CC BY
33
УДК 616.521-031.64-06:616.14-007.64:616.12-008.331.1)-07-08-051-053.88/09
Новi аспекти дiагностики та комплексноУ диференц1йовано1 терапй' паратравматичноУ екземи з супутшм варикозом та артерiальною гшертешieю у хворих похилого та старечого вжу
Баншасер Ахмед Мохаммадамiн Ахмед, Федотов В. П., Носонова Г. В.
Запор1зьк1й державний медичний утверситет
КлУко-лабораторно обстежено 80 хворих на паратравматичну екзему з супутшм варикозним симптомокомплек-сом переважно у вiцi 60-74 роки (66 %), з переважанням жЫок. Артерiальну гiпертензiю виявлено у 63 дослщже-них. Мелатонiн-сульфат у сечi у хворих був знижений у три рази в порiвняннi зi здоровими особами. Дуплексне ультразвукове сканування виявило значн порушення васкуляризацií нижшх кiнцiвок, вивчення варiабельностi серцевого ритму дозволило виявити вегетативну дистоню. Добове мошторування артерiального тиску дозволило встановити особливост тиску у дослщжених хворих. Порiвняльний кластерний аналiз кглычних особливостей i всiх отриманих даних дозволив видтити рiзнi рiвнi порушень з формуванням клiнiко-терапевтичних груп, а у подальшому - i з розробкою диференцiйованих методiв комплексноí терапи (ангiопротектори, антиоксиданти, iмуномодулятори, гiпотензивнi та антипстамшы засоби, статини, Вiта-мелатонiн). Отримано сприятливi кгмшко-лабораторнi результати лкування з нормалiзацieю функцiональних показникiв вегетативного статусу, судинних порушень, зниженням артерiального тиску i зростанням рiвня мелатошну.
КлючовI слова: екзема, артерiальна гiпертензiя, варикозний симптомокомплекс, клiнiка, шфа, судини, терапiя.
Актуальшсть теми: Паратравматична екзема i варикозна хвороба залишаються одними з найактуальшших i складних проблем су-часно! науково! i практично! дерматологи [1-3]. Це пояснюеться тим, що дана патолопя шкiри у структурi дерматолопчно! захворюваностi складае вiд 20 до 40 %; при цьому бшьшють до-слiдникiв вiдзначають тенденцiю до постшного росту реестраци цих дерматозiв [4, 5].
Екзема - актуальна соцiально-економiчна та медична проблема, розв'язання яко! значною мiрою залежить вщ рiвня життя населення, еко-логи, наукових досягнень у дерматологи i вико-ристання !! у медичнш практицi [6, 7].
Одним з видiв екземи е пара травматична екзема. Розвиток хвороби залежить вщ багатьох факторiв, якi викликають загальне i мiсцеве порушення реактивност органiзму:
- пiдвищена чутливють до стафiлококу;
- активнiсть деяких фермеипв;
- патологiя системи згортання кровi, обмiну речовин та ш.
Паратравматична форма екземи зазвичай ло-калiзуеться на гомiлках у людей похилого в^, якi мають варикозну хворобу [8].
Варикозна екзема виникае у результат! пору-
шення:
- мшроциркуляци;
- трофiки;
- сенсибшзаци до мшробно! флори;
- сенсибшзаци до лiкiв, якi застосовуються шд час тривалого лiкування варикозних виразок.
При загоенш виразок чи оперативному усу-неннi варикозних вен варикозна екзема мае тен-денцiю до самовиткування [9, 10].
Представляють безсумшвну цiкавiсть робо-ти тих авторiв, якi вказують, що у хворих з арте-рiальною гiпертензiею в умовах гшодинами м> окарда суттево змшюеться реактивнiсть шкiри, що не тшьки ускладнюе розвиток дерматозiв, але в якшсь мiрi може сприяти !х виникненню.
Слiд вiдмiтити, що в ктшчнш практицi до-сить часто зус^чаеться поеднання екземи i варикозно! хвороби з супутньою артерiаль-ною гiпертензiею. Лiкування таких хворих, без сумшву, повинно мати певш особливостi, обу-мовленi чiтким патолопчним взаемовпливом гшертошчно! хвороби i шюрних захворювань. На даний момент немае патогенетичне обгрун-тованих рацiональних метсдов лiкування екземи i варикозно! хвороби з супутньою артерiальною гiпертензiею, не розроблеш питання диспансе-
1-4 2016
ризацп i реабштаци ще! категорп хворих.
Проведення загальних лабораторних та спещ-альних дослiджень не завжди е шформативним. 1снування широкого арсеналу лiкарських засобiв, що застосовуеться як внутрiшньо, так i зовшш-ньо, мае цшу низьку небажаних побiчних ефек-та та не завжди приводить до повного одужання (при тому, що не вш лiкарськi засоби можуть при-ймати хворi з артерiальною гiпертензiею).
Таким чином, передбачаеться диференцшний тдхщ до пошуку оптимальних д1агностичних критерпв, мехашзм1в розвитку хвороби та розроб-ки ращональних схем л1кування паратравматично! екземи та варикозно! хвороби хворих похило-го та старечого вшу з артер1альною гшертенз1ею.
Мета i задачi дослiдження:
- мета - шдвищення ефективностi дiагности-ки та лiкування паратравматично! екземи з су-путньою варикозною хворобою та артерiальною гiпертензiею у хворих похилого та старечого в^ з диференцшованим використанням адаптогенiв, венотониюв та гшотензивних препаратiв; -задачi роботи:
1) встановити ктшчш особливостi та пе-ребiг паратравматично! екземи з супутшми варикозним симтомокомплексом та артер> альною гiпертензiею у хворих похилого та старечого вшу;
2) вивчити у динамщ спостереження зм> ни рiвня мелатонiн-сульфату у дослiджува-них хворих;
3) провести до та шсля л^вання у досль джуваних хворих мошторування артерiально-го тиску, визначити дуплексним скануванням функцiональний стан периферичного крово-обiгу, характер порушень вегетативно! нерво-во! системи за допомогою «КАРДЮЛАБУ»;
4) з метою видiлення рiзних рiвнiв клiнiко-лабораторних порушень провести комплек-сний зiставний аналiз клiнiчних особливос-тей i переб^у паратравматично! екземи у хворих похилого та старечого в^ з варикозним симптокомплексом та артерiальною гшертен-зiею, а також лабораторних та функцюналь-них показникiв, на основi якого об'еднати хворих у клшшо-терапевтичш групи;
5) у залежностi вщ видiлених груп роз-робити диференцшоваш показання та методику комплексно! терапи хворих на пара-травматичну екзему з супутнiми варикозною хворобою та артерiальною гiпертензiею з до-датковим використанням амлодипiну, Мшар-дюу, Вiта-мелатонiну, статинiв, Детролексу;
дати клшшо-лабораторну оцшку найближ-чих та вщдалених результатiв лiкування та методику подальшо! диспансеризацi!. Об'ект дослiдження - паратравматична ек-зема з супутнiми варикозною хворобою та арте-рiальною гiпертензiею. Методи дослiдження:
- загальнi клшшо-лабораторш методи:
1) з'ясування скарг, анамнезу захворю-вання та життя;
2) аналiз суб'ективних i об'ективних да-них обстеження;
3) загальнолабораторш клiнiчнi аналiзи кров^ сечi, калу;
4) серологiчнi аналiзи кровi;
- бюх1м1чт методи: р1вень мелатонш-сульфату;
- функцiональнi методи;
1) ультразвукове дуплексне сканування нижшх кшщвок;
2) «КАРД1ОЛАБ»;
3) добове мошторування артерiального тиску (АТ) та частоти пульсу (ЧП).
- статистичнi методи: оцшка достовiрностi дослiджених показникiв.
Результати та Тх обговорення. Пiд спосте-реженням знаходилося 80 хворих похилого та старечого вшу на паратравматичну екзему з су-путньою варикозною хворобою, серед них:
- чоловтв - 36 (45 %) оаб;
- жшок - 44 (55 %) оаб;
вiк хворих - вiд 60 до 89 роюв (середнiй вiк 71,4 ± 5,6 року).
65 хворих на паратравматичну екзему з су-путньою варикозною хворобою та артерiальною гiпертензiею були переважно похилого в^: 43 (66 %) з них були у вщ 60-74 рокiв. Захворюван-ня серед хворих похилого вiку частше реестру-валось у пацiентiв жшочо! статi (25 хворих -38 %), шж у чоловiчо! (18 хворих - 28 %).
Хворi похилого в^ (60-74 роки) на паратравматичну екзему з супутньою варикозною хворобою, але без артерiально! гшертензи також переважали над хворими старечого вшу (75-89 роюв), склавши 6 (40 %) та 4 (27 %) хворих, вщповщно. При цьому чоловiкiв похилого вшу було бшьше, нiж жшок (6 хворих - 40 %), а серед хворих старечого в^ навпаки - жшок бшьше (20 %), шж чоловшв (13 %).
Пщ час дослщження хворих на паратравматичну екзему з супутньою варикозною хворобою було виявлено, що бшьшють хворих страждала на паратравматичну екзему з супутньою варикозною хворобою до одного року
(21 хворий - 26 %). Найчаспше страждали на варикозну екзему особи чоловiчо! стал:
- з супутньою артерiальною гiпертензiею вщ 1 до 5 рокiв - 7 (11 %) хворих;
- без артерiально! гшертензп до 6 мюящв -трое (4 %) хворих.
Серед жшок, що страждали на паратравма-тичну екзему та артерiальну гiпертензiю, най-бшьше (11 хворих - 14 %) було таких, що хвор> ли до одного року. Те ж саме стосуеться i жшок без супутньо! артерiально! гшертензп - таких було двое (13 %) хворих.
У рядi спостережень (14 хворих - 16 %) паратравматична (варикозна) екзема машфес-тувала без видимих причин; проте бiльшiсть (66 хворих - 84 %) хворих на паратравматичну екзему з супутшм варикозним симптомокомп-лексом пов'язували розвиток захворювання з конкретною причиною, при цьому деяю з них вказували на декшька причин:
- образ життя - 17 (21 %) хворих;
- характер трудово! дiяльностi - 29 (36 %);
- ваптнють - 15 (19 %);
- цукровий дiабет - 5 (6 %);
- ожиршня - 23 (29 %);
- iншi ендокринш порушення - 4 (5 %) хворих.
Провокуючими факторами слугували:
- травми в област нижшх кiнцiвок - 36 хворих (45 %) хворих;
- навантаження на нижш кшщвки - 12 (15 %);
- переохолодження - 7 (9 %);
- шфекци - 23 (29 %);
- стреси - 12 (15 %) хворих.
Деяю хворi вiдмiчали наявнiсть варикозно! хвороби у найближчих родичiв; таким чином, генетичний фактор вiдмiчено у 20 % хворих. Це тдтверджуе данi, що тяжю форми варикозно! хвороби пов'язаш з аутосомно-домiнантним типом наслщування.
Взаемодiя цих факторiв i призвела до ви-никнення захворювань вен нижшх кшщвок та розвитку хрошчно! венозно! недостатностi, i, як наслщок, паратравматично! (варикозно!) ек-земи. Рецидиви захворювання були вiдзначенi у 58 (72 %) дослщжуваних хворих. Рецидиви захворювання були достатньо стшю та торшдш до лiкування, яке проводилось амбулаторно чи в умовах стацюнару. Загострення процесу, як правило, виникало у весняно-лiтнiй перiод.
Серед хворих на паратравматичну (варикоз-ну) екзему були зареестроваш:
- пенсiонери - 52 (66 %) хворих;
- працюкта пенсюнери - 10 (12 %);
- сшьхозпращвники - 18 (22 %) хворих.
Провщну роль у naToreHe3i паратравматично! (варикозно!) екземи мае наявшсть вогнищ хрошчно! шфекци:
- захворювання шкiрi (мтози, пiодермi!, мтст-iнфекцi!);
- захворювання внутршшх органiв (одонто-геннi, ЛОР-оргашв, ШКТ, статевих органiв та in).
Супутнi захворювання виявлено в уах хворих на паратравматичну екзему; здебшьшого було де-юлька захворювань (80 хворих - 281 патолопя).
Гшертошчна хвороба у переважнiй частинi хворих (63 з 65 хворих) розвинулась у вщ до 50 роюв.
Указанi скарги мали тенденцго до наростання по мiрi збшьшення стад^' гiпертонiчно! хвороби, а також були бшьш торпiднi, що, ймовiрно, обу-мовлено розвитком раннiх обмiнно-дистрофiчних мiкроциркуляторних розладiв у шкiрi. Крiм того, цi симптоми зростали тд час пiдвищення артерi-ального тиску та були рiзноманiтними за своею характеристикою та локалiзацiею.
Психоемоцiйнi розлади у виглядi емоцiйно! лабiльностi, роздратованосп та замкнутостi вiдзначено:
- у чоловшв - у 56 % випадюв захворюва-ностi на паратравматичну екзему;
- у жшок - у 72 % випадюв;
часпше щ розлади спостерiгались у хворих з супутшми варикозним симптомокомплексом та артерiальною гiпертензiею.
Таким чином, у бшьшосп випадкiв пара-травматична (варикозна) екзема у хворих роз-вивалась на фош:
- супутнiх хрошчних захворювань;
- пiдвищено! маси тша;
- порушень дiети, режиму пращ, гшени.
У дослiджуваних хворих найчастше зустрi-чались:
- гiпертонiчна хвороба;
- хрошчна венозна недостатнiсть;
- мшоз стоп (обумовлений мiкст-iнфекцiею);
- хрошчний гастрит;
- ендокриннi порушення.
Тяжюсть перебiгу екзематозного процесу у дослщжуваних хворих оцшювали по шкалi EASI (Eczema Area and Severity Index). Розрахунок iндексу EASI оснований на об'ективнш оцiнцi (iнтенсивностi та розповсюдженосп шкiрних уражень). Кожна з чотирьох об'ективних ознак (еритема, шфшьтращя/папули, екскорiацi! та лi-хенiзацiя) оцшювалась по 4-хрiвневiй шкалi:
0 балiв - вiдсутнiсть шкiрних уражень;
1 - незначш;
2 - помiрнi;
3 - сильнi шкiрнi ураження.
Розповсюджешсть ураження шюри оцшю-валась за правилом «дев'ятки», де за одини-цю прийнята площа долонно! поверхнi кисп. 1ндекс ЕЛБ1 розраховувався за формулою:
ЕЛ81 = А + В + С + Б,
де А - загальна сума балш (виразнють та розповсюджешсть шюрного процесу) на шкр1 обличчя;
В - загальна сума балiв (виразшсть та розпо-всюдженiсть шкiрного процесу) на шкiрi тулуба;
С - загальна сума батв (виразнiсть i розпо-всюдженiсть шкiрного процесу) на шкiрi верх-нiх кiнцiвок;
Б - загальна сума балiв (виразнють та розповсюджешсть шюрного процесу) на шкiрi ниж-нiх кшщвок.
Оцiнка iнтенсивностi свербежу вiдбувалась за допомогою наступних параметрiв:
0 балiв - вiдсутнiсть свербежу;
1 - слабкий свербiж;
2 - незначний;
3 - середньо! iнтенсивностi;
4 - сильний свербiж.
У ходi дослiдження було проведено аналiз за-лежностi iндексу ЕЛБ1 вiд стал та вiку хворих.
Вихiднi значення iндексу ЕЛБ1 у всiх хворих коливались у межах вщ 6,84 до 29,51 (у серед-ньому - 18,17). У хворих похилого та старечого в^ встановлено позитивну корелящю у залеж-ностi вщ вiку та перебiгу екземи (г = 0,3). Най-бiльш тяжкий перебш вiдмiчався у хворих:
- у вщ вiд 80 до 84 роюв - iндекс ЕЛБ1 = 26,63 ± 1,27;
- у вщ вiд 85 до 89 роюв - iндекс ЕЛБ1 = 29,51±2,21.
Найбiльш часто екзематозний процес носив дисемшований характер - 56 (70 %) хворих, рщ-ше - вогнищевий характер - 34 (42 %) хворих.
У переважно! бшьшост хворих була виявлена варикозна хвороба, де ктшчними проявами були шкiрнi змiни, обумовленi захворюванням вен:
- гiперпiгментацiя;
- варикозна екзема;
- лшодерматосклероз.
Найчастiше процес локатзувався на бокових поверхнях гомшок та гомiлковостопних сугло-бiв, поблизу недiездатного перфоранту. Вени на уражених кшщвках були розширенi та звивисп. Вогнища екземи локалiзувались в област роз-ширених вен, варикозних виразок, вогнищ склерозу. Як правило, ураження мали асиметричний характер, з чпкими межами.
Клшчш прояви у хворих з паратравматич-ною екземою: 1-4 2016 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
- у гострш стадп процесу на фош варикозного симптомокомплексу та артер1ально! гшер-тензп (6 хворих) характеризувались переважно ексудативно-везикульозною висипкою, надм1рним мокнуттям на фош розповсюджено!' еритеми: шкь ра у дшянках ураження мала яскраво-червоний кол1р, була набрякла, вщзначались везикульозш елементи, ерозивш та виразков1 дшянки р1зно-го д1аметру, мокнуття, чисельш жовто-зелеш та гншно-геморапчш юрки; по периферп вогнищ вщ-м1чалась папуло-пустульозна висипка, екскор1ацп;
- у хворих з шдгострим перебiгом артерiаль-но! гiпертензi! (14 хворих):
1) ктшчно вiдзначалась застiйна еритема;
2) мокнуття та набряк були помiрного характеру;
3) на поверхш ерозивних дшянок та виразок виявлялись серозно-гнiйнi, гнiйнi та гнiйно-геморагiчнi юрки;
4) по периферп вогнищ вiдмiчалась ш-фiльтрацiя шкiри та лущення.
Усiх хворих турбував свербiж рiзного ступе-ня iнтенсивностi.
При загостренш хронiчно! варикозно! екземи (45 хворих) запальш явища виникали на фош шфшьтраци, ущiльнення, лiхенiфiкацi! шюри. Характерним було наявнiсть коричнево! шгментацп (гемосидероз), вогнищ атрофi! та дешгментацн. У бiльшостi хворих запальна еритема мала застiйно-червоний колiр, вщм> чався набряк рiзно! iнтенсивностi, ерозн та ви-разки рiзного дiаметра з незначним мокнуттям, серозно-гнiйнi та геморапчно-гншш кiрки, екс-корiацi!, поодинок поверхневi трiщини.
У хворих на паратравматичну екзему, але без супутньо! артерiально! гiпертензi!, у клiнiчнiй картиш переважали iнфiльтративнi явища. Ви-ражешсть еритеми у вогнищах ураження - по-мiрна, набряк меншо! штенсивност1 Вiдмiча-лась лiхенiфiкацiя, лущення, трщини, екско-рiацi! в областi розширених вен. Хворих також турбував свербiж рiзного ступеня iнтенсивностi.
Крiм того, число загострень хрошчних форм складало:
- у хворих похилого та старечого вшу з ва-рикозним симптомокомплексом та супутньою артерiальною гiпертензiею - 71 %;
- у груш порiвняння без артерiально! ппер-тензi! - 42 %.
Це, ймовiрно, вказуе на можливий потенщю-ючий вплив супутньо! гшертошчно! хвороби на розвиток варикозно! екземи.
У кожного дослщженого хворого був проведений кластерний аналiз усiе! сукупностi отри-
маних даних, що надае можливiсть судити про взаемозв'язок та взаемозалежшсть цих показ-никiв iз рiзними факторами, що спричинюють захворювання, та особливосп його перебiгу.
При проведенi порiвняльного аналiзу клшч-них, лабораторних (визначення рiвня мелато^^ сульфату) та функцюнальних (ДМАТ, Кардiолаб, УЗДС) дослiджень визначено, що отримаш данi у хворих на паратравматичну екзему з варикозним симптомокомплексом з супутньою АГ та без АГ статистично значимо вiдрiзнялися мiж собою за отриманими показниками, що створюе необхщ-нiсть рiзноспрямованого терапевтичного пiдходу.
При вивченш ршня мелатонш-сульфату отри-маш результати виявили, що р1вень мелатонш-сульфату у добовш сеч1 напряму корелював ¡з вжом дослщжуваних та наявнютю супутньо! патологи.
При порiвняннi отриманих результапв з гру-пою контролю (вщповщно шструкци визначення рiвня мелатонiн-сульфату у сечi хворих iмуно-ферментним аналiзом), у групi хворих похилого та старечого в^ на паратравматичну екзему з варикозним симптомокомплексом виявлено, що:
- у хворих ще! групи з артерiальною гшер-тензiею рiвень мелатонiн-сульфату у сечi був статистично достовiрно (р < 0,001) знижений приблизно у 3 рази (до 19,8 ± 1,2 нг/мл);
- у хворих ще! групи без артерiально! п-пертензп цей рiвень був статистично достовiр-но (р < 0,01) знижений приблизно у 2 рази (до 32,4 ± 3,4 нг/мл).
Щодо молодих здорових осiб - отрима-нi даш були наближенi до контрольно! групи (70,7±6,5 нг/мл та 72,3±8,2 нг/мл, вщповщно), показники яко! наведенi в шструкци до iмуно-ферментного аналiзатора ЕЫБЛ.
Отриманi данi можуть свщчити про тенден-цiю до зменшення показникiв рiвня мелато^^ сульфату у сеч^ особливо у хворих старечого вшу та не виключае його ролi у обтяженнi перебiгу паратравматично! екземи, особливо при соматич-шй патологи, зокрема артерiальнiй гшертензи.
Таким чином, порушення продукцi! мелато-шну може бути причиною виникнення захво-рювань серцево-судинно! системи, i навпаки, у зв'язку з наявнiстю серцево-судинно! патологи, що розвиваеться з вшом, - причиною недостат-ньо резервних можливостей ферментних систем, що беруть участь у сиш^ мелатонiну, з наступ-ним зниженням його шчно! секрецi! епiфiзом.
Аналiзуючи подiл хворих на паратравматичну екзему iз супутньою варикозною хворобою по групах залежно вщ добового профiлю арте-рiального тиску, виявили певнi тенденци:
- серед хворих на паратравматичну екзему iз супутньою варикозною хворобою та артерiаль-ною гiпертензiею виявили статистично досто-вiрне (р < 0,05) пщвищення показникiв:
1) систолiчного артерiального тиску -
у (73,3 ± 0,5) % осiб;
2) дiастолiчного артерiального тиску -
у (93,3 ± 1,2) % оаб;
- встановили статистично значуще (р < 0,05) збiльшення групи хворих iз недостатнiм нiч-ним зниженням артерiального тиску, добового iндексу по систолiчному артерiальному тиску -53,3 %; у груш порiвняння - 10 % (р < 0,05);
- щодо показниюв дiастолiчного артерiаль-ного тиску - разом зi збiльшенням кiлькостi хворих зi зниженим добовим iндексом спосте-рiгали значне збшьшення групи з iнверсiйним добовим вдексом - 40,0 % (р < 0,05); у груш порiвняння - 10 % (р < 0,05).
Таким чином, враховуючи даш добового мо-шторування хворих похилого та старечого в^ на паратравматичну екзему iз супутньою варикозною хворобою, необхщно акцентувати увагу на статистично значущому збшьшенш групи хворих iз недостатнiм нiчним зниженням ар-терiального тиску, зниженого добового шдексу по систолiчному i дiастолiчному артерiальному тиску - збiльшеннi кiлькостi хворих зi зниженням добового шдексу, i групи з iнвертним добовим шдексом. Це викликае необхщшсть у бiльш детальному обстеженнi хворих з такою патоло-гiею та призначенш вiдповiдно! диференцiйо-вано! терапп з належною увагою до супутньо! артерiально! гiпертензi!.
Для оцiнки змш у судинному руслi нижнiх кшщвок використовувався метод дуплексного ангiо сканування.
У дослiджуваних хворих спостерiгались порушення рiзного ступеня:
- судинна стшка була товщею за 4 мм;
- змши дiаметру просвгту «перекрито!» тромбом вени;
- дiаметр просвiту не змiнювався при здав-люваннi вени датчиком;
- просв^ не змiнюеться при диханш та пробi з натужуванням видно тромб.
У 5-режимк
- створи клапану пщвищено! ехогенностi не повнютю прилягають до стiнки, малорухливi;
- не вщзначаеться фазнiсть кровотоку при диханш;
- вщзначаеться рефлюкс при кольоровому дослщженш, пщ час проведения проби Валь-сальви.
Функщя оспальних клапашв у правому сафено-феморальному coycTi та лiвому сафено-пoплiтеальнoмy coycri була збережена в yciх 17 (100 %) дослщжуваних хворих на паратрав-матичну екзему без артерiальнo! гшертензн. Ознаки частково! клапанно! неспроможносп рееструвались у лiвoмy сафено-феморальному соусп та правому cафенo-пoплiтеальнoмy соусп у хворих на паратравматичну екзему з ар-терiальнoю гiпертензiею:
- у 75 % дослщжуваних хворих у вщ 60-74 роки;
- у 87,5 % дослщжуваних хворих у вщ 75-89 роюв.
З право! сторони визначалась венозна дефор-мащя системи малих порожнистих вен у вигля-дi варикозних вyзлiв:
- у грyпi хворих на паратравматичну екзему з артерiальнoю гiпертензiею:
1) у 5 (71 %) хворих у вщ 60-74 роюв;
2) у 4 (50 %) хворих у вщ 75-89 роюв;
- у грyпi хворих без прoявiв артерiальнo! ri-пертензi! - лише у трьох (18 %) хворих.
Вiзyалiзyвалиcя розширеш неcпрoмoжнi перфоранти по заднш пoверхнi верхньо! трети-ни та середньо! третини гомшки:
- cтiнки великих порожнистих вен на рiвнi roмiлки - гшерехогенш, пoтoвщенi:
1) у вciх (100 %) хворих, що мали супут-
ню артерiальнy riпертензiю;
2) у 11 (64 %) хворих - без артерiальнo!
гшертензн;
- венозна деформащя у cиcтемi великих порожнистих вен визначалась у вигщщ варикозних вyзлiв:
1) у 88 % хворих на паратравматичну екзему з артерiальнoю гiпертензiею;
2) у 9 (53 %) - без артерiальнo! riпертензi!.
З лiвo! сторони визначалась венозна деформащя системи малих порожнистих вен у вигля-дi варикозних вyзлiв:
- у 6 (79 %) хворих на паратравматичну екзему з артерiальнoю гiпертензiею;
- у одного хворого (6 %) - без артерiальнo! гшертензн;
також вiзyалiзyвалиcя розширеш неспро-мoжнi перфоранти у нижнш третинi та cереднiй третиш roмiлки.
На рiвнi roмiлoк вiзyалiзyвалиcя ознаки пору-шення дренажно! функцн мiжтканиннo! рiдини:
- у 9 (60 %) хворих на паратравматичну екзему з артерiальнoю гiпертензiею;
- у 5 (29 %) хворих - без артер1ально! гшертензн.
Таким чином, у груш пащеннв похилого та
старечого в^, хворих на паратравматичну екзему з супутньою артерiальнoю гiпертензiею («=15), при дуплексному скануванш була ви-явлена варикозна трансформащя та / або ретро-градний крoвoтiк у стволах шдшюрних вен на рiзних рiвнях, неcпрoмoжнi пoрoжниcтi вени на рiзних рiвнях.
Також у хворих з варикозною екземою без супутньо! артерiальнo! riпертензi! спостерна-ються бiльш виcoкi показники швидкосн кровотоку в пiдкoлiннiй веш - у середньому на 1,7 см/с вищ^ нiж у хворих з аналопчною пато-лoriею, але на фoнi артерiальнo! riпертензi!; це проявляеться бiльш виразними явищами стазу та гшоксн ендoтелiю.
Отже, в результат проведення дуплексного ультразвукового сканування i дocлiдження вас-кyлярiзацi! нижшх кiнцiвoк у вciх вiддiлах були виявлеш статистично значимi порушення у ве-нoзнiй cиcтемi, бiльш виразш при значнiй три-валocтi захворювання та у бшьш старечому вщ, особливо при cyпyтнiй артерiальнiй гшертензн.
При аналiзi вар1абельносн сердечного ритму (ВСР) у хворих на паратравматичну екзему iз супутньою варикозною хворобою та артерiаль-ною riпертензiею були отримаш данi, що свщ-чать про значне зниження у хворих похилого та старечого в^ як загально! пoтyжнocтi коливань серцевого ритму, так i пoтyжнocтi коливань в об-лаcтi низьких (LF) та високих (HF) частот.
Для пoрiвняння особливостей варiабельнocтi сердечного ритму у хворих на паратравматичну екзему похилого та старечого в^ з артерiаль-ною гiпертензiею та без артерiальнo! гшертензн, було також проведено кореляцшний аналiз. З отриманих даних у дослщжуваних хворих з паратравматичною екземою виявлено статис-тично дocтoвiрний (р < 0,05) зворотний кореляцшний зв'язок (коефщент Сшрмена) мiж показниками варiабельнocтi сердечного ритму, вшом хворих i рiвнем артерiальнoro тиску:
- показника LF з вшом хворих - r = - 0,29;
- показника HF з вшом хворих - r = - 0,28;
- рiвня cиcтoлiчнoгo артерiальнoro тиску (САТ) з вшом хворих - r = - 0,27;
- рiвня САТ з показником LF - r = - 0,26.
Отже, при дослщженш вегетативно! регуля-
цi! серцево! дiяльнocтi у хворих на паратравма-тичну екзему визначалась перевага центрально! симпатично! реryляцi! дiяльнocтi серця зi зни-женням вагусно! реryляцi! серцевого ритму; при цьому у хворих старечого вшу вони були бшьш вираженими, що клшчно проявляеться бшьш тяжким перебном паратравматично! ек-
земи у цих хворих.
Було виявлено залежшсть параметрiв варiа-бельностi сердечного ритму у хворих похилого та старечого вшу вщ артерiально! гiпертензi!, як ускладнюючого чинника. Це свiдчить про бшьш важкий перебiг паратравматично! екземи на фош артерiально! гiпертензi!, на що слщ звертати ува-гу при виборi комплексно! терапi! у цих хворих.
Таким чином, у дослщжуваних хворих спо-стерiгались статистично достовiрно рiзнi рiвнi клiнiко-лабораторних та функцюнальних по-рушень. Виходячи з отриманих рiзних рiвнiв клiнiчних, функцiональних та лабораторних даних, дослiджуванi хворi були об'еднаш у три клiнiко-терапевтичнi групи, яю, у першу чергу, базувались на особливостях рiвня артерiально-го тиску; крiм того, враховувались скарги хворих, анамнез, загальш ктшко-лабораторш данi:
- 1 групу (порiвняння) склали 15 хворих на паратравматичну екзему на фош варикозного симптомокомплексу без артерiально! гшертензи у л^ньому та старечому вщ, яю отримували традицiйну терапiю;
- 2 групу (порiвняння) - 15 хворих на паратравматичну екзему на фош варикозного симптомокомплексу та артерiально! гшертензи у л№ ньому та старечому вщ, яю також отримували традицшну терапiю;
- 3 групу (основну) становили 50 хворих на паратравматичну екзему на фош варикозного симптомокомплексу та артер1ально! гшертензи, яю були роздшеш на дв1 шдгрупи у залежносп вщ вщу:
1) група 3А - 25 хворих похилого в^
(60-74 роки);
2) група 3Б - 25 хворi у старечому вщ
(75-89 роюв).
Отриманi результати дослiджень корелюва-ли мiж видiленими групами з високим ступе-нем статистично! достовiрностi; це вказуе на клiнiчний, функцюнальний та лабораторний взаемозв'язок паратравматично! екземи та арте-рiально! гiпертензi!.
У хворих у лгтньому вiцi (60-74 роки), на фош варикозного симптомокомплексу та арте-рiально! гiпертензi! дослщжувальш показники мали суттевi вiдхилення. Стосовно хворих з аналопчною патологiею та клшчними проява-ми, але у старечому вщ (75-89 рокiв) вщзна-чались найбiльш статистично значущi (р<0,05; р<0,01; р<0,001) вiдхилення лабораторних та функцюнальних показниюв. Усе це свщчить про взаемозалежнiсть патогенетичних зрушень iз клiнiчними проявами та перебiгом паратравматично! екземи, що потребуе призначення
комплексного диференцшованого лiкування, враховуючи приналежнють хворих до вибрано! клiнiко-терапевтично! групи.
У вщповщвдсп з видiлеиими нами групами, була розроблена комплексна iндивiдуалiзована диференцшована терапiя хворих на паратравматичну екзему на фош варикозного симптомокомплексу та арт^ально! гшертензи з призначенням препарапв етюлопчно!, патогенетично! та симптоматично! ди, а також зовшшшх засобiв. Серед лшарських препаратiв, що призначались дослi-джуваним хворим, можна видiлити так1 засоби:
- ангюпротектори;
- антибактерiальнi препарати;
- гепатопротектори;
- антиоксиданти / iмуномодулятори;
- антигiстамiннi препарати;
- гшотензивш препарати;
- статини.
Пащенти у похилому та старечому вщ 1-! клiнiко-терапевтично! групи порiвняння, хворi на паратравматичну екзему на фош варикозного симптомокомплексу без артерiально! гшертензи, та пащенти 2-! кшшко-терапевтично! групи по-рiвняння з паратравматичною екземою на фош варикозного симптомокомплексу та артерiально! гшертензи отримували таку традицшну терашю:
- гiпоалергенна дiета;
- антибютики (азитромiцин - по 500 мг 1 раз на добу, через день, N 5-6);
- гшосенсибшзукт засоби (10-вщсотковий кальщю глюконат);
- антипстамшш засоби (лоратадин чи Алерон).
При виражених клiнiчних проявах захворю-
вання, свербежу шкiри, порушеннях сну, наяв-ностi скарг невротичного характеру рекоменду-вали iн'екцiйнi форми антигютамшних препа-ратiв на вибiр:
- седативнi засоби (екстракт валерiани);
- ферментнi препарати (панкреатин);
- гепатопротектори (Цинаршс - по 1 табл. 3 рази на день);
- сорбенти (активоване вугшля).
Зовшшне лiкування:
- при гострiй стадп екземи:
1) фукорцин;
2) примочування з 2-вщсотковим розчи-
ном борно! кислоти;
- при виразних проявах (гостра та пщгостра стадi!) - топiчнi кортикостеро!ди на гщрофшь-них основах, що мютять мометазону фуроат;
- пiсля припинення мокнуття, вираженiй су-хостi шюри - препарати на зволожуючiй основ^ що мiстять флуоцинолону ацетонi;
- при хрошчних проявах захворювання (ви-разна шфшьтращя та лiхенiфiкацiя) - препарати на гiдрофобних основах, що мютять:
1) преднiзолон;
2) сечовину;
3) бетаметазону валерат;
4) салiцилову кислоту.
Хворi 3-! клiнiко-терапевтично! групи (як були подiленi на 2 тдгрупи за вiковим показни-ком) отримували iндивiдуалiзовану диференщ-йовану терапiю за запропонованою нами комплексною методикою:
- хворим 3А тдгрупи (60-74 роки) призна-чали додатково:
1) Детралекс - по 1 табл. (500 мг) 2 рази на добу кожен день протягом 2 мюящв;
2) Впа-мелатонш - по 2 табл. (6 мг) за 30 хв. до сну в один i той же час протягом 1 мюяця;
3) Амплодишн - по 1 табл. (10 мг) ввечерi кожен день постшно;
4) Мшардис - по 1 табл. (80 мг) вранщ кожен день постшно;
5) Аторвостатин - по 1 табл. (20 мг) вве-черi кожен день постшно;
зовшшньо застосовували крем Трiакутан -наносили тонким шаром на мюця ураження 2 рази на день протягом двох тижшв;
- хворим 3Б тдгрупи (75-89 роюв) призна-чали додатково:
1) Впа-мелатонш - по 1 табл. (3 мг) за 30 хв. до сну в один i той же час протягом 1 мюяця;
2) Амплодишн - по 1 табл. (5 мг) ввечерi кожен день постшно;
3) Мшардис - по 40 мг вранщ кожен день постшно;
4) Аторвостатин - по 10 мг ввечерi кожен день постшно;
зовшшньо застосовували крем Трiакутан -наносили тонким шаром на мюця ураження 2 рази на день протягом двох тижшв.
Кр1м того, особливе значения у хворих похилого та старечого вшу, - а надто на фош супутньо! патологи (варикозний симптомокомплекс та арте-р1альна ппертенз!я), - мае зниження концентрацн мелатошну - етф!зарного гормону, що вщграе провщну роль у регуляцн р1зноман1тних ланцюпв гомеостазу та мае виразш антиоксидаитнi та ¡му-вдмодулюкта властивостi. Тому ми цим хворим призначали Вiта-мелатонiн - препарат, що:
- обумовлюе мембраностабшзуючу дда;
- нормалiзуе проникнiсть судинно! стшки i збiльшуе резистентнiсть до факгорiв, що !! ушкоджують;
- полiпшуе мшроциркулящю, стимулюючи реакцi! клiтинного iмунiтету;
- чинить на оргашзм iмуномодулюючу дда.
Крiм призначення препарату екзогенного мелатошну, хворим надавались такi рекомендаций
- дотримуватись режиму працi та вщпочинку:
1) вiдмовитись вiд шчно! роботи;
2) тривалiсть сну повинна бути достат-ньою - не менше 7 годин;
3) не вмикати у шчний час свило у спальне на вiкна повюити щiльнi штори, що не пропускають свiтло;
4) не дивитися телевiзор та не сидiти за комп'ютером тсля опiвночi.
- по можливосп, виключити прийом медика-ментiв, що знижують рiвень мелатонiну;
- вщмовитись вiд курiння, обмежити прийом алкогольних напо!в.
- включити до ращону продукти:
1) багатi на триптофан (попередники мелатошну): банани, гарбузове насшня, горiхи, м'ясо курки та шдички;
2) що мiстять мелатонш насiння бiло! та чорно! прчищ, кукурудзу, рис, iмбир, ячмiнь, гранат, суницю.
Ефективнють розроблено! iндивiдуалiзова-но! диференцiйовано! терапi! оцiнювалась шляхом порiвняння клiнiчних, функцiональних та лабораторних даних тсля проведення лiкуваль-них заходiв хворим на паратравматичну екзему з варикозним симптомокомплексом та артер> альною гiпертензiею.
У результатi застосування запропоновано! терапi! досягнуто клiнiчне, функщональне та лабораторне покращення стану хворих:
- у хворих 1-! групи (з варикозним симтомо-комплексом та без артерiально! гiпертензi!) таке покращення спостерналось, у середньому, на 3-5-й день вщ початку лiкування;
- у хворих 2-! групи (з варикозним симтомо-комплексом та артерiальною гiпертензiею, що л^валися за стандартною методикою) пiзнi-ше: у середньому, на 7-9-й день, що обумовлено бшьш тяжким перебном у зв'язку iз наявнiстю супутньо! артерiально! гiпертензi! як ускладню-ючого чинника;
- у хворих 3-! групи (з варикозним симто-мокомплексом та артерiально! гiпертензi!, що лiкувалися за розробленою методикою) регрес висипки та загоення виразки спостерiгались, у середньому, на 6-й день.
Позитивна динамша, що проявлялась у кл> нiчному, функщональному та лабораторному покращеннi стану хворих (регрес висипки та загоення виразки), спостерналась:
- у 12 (80 %) хворих групи з варикозним сим-томокомплексом та без артерiально! гшертензн -через 2 тижш тсля початку лшування;
- у бшьшосп хворих 2-! групи (з варикозним симтомокомплексом та артерiальною гшертен-зiею, що лiкувалися за стандартною методи-
кою) - у середньому, через 3 тижш;
- у хворих 3-!' групи (з варикозним симтомо-комплексом та артерiальною гiпертеизiею, що ль кувалися за розробленою методикою) вщзначалось:
1) значне клiнiчне, функцiональне та лабо-
раторне покращення стану через 2 тижш - у
21 хворого (84 %);
2) повне одужання - до 21-го дня.
Таким чином, загальна тривалють л^ван-
ня хворих на паратравматичну екзему з варикозним симптомокомплексом та артерiальною гiпертензiею, яким проводилася терашя за ш-дивiдуалiзовано розробленою методикою, не перевищувало термшв, рекомендованих нормативами МОЗ Укра!ни для хворих з такими за-хворюваннями шюри, а, навпаки, скорочували-ся термши лiкування.
Вiддаленi результати лiкування (строком вщ 6 мiсяцiв до 1 року) були оцшеш нами у 15 хворих на паратравматичну екзему з варикозним симптомокомплексом та артерiальною гшертен-зiею похилого та 11 хворих старечого в^. Наяв-нiсть рецидивiв, що пiдтверджувалось клшчно, функцiонально та лабораторно, було вщзначено:
- у трьох (12 %) хворих на паратравматичну екзему з варикозним симптомокомплексом та артерiальною гiпертензiею похилого вiку;
- у 5 (20 %) хворих на паратравматичну екзему з варикозним симптомокомплексом та арте-рiальною гiпертензiею старечого вшу;
це вказуе на необхщшсть проведення диспансерного нагляду за хворими.
Проведеними дослiдженнями тдтверджено наявнiсть зв'язкiв варикозно! хвороби з артер> альною гiпертензiею, що ускладнюють перебiг екзематозного процесу та створюють умови для рецидиву захворювання.
Рiвень мелатонiн-сульфату значно знижений у хворих на паратравматичну екзему похилого та старечого вiку з наявшстю та без супутньо! артерiально! гшертензи - у порiвняннi з групою контролю (молодi здоровi особи).
Слщ зазначити, що в терапiю групи хворих на паратравматичну екзему похилого та старечого в^ з супутньою артерiальною гiпертеизiею був включений Вга-мелатонш - препарат з антиок-сидантними та iмуномодулюючими властивостя-ми. Шсля лiкуваиия спостерiгалась статистично значима (р > 0,001) иормалiзацiя рiвия мелатоиiи-сульфату у зазиачеиiй грут хворих з артерiаль-ною гiпертеизiею, - адже до лiкуваиия спостерь галась теидеицiя до зменшення показниюв рiвия мелатоиiи-сульфату у сечi, особливо у хворих старечого в^. У хворих на паратравматичну екзему похилого та старечого вшу без артерiально! гшертензи спостершалось статистично достовiр-не (р < 0,01) зниження мелатоиiи-сульфату до ль кування; а у зв'язку iз тим, що цш групi хворих
не призначали Вiта-мелатоиiи, - вiдповiдио, рь вень мелатонш-сульфату не змiнювався.
Таким чином, зменшення показникiв рiвня мелатонiн-сульфату у сеч^ особливо у хворих старечого вшу, не виключае його ролi в обтяже-нi перебiгу паратравматично! екземи, особливо при соматичнiй патологи, зокрема артерiально! гiпертензi!, що й диктуе необхщшсть у призна-ченш додатково таким хворим Вiта-мелатонiну.
У хворих на паратравматичну екзему похилого та старечого в^ з варикозним симптомокомплексом та артерiальною гiпертензiею вщ-значалась нормалiзацiя показниюв:
- систолiчного артерiального тиску - у 38 % хворих;
- дiастолiчного артерiального тиску - майже у 60 % хворих.
У хворих на паратравматичну екзему похилого та старечого в^ з варикозним симптомокомплексом та артерiальною гiпертензiею, вщ-мiчалось покращення показникiв порушень у венознш системi.
До лшування у хворих з варикозною екзе-мою без супутньо! артерiально! гшертензи вщ-значаються бiльш високi показники швидкосп кровотоку в пiдколiннiй веш, - у середньому, на 1,4 см/с вище, шж у хворих з аналопчною па-тологiею, але на фош артерiально! гiпертензi!. Шсля л^вання за запропонованою методикою показники швидкоси кровотоку в пiдколiннiй веш у хворих похилого та старечого в^ на паратравматичну екзему з артерiальною гшертен-зiею статистично значимо (р < 0,05) шдвищився.
Пiсля проведеного лiкування ознаки частко-во! клапанно! неспроможностi, що рееструва-лись у лiвому сафено-феморальному соустi та правому сафено-поплiтеальному соусп у хворих на паратравматичну екзему з артерiальною гiпертензiею, покращились:
- у 25 % хворих у вщ 60-74 роки;
- у 18 % хворих у вщ 75-89 роюв.
У результап включення до терапi! Детралек-су i дослiдження васкулярiзацi! нижнiх кшщвок у всiх вiддiлах були виявлеш статистично зна-чимi (р < 0,05) покращення у венознш системi у хворих на паратравматичну екзему з артерiаль-ною гiпертензiею у вщ 60-74 роки:
- шдвищення венозного тонусу;
- зменшення розтяжносп вен i веностазу;
- полшшення мiкро циркуляцi!;
- зменшення проникносп капiлярiв i пiдви-щення !х резистентностi;
- полiпшення лiмфатичного дренажу.
Як видно з Табл. 1, хворi на паратравматичну екзему похилого та старечого в^ з варикозним симптомокомплексом та артерiальною гiпертензiею, яю були пролiкованi за запропонованою нами диференцшною методикою, мали
1-4 2016
статистично значиму (р < 0,05; р < 0,01) стутнь нормалiзацi! вщхилень вивчених показниюв ва-рiа6ельностi сердечного ритму. Ефективнють за-пропоновано! нами методики комплексно! дифе-ренцiйовано! iндивiдуалiзовано! терапп та дис-
Таблиця 1 - Динам1ка показнишв вар1абельносл с
пансеризацп хворих на паратравматичну екзему з варикозним симтомокомплексом та артерiаль-ною гiпертензiею оцiнювалася за допомогою порiвняння подальшого пере6iгу та клiнiчних проявiв дерматозу пiсля проведеного лiкування.
зчного ритму у хворих похилого та старечого вшу
Показник Розм1р-н1сть Група контролю Хвор1 на варикозну екзему з артер1альною г1пертенз1ею, 75-89 рок1в (и=25) до л1куваиия Хвор1 на варикозну екзему з артер1альною г1пертенз1ею, 75-89 рошв (п=25) п1сля л1куваиня Показник р
Група хворих похилого в1ку
мс2 52,3±19,1 36,4±13,6 43,6±9,7* р<0,05
ТР мс2 2332±381 1498,1±102 1801,8±114* р<0,05
ЕЕ мс2 1387,3±1042,4 544,7± 131 653,6±75* р<0,05
1¥Ш 1 0,7±0,2 0,9±0,6 0,7±0,1* р<0,05
1¥ мс2 692,4± 79* 272,4±0,6 327,2±0,4* р<0,05
У1¥ мс2 740,7±435 593,6± 135,4 712,3±22,8* р<0,05
Група хворих старечого в1ку
ББЖ мс2 52,29±19,1 34,4±11,6 41,3±8,6* р<0,05
ТР мс2 2332±381 1342,8±134 1632,8±110* р<0,05
ЕЕ мс2 1387,3±1042,4 311,6±95 624,3±75** р<0,01
1Е/ЕЕ 1 0,7±0,2 0,9±0,1 0,7±0,03* р<0,05
ЬЕ мс2 692,4± 79* 222,4±0,3 511,4±0,3* р<0,05
УЬЕ мс2 740,7±435 543,1±104,8 651,7±84,8* р<0,05
ПРИМ1ТКА: в1дмшност1 м1ж дослщженими групами достов1рш у пор1внянш до та тсля л1кування:
* р < 0,05; ** р < 0,01
Висновки
У дисертацй наведено теоретичне узагаль-нення i нове вирiшення наукового та практично важливого завдання, що полягае у шдвищенш ефективностi лiкування хворих на паратравматичну екзему з варикозним симптомокомплек-сом та з супутньою артерiальною гiпертензiею шляхом вивчення взаемозв'язку та взаемоза-лежностi клiнiчних проявiв та перебiгу дерма-тозiв, !х механiзмiв розвитку, з розробкою методики шдивщуатзованих показань та пiдходiв до комплексно! диференцiйовано! терапi! i про-фiлактики рецидивiв. За результатами проведе-них дослiджень можна зробити таю висновки.
1. Ураховуючи те, що паратравматична екзема i до нашого часу залишаеться одним з основних иозологiчиих форм дерматозу у хворих похилого та старечого вшу, що пов'язано з иаявиютю супут-иiх хроиiчиих захворюваиь: варикозного симпто-мокомплексу, хрошчио! веиозио! иедостатиостi та, особливо, арт^ально! ппертеизи (6iльше, шж у 60 % хворих), - це визиачае сощальну зиа-чущють ще! проблеми i иео6хiдиiсть подальшого ретельного вивчеиия ще! поедиаио! патологи.
2. Виявлено особливосп клiнiчного перебшу паратравматично! екземи у дослiджуваних хворих похилого та старечого в^ на фош варикоз-
ного симптомокомплексу iз супутньою артер> альною гiпертензiею:
- у гострiй стадi! переважала ексудативно-везикульозна висипка, з надмiрним мокнуттям на фонi розповсюджено! еритеми;
- хворi пред'являли скарги на штенсивний свербiж, який зростав при збшьшенш стадi! гi-пертонiчно! хвороби;
- по перифери вогнищ вiдмiчена папуло-пустульзна висипка, екскорiацi! та гншно-геморагiчнi кiрки;
- у цих хворих вiдмiчена торпiднiсть до тра-дицiйно! терапi!, що обумовлено розвитком обмiнно-дистрофiчних мiкроциркуляторних розладiв у шюрь
3. Рiвень мелатонiн-сульфату у сечi у хворих на паратравматичну екзему похилого та старечого в^ з варикозним симптомокомплексом i супутньою артерiальною гiпертензiею був статистично достовiрно (р < 0,001) знижений у 3 рази (до 19,8 ± 1,2), у порiвняннi з контролем (72,3 ± 8,2), а у хворих без артерiально! гшертен-зi! - у 2 рази (32,4 ± 3,4 при нормi 72,3 ± 8,2), що напряму корелювало з вiком хворих та наявшстю супутньо! патологi!; шсля лiкування його рiвень пiдвищувався до 42,5 ± 4,1, але тшьки у групi
хворих з артерiальною гiпертензiею, якi отриму-вали рекомендований нами Вiта-мелатонiн.
4. Дуплексне ультразвукове сканування i ви-вчення васкулярiзацi! нижиiх кiнцiвок у вшх вщ-дiлах у дослщжених хворих дозволило виявити статистично значущi порушення у венознiй сис-темi у видi варикозно! трансформацi! i ретроградного кровотоку у стволах шдшюрних вен на рiзних рiвнях; неспроможностi порожнистих вен, бiльш виразнш при супутнiй артерiальнiй гiпертензi! у старечому вщц шляхом добового мошторування артерiального тиску у дослiджу-ваних хворих встановлено статистично значуще збшьшення групи хворих з недостатнiм шчним зниженням артерiального тиску при зниженому добовому iндексi по систолiчному артерiально-му тиску - 53 % (у груш порiвняння 10 %) i ш-версiйному добовому шдекс - 40 %, тдвищен-ня показниюв систолiчного артерiального тиску виявили у (73 ± 0,3) %, дiастолiчного артерiаль-ного тиску - у (93 ± 1) % хворих (р < 0,05).
5. При вивчеш варiабельностi сердечного ритму на апарап Кардiолаб у дослщжуваних хворих основно! групи виявлено значне знижен-ня як загально! потужиостi коливань серцевого ритму (ТР), так i потужностi коливань в областi низьких (ЬЕ) та високих (НЕ) частот; виявлено статистично достовiрний (р < 0,05) зворотний кореляцшний зв'язок мiж показниками варiа-бельностi сердечного ритму, вшом хворих i рiв-нем артерiального тиску:
- показника LF з вшом хворих - г = - 0,29;
- показника HF з вшом хворих - г = - 0,28;
- рiвня систолiчного артерiального тиску (САТ) з вшом хворих - г = - 0,27;
- рiвня САТ з показником ЬЕ - г = - 0,26; визначено перевагу центрально! симпатично!
Л1ТЕРАТУРА
1. Гречуха М. В. Комбшована тератя хворих на
екзему з урахуванням особливостей ктшч-ного перебiгу та порушень периферичного кровообiгу // Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Ки!в, 2013. -17 с.
2. Смолиенко В. Н. Гемостазиологическая характеристика микробной экземы при варикозной болезни вен нижних конечностей // Дермато-лопя та венеролопя. - 2012. - N° 3 (57). -С. 65-69.
3. Лысенко О. В., ЛукьянчиноваЛ. В., Подшива-лова Т. В. Применение тилорона при лечении микробной экземы на фоне трофических язв // Клиническая дерматология и венерология.
- 2010. - № 2. - С. 85-89.
4. Тураев П. И. Хроническая венозная недостаточность и трофические язвы нижних конечностей. - Винница: Нова книга, 2005. - 208 с.
5. Родиненко В. М. Вивчення змш мшроциркуля-
цй шюри за допомогою лазерно! флуометрй
регуляцй при зниженш вагусно!, що обумовило бшьш тяжкий перебй паратравматично! екземи, особливо при супутнш артерiально! гшертензй.
6. На основi зютавного аналiзу анамнестичних даних, перебiгу паратравматично! екземи, в^ хворих та ускладнюючих факторiв, а також про-ведених лабораторних, функцiональних та спе-щальних тестiв видiлено 3 групи дослщжуваних хворих: перша (група порiвняння), що склада-лась з хворих на паратравматичну екзему рiзного вiку з супутшм варикозним симптомокомплеком, але без артерiально! гiпертензi!, яка отримувала традицшну терапiю; друга (група порiвняння) -хвор^ аналогiчнi першiй групi порiвняння, але з супутньою артерiальною гiпертензiею, яка отримувала також традицшну терашю; третя (основна) була роздшена на 2 пiдгрупи: 3А - хворi на паратравматичну екзему з ускладненням на ва-рикоз та артерiальну гiпертензiею похилого вiку 60-74 роюв та 3Б - хворi старечого вiку (75-89 рокiв), яю отримували додатково до традицiйно! розроблену нами диференцiйовану терапiю з ви-користанням Детралексу, Аторвостатину, але у рiзних дозах у залежиостi вщ вiку.
7. Клiнiчне, функцiональне та лабораторне покращення стану хворих 3-! (основно!) групи, якi отримували запропоновану нами терапiю, регрес висипки спостерйались, у середньому, на 6-й день, а в 1-й груш порiвняння - на 3-5 день, другш груш - на 7-9 день; повне ктшко-лабораторне одужання вщзначено через 3 тиж-нi, що складало 84 % хворих; рецидиви зарее-стровано у 8 з 50 хворих основно! групи (16 %); на фош проведено! терапй, особливо у хворих основно! групи, значно покращувались показ-ники лабораторних, функцюнальних та спещ-альних дослщжень.
у хворих на трофiчнi виразки та екзему, якi спричиненi варикозним симптомокомплексом // Журнал дерматовенерол., косметол. iм. М. О. Торсуева. - 2006. - № 1-2 (12). - С. 231-232.
6. Прохоров Д. В. Современные представления о патогенезе микробной экземы // Пробл. достиж. и перспект. развития мед.-биол. наук практ. здравоохранение. - 2000. - Т. 136. - С. 147-150.
7. Куценко И. В., Шалов Е. А. Опыт лечения больных микробной экземой, протекающей на фоне осложненной трофическими язвами варикозной болезни ног // Журнал дерматовенерол., косметол. iм. М. О. Торсуева. -2005. - № 1-2 (10). - С. 182-183.
8. Кубышкин В. Ф., Захарьян Е. Л. Биохимические, морфологические и доплерометриче-ские критерии дисплазии соединительной ткани при варикозной болезни вен нижних конечностей // Кровообш та гомеостаз. -
1-4 2016
2007. - № 1. - С. 85-88.
9. Смолиенко В. Н. Этиопатогенетические особенности микробной экземы в сочетании с варикозной болезнью // Укр. журн. дермат., венер., косметол. - 2013. - № 1 (48). - С. 77-80.
10. Терханова I. В. Клшшо-лабораторш особли-восп мiкoзiв i oнiхoмiкoзiв ступшв у ошб похилого та старечого вшу, методи терапп i прoфiлактики // Автор. дис. ... канд. мед. наук. - Ки!в, 2005. - 20 с.
НОВЫЕ АСПЕКТЫ ДИАГНОСТИКИ И КОМПЛЕКСНОЙ ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЙ ТЕРАПИИ ПАРАТРАВМАТИЧЕСКОЙ ЭКЗЕМЫ С СОПУТСТВУЮЩИМ ВАРИКОЗОМ И АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ У БОЛЬНЫХ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА Банинасер Ахмед Мохаммадамин Ахмед, Федотов В. П., Носонова А. В. Запорожский государственный медицинский университет
Клинико-лабораторно обследовано 80 больных пара-травматической экземой с сопутствующим варикозным симптомокомплексом преимущественно в возрасте 60-74 года (66 %), с преобладанием женщин. Артериальная гипертензия выявлена у 63 исследуемых. Мелатонин-сульфат в моче у больных был снижен в три раза по сравнению со здоровыми лицами. Дуплексное ультразвуковое сканирование выявило значительные нарушения васкуляризации нижних конечностей, изучение вариабельности сердечного ритма позволило выявить вегетативную дистонию. Суточное мониторирование артериального давления позволило установить особенности давления у исследованных больных. Сопоставительный кластерный анализ клинических особенностей и всех полученных данных позволил выделить различные уровни нарушений с формированием клинико-терапевтических групп, а в дальнейшем - и с разработкой дифференцированных методов комплексной терапии (ангио-протекторы, антиоксиданты, иммуномодуляторы, гипотензивные и антигистаминные средства, статины, Вита-мелатонин). Получены благоприятные клинико-лабораторные результаты лечения с нормализацией функциональных показателей вегетативного статуса, сосудистых нарушений, снижения артериального давления и роста уровня мелатонина.
Ключевые слова: экзема, артериальная гипертен-зия, варикозный симптомокомплекс, клиника, кожа, сосуды, терапия.
THE NEW ASPECTS OF DIAGNOSIS AND COMPLEX DIFFERENTIATED TREATMENT OF PARATRAUMATIC ECZEMA WITH CONCOMITANT VARICOSIS AND ARTERIAL HYPERTENSION IN PATIENTS OF MIDDLE AND OLD AGE
Ahmad Mohammadamin Ahmad Baninaser, Fedotov V. P., Nosonova G. V.
Zaporizhzhya State Medical University
80 patients with paratraumatic eczema with concomitant varicose symptom mostly (66 %) aged 60-74 years, with a predominance of women, were put through clinicolabo-ratorial examination. Arterial hypertension was found in 63 patients being examined. Melatonin sulfates in the urine of patients was reduced three-fold compared with healthy individuals. Duplex ultrasound scan revealed significant violations of the inferior limbs vascularization, the heart rate variability examination revealed a vegetative dystonia. The diurnal blood pressure monitoring has allowed establishing the pressure peculiar properties in the patients being examined. Comparative cluster analysis of the clinical features and all of the data having been obtained allowed to distinguish different levels of the violations and to form the clinical and therapeutic groups, and further to develop the differentiated methods of complex therapy (angioprotectors, antioxidant, immunomod-ulating agents, antihypertensives and antihistamines, statins, Vita-melatonin). The favorable clinical and laboratory results of the treatment were obtained achieving the normalization of functional parameters of the vegetative status, vascular disorders, lowering blood pressure and increasing the melatonin level.
Keywords: eczema, arterial hypertension, varicose syndrome, clinic, skin, blood vessels, therapy.
Банинасер Ахмед Мохаммадамин Ахмед - аспирант кафедры дерматовенерологии и косметологии с циклом эстетической медицины ФПО ЗГМУ.
Федотов Валерий Павлович - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой дерматовенерологии и косметологии с циклом эстетической медицины ФПО ЗГМУ.
Носонова Анна Викторовна - кандидат медицинских наук, ассистент кафедры дерматовенерологии и косметологии с циклом эстетической медицины ФПО ЗГМУ. ахте^п@уаИоо .сот
