CC BY
87
ixHix економ1к домшуе значна частка ¡нтелектуальноТ та високотехнолопчноТ npaui. Öi краУни перебувають серед свь тових л¡деp¡в саме за ¡ндексами еколог¡чного вим¡pу, конкуpентоспpоможност¡ та за ¡ндексом сусп¡льствa, засновано-го на знаннях. Вони дуже aктивн¡ в ¡нновацмый д¡яльност¡, спpямовують близько 3% ВВП ¡ б¡льше на дослщження та pозвиток. В¡д початку 90-х pок¡в минулого стол¡ття ц¡ фаТни активно pозбудовувaли у себе модель "еколопчноТ еко-ном¡ки" та "економки знань". Вони почали масово виpобляти нов¡ знання [6], "екосистемн¡" товapи ¡ послуги, а чеpез дектька pок¡в ввели до своеТ стpaтег¡У ще один пpодуктивний фaктоp pозвитку - соц¡aльний кaп¡тaл [7; 8]. Тому на сьогодн це фаУни з добpе гapмон¡зовaними складовими сталого pозвитку: економ¡чною, еколог¡чною ¡ сощальною.
Висновки та пропозицм. Мaг¡стpaльний нaпpям ¡ головний метод п¡двищення p¡вня pесуpсо-еколог¡чноТ безпеки життeд¡яльност¡ нин¡шнього й наступних поколшь полягае у paдикaльн¡й пеpебудов¡ взaeмов¡дносин м¡ж людиною ¡ пpиpодою на основ¡ пеpеxоду вах без винятку кpaТн на модель сталого, екологозp¡вновaженого та екологобезпечно-го сощально-економнного pозвитку, ц¡леспpямовaноТ еколог¡зaц¡Т м¡жнapодного економ¡чного ¡ нaуково-теxн¡чного сп¡вpоб¡тництвa, надання пp¡оpитету pесуpсо-еколог¡чним чинникам пpи pозв'язaнн¡ пол¡тичниx, нaц¡онaльниx та ¡н-ших пpоблем сучaсност¡. 3 ц¡eю метою до виp¡шення окpесленоТ пpоблемaтики повинн якнaйaктивн¡ше пщключати-ся не лише вчеы, здеб¡льшого екологи та бюлоги, а й економ¡сти, пол¡тики ¡ фax¡вц¡ p¡зниx галузей пpомисловост¡ та aгpapного виpобництвa, д¡яльн¡сть яких пов'язана з масштабним викоpистaнням пpиpодниx pесуpс¡в ¡ завдае великоТ шкоди вам складовим елементам довк¡лля та б¡осфеp¡ загалом.
Л1тература
1.0снови екологи та охорона навколишнього середовища /Яцюк P.A., Сторожук В.М., Джигирей B.C. - Льв1в: Аф1-ша, 2001; 270с.
2.Нацюнальна еколопчна пол1тика Украни: ошнка i стратегия розвитку. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukraine2015.org.ua/img/library/eco_policy.pdf
3.^шнова О. А. Людський розвиток: [Навч. поаб.]/Гршнова О. А.- К.: КНЕУ, 2006. - 308 с.
4.Таранов П.С. Эмоции ума. Книга всемирных рекордов интеллекта. Мысли, микро-эссе, афоризмы / Таранов П.С. - Симферополь, Реноме, 1997. Т. 2. - С. 137.
5. Згуровський М. Украина у глобальних вимiрах сталого розвитку / Згуровський М. //Дзеркало тижня. 2006. - № 19, 20-26 травня.
6. Небава М. I. Знання як iнновацiйний ресурс сталого динамiчного розвитку / Небава М. I. // Iнновацiйно-iнвести-цйна модель розвитку економiки Biнниччини: Матерали репонально'1 науково-практично'i конференцИ, 24 листопада 2004 р. Збiрник статей. - Внниця: УНВЕРСУМ-Внниця - 2005. - С. 9-14.
7. Небава М. I. Еволюшя поглядев на систематизашю сошального капЬалу / Небава М. I. // Проблеми системного пiдходу в економiцi. Електронне наукове фахове видання. Ки)'в. - № 4. - 2008. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ PSPE/ 2008-4/Nebava_M_408.htm.
8.Небава М. I. Сощальний капЬал як фактор економiчноi результативност соцiальноi полiтики / Небава М. I. // Проблеми системного пiдходу в економiцi- електронне наукове фахове видання Нацонального авiацiйного унiверситету. Ки-iв. - - 2009 - №1 - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2009-1/Nebava_M_408.htm.
УДК 330.34
Диба Л.М.,
CTapii^ викладач кaфедpи еконс^чноТ тес^Т та методолопТ наукових дооглджень ДВН3 "Пеpеяслaв-Xмельницький ДПУ ¡меы ^иго^я Сковороди"
1НФОРМАЦ1ЙНА 1НДУСТР1Я ТА ПЕРСПЕКТИВИ УКРАШСЬКОГО 1НФОРМАЦ1ЙНОГО РИНКУ
У статт розглядаються особливост функцонування iнформацiйноi галузi в Укра'1'н на етапi побудови ринковоi еко-номiки. Обфунтовано основнi напрями стратеги розвитку нформацйно:' iндустрii, що являеться важливим напрямком в науц i господарсьюй практиш.
Ключовi слова: iнформацiйна економiка, iнформацiйнi продукти, iнформацiйна iндустрiя, ринковий механiзм, еко-номiчний розвиток.
В статье рассматриваются особенности функционирования информационной отрасли в Украине на этапе построения рыночной экономики. Обоснованно основные направления стратегии развития информационной индустрии, которая представляется важным направлением в науке и хозяйственной практике.
Ключевые слова: информационная экономика, информационные продукты, информационная индустрия, рыночный механизм, экономическое развитие.
In the article the features of functioning of informative industry are examined in Ukraine on the stage of construction of market economy. Grounded basic directions of strategy of development of informative industry which is important direction in science and economic practice.
Keywords: informative economy, informative products, informative industry, market mechanism, economic development.
Актуальнють проблеми. У бтьшосп pозвинениx фаТн ¡нфоpмaц¡йний pинок за обоpотом ¡ темпами зpостaння значно випеpедив pинок мaтеp¡aльниx пpодукт¡в ¡ послуг. Пpискоpення pозвитку ¡нфоpмaц¡йного pинку спpияe пеpе-ходу до ¡нфоpмaц¡йного сусптьства
Пщ впливом сучасноТ економнноТ ситуацп ¡ в умовах фоpмувaння ¡нфоpмaц¡йноУ економки, ¡нфоpмaц¡я стае все
© Диба Л.М., 2012
Економiчний вюник унiвеpситету | Випуск № 18/1 113
бтьш цЫним економнним ресурсом, товаром, елементом ринкового мехаызму, фактором конкурентно! боротьби. Використання в ринкових вщносинах ¡нформацп сприяе розвитку економки, 11 ктькюному ¡ якюному росту. Реальнють останых десятил\ть довела, що свобода ¡нформацп виступае не т\льки гарантом демократп, але й т\сно пов'язуеться економ\стами ¡з свободою конкуренци \ розглядаеться як одне ¡з базисних умов ефективного функц\онування ринку.
Анал1з останых дослщжень \ публшацм. Важливий внесок у досл\дження актуальних питань становлення \ функцю-нування ринку ¡нформац\йних товар\в та послуг, формування ¡нформац\йного сусп\льства належить таким ученим, як А. Чухно, I. Родюнов, О. Чубукова, Г. Предик, Г. Жаворонкова, О. Черниш, Н. Пономаренко та ¡нш¡. Cутн¡сть та концеп-туальн¡ проблеми пов'язан¡ ¡з становленням категор¡í "¡нформац¡я" та впливу трансформацмних процес¡в на формування ¡нформацмного сусп¡льства розкрит¡ в роботах учених; В. Савчук, Ю. Зайцев, I. Малий, Ю. Бажал, Л.Федулова.
Постановка завдання. Розвиток ¡нформац¡йноí ¡ндустри е об'ективною необх¡дн¡стю ¡ одыею ¡з складових прогре-сивних змш в економ¡ц¡ держави. Отже визначення стратеги розвитку ¡нформацмно!' ¡ндустр¡í являеться важливим на-прямком в науц ¡ господарськ¡й практиц¡ сучасного сусптьства.
Виклад основного матер1алу. На даний час поняття ¡нформацмного ринку ще не е ц¡лковито визначеним, його змют зм¡нюeться разом ¡з змшою п¡дход¡в до визначення ¡нформац¡йноí сфери економки. Iнформац¡йний ринок, як реально та ефективно функцюнуючий механ¡зм, заснований на загальних законах сусптьного виробництва. В¡н пе-редбачае повну економнну самост¡йн¡сть ¡ в¡дпов¡дальн¡сть виробник¡в, свободу пщприемництва, незалежну кутвлю-продаж ¡нформацмних ресурс¡в, продукц¡í та послуг, засоб^ ¡нформац¡йного виробництва, робочо! сили, грошових кошт¡в, ц¡нних папер¡в. Закон Укра'[ни "Про науково-техн¡чну ¡нформац¡ю" дае таке визначення ¡нформацмному ринку. 1нформацмний ринок - сукупн¡сть правових, економнних та орган¡зац¡йних в¡дносин з приводу продажу та куп^ ¡нформац¡йних ресурса, технолог¡й, продукц¡í та послуг[1].
Укра'[нський ¡нформац¡йний ринок мае своí особливостп По-перше, формування украíнського ринку ¡нформацй них послуг перебувае на початковм стад¡í ¡ характеризуеться низьким рюнем структурованост¡, передус¡м спещалюа-ц¡í послуг ¡ розпод¡лу сфер д¡яльност¡. Розвиток ¡нформацмного ринку за традиц¡eю йде вщ центру до рег¡он¡в - бть-ш¡сть структур ¡нформац¡йного бюнесу зосереджено в столиц¡. По-друге, держава на ринку виступае ¡ як основний замовник, ¡ як основний споживач.
Продуктивний аналю ¡нформац¡йного ринку дае змогу подтити його на таю складовквнутршый роздр¡бний ¡нформа-цмний ринок - стосуеться побутовоí сфери (платы комп'ютерн послуги: електронна пошта, електронн¡ газети та журна-ли; телеконференцп, референдуми; послуги м¡ських довщкових бюро з обм¡ну житла, послуги фонду зайнятосп, розклад руху транспорту, повщомлення про комунальний серв¡с тощо); ринок програмних засобю; ринок проектних ¡ науково-досл¡дних роб¡т; ринок реалюаци обчислювальних ресурс¡в ¡ послуг ¡нформацмних структур; ринок ¡нформац¡йних апа-ратних засоб¡в; ринок ¡нформац¡йних технолопй; ринок ¡нформац¡йних ресурс¡в ¡ послуг; ринок маркетингових ¡ консал-тингових послуг; ринок навчальних послуг; ринок !^егпе^послуг; ринок прац в ¡нформацмый галуз¡.
Формування ¡нформац¡йного ринку вщбуваеться водночас ¡з розвитком ¡нформац¡йноí ¡ндустри. Очевидно, що ринков¡ в¡дносини впливають на процес функцюнування ¡нформац¡йноí ¡ндустри: ¡нформацт стае товаром, який купу-еться ¡ продаеться. З розвитком конкуренци у виробництв¡ товар¡в та послуг, зростае попит на основы види ¡нформа-ц¡í, як¡ мютяться в ¡нформац¡йних базах даних.
Саме тому, сьогоды швидкими темпами розвиваеться ¡нформац¡йна ¡ндустр¡я. Cв¡тов¡ тенденц¡í перемщуються в напрямку п¡двищення швидкост¡ виробництва ¡нформацмних продукт¡в та покращення (х якост¡. Це пов'язано, в першу чергу, з тим, що в ¡нформацмый галуз¡ формуються ключов¡ фактори п¡двищення конкурентоспроможност¡, у сферу економки упроваджуються результати нов^ых досл¡джень, що зумовлюеться такими чинниками:
1) ¡нформацт й ¡нформацмна ¡ндустры набули статусу найб¡льш поширеного джерела, яке впливае на сучасний сощально-економнний розвиток;
2) ¡нформац¡я стала самостмним ресурсом ¡ мае специф¡чну цшнють;
3) сам¡ технолог¡í та засоби обробки, передач¡ ¡ використання ¡нформацп е способами створення нових ¡нформа-ц¡йних товар¡в та послуг;
4) ¡нформацмна революц¡я зд¡йснила поштовх в напрямку формування глобального сусптьства та нового глобального ринку ¡нформацмних товара та послуг, який вщкривае нов¡ можливост¡ для п¡двищення ефективносл д¡яльност¡ суб'eкт¡в господарювання.
Забезпечення стмкого економ¡чного розвитку та формування ринково'[ економ¡ки на сучасному етап¡ виршальним чином залежить ¡ в¡д масштаба ¡нформац¡йноí ¡ндустр¡í та як¡сного рюня íí продукц¡í.
Iнформац¡йна ¡ндустр¡я становить близько 1000 млрд. дол., темпи п розвитку найвищ¡ на св^овому ринку - 11% щор¡чно (що в середньому становить 6 - 8%, а в таких краСнах, як Китай, В'етнам, Польща - 25 - 27%), але попит за-лишаеться незадоволеним ¡ продовжуе зростати [3]. В Украíн¡ питома вага ¡нформац¡йноí ¡ндустр¡í у ВВП становить 0,48%, у той же час в США - 2,5 - 4,5%, у Росп - 1%[5]. Основною метою ефективного функцюнування ¡нформац¡йноí ¡ндустри е здатнють забезпечити оргаызацю взаeмовиг¡дного обм¡ну ¡нформац¡йними продуктами м^ вс¡ма учасни-ками ринку.
Якщо зробити короткий ¡сторичний екскурс, то можна сказати: ¡нформацт до недавых тр була класичним прикладом сусптьного блага, споживання якого було неконкурентним. Бтьшють продукт¡в ¡нформац¡йноí д¡яльност¡ за своíм статусом були сусптьними благами ¡, як правило, в даному випадку держава брала на себе вщповщальнють за весь процес регулювання виробництва ¡ розподту саме тих ¡нформацмних благ, без яких сусптьство не мае можли-вост¡ нормально функц¡онувати ¡ розвиватися.
Значний обсяг ¡нформацп формуеться в органах влади, маеться на уваз¡ законодавча база. Великий масив ¡нформацп знаходиться в наукових установах у вигляд¡ звтв, рац¡онал¡заторських пропозицм. Виробниками ¡нформац¡й-них ресурс¡в е видавництва в¡дпов¡дного спрямування, науков¡ та галузев¡ зб¡рники. Таким чином формуеться части-
114 Економ¡чний □¡сник ушверситету | Випуск № 18/1
ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я
на неринкових ¡нформац¡йних товара та послуг, як¡ реал¡зуються державою або некомерцмними структурами за ць нами, що не мають економнного значення, а з метою задоволення ¡ндивщуальних потреб домашн¡х господарств ¡ сус-п¡льства в ц¡лому.
Наявнють сучасних трансформац¡йних процес¡в, як¡ ведуть до створення цтюно'[ економ¡чноí системи, що функцю-нуе на ринкових принципах, поступово надтяють ¡нформац¡ю товарними властивостями. Неринков¡ товари та послуги переходять до ринкових, тобто вщбуваеться становлення окремого виду економ¡чноí дтльносл - ¡нформац¡йноí. Таким чином, ринков¡ в¡дносини внесли в розвиток ¡нформац¡йноí ¡ндустр¡í своí корективи - на ринку з'явилася части-на ¡нформацмних товар¡в та послуг, яка призначена для реалюаци та реалюуеться за економ¡чно значущими ц¡нами.
Ринков¡ в¡дносини визначають ¡ нов¡ правила поведшки: користування ¡нформац¡йними товарами та послугами повинно бути платним, що, по-перше, необхщно для матер¡альноí винагороди тих, хто генеруе ¡нформацю ¡ забезпе-чуе функц¡онування ¡нфраструктури íí збереження, продажу, використання; по-друге, застосований принцип платно-ст¡ за ¡нформацмы товари та послуги буде спонукати виробниюв ¡нформац¡í до активного вивчення потреби спожи-вач¡в ¡ намагання максимально задовольнити íх попит на ¡нформацмы товари та послуги, тим самим пщыметься рь вень важливост ¡ ц¡нност¡ ¡нформац¡í.
Кр^ того, характерними законом¡рностями функц¡онування ¡нформац¡йноí ¡ндустр¡í в умовах ринкових перетво-рень е наявн¡сть таких факлв:
- неухильно зб¡льшуeться частка ¡нтелектуально'[ прац¡, яка м¡ститься в запропонованих ¡нформацмних товарах та послугах;
- основним напрямком у формуванн ¡нформац¡йних продукта е максимальне врахування ¡ задоволення ¡ндивщуальних потреб споживач^, тобто |'х ¡ндив¡дуал¡зац¡я (зникае безадресне вироблення або надання ¡нформацмних товара та послуг);
- формуеться широкий ¡ р¡зноман¡тний спектр ¡нформац¡йних товара та послуг ¡ в¡дпов¡дно здмснюеться перех¡д в¡д задоволення споживчих потреб до виршення д¡лових завдань, що дозволяе споживачу обирати найб¡льш прий-нятний комплекси послуг, який вщповщае потребам, мет¡ досл¡дження, ф¡нансовим можливостям;
- нов¡ ¡нформац¡йн¡ товари та послуги не знищують раыше ¡сную^ види ¡нформац¡йних продукт¡в, вони ттьки до-повнюють ¡ частково змшюють íх у в¡дпов¡дност¡ ¡з вимогами часу ¡ розвитком науково-техн¡чного прогресу.
Зрозумто, що, ор¡eнтац¡я державного сектору на безприбутковють ¡ небажання виходити на ¡нформацмний ринок можуть мати небажан насл¡дки. З ¡ншого боку, повний перехщ ¡нформац¡йноí д¡яльност¡ на комерцмы засади може поставити пщ загрозу загальнодоступн¡сть ¡нформац¡í [4]. Роль держави полягае у встановленн¡ ч^ких правил функ-ц¡онування ¡нформац¡йноí ¡ндустри та вах íí складових. Вщповщно на кожному етап¡ економ¡чного розвитку необхщно дотримуватися оптимального стввщношення мж безкоштовним ¡ платним наданням та споживанням ¡нформац¡йноí продукц¡í. Звичайно, повинен залишитися окремий перел¡к загальнодоступних ¡нформацмних товар¡в та послуг, який буде вироблятися для населення безкоштовно, що е необх¡дним для швидкого ¡ ст¡йкого розвитку всього сусп¡льства ¡ його продуктивних сил.
Аргументом на користь збереження державного сектору в ¡ндустри ¡нформацп виступае те, що наука, технка ¡ ви-робництво потребують об'ективно'[ та сучасноí ¡нформацп для прийняття державних ршень ¡ проведення в¡дпов¡дноí державноí пол¡тики.
Наявнють ¡ ймов¡рне збереження значноí частки держави на ринку ¡нформацмних товара та послуг пояснюеться як двоютим характером ¡нформац¡í (з одного боку це товар, з ¡ншого - сусптьне благо), так ¡ рюницями в ц¡льових установках ¡ стимулах ¡нформацмного обслуговування (попит ¡ ефективнють для приватного сектору, вимоги розвитку економки ¡ сусп¡льства - для державного сектору), все ще ¡снуючою збитковютю п¡дготовки ¡нформац¡í та и введен-ня в ¡нформацмы системи, прибутков¡стю íí розпод¡лу ¡ розповсюдження [2].
Однак, поступово ¡нформацмна д¡яльн¡сть зб¡льшуe обсяги своeí комерщалюаци, що призводить до зростання ¡н-формац¡йноí ¡ндустр¡í. Зр¡ст прибутковост¡ ¡нформац¡йноí д¡яльност¡ стимулюе до надходження додаткових ¡нвестицм в ¡ндустр¡ю ¡нформац¡í, а здорова конкуренцт - до своечасного введення нововведень.
На сучасному етап розвитку ¡нформац¡йна продукц¡я представлена широким спектром ¡нформацмних товар¡в та послуг: консультаци з питань ¡нформатизац¡í, створення програмного забезпечення, оброблення даних, робота з базами даних, техннне обслуговування ¡ ремонт офюно'[ та комп'ютерно'[ техн¡ки, кр¡м того послйно створюються нов¡ напрямки, як¡ передбачають пошук нових форм ¡ метода роботи та в¡дпов¡дно надання нових послуг.
За даними 2010 року лщирую^ позици серед основних видю ¡нформац¡йних продукт¡в займають так¡ напрямки: розробка програмного забезпечення 45%, робота з базами даних 37%, консультаци з питань ¡нформатизаци 12%[5].
Найвища ж концентрацы ¡нформацп мае мюце у високо урбаызованих та ¡ндустр^льно-розвинутих рег¡онах. Так, найб¡льш високий попит на ¡нформацмы товари та послуги в м. Киев^ де в 2010 рощ обсяг реалюованих продуклв склав 985929,1 тис. грн., на другому мюл Xарк¡вська область (155051,7 тис. грн.), дал¡ йдуть Льв^ська (125537,6 тис. грн.), Донецька (103750,9 тис. грн.), Днтропетровська (94505,3 тис. грн.) обласп[5].
Високий рейтинг споживання ¡нформацмних товар¡в та послуг у вище вказаних областях та в м. Киeв¡ пщтриму-еться, в основному, за рахунок реалюованих ¡нформацмних продукт¡в п¡дприeмствам - в середньому це складае 95%, решта припадае на населення та ¡нших споживачю.
Споживання ¡нформац¡йних продукт¡в п¡дприeмствами ¡ установами пояснюеться бажанням волод¡ти, використо-вувати ¡ виробляти конкурентоспроможну продукцю, яка набувае особливоí актуальност¡ в умовах ринкових перетво-рень. I навпаки - низький вщсоток споживання ¡нформацмних товар¡в та послуг населенням пояснюеться тим, що ос-новними причинами, яю не заохочують населення Украши до споживання ¡нформац¡йних продукт^, е:
а) низька куп¡вельна спроможнють громадян ¡ висока варт¡сть ¡нформацмних товар¡в та послуг;
б) цшова пол¡тика на ¡нформац¡йному ринку, яка не е звичною для населення у зв'язку з тим, що звикли отриму-
Економнний в¡сник университету | Випуск № 18/1 115
EKOHOMI4HA TEOPIß
вaти iнфopмaцiю в яшои cycпiльнoгo блaгa;
в) нeoбiзнaнicть нaceлeння щoдo вcьoгo cпeктpa iнфopмaцiйниx тoвapiв тa пocлyг i мaйбyтнix пepeвaг як кiнцeвo-гo peзyльтaтy викopиcтaння пpoдyктy.
Taким чинoм, нaйвaжливiшими yмoвaми для шиpoкoгo пoшиpeння тaкoгo виду iнфopмaцiйнoÏ дiяльнocтi як ^op-мaцiйнi тoвapи тa пocлyги е: з oднoгo бoкy, нaявнicть виcoкoгo piвня життя (дocягaeтьcя зa paxyнoк нayкoвo-тexнiчнo-гo пpoгpecy i cycпiльcтвa мacoвoгo cпoживaння), з iншoгo - здaтнicть cycпiльcтвa, пo мipi дocягнeння тaкoгo piвня po-звитку, пepeopieнтyвaтиcя нa oтpимaння нe тiльки кiлькicниx peзyльтaтiв, a i якicниx.
Oтжe, в yмoвax pинкoвиx пepeтвopeнь iнфopмaцiйнa Ыдуо^я пoчинae викoнyвaти тaкi ocнoвнi зaдaчi: нaмaгaeть-cя мaкcимaльнo зaдoвoльнити юнуючий пoпит нa iнфopмaцiйнi тoвapи тa пocлyги; змушуе cплaчyвaти вcix yчacникiв зa нaдaнi тoвapи тa oтpимaнi пocлyги; cтимyлюe пiдвищeння eфeктивнocтi eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi; пoлiпшye взaeмo-дiю виpoбникiв тoвapiв тa пocлyг зa paxyнoк пiдcилeння eлeмeнтiв caмopeгyлювaння.
Ha дaнoмy eтaпi poзвиткy мoжнa визнaчити тaкi xapaктepнi ocoбливocтi фyнкцioнyвaння iнфopмaцiйнoÏ Ыдуафп в yмoвax pинкoвиx пepeтвopeнь:
- iнфopмaцiя, iнфopмaцiйнi тoвapи тa пocлyги в pинкoвиx yмoвax cтaють тoвapoм нeзaлeжнo вiд тoгo, нa як шш-ти вoни були вигoтoвлeнi (дepжaвний бюджeт aбo пpивaтнi шшти);
- чacтинa iнфopмaцiйниx тoвapiв тa пocлyг викopиcтoвyeтьcя бeзкoштoвнo, нe нaбиpaючи фopми iнфopмaцiйнoгo пpoдyктy. Biдпoвiднo iнфopмaцiйнi тoвapи тa пocлyги нaдaютьcя як дepжaвoю тaк i pинкoм;
- oтpимyючи вiд iнфopмaцiйнoÏ cтpyктypи iнфopмaцiю, cпoживaч cплaчye нe cтiльки зa caмy iнфopмaцiю, cкiльки зa iнфopмaцiйнy пocлyгy, тoбтo пocлyгy пo o6po6^, aнaлiзy, нaдaнню пpoдyктy;
- вiдcлiдкoвyeтьcя вeликa poль дepжaви y фyнкцioнyвaннi iнфopмaцiйнoÏ iндycтpiÏ, a тoмy нeoбxiдним cтae визнa-чeння oптимaльнoгo cпiввiднoшeння мiж плaтним i бeзкoштoвним cпoживaнням i нaдaнням iнфopмaцiйниx пpoдyктiв, вiдпoвiднo виникae гocтpa нeoбxiднicть y втpyчaннi дepжaви в iнфopмaцiйнy дiяльнicть i вcтaнoвлeннi чiткиx пpaвил фyнкцioнyвaння;
- пpивaтний ceктop, який нaдae iнфopмaцiйнi тoвapи тa пocлyги, зiштoвxyeтьcя з пpoблeмoю зaxиcтy iнфopмaцiй-ниx пpoдyктiв (пaтeнти, aвтopcькi пpaвa), a вapтicть зaxиcтy пpaв виpoбникa фaктичнo збтьшуе вapтicть caмoгo Ы-фopмaцiйнoгo тoвapy aбo пocлyги;
- дo ^oro чacy icнyють piзнoгo poдy oбмeжeння нa вiльний пpoдaж iнфopмaцiйниx тoвapiв тa пocлyг, пoв'язaнi iз пoлiтичними, пpaвoвими, eкoнoмiчними, дepжaвними тaeмницями.
Oтжe, вpaxoвyючи cитyaцiю в кpaÏнi тa мiжнapoднy пpaктикy щoдo poзвиткy iнфopмaцiйнoÏ iндycтpiÏ, нeoбxiднo зaз-нaчити, щo iнфopмaцiйнa дiяльнicть пoтpeбye peгyлювaння i кoopдинaцiÏ з бoкy дepжaви. Пpи piзнoмaнiтнocтi тдеэ-дiв щoдo poзвиткy iнфopмaцiйнoÏ iндycтpiÏ y piзниx кpaÏнax, мoжнa видiлити двa ocнoвниx нaпpями тaкoÏ пoлiтики: пo-пepшe, щoдo poзвиткy iнфopмaцiйнoÏ iндycтpiÏ як cфepи, зa дoпoмoгoю якoÏ poзвивaeтьcя iнфopмaцiйнa eкoнoмiкa aбo eкoнoмiкa знaнь; пo-дpyгe, щoдo poзвиткy iнфopмaцiйнoÏ iндycтpiÏ як кaтaлiзaтopa coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвит-ку кpaÏни i фopмyвaння iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa.
Beликoю пpoблeмoю для УкpaÏни е тe, щo вci цi мoдeлi втягують кpaÏнy y жopcткy кoнкypeнтнy 6opo^60 пpи нaяв-нocтi дyжe oбмeжeниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx pecypciв (мaлi oбcяги BB^ oбмeжeння в oбcягax фiнaнcoвoгo, люд^-кoгo, coцiaльнoгo тa iншиx кaпiтaлiв, кpизoвicть cьoгoднiшньoÏ cитyaцiÏ в eкoнoмiцi).
Bиcнoвки. Cyчacнa eкoнoмiкa пoтpeбye зaпpoвaджeння i здiйcнeння дepжaвoю чiткoÏ iнфopмaцiйнoÏ пoлiтики. Oc-нoвними нaпpямaми мoдeлi дepжaвнoÏ iнфopмaцiйнoÏ пoлiтики в нaпpямкy пiдвищeння eфeктивнocтi фyнкцioнyвaння iнфopмaцiйнoÏ шдуафи в yмoвax pинкoвиx пepeтвopeнь мaють бути:
1) cтвopeння cпoживчoгo pинкy нa пpoдyкти iнфopмaцiйнoÏ iндycтpiÏ;
2) poзвитoк кoнкypeнтocпpoмoжнocтi iнфopмaцiйниx тoвapiв тa пocлyг;
3) зaoxoчeння iнвecтицiй в iнфopмaцiйнy iндycтpiю;
4) cтвopeння дepжaвнoÏ cиcтeми мoнiтopингy pинкy iнфopмaцiйниx тoвapiв тa пocлyг.
Taким чинoм, ocнoвним зaвдaнням мae бути cтвopeння i пiдтpимaння iнфopмaцiйнoгo нaпpямкy в eкoнoмiцi кpaÏни. Öe мae cтимyлювaти кoнкypeнтocпpoмoжнicть нaшoÏ пpoпoзицiÏ нa cвiтoвиx pинкax, cпpияти пiдтpимцi пpoгpecивниx фopм i мeтoдiв викopиcтaння iнфopмaцiйниx пpoдyктiв, пocилити cпiвpoбiтництвo y здiйcнeннi пoлiтики в cфepi iнфopмaцiйниx то-вapiв тa пocлyг. Бepyчи дo yвaги пoтeнцiaл УкpaÏни, в близькiй пepcпeктивi мoжнa oчiкyвaти cтвopeння в кpaÏнi pинкy Ы-фopмaцiйниx пpoдyктiв i пocлyг, aнaлoгiчнoгo зa знaчyщicтю тa пpибyткoвicтю вiдпoвiдним pинкaм кpaÏн Sвpoпи.
Лiтepатypа
1. Зaкoн Укpaïни "Пpo нayкoвo-тexнiчнy iнфopмaцiю". [Eлeктpoнний pecypc] - PeœèM дocтyпy fío pecypcy: http://www.zakon.rada.gov.ua
2. Poль iнфopмaцiï y фopмyвaннi pинкoвoï e^oMi^./ Бaжaл Ю., Бaкyмeнкo B., Бoндapчyк I., Гоицяк H., Kmie-вич O./- K.: K.I.C., 2008. - Э84а
3. ^ець B. Tpaнcфopмaцiйнi пpoцecи тa eкoнoмiчнe зpocтaння в Укpaïнi. / ^ець B. - X.: Ôopт, 2009.-4Э6c.
4. Пoнoмapeнкo H. Ocoбливocтi poзвиткy iнфopмaцiйнoгo pинкy: [Moнoгpaфiя]. / Пoнoмapeнкo H., Фiнaгiнa O. - Äo-нeцьк: Югo-Bocтoк, 2006. - 19Эc.
5. Oфiцiйний caйт Дepжaвнoгo тмтту cramcmки Укpaïни [Eлeктpoнний pecypc] - PeœèM дocтyпy: http://www.ukr-stat.gov.ua.
116 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bumy^ № 1B/1
