CC BY
313
УДК 616.133.33-007.64:611
Особливост топографп аневризм басейну сонних артерш
Шамаев M.I., Щмейко O.A., Скорохода I.I., Малишева Т.А., Мороз В.В., Нуредин Шахш
1нститут нейрох1рургп iM. акад. А.П.Ромоданова АМН Украши, м. Ки1в
Розглянут особливостi топографп артерiальних аневризм (АА) переднього твкола артерiального кола великого мозку (АКВМ) у ствставленш з варiантами ходу, розгалу-ження та анастомозування його судин на основi порiвняння результатiв анатомiчних та ангiографiчних дослiджень. Отриманi данi можуть бути використаш нейрохiрургами пiд час визначення тактики та методу оперативного втручання з приводу АА головного мозку.
Ключовi слова: артер1альн1 аневризми, артер1альне коло великого мозку, топографоана,том1чш особливост1.
Серед АА головного мозку важливе мюце посвдають аневризми судин переднього шв-кола АКВМ. АКВМ характеризуемся значною вар1абельнютю. Незважаючи на численш ана-том1чн1 дослщження, питання щодо вщносно взаемозв'язку вар1ант1в розгалуження артерш головного мозку та розташування АА не вирь шене [4, 8, 9, 23, 27]. У визначенш х1рурпчно! тактики та методу оперативного втручання з приводу АА важливу роль вдаграють особли-вост 'ix топографп, шдивщуальш ознаки будови, ходу, розгалуження судинного русла, особливо в зош ураження [1, 3, 8, 13-19].
Мета роботи — вивчення особливостей топографп АА переднього твкола АКВМ у ствставленш з вар1антами ходу, розгалуження та анастомозування його судин на основ1 анал1зу результат1в анатом1чних та анг1ограф1чних дослщжень.
Матерiали i методи дослiдження. Про-анал1зован1 40 клшчних спостережень мшко-под1бних аневризм (МА) р1зних дшянок переднього твкола АКВМ у хворих, яких лшували в судиннш кл^щ i яш померли внаслвдок р1зних причин (чоловтав — 22, жiнок — 18). У 20 хворих виявлено МА передньо' сполучно' артерп (ПСА), у 6 — середньо' мозково' артерп (СМА), у 5 — супраклино'дного вiддiлу внут-ршньо' сонно' артерп (ВСА), у 9 — численш МА переднього твкола АКВМ. У 38 хворих було здшснене мiкроxiрургiчне виключення АА з кровотоку через наявнють внутрiшньомозковиx гематом, прорив кровi в систему шлуночкiв. У 14 хворих дiагностований артерiальний спазм. У 2 хворих з АА супраклино'дно' дшянки ВСА виконанi ендоваскулярш втручання, у 8 — шд час виконання оперативного втручання виник розрив АА.
Обстеження в клiнiцi включало: акиальну комп'ютерну томографiю (АКТ) головного мозку, селективну ангюграфда (АГ) за Сельдингером, ультразвукову допплерографда (УЗДГ) судин
головного мозку; морфолопчш дослiдження — препарування тд контролем операцiйного мiкроскопа ( збшьшення у 5-20 разiв) з пое-тапним фотографуванням блок-препаратiв (головний мозок з оточуючими його оболонками i тiлом основно! кiстки), фщсованих у розчинi нейтрального формалiну у висхвднш концент-рацп (3%, 5%, 10%).
Результати та 1х обговорення. Основною метою топографо-морфологiчних спiвставлень було з'ясування варiантiв утворення переднього твкола АКВМ та особливостей розгалуження його основних гшок — передньо! (ПМА) та середньо! (СМА) мозкових артерш, оскшьки цi особливостi мають першочергове значення у вщ-новленнi кровооб^у пiсля вимкнення аневризми, а також за умови вимушеного часткового або повного перекриття одше! з складових АКВМ. В цьому плаш цiкавим е хщ окремих судин АКВМ, повноцiннiсть анастомозiв, особливостi топографп та вiдходження АА [10, 12, 20, 21, 24, 26].
Варiанти АКВМ:
- симетричне, асиметричне
- вщкрите, натввщкрите
- передня, задня трифуркащя
- квадрифуркацiя
- наявнiсть рудиментарних артерш.
В умовах компенсованого кровооб^у наявнють цих варiантiв не мае клМчних проявiв. Проте, за порушення кровотоку внаслiдок наявностi аневризматичних утворень судин в умовах !х вимкнення щ особливостi набувають першочергового значення щодо полiпшення кро-вопостачання головного мозку [1, 6, 9, 29].
В наших спостереженнях найбшьш частими варiантами були: асиметрiя ПМА, рiзнi види передньо! трифуркацii, варiабельнiсть ПСА, задня трифуркацiя або гiпоплазiя однiеi з заднiх сполучних артерш (ЗСА). 1х виявляли дуже часто в поеднанш з АА. Найбшьш поширеним варiантом е несиметричнiсть дiаметра та роз-галуження ПМА. Майже у 25% спостережень
передне швколо АКВМ було асиметричне, зок-рема, одна ПМА була в декшька разiв товстша в початкових дшянках (А1), ще одна ПМА — була варiантом передньо! трифуркацп (рис. 1).
В мющ переходу дiлянки А1 в дiлянку А2 домiнантна ПМА розгалужувалася на лiву i праву гшки, тобто дiлянки А2. Недорозвинута дшянка А1 протилежно! МА впадала у початок дшянки А2 вище розгалуження. Власне кажучи, ПСА не було. Замють не! була дшянка, протилежна вiдрiзку А2 вщ мiсця розгалуження домiнантноi судини до мюця впадiння в не! недо-розвинуто! частини А1. Подiбний тип форму-вання ПМА один з найбшьш частих, i саме в мющ розгалуження домшантно! судини дуже часто утворюються МА. За тако! ситуацп, на нашу думку, не можна говорити про МА ПСА, а слщ вщносити !х до МА ПМА на межi дшянок А1-А2. Ширина шийки таких АА рiзна — вiд 1—1,5 до 3-4 мм. Подiбний тип ходу i розгалуження ПМА рееструють за даними ангiографiчного дослiд-ження. Розташування i спрямованiсть аневриз-матичного мiшка за такого ходу i розгалуження ПМА рiзнi, найчастiше верхiвка аневризми, !! дно, що, як правило, мае неправильну ово!дну
форму, спрямованi кпереду i в протилежний бщ (рис. 2). Тому при розривi тако! аневризми, який частше виникае в дiлянцi верхiвки, крововилив поширюеться в медiальну поверхню проксимально! частини прямо! звивини. Таш крововиливи руйнують кору та бшу речовину медiальних вiддiлiв лобово! частки, досягають медiальноi стiнки переднього рогу бiчного шлуночка i досить часто прориваються в його просвет.
За типово! будови АКВМ, коли ПСА з'еднуе рiвноцiннi ПМА на межi !х вiдрiзкiв А1 i А2, АА починаеться шийкою безпосередньо вщ передньо! або верхньо! стiнки ПСА (рис. 3).
Таш аневризми часто утворюються у залишку рудиментарно! середньо! артерii мозолистого тша. В окремих спостереженнях ця рудиментарна артерiя зберiгаеться, вона бере свш початок з верхiвки або передньо! стiнки МА та йде далi по середнiй лiнii мозолистого тша. 1нколи такi аневризми виходять не з само! ПСА, а з кута мiж нею i початком А2 ПМА. Особ-ливютю аневризм цiеi групи е !х розташування та спрямованiсть по середнш лiнii. Як правило, вони прилягають до шнцево! (термiнальноi) пластинки, i крововилив при розривi аневриз-
ZOISQV
Б
Рис. 1. Замкнене асиметричне АКВМ.
Д1аметр д1лянок А1 ПМА та ЗСА протилежних сторш р1зний. А — макропрепарат, строкою показана МА ПМА-ПСА зл1ва шсля зняття клшси; Б — схема.
Рис. 2. Схема напрямшв поширення крововиливу залежно вщ особливостей розгалуження ПМА i розташування МА ПСА-ПМА.
Рис. 3. Макропрепарат. Симетричний переднш вщр1зок АКВМ. АА ПСА (стршка). Верх1вка АА ор1ентована по середнш лшп.
матичного мiшка в дшянщ його верхiвки або тша проширюеться по мiжпiвкульнiй щiлинi. Тут рщко виявляють поширення крововиливу в сумiжнi поверхнi пiвкуль великого мозку та прорив кровi у бiчнi шлуночки. Частiше спос-
Рис. 4. АА ПСА (стршка). А — макропрепарат; Б
тертають прорив кровi в переднi вiддiли гшо-таламусу та в третш шлуночок [11, 23].
Характерною особливютю передньо! трифур-кацп ПМА е варiабельнiсть вщходження функцю-нально важливих гiлок, а саме — зворотно! артер11 (Гюбнера). В бшьшоста спостережень одна з цих артерш може бути вщсутня або обидвi вони е гш-ками початку дiлянки А2 одше! i тiеi само! артер1!. Тодi зворотна артерiя вiдходить вiд протилежно! дiлянки А2 магiстральноi судини нижче мюця впадiння в не! дшянки А1 протилежно! ПМА.
Дiаметр шийки АА рiзний, часто досить знач-ний, наприклад, якщо аневризма починаеться в мющ розгалуження магiстрального стовбура. Шийка аневризми, яка починаеться безпосеред-ньо вщ ПСА, тонша. Таш анатомiчнi варiанти аневризми та !! шийки визначають особливостi тактики !х хiрургiчного вимкнення. Аневризми, що вщходять вiд ПСА, бiльш зручно вимикати вщкри-тим методом, оскiльки особливосп !х топограф1! забезпечують вiльний тдхщ до само! МА з вико-ристанням як переднього, так i бiчного доступу; легше застосовувати вiзуальне мiкрохiрургiчне видiлення та пiдведення до шийки клшси без особливого травмування ПМА (рис. 4).
анг1ограми.
За наявност аневризм, яш починаються вщ розгалуження магютрального стовбура, анато-мiчнi особливостi само! АА (широка шийка) i щшьш взаeмовiдносини з дiлянками А2 ПМА утруднюють 11 видiлення, особливо п приший-кового вiддiлу, та шдведення до нього клiпси. При цьому весь час збертаеться загроза стис-кання магiстрального стовбура в дшянщ А1 або обох стовбурiв А2 (рис. 5).
Такий тип початку АА бшьш зручний для вимкнення з використанням ендовазального методу шляхом оклюзп аневризматичного мшка за допомогою балон-катетера або стра-лей. Одним з можливих ускладнень балошзацп аневризми, яш спостерiгали i в нашому дослвд-женнi, був вихвд балон-катетера за межi шийки АА в просвгг магiстральноi судини з 11 частко-вою або повною оклюзieю. Це спричиняло тяжкi гемодинамiчнi розлади в басейнах однiei або обох ПМА. Ендоваскулярне вимкнення протипо-казане за невеликих ^аметром до 0,5см) АА з деформованою шийкою, або з широкою шийкою, яка е рiвною або перевищуе поперечний розмiр аневризматичного мiшка, а також фузиформних
аневризм. Воно протипоказане також, якщо вщ АА вiдходять артерп, якi живлять функщо-нально важливi вiддiли головного мозку.
Однiею з особливостей АА е здатшсть !х до повторного розриву в дшянщ верхiвки або, рiдше, в пришийковш частинi. Наслiдком таких крововиливiв е виникнення асептичного запалення м'яких оболон головного мозку та спайкових процеав в шдпавутинних просторах з утворенням менш або бшьш щшьних спайок як навколо аневризматичного мшка, так i в навколишнi дiлянках, а також вздовж магю-тральних судинних стовбурiв. Це значно уск-ладнюе хiрургiчний доступ до тако! аневризми як у "холодному" перюд^ так i при виникненнi повторного крововиливу. Застосування ввдкри-того методу спричиняе значну травматиза-цiю тканини мозку в зош доступу, ятрогенне пошкодження тонкостiнних венозних судин, значнi крововиливи, що утруднюе видiлення аневризматичного мшка i збiльшуе тривалiсть оперативного втручання, а також часто загро-жуе травмуванням аневризми та прилеглих до не! магютральних судин. Це зумовлюе необхщ-
А
А
Рис. 5. Передня трифуркащя. АА ПМА-ПСА (стр1лка), на широку шийку аневризми накладено клшсу. А — макропрепарат; Б — ангшграми.
Рис. 6. АА ПМА-ПСА (стр1лка). Розрив аневризми в д1лянщ П верх1вки. Вихщ балона за меж1 мппка аневризми. А — макропрепарат; Б — ангюграми.
нють пошуку альтернативи в1дкритому доступу та ендоваскулярному вимкненню, за якого при повторному розрив1 можливе розширення зони та вихвд балона (сшрал^ за меж1 МА (рис. 6).
До особливостей будови передшх в!ддш1в АКВМ ввдносять вар1абельшсть ПСА, яка при симетричних ПМА, як правило, е пооди-нокою, розташована у фронтальнш площиш, попереду ввд термшально! пластинки 1 з'еднуе мюце переходу дшянок А1 в А2 протилежних артер1альних стовбур1в. I! д1аметр становив 1-2 мм, рвдше — 2,5-3 мм. 1нод1 спостер1гали подвоення 1 навиъ потроення ще! судини та появу м1ж ними з'еднувальних судин — так званий „плексиформний (итчастий)" тип ПСА, який вщзначений 1 в наших спостереженнях (рис. 7) [5, 12, 20, 21, 22, 28].
1ншим вар1антом будови передшх в1ддш1в АКВМ е значна вар1абельнють ходу 1 розга-луження задньо! сполучно! артерп (ЗСА), в1д повно! вщсутноста сущльного анастомозу м1ж супраклино!дним вщдшом ВСА 1 задньою моз-ковою артер1ею (ЗМА) до задньо! трифуркацп, тобто вщходженням ЗМА вщ ВСА з розвинутим анастомозом основно! артерп. Значний штерес становлять вар1анти ввдкритого або нашвввд-критого АКВМ, коли з одного чи навиъ з обох бошв ввдсутнш сущльний або функщонально
значущий анастомоз м1ж системою сонних артерш та вертебробазилярним басейном (ВББ). За тако! ситуацп початков! гшки ЗСА, яш в1д-ходять як ввд супраклино!дного ввддшу ВСА, так ! в1д дшянки Р1 ЗМА, не анастомозують або майже не анастомозують одна з одною. Слабо розвинут частини ЗСА закшчуються гшками у вентральних ввддшах гшоталамусу, в основ! шжок мозку, зорових трактах, сосочкопод1бних тшах. При цьому передш вщдши гшоталамусу, зорових трактав, основи шжок мозку отриму-ють кровопостачання з басейну сонних артерш, а сосочкопод1бш тша та задш вщдши основи шжок мозку — з ВББ. При цьому вщсутня мож-ливють перерозподшу кров1, зсуву динам1чно! р1вноваги за стенозуючих процеав в одному з зазначених басейшв. Вимкнення цих артерш тд час виконання прямо! операцп школи супро-воджуеться травмуванням або стисненням ЗСА. За ввдсутност повнощнного колатерального притоку в басейш пошкоджено! артерп з ВББ (зсув динам1чно! р1вноваги) виникае загроза гемодинам1чних порушень в зош гшоталамусу та зорового тракту [2, 7, 21, 22].
В деяких наших спостереженнях АА супрак-лино!дного вщдшу ВСА була значних розм1р1в, пришийков! дшянки МА поширювалися або включали початков! ввддши ЗСА ! передньо!
■ 4\Л Г
Рис. 7. Сггчаста (плексиформна) будова ПСА. А — схема; Б — макропрепарат.
ч. / I 3
Ж
I
Л
Рис. 8. Пгантська АА право! ВСА (стршка), задня трифуркащя. А — ангюграми; Б — макропрепарат.
артерп судинного сплетiння (рис. 8). Така особ-ливiсть вщгалуження ЗСА вiд аневризматичного мiшка, особливо у випадках задньо! трифурка-цп, коли оклюзiя цiеi судини може привести до гемодинамiчних порушень в басейш вiдповiдноi ЗМА, робить досить проблематичним радикальне вимкнення МА ВСА. Ендовазальний метод з введенням балона (сшрал!) в порожнину аневризматичного мшка дуже небезпечний, оскiльки пiдвищуеться можливють оклюзii початкових вiддiлiв ЗСА. Бшьш доцiльним в даному випадку е виключення МА мiкрохiрургiчним методом.
СМА, подiбно iншим судинам головного мозку, може дшитися за магiстральним або розсипним типом. Рщко спостерiгають змшаний тип розгалуження з ознаками одного та шшого типу. Як показали нашi спостереження, МА СМА частше утворюються за розсипного типу розгалуження. Вони мають, як правило, ововдну або шароподiбну форму, локалiзуються в мющ розгалуження магiстралей другого порядку на межi дiлянок М1-М2. За топографiею такi МА прилягають до порогу острiвця у глибинi бiчноi ями мозку. Шийка переважно невелика, шдхщ до неi ускладнений у зв'язку з щшьним приля-ганням аневризматичного мшка до прилеглих судинних магютралей (рис. 9) [11, 23, 25].
Перешкоди тд час вщкритого вимкнення таких МА виникають при повторних кровови-
ливах. При цьому аневризма оточена щшьними сполучнотканинними спайками, яш пронизують бiчну яму мозку та перивазальш простори дiля-нок М1-М2 СМА. Розташування аневризматичного мшка, в якому шийка е прямим продовжен-ням магiстрального судинного стовбура, дозволяе легко проникнути в порожнину МА ендова-зальним способом. Для прямого вимкнення, яке здшснюють шляхом шдходу по крилу основно! кiстки, бшьш сприятливою е "неускладнена" АА, тобто, коли крововилив е первинним. В наших дослщженнях спостерiгали дзеркальнi МА, роз-ташоваш симетрично на обох СМА, частше на межi дiлянок М1-М2 (рис. 10).
Особливоси топографii таких АА, а саме розташування у передшх ввддшах острiвця (бiля його порогу), за якого верхiвка аневризми спрямована до верхньоi поверхнi скроневоi частки спричиняе при п розривi вихвд кровi в передньо-верхнi вiддiли скрош або основу ост-рiвця. За першого варiанту крововилив руйнуе зону мигдаликового комплексу та може поши-рюватися до нижнього рогу бiчного шлуночка. Якщо крововилив спрямований до передшх вщдшв острiвця, утворюеться iнсульт-гематома в дшянщ пiдкiркових ганглiiв та зовшшньо! i внутрiшньоi капсул. Розрив таких МА часто виявляеться в дшянщ верхiвки та прилеглих до неi часток тша аневризматичного мiшка.
Рис. 9. Розсипний тип розгалуження СМА. МА (стр1лка) розташована в м1сщ переходу д1лянки М1 в М2 (под1лу основного стовбура на плки першого порядку) СМА. А — макропрепарат; Б — ангшграма.
Рис. 10. Численш МА (стршки): дзеркальш МА обох СМА, ПСА, МА в мгёщ вщходження л1во'1 верх-ньо°1' мозочково' артерп. МА ПСА та СМА (д1лянки М1-М2) праворуч клшовань А — макропрепарат; Б — ангюграми.
Отже, юнуе певний зв'язок м1ж особливос-тями топографп АА передньо! половини АКВМ та вар1антами розгалуження й анастомозування артер1альних маистралей.
Висновки. 1. Встановлений певний зв'язок м1ж анатом1чною будовою АКВМ — передньою трифуркащею ВСА та локал1защею аневризм ПМА-ПСА.
2. Аневризми ПМА-ПСА, яш ствюнують з вар1антом передньо! трифуркац!!, мають ввдносно широку шийку ! е, власне кажучи, утвореннями ПМА на меж1 дшянок А1-А2. 1х верх1вка спрямована у протилежний бш в1д мюця початку АА. При !х розрив1 кров руйнуе речовину мед1альних в!ддш1в лобово! частки з утворенням шсульт-гематоми ! досить часто прориваеться у шлуночкову систему мозку.
3. АА власне ПСА за симетрично! будови переднього швкола АКВМ мають в1дносно невелику шийку, спрямоваш по середн1й л1н1!, за !х розриву виникае крововилив в цистерну мозолистого тша, !нколи з руйнуванням термь нально! пластинки ! проривом кров1 в порож-
нину III шлуночка. Топограф1я таких МА та !х розташування, а також особливост! геометрп АА ПСА-ПМА обгрунтовують необх1дн1сть застосування м!крох1руричного методу оперативного втручання як бшьш рац1онального ! безпечного для хворого.
4. МА супраклино!дного в1дд1лу ВСА мають ввдносно велик! розм1ри ! перебувають у складних взаемовщносинах з ЗСА, устя яко! розташоване поруч з шийкою МА або навиъ починаеться з самого аневризматичного м1шка. Щ обставини зумовлюють необх1дн1сть ретель-ного тдходу до вибору тактики оперативного втручання. Основним моментом при цьому е виважена ощнка особливостей вар1анту топогра-ф1! судин, розм1р1в МА, !! шийки та вираженост! патолог1чних змш.
5. Аневризми СМА часто розташоваш в д1лянц1 М1-М2, верх1вка МА спрямована до верхньо! д1лянки скронево! частки, отже, кро-вовилив поширюеться по б1чнш борозн1 мозку в передньо-верхш в1дд1ли скрон1 та основу остр1вця.
Список лгтератури
1. Арутюнов А.И., Злотник Э.И. Успехи хирургического лечения аневризм сосудов головного мозга // Вопр. нейрохирургии. — 1967. — №5. — С.21-29.
2. Беленькая Р.М. Особенности клинического синдрома закупорки внутренней сонной артерии при некоторых вариантах ее ветвления // Вопр. нейрохирургии. — М., 1968. — С.18-22.
3. Васин Н.Я. К вопросу об оперативных доступах к артериальным аневризмам Сильвиевой борозды // Клиника и хирургическое лечение сосудистых заболеваний головного мозга. — Л., 1965.
— С.30-36.
4. Забродская Ю.М. Патологоанатомическая характеристика изменений в сочленениях артерий основания головного мозга (к проблеме происхождения аневризм): Автореф. дис. ... канд. мед. наук.
— СПб, 1996.
5. Злотник Э.И. Аневризмы сосудов головного мозга.
— Минск, 1967. — 296 с.
6. Злотник Э.И., Олешкевич Ф.В., Красильникова Н.Я. Хирургическое лечение мешотчатых аневризм сосудов головного мозга // Здравоохр. Белоруссии. — 1970. — №9. — С.12-16.
7. Коновалов А.Н. Хирургическое лечение артериальных аневризм головного мозга: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. — М., 1970. — 23 с.
8. Медведев Ю.А., Забродская Ю.М. Новая концепция происхождения бифуркационных аневризм артерий основания головного мозга. — СПб, 2000. — 167 с.
9. Медведев Ю.А., Мацко Д.Е. Патологическая анатомия аневризм артерий головного мозга в свете их хирургического лечения // Арх. патологии.
— 1983. — №1. — С.81-90.
10. Медведев Ю.А., Мацко Д.Е. Аневризмы и пороки развития сосудов мозга. — СПб, 1993. — Т.1.
11. Медведев Ю.А., Мацко Д.Е., Забродская Ю.М. Бифуркационная недостаточность артериального круга большого мозга (к проблеме происхождения бифуркационно-гемодинамических аневризм) // Очерки по патологии нервной системы. — СПб, 1996. — С.83-94.
12. Негрецкий А.П. Клинико-анатомический анализ причин летальных исходов больных с аневризмами артерий головного мозга: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. — М., 1992.
13. Сон А.С. Хiрургiчне лшування в гострому перкда ускладнених субарахно!дальних крововиливiв внаслщок розриву артерiальних аневризм перед-шх вщдШв артерiального кола головного мозку: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. — 2001. — 39 с.
14. Цимейко О.А., Мороз В.В., Скорохода И.И. Тактика оперативного лечения артериальных аневризм в остром периоде кровоизлияния // III съезд нейрохирургов России: Материалы съезда. — СПб, 2002. — С.385-386.
15. Черняк Ю.С. Дефекты мышечной оболочки бифуркаций артериального круга мозга и этиопатогенез мешотчатых аневризм // Вопросы нейрохирургической анатомии головного мозга. — Л., 1971.
— С.62-67.
16. Щеглов В.И. Эндоваскулярное выключение мешотчатых артериальных аневризм // Материалы III Всесоюз. съезда нейрохирургов. — М., 1983. — C.140-144.
17. Van Alphen H.A., Gao Y.Z., Kamphorst W. An acute experimental model of saccular aneurysms in the rat // Neurol. Res. — 1990. — V.12. — P.256-259.
18. Andrews R.I., Spiegel P.K. Intracranial aneurysms (age, sex, blood pressure and multiplicity) in an unselected series of patients // J. Neurosurg. — 1979.
— V.51. — P. 27-32.
19. Campbell G.J., Eng P., Roach M.R. Fenestrations in the internal elastic lamina at bifurcations of human cerebral arteries // Stroke. — 1981. — V.12.
— P.489-496.
20. Glynn L. E. Medial defects in the circle of Willis and their relation to aneurysm formation // J. Pathol. Bacteriol. — 1940. — V.51. — P.213-222.
21. Hassler O. Morphological studies on the large cerebral arteries with reference of the aetiology of SAH. — Uppsala, 1961.
22. Medvedev Yu.A., Zabrodskaya Yu.M. Distentio juncturarum circuli arterialis cerebri // 7th Congr. of the Baltic Neurosurgical Association. Abstracts.
— Vilnius, 1997. — P.122.
23. Okahara M., Kiyosue H. Anatomic variations of the cerebral arteries and their embryology: a pictorial review // Eur. Radiol. — 2002. — Р.2548-2561.
24. Schievink W.I. Genetics of intracranial aneurysm // Neurosurgery. — 1997. — V.40. — P.651-663.
25. Sheffield E.A., Wetter R.O. Age changes at cerebral artery bifurcations and the pathogenesis of berry aneurysms // J. Neurol. Sci. — 1980. — V.46.
— P.341-352.
26. Stehbens W. E. Medial defects of the cerebral arteries of man // J. Pathol. Bacteriol. — 1959.
— V.78. — P.179-185.
27. Stehbens W. E. Pathology and pathogenesis of intracranial berry aneurysms // Neurol. Res.
— 1990. — V.12. — P. 29-34.
28. Sugai M., Shoji M. Pathogenesis of so-called congenital aneurysms of the brain // Acta Pathol. Jap. — 1968. — V.18. — P.139-160.
29. Weir B. Intracranial aneurysm and subarachnoidal hemorrhage: An overview // Wilkins R.H., Rengachary S.S. Neurosurgery. — N.Y., 1985. — V.2.
— P.1308-1329.
Особенности топографии аневризм бассейна сонных артерий Шамаев М.И., Цимейко О.А., Скорохода И.И, Малышева Т.А., Мороз В.В., Нуредин Шахин
Ра^мотрены особенности топографии артериальных аневризм переднего полукруга артериального круга большого мозга в сопоставлении с вариантами хода, ветвления и анастомозирования его сосудов на основе сравнения результатов анатомических и ангиогра-фических исследований. Полученные данные могут быть использованы нейрохирургами при определении тактики и метода операции по поводу артериальной аневризмы головного мозга.
The topography peculiarities of carotid vessels aneurysms Shamaev M.I., Tsimeyko O.A., Skorokhoda I.I., Malysheva T.A., Moroz V.V., Nuredin Shahin
The peculiarities of anterior semicircular of the arterial circle of Willis saccular aneurysms' topography in comparison with variants of path, branching and cerebral vessels anastomosing based on results of anatomic and angiographical investigation are presented. These datas could be used by neurosurgeons for determination of approach, methods and surgical management in patients with saccular aneurysms of this region.
