Взаємозв’язок різних ланок гемодинаміки у хворих на екзему Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК :616.521+616.002.828:[616.12-008.33.1

Взаемозв'язок pÎ3H^ ланок гемодинамiки у хворих на екзему

1ванов С.В.

Нацгональний медичнийуниверситет 1мен1 О.О.Богомольця, Кшв

ВЗАИМОСВЯЗЬ РАЗНЫХ ЗВЕНЬЕВ КРОВООБРАЩЕНИЯ У БОЛЬНЫХ ЭКЗЕМОЙ Иванов С.В.

Цель исследования - изучение особенностей клинических проявлений при экземе во взаимосвязи и взаимозависимости от типа нарушений периферической гемодинамики и стадии сопутствующей гипертонической болезни. Больным проводили клинические исследования в комплексе с центральной и регионарной реовазографией. Выявлена существенная корреляция между клинической картиной течения экземы, сочетающейся с гипертонической болезнью, и характером изменений показателей реовазограммы.

THE INTERCOMMUNICATION OF DIFFERENT LINKS OF CIRCULATION OF THE BLOOD OF ECZEMA PATIENTS Ivanov S.V.

The investigation objective was studying the features of eczema clinical presentations in their intercommunication and interdependence of the type of peripheral hemodynamic disorders and the stage of concomitant morbus hypertonicus. The patients had been subjected to clinical examinations complete with the central and regional rheovasography. The essential correlation between presentations of the clinical course of eczema combined with morbus hypertonicus and the character of changes of the rheovasogram indices has been revealed.

Екзема, як вщомо, е широко розповсюд женим дерматозом з хрошчним переб^ом i неминучими, доволi частими рецидивами, з нерщкою торшдшстю до терапи [16, 20, 22, 25]. Вщсутня закшчена концепщя етюпато-генезу хвороби [11, 21, 23]. Захворювання характеризуеться великим рiзноманiттям клшчних проявiв, своерщшстю переб^у, що нерщко обумовлено як особливостями пору-шень гемостазу оргашзму, так i впливом рiзних супутшх патолопчних сташв [13-15, 17, 19].

Нашу увагу привернула екзема (Е), поеднана з ппертошчною хворобою (ГХ), бо близьюсть ряду етюпатогенетичних ланок Е i ГХ, при якш серцево-судинш розла-ди мають домшуюче значення, обумовлю-ють тюний взаемозв'язок цих двох захворю-вань [8, 12, 28, 30, 31]. Обране поеднання патолопчних сташв, мабуть, пояснюеться свое-рщним взаемозв'язком i взаемозалежшстю окремих боюв патогенезу цих двох захво-рювань, а також складним характером ура-ження периферично! гемодинамiчноl сiтi, зок-

рема мшроциркуляторно! системи шмри [1-4, 6, 7, 9, 27]. Натепер бшьшють дослщ-ниюв вважае, що центральний i периферич-ний кровообiг взаемозв'язанi [18, 24, 32, 33].

Останшм часом важливе значення у ви-вченi функцюнальних порушень при шкiрних патологiчних станах выводиться методу реовазографп [5, 10, 26, 29]. Особливу акту-альшсть, на нашу думку, набувае це досль дження у вивченi функцюнальних зрушень при Е, поеднано! з ГХ, бо дозволяе безпосе-редньо проаналiзувати взаемообумовленiсть центрального i регюнарного кровообiгу та контролювати !х динамшу в ходi терапев-тично! корекцй.

Мета роботи - вивчити у взаемозв'язку з клшчними проявами особливост гемодинамiки у хворих на Е, поеднану з ГХ.

Центральну гемодинамшу визначали методом реографп по Кубичеку, регюнарну -за допомогою пальцево! поздовжньо! методики iз застосуванням модифiкованих нами стрiчкових електродiв на апаратi РПГ-2-02;

ванов С.В. ВЗАСМОЗВ'ЯЗОКР1ЗНИХЛАНОКГЕМОДИНАМ1КИ УХВОРИХНА ЕКЗЕМУ

при цьому визначали ряд загальноприинятих по-казниюв центрально! гемодинамiки:

- середнiИ гемодинамiчний тиск (АТ );

ср.

- частоту серцескорочень (ЧСС);

- величину серцевого викиду (серцевий шдекс - С1);

- питомий периферичний отр (ППО), -

а також деяю параметри периферичного кровообiгу:

- реографiчний iндекс (Р1);

- час затримки проходження пульсово! хвилi ();

- сшввщношення часу анакроти та ката-кроти (а/в);

- шдекс еластичност (1Е);

- час (а ) та швидюсть кровонаповнення

2

(V ) дрiбних судин.

ср.

Синхронно реестрували ЕКГ у другому вщведенш.

Отриманi даннi обробленi методами варь ацшно! статистики iз застосуванням крите-рiю Стьюдента-Фiшера.

Пiд спостереженням знаходилося 177 ошб, з них:

а) двi групи порiвняння склали:

- 25 здорових осiб;

- 76 хворих на Е без ГХ;

б) референтну групу склали:

- 39 хворих на Е, поеднаною з ГХ пер-

шо! стадп;

- 37 хворих на Е, поеднаною з ГХ дру-

го! стадп.

Вiк обстежених в усiх групах коливався вiд 21 до 68 роюв.

Слiд вiдмiтити, що вс хворi Е з супут-ньою ГХ регулярного диференцiИованого гiпотензивного лшування не отримували.

За результатами дослщжень (Табл. 1) у хворих основно! групи з супутньою ГХ I стадп мали мюце певнi порушення центрально! гемодинамiки; переважав гшеркше-тичний тип кровообiгу з помiрним статис-тично значущим пiдвищенням АТ, на фош збiльшення показникiв серцевого викиду i незначно! змiни параметрiв ЧСС i ППО. У ще! стадi! захворювання реестрували на-явш ознаки ураження периферiИно! гемоди-намiчно! сiтi (Табл. 2). Вiдмiчаеться достов-iрне (р < 0,05) зниження Р1 та I, що свщчить про зменшення систолiчного притоку, тдви-щення тонусу дрiбних судин з суттевим

ущшьненням i втратою еластичносп !х стiнок. Поряд з цим, достовiрно подовжуеться час сис-толiчного притокуа i, особливо, тривaлiсть кровонаповнення дрiбних судин шкiри а , що при-

2

зводить до тдвищення коефщенту а/р. Цей факт розцшюеться як показник значно! втрати здiбностi судин до розтягування тд дiею прибу-ваючо! кровi. Суттево, в порiвняннi з контрольни-ми групами, статистично достовiрно змшюеть-ся 1Е, що свiдчить про порушення сшввщношення мiж aртерiaльним притоком та венозним вщго-ком у дрiбних судинах i про появу ознак венозного застою в шюрь

Таким чином, супутня ГХ вже в 1 стадп значно обтяжуе регшнарну гемодинамшу при Е. Клжчш прояви aлергодермaтозiв у таких хворих певною мiрою вiдбивaли ступiнь ураження мшроциркуляторного русла й характеризувалися:

- переважно везикульозними висипами;

- рясним мокнуттям i мaцерaцiею етте-лiю;

- ерозiями i мiкроерозiями;

- пухирями, що часто розкривалися з об-ривками ештелда;

- iмпетигiнозними елементами;

- трщинами з ексудaцiею, -

на фош еритеми i вiдносно нерiзко вира-жено! iнфiльтрaцi! шкiри. Характерно, що бшьш вирaженi порушення гемодинaмiки вiдмiчaються у хворих з дисемiновaними формами захворювання i бiльшою триваль стю шкiрного процесу.

У хворих на Е, поеднаною з ГХ II стадп, показник АТ тдвищувався бшьш вираже-но та ураження центрально! гемодинамши були переважно еу- i гшокшетичного типу, з достовiрно вираженим тдвищенням ППО та незначними змшами ЧСС i С1 (Табл. 1). У таких пащенпв визначалося виражене порушення периферично! гемодинaмiчно! ст. Так, згiдно Табл. 2, статистично достовiрно знижувалися Р1 i I, що свiдчить про значне збщнення шкiрно! гемодинaмiчно! сiтi прибу-ваючою систолiчною кров'ю, рiзке тдвищен-ня тонусу дрiбних судин i далеко зашедше ураження !х стiнок.

Також достовiрно змiнювaвся час кровонаповнення судин, особливо дрiбних, що при-зводило до помiтного збiльшення коефщен-ту а/р. Суттево знижувалася об'емна швид-кiсть кровонаповнення регiонaрно! ст; при цьо-

3-4 (9)' 2006 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

Таблиця 1. Стан центрально! гемодинамши у обстежених оаб

Групи обстежених пащенпв АТ, мм рт.ст. р ЧСС, уд./хв С1, л/хв./м2 ППО, дин-см-5-с

Здоровi особи (п =25) 87,6 ± 1,67 73,13 ± 2,52 3,35 ± 0,11 612,42 ± 24,45

Хворi на:

- екзему (п =76) 90,55 ± 1,01 77,66 ± 1,47 3,09 ± 0,13 664,29 ± 31,91

- екзему з ГХ I стади (п =39) 118,33 ± 0,50 р** р * * 1 75,93 ± 3,28 4,43 ± 0,15 р **, р ** 1 736,86 ± 57,97 р *

- екзему з ГХ II стади (п =37) 132,7 ± 0,93 р**, р **, р ** 12 77,72 ± 0,96 3,12 ± 0,14 р2** 1263,66 ± 58,89 р **, р **, р ** 12

Примггка: Достовiрнiсть рiзниць з показниками:

- р - здорових оаб;

- р - хворих на екзему; _

1

- р - основних груп м1ж собою;

2

*, ** - ввдповщно р < 0,05; 0,001. Таблиця 2. Особливосп периферично! гемодинамiки у хворих на Е в залежносп ввд стади супутньо! ГХ

Групи обстежених пащенпв Р1, умовн.од. Г, % а/р, % а % 2, V ом/с ср

Здоровi особи (п =25) 1,18 ± 0,08 28,02 ± 0,77 9,86 ± 0,47 5,12 ± 0,46 0,84 ± 0,05

Хворi на

- екзему (п =76) 0,84 ± 0,02 29,47 ± 0,89 14,33 ± 0,96 8,07 ± 0,57 0,57 ± 0,01

- екзему з ГХ I стади (п =39) 0,64 ± 0,02 р ***, р *** 1 26,66 ± 0,5 р 1** 21,80 ± 1,70 р ***, р *** 1 12,9 ± 0,83 р***, р *** 1 0,33 ± 0,01 р***, р *** 1

- екзему з ГХ II стади (п =37) 0,62 ± 0,03 р ***, р *** 1 24,94 ± 0,46 р ***, р ***, 1 р * 2 33,12 ± 2,12 р***, р ***, 1 р *** 2 18,46 ± 0,94 р ***, р ***, 1 р *** 2 0,24 ± 0,01 р ***, р ***, 1 р * 2

Примiтка. Достовiрнiсть рiзниць з показниками:

- р - здорових оаб;

- р - хворих на екзему;

1

- р - основних груп мгж собою;

2

*, **, *** вщповщно р < 0,05; 0,01; 0,001.

му нарастали явища венозного застою в шюр! з :

вираженим зниженням 1Е. Ми розцшювали щ ]

данш як свщоцтво суттевого пригшчення мшро- ;

щркуляцп в шюр!, що посилюеться утрудненням ]

вщтоку кровг I

Виявлеш порушення периферично! гемо- ] динамши в дано! групи хворих корелювали

з клш!чними проявами алергодерматоз1в. J

Так, на шюр! у вогнищах ураження перева- <

жали диспластичш явища, на фош пошире- :

них еритематозних виситв. Вщм!чалася по- :

ява множинних папул 1 пустул, виражена ]

сухють шюри, лущення, трщини й екскорь ]

ацп. Ексудативш процеси були пом1рними, ерози ;

за звичай вкрит сухими юрочками, мшровези-кулящя поеднувалася з вираженою шфшьтращею уражених д1лянок, вщм!чався щаноз. Часто таких хворих турбував нестерпний сверб1ж, причо-му загострення нерщко провокувалися ппертон-¿чними кризами.

Таким чином, проведен! реовазограф!чш дос-л!дження св!дчать про виражеш порушення реп-онарно! шк!рно!' гемоперфузи у спостер!гаемих хворих на тл! зм!н центрально! гемодинам!ки, що заключалося в р!зкому п!двищен! ППО судин, порушенш тонусу артер!ол, венул ! з переважан-ням г!пертонуса артерюл ! г!потонусу вен, з тен-денц!ею до венозно! г!перволем!!. Вельми сутте-

1ванов С.В. ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК Р1ЗНИХ ЛАНОК ГЕМОДИНАМ1КИ У ХВОРИХ НА ЕКЗЕМУ

во, що при бшьш високих pÎBHHX ппертонп у цих хворих показники стану судинно! стшки, часу i швидкост систолiчного кровонаповнення регю-нарно! ст значно вiдрiзнялися вiд вiдповiдних даних при початкових проявах ГХ, що наявно шдтверджувалося особливостями клiнiчних про-явiв дерматозiв.

При вивченнi порушень мiкроциркуляцiï у хворих на Е i ЕМС рiзноï розповсюдженостi на фош ГХ встановлено, що наявш ураження регiонарноï гемодинамiки у хворих як з дисемшованими, так i обмеженими процеса-ми статистично достовiрно (р < 0,05) вiдрiзняються вiд показникiв групи порiвнян-ня. Це незаперечливо свщчить про обтяжу-ючий вплив гiпертонiï на мшросудинну систему у хворих на алергодерматози з рiзною площею ураження шюри.

Також привертае увагу той факт, що цший ряд параметрiв регiонарноï гемодина-мiки, що характеризують систолiчний приток, стан судинно1' стiнки, час i швидкiсть притоку капшярно1' кровi, а також особливосп вiдтоку iз венозного русла, достовiрно (р < 0,05)

Л1ТЕРАТУРА

1. Амосова Е.Н., Лыховский О.И., Сидорова Н.Н. Состояние микроциркуляторного русла у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС, страдающих гипертонической болезнью // Укр. кардюл. журн. -1998. - № 1. - С. 39-41.

2. Белоусов Ю.Б. Поражение органов-мишеней при артериальной гипертонии // Тер. арх. - 1997. - Т. 69, № 8. - С. 73-75.

3. Бигар П.В., Шукта Б.В. Ультраструктурш змши мшроциркуляторного русла у хворих з первинною артерiальною ппертен-зiею i ix зв'язок з показниками гемодина-мши та нейрогуморальними факторами // Укр. кардюл. журн. - 1995. - № 6. - С. 47-50.

4. Бшовод О.М. Клшчш, патогенетичш та те-рапевтичш аспекти стану нейрогумо-ральних систем та ендотелт при артерь альнш гшертензп: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - Харюв, 1999. - 40 с.

5. Бородин Ю.П., Ангелова В.С., Красников Ю.А. Перспективы применения электрофизиологических методов исследования в дерматологии // Вестн. дерматол. венерол. -1975. - № 4. - С. 16-20.

6. Галявич А. С. Органы-мишени при артериаль-

нижче при дисемшованих формах вивчаемих зах-ворювань, шж при обмежених, i значно нижче, шж у пащенпв груп порiвняння. Це, на наш по-гляд, вказуе на бшьш виражеш спастичш явища в гемодинамiчнiй сiтi при розповсюджених шюрних процесах iз супутньою гiпертонiею.

Таким чином, чим бшьш тривалий час хво-рий на Е страждав на ГХ i чим вище була ïï ста-дiя, тим бшьш серйозшшими були порушення процешв мiкроциркуляцiï в шкiрi (%2 = 23,2 при р < 0,01). I водночас, чим бшьш вираженою була симптоматика захворювань, що вщбивала тяжюсть клiнiчного перебiгу Е , сполученою з ГХ, тим бшьше потенцiювались ураження мшроцир-куляторного русла (%2 = 30,6 при р < 0,001). Отримаш данi, що вказують на чiткий кореля-тивний зв'язок мiж показниками центрально!' i ре-потркА гемодинамiки, клiнiчними проявами i роз-повсюдженiстю шкiрного процесу, шдтверджу-ють вiрогiдний обтяжуючий вплив ГХ на шюрний кровообiг при вивчаемих алергодерматозах i по-требують вiдповiдноï рацiональноï медикаментоз-ноï корекцл.

ной гипертонии // Казанск. мед. журн. - 1997. - Т. 38, № 5. - С. 378-381.

7. Гогин Е.Е., Седов В.П. Неинвазивная инструментальная диагностика центрального, периферического и мозгового кровообращения при гипертонической болезни // Тер. арх. - 1999. - Т. 71, № 4. - С. 5-10.

8. Гончаров Н.А., Цераидис Г. С. Некоторые вопросы патогенеза экземы // VIII Всесо-юзн. съезд дерматологов (Ставрополь, сент. 1985 г.): Тез. докл. - М.: Медицина, 1985. - С. 261.

9. Гончарук В.Д., Баюс Р.М. Изменения в суп-рахиазматическом и паравентрикулярном ядрах гипоталамуса при эссенциальной гипертонии // Арх. патологии.- 1999. - Т. 61, № 3. - С. 7-10.

10. Громов В.В., Чеботарев В.В., Симоненко

B.Б., Коваль В.Т. Клиническая оценка рео-вазограмм конечностей у больных нейродермитом // Вестн. дерматол. венерол. - 1992. -№ 2. - С.35.

11. Каруна Б.И. Экзема. - К.: Здоров'я, 1989. -

C. 19-25.

12. Китаева Н.Д., Шабанов В.А., Левин Г.Я., Костров В.А. Микрореологические наруше-

3-4 (9)' 2006 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

ния эритроцитов у больных гипертонической болезнью // Кардиология. - 1991. - № 1. - С. 51-52.

13. Коваленко Ю.Б., Дюдюн А.Д. Микроциркуляция и ответные иммунные реакции кожи у больных микробной экземой // V съезд дерматологов УССР: Тез. докл. -Харьков, 1986. - С. 57.

14. Ковнеристый А.Е. Патогенетическое значение нарушений функционального состояния сосудов кожи при хронической экземе // Журн. дерматол. венерол.- 1998. -№ 1 (5). - С. 34-36.

15. Кожа (строение, функция, общая патология и терапия) / Под ред. А.М. Чернуха, Е.П. Фролова. - М.: Медицина, 1982. -С. 272-286.

16. Краковский М.Э., Аковтян В.А., Аширме-тов А.Х. Зависимость клинического течения истинной экземы от типологических особенностей нервной системы, вегетативного тонуса и ацетилярного фенотипа больных // Вестн. дерматол. венерол. -1991. - № 3. - С. 30-33.

17. Мавров И.И., Каруна Б.И. Микроциркуляция при дерматозах. - К.: Здоров'я, 1985.

- С. 68-82.

18. Мчедлишвили Г.И. Микроциркуляция крови. - Л.: Наука, 1989. - 295 с.

19. Прохоренков В.И., Лубенская Я.Ю., Плотников А.В. Микроциркуляция в коже больных экземой // Вестн. дерматол. венерол.

- 1988. - № 12. - С. 17-20.

20. Пыцкий В.И., Адрианова Н.В., Артамасо-ва А. В. Аллергические заболевания. - М.: Медицина, 1984. - С. 29-76.

21. Скрипкин Ю.К., Мордовцев В.Н., Тесало-ва О. Т. Достижения и перспективы развития отечественной дерматовенерологии // Вестн. дерматол. венерол. - 1987. -№ 11. - С. 4-9.

22. Скрипкин Ю.К., Самсонов В.А., Чистякова И.А., Рукавишникова В.М. Развитие советской и зарубежной дерматологии за последние 5 лет // Вестн. дерматол. венерол. -1991. - № 7. - С. 4-10.

23. Солошенко Э.Н. Экзема: современные представления об этиопатогенезе и методах рациональной терапии // Междунар. мед. журн.

- 1997. - Т. 3, № 3. - С. 24-29.

24. Чернух А.М., Александров П.Н., Алексеев О.В. Микроциркуляция.—М.: Медицина, 1984. - С. 86-98.

25. Baer R., Witten H. The year Book of Dermatology. - Chicago, 1987. - P. 37-42.

26. Cliff W.J. Blood vessels. - Cambridge university press, 1976. - 214 p.

27. Cockcroft J.R., Chowienczyk P.J., Benjamin N., Ritter J.M. Preserved endothelium -dependent vasodilatation in patients with essential hypertension // New Engl. J. Med.

- 1994. - Vol. 330, No 15. - P. 1036-1040.

28. Delanoe M.J. Quelques petites recettes dermatologiqueux de traitements locaux de l"eczema // Via med. - 1976. - Vol. 57, No 25. - P. 2105-2107.

29. Edelberg R. Relation of electrical properties of skin structure and physiologic state // J. Invest. Dermat. - 1977. - Vol. 69, No 3. -P. 324-327.

30. Gertler W. Systematische Dermatologie. -Leipzig, 1973. - Bd. 3. - S. 1379-2253.

31. Haberman E. Bee and Wasp venoms // Science. - 1972. - Vol. 177. - P. 314.

32. Raij L., Hayakawa H. Blood pressure, endothelial dysfunction and target organ injury // Eur. Heart J. - 1999. - Vol.1. - Suppl. L. - P. L44-L49.

33. Struijker Boudier H.A.J. Microcirculation in hypertension // Eur. Heart J. - 1999. - Vol. 1.

- Suppl. L. - P. L32-L37.