CC BY
37
УДК 636.2:636.084
Фурманець Ю.С., молодший науковий сшвроб^ник Ргвненська державна стьськогосподарська дослгдна станщя
М'ЯСНА ПРОДУКТИВН1СТЬ БИЧК1В АБЕРДИН-АНГУСЬКО1 ПОРОДИ ПРИ ЗГОДОВУВАНН1 У СКЛАД1 КОМБ1КОРМ1В ЦЕОЛ1ТОВИХ ТУФ1В
Вивчали м 'ясну продуктивтсть бугайщв абердин-ангуськог породи на в1дгод1вл1 при згодовувант в складг комбжорму цеолтових туф1в
Ключовi слова: бугайц1, жива маса, м'ясна продуктивтсть, яюсть м'яса, цеолтов1 туфи.
При вiдгодiвлi молодняка велико! рогато! худоби спещ^зованих порщ важливе значення мае не лише отримання високих середньодобових приросив при невисоких затратах кормiв, але також отримання високоякюно! яловичини при низькш собiвартостi !! виробництва. Виконання цих вимог досягаеться використанням науково обгрунтованих норм годiвлi, застосуванням сучасних методiв обробки i приготування кормiв, використанням у годiвлi лише доброякюних кормiв, проте!нових, вiтамiнних та мшеральних добавок i премiксiв [4, 5, 7,8].
Види вiдгодiвлi велико! рогато! худоби головним чином визначаються кормами, яю переважають у рацiонах конкретних зон Укра!ни. Найбiльш поширеними видами вiдгодiвлi в захiдному регiонi Укра!ни е вiдгодiвля на силосi, сшаж^ жомi, бразi та зелених кормах в л^нш перiод. Дуже важливо органiзувати iнтенсивну вiдгодiвлю молодняка велико! рогато! худоби м'ясних порщ при максимальному використанш високопоживних дешевих кормiв власного виробництва, збагативши !х шшими кормами i добавками, премiксами з метою максимального тдвищення м'ясно! продуктивност худоби при мiнiмальних затратах кормових одиниць на одиницю продукцi! [1, 2, 3, 6].
Виходячи iз сказаного вище, метою дано! роботи було порiвняльне дослiдження м'ясно! продуктивност бугайцiв абердин-ангусько! породи при використанш у !х рацiонах комбiкормiв iз вмiстом у !х складi прожареного i подрiбненого зерна со! втизняного сорту Юг 30 та цеолтових туфiв Берестовецького родовища Рiвненсько! области
З цiею метою в дослщному господарствi "Тучинське" Гощанського району Рiвненсько! областi проведено дослiд на чотирьох групах бугайщв -аналогiв абердин - ангусько! породи по 8 голiв у кожнiй з середньою живою масою 306 кг у зимово-стшловий перiод (грудень-березень). Утримували тварин в примщенш з годiвлею iз годiвниць та вiльним доступом до води. У тдготовчий, (зрiвняльний) перюд тривалiстю 30 днiв, тварини уЫх дослiдних груп отримували рацiон, який включав 21 кг кукурудзяного силосу, 1,5 кг пшенично! соломи та 3 кг комбжорму. Структура, хiмiчний склад i загальна поживнiсть комбiкормiв пiддослiдних груп бугайцiв наведенi в таблиц 1.
250
Таблиця 1
ХЬпчннй склад i пожнвшсть комб1корм1в
Компоненти Комбiкорми
I кoнтpoльна 1 II досл1дна | III досл1дна | IV досл1дна
Стpyктypа, %:
Пшениця 40 40 40 40
Вис1вки пшеничн! 13 11 10 8
Ячм1нь 30 30 30 30
Соя 15 15 15 15
С1ль кухонна 2,0 2,0 1,5 2,0
Туфи - 2,0 3,5 5,0
Х1м1чний склад, %:
Суха pечoвина 86,59 86,59 86,59 86,59
Пpoтеïн 15,57 15,28 15,06 14,78
Жиp 4,13 4,13 4,13 4,13
Кл1тковина 7,15 7,15 7,15 7,15
БЕР 54,03 54,03 54,03 54,03
Зола 6,54 6,55 6,56 6,58
В 1 кг м1стилось:
Кopмoвl одиниц1, кг 1,06 1,05 1,04 1,02
Пеpетpавнoгo пpoтеïнy, г 131,8 130,5 128,5 126,0
Кальц1ю, г 1,33 1,55 1,72 1,88
Фoсфopy, г 2,36 2,38 2,39 2,40
В pезyльтатi пpoведених дoслiджень нами встановлено, що к1льк1сний
вм1ст туФ1в у склад! кoмбiкopмiв виявляе 1стотний вплив на штенсившсть poстy п1ддосл1дних тваpин. Так введення туФ1в у кшькосп 2-5% до складу кoмбiкopмy (2, 3 i 4 дослщш ^упи) спpиялo пiдвищенню добових пpиpoстiв за дослщний пеpioд в1дпов1дно на 3,1;10,6 i 7,0 % (табл.2).
Таблиця 2
¡нтенснвшсть росту пiддоcлiдннx бугайщв
Показник Tpym тваpин
I II II IV
Жива маса, кг:
на початку досл1ду по зашнченш досл1ду 306,6±12,8 409,4±11,9 307,0±13,6** 412,5±13,1 304,7±11,8** 417,9±15,5** 306,9±11,2 416,3±11,7**
Валовий ^^iar, кг Сеpедньoдooвий ^^ict, г 102,8 930±0,04 105,5 959±0,03** 113,2 1029±0,05** 109,4 995±0,03**
± до, г - +29 +99 +65
кон^олю, % - 103,1 110,6 107,0
Пpимlтка: У данlй i настyпнlй таблицях зlpoчками позначено статистичну
вiporiднiсть даних досл1дних гpyп тваpин по в1дношенню до кoнтpoльнoï. Зoкpема: *Р<0,05; ** Р<0,01; *** Р<0,001.
Ь пpиведених даних можна зpoбити висновок npo те, що введення до складу кoмбiкopмy в1дгод1вельних бугайц1в 2-5% цеол1тових туф1в стимулюе piст i poзвитoк тваpин, пpичoмy найб1льш стимулюючий вплив на штенсившсть poCTy тваpин виявив вм1ст у кoмбiкopмi 3,5% туф1в. Як св1дчать дан1 табл. 3, додавання туф1в у к1лькост1 2-5% до кoмбiкopмy суттево тдвищуе м'ясну пpoдyктивнiсть тваpин досл1дних ^уп.
251
Таблиця 3
М'ясна продуктивтсть шддослщннх тварин (М ± т, п =3)
Показники Групи тварин
I контрольна II дослщна III дослщна IV дослщна
Передзабшна жива маса, кг 410,0±8,2 410,6±10,7 420,0±9,9* 419,7±10,7
Маса парно!' туш1, кг 238,5±2,6 240,1±3,3** 246,9±5,6** 245,3±6,5
Вих1д парно! туш1, % 58,2±0,5 58,5±0,5 58,9±0,4* 58,5±0,5*
Маса внутршнього жиру-сирцю, кг 8,2±0,3 8,3±0,2 8,3±0,1* 8,1±1,3
Маса внутршнього жиру-сирцю, % 2,0±1,7 2,0±1,2 2,0±1,0 1,9±1,5
Забшна маса, кг 246,7±2,8 248,4±4,9** 255,2±4,9** 253,4±6,9
Забшний вихщ % 60,2±0,7 60,5±0,6 60,8±0,6 60,4±0,3*
Так, бички третьо! дослщно! групи, яким згодовували комбiкорм iз
вмiстом у ньому 3,5 % туфiв мали найвищу передзабiйну масу (420 кг). Забшна маса (255,2) кг також була найвищою у бичюв 3-о! дослiдно! групи. За виходом тушi i забiйним виходом тварини дослщних груп переважали бичюв контрольно! групи вiдповiдно на 0,52-1,20% i 0,33-0,99%.
Данi таблицi 4 також вказують на те, що молодняк, який при вiдгодiвлi показав вищу iнтенсивнiсть росту, володiв i кращими показникими м'ясно!
продуктивностi.
Таблиця 4
_МорфолоНчний склад туш пiддослiдних бнчкш (М ± т, п =3)_
Показники Групи тварин
I контрольна II дослщна III дослщна IV дослщна
Маса охолоджено! туш1, кг 234,9±3,4 236,5±4,5 243,2±1,8** 241,6±11,2
Маса м'якоп, кг 191,4±3,1 193,3±5,2 199,9±0,8** 198,2±11,7
Вих1д м'якоп, % 81,5±0,4 81,7±1,1 82,2±0,3 82,0±0,8
Маса кусток, кг 37,5±0,3 37,1±1,3 37,2±0,7** 37,3±1,2
Вих1д кусток, % 15,9±0,3 15,7±0,5 15,3±0,3 15,4±0,5
Маса хрящв 1 сухожилок, кг 6,0±0,3 6,1±0,5 6,1±0,6 6,1±0,7
Вих1д хрящ1в 1 сухожилок, % 2,5±0,1 2,6±0,2 2,5±0,3 2,5±0,4
За масою внутрiшнiх оргашв (легенi, печiнка, серце, нирки, селезшка) вiрогiдних мiжгрупових рiзниць нами не виявлено. Маса вказаних оргашв,
отриманих вщ забитих тварин уЫх груп була у межах фiзiологiчних норм i залежала лише вiд передзабшно! маси тварин (табл. 5).
Таблиця 5.
М аса внутршшх оргашв тварин, кг (М ± т, п =3)
Показник Група тддослщних тварин
I контрольна II дослщна III дослщна IV дослщна
Печшка 5,8±0,2 5,9±0,3 6,0±0,1 5,7±0,2
Серце 1,7±0,2 1,7±0,1 1,7±0,2 1,7±0,2
Легеш 3,0±0,1 3,2±0,3 3,0±0,1 3,1±0,2
Нирки 0,9±0,3 1,1±0,1 1,0±0,3 1,1±0,1
Селезшка 0,8±0,2 0,8±0,1 0,9±0,2 0,9±0,3
Що стосуеться хiмiчного складу середнього зразка м'яса (табл. 6), то, як свщчать даш таблицi, за вмютом бiлка, м'ясо отримане вiд бичюв 2, 3 i 4-! дослщних груп вщповщно, на переважае м'ясо вщ тварин контрольно! групи.
252
Тодi як за вмктом жиру та золи у м'яс нами не виявлено ктотних мiжгрупових рiзниць.
Таблиця 6
ХЬпчннй склад м'яса пiддослiдних бичкчв, % (М ± т, п =3)
Показник Група шддослщних тварин
I контрольна II дослщна III дослщна IV дослщна
Вода 73,8±0,8 73,6±0,4 73,9±0,3 73,5±0,4
Жир 1,60±0,1 1,59±0,2 1,58±0,3 1,59±0,2
Бшок 23,4±0,18 23,5±0,14 23,9±0,7 23,5±0,13
Зола 0,8±0,2 0,8±0,2 0,9±0,1 0,9±0,2
При дегустаци бульйону та вареного i смаженого м'яса, отриманих вщ забитих тварин усiх пiддослiдних груп показана !х висока бальна оцшка (табл. 7), причому найвищi показники якост бульйону та м'яса виявлено у 3-й дослщнш групi тварин.
Таблиця 7
Результатн дегустащ'1 бульйону та м'яса шддослвдних бичкчв за 5-бальною
ощнкою (середнi данi за 3-ма дегустаторами, п=3)
Показник Група шддослщних тварин
I контрольна II дослщна III дослщна IV дослщна
Бульйон 4,20 4,15 4,24 4,22
М'ясо варене 4,51 4,53 4,54 4,53
М'ясо смажене 4,54 4,55 4,55 4,54
В середньому 4,42 4,41 4,44 4,43
Нами також встановлено, що тушi, отриманi вiд пiддослiдних бичюв, мали добре розвинутi такi вщруби, як спина, поперек та задня частина, а при обвалюваннi твтуш у тварин дослiдних групи виявлено бшьшу кiлькiсть 1спвно1 м'якотi, в складi яко! на м'ясо вищого та першого сортiв припадало понад 50 %.
Висновок. Пiдсумовуючи результати дослщжень, слiд наголосити на тому, що використання у складi комбiкормiв для вiдгодiвельних бичкiв абердин-ангусько! породи у зимово-стшловий перiод 15% подрiбненого i прожареного зерна со! вггчизняного сорту Юг 30 та 2-5% цеолггових туфiв стимулюе рiст i розвиток тварин та суттево покращуе якiсть м'яса, причому найбiльш оптимальний продуктивний ефект нами встановлено при використанш у рацiонах тварин комбжорму iз вмiстом 3,5% туфiв.
Л^ература
1. Вридник Б. Вiдгодiвля м'ясно! худоби / Б. Вридник, В. Орос, В. Бобрушко [та ш.] // Пропозицiя. -2001. -№ 9. - С. 21-22.
2. Гайнуллина М. Добавки дешевые, а прибыль высокая /М. Гайнуллина // Животноводство России. - 2004. - №4. - С. 16-18.
3. Дерев'янко I. Вплив мжроелеменив на життедiяльнiсть сшьськогосподарських тварин / I. Дерев'янко I. // Пропозищя. - 2003. - № 7. -С. 18-19.
253
4. Дурст Л. Кормление сельскохозяйственных животных / Л. Дурст, М. Витман; [пер. с нем. А. Чигрина, А. Дягилева]; под ред. И. И. Ибатуллина, Г. В. Проваторова. - Винница: Новая книга, 2003. - 382 с.
5. Ланина А.В. Мясное скотоводство / Ланина А.В. - М.: Колос, 1973. -
280 с.
6. Левантин Д.Л. Теория и практика повышения мясной продуктивности в скотоводстве. - М.: Колос, 1986. - 408 с.
7. Славов В. Шляхи тдвищення бюенергетичного потенщалу виробництва кормiв / Славов В., Заря I. // Тваринництво Укра!ни. -2002. - № 2. -С 25-28.
8. Тимченко О.Г. Пщвищення м'ясно! продуктивност велико! рогато! худоби / Тимченко О.Г., Зубець Ю.С., МуЫенко Ю.С - К.: Урожай, 1988. - 123 с.
Summary Yu. Furmanets
Meat productivity bulls of Aberdeen Angus breed while on fattening of at inclusion in structure of mixed fodder of grain.
Results of studying of meat productivity of bulls on fattening of at inclusion in structure of mixed fodder of grain.
Key words: bulls, living mass, productivity, and quality of meat, mixed fodder.
Стаття надшшла до редакцИ 8.03.2010
254
