CC BY
9
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
8. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - Киев: МАРИОН, 2000. - 320 с.
9. Макарова Г.А. Спортивная медицина. - М.: Сов. спорт, 2003. - 321с.
10. Милюкова И.В., Евдокимова Т.А. Лечебная физкультура: Новейший справочник / Под ред. Т.А. Евдокимовой. - СПб.: Сова; М.: ЭКСМО, 2003. -862с.
11. Мухш В.М. Фiзична реабштащя: Шдручник для студ. вищ. навч. закл. фiз. виховання i спорту. -К.: Олiмп. л-ра, 2000. - 424с.
12. Нечаева Г.И. Викторова И.А. Торакодиафраг-мальное сердце при дисплазиях соединительной ткани - природно-экспериментальная модель диастоли-ческой дисфункции // Сердечная недостаточность. -2001. - Т.1, № 6. - С. 56-59.
13. Справочник по пульмонологии / Под ред. Пу-това Н.В., Федосеева Г.Б., Хоменко А.Г. - Л.: Медицина, 1988. - 224 с.
14. Физическая реабилитация / Под ред. Попова С.Н. - Ростов н/Д: Феникс, 2005. - 608 с.
15. Goodgold I. Rehabilitation Medicine. - Toronto: Mosby Company, 1988. - 988 p.
♦
УДК 618.173:616.12-008.331.1:502.175
Т.А. Хомазюк, Н.В. Горач, О. В. Трубачова, А.О. Крекшн
ДОБОВИЙ ПРОФ1ЛЬ AРТЕРIAЛЬНОГО ТИСКУ I ВAРIAБЕЛЬНIСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У Ж1НОК, ХВОРИХ HA ГШЕРТОШЧНУ ХВОРОБУ, У ПЕРИМЕHОПAУЗI
Днтропетровська державна медична академiя кафедра пропедевтики внутрiшнiх хвороб (зав. - д. мед. наук, проф. Т.А. Хомазюк)
Ключовi слова: перименопауза, ггпертонгчна хвороба, клгмактеричний синдром, добове мотторування артергального тиску, варгабельнгсть серцевого ритму
Key words: perimenopause, arterial hypertension, menopausal syndrome, ambulatory blood pressure monitoring, heart rate variability
Резюме. Целью исследования было изучение особенностей течения гипертонической болезни на основании показателей суточного мони-торирования артериального давления и вариабельности сердечного ритма у женщин в перименопаузе с гипертонической болезнью и климактерическим синдромом средней и тяжелой степени. По данным суточного мониторирования артериального давления, у данного контингента больных имеются особенности течения основного заболевания, характеризующиеся повышением вариабельности артериального давления на протяжении всех периодов суток, возрастанием величины утреннего подъема артериального давления, более высокой частотой нарушений циркадного ритма. Анализ спектральных показателей вариабельности сердечного ритма показал, что у женщин с гипертонической болезнью и климактерическим синдромом средней и тяжелой степени имеют место значительное снижение показателей общего тонуса вегетативной нервной системы и выраженная симпатикотония на фоне недостаточности парасимпатических влияний. Summary. The aim of the research was to study the features of arterial hypertension on the basis of indices of ambulatory blood pressure monitoring and heart rate variability in perimenopausal women with arterial hypertension and climacteric syndrome of middle and severe degree. By the data of ambulatory blood pressure monitoring this contingent of patients is characterized by the increase of variability of arterial pressure during all day periods, increase of arterial pressure in the morning, higher frequency of violation of circadian rhythm. The analysis of spectral components of heart rate variability showed, that women with arterial hypertension and climacteric syndrome of middle and severe degree are characterized by the considerable decline of indices of autonomic balance of the vegetative nervous system and expressed sympathicotonia on a background of vagal interaction insufficiency.
В Укра!ш, як i в усьому свт, серед захво-рювань серцево-судинно! системи одне з перших мюць займае артерiальна гiпертензiя (АГ), частота яко! зростае серед жшок перименопа-узального перiоду [2,8]. Серед хвордачих на АГ жiнки в перюд перименопаузи становлять 50%, а в старшш вiковiй групi - 80%. У дослщженш MONIKA встановлено, що у Gвропi частота АГ у жшок 35-60 роюв збшьшилась з 13,1 до 36,2% [13]. За даними рiзних авторiв, виникнення АГ у жшок перименопаузального перюду в 40-80% випадкiв поеднуеться з ^мактеричним синдромом (КС), причому спостерiгаеться взаемопо-силення цих сташв [10].
1з клшчно! точки зору видшення перименопаузи вкрай важливе, оскiльки цей перiод ха-рактеризуеться фiзiологiчними змiнами, якi виражаються припиненням д^ородно! функци, а потiм i менструально! [4]. У перименопаузi велика кшьюсть жшок скаржаться на вазомоторш, ендокринно-обмiннi i нервово-психiчнi порушен-ня, що е складовими ктшчного симптомоком-плексу КС. Виникаюча у перименопаузальному перiодi АГ належить до раншх проявiв КС, але, у свою чергу, КС призводить до попршення пе-ребiгу соматичних захворювань, у т.ч. гшерто-шчно! хвороби (ГХ). За даними лтератури, у хворих на ГХ набагато часпше зустрiчаеться КС середнього i тяжкого ступеня [2]. Як наслщок порушення ендокринного балансу в органiзмi жшки перименопаузального перiоду виникае аб-домшальне ожирiння, яке характеризуеться швидким зростанням маси тша за короткий час (6-8 мю.), що е складовим компонентом мета-болiчного синдрому (дефщит естрогенiв спри-чиняе змiни лшщного профiлю, перерозподiл жирово! тканини за андро!дним типом у жшок та шсулшорезютентшсть). [3,11,14]. Таким чином, переби- ГХ у жшок перименопаузального перюду змшюеться пiд впливом дисгормональних порушень, якi також потребують корекци [1,12].
Не викликае сумнiвiв, що метод добового мошторування артерiального тиску (ДМАТ) доз-воляе отримати бшьшу дiагностичну iнформацiю у порiвняннi з традицшним способом вимiрю-вання АТ, а отже, i бiльш точно прогнозувати серцево-судинш ускладнення i ощнити ефектив-нiсть антигшертензивно! терапп. Аналiз добового профiлю АТ дозволяе визначити не тшьки середнi 24-годинш значення АТ, але й таю показники, як варiабельнiсть АТ, "навантаження тиском", добовий iндекс. Даний метод обсте-ження е найбiльш шформативним в прогно-зуваннi розвитку змш в органах-мiшенях [5].
Оцiнка варiабельностi серцевого ритму (ВСР) дае уявлення про стан вегетативно! нервово! регуляци серця та дозволяе оцiнити вплив на синусовий вузол серця рiзних вщдшв вегетативно! нервово! системи - симпатичного i па-расимпатичного, i також дае можливiсть ощнити вплив антигшертензивних засобiв та обрати програму оптимально! терапi! [6,9]. Дослщження ВСР, що проводилися у хворих з АГ у пост-менопауз^ показали, що на вшх етапах розвитку захворювання мае мiсце дисбаланс вегетативно! регуляци системи.
Метою дослщження е вивчення особливостей переб^у гшертошчно! хвороби за даними добового мошторування артерiального тиску i варiабельностi серцевого ритму у жшок у пери-менопаузi з гiпертонiчною хворобою та ктма-ктеричним синдромом середнього i тяжкого сту-пеня.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЯ
З 85 жiнок, хворих на ГХ II ст. у пери-менопауз^ видшили групу дослщження з проя-вами КС середнього та тяжкого ступеня (перша група - 61 пащентка) та групу зi стабiльним пе-ребiгом ГХ II ст. без проявiв КС (друга група - 20 пащенток). Середнш вiк хворих першо! групи дослщження становив 49,8±1,8 року, друго! -50,2±1,6 року, тобто групи дослщження були вщповщш за вшом. За даними анамнезу хвороби виявлено, що тривалiсть ГХ у обстежених хворих першо! групи дослщження становила 14,1±3,8 року, друго! групи - 14,1±3,3 року.
Хворi у групах дослщження були порiвняннi за вшом та клiнiко-функцiональними параметрами. Протокол дослщження передбачав ком-плексне обстеження при первинному медичному оглядi пащенпв: збiр скарг хворих, анамнезу захворювання, анамнезу життя, об'ективне дослщження, двократнi вимiри АТ на обох руках, обов'язковi лабораторнi та шструментальш до-слiдження за загальноприйнятим протоколом для хворих кардюлопчного профiлю [6]. Для ощнки ефективностi лiкування проводили добове мошторування АТ (ДМАТ) за допомогою апара^в "CardioTens-01" та "АВРМ-02" (Meditech, Угор-щина) в автоматичному режимi в умовах вшь-ного рухового режиму за загальноприйнятою методикою. Нормальнi показники спектрального аналiзу ВСР були взятi за даними J.T. Bigger et al., згщно з рекомендацiями Свропейського това-риства кардюлопв i Пiвнiчноамериканського то-вариства з електростимуляци та електрофiзiо-логи [9]: ТР 3466±1018 мсек2, LF 1170±416 мсек2, HF 975±203 мсек2, LF/HF 1,5-2,0.
06/ Том XI/ 4
99
При aHani3i ДМАТ вихщш показники добо-вого профiлю АТ у хворих вСх груп i3 ГХ до лшування мали подiбний характер вiдносно норми, тобто параметри САТ i ДАТ за добу, день i шч, а також показники «навантаження тиском» були вищими за нормaльнi значення. У жшок першо! групи дослiдження САТ за добу складав 150,9±15,4 мм рт.ст., за день - 156,4±14,6 мм рт.ст., за нiч - 138,8±18,9 мм рт.ст., у хворих друго! групи, вiдповiдно, 146,5±8,8мм рт.ст., 150,7±7,8 мм рт.ст., 137,5±12,0 мм рт.ст.. Значення ДАТ у жшок першо! групи дослщження складали за добу 91,1±12,1мм рт.ст., за день 76,2±14,1мм рт.ст., за шч - 11,5±7,2 мм рт.ст., у
хворих друго! групи, вiдповiдно, 88,0±9,8 мм рт.ст., 91,9±10,7 мм рт.ст., 78,9±9,7 мм рт.ст.. При порiвняннi мiж групами вiрогiдно! рiзницi мiж САТ i ДАТ за добу, день i нiч виявлено не було. Звертало на себе увагу, що у пaцieнток з ГХ першо! групи дослщження до лшування вaрiaбельнiсть САТ за добу, день i нiч, а також добовi показники вaрiaбельностi ДАТ були бшь-шими за нормaльнi значення, що свщчило про нaдмiрнi коливання АТ протягом доби, на вщ-мшу вiд хворих друго! групи, де параметри ва-рiaбельностi САТ i ДАТ знаходились у межах встановлено! норми (табл.1).
Таблиця 1
Анал1з показникчв добового мон1торування артер1ального тиску у пащснт1в груп
досл1дження (M±m)
Показник Норма Групи дослщження
1-А I-Б II
(п=32) (п=33) (п=20)
Вар САТ доба, мм.рт.ст 15,2 20,5±4,2* 19,8±2,7* 13,1±1,2
Вар САТ день, мм.рт.ст 15,5 19,1±5,0* 18,4±3,1* 12,3±1,5
Вар САТ тч, мм.рт.ст 14,8 15,2±6,1* 16,9±6,4* 10,1±2,8
Вар ДАТ доба, мм.рт.ст 12,3 14,0±3,0* 14,1±2,3* 11,0±1,9
Вар ДАТ день, мм.рт.ст 13,3 13,1±2,9* 12,5±2,4* 10,0±1,7
Вар ДАТ тч, мм.рт.ст 11,3 10,2±3,5 11,1±4,2 7,9±2,9
Примiтки : Вiрогiднiсть рiзницi ]шж показниками першо! та друго! груп p<0,001 позначена *
Анaлiз добового профшю АТ у пaцieнток груп дослщження представлений на табл. 2. Слщ вщ-мiтити, що у жшок першо! групи переважали патолопчш циркaднi ритми, на вiдмiнy вщ хворих друго! групи, у яких переважаючим ва-рiaнтом добового профiлю АТ був "dipper".
Таблиця 2
Аналп показникчв добового проф1лю артер1ального тиску у пащснт1в груп дослщження
Тип добового профилю АТ Групи дослщження
перша група (п=61) друга група (п=20)
абс. кiлькiсть % абс. тльюсть %
"dipper" 25 41,0 12 60
"non-dipper" 14 23,0 8 40
"hyper-dipper" 16 26,2 -
"night-peaker" 6 9,8 -
Звертало на себе увагу, що величина ран-кового пщйому САТ до лшування у жшок першо! групи дослщження з ГХ та КС перевищувала нормальш значення i складала 66,3±22,0 мм рт.ст., що е свiдченням обтяження перебiгу ГХ КС середнього i тяжкого ступеня, а також фактором ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. У жiнок друго! групи цей показник був у межах нормальних значень (43,1±11,1 мм рт.ст.).
При аналiзi вихiдних показниюв ВСР параметри спектрального аналiзу у хворих всiх груп до лшування мали подiбний характер вщносно норми, тобто були нижчими за меж серед--ньонормальних значень, але при порiвняннi по-казникiв мiж групами дослiдження були вста-"новлеш певнi вiдмiнностi. За даними спектрального аналiзу ВСР виявили, що у жнок першо! групи дослщження до лшування стан вегетативно! регуляцп дiяльностi органiзму характе-ризувався бшьш значним зниженням показникiв _загального тонусу ВНС, що, можливо, е свщ-
ченням виснаження компенсаторних механ1зм1в внаслщок обтяження переб1гу ГХ КС середнього { тяжкого ступеня, вираженим переважанням симпатичного вщдшу, недостатшстю парасим-патичних вплив1в (табл. 3). У жшок друго! групи
з ГХ без прояв1в КС спостер1гали пом1рне зни-ження параметр1в загального тонусу ВНС та наявнють симпатикотони протягом ус1х перюд1в доби, але менш виражене у пор1внянш з жшками першо! групи.
Таблиця 3
Анал1з показникчв спектрального анал1зу вар1абельност1 серцевого ритму у пащснт1в
груп досл1дження (М±т)
Показник
ЬГ, мсек НГ, мсек2 ЬГ/ОТ ТР, мсек2
Перша група (п=61)
доба
387,1±85,9 160,3±47,6* 2,6±1,1 1768,4±523,7*
Друга група (п=20)
590,7±181,1 305,2±88,2 2,4±1,2 3135,6±921,5
ЬГ, мсек2 НГ, мсек2 ЬГ/ОТ ТР, мсек2
340,6±104,4 112,6±46,2* 3,6±1,2 1594,5±464,5**
516,3±129,4 204,3±88,6 2,9±1,0 2851,4±954,2
ЬГ, мсек НГ, мсек2 ЬГ/ОТ ТР, мсек2
493,0±260,7 268,2±160,7* 2,1±1,0 2037,5±634,2*
806,9±437,5 501,4±279,8 1,8±0,8 3528,5±1066,9
При м 1 т к и : В!ропдшсть р1знищ м1ж показниками першо! та друго! груп р<0,01 позначена *. В!рогщшсть р1знищ м1ж показниками першо! та друго! груп р<0,001 позначена *.
ВИСНОВКИ
1. Наявнють кл1мактеричного синдрому середнього 1 тяжкого ступеня суттево попршуе пе-реб1г гшертошчно! хвороби у жшок, що, за даними добового мошторування артер1ального тиску, у пор1внянш до жшок !з гшертошчною хворобою без прояв1в кл1мактеричного синдрому проявляеться шдвищенням вар1абельносп систо-л1чного 1 д1астол1чного артер1ального тиску протягом доби та денного перюду, вираженим тд-вищенням показниюв "навантаження тиском" за добу, день { шч, а також шдвищенням величини ранкового тдйому систол1чного артер1ального тиску, що призводить до тдвищення ризику розвитку ускладнень з боку серцево-судинно! системи.
2. Кл1мактеричний синдром середнього 1 тяжкого ступеня е фактором, який спричиняе бшьш тяжю порушення циркадного ритму артер1аль-ного тиску у жшок ¡з гшертошчною хворобою у пор1внянш до хворих без прояв1в ктмактерич-ного синдрому.
3. За даними анал1зу вар1абельносп серцевого ритму, контингент хворих ¡з гшертошчною хворобою 1 ктмактеричним синдромом середнього 1 тяжкого ступеня характеризуеться значним зни-женням показниюв загального тонусу ВНС, недостатшстю парасимпатичних вплив1в та вира-женою симпатикотошею.
день
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Балан В. Е., Зайдиева Я. З. Применение фито-эстрогенов для лечения гипоэстрогенных состояний // РМЖ.- 2000.- Т. 8, № 3.-С.12-14.
2. Баранова Е.И. Гипертоническая болезнь у женщин в постменопаузе: особенности клинических
проявлений, патогенеза и лечения: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - СПб., 1998.-39с.
3. Дзяк Г.В., Крыжановская Н.К. Дисметаболи-ческий постменопаузальный синдром // Журн. АМН Украины. - 2000.-№ 3.-С.485-495.
06/ Том XI/ 4
101
4. Кулаков В.И., Сметник В.П. Руководство по климактерию.- М.: Мед. информ. агентство, 2001.-590с.
5. Ольбинская Л.И., Хапаев Б.А. Суточное мо-ниторирование артериального давления в диагностике и лечении артериальных гипертензий: (Руководство для врачей). - М., 1997.- 35с.
6. Оценка вариабельности сердечного ритма у женщин в постменопаузе / Стародубова А.В., Сторо-жаков Г.И., Кисляк О.А., Царева О.Н. // Рос. мед. журн. - 2005. -№>6.-С.9-11.
7. Рекомендацп Украшсько1 Асоцiацiï кардюло-пв з профiлактики та лiкування артерiальноï гшертен-3iï / Свiщенко £.П., Багрiй А.Е., £на Л.М., Коваленко В.М. та ш.- К., 2004.- 88с.
8. Сучасний стан здоров'я народу та напрямки його покращання в Украïнi: (Аналтгично-статис-тичний поабник) / Пд ред. В.М. Коваленка.- К.: 2005.- 140с.
9. Heart rate variability. Standatds of Measurement, Physiological interpretation and clinical use // Circulation.- 1996.-Уо!. 93. - P.1043-1065.
10. Rapelli A. Hypertension and obesity in menopause // J. Hypertens.- 2002.- Vol. 20. - P. 26-28.
11. Reisin E. Lisinopril versus HCTZ in obese hypertensive patients: a multicenter placebo-controlled trial. Treatment in obese Patients with Hypertension (TROPHY) Study Group // Hypertension.- 1997.- Vol. 30, N.7.- P. 140-150.
12. Seidlova-Wuttke W. Активность селективных модуляторов эстрогеновых рецепторов в экстракте цимицифуги кистеобразной: клинические данные // Климактерий и постменопауза. - 2000.- N4.- C.32
13. WHO MONIKA Project. Geographical variation in the major risk factor of coronary disease in men and woman aged 35-64 years // World Health Stat Q.- 1998.-W. 41.- P. 115-140.
14. Writing Group for the 3rd European Conference on Sex Steroids and Cardiovascular Diseases. The European Consensus Development Conference 2002: Sex steroids and cardiovascular diseases. On the route to combine evidence from OC and HRT/ERT // Maturitas.-2003.- Vol. 44.- Р. 69-82.
♦
