CC BY
16
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Вшичук С.М. Мозковий шсульт: сучасний по-гляд на проблему та стратепю лiкування // Мистецтво лiкування. - 2004. - №5. - С.8-15.
2. Власенко А.Г., Макеев С.С., Минтон М.А. По-зитронная эмиссионная томография головного мозга: основные принципы и применение у человека // Укр. мед. часопис. - 2002. - №2. - С.13-19.
3. Власова О.В. Змши репонарного кровооб^ при моделюванш фтористо! штоксикацп // Вюн. проблем бюлоги i медицини. - 2003. - Вип. 5. - С. 18-19.
4. Гршенко Т.Ю. Мiлдронат як фармаколопчний засiб оцiнки функцiонального стану головного мозку у хворих на гшертошчну хворобу // Актуальнi питання фармацевтично! та медично! науки та практики. - Запорiжжя, 2006. - С. 15.
5. Защита головного мозга от ишемии при ка-ротидной эндартерэктомии / Абрамов И.С., Майте-сян Д.А., Тутова М.Г., Шнайдер Я.Э. // Рус. мед. журн. - 2003. - №5. - С.13-17.
6. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней. - М.: Мед. пресс-ин-форм, 2004. - 488с.
7. Кальвинш И.Я. Милдронат и триметазидин: сходство и различие // Кардиология. - 2003. №6. -С.17-21.
8. Некоторые особенности патологии сердечнососудистой системы, возникающие при воздействии соединений, содержащих свинец и медь / Гудзовс-кий Г.А., Минаев Б.Д., Малыхин Ф.Т., Голодни-
ков Ю.Н. // Медицина труда и пром. экология. - 2004. - № 8. - С. 32-36.
9. Пат. 11399 Украша МПК А61В5/00 Споаб оцшки енергетичного обмшу головного мозку у хворих на гшертошчну хворобу та iшемiчну хворобу серця: Пат. 11399 Украша; №06658. - Заявлено 07.07.2005; Опубл. 15.12.2005 // Промислова влас-нють. - 2005. - № 12. - С. 5.19.
10. Солнышкова Т.Г. Демиелинизация нервных волокон центральной нервной системы при хроническом воздействии природного сероводородсодержа-щего газа // Бюл. эксперим. биологии и медицины. -2003. - Т. 136, № 10. - С. 374-381.
11. Фокин В.Ф., Пономарева Н.В. Энергетическая физиология мозга. - М.: Антидор, 2003. - 288с.
12. Эффективность мер оздоровления рабочих в условиях воздействия сероводородсодержащих газов / Володина Е.П., Фоменко А.В., Новиков И.В. и др. // Медицина труда и пром. экология. - 2004. - № 6. - С. 39-41.
13. Forder J.R., Pohost G.M. Cardiovascular nuclear magnetic resonance: basic and clinical applications // J. Clin. Invest. - 2003. - N3. - Р.1630-1639.
14. Mancia G. Prevention and treatment of stroke in patients with hypertension // Clin. Tеrapeutics. - 2004. -Vol.26. - P.631-648.
15. Warlow C.P., Dennis M.S. Stroke. A practical guide for management. - Blackwell: Science, 2001.-664p.
♦
УДК:616.12-008.331.1:616.89-008.447-08:615.22:330.59
1.В. Дроздова АРИФОН-РЕТАРД ПРИ Л1КУВАНН1 ХВОРИХ
НА АРТЕР1АЛЬНУ Г1ПЕРТЕНЗ1Ю
Кримський республгканський НД1
ф1зичних методгв л1кування та медично'1 клгматологИ' ím. 1.М. Сеченова (дир. -д. мед. н., проф. С. С. Солдатченко) м. Ялта
Ключовi слова: артергальна гтертензгя, психгчнг та повед1нков1 розлади, арифон-ретард, яюсть життя Key words: arterial hypertension, psychical and behavioral disorders, ariphon-retard, quality of life
Резюме. Оценивали динамику показателей суточного мониторирования артериального давления, структурно-функциональных параметров сердца, психологических особенностей, когнитивно-мнестических функций и качества жизни в процессе монотерапии арифон-ретардом артериальной гипертензии у больных. Больные были разделены на 2 группы в зависимости от наличия либо отсутствия психических и поведенческих расстройств. Их наличие затрудняет достижение це-
левого уровня артериального давления, нормализацию суточного профиля артериального давления, снижение показателей «нагрузки» давлением и сократительной способности миокарда, улучшение когни-тивно-мнестических функций и повышение качества жизни у больных артериальной гипертензией. Значительная распространенность психических и поведенческих расстройств у больных артериальной ги-пертензией требует изменения стратегии комбинированной антиги-пертензивной терапии.
Summary. There was estimated dynamics of daily indices of arterial pressure monitoring, structural-functional heart parameters, psychological features, cognitive-mnestic functions and life quality during ariphon-retard monotherapy in patients with arterial hypertension. Patients were divided into two groups according to the presence or lack of psychical and behavioral disorders. Presence of these disorders makes it difficult reaching the goal level of arterial pressure, normalization of daily arterial pressure profile, decrease of indices of the "load" induced by pressure and myocardium contractile ability, improvement of cognitive-mnestic function and life quality in arterial hypertension patients. Considerable prevalence of psychical and behavioral disorders in patients with arterial hypertension demands alteration of combined antihypertensive therapeutic strategy.
Артерiальна rinepTeroiH (АГ) e одшею з актуальних проблем сучасно1 медицини [2, 3, 4, 7, 8, 9, 14, 16]. Поширешсть АГ 1 стади в цшому по Украш досягае 47,0%, АГ 2 стади - 26,5%, серед мюького населення - 6,7 та 25,2%, серед сшьського населення - 47,1% та 27,0% випадюв [3]. За останш 10 роюв поширешсть АГ зросла вдвiчi i становить 28169,3; а захворюванють - у 2,5 раза i становить 2586,3 на 100000 населення, що е наслщком активно!' роботи по виявленню АГ у рамках Нащонально1 програми профь лактики та лшування артерiальноï гшертензи в Украш. Серед ошб, у яких вперше виявлено АГ, 78,8% становлять люди працездатного вшу (2038,8 на 100000 населення). Смертнють вна-слщок захворювань системи кровооб^у за останш 20 роюв зросла на 13,% та вдвiчi бшьше середньоевропейських показниюв, а краш Евросоюзу - у 3,6 раза (вщповщно, 964,6; 474,1 та 271,3 на 100000 населення) [2].
У наш час не викликае сумшву необхщшсть досягнення цшьового рiвня артерiального тиску (АТ), бо саме зниження АТ призводить до зменшення частоти серцево-судинних захво-рювань [4]. У дослщженш НОТ вперше було визначено цшьовий рiвень АТ, тобто значення АТ, при яких ризик серцево-судинних усклад-нень, таких як шфаркт мюкарда, шсульт, серцева недостатшсть, стае мшмальним [9]. Зниження АТ нижче 140/90 мм рт. ст. у хворих на АГ незалежно вщ вшу, стат^ тривалост захво-рювання, вихiдних даних АТ - досить складне завдання, яке висувае особливi умови до ri-потензивноï терапи. У цьому аспектi необхiдно реально ощнювати можливостi монотерапiï, яка
ефективна менш нiж у половини хворих на АГ 1 та 2 стади [9]. Сучасш рекомендаци по лшу-ванню АГ дають чита критерiï для призначення комбiнованоï терапи [4]. Потреба у комбшованш терапи виникае у зв'язку iз необхщнютю од-ночасного впливу на значну кшьюсть ланок патогенезу АГ, i саме комбшована антигшер-тензивна терапiя дозволяе вирiшувати проблему багатофакторносп АГ.
У 76,2% хворих на АГ 1 стади та у 87,3% хворих на АГ 2 стади виявлено афективш роз-лади (легкий депресивний ешзод та дистимда); невротичнi, пов'язанi iз стресом та соматоформш розлади (змiшаний тривожно-депресивний роз-лад, неврастешю та iпохондричний розлад); розлад зршо1' особистостi та поведшки у дорослих (тривожний (ухильний) розлад осо-бистостi) [5].
Сучаснi антигшертензивш засоби ефективнi стосовно рiвня АТ, запобтання передчаснiй смертi та швалщизаци хворих, значно менше вивчено вплив гшотензивно1' терапiï на рiвень тривоги та депреси, когнiтивно-мнестичнi фун-кци та якiсть життя хворих на АГ.
Мета дослщження - оцшка динамiки по-казникiв добового мошторування артерiального тиску, структурно-функцiональних параметрiв серця, психолопчних особливостей, когштивно-мнестичних функцш та якостi життя у хворих на артерiальну гiпертензiю у процес монотерапiï арифон-ретардом.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Завдання дослiдження. Порiвняти ефектив-шсть та безпечнiсть зниження рiвня АТ, змен-шення загального серцево-судинного ризику у
08/ Том XIII/1
29
хворих на АГ при наявносп / вщсутносп пси-хiчних i поведiнкових розладiв i використанн арифон-ретарду (iндапамiду, лабаратори Серв'е) у дозi 0,75-1,5 мг на добу.
Дизайн дослщження. 24-денне, багатоцен-трове, рандомiзоване, вiдкрите, iз паралельними групами, порiвняльне дослiдження (рис.1).
Характеристика пащенпв. Обстеження хворих на АГ у 3 центрах: Кримському республ> канському НД1 фiзичних методiв лшування та медично! ктматологи iм. 1.М. Сеченова, сана-торiях "Ай-ПетрГ' та "Укра!на" (м. Ялта). 46 хворих на АГ 1 та 2 стади були розподшеш на 2 групи: у 1 групу увшшло 16 хворих без пси-хiчних та поведiнкових розладiв (2 чоловши, 14 жiнок, у вщ 47,8±3,4 року, iз тривалiстю зах-ворювання 6,6±4,5 року), у 2 групу увшшло 30 хворих iз психiчними та поведiнковими роз-ладами (5 чоловшв, 25 жiнок, у вщ 50,4±5,6 року, iз тривалютю захворювання 8,3±4,6 року). 1з дослщження виключались хворi на сим-птоматичну АГ, iз обмiнною (цукровий дiабет, подагра) та запальною (пiелонефрит, гломеру-лонефрит) нефропатiею, iз стабiльною стенокар-дiю, фiбриляцiею передсердь, iз перенесеним шфарктом мiокарда чи гострим порушенням мозкового кровообiгу, серцевою недостатнiстю Ш-1У ФК за NYNA, аутоiмунними та ендо-кринними захворюваннями, печiнковою недос-татнiстю, цукровим дiабетом, алергiйними реак-цiями на iндапамiд в анамнеза
Методологiя. До початку дослiдження ус хворi не приймали або приймали епiзодично гiпотензивнi препарати. Хворих 1 та 2 групи рандомiзували на отримання лiкування арифон-ретардом у добовш дозi 0,75-1,5 мг.
Кiнцевi точки. Первинним параметром ефек-тивностi був вщсоток зниження АТ вiд вихщного рiвня за 24 днi; вторинними параметрами ефек-тивностi були: нормалiзацiя добового профiлю АТ, покращення скорочувально! здатностi та ремоделювання серця, нормалiзацiя психоло-гiчних особливостей, пiдвищення якост життя, зменшення когнiтивних розладiв.
Хворi проходили обстеження згiдно iз протоколами надання медично! допомоги хворим на есенцшну артерiальну гiпертензiю 1 i 2 стадii та хворим на дисциркуляторну енцефалопатiю [11, 12].
Ушм хворим на АГ проводили добове мо-нiторування АТ (ДМАТ) за допомогою апарату АВРМ-04 фiрми "Meditech" (Венгрiя). Аналiзу пiдлягали показники систолiчного (САТ), дiасто-лiчного (ДАТ), середнього (Ср), пульсового АТ за добу, день i шч, показники варiабельностi АТ,
добового iH4eKcy, iндекси часу та площi ri-пертензи [5]. Ехокардiографiчне дослiдження проводили за загальноприйнятими методиками на апарат "Ultrasound Scanner TI 628-A". Ощ-нювали кiнцево-дiастолiчний та кшцево-сис-толiчний розмiр, кiнцево-дiастолiчний та кш-цево-систолiчний об'ем лiвого шлуночка, удар-ний та хвилинний об'ем, серцевий та ударний шдекс, i^^KC скорочувально! здатносп мюкар-да, швидкiсть скорочення м'язових волокон, тов-щину задньо! стшки, амплiтyдy руху задньо! стiнки, товщину мiжшлyночково! перегородки, спiввiдношення товщини мiжшлyночково! перегородки та задньо! стшки лiвого шлуночка, кiнцево-дiастолiчний розмiр правого шлуночка, товщину передньо! стiнки, розходження стулок мiтрального клапану, швидкiсть раннього дiас-толiчного прикриття передньо! стулки, передньо-заднiй розмiр лiвого передсердя, розмiр основи аорти, систолiчне розходження клапашв аорти, виносний тракт лiвого шлуночка, масу мiокарда, iндекс маси мюкарда [17].
Рiвень ситуативно! та особистюно! тривож-ностi вивчали за допомогою шкали реактивно! (ситуативно!) тривожносп Ч.Д. Спiлберга - Ю.Л. Ханша, астени - за шкалою астешчного стану, депресi! - за шкалою зниженого настрою -субдепреси, опитувальника депресi! Бека (BDI), опитувальника Центру епщемюлопчних дослщ-жень (CES-D) [1, 6].
Яюсть життя вивчали за допомогою "Способу оцшки якостi життя, переважно у осiб з артерiальною гiпертензiею" та визначали такi параметри, як фiзичне благополуччя, психоло-пчне/емоцшне благополуччя, самообслуговуван-ня та незалежшсть дiй, працездатнiсть, мiж-особистiснy взаемодда, соцiо-емоцiйнy пщтрим-ку, сyспiльнy та службову шдтримку, особис-тiснy реалiзацiю, загальне сприйняття якостi життя, сумарну оцшку якостi життя [3].
При оцшщ когнiтивно-мнестичних фyнкцiй використовували нейропсихолопчш тести: мов-но-слухово! пам'ятi Рея, малювання годинника, що характеризують просторовий праксис, по-слiдовностi дi!, що характеризуе логiкy мислення [18]. Тест "коректурна проба" спрямований на дослщження уваги та дозволяе оцшити розумову працездатшсть, якiсть роботи, концентрацiю уваги, переведення уваги, оперативну пам'ять [13].
Результати дослщження обробляли за допомогою пакета статистичних програм MS EXCEL 2003, реалiзованих на PC IBM Pentium III. Даш представлено у виглядi М±т. Вщ-
мшшсть показниюв до i пiсля лшування оцшю-вали за допомогою ^критерда Стьюдента [15].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
При терапiï арифон-ретардом цшьовий piBeHb офiсного САТ та ДАТ було досягнуто у 75,0 та 60,0 % хворих 1 та 2 групи. У хворих 1 групи АТ вiрогiдно знизився i3 146,6 / 92,5 до 128,1 / 85,0 мм рт. ст., у хворих 2 групи - i3 145,0 / 92,7 до 127,5 / 88,3 мм рт. ст.
Аналопчш результати отримали у дослщженш АРГУС-2, де вдапамщ-ретард призначався як монотератя 13,7% хворим на АГ, для замши рашш неефективноï монотерапи -6,8%, для поповнення недостатньо ефективноï монотерапи - 31,9%, для поповнення недостатньо ефективноï монотерапи без дiуретика - 47,6% хворим на АГ. Через 1 мюяць у загальнш груш вщзначено вiрогiдне зниження АТ iз 158,8±14,2 / 3,4±10,0 до 142,1±14,1 / 85,1±9,4 мм рт. ст. Цiльовий рiвень АТ досягнуто у 29,9% хворих. Через 2 мюящ середнiй АТ становив 135,5±11,7 / 80,5±6,9 мм рт. ст.; через 3 мю. лшування цiльового АТ досягли 84,5% хворих - середнш АТ становив 131,8±9,7 / 80,5±6,9 мм рт. ст. За 3 мю. лшування пiсля включення iндапамiд-ретарду у склад терапи цiльового АТ досягли 91,9% хворих iз iзольованою систолiчною АГ, 74,8% хворих iз цукровим дiабетом, 75,6% хворих iз хронiчною нефропапею та 85,1% хворих iз метаболiчним синдромом [7].
Аналiз даних ДМАТ виявив вiрогiдне зниження у хворих 1 групи (табл. 1. - табл. 3.) добових показниюв: максимального та середнього САТ, варiабельностi САТ, вдекав часу та площi гшертензи САТ, максимального ДАТ, варiабельностi середнього АТ; денних показниюв: середнього та максимального САТ, варiабельностi САТ, iндексiв часу та площi гiпертензiï САТ, максимального ДАТ та
середнього АТ, шдексу площ1 гшертензи середнього АТ, вар1абельност1 пульсового АТ; шчних показниюв: середнього та максимального САТ, шдекшв часу та площ1 гшертензи САТ, максимального пульсового АТ.
У хворих 2 групи в1ропдно зменшилися добов1 показники: максимальний САТ та середнш АТ; денш показники: середнш САТ, шдекс часу гшертензи САТ, середш ДАТ та середнш АТ, шдекс часу гшертензи ДАТ та середнього АТ, максимальний пульсовий АТ; шчний показник: максимальний ДАТ. Таким чином, наявнють псих1чних та поведшкових розлад1в суттево знижуе гшотензивний ефект арифон-ретарду у хворих на АГ, особливо у шчш години.
Пюля терапи арифон-ретардом у хворих обох груп спостерпалась тенденщя до зменшення порожнинних розм1р1в л1вого шлуночка, покращення скорочувально! здатносп мюкарда. Суттевих змш геометри л1вого шлуночка не виявлено. У хворих на АГ при наявносн емоцшних розлад1в стушнь змш скорочувально! здатносп мюкарда та ремоделювання л1вого шлуночка був значно меншим (табл. 4).
Вивчення гшотензивного ефекту арифон-ретарду, арифону, вдапу та вдапамщу у хворих на АГ показало, що вс препарати мають в1ропдний гшотензивний ефект, стушнь виразносн якого по вщношенню до САТ та ДАТ змшюеться вщ 19,8 та 2,6% при лшуванш арифон-ретардом до 8,6 та 19,2% при лшуванш акрипамщом. За здатнютю знижувати величину пульсового АТ препарати розмютились наступним чином (за зниженням ефекту): арифон-ретард (33,3%) > арифон (33,1%) > шдап (24,1%) > шдапамщ (12,7%); за здатнютю знижувати !ндекс маси мюкарда л1вого шлуночка: арифон-ретард (17,3%) > арифон (13,4%) > вдап (6,5%) >шдапамщ (4,5%) [9].
Таблиця 1
Показники добового мошторування артер1ального тиску (M±m)
Добов1 показники Хвор1 на АГ
1 група 2 група
до лжування п1сля лжування до лжування п1сля лжування
Середн1й 134,2±3,8 124,3±2,9* 135,7±3,0 129,9±2,8 САТ
Максимальний 174,3±5,1 155,0±3,7** 179,1±5,3 165,5±4,2* САТ
М1н1мальний 101,4±4,0 97,5±3,5 103,0±2,5 98,3±3,0 САТ
08/ Том XIII/1
31
Продовження таблицi 1
Хвор1 на АГ
Добов1 показники 1 група 2 група
до лшування п1сля лшування до л1кування п1сля л1кування
Вар1абельтсть САТ 17,5±1,1 13,8±0,7** 17,1±1,0 15,6±0,8
Добовий 1ндекс САТ 7,9±1,1 9,1±2,0 9,6±1,1 6,6±1,2
1ндекс часу гтертензи САТ 52,9±7,2 26,5±6,6** 48,9±6,0 36,2±5,6
1ндекс площ1 гтертензи САТ 244,1±51,1 87,1±28,9** 237,7±46,2 169,2±37,0
Середнш ДАТ 79,9±2,6 76,5±2,4 82,0±2,1 76,8±2,1
Максимальний ДАТ 117,5±3,8 104,8±4,9* 112,3±3,0 107,7±3,8
М1н1мальний ДАТ 53,4±2,5 54,1±2,7 56,9±2,0 54,0±2,5
Вар1абельтсть ДАТ 12,3±1,0 11,7±0,6 12,1±0,5 12,2±0,6
Добовий 1ндекс ДАТ 13,5±1,7 14,8—2,0 13,5±1,4 12,8±1,3
1ндекс часу гтертензи ДАТ 31,9±7,1 23,7±6,7 35,6±5,8 25,3±5,0
1ндекс площ1 гтертензи ДАТ 95,6±27,4 49,9±18,8 94,8±22,3 59,7±17,9
Середнш АТ 98,1±2,8 92,7±2,5 100,0±2,3 94,5±2,2
Максимальний Ср АТ 126,5±8,1 119,2±4,7 131,4±3,4 118,6±5,0*
Мшмальний Ср АТ 71,1±2,9 69,5±2,8 74,5±2,2 70,2±2,4
Вар1абельн1сть Ср АТ 13,8±0,9 11,5±0,6* 12,7±0,7 12,2±0,6
Добовий шдекс Ср АТ 11,0±1,4 12,1±2,0 11,8±1,2 9,8±1,3
1ндекс часу гтертензи Ср АТ 41,1±7,7 24,3±6,9 42,2±6,3 30,5±5,3
1ндекс площ1 гтертензи Ср АТ 126,3±32,2 55,4±21,7 108,3±20,2 83,4±23,3
Среднш пульсовий АТ 54,4±2,5 47,8±1,0* 53,8±1,7 53,2±1,6
Максимальний пульсовий АТ 83,6±4,6 76,0±1,9 87,1±5,4 82,0±3,4
М1н1мальний пульсовий АТ 28,8±1,1 25,8±2,0 29,2±1,8 28,8±1,4
Вар1абельтсть пульсового АТ 12,3±1,0 10,1±0,5* 12,1±0,7 11,5±0,6
Прим1тка: * - р < 0,05; ** - р < 0,01
Стабшзащя АТ при лшуванш арифон-ре- особисто! та ситуативно! тривожносп, астени,
тардом у хворих на АГ призводить до норма- зниженого настрою та депреси. У хворих 2 групи
л1заци психолопчних показниюв. У хворих 1 також спостерпалась схильшсть до зменшення
групи спостерпалась тенденщя до зменшення особистюно! тривожносп, астени, зниженого
настрою та депреси, та стутнь змш був значно збiльшувалась, що свщчить про недостатнiй меншим. Ситуативна тривожнють при закiнченнi вплив арифон-ретарду на емоцшну сферу хворих термiну лшування у хворих 2 групи навт на АГ.
Таблиця 2
Денш показники добового мон1торування артер1ального тиску (М±т)
Хвор 1 на АГ
Показатели 1група 2 група
до лшування п1сля лшування до л1кування п1сля л1кування
Середнш САТ 139,1±3,7 128,4±2,8* 141,3±3,0 132,8±2,8*
Максимальний САТ 174,0±5,1 153,8±4,0* 174,1±7,4 163,6±4,5
Мшмальний САТ 103,7±4,1 101,3±3,8 104,4±5,3 102,7±3,2
Вар1абельтсть САТ 18,0±1,5 12,7±0,8* 16,1±1,4 15,0±0,9
Добовий шдекс САТ 8,5±1,0 9,1±2,0 9,7±1,1 6,6±1,2
1ндекс часу г1пертензй САТ 47,8±7,8 20,8±6,0** 45,4±6,1 28,5±5,3*
1ндекс площ1 г1пертензй САТ 214,8±50,0 54,1±20,4** 224,9±47,0 113,0±33,8
Середн1й ДАТ 84,7±2,7 80,8±2,3 87,4±2,2 80,3±2,2*
Максимальний ДАТ 117,4±3,8 97,1±6,1* 111,8±3,1 107,5±3,9
Мшмальний ДАТ 57,8±3,4 57,7±2,5 62,6±2,6 57,1±2,3
Вар1абельн1сть ДАТ 13,6±0,9 11,5±0,8 11,2±0,6 12,1±0,8
Добовий 1ндекс ДАТ 13,5±1,7 14,8±2,0 12,6±1,4 12,8±1,3
1ндекс часу гтертензй ДАТ 35,3±7,3 23,4±6,8 36,7±6,0 22,6±4,8
1ндекс площ1 гтертензй ДАТ 112,0±29,3 51,0±18,8 102,5±22,9 61,5±21,2
Середнш АТ 102,8±2,8 92,1±6,4 104,9±2,3 94,0±4,7*
Максимальний Ср АТ 134,0±3,4 118,3±4,9** 130,9±3,4 122,8±3,8
Мшмальний Ср АТ 74,4±3,6 73,7±2,9 80,5±2,5 73,8±2,5
Вар1абельтсть Ср АТ 13,2±1,2 10,9±0,8 11,9±0,7 11,9±0,8
Добовий 1ндекс Ср АТ 11,0±1,4 12,1±2,0 11,2±1,3 8,9±1,1
1ндекс часу гтертензй Ср АТ 39,6±7,1 21,3±6,5 41,9±6,4 23,9±5,2*
1ндекс площ1 гтертензй Ср АТ 131,4±32,1 44,4±18,3* 124,7±2,8 67,7±24,8
Середнш пульсовий АТ 54,5±2,5 47,7±1,1* 54,6±1,8 52,6±1,5
Максимальний пульсовий АТ 81,8±4,9 74,1±2,7 89,5±3,9 78,2±3,1*
Мшмальний пульсовий АТ 27,7±2,1 26,7±1,7 29,4±2,2 28,9±1,5
Вар1абельн1сть пульсового АТ 12,8±1,2 9,9±0,6* 12,7±0,8 11,5±0,7
Прим1тки: * - р < 0,05; ** - р < 0,01
08/ Том XIII/1
33
Жодних змш не було виявлено стосовно мiжособистiсноi взаемоди, громадсько! та службово! пiдтримки, духовно! реалiзащi, що можна пояснити досить високим рiвнем тривоги у хворих на АГ.
Таблиця 3
Шчш показники добового мошторування артер1ального тиску (М±т)
Хвор1 на АГ
Показники 1 група 2 група
до лшування п1сля л1кування до лшування п1сля л1кування
Середнш САТ 128,4±3,9 117,1±3,7* 127,0±2,8 125,4±3,3
Максимальний САТ 153,3±3,3 129,1±7,1** 152,5±7,4 152,2±5,1
М1н1мальний САТ 101,8±5,6 99,9±3,5 105,8±2,4 103,7±2,9
Вар1абельн1сть САТ 13,8±0,8 12,3±1,6 15,4±1,4 15,8±1,4
Добовий шдекс САТ 8,5±1,0 8,1±2,0 9,8±1,1 8,6±1,2
1ндекс часу гтертензн САТ 62,7±8,3 37,5±9,5* 57,0±7,0 51,0±7,0
1ндекс площ1 гтертензн САТ 320,7±63,0 149,9±51,1* 265,2±48,3 273,5±49,7
Середн1й ДАТ 73,7±2,6 69,0±2,8 74,6±2,1 71,2±2,3
Максимальний ДАТ 91,1±3,4 83,7±3,6 97,2±3,5 87,8±2,7*
МШмальний ДАТ 57,8±3,0 56,0±3,1 59,6±2,2 56,8±2,6
Вар1абельн1сть ДАТ 10,5±0,7 9,3±1,1 10,8±0,9 10,2±0,9
Добовий 1ндекс ДАТ 12,3±1,9 14,8±2,0 13,2±1,4 12,3±1,4
1ндекс часу гтертензн ДАТ 28,3±7,8 23,9±7,7 34,1±6,6 28,6±6,5
1ндекс площ1 гтертензн ДАТ 71,4±28,9 48,9±20,7 86,5±21,9 61,3±18,1
Середнш АТ 91,9±2,8 79,8±6,0 92,5±2,3 89,2±2,5
Максимальний Ср АТ 110,1±3,0 100,3±4,2 115,7±3,9 107,4±3,3
Мшмальний Ср АТ 71,4±5,5 71,2±3,0 75,1±2,2 73,2±2,6
Вар1абельтсть Ср АТ 10,8±0,7 9,7±1,2 11,2±1,1 11,5±0,9
Добовий 1ндекс Ср АТ 11,0±1,4 12,0±2,0 10,9±1,2 9,8±1,3
1ндекс часу гтертензн Ср АТ 51,9±8,4 30,1±9,6 46,5±7,0 42,4±6,8
1ндекс площ1 гтертензн Ср АТ 132,8±35,3 76,9±30,6 137,3±28,7 115,9±26,2
Середнш пульсовий АТ 54,2±2,8 48,5±1,6 52,7±1,7 54,4±2,0
Максимальний пульсовий АТ 71,8±2,7 63,6±2,8* 74,3±3,9 73,5±3,5
МШмальний пульсовий АТ 40,9±3,0 37,1±1,2 37,6±1,8 38,7±2,2
Вар1абельн1сть пульсового АТ 8,9±0,5 8,7±0,9 9,6±0,8 10,8±0,9
Прим1тки: * - р < 0,05; ** - р < 0,01
Вивчення якост життя хворих на АГ свщчить про покращення в процесi лiкування арифон-ретардом у хворих обох груп фiзичного та психологiчного благополуччя, працездатносп, загального сприйняття якостi життя (табл. 5).
На фош терапп арифон-ретардом виявлено тенденщю до покращення показникiв, якi вщо-бражають змiни когнiтивно-мнестичних функцiй у хворих на АГ (табл. 6). У хворих 1 та 2 групи вщзначено полiпшення продуктивностi (якост роботи), концентраци уваги, лабiльностi нерво-вих процесiв, мовно-слухово! та оперативно!
пам'яп, праксису, логiчностi мислення. У хворих 1 групи, на вiдмiну вщ хворих 2 групи, по-кращуеться ще й розумова працездатнють. Наяв-нiсть психiчних та поведшкових розладiв у хворих на АГ заважае позитивним змiнам у когш-тивнiй сферi, що може бути пов'язано iз про-гресуванням енцефалопатi! у цих хворих.
Таблиця 4
Показники скорочувальноТ здатност1 серця у хворих на артер1альну гшертензш (M±m)
Показники Хвор1 на АГ
1група 2 група
до лкування п1сля л1кування до лжування п1сля л1кування
Кшцево-даастолчний розм1р 5,3±0,1 5,3±0,1 4,8±0,1 4,9±0,1
Кшцево-систол1чний розм1р 3,5±0,1 3,5±0,1 3,1±0,1 3,2±0,1
Кшцево-даастол1чний об'см 137,9±8,0 139,2±8,5 109,8±3,6 115,5±3,7
Кшцево-систол1чний об'см 51,3±2,3 50,6±2,0 39,5±1,8 40,5±1,7
Ударний об'см 86,7±5,8 87,9±6,3 69,6±1,7 75,6±2,3
Хвилинний об'см 6,4±0,6 7,0±0,9 7,4±2,5 7,7±2,6
Серцевий 1ндекс 3,0±0,3 3,3±0,4 2,7±0,1 2,8±0,1
Ударний 1ндекс 41,7±2,4 42,2±2,4 38,9±0,7 41,7±0,8
Фракщя викиду 62,8±0,3 63,0±0,4 63,4±0,5 64,7±0,4
1ндекс скороч. здатност1 миокарда 34,5±0,3 35,0±0,4 35,3±0,5 36,3±0,3
Швидюсть скорочення м'язового волокна 1,1±0,1 1,1±0,1 1,1±0,1 1,1±0,1
Товщина задньоТ ст1нки 1,2±0,1 1,2±0,1 1,2±0,1 1,2±0,1
Ампл1туда руху задньоТ ст1нки 1,2±0,1 1,2±0,1 1,2±0,1 1,2±0,1
Товщина м1жшлуночковоТ перегородки 1,1±0,1 1,1±0,1 1,1±0,1 1,1±0,1
Ампл1туда руху м1жшлуночковоТ 0,7±0,1 0,8±0,1 0,7±0,1 0,8±0,1
перегородки Сп1вв1дношення товщини МШП та ЗСЛШ 0,9±0,1 0,9±0,1 0,9±0,1 0,9±0,1
Концево-д1астол1чний розм1р правого 3,7±0,1 3,7±0,1 3,4±0,1 3,4±0,1
шлуночка Товщина передньоТ ст1нки 0,6±0,1 0,6±0,1 0,6±0,1 0,6±0,1
.Щастолчне розходження стулок 26,3±0,3 26,0±0,1 25,4±0,2 25,5±0,2
Швидк1сть раннього д1астол1чного 147,8±3,9 148,8±4,1 135,1±3,2 137,3±2,8
прикриття Передньо-заднш розм1р 3,7±0,2 3,7±0,2 3,5±0,1 3,5±0,1
Розм1р основи аорти 3,7±0,1 3,7±0,1 3,5±0,1 3,5±0,1
Систолчне розходження клапан1в 2,0±0,1 2,0±0,1 2,0±0,1 2,0±0,1
Виносний тракт л1вого шлуночка 2,0±0,1 2,0±0,1 1,9±0,1 2,0±0,1
Масса мюкарда л1вого шлуночка 201,0±10,2 201,3±10,1 184,0±4,6 184,1±4,9
1ндекс маси мюкарда 96,3±1,3 96,3±0,9 101,3±1,5 102,1±1,9
Аналогiчнi результати були отримаш при ль куваннi хворих на АГ старшого вшу iз високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень препаратом i^^^ коли цiльовий рiвень А було досягнуто за 4 тижш у 46,0% хворих, за 12 тижшв - у 86,0%. Даш ДМАТ демонстрували в> рогiдне зниження САТ за добу, день i нiч, ДАТ-за нiч, нормалiзацiю добового профiлю АТ. У процес 12-тижневого лiкування маса мiокарда
лiвого шлуночка суттево знизилась на 7,0%. За результатами опитувальника MOS SF-36 яюсть життя у хворих на АГ до лшування iндапом становила 45,9±3,0 бала, пiсля лiкування -47,9±3,2 бала. На фонi терапи iндапом вщ-значено покращення когштивно-мнестичних фу-нкцiй (бал шкали вщстроченого вiдновлення збi-льшувався на 22,0%).
08/ Том XIII/1
35
Таблиця 5
Показники якост1 життя у хворих на артер1альну гшертензш (М±т)
Показники Хвор1 на АГ
1 група 2 група
до лшування тсля л1кування до лшування тсля лшування
Ф1зичне благополуччя 7,1±0,2
Психолог1чне/емоц1йне 7,7±0,4 благополуччя
Самообслуговування/ 9,1±0,2 незалежтсть дш
Працездатн1сть 8,5±0,4
М1жособист1сна взасмодая 9,1±0,2
Соц1о/ емоц1йна п1дтримка 8,3±0,4
Сусп1льна/ службова п1дтримка 7,7±0,3
Особиспсна реал1зац1я 8,0±0,3
Духовна реал1зац1я 5,7±0,5
Загальне сприйняття якост1 життя 8,7±0,2
Як1сть життя 79,7±1,8 (сумарний бал)
8,3±0,2 5,9±0,2 6,9±0,2
8,1±0,3 6,4±0,4 6,9±0,4
9,1±0,2 8,4±0,4 8,6±0,3
9,1±0,3 7,5±0,4 8,1±0,4
9,1±0,2 7,5±0,4 7,7±0,4
8,2±0,4 6,9±0,5 7,3±0,4
7,7±0,4 6,9±0,4 7,1±0,4
8,1±0,3 6,7±0,3 6,9±0,3
5,9±0,5 5,7±0,4 5,9±0,4
8,9±0,2 7,1±0,4 7,2±0,3
82,5±1,7 68,9±2,8 73,1±2,6
Таким чином, наявнiсть емоцiйних розладiв у хворих на АГ суттево знижуе гшотензивний та органопротекторний ефект арифон-ретарду, зава-
жае покращенню якостi життя, що потребуе по-шукiв шших видiв лiкування для досягнення позитивного результату у цих хворих.
Таблиця 6
Показники когштивно-мнестичних функц1й у хворих на артер1альну г1пертенз1ю
(М±т)
Показники Хвор1 на АГ
1група 2 група
до лшування тсля лшування до лшування тсля лшування
Розумова працездатн1сть 2,2±0,2
Продуктивн1сть (яюсть) роботи 4,1±0,2
Концентрац1я уваги 1,6±0,2
Лаб1льи1сть нервових процес1в 3,1±0,3
Оперативна пам'ять 2,8±0,2
Слухова пам'ять 8,4±0,3
Праксис 8,4±0,3
Послвдовтсть мислення 8,8±0,2
2,0±01 2,5±0,2 2,5±0,1
4,0±0,2 4,6±0,1 4,2±0,2
1,3±0,3 2,5±0,3 2,1±0,2
2,4±0,3 2,5±0,3 2,3±0,2
2,6±0,3 3,6±,2 3,3±0,2
8,9±0,2 8,0±0,3 8,2±0,3
8,9±0,3 8,8±0,3 8,3±0,4
9,1±0,2 7,7±0,3 8,4±0,3
ВИСНОВКИ
1. Арифон-ретард е високоефективним антип-пертензивним препаратом для лшування хворих на артерiальну гiпертензiю, навiть при наявност у них психiчних та поведшкових розладiв. Препарат суттево впливае на офюний артерiальний
тиск, сприяе нормалiзацii добового профiлю артерiального тиску, знижуе показники "наван-таження" тиском, не збiльшуе варiабельностi ар-терiального тиску.
2. Терапiя арифон-ретардом призводить до покращення морфо-функцiонального стану сер-
ця, зменшуючи його об'ем, розмiри та гшер-тpофiю лiвого шлуночка; полшшення скорочу-вально! здатностi та ремоделювання лiвого шлуночка.
3. Лшування арифон-ретардом асоцiюeться i3 покращенням якост життя та показникiв когш-тивно-мнестичних функцш.
4. Наявнiсть психiчних та поведшкових розла-
дiв значно зменшуе вплив арифон-ретарду на досягнення цшьового piвня аpтepiального тиску, зниження показниюв "навантаження" тиском та скорочувально! здатносп мiокаpда, покращення когнiтивно-мнeстичних функцiй та тдвищення якостi життя у хворих на аpтepiальну ri-пepтeнзiю.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Белова А.Н., Щепетов О.Н. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации. - М.: Антидор, 2002. - 440 с.
2. Гайдаев Ю.О. Розробка i впровадження Державно! програми профшактики та лiкування серцево-судинно! патологи i судинно-мозково! патологii // Укр. кардиол. журн. - 2007. - №4. - С. 8-12.
3. Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Погорецкий Ю.Н. Суточное мониторирование артериального давления. - Д.: 2005. - 200 с.
4. Директивы по диагностике и лечению артериальной гипертензии 2007 года // Медицина свггу. -2007.- № 1. - С. 20-39.
5. Дроздова 1.В. Психiчнi i поведiнковi розлади у хворих з артерiальною гiпертензiею // Укр. кардиол. журн. - 2006. - Спец. випуск. - С 48-53.
6. Елисеев О.П. Практикум по психологи личности. - СПб.: Питер, 2005. - 509с.
7. Кобалава Ж.Д. Проблемы взаимодействия врача и пациента и контроль артериальной гипертонии в Росси. Основные результаты Российской научно-практической программы АРГУС - 2 / Ж.Д. Кобалава, Ю.В. Котовская, Е.Г. Старостина и др. // Кардиология. - 2007.- № 3.- С. 38-84.
8. Лазебник Л.Б., Комисаренко И.А. Лечение артериальной гипертонии у больных старших возрастов с высоким риском развития сердечно-сосудистых осложнений // Рос. кардиол. журн. - 2006. - №5. - С. 82-87.
9. Негода С.В. Комбинированная антигипертен-зивная терапия: все ли комбинации одинаково полезны? // Кардиология. - 2007. - №2. - С. 57-64.
10. Пат. 65491 Укра!на, А 61 В 5/00, А 61 В 10/00. Споаб оцшки якосп життя, переважно у оаб з ар-терiальною гiпертензiею: Пат. 65491 Укра!на / Г.В.
Дзяк, 1.В. Дроздова (Украша); Дшпропетр. держ. мед. акад. - № 2003 121 1381; Заявл. 11. 12.03; Опуб. 15.03.04, Бюл. 2004. - № 3. - 10с.
11. Про затвердження клшчних протокол1в на-дання медично! допомоги за спещальшстю "Невроло-пя": Наказ МОЗ Украши № 487 вад 17.08.2007. - 23с.
12. Про затвердження протокол1в надання медично! допомоги за спещальшстю "Кардюлопя": Наказ МОЗ Украши № 436 ввд 03.07.2006. - 55с.
13. Разработать программу психофизической реабилитации с включением ароматерапии для больных церебральным атеросклерозом: Отчет о НИР / Крым. респ. НИИ физических методов лечения и мед. климатологии им. И.М. Сеченова - 0106 U 002733. -Ялта: 2007. - 99 с.
14. Сиренко Ю.Н. Антигипертензивная эффективность рамиприла у больных с мягкой и умеренной артериальной гипертензией (результаты многоцентрового исследования RASH - Ramipril Study in patient with arterial Hypertension) / Ю.Н. Сиренко, О.Л. Ра-ковец, С.А Андриевская и др. // Укр. кардиол. журн. -2007- №1. - С. 41-48.
15. Статистична обробка даних / В.П. Бабак, А.Я. Бшецький, О.П. Приставка, П.О. Приставка.- К.: М1ВВЦ, 2001. - 388 с.
16. Стаценко М.Е., Щербакова Т.Г., Осипова А.О. Органопротекция и качество жизни пожилых больных с артериальной гипертонией при терапии индапа-мидом // Рос. кардиол. журн. - 2006. - №4. - С. 54-58.
17. Эхокардиография / Под ред. Х. Фейгенбаум. -5-е изд. - М.: Видар, 1999. - С. 105-138.
18. Яхно Н.Н., Захаров В.В. Сосудистые когнитивные расстройства // Рус. мед. журн. - 2005. - Т.13, № 12. - С. 2-7.
♦
08/ Том XIII/1
37
