CC BY
15
УДК: 616.521-06:616.14-007.14+616.12-008.331.1]07-053.9
Особливост кл^чних пронв1в, переб^у паратравматично1 екземи у хворих похилого та старечого вжу з супутшм варикозним симптомокомплексом та гшертошчною хворобою
Баншасер Ахмед Мохаммадамiн Ахмед
Запор1зький державний медичний ушверситет
Пщ спостереженням знаходилось 90 хворих (36 чоловшв та 54 жшки у вiцi вщ 60 до 89 рокiв, середнш вiк -71,4 ± 5,6 рогав) на паратравматичну екзему з супутым варикозним симптомокомплексом; серед них було 69 (76,7 %) хворих iз супутньою артерiальною гiпертензieю (АГ). Ппертошчна хвороба у 67 з 69 (97,1 %) до-слщжуваних хворих похилого та старечого вку переважно розвинулась у вiцi до 50 роюв. Хворi пред'являли скарги, що мали тенденцю до наростання по мiрi збiльшення стадií ппертошчноТ хвороби, а також були бтьш торпiднi, що, ймовiрно, обумовлено розвитком раншх обмiнно-дистрофiчних мiкроциркуляторних розладiв у ширь У ходi дослщження була встановлена позитивна кореляцiя мiж вiком хворих та перебiгом екземи. У грут до-слiджуваних хворих з супутньою АГ клУчна картина, особливо у гострш стадií, характеризувалась переважно ексудативно-везикульозною висипкою, надмiрним мокнуттям на фонi розповсюдженоТ еритеми. У грут хворих без супутньоТ АГ було виявлено, що в клУчшй картин переважали iнфiльтративнi явища. Вираженють еритеми у вогнищах ураження - помiрна, набряк - меншоТ Ытенсивностк Вiдмiчалась лiхенiфiкацiя, лущення, трiщини, ексю^ацп в областi розширених вен.
Ключов'1 слова: паратравматична екзема, похилий та старечий в1к, варикозний симптомокомплекс, ппертоычна хвороба.
Серед найбшьш важливих проблем, що Вщомо, що старiння асоцшовано не тiльки
стоять перед всесвггньою спiльнотою, е з загальноприйнятою патолопею похилого та
проблема старiння населення планети. Згiдно старечого вiку (хвороба Альцгеймера, хвороба
класифшаци, що прийнята европейським регi- Паркiнсона), але й з соматичною патологiею,
ональним бюро ВОЗ, вш [5, 6]: такою як артерiальна гiпертензiя, цукровий дiа-
- вiд 45 до 59 роюв е середнiм; бет, атеросклероз [1, 3].
- вщ 60 до 74 - похилим; Вш - найбшьш важливий ^ нажаль, немо- вiд 75 до 89 роюв - старечим; дифшований фактор ризику розвитку серцево-
- 90 роюв та бiльше - вш довгожителiв. судинних захворювань [7].
За матерiалами Всесвггньо! Асамбле! ООН З вираженою судинною патологiею нижшх
з проблем старiння (2007 р.), у 80-86 % ошб кшщвок, варикозним симптомокомплексом, що
старшого вшу е хрошчш захворювання, що зни- супроводжуеться набряком, трофiчними змша-
жують фiзичну та соцiальну активнiсть таких ми тканин, формуванням виразок пов'язана па-
людей; серед них, у тому числ^ видшяються i ратравматична (гiпостатична або варикозна) ек-
серцево-судинш захворювання [5]. Змiни, що зема, яка е рiзновидом мшробно! екземи [2, 8].
вщбуваються в органiзмi пiд час старiння, пiд Тому, враховуючи все вище перераховане,
впливом рiзноманiтних факторiв можуть стати нашу увагу привернуло вивчення клiнiчних
основою для розвитку захворювання. Для лю- проявiв, переб^у на сучасному етат паратрав-
дей похилого та старечого в^ характерна мно- матично! екземи у хворих похилого та старечо-
жиншсть патологи; при цьому прояви одного го в^ з супутшм варикозним симптомокомп-
захворювання можуть завуалювати симптоми лексом та гшертошчною хворобою.
шшого. У середньому, при ретельному ктшч- л/г
^ . л г г ; Мета досл1дження - вивчення на сучасному
ному обстеженш таких хворих дiагностуеться ■ г ■ ■ ■ г-
J , ^ ^ етапi особливостей клiнiчних проявiв, перебiгу
не менше п'яти захворювань [4]. 1-2 2015 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
паратравматично1 екземи у хворих похилого та
старечого в1ку з супутшм варикозним симпто-мокомплексом, якi хворi на артерiальну гшер-тензiю та без И проявiв.
Об'ектом дослщження були хворi похилого та старечого вшу чоловши та жiнки, що страж-дали на паратравматичну екзему з супутшм варикозним симптомокомплексом та гшертошч-ною хворобою.
Пщ спостереженням знаходилось 90 хворих (36 чоловiкiв та 54 жшки у вiцi вщ 60 до 89 ро-юв, середнiй вiк - 71,4 ± 5,6 рокiв) на паратравматичну екзему з супутшм варикозним симпто-мокомплексом.
Хворi на паратравматичну екзему з супут-ньою варикозною хворобою та артерiальною гiпертензieю, як свiдчать даш, що наведенi в табл. 1, були переважно у вщ1 60-74 роюв, тобто похилого вiку (46 хворих - 51,1 %); захворю-вання часпше рееструвалось у пащенпв жшо-чо! статi (28 хворих - 31,1 %), шж у чоловшв (18 хворих - 20 %).
Серед хворих на паратравматичну екзему з су-путньою варикозною хворобою та без артерiаль-но! гшертензп, хворi похилого вiку (60-74 роки) також переважали над хворими старечого вшу (75-89 роюв), склавши 16 (17, 8 %) та 5 (5,6 %) хворих вщповщно. При цьому чоловшв похилого вшу було бшьше, шж жшок (9 хворих - 10 % та 7 - 7,8%), а хворих старечого вшу, навпаки, - жь нок бшьше, нiж чоловiкiв (3,3 % та 2,2 % вщповщно); це, ймовiрно, пов'язано iз бiльшою три-валiстю життя жшок, нiж чоловiкiв.
Пiд час встановлення дiагнозу аналiзувались результати, що були отримаш при з'ясуваннi скарг, анамнезу захворювання та життя, клiнiчних проявiв та перебiгу паратравматично! екземи, ла-бораторних обстежень хворих, а також на тдста-вi даних бiфункцiонального добового моштору-вання артерiального тиску (ДМАТ), дуплексного ультразвукового сканування вен нижшх кiнцiвок, кардiолабy При вивченш статево! приналежнос-тi було з'ясовано, що на паратравматичну екзему з супутньою варикозною хворобою, за даними нашого до^дження, частiше хворiють жшки. Це пов'язано з секрещею жшочих статевих гор-монiв: естрогени викликають безпосереднiй вплив на венозну стшку, викликаючи зниження И тонусу та збшьшення розтяжiння, що призводить до формування варикозного симптомокомплексу та розвитку варикозно! екземи.
Переважна бiльшiсть хворих, страждала на паратравматичну екзему з супутньою варикозною хворобою до 1 року (25 хворих - 27,8 %).
Найчаст1шё7"о^5Би"чолов1чоТстатГз"супутньою артерiальною гшертенз!ею страждали на вари-козну екзему вщ 1 до 5 роюв у 7,8 % випадюв (7 хворих), а без артер!ально1 гшертензп - до 6 м1сяц1в (4 хворих - 4,4 %). Серед жшок, що страждали на паратравматичну екзему та ар-тер!альну гшертензда, найбшьше було ос16 (13 хворих - 14,4 %), що хворши до 1 року. Теж саме стосуеться ! жшок без супутньо! артер!аль-но! гшертензп (3 хворих - 3,3 %).
У ряд! спостережень (14 хворих - 15,5%) па-ратравматична (варикозна) екзема машфестувала без видимих причин. Б1льш1сть (76 з 90) хворих на паратравматичну екзему з супутшм варикозним симптомокомплексом пов'язували розвиток захворювання з певною причиною (при цьому деяю хвор1 вказували на деюлька причин):
- спос16 життя - 17 (18,8 %) хворих;
- характер трудово! д1яльност1 - 29 (32,2 %);
- ваптшсть - 15 (16,6 %);
- цукровий дiабет - 5 (5,5 %);
- ожиршня - 23 (25,5 %);
- шш1 ендокринш порушення - 4 (4,4 %) хворих.
Провокуючими факторами слугували:
- травми в област нижшх юнщвок - 36 (40 %) хворих;
- навантаження на нижш к1нц1вки - 12 (13,3 %);
- переохолодження - 7 (7,8 %);
- шфекцп - 23 (25,5 %);
- стреси - 12 (13,3 %) хворих.
Деяю хвор1 вiдмiчали наявшсть варикозно! хвороби у найближчих родич1в; таким чином ге-нетичний фактор вiдмiчено у 18 (20 %) хворих. Це шдтверджуе данi, що тяжю форми варикозно! хвороби пов'язаш з аутосомно-домiнантним типом наслiдування.
Взаемодiя цих факторiв i призвела до виник-нення захворювань вен нижшх юнщвок та розвитку хрошчно! венозно! недостатностi i, як на-сл1док, паратравматично! (варикозно!) екземи.
Рецидиви захворювання були вiдзначенi у 58 (64,4 %) дослщжуваних хворих. Рецидиви захворювання були достатньо стшю та тяжко пщда-вались л^ванню, яке проводилось амбулаторно чи в умовах стацюнару. Загострення процесу, як правило, виникало у весняно-л^нш перюд.
Серед хворих на паратравматичну (варикозну) екзему найбiльш часто на цю патологiю страждали пенсюнери (55 хворих - 61,1 %), серед них:
- працюкта пенсюнери хворши у 13,3 % випадюв (12 хворих);
- сiльхозпрацiвники - у 25,5 % випадюв (23 хворих).
Провщну роль у патогенезi паратравматич-
1-2 2015
но! (варикозно!) екземи мае наявнють вогнищ хрошчно! iнфекцiï як на шкiрi (мшози, шодер-ми, мiкст-iнфекцiï), так i в серединi оргашз-му (одонтогенш захворювання, захворювання ЛОР-органiв, ШКТ, статевих оргашв та iн.).
На фош послаблення iмунноï вiдповiдi та наявност iнфекцiйних антигенних подразникiв з'являеться персистенщя мiкробних та бакте-рiальних антигешв з формуванням хронiчного рецидивуючого запалення в епiдермiсi та дермi; при цьому виникають патологiчнi циркулюючi iмуннi комплекси, що пошкоджують власнi тка-нини з утворенням аутоантигенiв, яю iнiцiюють формування аутоагресивних антитiл.
Крiм сенсибiлiзацiï органiзму до мiкробних агенпв, велике значення мае вiсцеро-кутанний рефлекс. Встановлено, що вогнища патолопч-но! iнтеро- та пропрiоцептивноï iмпульсацiï (в> сцерально! патологiï) дезорганiзуе адаптацшно-трофiчну дiяльнiсть сегментарного регулятор-ного рiвня; це, у свою чергу, викликае та тдтри-муе рефлекторний спазм периферичних судин, що призводить до порушення мiкроциркуляцiï у шкiрi. Стшю вегетативнi порушення, що фор-муються у результатi, е морфо-функцiональною основою ктшчних проявiв варикозно! екземи.
Таким чином, патогенез паратравматично! екземи носить шфекцшно-алерпчний характер.
Супутнi захворювання виявлеш в усiх хворих на паратравматичну екзему, здебiльшого - де-кшька захворювань (80 хворих - 281 патолопя);
iндивiдуально за показаннями проводилась вщповщна симптоматична терапiя. Найбшьш часто рееструвались захворювання , що були пов'язаш з обмiнно-трофiчними та серцево-судинними порушеннями в оргашзм^ а також iнфекцiйними захворюваннями шюри (мiкози, пiодермiï, мiкст-iнфекцiï). Виявлялись ендокри-нопати (цукровий дiабет, захворювання щитопо-дiбноï залози, надниркових залоз, ожиршня та iн.), захворювання гепато-бiлiарноï системи (ге-патити, холангiти, холецистит) та захворювання ШКТ (гастрит, виразкова хвороба, кол^и).
Гiпертонiчна хвороба у 97,1 % (67 з 69) до-слщжуваних хворих переважно розвинулась у вщ до 50 рокiв.
Серед перенесено! патологи виявлялись:
- шфекцшш захворювання (грип, ГРЗ, ди-зеш^я, дифтерiя та iн.);
- дитячi iнфекцiï (вiтряна вiспа, скарлатина, юр та iн.);
- захворювання гепато-бшарно! системи (ге-патити, холангiти, холецистит);
- гншно-запальш захворювання (тонзилiт,
ангша, гайморит, фурункульоз, апендицит, простатит та ш.);
- захворювання ШКТ (гастрит, гастро-дуоденiт, виразкова хвороба, кол™).
Слiд вiдзначити, що перенесет захворювання найбшьш часто виявлялись у хворих на паратравматичну екзему з супутшми варикозним симптомокомплексом та артерiальною гiпертензiею.
Захворювання, що супроводжуються ви-разними порушеннями iмунного статусу, заре-естрованi не були (ауггамунш захворювання, туберкульоз, ревматизм та in).
Практично всi хворi мали скарги на неприемнi суб'ективш вiдчуття в областi вогнища ураження шкiри: бiль, свербiж, печiння, мокнуття, непри-емний запах. Необхiдно зауважити, що найчасть ше скаржились хворi 1 групи - з супутньою арте-рiальною гiпертензiею. У хворих ще! до^джу-вано! групи також частше вiдзначалися скарги з боку серцево-судинно! та нервово! систем:
- бшь у серцi, серцебиття, перебо! у роботi серця;
- задишка, головний бшь, запаморочення;
- порушення зору, «миготшня мушок» перед очима;
- порушення слуху;
- поганий сон, пригшчення настрою, попр-шення пам'ятi.
Указан скарги мали тенденцiю до наростання по мiрi збiльшення стадiï ппертошчно1' хвороби, а також були бшьш торпiднi, що, ймовiрно, обу-мовлено розвитком раншх обмiнно-дистрофiчних мiкроциркуляторних розладiв у шкiрi. Крiм того, щ симптоми зростали пiд час тдвищення арте-рiального тиску та були рiзноманiтними по свош характеристицi та локатзацп.
Психоемоцiйнi розлади у виглядi емоцiйноï лабiльностi, роздратованостi та замкнутосп вiдзначенi у хворих чоловiчоï стал у 55,5 % ви-падюв захворюваностi на паратравматичну екзему, а жшочо! - у 72 % таких випадюв. Частiше щ розлади спостерiгались у хворих iз супутнiми варикозним симптомокомплексом та артерiаль-ною гiпертензiею.
Таким чином, у бшьшосп випадкiв пара-травматична (варикозна) екзема у хворих роз-вивалась на фош:
- супутшх хрошчних захворювань;
- пiдвищеноï маси тша;
- порушень дiети, режиму пращ, гшени.
У дослiджувальних хворих найчаспше зу-стрiчались:
- гiпертонiчна хвороба;
- хрошчна венозна недостатнiсть;
- мшоз стоп (обумовлений мшст-шфекщею);
- хронiчний гастрит;
- ендокринш порушення.
При вивченi загальних ananisiB кровi та досль дженш сечi виявленi незнaчнi зсуви у 18 (20 %) хворих:
- лейкоцитоз - у 5 хворих;
- зниження кшькосп еритроципв - у трьох;
- еозинофшя - у 10;
- пщвищена швидюсть осiдaння еритроцитiв - у чотирьох;
- еритроцити та слiди бшка в сечi - у 11 хворих.
З боку шших загальних aнaлiзiв змiн не було
виявлено.
Групу контролю склали 20 осiб вшом вiд 60 до 70 роюв, що не мали iнфекцiйних уражень шкь ри, у тому чи^ i проявiв мшробно! (варикозно!) екземи, чи даних про цi дерматози в анамнез^ а також захворювань з виразним iмунодефiцитом.
За основними соцiaльно-демогрaфiчними показниками (мiсце мешкання, вид занять, вш, сiмейний стан, загальний стан здоров'я), пащен-ти групи порiвняння суттево не вiдрiзнялися вщ пaцiентiв основно! дослщжувально! групи, що дозволяе вважати вибiрку репрезентативною.
Тяжкють перебiгу екзематозного процесу у до^джуваних хворих оцiнювaли по шкaлi EASI (Eczema Area and Severity Index). Розрахунок ш-дексу EASI оснований на об'ективнш оцiнцi (ш-тенсивност та розповсюдженостi шкiрних уражень). Кожна з чотирьох об'ективних ознак (ери-тема, iнфiльтрaцiя/пaпули, екскорiaцil та лiхенi-зaцiя) оцiнювaлaсь по чотирьохрiвневiй шкaлi:
- 0 - вщсутшсть;
- 1 - незнaчнi;
- 2 - помiрнi;
- 3 - сильш.
Розповсюдженiсть ураження шюри оцшю-валась за правилом «дев'ятки», де за одиницю прийнята площа долонно! поверхнi кистi. 1н-декс EASI розраховувався за формулою:
EASI = А + В + С + D,
де А - загальна сума батв (виразшсть та розпо-всюдженiсть шюрного процесу) на шкiрi обличчя;
В - загальна сума бaлiв (вирaзнiсть та розпо-всюдженiсть шкiрного процесу) на шкiрi тулуба;
С - загальна сума бaлiв (вирaзнiсть i розпо-всюдженiсть шкiрного процесу) на шкiрi верх-нiх кiнцiвок;
D - загальна сума бaлiв (вирaзнiсть та розпо-всюдженiсть шкiрного процесу) на шкiрi ниж-нiх кiнцiвок.
Оцшка iнтенсивностi свербежу вiдбувaлaсь за допомогою наступних пaрaметрiв:
- 0 бaлiв - вiдсутнiсть свербежу;
- 1 бал - слабкий;
- 2 бала - незначний;
- 3 бала - середньо! штенсивностц
- 4 бала - сильний свербiж.
Таким чином, у ходi дослщження було проведено aнaлiз залежносп iндексу EASI вiд стaтi та в^ пaцiентiв (Табл. 1).
Таблиця 1. Взаемозалежн1сть 1ндексу EASI у досль джуваних пац1ент1в у залежносп в1д стат1 та в1ку
Показник Кшьшсть пац1ент1в (n) 1ндекс EASI
В1к 60-64 12 21,23±0,24
65-69 18 23,83±0,38
70-74 32 25,67±1,12
75-79 14 25,84±1,32
80-84 9 26,63±1,27
85-89 5 29,51±2,21
Стать Чолов1ки 36 24,92±1,78
Жшки 54 26,12±2,32
Вихщш значення iндексу EASI в ушх хворих коливались у межах вщ 6,84 до 29,51 i, у серед-ньому, склали 18,17. Була встановлена позитивна корелящя мiж вiком та перебiгом екземи (r = 0,3) у хворих похилого та старечого вiку:
- бшьш тяжкий перебiг вiдмiчaвся у хворих у вщ вiд 80 до 84 роюв - iндекс EASI 26,63 ± 1,27;
- найбшьш тяжкий - у вiцi вщ 85 до 89 рокiв -шдекс EASI - 29,51 ± 2,21.
У нашому дослiдженнi екзематозний процес:
- нaйбiльш часто носив дисемшований характер - 56 (62,2 %) хворих;
- рщше - вогнищевий характер - 34 (37,8 %) хворих.
У хворих на паратравматичну (варикозну) екзему з супутньою aртерiaльною гiпертензiею розподшення дисемiновaних та локaлiзовaних форм вiдрiзняеться вiд дослщжувано! групи хворих на паратравматичну (варикозну) екзему без aртерiaльноl гiпертензil.
Екзематиди переважали на гомiлкaх (71,3 %), стопах (56,4 %), стегнах 27,9 %), а також на кистях (34,3 %) та тулубi (24,3 %). Рщше локaлiзу-вались на сщницях (13,5 %), обличчi (12,4 %) та передптччях (12,2 %). Типова локaлiзaцiя на дшянках шюрного покриву поруч з основним вогнищем ураження (гомшки, стопи) вщзнача-лась у 56 % хворих.
Пщ час дослiдження хворих на паратравматичну екзему з супутньою варикозною хворобою у переважно! бшьшосп було виявлено хрошчну венозну недостaтнiсть, де клiнiчними проявами були шюрш змiни, обумовленi захво-рюванням вен: гiперпiгментaцiя, варикозна ек-зема, лшодерматосклероз. Нaйчaстiше процес локaлiзувaвся на бокових поверхнях гомiлок та гомшковостопних суглобiв, поблизу недiездaт-
1-2 2015
ного перфоранту. Вени на уражених юнщвках були розширеш та звивисп. Вогнища екземи ло-калiзувались в областi розширених вен, варикоз-них виразок, вогнищ склерозу; як правило, мали асиметричний характер ураження, чита межi.
Клiнiчнi прояви у хворих з паратравматич-ною екземою у гострш стадiï процесу на фош варикозного симптомокомплексу та артерiаль-но! гiпертензiï (6 хворих) характеризувались переважно ексудативно-везикульозною висип-кою, надмiрним мокнуттям на фош розповсю-джено! еритеми: шкiра у дшянках ураження мала яскраво-червоний колiр, була набрякла, вiдзначались везикульознi елементи, ерозивш та виразковi дiлянки рiзного дiаметру, мокнут-тя, чисельнi жовто-зелеш та гнiйно-геморагiчнi кiрки. По перифери вогнищ вiдмiчалась папуло-пустульозна висипка, екскорiацiï.
Також у хворих дано! групи (14 хворих), але з шдгострим перебшом клiнiчно вiдзначалась застшна еритема; мокнуття та набряк були по-мiрного характеру; на поверхш ерозивних д> лянок та виразок були серозно-гншш, гнiйнi та гншно-геморапчш кiрки; по перифери вогнищ вiдмiчалась iнфiльтрацiя шкiри та лущення. Уж хворих турбував свербiж рiзного ступеня iнтенсивностi.
При загостреннi хронiчноï варикозно! ек-
земи (49 хворих), запальш явища виникали на фонi шфшьтраци, ущiльнення, лiхенiфiкацiï шкiри. Характерним було наявнють коричнево! пiгментацiï (гемосидероз), вогнищ атрофп та депiгментацiï. У бшьшосп хворих запальна еритема мала застшно-червоний колiр, вщм> чався набряк рiзноï iнтенсивностi, ерози та ви-разки рiзного дiаметру з незначним мокнуттям, серозно-гншш юрки, геморапчно-гншш юрки, екскорiацiï, поодинокi поверхневi трiщини.
Щодо групи хворих без супутньо! артер> ально! гiпертензiï було виявлено, що в клшчнш картинi переважали шфшьтративш явища. Ви-раженiсть еритеми у вогнищах ураження - по-мiрна, набряк - меншо! iнтенсивностi. Вщмь чалась лiхенiфiкацiя, лущення, трiщини, екско-рiацiï в областi розширених вен. Хворих також турбував свербiж рiзного ступеня iнтенсивностi.
Крiм того, доля загострень хрошчних форм у хворих похилого та старечого вшу складала:
- у груш хворих з варикозним симптомокомплексом та супутньою артерiальною гшер-тензiею - 71 %;
- у груш порiвняння (без артерiальноï гшер-тензи) - 42 %.
Це, ймовiрно, вказуе про можливий потенщ-юючий вплив супутньо! гiпертонiчноï хвороби на розвиток варикозно! екземи.
Висновки
Розвиток паратравматично! (варикозно!) екземи залежить вiд багатьох факторiв, якi ви-кликають загальне i мiсцеве порушення реак-тивносп органiзму: пiдвищена чутливiсть до грибкових та бактерiальних агентiв, активнiсть деяких фермента, патологiя системи згортання кров^ обмiну речовин та iн.
Варикозна екзема виникае в результап порушення мшроциркуляци, трофiки, сенсибiлiзацiï до мшробно! флори i до лтв, якi застосовують-ся пiд час тривалого лшування варикозних виразок. У хворих похилого та старечого вшу з ар-терiальною гiпертензiею в умовах гiподинамiï мiокарда суттево мiняеться реактивнiсть шкiри, що не тшьки ускладнюе розвиток дерматозiв, але в яюйсь мiрi може сприяти !х виникненню.
Можна припустити, що в складному пато-генезi гшертошчно! хвороби, при якiй в першу чергу уражуються судинш басейни, можлива поява умов для виникнення екземи, переб^ яко! погiршуеться патологiчними змшами перифе-рично! динамiки. При цьому захворюванш, як i при варикознш хворобi, кiнцевим i найбiльш
важливим субстратом морфофункцюнальних змiн е мшроциркуляторна частина периферич-ного гемодинамiчного русла. Основними в фор-муваннi шдвищеного периферичного опору при гiпертонiчнiй хворобi е первинне функцiональ-не порушення в корi головного мозку i судинно-рухових центрах гiпоталамусу, яю супроводжу-ються порушенням вищих центрiв симпатичного вiддiлу вегетативно! нервово!' системи. Цей фактор призводить до шдвищено! активностi симпатико-адреналово! системи i суттево! змши гуморального профiлю катехоламшв i медiато-рiв. Усе це сприяе росту загального периферич-ного опору i призводить до значних порушень процешв мiкроциркуляцiï в шкiрi, стану тран-скапiлярного обмiну.
Так, наявнiсть деяких загальних патофiзiо-логiчних механiзмiв розвитку паратравматич-но! (варикозно!) екземи i гшертошчно! хвороби стали пiдставою для бшьш ретельного вивчення цих патологш, що дозволить визначити пра-вильну тактику ведення таких пащеш!в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абрамович С. Г. Артериальная гипертония у по-
жилых людей / С. Г. Абрамович // Сибирский медицинский журнал. - 2000. - № 1. - С. 17-22.
2. Александрук О. Д. Дискусшш питання класифшацп екземи в сучаснш дерматологи / О. Д. Александрук, В. €. Ткач // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. -2013. - № 1-4. - С. 214-219.
3. Коагуляционные признаки эндотелиального стресса у больных сахарным диабетом типа 2 в сочетании с артериальной гипертензией / Н. В. Аминева, М. Т. Сальцева, О. В. Зано-зина [и др.] // Проблемы эндокринологии. -2002. - Т. 48, № 4. - С. 27-30.
4. Лазебник Л. Б. Полиморбидность у пожилых / Л.
Б. Лазебник // Сердце. - 2007. - № 7. - С. 25-27.
5. Развитие в ^условиях старения населения мира. -Нью-Йорк: ООН, 2008.
6. Руководство по геронтологии / Под ред. Д. Ф. Чеботарева, Н. В. Маньковского, В. В. Фролькиса. - М.: Медицина, 1978. - 503 с.
7. Grundy S.M. Age as a risk factor: you are as old as your arteries // Am. J. Cardiol. - 1999. - Vol. 83. - P. 1455-1457.
8. Nazarko L. Diagnosis and treatment of venous eczema // British Journal of Community Nursing. - 2009. -Vol. 14, No 5. - P. 188-194.
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКИХ ПРОЯВЛЕНИЙ, ТЕЧЕНИЯ ПАРАТРАВМАТИЧЕСКОЙ ЭКЗЕМЫ У БОЛЬНЫХ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА С СОПУТСТВУЮЩИМ ВАРИКОЗНЫМ СИМПТОМОКОМПЛЕКСОМ И ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ Банинасер Ахмед Мохаммадамин Ахмед Запорожский государственный медицинский университет
Под наблюдением находилось 90 больных (36 мужчин и 54 женщины в возрасте от 60 до 89 лет, средний возраст - 71,4 ± 5,6 года) паратравматической экземой с сопутствующим варикозным симптомокомплексом; среди них было 69 (76,7 %) больных с сопутствующей артериальной гипертензией (АГ). Гипертоническая болезнь у 67 из 69 (97,1 %) исследуемых больных преклонного и старческого возраста преимущественно развилась в возрасте до 50 лет Больные предъявляли жалобы, которые имели тенденцию к нарастанию по мере увеличения стадии гипертонической болезни, а также были более торпидными, что, вероятно, обусловлено развитием ранних обменно-дистрофических микроциркуляторних расстройств в коже. В ходе исследования была установлена позитивная корреляция между возрастом больных и течением экземы. В группе исследуемых больных с сопутствующей АГ клиническая картина, особенно в острой стадии, характеризовалась преимущественно эксудативно-везикульозным высыпанием, чрезмерным мокнутием на фоне распространенной эритемы. В группе больных без сопутствующей АГ было выявлено, что в клинической картине преобладали инфильтративные явления. Выраженность эритемы в очагах поражения - умеренная, отек - меньшей интенсивности. Отмечалась лихенификация, шелушение, трещины, экскориации в области расширенных вен.
Ключевые слова: паратравматическая экзема, преклонный и старческий возраст, варикозный симпто-мокомплекс, гипертоническая болезнь.
FEATURES OF CLINICAL MANIFESTATIONS, CLINICAL COURSE OF PARATRAUMATIC ECZEMA AT PATIENTS OF ELDERLY AND SENILE AGE WITH CONCOMITANT VARICOSE SYMPTOM COMPLEX AND MORBUS HYPERTONICUS Banynaser Akhmed Mokhammadamyn Akhmed
Zaporizhzhya State Medical University Under the supervision there were 90 patients (36 men and 54 women aged from 60 to 89 years, mean age -71,4 ± 5,6 years) with paratraumatic eczema with concomitant varicose symptom complex; among them there were 69 (76,7 %) patients with concomitant arterial hypertension (AH). Morbus hypertonicus at 67 from 69 (97,1 %) examined patients of elderly and senile years mainly developed under 50 years age. The patients produced complaints, which had a tendency to growth as far as the morbus hypertonicus stage increased, and also were more torpid, that, probably, was conditioned by development of early exchange-degenerative disorders of microcirculation in the skin. During research the positive correlation between the age of the patients and clinical course of eczema was set. In the group of the examined patients with the concomitant AH the clinical presentation, particularly in the acute stage, was characterized predominantly by exudative vesicular rash, excessive madescence on a background of disseminated erythema. In the group of patients without the concomitant AH it was found, that the infiltrative phenomena prevailed in the clinical presentation. The erythema intensity in the lesion foci is moderate, edema is less intensive. The li-chenification, peeling, chaps, excoriations in the area of varicose veins were marked.
Keywords: paratraumatic eczema, declining and senile age, varicose symptom complex, morbus hypertonicus.
Банинасер Ахмед Мохаммадамин Ахмед - аспирант кафедры дерматовенерологии и косметологии с циклом эстетической медицины ФПО ЗГМУ. axmedbn@yahoo.com.
