CC BY
11
УДК 636.2.033:338.439
Салогуб А.М., © кандидат с.-г. наук;
Хмельничий Л.М., доктор с.-г. наук. khmelnychy@rambler. ru
Сумський нацюнальний аграрный утеерситет
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ЯК1СНИХ ПОКАЗНИК1В М'ЯСНО1 ПРОДУКТИВНОСТ1 БУГАЙЦ1В Л1МУЗИНСЬКО1 ПОРОДИ
Наведено результати дослгджень з еиечення забтних та м 'ясних якостей бугайще лгмузинськог спец1ал1зоеаног м'ясног породи. Встаноелено, що у ещ1 ешмнадцяти м1сяц1е тддослгдт теарини характеризуеалися еисоким забтним еиходом (62,1 %) та е1дмшними показниками у м'ясному стее1дношент анатом1чних частини туш1.
Ключовi слова: бугайц1, л1музинська порода, забтний еихгд
Свггова i втизняна практика переконуе, що м'ясне скотарство на вщмшу вщ молочного, потребуе ктотно менших витрат кошив та затрат пращ на обслуговування ще! галуз1 М'ясна худоба менш вибаглива до умов утримання та годiвлi, за мммальних витрат концентрованих кормiв, у межах 25-30%, ефектившше використовуе пасовища, соковитi та грубi корми. Утримання тварин м'ясних порщ не потребуе капiтальних примiщень та ютотних енергетичних затрат. Але найголовшший аргумент на користь розведення худоби м'ясних порщ полягае в отриманш високо! якостi яловичини [2,3,4,11,12]. В Укра!ш в обсязi виробництва вах видiв м'яса яловичина займае 45,4 % i традицiйно отримуеться вщ худоби молочних порiд [1], що не виршуе проблему забезпечення населення м'ясом. Тому додатковим резервом И виршення е створення та розширення в кра!ш галузi м'ясного скотарства.
На фош сучасного генофонду м'ясно! худоби в Украшу який наразi представляють вiтчизнянi та зарубiжнi м'ясш породи, лiмузинська худоба займае визначне мкце завдяки сво!й здатностi давати нежирне м'ясо при порiвняно невеликш потребi у кормах.
Генетично детермшоваш забiйнi та м'яснi властивостi лiмузинськоl породи зробили l! досить популярною серед спещ^зованих м'ясних порiд, про що свщчить успiшне використання плщниюв ще! породи при створеннi волинсько! м'ясно1 породи i в промисловому схрещуванш з чорно-рябою, симентальською, голштинською так iншими породами [5,6,8,14,15].
Вивченню особливостей щодо забiйних та м'ясних якостей бугайщв лiмузинськоl породи, яю розводяться на теренах Сумщини, присвячуються проведенi нами дослiдження.
Матер1ал та методи дослщжень. Дослiджувались бугайцi лiмузинськоl породи, якi були вирощенi в умовах навчально-науково! виробничо! лаборатори
© Салогуб А.М., Хмельничий Л.М., 2009
335
шституту тваринництва i ветеринарно! медицини Сумського нащонального аграрного ушверситету. Експериментальш дослiдження з вивчення забшних та м'ясних якостей тварин проведен спiвробiтниками кафедри розведення та селекци тварин. Контрольний забiй пщдослщних бугайцiв у кiлькостi трьох голiв провели у 18-ти мiсячному вщ за методикою ВНИИМС [9]. Щоб вивчити м'яснi якостi бугайцiв !хш напiвтушi роздiляли на п'ять анатомiчних частин: шийну - по останньому шийному хребцю; плече-лопаткову - по контуру лопатки вщ лiктьового бугра по прямш лши до верхнього кута лопатки; спинно-реброву з грудиною - по останньому ребру; поперекову з паховою частиною - по останньому поперековому хребцю; тазостегнову (кульшову) з двома хвостовими хребцями згщно з кнуючою методикою [13]. Експериментальнi даш опрацьовували методами бюметрично! статистики на ПЕОМ за використання формул Н.А.Плохинского [10].
Результати дослщжень. Лiмузини завжди користувалися великою популярнiстю не лише на батьювщиш, це друга тсля абердинiв м'ясна порода Франци, вони мають широке розповсюдження у кранах всього свiту. Лiмузинська худоба вщноситься до групи великорослих порiд м'ясного напряму i характеризуеться, крiм великорослосп, ще й скороспiлiстю, яка виражаеться в iнтенсивному досягненнi високо! живо! маси у ранньому вiцi. Про це свщчить отриманий нами середнш рiвень передзабшно! живо! маси бугайщв, яка склала у вiсiмнадцятимiсячному вщ 494,7 кг, табл. 1.
Таблиця 1
Результати контрольного забою шддосшдних _бугайщв у в^ 18 мкящв, М ± т__
Ознака M ± m о Cv, %
Передзабiйна жива маса, кг 494,7±3,28 5,69 1,15
Маса парно! туш^ кг 300,7±4,67 8,08 2,69
Вихiд парно! туш^ % 60,8±0,60 1,03 1,70
Маса внутрiшнього жиру-сирцю, кг 6,6±0,20 0,35 5,34
Вихщ внутршнього жиру-сирцю, % 1,3±0,032 0,06 4,18
Забшна маса, кг 307,2±4,84 8,39 2,73
Забшний вихщ % 62,1±0,62 1,07 1,72
Величина передзабшно! маси формуе вщповщно масу парно! туш^ рiвень яко! також достатньо високий для тварин цього вжу i становить у наших дослiдженнях 300,7 кг при виходi 60,8 %.
Забшна маса iстотно доповнюе м'ясш якостi тварин i визначаеться за сумою маси тушi та внутршнього жиру-сирцю. Одержаний високий показник ще! ознаки 307,2 кг вiдмiнно характеризуе лiмузинiв, як спецiалiзовану м'ясну породу.
Проте один з основних показниюв облжу м'ясно! продуктивностi тварин велико1 рогато! худоби е забшний вихiд, визначений за стввщношенням маси тушi разом з внутршньопорожнинним жиром до живо! маси. На вiдмiну вiд ощнки за живою масою, забiйний вихщ вiдображае пропорцi! мiж частинами тша тварини. Його величина показуе, як поеднуеться маса тушi та жиру з масою шших частин — голови, кшщвок, внутрiшнiх органiв, шюри. Чим важче туша,
336
тим вище забшний вихщ, тим менша частка не!сивних частин з кращою характеристикою м'ясно! продуктивностi тварини. Забiйний вихiд бугайщв лiмузинсько! породи у нашому дослвд на рiвнi 62,1 % також засвщчуе високу м'ясну продуктивнiсть тварин.
Пщвищенню величини забiйного виходу сприяе накопичення в органiзмi жиру, оскшьки при цьому збiльшуeться маса тушi i внутрiшньопорожнинного жиру. Маса внутршнього жиру-сирцю на рiвнi 6,6 кг при його виходi 1,3 % вщповщае середнiй величинi для тварин цього вжу. Повiдомляeться [7], що величина забiйного виходу на рiвнi 62-63% часто корелюе iз зайвим ожиршням тварин. Коефiцiенти мiнливостi маси (5,34 %) та виходу (4,18 %) жиру-сирцю серед головних компонент тушi свщчать про схильнiсть цього показника до найбшьших коливань.
М'ясну продуктившсть велико! рогато! худоби характеризують головнi чинники - ознаки морфолопчного складу тушi, що визначаються за кшькюними та якiсними показниками у стввщношенш окремих анатомiчних !! частин (м'язово! тканини, кiсток i сухожилок), табл. 2.
Таблиця 2
МорфолоНчний склад анатом1чних частин туш1
щддослщних бугайц1в у в1ц1 18 мкящв, М±т
Анатом1чна частина туш1 Маса, кг СУ, % % до маси туш1
Шийна 40,67±0,082 3,76 13,52±0,085
у т.ч.: м'якоть 35,36±0,731 3,58 11,73±0,067
к1стки 4,47±0,088 3,42 1,51±0,008
сухожилки 0,83±0,067 13,9 0,27±0,033
Плече-лопаткова 55,33±0,667 2,09 18,41±0,113
у т.ч.: м'якоть 43,67±0,533 2,12 14,47±0,088
шстки 9,90±0,100 1,75 3,27±0,033
сухожилки 1,77±0,033 3,27 0,59±0,008
Спинно-реброва 88,67±1,453 2,84 29,49±0,029
у т.ч.: м'якоть 70,93±1,162 2,84 23,53±0,033
шстки 15,97±0,260 2,82 5,31±0,012
сухожилки 1,77±0,033 3,27 0,61±0,009
Поперекова 35,67±0,882 4,28 11,86±0,111
у т.ч.: м'якоть 29,90±0,737 4,27 9,90±0,100
шстки 4,97±0,145 5,07 1,63±0,033
сухожилки 0,81±0,011 2,51 0,23±0,032
Культова 80,33±0,882 1,90 26,72±0,170
у т.ч.: м'якоть 67,47±0,762 1,96 22,40±0,153
шстки 11,23±0,145 2,24 3,69±0,008
сухожилки 1,63±0,033 3,54 0,53±0,033
Один з важливих елеменив племiнно! роботи у м'ясному скотарствi -
пiдвищення в тiлi тварин вщсотка м'якотi (!стiвно! частини) по вщношенню до кiсток. Ця задача виршуеться збiльшенням вмiсту у м'якот частки м'язово! тканини або жиру. Збшьшити вiдсоток останнього порiвняно легко, особливо якщо використовувати м'яснi скоростиглi породи. Для цього досить тдвищити ступiнь вiдгодiвлi молодих тварин або провести забш тварин у старшому вщ. Значно важче пiдвищити в м'якот вiдсоток м'язово! тканини. Найбшьшу
337
кшьккть м'язово! тканини нарощують швидкоро^ тварини, що досягають високо! живо! маси у молодому вщг
Загалом м'якiтна частина м'язово! тканини в морфолопчному складi тушi бугайцiв лiмузинськоï породи, забитих у вiсiмнадцятимiсячному вiцi, становила в середньому 247,33 кг, або 80,5 %.
Вихщ шийноï частини за масою становив 35,36 кг, або 11,73 % вщ маси туш^ разом з тим i3 цieï анатомiчноï частини одержано найбiльший вихiд м'якот у спiввiдношеннi до самоï шийноï частини, який становив вiдповiдно 86,94 через найменший вихiд кiсток - 4,47 кг або 1,51 % вщ маси тушг
Аналiз п'яти анатомiчних частин тушi свiдчить, що найбшьшою серед них за масою е спинно-реброва, яка становила в абсолютному виразi 88,67 кг та у вщносному 29,49 % вщ ïï загально1' маси тушi. Вихщ м'якот у спинно-ребровiй частиш також був самим високим 70,93 кг, так само як вихщ исток -15,97 кг або 23,53 %.
Слщ вiдмiтити, що навггь незначна рiзниця у виходi кiсток чинить iстотний вплив на величину забшного виходу, оскщьки iз збшьшенням ïхнього вщсотка в туш пщвищуеться питома вага голови та кшщвок. У наших дослщженнях загальний вихщ кiсток тушi лiмузинських бугайщв становив 46,54 кг, або 15,15 %, що забезпечило для них достатньо високий забшний вихщ.
Самими щнними за смаковими якостями та пожившстю вважаються поперекова та тазостегнова анатомiчнi частини. Поперекова частина у вщрубах разом iз паховою за виходом м'якот займае у загальнш масi тушi лiмузинських бугайцiв найменший вщсоток (9,90 %), або 29,9 кг. Проте вихщ м'якот у сшввщношенш до кiсток та сухожилок у межах поперековох' анатомiчноï частини виявився достатньо високим i становив 83,8 %.
Першу позицш за масою серед дослщжуваних анатомiчних частин тушi зайняла кульшова або тазостегнова частина вiдрубу з масою 80,33 кг, або 26,72 %. Питома вага м'якот у межах кульшовоï частини достатньо висока i становила 84,0 %.
Висновки. Бугайцi лiмузинськоï породи забитi у вiцi 18-ти мюящв характеризуються високими забiйними та м'ясними якостями, про що свщчать висою забiйний (62,1 %) та вихщ м'якiтноï тканини iз спинно-ребровоï (23,53 %) та кульшовоï (26,72 %) частин тушг
Л1тература
1. Вдовиченко М. Х. Ринок яловичини Украши: стан i перспективи / Вдовиченко М. Х., Тимошенко О. О. // Розведення i генетика тварин. Вип. 37. -К. : Аграрна наука, 2003. — С. 47 - 51.
2. Гузев I. В. Деяю забшш показники та концентращя нуклешових кислот у найдовшому м'язi спини i внутршшх органах бугайщв рiзних генотитв / 1.В. Гузев, Н. I. Марченко, В. П. Ткачук // Розведення i генетика тварин. Вип. 37. - К., 2003. - С. 73 - 78.
3. Гузев I. В. Розробка централiзованоï iнформацiйно-аналiтичноï системи "Генофонд спецiалiзованого м'ясного скотарства Украши" / I. В. Гузев, А. Г. Костюк // Перспективи розвитку скотарства у третьому тисячол^т : спец.
338
вип. до Мiжнар. наук.-практ. конф. (2 - 5 жовтня, 2001 р.). - Вкник Сумського державного аграрного ун-ту. Сер. «Тваринництво». Вип. 5. - Суми, 2001. - С. 61 - 65.
4. Гузев I. В. Сучасний стан, проблеми та перспективи рацюнального використання генетичних ресурЫв спещ^зованих м'ясних порщ велико! рогато! худоби в Укра!ни / I. В. Гузев // Розведення i генетика тварин. Вип. 37. -К., 2003. - С. 58 - 65.
5. Заднепрянский И. Использование лимузинского скота в скрещивании на Белгородчине / И. Заднепрянский, В. Гудыменко // Молочное и мясное скотоводство. - 2003. - № 7. - С. 10 - 14.
6. Зиязов М. Н. Продуктивность бычков и кастратов чёрно-пёстрой породы и её помесей с лимузинами / М. Н. Зиязов, Х. Х. Тагиров, М. А. Фирсов // Зоотехния. -2007. - №> 9. - С. 24 - 26.
7. Ланина Л.В. Мясное скотоводство. - М.: Колос, 1973. - 280 с.
8. Маньшин А. Мясная продуктивность чистопородных и помесных бычков / А. Маньшин // Молочное и мясное скотоводство. - 2007. - №2 4. - С. 11 - 12.
9. Методические рекомендации по оценке мясной продуктивности и качества мяса убойного скота. - Оренбург : ВНИИМС, 1984. - 58 с.
10. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Плохинский Н. А. - М. : Колос, 1969. - 256 с.
11. Програма селекци у м'ясному скотарствi Укра!ни на перюд до 2010 року / В. М. Зубець, В. П. Буркат, Ю. Ф. Мельник [та ш.]. - Ки!в, 1998. - 17 с.
12. Цв1гун А. Т. Чи потрiбно розвивати м'ясне скотарство / А. Т. Цвкун, М. Г. Повозшков, С. М. Блюсюк // Перспективи розвитку скотарства у третьому тисячолггп : спец. вип. до Мiжнар. наук.-практ. конф. ( 2 - 5 жовтня, 2001 р. ). -Вюник Сумського державного аграрного ун-ту. Сер. «Тваринництво». Вип. 5. -Суми, 2001. - С. 198 - 199.
13. Шкурт Г. Т. Забшш якост велико! рогато! худоби / Шкурш Г. Т, Тимченко О. Г., Вдовиченко Ю. В. - К. : Аграрна наука, 2002. - 50 с.
14. Kreuzungsversuch mit Charolais, Blond d'Aquitaine und Limousin auf Fleckvieh-Kuhe.Mitt. 1: Abkalbeverhalten und Mastleistung / Kogel J., Pickl M., Spann В. [et al.] // Zuchtungskunde. - 2000. - Bd. 72, № 2. - S. 102 - 119.
15. Litwinczuk A. Wartosc rzezna i jakosc miesa buhajkow cb oraz mieszancow cb (Fl i Rl) z rasa limousine / А. Litwinczuk // Pr. Materialy zodtechn. -Warszawa, 1999. - № 55. - P. 82 - 83.
Summary
The results of researches are resulted on the study of for slaughter and meat qualities of bull-calves of Limouzin of the specialized meat breed. It is set that in age eighteen months experimental animals were characterized a high for slaughter output (62,1 %) and excellent indexes in meat correlation of anatomic parts of carcass.
Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2009
339
