CC BY
10
УДК 636.2: 637.5:577.1
Федорук Р.С., д. вет. н, професор, членкор УААН Потапчук Ю.В., астрант, Цап О.Ф., к. с.-г. н., Лесик Я.В. м. н. сп. ©
1нститут бюлогп тварин УААН
ПРОДУКТИВШСТЬ I ЯК1СТЬ М'ЯСА БУГАЙЦ1В-ПОМ1СЕЙ 1-ГО ПОКОЛ1ННЯ ВОЛИНСЬКО1 М'ЯСНО1 I Л1МУЗИНСЬКО1 ПОР1Д В АГРОЕКОЛОГ1ЧНИХ УМОВАХ ВОЛИН1
Наведет експериментальш дат ¡нтенсивност1 росту, забтних показнитв, а також якост1 м 'яса за вмктом лтолево! i лтоленовог жирних кислот та мтроелементним складом окремих тканин бугайщв-помкей першого поколшня волинськог мясног i лiмузинськоí порiд, вирощених в умовах Полкся.
Ключоei слова: продуктивтсть, забтна маса, яюсть м 'яса, бугайщ-помш, жирш кислоти, мтроелементи, м 'яз, печшка, дегустащя
В умовах штенсивного тваринництва суттево зростае навантаження на еволюцшно вироблеш адаптацшш реакцп оргашзму тварин за ди еколого-технолопчних чинниюв, що супроводжуеться пiдвищенням його реактивностi, напруженням обмшних процесiв, змiнами функцiй на кл^инному, органному та системному рiвнях [1, 2, 3, 4].
Метою наших дослщжень було вивчити продуктивш показники помшних тварин першого поколiння волинсько! м'ясно! i лiмузинсько! порiд в умовах Волиш за iнтенсивнiстю росту, забшними i м'ясними якостями та провести бiохiмiчну i дегустацiйну ощнку м'яса у вiцi 20 мшящв.
Матер1ал i методи. Дослiдження проводили на тваринах племзаводу "Зоря" Ковельського району Волинсько! область Для дослщжень формувалися групи бугайщв-аналопв за вжом (3 мiс.), живою масою, лшшною характеристикою походження матерiв. Перша група — контрольна, сформована iз бугайщв волинсько! м'ясно! породи, друга група — дослщна, сформована з помшних бугайцiв (9 волинська м'ясна х ^ лiмузинська) по 4 голови у груш. Умови утримання — до 7 мюящв на пiдсосi з випасанням на природному пасовищi з коровами-матерями у весняно-л^нш перiод, у зимово-стшловий перiод — безприв'язне групове утримання на глибокш пiдстилцi з нормованою годiвлею.
Розвиток бугайцiв контролювали за живою масою та штенсившстю росту шляхом !х щомiсячного зважування. При досягненнi бугайцями маси тша 400 - 425 кг у вщ 20 мiсяцiв був проведений контрольний забш по 4 голови з кожно! групи на Ковельському м'ясокомбiнатi та взято зразки м'яса i печiнки для проведення бiохiмiчних дослiджень [5].
Результати та обговорення. Проведет дослщження показали, що
© Федорук Р.С., Потапчук Ю.В., Цап О.Ф., Лесик Я.В., 2008
257
суттевих мiжгрупових вщмшностей не вiдмiчено за штенсившстю росту чистопородних бугайщв волинсько! м'ясно! та помiсних — волинсько! м'ясно! i лiмузинсько! порщ у вiцi 3 мiсяцiв (табл.1). У вщ 6-9 мiсяцiв помюш бугайцi за живою масою i середньодобовими приростами вiдзначалися дещо нижчими показниками, шж чистопороднi тварини. Тодi як у 13 i 17 мiсяцiв помюш бугайцi переважали сво!х чистопородних ровесниюв за середньодобовими приростами вiдповiдно на 15,6 i 9.6 %. Ан^з середньодобових приростiв за перiод дослщу i за весь перiод росту свщчить, що суттево! рiзницi мiж групами за цими показниками не спостершаеться.
Таблиця 1
¡нтенсившсть росту бугайщв за першдами вирощування, М±ш, п=4
Перюд дослщжень, м1с. Жива маса, кг % до контролю Середньодобов1 прирости, г % до контролю
Контрольна група Дослвдна група Контрольна група Дослвдна група
3 97,5±8,78 98,8±3,15 1,3 742±14,1 758±15,2 2,2
6 161,2±11,06 157,5±4,79 -2,3 692±12,0 638±14,5 -7,8
9 250,0±8,90 235,0±3,53 -6,0 965±16,5 842±15,4 -12,7
13 306,2±12,14 300,0±7,36 -2,0 461±13,1 533±18,3 15,6
17 405,0±16,71 408,3±12,69 0,8 810±18,4 888±21,2 9,6
за весь перюд росту 416,3±12,31 414,0±17,52 -0,5 601±17,74 597±24,13 -0,7
Однак, тварини дослщно! групи вiдзначалися кращими показниками м'ясно! продуктивности Як видно з одержаних даних контрольного забою тварин (табл. 2), дещо вищi показники м'ясно! продуктивной (вихщ парно! тушi, забiйний вихщ) мали помiснi бугайцi дослiдно! групи. За виходом парно! тушi i забiйним виходом вони переважали чистопородних тварин контрольно! групи вщповщно на 4,1 i 4,4 %, однак рiзниця не вiрогiдна. За масою внутршнього жиру помiснi бугайцi переважали чистопородних на 24,7 %, що свщчить про краще використання поживних речовин кормiв рацiону на синтез лшщних компонентiв в органiзмi цих тварин. Результати дослщження зразкiв забiйного матерiалу, за показниками жирнокислотного та мшерального складу, а також дегустацiйно! ощнки м'яса вказують на певнi мiжгруповi !х вiдмiнностi.
З рис.1 видно, що у скелетних м'язах бугайщв дослщно! групи порiвняно з бугайцями контрольно! групи достовiрно пiдвищуеться рiвень бiологiчно активно! жирно! кислоти - лшолево!. Це може вказувати на бшьше депонування цiе! незамiнно! жирно! кислоти у скелетних м'язах помшних тварин, шж чистопородних. Вiдмiчаеться тенденщя до пiдвищення вмiсту лiноленово! кислоти у скелетних м'язах, а також лшолево! i лшоленово! жирних
258
кислот у тканинах печшки бугайщв дослщно! групи порiвняно з тваринами контрольно! групи.
Таблиця 2
Результати контрольного забою чистопородних та помкних бугайщв, _ (М±т, п=4)._
Показник Група
контрольна дослщна
Передзабшна маса тша, кг 403,7±11,82 401,5±10,08
Маса туш1, кг 205,5±5,27 212,8±5,04
Вихвд туш1, % 50,90±0,23 53,00±0,27
Маса серця, кг 1,80±0,05 1,55±0,06
Маса легешв, кг 4,12±0,33 4,03±0,40
Маса печшки, кг 4,36±0,12 4,32±0,13
Маса селезшки, кг 0,86±0,14 0,82±0,05
Маса нирок, кг 0,89±0,01 0,70±0,04
Маса ам'янишв, кг 0,59±0,01 0,52±0,06
Маса внутршнього жиру, кг 2,95±0,17 3,68±0,85
Забшна маса, кг 208,5±5,30 216,5±5,63
Забшний вихщ % 51,67±1,07 53,91±0,14
За результатами дослiджень деяких мшроелеменив (табл.3) у тканинах скелетного м'яза, печшки та серця бугайщв не вщзначено штотних рiзниць мiж групами чистопородних та помюних тварин.
С к е л е т н I м ' я з и
П е ч I н к а
20
мг% 15 10 5
□ Контрольна □ Дослщна
□ Контрольна □ Дослщна
Рис. 1 Вмiст лiнолево! та лшоленово! жирних кислот у тканинах бугайщв, (мг%, М т, п=4).
Зокрема, вiдзначено тенденцiю до зростання рiвня таких дослiджуваних мiкроелементiв, як: Мп, Ni, Со, Си, Zn, Fe у тканинах м'яза бугайщв дослщно! групи порiвняно з тваринами контрольно! групи.
У тканинах печшки бугайщв дослщно! групи спостер^али тенденцш до
259
30
25
збшьшення концентраци Мп, Си, Zn та зменшення !! для №, Со, Fe порiвняно з контролем. Дослщженнями деяких мiкроелементiв у тканинах серця бугайцiв помiсних тварин вщзначено тенденцiю до зменшення рiвня Мп, №, Со та збiльшення Си, Zn i Fe порiвняно з тваринами волинсько! м'ясно! породи.
Таблиця 3
Вмпст деяких мiкроелемеитiв у тканинах м'яза, печшки 1 серця
бугайщв, (М±т, п=4 мг/кг).
М1кро-елементи Група Тканини
м'яз печшка серце
Мп К 0,14 ± 0,015 0,96 ± 0,109 0,23 ± 0,017
Д 0,18 ± 0,029 1,12 ± 0,035 0,21 ± 0,026
N1 К 0,53 ± 0,082 0,45 ± 0,080 0,26 ± 0,031
Д 0,66 ± 0,100 0,36 ± 0,049 0,23 ± 0,017
Со К 0,72 ± 0,103 0,52 ± 0,027 0,44 ± 0,010
Д 1,20 ± 0,187 0,46 ± 0,082 0,43 ± 0,020
Си К 1,14 ± 0,404 9,18 ± 1,436 1,57 ±0,414
Д 1,25 ± 0,123 10,09 ± 2,111 1,78 ±0,501
гп К 4,95 ± 0,426 17,82 ± 1,094 5,67 ±0,326
Д 6,03 ± 0,289 20,35 ± 1,575 7,01 ± 0,287
Бе К 461,84 ± 72,987 70,18 ± 5,108 53,75 ± 2,679
Д 475,76 ± 29,221 51,89 ± 9,364 60,98 ± 9,250
Дегустацшна оцiнка вареного м'яса бугайцiв волинсько! м'ясно! породи, яка проводилася за 5-бальною системою, в середньому дорiвнювала 4,14, а помiсних — 4,39 бала, що на 6 % вище вiд оцiнки зразкiв м'яса чистопородних тварин. Варене м'ясо помюних бугайщв вщзначалося кращими показниками, як дослiджувались, у тому числi соковитютю i смаком (табл.4).
Таблиця 4
Дегустацшна ощнка вареного м'яса, бал, (М±т, п=3)_
Показник Група
контрольна дослвдна
Соковитють 4,00±0,24 4,38±0,18
Смак 4,19±0,22 4,38±0,09
Легкость жування 4,05±0,30 4,33±0,18
Величина залишку 4,33±0,22 4,47±0,24
Загальний бал 16,57 17,56
Середнш бал 4,14±0,23 4,39±0,13
Висновки.
1. Адаптащя бугайцiв-помiсей першого поколiння волинсько! 'ясно! i лiмузинсько! порiд до агроеколопчних умов Волинського Полiсся у вщ 20 мiсяцiв не виявляеться iстотними змiнами показникiв iнтенсивностi росту.
2. За виходом парно! тушi i забiйним виходом помiснi тварини переважали чистопородних вiдповiдно на 4,1 i 4,4% та за масою внутршнього
260
жиру - на 24,7%.
3. Показники якост i бюлопчно! щнност м'яса бугайщв-помшей перевищували !х у тварин волинсько! м'ясно! породи. Середнш бал дегустацшно! оцiнки вареного м'яса, одержаного вщ помiсних бугайцiв був вищим на 6% порiвняно i3 групою чистопородних тварин. Вмiст лшолево! i лiноленово! жирних кислот у тканинах м'язiв помiсних бугайцiв був вищий, нiж у чистопородних тварин.
Л1тература
1. Зубец М.В. Этология крупного рогатого скота / М. В. Зубец, Н. Ф. Токарев , Д. Т. Винничук — К. : Аграрна наука, 1996.— 223 с.
2. Голиков А.Н. Адаптация сельскохозяйственных животных / А. Н. Голиков .— М. : Агропромиздат.—1985.— 215с.
3. Демчук М. В. Сучасш вимоги до перспективних технологш виробництва еколопчно! продукци скотарства / М. В. Демчук // Науковий вюник Львiвсько! державно! академи ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького. — 2002. — Т.4 (№2), Ч.5. — С.112-120.
4. Стресс и адаптация сельскохозяйственных животных в условиях
индустриальных технологий /Ф.И. Фурдуй, Е.И. Штирбу, Ф.А. Струтинский и др. -Кишинев:Штиинца, 1992.-224 с.
5. Шкурин Г.Т. Забшш якост велико! рогато! худоби (Методика дослщжень) /Г. Т. Шкурин, О. Г. Тимченко, Ю. В. Вдовиченко. - К. : Аграрна наука, 2002. -49 с.
Summary
Fedoruk R.S., Potapchuk Y.V., Tsap O.F., Lesyk Y.V. Institute of animals biology of UAAN, Lviv PRODUCTIVITY AND QUALITY OF MEAT OF BULL HYBRIDS IN THE FIRST GENERATION VOLYNSKA MEAT AND LIMUZYNSKA HYBRIDS IN AGROECOLOGICAL CONDITIONS OF POLISSYA These experimental intensities of growth, for slaughters indexes, and also qualities of meat, are resulted after maintenance of linoleic and linolenic of fat acids and by microelement composition of separate fabrics of bull hybrids of the first generation volynska meat and limuzynska hybrids in agroecological conditions of Polissya
Стаття надшшла до редакцИ 8.09.2008
261
