CC BY
38
УДК: 612.817:616.517-06:616.12-008.331.1
Особливост вегетативно! регулящУ у хворих на псорiаз у поеднанш з артерiальною гшертешiею
Макурiна Г. I.
Запор1зький державний медичний утверситет
Серед хворих на псорiаз частше за iншi спостер^аються морфофункцiональнi змiни серцево-судинноТ та нер-вовоТ систем. У роботi вивчено особливост вегетативноТ нервовоТ системи у хворих на псорiаз у поеднанн з артерiальною гiпертензiею шляхом дослщження вар1абельносл серцевого ритму та добового мошторування ар-терiального тиску. При вивченн стану вегетативно! нервовоТ системи методом варiабельностi серцевого ритму виявлено, що у хворих на псорiаз спостер^аеться збiльшення тонусу симпатично!' нервовоТ системи, а у хворих на псорiаз iз супутньою артерiальною гiпертензiею спостерiгаеться ще й зниження тонусу парасимпатичного вщ-дiлу. Методом добового мошторування артерiального тиску виявлено, що переважаюча кiлькiсть хворих (63,6 %) з коморбiднiстю, яку ми вивчали, мае порушення циркадного ритму у виглядi недостатнього його зниження у вечiрнi та нiчнi години. Виявлеш за допомогою вказаних методiв комбшоваш порушення центральних механiзмiв регуляци спостер^алися у бiльшiй мiрi у хворих на псорiаз iз супутньою артерiальною гiпертензiею i супроводжу-валися бтьш тяжкою клiнiкою дерматозу у цих хворих.
КлючовI слова: псорiаз, артерiальна гiпертензiя, варiабельнiсть серцевого ритму, добове мошторування арте-рiального тиску.
В ступ. На сучасному етат псорiаз залиша-еться однieю з найбшьш актуальних проблем дерматологи. Це пов'язано як iз зростанням кшькост хворих на цей дерматоз, так i з великою кшьюстю тяжких, iнвалiдизуючих форм, резистентних до терапп [1]. Слiд вiдзначити, що останшм часом збiльшився iнтерес дослщниюв до коморбiдних станiв, якi супроводжують пере-бiг багатьох дерматозiв, зокрема псорiазу, серед яких - ожиршня, серцево-судиннi захворювання, цукровий дiабет, тривожно-депресивш стани. Серед хворих на псорiаз частiше за iншi спосте-рпаються морфофункцiональнi змiни серцево-судинно! та нервово! систем. Було продемон-стровано, що поширешсть артерiально! гшерто-нп у хворих на псорiаз досягае майже 45 % [2, 3]. Хоча ризик гшертонп, як було показано, ко-релюе зi ступенем тяжкостi псорiазу, манiфестна артерiальна гiпертензiя зустрiчаеться частiше у хворих iз середнiм ступенем тяжкостi перебiгу захворювання у порiвняннi з особами без ктшч-них ознак патологи шюри; при цьому враховува-лося значення таких факторiв ризику, як [3]:
- вш;
- курiння;
- споживання алкоголю;
- шдекс маси тша;
- ступiнь фiзично! активность
Аналiз варiабельностi серцевого ритму дае
змогу визначити дисбаланс активност симпатично! i парасимпатично! вегетативно! нервово! системи (ВНС), що визначае стутнь виразносп судинно! патологi! при псорiазi з диференцшо-ваною оцiнкою характеру порушень. Це дозво-ляе бшьш точно визначити адаптивнi резерви та стресову стшюсть органiзму [4].
Варiабельнiсть серцевого ритму (ВСР) - це виразшсть коливання частоти серцевих скоро-чень по вiдношенню до !! середнього рiвня. В основi методу лежить визначення змiн тривалос-т серцевих iнтервалiв. Послiдовний ряд штерва-лiв (ритмограма) мае характерну хвильову структуру, яка вщображае регуляторш впливи ВНС на синусовий вузол серця. Тому аналiз ритмограми дозволяе отримати важливу iнформацiю про стан вегетативно! регуляци серцевого ритму. Спектр ритмограми - це залежшсть амплгтуди коливань серцевого ритму вiд його частоти.
При рiзних захворюваннях спостерпаеться дисбаланс вiддiлiв ВНС, а також iншi змiни як функцiонального, так i морфологiчного характеру, що спочатку призводить до незадовiльного самопочуття хворих, а в результатi - до зниження якост життя i розвитку психiчних порушень. Робити висновки про хд пристосувальних ре-акцiй, процесiв адаптацi! системи кровообиу, функцiональних можливостей органiзму при психiчнiй та фiзичнiй дiяльностi , визначити роль
3-4 2015
нервових механiзмiв у регуляцп системи крово-обiгу при рiзних станах дозволяють математико-статистичнi показники серцевого ритму, яю й ви-значають !х клiнiчну значущiсть [5, 6].
На початку використання у практищ варiа-бельностi серцевого ритму дослiдники обмеж-увалось визначенням вiдносно простих показ-никiв, таких як:
- виразшсть синусово! аритмп;
- рiзниця мiж максимальним i мiнiмальним iнтервалом RR;
- стандартне вiдхилення iнтервалу RR на коротких вiдрiзках ЕКГ.
Тепер тривалють реестрацп ЕКГ значно збшьшилась, причому у поняття варiабельнiсть ритму серця включають не тшьки часовi (ста-тистичнi), а й спектральш показники.
Метод добового мошторування артерiаль-ного тиску (ДМАТ) дозволяе вивчати патоге-нетичнi механiзми артерiально! ппертензп, оскiльки вказано ще у середиш 20-го столiття про низьку iнформативнiсть вимiрювання офю-ного артерiального тиску [6]. У 1997 р. цей метод дослщження було включено до перел^ дiагностичних процедур пащенпв з артерiаль-ною гiпертензiею у рекомендацiях JNC VI [7]. Перевагою методу ДМАТ е вщображення арте-рiального тиску в умовах звичайно! життедiяль-ностi пацiентiв. Середш значення артерiального тиску, визначенi протягом доби, мають переваги перед оцшкою «офюного» артерiального тиску, оскшьки взаемопов'язанi зi змiнами з боку оргашв-мшеней [8]:
- збшьшеииям маси мюкарда л1вого шлуночка;
- дисфункщею лiвого шлуночка;
- мiкроальбумiнурiею;
- проте!нурiею;
- виразнiстю гiпертензивноl ретинопатй.
Показники ДМАТ е прогностичними факторами розвитку серцево-судинних подiй [6, 8].
Мета дослщження - вивчити особливост вегетативное' нервово1 системи у хворих на псорiаз у поеднанш з артерiальною гiпертензiею шляхом дослщження варiабельностi серцевого ритму та добового мошторування артерiального тиску.
Матерiали та методи. Пiд спостереженням знаходилось 80 оаб, серед них:
- 20 практично здорових оаб, що були репре-зентативнi за вшом та статтю (група контролю):
- 60 хворих на псорiаз, як надходили для лшу-вання до стацюиару КУ «Запорiзький обласний шюрно-венеролопчний клшчний диспансер» ЗОД.
Дiагноз ncopia3y встановлювали згiдно з «Адаптованою клшчною настановою» (2013) з дiагностики та лшування псорiазy.
Yci хворi на псорiаз були розподiленi на двi пiдгрyпи:
- Пс + ГБ - псорiаз на тлi аpтepiально! ппертензп (33 особи);
- Пс - псоpiаз з нормальними показниками аpтepiального тиску (27 осiб).
Видiлeнi групи статистично поpiвнянi. Yd хво-pi дали письмову згоду на участь у дослiджeннi.
Аpтepiальна гiпepтeнзiя в yсiх хворих була представлена гiпepтонiчною хвоpобою II стадп з piвнeм ппертензп 1-3 ступеня без адекватно! систематично! терапп; дiагноз встановлювали вiдповiдно до peкомeндацiй Асощацп кардюло-гiв Укра!ни (2013).
Для оцшювання тяжкостi захворювання на псоpiаз використовували методику пiдpахyнкy iндeксy PASI (Psoriasis Area and Severity Index); значення PASI:
- у межах 10 балiв характеризуе легкий пере-бiг захворювання;
- у межах 20-30 балiв - середню тяжкiсть процесу;
- бшьше 30 балiв свiдчить про тяжкий пере-бiг дерматозу.
До^дження ваpiабeльностi серцевого ритму проводили за допомогою комп'ютерно^аг-ностично! системи «КАРД1ОЛАБ» («Cardiloab+») комплектацп НТЦ «ХА1-Медшом», м. Харюв, Укра!на. Дослiджeння ВСР проводили у горизонтальному положенш при спокшному диханнi -фонова проба, та в умовах активно! ортостатично! проби. Для оцiнки ваpiабeльностi серцевого ритму використовували комп'ютерний аналiз 10-хви-линних фpагмeнтiв ритмограми. До початку до-слiджeння пащенти протягом 24 годин не вжива-ли кави, алкоголю i не приймали лiкаpських пре-паpатiв. Розраховували настyпнi показники ВСР:
- SDNN - середньоквадратичне вiдхилeння послiдовних iнтepвалiв RR (мс);
- RMSSD - стандартне (середньоквадратичне) вщхилення piзницi послiдовних iнтepвалiв RR (мс);
- ваpiацiйний розмах (ВР);
- мода (Мо);
- амплгтуда моди (АМо);
- i^^ra вегетативно! piвноваги (1ВР);
- тpiангyляpний iндeкс ваpiабeльностi (ТР).
Y наш час перевагу надають спектральним
показникам ВСР; при цьому pозpiзняють таю показники спектрально! потужностк
- VLF - потужнють спектру з частотою мен-
ше 0,05 Гц;
- LF - потужшсть спектру з частотою 0,05-0,015 Гц;
- HF - потужшсть спектру з частотою 0,16-0,4 Гц;
- LF/HF - сшввщношення низько- i високо-частотних компонепив - показник балансу симпатично! i парасимпатично! частин ВНС;
- 1Н - напруги - показник варiацiйно! пульсометрi!, що вiдображаe активнiсть пара-симпатично! частини ВНС.
Для визначення загально! характеристики активносп регуляторних систем розраховували:
- 1Ц - iндекс централiзацi!;
- 1АП - iндекс активацi! пщюркових центрiв;
- ПАРС - показник активносп регуляторних систем.
На ВСР у здорових людей впливае низка чин-никiв - вiк, рiд дiяльностi, курiння, положения тiла, час доби, параметри дихання. Так, ВСР зменшуеться з вiком. Подiбна закономiрнiсть ви-явлена у курцiв, а у спортсмешв виявлена проти-лежна тенденщя. У положеннi лежачи i в шчний час у здорових оаб коливання частоти серцевого ритму детермшоваш впливом n. vagus (HF), у той час як у положены стоячи переважае симпатич-ний компонент (LF). Тонус симпатичного вiддiлу вегетативно! нервово! системи (LF) збшьшуеть-ся також при помiрному фiзичному навантажен-нi, а пiсля прийому !ж вiн зменшуеться.
Показники артерiального тиску визначали шляхом добового монiторувания за допомогою апарату АВРМ-04 (Угорщина). Для тдрахунку ступеня нiчного зниження артерiального тиску та визначення приналежнiсть до груп, якi характери-зують сшввщношення денного та шчного артерь ального тиску, використовували спiввiдношення:
САТ = (САТ - САТ ) / САТ ;
ДАТ = (ДАТд,с - ДАТн,с) / ДАТд,с,
де САТд с - середнiй денний САТ; САТн с - середнiй нiчний САТ;
ДАТд ,с - середнiй денний ДАТ;
ДАТн с - середнш нiчний ДАТ.
Приналежнiсть до груп, як характеризують спiввiдношення денного та шчного артерiаль-ного тиску, визначали таким чином:
- групi «dipper» притаманна ступiнь шчного зниження артерiального тиску у межах 10-22 %;
- груш «non-dipper» - недостатне (менше 10 %) зниження артерiального тиску;
- груш «over-dipper» - надлишкове (бшьше 22 %) зниження;
- груш «night-peaker» - вщсутшсть зниження, або навпаки, пщвищення шчного артерiаль-ного тиску.
Обробка отриманих результат проводилась
за допомогою Microsoft Excel з визначенням се-реднiх значень (М) i стандартних вiдхилень (m).
Результати та ïx обговорення. Нами було проаналiзовано клiнiко-епiдемiологiчнi показники груп хворих Пс i Пс + ГБ.
Середнш BiK хворих:
- групи Пс - 36,5±2,7 року;
- групи Пс + ГБ - значно бшьший i дорiвнюe 54,5±3,2 року.
Середня тривалiсть дерматозу у хворих:
- групи Пс склала 11,9±1,7 року;
- групи Пс + ГБ - 14,2±1,9 року, -
що дозволяе стверджувати про вiдсутнiсть впливу тривалост хвороби на формування ко-морбщносп з артерiальною гiпертензiею.
Середня тривалють гiпертонiчноï хвороби у хворих групи Пс + ГБ склала 7,8±1,1 року (р < 0,05), тобто початок дерматозу передував початку гiпертонiчноï хвороби.
Серед провокуючих факторiв, в обох досл> джених групах хворих на псорiаз:
- найбшьш частим чинником е стрес:
1) у груш Пс - 47,1 %;
2) у групi Пс + ГБ - 48,7 %;
- майже однаково часто впливовими е пере-охолодження i холодний термiн року:
1) у груш Пс - 24,5 %;
2) у груш Пс + ГБ - 23,1 %.
Не визначились iз чинниками:
1) у груш Пс - 16,7 %;
2) у груш Пс + ГБ - 20,5 %.
Спадковiсть значно вище у груш Пс (11,7 %)
у порiвняннi з групою Пс + ГБ (7,7%).
Потрiбно вiдзначити, що у переважноï бшь-шостi хворих на псорiаз - 58 хворих, що скла-дае 96,7 % - ми спостер^али розповсюдженi форми, лише у двох хворих з групи Пс - обме-жеш (iнверсна - у одного чоловша та долонно-пiдошовна - у однiеï жiнки) . У груш Пс майже 3/4 хворих страждають на вульгарний (крапле-видний, нумулярний, бляшковий) псорiаз; серед-нiй показник iндексу PASI становить 26,1±2,6. У груш Пс + ГБ зовам шша кшшчна картина: вульгарний псорiаз представлений лише 24,2 %, а майже 3/4 хворих страждають на тяжк форми дерматозу. Розподiл хворих по групах згщно кль шчних форм дерматозу представлено у табл. 1.
Таблиця 1 - Розподш пащенпв по групах вщповщно до клшчних форм псор1азу
Форма псор1азу Групи хворих
Пс Пс + ГБ
%%
Вульгарний 74,1 24,2
Ексудативний 11,1 24,2
Артропатичний 7,4 39,5
Дифузний, еритродерм1я 7,4 12,1
Таким чином, при наявносп у хворих на псо-рiаз супутньо! артерiально! ппертензп, дерматоз стае значно агресившшим, що проявляеться бiльшим вщсотком тяжких форм дерматозу.
У ходi дослiдження ВСР встановлено, що показник SDNN був достов1рно нижче у хворих на псор1аз в обох тдгрупах у пор1внянш з1 здо-ровими, що св1дчить про посилення симпатично! регуляцл, яка пригшчуе активнють автономного контуру. На вщм1ну вщ хворих контрольно! групи, спостерпались порушення центральних мехашз-м1в регуляцл ВСР з дисбалансом ВНС, що залежало вщ наявност ппертошчно! хвороби. При цьому у хворих на псор1аз з нормальним артер1альним тиском показники характеризувалися збшьшен-ням тонусу симпатично! нервово! системи з1 зни-женням потужносп високочастотного компоненту спектра (НР) \ збшьшенням !ндексу напруження.
Таблиця 2 - Показники ВСР
У хворих на псор1аз з супутньою артер1альною п-пертенз1ею були виявлеш бшьш глибою порушення ВСР, 1 окр1м збшьшення тонусу симпатично! нервово! системи спостерпалося зниження тонусу парасимпатично! вщдщу ВНС, що вщображае комбшоваш порушення центральних мехашзм1в регуляцл серцевого ритму (збшьшення 1Н та зниження ВР); у цих хворих також вщзначалося:
- послаблення зв'язкiв мiж центральним та автономними контурами управлшня серцевим ритмом;
- зменшення активност пiдкiркових нерво-вих центрiв;
- невiдповiднiсть активност процесiв регуляцл рiвню функцюнування систем кровообiгу, -
про що свщчить зниження високочастотно! (НР) i низькочастотно! (ЬР) складово! спектру. Показники ВСР представлено у табл. 2. у дослщжуваних пащенпв
Показник Розм1ршсть Здоров1 Хвор1 на Пс Хвор1 на Пс + ГБ
СКВ (SDNN) мс 57,19±9,29 43,61±17,92* 33,91±12,61*
RMSSD мс 53,47±9,81 44,13±26,13* 35,31±13,14*
ВР мс 282,62±80,41 218,83±69,45* 187,35±56,41*
Мода мс 792,71±78,28 822,14±174,41* 806,81±151,93*
Амо % 39,10±11,08 50,21±12,89* 56,71±15,15*
1ВР 1 156,89±109,5 254,45±142,56* 342,32±175,38*
1Н 1 105,81±89,36 175,95±126,08* 225,85±138,62*
1Ц 1 0,41±0,13 0,80±0,55* 0,66±0,33*
ПАРС 1 2,78±1,65 1,62±1,43 2,44±1,3
1АП 1 1,62±0,84 2,13±1,18 2,47±1,68
ЬР/НР 1 0,63±0,35 1,067±0,67* 0,89±0,36
VLF мс2 789,55±568,09 475,61±380,77 319,05±25,12*
ЬР мс2 688,18±471,55 434,61±33,64 219,35±161,23*,**
НР мс2 1389,49±137,04 634,41±870,56* 298,19±214,09*
ПРИМ1ТКИ: * - р < 0,05, рiзниця достовiрна у пор1внянш 3i здоровими;
** -р < 0,05, р1зниця достовiрна мiж групами хворих на ncopia3 з нормальним та тдвищеним артерiальним тиском.
Вивчаючи ступень шчного зниження артер> ального тиску методом добового мошторування у хворих групи Пс + ГБ, отримали таю результата (табл. 3).
Таблиця 3 - Розподш хворих вщповщно до ступеня шчного зниження артер1ального тиску
Чолов1ки Жшки
Група Абс. % Абс. %
кшьюсть кшьюсть
dipper 6 35,29 5 31,25
non-dipper 7 41,18 7 43,75
over-dipper - - 1 6,25
night-peaker 4 23,53 3 18,75
Загалом добове мошторування артер1ального тиску проведено 33 хворим, серед них 17 чоло-вшв та 16 жшок. За результатами цього обсте-ження виявлено, що переважаюча юльюсть хворих на псор1аз i ппертошчну хворобу водночас мае порушення циркадного ритму артерiального тиску у виглядi недостатнього його зниження у вечiрнi та шчш години; загальна кiлькiсть таких хворих становить 63,6 % (21 випадок). Недо-статне зниження артерiального тиску вжта за-звичай супроводжуеться бшьш частим уражен-ням органiв-мiшеней, таких як [9]: - гiпертрофiя мюкарда;
- серцева, ниркова недостатшсть;
- ретинопапя;
- гломерулосклероз та ш.
У дослщжуваних хворих простежено взаемозв'язок мiж приналежнiстю до групи зниження артерiального тиску i формою псор> азу; у результатi виявлено, що хворi з нормальним для бшьшосп населення типом зниження артерiального тиску («dipper») представленi бiльш легкими формами псорiазу:
- 3 випадки (50 %) - у чоловтв;
- 3 випадки (60 %)- у жшок.
Хворi категорн «non-dipper» представленi тяжкими i середньо-тяжкими формами псорiа-зу, за рахунок яких i складаеться у цiлому осо-бливiсть картини дерматозу категорн хворих, яку ми вивчаемо; зокрема:
- серед чоловшв групи «non-dipper» 6 з 7 ви-падкiв представленi ексудативним псорiазом i дифузним;
- серед 7 хворих ще! категорн у 4 жшок (57,1 %) встановлено дiагноз артропатичного псорiазу.
Таким чином, можна провести взаемозв'язок мiж ступенем тяжкостi псорiазу i порушенням
нормалiзацil артерiального тиску у хворих, яю страждають на псорiаз водночас з артерiальною гiпертензiею.
Змiни артерiального тиску у шчний час за-лежить вiд активност ряду нейрогуморальних систем, зокрема [8]:
- у повшьну фазу сну зниження артерiально-го тиску обумовлено зниженням симпатичного компонента регуляцн в особi циркулюючих ка-техоламiнiв;
- у шчний час знижуеться чутливють баро-рецепторiв, що також призводить до зниження артерiального тиску.
У хворих з типом добового профшю «non-dipper» i «night-peaker» часпше виявляються:
- змiни з боку артерш дрiбного калiбру;
- дiастолiчна дисфункцiя лiвого шлуночка;
- атеросклеротичне ураження сонних артерiй;
- бшьш висока смертнють вiд iнфаркту мю-карда.
Бiльш високi значення артерiального тиску у шчний час взаемопов'язаш з виразнютю мшро-альбумшурп, яка е раншм проявом гшертензив-ноi нефропатй, що достовiрно пiдвищуе ризик кардюваскулярних ускладнень [9].
Висновки
1. Y ходi дослiджeння стану вегетативно! нервово! системи методом ваpiабeльностi серцевого ритму виявлено, що в обох групах хворих на псоpiаз спостершаеться збшьшення тонусу симпатично! нервово! системи, а у хворих на псоpiаз з супутньою аpтepiальною гшертен-зiею спостepiгаеться ще й зниження тонусу па-расимпатичного вiддiлy.
2. За результатами добового мошторування аpтepiального тиску виявлено, що переважаюча кшьюсть (63,6 %) хворих на псоpiаз i ппертошчну хворобу водночас мае порушення циркад-ного ритму у виглядi недостатнього його зниження у вeчipнi та шчш години.
Л1ТЕРАТУРА
1. Nestle F. O. Psoriasis / F. O. Nestle, D. H. Kaplan,
J. Barker // N. Engl. J. Med. - 2009. - Vol. 361, No 5. - P. 496-509.
2. Псориаз и риск развития диабета и гипертен-
зии / А. А. Кверши, Х. К. Чой, А. Р. Сетти, Г. С. Курхан // Российский медицинский журнал. - 2010.- № 12. - C. 765.
3. Ahlehoff O. Psoriasis is associated with clinically sig-
nificant cardiovascular rrisk: a Danish nation wide cohort study / O. Ahlehoff, G. H. Gislason, M. Char-
3. Виявлеш за допомогою вказаних метсдов комбшоваш порушення центральних мехашз-мiв регуляцй спостершалися у бшьшш мiрi у хворих на псорiаз iз супутньою артерiальною гiпертензiею, що супроводжуеться бшьш тяжкою клшкою дерматозу у цих хворих.
Перспективи подальших досшджень. Осюльки у хворих на псорiаз з супутньою арте-рiальною гiпертензiею виявленi значш порушення стану вегетативно! нервово^' системи, необхiд-не подальше цшеспрямоване вивчення цiе! теми з метою визначення можливостi терапевтичного впливу на перебщ прогноз захворювання та шд-вищення ефективностi лiкування таких хворих.
lot // J. Intern. Med. - 2011. - Vol. 270. - Р. 147-157.
4. Баевский Р. М. Вариабельность сердечного ритма: теоретические аспекты и возможности клинического применения / Р. М. Баевский, Г. Г. Иванов. - М., 2000. - 55 с.
5. Попов В. В. Вариабельность сердечного ритма: возможности применения в физиологии и клинической медицине / В. В. Попов, Л. Н. Фрицше // Украшський медичний часопис. -2006. - № 3-4. - С. 24-32.
6. Яблучанский Н. И. Основы практического применения неинвазивной технологии исследования регуляторных систем человека / Н. И. Яблучанский, А. В. Мартыненко, А. С. Исаева. - Харьков : Основа, 2000. - 88 с.
7. Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation, clinical use. Task force of the Europeansociety of cardiology and the North American society of pacing and
electrophysiology // Eur. Hearth J. - 2006. -Vol. 17. - P. 354-381.
8. Кобалава Ж. Д. Мониторирование артериаль-
ного давления: методические аспекты и клиническое значение / Ж. Д. Кобалава, Ю. В. Котовская. - М., 1999. - 234 с.
9. аренко Ю. М. Гшертошчна хвороба i артер> альш гшертензи / Ю. М. Аренко. - Донецьк : Видавець Заславський О. Ю., 2011. - 304 с.
ОСОБЕННОСТИ ВЕГЕТАТИВНОЙ РЕГУЛЯЦИИ У БОЛЬНЫХ ПСОРИАЗОМ В СОЧЕТАНИИ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ Макурина Г. И.
Запорожский государственный медицинский университет
Среди больных псориазом чаще других наблюдаются морфофункциональные изменения сердечнососудистой и нервной систем. В работе изучены особенности вегетативной нервной системы у больных псориазом в сочетании с артериальной гипертензией путем исследования вариабельности сердечного ритма и суточного мониторирования артериального давления. При изучении состояния вегетативной нервной системы методом вариабельности сердечного ритма выявлено, что у больных псориазом наблюдается увеличение тонуса симпатической нервной системы, а у больных с псориазом и сопутствующей артериальной гипертензией наблюдается еще и снижение тонуса парасимпатического отдела. Методом суточного мониторирования артериального давления выявлено, что подавляющее количество больных (63,6 %) с указанной коморбидностью имеет нарушения циркадного ритма в виде недостаточного его снижения в вечерние и ночные часы. Выявленные с помощью указанных методов комбинированные нарушения центральных механизмов регуляции наблюдались в большей степени у больных псориазом с сопутствующей артериальной гипертензией и сопровождались более тяжелой клиникой дерматоза у этих больных.Ключевые слова: псориаз, артериальная гипертензия, вариабельность сердечного ритма, суточное мониторирование артериального давления.
Ключевые слова: псориаз, артериальная гипер-тензия, вариабельность сердечного ритма, суточное монитори-рование артериального давления.
THE FEATURES OF THE AUTONOMIC REGULATION IN PATIENTS WITH PSORIASIS COMBINED WITH HYPERTENSION Makurina G. I.
Zaporizhzhia State Medical University
Among patients with psoriasis most often there are other morphological changes in the cardiovascular and nervous systems. The paper studied the features of the autonomic nervous system in patients with psoriasis combined with hypertension through research of the heart rate variability and daily monitoring of blood pressure. By studying the state of the autonomic nervous system by heart rate variability it was found that patients with psoriasis revealed an increase in tone of the sympathetic nervous system, and in patients with psoriasis and concomitant hypertension there was also a reduction of parasympathetic tone department. The method of daily monitoring of blood pressure found that the predominant number of patients (63.6 %) with psoriasis and hypertension at the same time revealed an abnormality of circadian rhythm as its insufficient reduction it in the evening and night hours. Identified with the use of these methods combined disorders of the central regulatory mechanisms were observed to a greater extent in patients with psoriasis with concomitant hypertension and were accompanied by more severe dermatosis clinic in these patients.
Keywords: psoriasis, hypertension, heart rate variability, ambulatory blood pressure monitoring.
Макурина Галина Ивановна - кандидат медицинских наук, доцент кафедры дерматовенерологии и косметологии с циклом эстетической медицины ФПО Запорожского государственного медицинского университета. E-mail: makurina.g@yandex.ua.
