CC BY
42
8. Скаб О. Вплив тривалого перорального введения калто GixpoMaiy на гематолопчш показиики кpовi кpолiв / О. Скаб, Г. Антоняк, Н. Хомич, Н. Паиас // Вюник Львiвського нащонального аграрного ушверситету. Сер: Агpоиомiя. - 2013. -Вип. 17, № 2. - С. 440-445.
9. Антоняк Г. Л. Вплив препарату «Е-селен» та бюмаси дpiжджiв Phaffia rhodozyma на енергетичний обмiи в еритроцитах кролишв за умов перорального надходження калда бiхpоматy / Г. Л. Антоняк, О. Б. Скаб // Науковий вюник Львiвського нащонального yиiвеpситетy ветеринарно! медицини та бiотехиологiй iM. С. З. Гжицького. - 2013. - Вип. 15, № 1, Ч. 2. - С. 3-9.
10. Ohkawa H. Assay for lipid peroxides in animal tissues by thiobarbituric acid reaction / H. Ohkawa, N. Ohishi, K. Yagi // Anal. Biochem. - 1979. - Vol. 95. - P. 351-358.
11. Ellman G. L. Tissue sulfhydryl groups / G. L. Ellman // Arch. Biochem. Biophys. -1959. - Vol. 82. - P. 70-77.
12. Дубинина Е. Е. Активность и изоферментный спектр СОД эритроцитов / Е. Е. Дубинина, Л. Я. Сальникова, Л. Ф. Ефимова // Лаб. дело. - 1983. - № 10. - С. 30-33.
13. Королюк М. А. Метод определения активности каталазы / М. А. Королюк, Л. И. Иванова, И. Г. Майорова, В. Е. Токарев // Лаб. дело. - 1983. - № 10. - С. 16-18.
14. Моин В. М. Простой и специфический метод определения активности глутатионпероксидазы в эритроцитах / В. М. Моин // Лаб. дело. - 1986. - № 12. -С. 724-727.
15. Bergmeyer U. Methods of Enzymatic Analysis / U. Bergmeyer, M. Grassl / Verlag Chemie.: Weinheim-Deerfield Beach, Florida-Basel. - 1983. - 500 p.
16. Lowry O. H. Protein measurement with the Folin phenol reagent / O. H. Lowry, N. J. Rosebrough, A. L. Farr, R. J. Randall // J. Biol. Chem. - 1951. - Vol. 193, N 1. - P. 265-275.
17. Myers J. M. The intracellular redox stress caused by hexavalent chromium is selective for proteins that have key roles in cell survival and thiol redox control / J. M. Myers, W. E. Antholine, C. R. Myers // Toxicology. - 2011. - Vol. 281, N 1-3. - P. 37-47.
Стаття надтшла до редакцИ 8.09.2015
УДК 636.083.312.5:636.2
Чубко Ю. В., астрантка * (E-mail: yuliasia1@mail.ru) ©
Вгнницький нацгональний аграрный утверситет, м.В!нниця
ОСОБЛИВОСТ1 ПОВЕД1НКИ НАДРЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ
ВЕЛИКО! РОГАТО! ХУДОБИ ЗА Р1ЗНИХ УМОВ УТРИМАННЯ ТА К1ЛЬКОСТ1 СКОТОМ1СЦЬ У ГРУПОВИХ КЛ1ТКАХ
Встановлена доцгльнгсть обладнання групових клток для надремонтного молодняку великог рогатог худоби боксами для вгдпочинку у поргвняннг без гхнього обладнання, що дозволяе, особливо покращити умови погдання корму. Доведена закономерность, що при зменшенг кглькостг бичкгв у групових клтках вгдбуваеться скорочення термту, погдання кормгв. Знаходження бичкгв без дш та комфортному рус1 практично не встановлено у д1ях бичкгв вгроггдних ргзниць при гх утриманш у ргзних за поголгв'ям групових клтках. ВирШення проблеми поведтки надремонтного молодняку великоiрогатог худоби за ргзних умов утримання та кглькостг скотомгсць у групових клтках. Дослгдження дгй поведгнки в умовах ргзних за потужнгстю тдприемств гз виробництва молока закгнченого виробничого циклу (32, 64, 200, 400 кор1в) пгдтверджують доцгльнгсть пошуку оптимальног кглькостг поголгв'я бичкгв у груповгй клгтцг.
Ключов'1 слова: поведгнка, надремонтний молодняк, етолог1я, азбука дгй, комфортний рух, груповг клтки.
* Науковий кеpiвник: д.с.-г.н., професор Польовий Л.В. в Чубко Ю. В., 2015
436
УДК 636.083.312.5:636.2
Чубко Ю. В., аспирантка
Винницкий национальный аграрный университет ОСОБЕННОСТИ ПОВЕДЕНИЯ НАДРЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКА КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА ПРИ РАЗЛИЧНЫХ УСЛОВИЯХ СОДЕРЖАНИЯ И КОЛИЧЕСТВА СКОТОМЕСТ В ГРУППОВЫХ КЛЕТКАХ
Установлена целесообразность оборудования групповых клеток для надремонтного молодняка крупного рогатого скота боксами для отдыха по сравнению без их оборудования, что позволяет особенно улучшить условия поедания корма. Доказана закономерность, что при уменьшении количества бычков в групповых клетках происходит сокращение срока, поедание кормов. Нахождение бычков без действий и комфортном движении практически не установлено в действиях бычков возможных разниц при их содержании в различных по поголовью групповых клетках. Решение проблемы поведения надремонтного молодняка крупного рогатого скота при различных условиях содержания и количества скотомест в групповых клетках. Исследование действий поведения в условиях различных по мощности предприятий по производству молока законченного производственного цикла (32, 64, 200, 400 коров) подтверждают целесообразность поиска оптимального количества поголовья бычков в групповой клетке.
Ключевые слова: поведение, надремонтный молодняк, этология, азбука действий, комфортное движение, групповые клетки.
UDC 636.083.312.5:636.2
Chubko Y., Postgraduate.
Vinnytsia National Agrarian University FEATURES NADREMONTNOHO BEHAVIOR OF YOUNG CATTLE UNDER DIFFERENT CONDITIONS AND THE NUMBER SKOTOMISTS IN GROUP
The expediency of equipment for cell group nadremontnoho young cattle boxes for recreation than without their equipment to especially improve conditions eating feed. Pattern proved that with the reduced number of calves in group cages is shortening, eating fodder. Finding bulls without action and comfortable movement practically not set in action bulls probable differences in their content in different livestock group cages. Addressing behavior nadremontnoho young cattle under different conditions and the number skotomists in group cages. Action Research behavior under different power companies for the production of milk finished production cycle (32, 64, 200, 400 cows) justify the search of the optimal number of livestock bulls in group cage.
Key words: behavior of Heifer, ethology, ABC Action, comfortable movement, performance, group cells.
Вступ. Домашш тварини об'еднуються людиною у штучш групи, яю при виробнищи продукци, зокрема яловичини, як правило утримуються у групових кликах. У штучно створених умовах починають працювати сво! закони, спрямоваш на пристосування тварин до нового середовища. У результат чого встановлюеться ieрархiя тварин. Визначення субординаци супроводжуеться рiзними поведшковими реакщями тварин i зростанням конфлштних ситуацш [1].
Матерiали i методи дослщжень. Вивчення поведшкових реакцш надремонтного молодняку велико! рогато! худоби за рiзних умов утримання, кшькосп скотомюць у групових клггках та створення умов комфортного вщпочинку для бичюв.
Методика дослщжень. Етолопчш дослщження проводились протягом 120 хвилин вщ початку по!дання кормiв надремонтним молодняком (бички укра!нсько!
437
чорно-рябо! молочно! породи) у вщ 12 та 14 мюящв. Ощнка поведшки пiддослiдних бичкiв проводилась три рази на добу (вранщ, в общ та ввечер^. Дослщжували такi поведiнковi дп: бички стоять по!дають корм, жують корм, знаходяться без дш, виконують комфортний рух та ходять i лежать. Дослщження допомагали проводити три спецiалiста господарства, яю використовували для оцiнки азбуку елеменив та актiв поведiнки бичюв за методикою М. В. Зубця, М. Ф. Токарева, Д. Т. Вшничука (1996 р., роздiл: «Методика исследований в этологии»). Утримання пщдослщних надремонтних бичюв передбачено безприв'язне у групових клiтках на 5 голiв (32 корiв у стадi), 5 (64 корови у стад^, 10 голiв (200 корiв у стад^, 20 голiв (400 корiв у стад^ та у обладнаних групових клггках iз боксами вiдповiдно: 5(32), 5(64), 10(200), 20(400).
Бюметрична обробка отриманих результат дослiджень проведена методикою М. О. Плохшського (1989) та В. С. Патрова i ствавторами (2000) з використанням ЕОМ. Результати середшх значень вважали статистично вiрогiдними при Р<0,05.
Результати дослiджень. Встановлено, що бички укра!нсько! чорно-рябо! молочно!, породи у 12-ти мюячному вщ (табл.1) по!дають корм стоячи по 46,28 хв (груповi клiтки на 5 голiв, обладнанi боксами, пщприемство на 32 корови).
Таблиця 1
Поведшка бичкiв украТнськоТ чорно-рябоТ молочноТ породи у 12-ти мiсячного вжу при утриманнi у боксах та за рiзною кiлькiстю Тх у групових кштках,
М±m
Потужшсть шдприемств,кор1в
Час/хв. 32 64 200 400
Тварин у груповш кл1тщ
5 5 10 20
Стоять вдять 46,28±0,416 46,86±0,372 39,64±0,726*** 37,91±0,358***
Стоять жують 18,05±0,624 18,87±0,473 21,20±0,753** 23,00±0,523***
Стоять без дш 5,49±0,399 5,65±0,333 6,55±0,370 7,78±0,221
Стоять комфортний рух 7,10±0,480 7,54±0,281 8,60±0,294 8,78±0,180
Ходять 13,56±0,493 14,75±0,996 19,50±0,456*** 20,83±0,465***
Лежать 28,47±0,619 27,49±0,920 26,50±0,394* 22,13±0,571***
1з даних таблиц 1 видно, що у таких же групових кттках, але у пщприемсга на 64 корови бички по!дали корм 46,86 хв. Збшьшення кiлькостi тварин у груповш клiтцi до 10 голiв призвело до бiльш iнтенсивного по!дання бичками кормiв порiвняно iз груповою клггкою (5 голiв) на 6,64 хв. ( Р<0,001) та у клггщ на 20 голiв - на 8,37 хв (Р<0,001). Цi даш свiдчать про те, що збшьшення поголiв'я у групових клiтках, обладнаних боксами у 12-мюячному вщ призводить до зменшення часу який витрачаеться бичками на по!дання корму, особливо у кл^щ на 20 голiв на 18,08 % у порiвняннi iз груповою клiткою на 5 голiв, (див.табл. 1). Так, жуйки найменший час встановлено у групових клггках на 5 голiв (18,05 i 18,87 хв), на 10 голiв - бiльше на 17,45% та на 20 голiв - 27,42%. Суттевих вiдмiнностей за дiями «стоять без дш» i «стоять комфортний рух» не встановлено у дослщжуваних тварин, яю утримуються в групових кттках.
Рухалися бички найбшьш у групових клiтках на 20 голiв (20,83 хв), а найменше - у групових клiтках на 5 голiв (13,56 хв), (Р<0,001).
Вiдпочивають бички найменше у групових кттках на 20 голiв (22,13 хв). Зменшення кшькосп бичкiв у груповш кл^щ до 5 голiв привело до пiдвищення часу на вщпочинок до 28,47 хв. або на 28,65%.
438
Отже, бшьш комфортш умови для вщпочинку бичюв е rpynoBi клiтки, обладнаних боксами на 5 голiв.
У групових клiтках яю не мають обладнаних бокшв встановлено, що 45,1 хв витраченi i3 120 хв на по1дання корму бичками по 5 голiв у кл^щ (пiдприемство на 32 корови). У груповш клiтцi на 20 голiв бички вживали корм 35,55 хв, що швидше на 9,55 хв (табл. 2).
Так, при збшьшенш кшькост тварин у кттщ конкyрентнi вiдносини прискорюють по1дання кормiв. Вiдповiдно збiльшення часу жуйки при 10 головах -P<0,05 та при 20 головах - P<0,001 у порiвняннi i3 5 головами.
В поведшщ бичкiв за параметрами «стоять без дш» та «стоять комфортний рух» залежно вiд кшькосп бичкiв у грyповiй клiтцi суттевих вiдмiнностей не встановлено
Вiдсyтнiсть боксiв також i 1х обладнання i3 збшьшенням поголiв'я у групових клiтках приводять до бшьших витрат часу на рух та на зменшення часу вщпочинку при вiрогiдних рiзницях на рiвнi P<0,001 на 10 i 20 голiв порiвняно iз 5 головами у кттщ.
Таблиця 2
Поведшка бичкiв украТнськоТ чорно-рябоТ молочноТ породи у 12-ти мiсячному вщ при утриманнi без боксiв та за рiзною кiлькiстю Тх у групових кликах,
М±т
Час/хв. Потужшсть шдприемств,кор1в
32 64 200 400
Тварин у груповш клищ
5 5 10 20
Стоять 1дять 45,1±0,771 42,34±0,667** 36,99±0,932*** 35,55±0,712 ***
Стоять жують 20,7±0,590 20,76±0,581 23,55±0,906* 26,44±0,372 ***
Стоять без дш 4,32±0,315 4,44±0,234 6,80±0,717 5,25±0,506
Стоять комфортний рух 7,00±0,310 6,59±0,212 8,40±0,670 8,96±0,454
Ходять 16,38±0,384 17,68±0,272 25,03±0,834*** 26,96±0,412 ***
Лежать 26,42±0,406 26,42±0,557 18,61±0,424*** 16,23±0,340 ***
Обладнання у групових кликах боксiв, порiвняно з 1х вiдсyтнiстю за азбуками дш: вiдпочинкy, по1дання кормiв та стояння без дiй позитивно впливае на бичюв, а жуйка та рух - негативно, тобто бички помалше жують корми та рухаються (рис.1).
У 14-мюячному вiцi бички по1дали корм вiд 42,11 хв ( 20 голiв у грyповiй кттщ, обладнаннi боксами) до 53,46 хв (5голiв пiдприемства на 64 корови iз утриманням у боксах) при рiзницi вiрогiдностi P<0,001 (табл. 3).
1з даних таблицi 3 видно, що жуйка термiном 18,65 хв встановлена у груш надремонтного молодняку при утриманш 5 голiв (тдприемство на 32 корови), а по 10 голiв - бiльше на 14,74% (P<0,01), по 20 голiв - бiльше на 19,84% (P<0,001).
Стоять бички без дiй у груповш кттщ на 5 голiв (пiдприемство на 32 корови) складае 3,29 хв., у груповш клггщ на 10 голiв - 5,85 хв, що бшьше на 77,81% та у груповш клггщ на 20 голiв - 7,08 хв., що порiвняно iз 5 головами бшьше у 2,15 рази (P<0,001).
439
200 150 à? 100 50
- ^^
0 1 2 3 4 5 6
-Ряд1 102,6 87,2 127,1 101,4 107,7 107,7
-Ряд2 110,4 90,9 127,2 114,4 83,4 104
-Ряд3 107,2 90 96,3 102,4 77,9 142,4
-Ряд4 106,6 90,4 148,2 98 77,3 136,3
Рис. 1. Ощнка поведшки бичюв за азбуками дш у 12-мкячному вщ^ обладнаних групових кликах боксами порiвняно з Тх вщсутшстю
Приттки: 1-стоять !дять; 2-стоять жують; 3-стоять без дш; 4- комфортний рух; 5-ходять; 6-лежать. Ряд1-32 кор1в; Ряд2-64 кор1в; Ряд3-200кор1в; Ряд4-400 кор1в.
Таблиця 3
Поведiнка бичюв украТнськоТ чорно-рябоТ молочноТ породи у 14-ти мкячному вiцi при утриманм у боксах та за рiзною кiлькiстю Тх у групових кштках, М±ш
Час/хв.
32
П0тужнiсть ШдприемСТв,кор1в
64
200
400
5
Тварин у груповш клтгщ
5
10
20
Стоять Удять
52,58±0,379
53,46±0,230
45,34±0,396***
42,11±0,332***
Стоять жують
18,65±0,511
18,27±0,424
21,40±0,715*
22,35±0,406***
Стоять без дш
3,29±0,419
3,65±0,233
5,85±0,307***
7,08±0,201***
Стоять
комфортний рух
3,29±0,419
3,65±0,233
5,85±0,307***
7,08±0,201***
Ходять
5,10±0,318
4,94±0,813
6,50±0,159***
8,18±0,190***
Лежать
30,27±0,672
29,29±0,316
27,20±0,368***
24,13±0,607***
Комфортний рух бичюв у груповш кттщ на 5 гол1в (тдприемство на 32 корови) складае 5,1 хв., у груповш клгтщ на 10 гол1в - 6,5 хв р1зниця при (P<0,001 пор1вняно з 5 головами) та 8,18 хв ( групова кттка на 20 гол1в, обладнана боксами) при P<0,001 пор1вняно з 5 головами. Так, i3 збшьшенням погол1в'я у груповш кттщ комфортний рух досяг 8,18хв.
Бички рухаються у груповш кл^щ обладнанiй боксами 10,45 хв (5 голiв), а при утриманш 10 i 20 голiв вiдповiдно на 32,06% i 57,70% (при P<0,001) бiльше.
Найбiльше часу бички вщпочивали у групових кштках на 5 голiв (5 голiв пiдпpиемство на 32 корови), i менше на 10,14% i 20,28% ri тварини, якi утримувались по 10 та 20 голiв вщповщно (при P<0,001).
У групових кликах без обладнання боксiв у 14 -ти мюячному вщ закономipностi дш поведiнки збереглись при викоpистаннi вшх констpукцiй групових клiток, але поpiвняно з обладнанням боксiв встановленi переваги за окремими поведшковими pеакцiями ( наприклад, рух бичкiв у кликах) (Рис.2).
440
Поведшка бичюв до 14-ти мюячного вшу за окремими параметрами при обладнаних боксах i без бокшв в часовому е^валент збшьшилась порГвняно з 12-ти мюячним вшом: по1дання корму на 11,1 % ( 20 голГв у клгтщ) до 14,4 % (10 голГв у клпщ) при боксовому утриманш та вщ 2,1% (20 голГв) до 20,8% ( 5 голГв, пiдприемство на 64 корови) при без обладнаних бокшв (табл.4)
Рис.2 Оцшка поведiнки бичкiв за азбуками дш у 14-ти мкячному вiцi, обладнаних групових кштках боксами у пор1внянн1 iз Тх вщсутшстю
Примитси: 1-стоять 1дять; 2-стоять жують; 3-стоять без дш; 4- комфортний рух; 5-ходять; 6-лежать. Ряд1-32 кор1в; Ряд2-64 кор1в; Ряд3-200кор1в; Ряд4-400 кор1в.
Таблиця 4
Поведшка бичюв украТнськоТ чорно-рябоТ молочноТ породи у 14-ти мкячному вiцi при утриманш без бокав та за рiзною кiлькiстю Тх у групових кштках,
М±т
Потужшсть тдприемств, кор1в
Час/хв. 32 | 64 | 200 400
Гол1в у груповш клищ
5 5 10 20
Стоять1дять 50,3±0,435 51,14±1,001 44,39±0,562 36,30±0,674
Стоять жують 19,9±0,473 19,36±0,581 21,15±0,406 25,69±0,372
Стоять без дш 3,75±0,315 3,65±0,223 6,31±0,717 7,04±0,529
Стоять комфортний рух 5,40±0,479 5,19±0,258 7,60±0,212 10,21±0,295
Ходять 12,38±0,406 12,88±0,329 23,36±0,777 25,21±0,318
Лежать 28,22±0,403 27,62±0,375 17,61±0,400 15,73±0,229
Дослiдження поведiнки бичюв у 14-ти мюячному вод вщносно до 12 мю. при yтриманнi у групових кликах обладнаних боксами, показали що у них збшьшився час по1дання корму. Вщпочинок бичюв у кликах без бокшв продовжуеться до 14 -ти мюячного вшу тшьки у групових клiтках на 5 голГв ( на 4,5 -107 %) (рис.3).
441
20 10 0 -10 -20 -30 -40 -50
Рис. 3. Поведшка бичкав у 14-Mic. вщ вщносно до 12 мкячних.
(утримання у боксах, %)
Примггки: 1-стоять вдять; 2-стоять жують; 3-стоять без дiй; 4- комфортный рух; 5-ходять; 6-лежать. Ряд1-32 корiв; Ряд2-64 корiв; Ряд3-200корiв; Ряд4-400 корiв.
Примiтки: 1-стоят1> вдять; 2-стоять жують; 3-стоять без дай; 4- комфортный рух; 5-ходять; 6-лежать. Ряд1-32 корiв; Ряд2-64 корiв; Ряд3-200корiв; Ряд4-400 корiв.
Вщпочинок бичюв у кликах, обладнаних боксами i3 збшьшенням вшу продовжувались на 2,6 % (10 голiв у клiтцi) до 9,0% ( 20 голiв у клггщ). Так, збiльшення кiлькостi тварин до 10 i 20 голiв у групових клiтках без бокшв не дало можливостi бичкам менше вiдпочивати у 14-ти мiсячному вщ порiвняно iз 12-ти мiсячним .
У груповш клiтцi без бокшв бички у 14 мiсячному вщ знаходяться "без дш" або у комфортному русi бiльше, вiдповiдно на 34,1% i 13,9% (рис. 4).
У той же час бшьше за шшими дiями: жуйки, руху у груповiй клiтцi незалежно вщ обладнання групових клiток бички iз вiком менше витрачали часу.
Висновки.
1. Доцшьно обладнати боксами груповi клiтки для надремонтного молодняку велико! рогато! худоби, це дозволяе особливо покращити умови надання корму та вщпочинку.
442
2. Встановлена закономiрнiсть зменшення кшькосп бичюв у групових кликах, де за результатами дш на шдвищення кормiв, вiдпочинку вiд 5 до 20 голiв у клищ вщбуваеться зменшення часу, а при рус навпаки збiльшення при вiрогiднiй рiзницi Р<0,001.
3. За часом стоянням без дш та комфортному рус практично не встановлено у поведшщ бичкiв вiрогiдних рiзниць при !х утриманнi у рiзних за поголiв'ям групових клiтках.
4.Перспективш дослiдження доцiльно провести iз врахуванням впливу поведiнки надремонтного молодняку за рiзних умов утримання та конструкцп групових клiток на кiлькiсть та яюсть виробництва яловичини.
Перспективи подальших дослiджень. В умовах недостатнього рiвня годiвлi, площ утримання пiдвищуeться прояв рангово! субординаци, а при кращих умовах годiвлi та утримання мiжрангова боротьба майже не спостерiгаeться [2].
За промисловою технологieю виробництва продукци скотарства видiляють такi основш форми поведiнки велико! рогато! худоби: стадна, кормова, комфортна, статева, материнська та продуктивна [3]. Дикi тварини об'еднуються у невеликi групи (20-30 голiв), а домашнi - ми групуемо вiд 5 до 200 голiв [4].
Кормова поведiнка проявляеться однозначно iз споживанням корму, вщпочинком, лежанням, жуйкою, напуванням i знову споживанням корму, а здатшсть худоби споживати кормiв бiльше i швидше впливае на !хню продуктивнiсть [5]
Комфортна поведшка характеризуеться вибором худобою зручного мюця для вiдпочинку, потребами перебування в споко! i рус, доглядом за тiлом, природнiм випорожненням екскремеш!в [6].
Невирiшенi частини проблеми. За перiод реформування аграрного сектору Укра!ни потужнiсть пiдприемств iз виробництва молока i отримання надремонтного молодняку суттево зменшилось, у межах одного сшьськогосподарського пiдприемства, де найбiльше пiдприемств з поголiв'ям вiд 32 до 400 корiв, що у сучасних умовах привело до неращонального використання надремонтного молодняку велико! рогато! худоби не створенш для них комфортних умов утримання, як б проявлялися етолопчними природнiми iнстинктами.
Лiтература
1. Бурлака В. А. Аз - Буки - Вед1 тваринника / В. А. Бурлака, М. М. Кривий, В. Ф. Шевчук та ш.. Житомир: ПП «Рута», 2007. - С.16-20
2. Польовий Л. В. Методичн рекомендацп по використанню групових клггок для утримання надремонтного молодняку у р1зш технолопчш перюди / Л. В. Польовий, Т. Д. Романенко // Вшниця: ВДАУ, 2001-18с.
3. Зубець М. В. Этология крупного рогатого скота / М. В. Зубец, Н. Ф.Токарев, Д. Т. Винничук. - К.: Аграрна наука, 1996.- С.11-27.
4. Великжанин В. Н. Методичные рекомендации по изучению поведения сельскохозяйственных животных / В. Н. Великжанин - Л., 1975. - 48с.
5. Пономарев Н. В. Этологические аспекты содержания животных / Н. В. Пономарев // Сельское хозяйство за рубежом, 1982.- №9.- С.51-54
6. Паска М. З. Етолопчш показники телят волинсько! м'ясно! породи в онтогенез! / М.З. Паска // Науковий вюник ЛНУВМ та Бютехнологп, 2013.- Т.15, №3 (57). ч.3. - С. 406-410.
Стаття надшшла до редакцИ 25.09.2015
443
УДК 637.54'652.04/.05:636.087
Яценко I. В., д. вет. н., професор, академк АН ВО Укра!ни (yacenko-71@yandex.ru) Кириченко В. М., лшар ветеринарно! медицини ©
Харювська державна зооветеринарна академ1я, м. Харюв
Х1М1ЧНИЙ СКЛАД ТА КАЛОРШШСТЬ Б1ЛОГО I ЧЕРВОНОГО М'ЯСА КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ЗА ЗБАГАЧЕННЯ РАЦ1ОНУ НАНОМ1КРОЕЛЕМЕНТНОЮ КОРМОВОЮ ДОБАВКОЮ «М1КРОСТИМУЛ1Н»
Дослгдженнями хгмгчного складу та калорШностг бтого i червоного м'яса курчат-бройлер1в за збагачення рацюну наномжроелементною кормовою добавкою (НМКД) «Мiкростимулiн», встановлено покращення якостi м'яса тд дieю щег кормовог добавки за рахунок збтьшення масовог частки сухог речовини, зокрема збтьшення вмюту сирого жиру i быку та зменшення вмюту вологи, що в свою чергу тдвищуе калорштсть м'яса.
Ключов1 слова: курчата-бройлери, хiмiчний склад м'яса, енергетична цттсть м'яса, наномжроелементна кормова добавка «Мжростимулт».
УДК 637.54'652.04/.05:636.087
Яценко И. В., д вет. н., профессор, академик АН ВО Украины, Кириченко В. М., врач ветеринарной медицины Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков ХИМИЧЕСКИЙ СОСТАВ И КАЛОРИЙНОСТЬ БЕЛОГО И КРАСНОГО МЯСА ЦЫПЛЯТ-БРОЙЛЕРОВ ПРИ ОБОГАЩЕНИИ РАЦИОНА НАНОМИКРОЭЛЕМЕНТНОЙ КОРМОВОЙ ДОБАВКОЙ «МИКРОСТИМУЛИН» Исследованиями химического состава и калорийности белого и красного мяса цыплят-бройлеров при обогащении рациона наномикроэлементной кормовой добавкой (НМКД) «Микростимулин», установлено улучшение качества мяса под действием этой кормовой добавки за счет увеличения массовой доли сухого вещества, в частности увеличение содержания сырого жира и белка, а также уменьшение содержания влаги, что в свою очередь повышает калорийность мяса.
Ключевые слова: цыплята-бройлеры, химический состав мяса, энергетическая ценность мяса, наномикроэлементная кормовая добавка «Микростимулин».
УДК 637.54'652.04/.05:636.087
I. V. Yatsenko, doctor vet.sc., Professor, Academician UHAS V. M. Kirichenko, veterinarian doctor.
Kharkiv State Zooveterinarian Academy, Kharkiv CHEMICAL COMPOSITION AND CALORIC OF RED AND WHITE CHICKENS-BROILERS MEAT AFTER AT ENRICHING THE DIET OF FEED WITH NANOTRACE ELEMENTS ADDITIVES "MIKROSTIMULIN" Studies of the chemical composition and caloric content of white and red meat of broiler chickens at enrichment diet of nanotrace elements feed additive (NEFA) «Mikrostimulin» is set to improve the quality of meat under the influence of the feed additive by increasing the mass fraction of the dry matter, in particular the increase in the content of crude fat and protein and reduction of the moisture content, which in turn increases calorie meat.
Key words: broiler chickens, the chemical composition of meat, energy value of meat nanotrace elements feed additive «Mikrostimulin».
© Яценко I. В., Кириченко В. М., 2015
444
