiйснення
спешального регулювання дiяльностi ii суб'екпв, що мають ринкову природу; — створення умов для конкуренцп в сферi iнформацiйного забезпечення фiнансового ринку.
Рiвень розвитку фшансового ринку багато в чому залежить вiд напряму полiтики держави щодо залучення iнвестицiй. Тому найбiльш зна-чимими сегментами фiнансового ринку для забезпечення функцюнування та розвитку сошально-економiчноi системи е кредитний та швестицш-ний, що, в свою чергу, дуже вагомi для функцюнування фондово! складово! цього ринку [6].
Через вщсутшсть повно! шформацп про надш-нiсть i доходнiсть iнвестицiй при вкладаннi ресур-сiв за середнiми вiдсотковими ставками на ринку за фшансування високодоходних проекпв з низь-ким рiвнем ризику позичальники сплачують ви-щий вiдсоток, при цьому позичальники, як фшан-сують проекти з високим рiвнем ризику, за умов асиметричносп шформацп мають можливiсть одержати ресурси пiд нижчий вiдсоток.
Посилена увага з боку держави до регулювання шформацп на фшансовому ринку також зумовлюеться:
1) природним прагненням тдвищити ефек-тивнiсть фyнкцiонyвання державних фшансових установ;
2) зацiкавленiстю в ефективному функцю-нyваннi й iнших сyб'ектiв, яш вступають у вiдносини на фшансовому ринку;
3) потребою в забезпеченш розвитку та стабшьносп фiнансового ринку, осшльки саме iнформацiя е одним з головних чиннишв ^шо^льно! соцiально-економiчноi системи в цiломy [13].
Таким чином, державне регулювання здатне активiзyвати розвиток системи iнформацiйних iнститyтiв з метою формування вiдповiдного iнформацiйного забезпечення, яке необхщне для прискорення розвитку фшансового ринку, в умовах нерозвиненосп ринку (невисокий попит на шформацш, оск1льки к1льк1сть сyб'ектiв, як1 вступають у фiнансовi вiдносини, та частота взаемодш на фiнансовомy ринку в Укра1ш е низькою порiвняно з розвинутими ринками).
Висновки
Отже, шституцшна розбудова iнформацiйного забезпечення визнаеться фахiвцями як найва-
жливiший фактор формування фшансового ринку [3, 4, 6], тобто повноцшне шформацшне забезпечення залежить ввд вщповщно! розбудови iнститyтiв на вах рiвнях, особливо на рiвнi шсти-тyцiйних форм та шституцшно1 iнфрастрyктyри, яка б забезпечувала реал1зацш форм того чи iншого базового шституту. Вдосконалення державного регулювання шформацшного забезпечення фiнансового ринку з метою зниження проявiв асиметрп, доцшьно здiйснювати за такими напрямами, як: законодавчо-нормативний, що передбачае розроблення нових законодавчо-нормативних докуменпв та пiдготовкy i внесения змш до чинно1 законодавчо! бази, формування програм вдосконалення iнформацiйного забезпечення фшансового ринку вщповщно до практики свггових стандартiв; органiзацiйно-економiчний напрям, роль якого полягае у забезпеченш можливосп використання комплексу взаемопов'язаних методiв, заходiв i засобiв науково-методичного, сошально-полггачного, технiко-економiчного та органiзацiйно-правового характеру; шформацшно-аналггачний напрям, який передбачае використання сучасних iнформацiйно-комyнiкацiйних технологiй, що забезпечують !х ефективне використання, на основi використання iнформативних джерел для поглибленого аналiзy ситyацiй i формування аналггачно-прогностичних оцiнок.
Отже, iнститyцiйна розбудова шформацшного забезпечення фшансового ринку мае передбачати створення таких елеменпв шфраструктури, яш б ефективно реалiзовyвали iнститyцiйнi форми шституту оцшки iнвестицiйноi привабливостi та одночасно зменшували б асиметрii вщносно неповноти iнформацii щодо об'ектiв швестицш та iнвесторiв [3, 4].
Держава е суб'ектом управлшня нацiональною соцiально-економiчною системою, а тому зацiкавлена у шдтримш li стабiльностi та розвитку. Фiнансовi ринки е, з одного боку, одшею з найважливших складових нацiональноi соцiа-льно-економiчноi системи, а з другого - вони найбшьш нестшш щодо впливу шформацп. Тому держава е не лише безпосередшм учасником вiдносин на фшансових ринках, але зашкавлена у збереженш !х стабiльностi та наближеннi до моделi досконалоi iнформацii.
Список л^ератури:
1. Акерлоф Дж. Рынок «лимонов»: неопределенность качества и рыночный механизм / Дж. Акерлоф ; пер. с англ. Е.И. Николаенко // THESIS. - 1994. - Вып. 5. - С. 91-104.
2. Балдич Н. Державне регулювання iнформацiйноi асиметрп фшансових риншв: симптоми проблеми [Електронний ресурс] / Н. Балдич // Вюник Нац^^льно^' академп державного управлшня при Президентовi Украiни. - 2009. - Вип. 3. - С. 65-71.
3. Балдич Н. Державне регулювання рейтинговых агентств в умовах кризи фшансових риншв [Електронний ресурс] / Н. Балдич // В1сник Нацюнально! академп державного управлшня при Президентов1 Укра!ни. - 2009. - Вип. 2. - С. 70-78.
4. Дослщження ринку кредитно-рейтингових послуг [Електронний ресурс] / Перша рейтингова система RATE1. - 2010. - 6 квггня. - Режим доступу: http://www.rate1.com.ua/ua/ ekonomika/finansi/1886/.
5. Дубко С. Эволюция требований к рейтинговым агентствам / С. Дубко, К. Шевченко // Кредит-Рейтинг Монитор. - 2010. - № 3. - С. 2-3.
6. Юктенко О.В. Державне регулювання фондового ринку за рахунок ефективносп функцюнування ринково! шфраструктури / О.В. Юктенко // Держава та репони. Сер1я: Державне управлшня; Класич. приват. ун-т. - Запор1жжя, 2011. - № 2. - С. 36-39.
7. Михайловська О.В. 1нформацшш асиметрп в свггових шновацшно-швестицшних процесах / О. В. Михайловська // 1нвестицп: практика та досвщ. - 2009. - № 6. - С. 21-26.
8. Нов1 кредити, надаш нефшансовим корпоращям та домашшм господарствам : статистичний випуск за грудень 2013 р. [Електронний ресурс] / офщ. сайт НБУ. - 2014. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/ doccatalog/document?id=835492.
9. Пердейчук В.М. Модел1 ринку з досконалою i недосконалою шформащею в умовах глобал1зацИ / В.М. Пердейчук // Наука: теорiя та практика: матер. VIII мiжнар. наук.-практ. конф., 7-15 серпня 2012 р. - Пшемишль, 2012. - С. 22-24.
10. Пердейчук В.М. Неоднозначшсть впливу iнформацiйних асиметрш на стан фiнансовому ринку в 21-му столгтп / В.М. Пердейчук // Схщне партнерство-2012 : матерiали мiжнар. наук. конф., 0715 вересня 2012 р. Ч. 1. - Пшемишль, 2012. - С. 9-11.
11. Шдсумки дiяльностi страхових компанiй за 2013 рiк [Електронний ресурс] / офщ. сайт Нацюнально! комюп, що здiйснюe державне регулювання у сферi ринк1в фiнансових послуг. -Режим доступу: http://nfp.gov.ua/files/0gliadRinkiv/SK/sk_%202013.pdf.
12. Ясинский Ю.М. Асимметрия информации: смещенные рынки и типы макроэкономической динамики / Ю.М. Ясинский, А.О. Тихонов // Экономика и математические методы. - 2009. -Т. 45. - № 3. - С. 114-128.
13. Ящищак О.Р. Моделi державного регулювання ринку фшансових послуг / О.Р. Ящищак // Адвокат. - 2011. - № 3. - С. 28-33.
14. Stiglitz J.E. Information and the Change in the Paradigm in Economics: Prize Lecture, December 8, 2001 [Electronic resource] / J.E. Stiglitz // The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 2001; Nobelprize.org. Nobel Media AB, 2014. - P. 472-540. - Access mode: http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economics/laureates/2001/stiglitz-lecture.pdf.
15. Scitovsky T. The benefits of asymmetric markets [Electronic resource] / T. Scitovsky // Journal of Economic Perspectives. - 1990. - Vol. 4. - № 1. - P. 135-148. - Access mode: http://pubs.aeaweb. org/doi/pdfplus/10.1257/jep.4.1.135.
Надано до редакцп 04.10.2015
Манилiч Михайло 1ванович / Mykhaylo I. Manylich
bukuniver@bukuniver. edu. ua
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Основт передумови для подолання nроявiв асиметрп на фтансовому ринку [Електронний ресурс] / М. I. Манилiч // Економжа: реали часу. Науковий журнал. - 2015. - № 5 (21). - С. 142-148. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n5.html
