CC BY
98Організація навчального процесу майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту на основі інтегрованих курсів
Тимошенко О. В.
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Анотації:
Проведено аналіз навчальних планів американських, європейських і українських освітніх закладів, які здійснюють професійну підготовку майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту. Обґрунтована необхідність зменшення кількості дисциплін за рахунок розробки і введення інтегрованих курсів. Наведений перелік інтегрованих курсів, які входять до навчального плану підготовки майбутніх вчителів фізичної культури в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова.
Ключові слова:
дисципліна, інтегрований курс, кредитно-модульна система, навчальний план, професійна підготовка.
Тимошенко А.В. Организация учебного процесса будущих специалистов физического воспитания и спорта на основе интегрированных курсов. Проведен анализ учебных планов американских, европейских и украинских образовательных заведений, которые осуществляют профессиональную подготовку будущих специалистов физического воспитания и спорта. Обоснована необходимость уменьшения количества дисциплин за счет разработки и введения интегрированных курсов. Приведен перечень интегрированных курсов, которые входят в учебный план подготовки будущих учителей физической культуры в Национальном педагогическом университете имени М. П. Драго-манова.
дисциплина, интегрированный курс,
кредитно-модульная система, учебный план, профессиональная подготовка.
Tymoshenko O.V. Organization of educational process of future specialists of physical training and sport on the basis of integrated courses. The analysis of curricula of American, European and Ukrainian educational establishments which carry out professional preparation of future specialists of physical education and sport is conducted in this article. The necessity of diminishing of amount of disciplines is grounded due to development and introduction of integrated courses. The list of integrated courses which are included in the curriculum of preparation of future teachers of physical culture in the National Pedagogical Dragomanov University is resulted.
discipline, integrated course, credit-module system, curriculum, professional preparation.
Вступ.
Досліджуючи зміст освіти й аналізуючи з цією метою навчальні плани педагогічного вузу, виявляємо загальну тенденцію: плани змінюються тільки бік насичення їх нормативними дисциплінами. Зміст освіти складається стихійно в міру розвитку наукового знання у відповідних навчальних дисциплінах. До середини ХХ ст. ця традиція все ще не викликала протиріч і недоліків в освіті. Але в наш час спостерігається значне перевантаження як навчальних планів дисциплінами, так і дисциплін навчальною інформацією. І, як наслідок, за даними В. П. Безпалька [1], - «масова низька успішність тих, хто займається, великий рівень відсіву з навчальних закладів і перетворення освіти, на противагу сподіванням великого Я. А. Коменського, із задоволення і радості в суспільний стрес і жах». Виникла багатопредметність, яка привела до невиправданого збільшення навчального часу і кількості дисциплін, а як результат - до значного перевантаження студентів.
Все вищенаведене вступає в протиріччя з професійною підготовкою фахівців, яка здійснюється в багатьох європейських країнах, зокрема, і тих, що підписали Болонську конвенцію, де навчальний процес організований за кредитно-модульною технологією. При цьому для переходу на кредитно-модульну систему організації навчання, на думку П.І Сікорського [6], необхідно реалізувати такі першочергові заходи:
- порівняти навчальні плани вищих закладів освіти України із навчальними планами країн Болонського процесу та узгодити їхні інваріативні частини (до 70%);
- централізовано затвердити єдині терміни аудиторного навчання в вищих навчальних закладах;
- використовуючи можливості дидактичної інтеграції, зменшити кількість різних навчальних дисциплін до п’яти для кожного курсу і розмежувати поняття навчальної дисципліни й інтегрованого курсу: інтегрований курс складається з окремих автономних дисциплін;
- централізовано для кожного напряму підготовки © Тимошенко О.В., 2010
затвердити інваріативну частину навчальних планів і програм, також концепцію формування навчальними закладами варіативної частини програми;
- уніфікувати поняття дидактичного кредиту, виходячи з європейських вимог (1 кредит = 36 годин);
- конкретизувати державний стандарт вищої освіти, визначивши структуру елементів знань для повного засвоєння даного навчального предмета, дисципліни, курсу та ступеня підготовки.
- укласти перехідні структурно-логічні схеми - викладання навчальних дисциплін в кредитних вимірах, за модульним принципом.
Робота є складовою частиною тематичного плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Зміст освіти, форми і засоби підготовки вчителів», який затверджений Вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол №6 від 25 грудня 2003 року).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета досліджень - теоретично обґрунтувати й розробити інтегровані курси для організації та здійснення навчального процесу з метою професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.
Результати досліджень.
Для переходу на нову систему організації навчального процесу необхідно кожний інтегрований курс і навчальну дисципліну оцінити в залікових одиницях (кредитах): розробити ефективні методики проведення аудиторних і позааудиторних занять, упровадити модульно-рейтингову систему контролю знань, розробити й видати інформаційні матеріали, які необхідні кожному студенту для ознайомлення з новою системою організації навчального процесу.
Однак під час складання навчального плану і додатків до дипломів необхідно враховувати деякі особливості, що притаманні Європейській системі професійної підготовки, яка базується на кредитно-модульній системі підготовки фахівця. Тому одним із завдань даної роботи було здійснення порівняльного аналізу 105
та виявлення шляхів наближення змісту фізкультурної освіти бакалавра фізичного виховання та спорту, зокрема вчителя фізичної культури в українських вищих навчальних закладах до змісту освіти в зарубіжних навчальних закладах, у яких поділ на ступені бакалавра й магістра найбільш чітко зафіксований.
З 1995 року в межах програми «Сократ», як зауважує Л.П. Сущенко [7, 101], почала створюватися європейська модель програми професійної підготовки кадрів для галузі «Фізична культура і спорт», а також з Європейським товариством фізичного виховання - програми професійного сертифіката. Внаслідок цих робіт була уніфікована «європейська модель» навчальних планів вищих фізкультурних навчальних закладів, де подана кількість навчальних годин з окремих блоків і дисциплін, наприклад, до першого блоку дисциплін входять: фізіологія, анатомія, здоров’я, біомеханіка, статистика, біохімія, біометрія, біологія-гістологія, фізика, хімія; до другого блоку входять: соціологія, філософія, іноземні мови, право; до третього блоку входять: дидактика, педагогіка, психологія; до четвертого блоку входять: дидактика, історія, теорія і методика фізичного виховання, організація, теорія руху, антропомоторика; до п’ятого блоку входять; плавання, легка атлетика, гімнастика, ритміка, ігри, танці, рекреація, предмети за вибором, лижний спорт, заняття на природі.
За Н.Б. Бомовою [2], у навчальних планах вищих навчальних закладів різних зарубіжних країн співвідношення циклів дисциплін і розподіл їх за роками суттєво відрізняються. Для підтвердження наведених фактів нами порівнювалися типові навчальні плани, за якими навчаються студенти українських вищих навчальних закладів, зокрема Національного педагогічного університету імені. М.П. Драгоманова, та студенти університетів зарубіжних країн, а саме Опольського політехнічного університету (Польща) й Університету штату Північної Дакоти (США) в розрізі циклів соціально-гуманітарної та економічної підготовки, природничо-наукової підготовки, професійно-орієнтованої підготовки та вибіркових дисциплін.
В цілому українська програма відрізняється тим, що значно більша ніж у зарубіжних ВНЗ частина годин відводиться на вивчення дисциплін, які належать до циклу соціально-гуманітарної та економічної підготовки, тоді як в західних програмах - на опанування циклів науково-природничої, практичної і професійної підготовки (табл. 1). При цьому кількість часу, який відводиться на вивчення вибіркового циклу в українських та польських програмах підготовки значно менша, ніж в американських. Ще однією відмінністю є значна подрібненість дисциплін в українській програмі. Так, структуру плану підготовки бакалавра фізичного виховання та спорту Опольського політехнічного університету формують 36 дисциплін. З них 5% циклу соціально-гуманітарної та економічної підготовки, 27% циклу науково-природничої підготовки, 55% циклу практичної і професійної підготовки та 13% вибіркового циклу. При цьому 29 дисциплін належать до нормативної частини, 7 - до вибіркового циклу підготовки. А в Університеті штату Північної Дакоти навчальний план містить лише 29 дисциплін, з яких 6% циклу соціально-гуманітарної та економічної підготовки, 20% циклу науково- природ-
ничої підготовки, 50% циклу практичної і професійної підготовки та 24% дисциплін вибіркового циклу. Наведені дані підтверджують дослідження Ю. Войнара [7, 101], який зазначає, що в середньому до навчальних планів підготовки фахівців у європейських країнах входять 38 дисциплін, при цьому простежується єдність лише за основними блоками дисциплін. За даними автора, плани підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту, зокрема вчителів фізичної культури складаються з 5-ти блоків (циклів), а саме: цикл загаль-нонаукових дисциплін, цикл соціально-гуманітарних дисциплін, цикл педагогічних дисциплін, цикл спеціальних дисциплін і цикл спортивних дисциплін.
Також цікавим є те, що у 50-70 роках навчальні плани вищих навчальних закладів нашої країни, які готували майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту, зокрема вчителів фізичної культури, складалися в середньому з 25 дисциплін, у 80-90-х роках - з 29 дисциплін [8 , 101].
Що стосується Державних стандартів вищої освіти зі спеціальності 6.010100 «Педагогіка і методика середньої освіти (фізична культура)», то в програмі підготовки майбутніх учителів фізичної культури разом з дисциплінами, які належать до вибіркової частини циклу підготовки, в середньому становить 62. (рис. 1). При цьому слід зазначити, що кількість блоків (циклів), порівняно і з навчальними планами підготовки фахівців у зарубіжних країнах менша і становить 4. З них до циклу соціально-гуманітарної та економічної підготовки належить 20% дисциплін, до циклу науково-природничої підготовки 21%, до циклу практичної і професійної підготовки 47% дисциплін. Що стосується вибіркової частини циклу підготовки, то він містить 12% дисциплін.
Відмінність навчальних планів підготовки майбутніх учителів фізичної культури, за якими здійснюється підготовка в Інституті фізичного виховання та спорту НПУ імені М.П. Драгоманова від Державних галузевих стандартів полягає у створенні інтегрованих курсів, які вивчаються, що дало можливість зменшити їхню кількість і дисциплін до 39, при цьому зміст підготовки не змінився.
Інтеграція навчальних дисциплін, як зазначає В.К. Сидоренко, має ґрунтуватися на таких дидактичних положеннях: супідрядність функцій окремих навчальних дисциплін; економічність - ущільнення й концентрація навчального матеріалу, усунення дублювання в його вивченні; сталість інтегративного базису, об’єднання двох навчальних дисциплін на основі одного із них; наявність достатнього обсягу навчального матеріалу, який може бути вивчений на базі іншої дисципліни [5, 33].
Ці положення повно розкрито в курсі «Педагогіка». Саме тому в кінці 80-х років у Ленінградському педагогічному інституті на кафедрі педагогіки І.А. Колеснікова почала готувати нову програму курсу, передбачивши інтеграцію педагогічних курсів «Вступ до вчительської спеціальності», «Дидактика», «Теорія виховання». Запропонований варіант програми включає розділи: «Теоретико-методологічні основи педагогіки», «Цілісний навчально-виховний процес», «Організація єдності навчально-виховного процесу». На відміну від охарактеризованих вище програм курсу «Педагогіка»,
в Полтавському педагогічному інституті з 90-х років апробують програму курсу «Теорія та історія педагогіки», в якому інтегровано такі педагогічні дисципліни, як «Історія педагогіки», «Дидактика», «Теорія виховання» і «Школознавство» [3, 340-341].
Інтегровані курси - це сукупність навчальних дисциплін, які належать до певної галузі вивчення. При цьому кожна дисципліна може становити як один модуль, так і складатися з декількох модулів, залежно від кількості кредитів/годин, які виділені на їх вивчення. Модульне ділення будується на основі строгого системного аналізу понятійного апарату курсу, що дає можливість виділити групи основних понять, логічно й компактно групувати матеріал, запобігати повторенню всередині курсу, скоротити його обсяг на 30% і більше відсотків.
Зокрема інтегрований курс «Морфофункціональні та метаболічні основи фізичного виховання і спорту» складається з 4 дисциплін, а саме: «Анатомії людини і Спортивної морфології», які являють собою два модулі відповідно «Анатомія людини і Спортивна морфологія». «Фізіологія людини», «Вікова фізіологія» та
«Біохімія і біохімічні основи фізичного виховання» становлять один модуль відповідно кожна.
До інтегрованого курсу «Медико-біологічні основи фізичного виховання і спорту», ввійшло 4 дисципліни, кожна з яких становить один модуль, зокрема, «Основи медичних знань», «Загальна гігієна і гігієна фізичних вправ», «Фізіологія фізичного виховання і спорту» та «Біомеханіка».
Інтегрований курс «Теорія і методика фізичної культури» складається з 5 дисциплін, а саме: вступ до спеціальності, історія фізичної культури, теорія і методика фізичного виховання (ТМФВ), теорія і методика оздоровчої фізичної культури, дитячий та юнацький спорт. При цьому дисципліна ТМФВ складається з трьох модулів: теорія фізичного виховання, методика розвитку фізичних якостей, фізичне виховання школярів, а всі інші дисципліни представлені як один модуль кожна. Крім цього, з усього інтегрованого курсу «Теорія і методика фізичної культури» передбачається підсумковий модульний контроль.
До інтегрованого курсу «Теорія і методика рухли-
Таблиця 1
Питома вага основних блоків дисциплін у структурі програми освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра
фізичного виховання в Україні та за кордоном
Блок дисциплін НПУ імені М. П. Драгома-нова Опольський політехнічний університет (Польща) Університет штату Північної Дакоти (США)
Дисципліни соціально-гуманітарної та економічної підготовки 20% 5% 6%
Дисципліни науково-природничої підготовки 21% 27% 20%
Дисципліни практичної та професійної підготовки 47% 55% 50%
Вибіркові дисципліни 12% 13% 24%
д
ь
ь
лі
70
60
5G
40
30
20
10
0
Навчальні плани у 5070 роках
Навчальні плани у 8090 роках
івропеиська
модель
навчальних
планів
Державні стандарти вищої освіти України
Рис. 1 Порівняльна характеристика наявності дисциплін у різних навчальних планах підготовки майбутніх
учителів фізичної культури
вих і спортивних ігор» увійшло п’ять дисциплін, що відповідає одному модулю кожна, зокрема це: «Рухливі ігри», «Баскетбол», «Волейбол», «Футбол» та «Гандбол». До інтегрованого курсу «Основи здоров’я» належать такі модулі, як «Валеологія» та «Методика викладання предмету «Основи здоров’я»». Інтегровані курси «Медико-біологічний контроль у фізичному вихованні з основами математичної статистики» і «Організація та управління у сфері фізичної культури» складаються з окремих модулів, а сам: Основ лікарсько-педагогічного контролю і математичної статистики, організації і управління у сфері фізичної культури, економіки фізичної культури. Що стосується «Фізичної реабілітації», то цей курс складається з двох модулів, а саме: «Загальної фізичної реабілітації» та «Масажу». Це спостерігається і при розробці такого інтегрованого курсу, як «Теорія і методика викладання гімнастики», який складається із «Основної гімнастики» та «Ритміки і хореографії».
Крім цього, до курсу «Теорія і методика викладання легкої атлетики» ввійшло 4 модулі, а саме: «Бігові вправи», «Стрибки», «Метання» і «Багатоборства». Інтегрований курс «Теорія і методика викладання плавання» представлений двома модулями: «Спортивне плавання» і «Прикладне плавання». А такі дисципліни як «Атлетизм», «Лижний спорт» та «Спортивні двобої» складаються з одного модуля. При цьому в навчальному плані ці дисципліни виділені окремо кожна, оскільки на їх вивчення виділено досить багато часу.
Практичне засвоєння спеціальних модулів розкрило перспективи підготовки студентів за додатковою спеціалізацією. Однак не всі елективні модулі «рентабельні» в розумінні наступного працевлаштування випускників факультетів фізичного виховання і правомірності документів, які визначають їх спеціалізацію. У зв’язку з цим нами розроблений наступний перелік основних вимог, які ставляться до організації підготовки студентів за додатковою спеціалізацією:
1. можливість їх вивчення без шкоди (в часовому виражений) для основних дисциплін фізкультурних спеціальностей і без значного збільшення навчального навантаження студентів;
2. наявність у ВНЗ висококваліфікованих фахівців, які здатні до певної переорієнтації, розширення й доповнення навчальних програм за певними дисциплінами, а також матеріально-технічної та спортивно-матеріальної баз;
3. можливість по закінченні ВНЗ суміщати дві спеціальності при роботі в одному закладі;
4. зміна акцентів у кадрових потребах суспільства;
5. збереження правових норм, що визначають правомірність посвідчень за додатковими спеціальностями і спеціалізацією.
На сьогоднішній день в Інституті фізичного виховання та спорту НПУ імені М.П. Драгоманова здійснюється підготовка майбутніх учителів фізичної культури за наступною додатковою спеціалізацією: практичний психолог (в тому числі в галузі фізичної культури та спорту), організатор спортивно-оздоровчого туризму та спортивно-масова робота (керівник спортивної секції з футболу).
Розроблені навчальні плани дають можливість отримувати додаткову спеціалізацію без введення нових ін-
тегрованих курсів, а лише з додаванням нових модулів до інтегрованого курсу. Наприклад, до інтегрованого курсу «Практична психологія» були додані наступні модулі: педагогічна психологія, вікова психологія, психологічне консультування і психокорекція, основи психотерапії, психологія конфліктів, психологія спілкування, організація психологічної служби та психологія спорту. Навчальний план з додатковою спеціалізацією «Організатор спортивно-оздоровчого туризму» містить інтегрований курс «Теорія і методика викладання спортивно-оздоровчого туризму», до якого для забезпечення підготовки фахівців за даною спеціалізацією введені додаткові модулі: технологія рекреаційно-оздоровчої діяльності, орієнтування і топографія, оздоровчий туризм, організація і методика спортивно-туристичної роботи, спортивні споруди та туристичне обладнання, організація і проведення туристичних походів. Що стосується навчального плану з додатковою спеціалізацією «Керівник спортивної секції з футболу», то до інтегрованого курсу «Теорія і методика викладання футболу» введено додаткові модулі: міні-футбол (футзал) та методика викладання, методика суддівства у футболі, дитячий і юнацький спорт та організація і проведення навчально-тренувального процесу юних футболістів.
Пошук і розробка моделей нової спеціалізації у ВНЗ, які готують майбутніх учителів фізичної культури, є необхідним завданням, що ставить перед вищим навчальним закладом суспільство і вимагає створення всіх умов, включаючи рівень науково-методичної та науково-дослідницької діяльності, систематичне підвищення кваліфікації кадрів, залучення фахівців з інших вітчизняних і зарубіжних навчальних закладів, розширення матеріально-технічної бази. Реалізація даного напрямку істотно підвищує соціальне значення і захищеність як випускника ВНЗу, так і самих вищих начальних закладів.
Необхідно зауважити, що, використовуючи можливості дидактичної інтеграції, зменшити кількість різних навчальних дисциплін до п’яти для кожного семестру і застосовувати при цьому інтенсивне вивчення модулів під час підготовки майбутніх учителів фізичної культури не є можливим, виходячи із специфіки даної спеціальності. Так, майже 30% усіх дисциплін належить до практичних модулів, що приводить до збільшення рухової активності студентів. Враховуючи те, що всі студенти підвищенню своєї спортивної майстерності відводять значно більше часу, ніж це передбачається навчальним планом інтенсивне вивчення практичних дисциплін приведе до того, що об’ єм фізичних навантажень, враховуючи практичні заняття з різних інтегрованих курсів чи дисциплін («Теорія і методика викладання спортивних і рухливих ігор», «Теорія і методика викладання гімнастики, «Теорія і методика викладання плавання» тощо) і тренувальних занять, може зрости до 20-25 годин на тиждень, що негативно вплине на стан здоров’я тих, хто займається. Оскільки, за даними В. М. Платонова [4], середня величина об’єму фізичних навантажень навіть на четвертому етапі підготовки спортсменів (етап реалізації максимальних можливостей) складає в середньому 15 - 20 годин на тиждень. Таким чином, студент в один семестр вивчає в середньому 7-8 дисциплін.
Висновки.
1. Відмінність навчальних планів, за якими ведеться підготовка у вітчизняних ВНЗах, вимагає суттєвого перегляду принципів щодо створення навчальних програм підготовки майбутніх фахівців фізичної культури з урахуванням досвіду зарубіжних країн і сучасних вимог, представлених Болонською конвенцією.
2. Використовуючи можливості дидактичної інтеграції було зменшено кількість різних навчальних дисциплін до 39 і здійснено розмежування поняття навчальної дисципліни й інтегрованого курсу: інтегрований курс складається з окремих автономних дисциплін.
3. Інтегровані курси - це сукупність навчальних дисциплін, які належать до певної галузі вивчення. При цьому кожна дисципліна може становити як один модуль, так і складатися з декількох модулів, залежно від кількості кредитів/годин, які виділені на їх вивчення.
4. Модульне ділення будується на основі строгого системного аналізу понятійного апарату курсу, що дає можливість виділити групи основних понять, логічно й компактно групувати матеріал, запобігати повторенню всередині курсу, скоротити обсяг курсу на 30% і більше відсотків.
Подальшого вивчення потребує розробка ефективної методики професійного відбору фахівців з напряму підготовки 6.010201 «Фізичне виховання» у вищі навчальні
заклади, вдосконалення тестів і завдань для державної підсумкової атестації випускників та діагностики знань і вмінь майбутніх учителів фізичної культури.
Література:
1. Безпалько В.П. Основы теории педагогических систем / В.П. Безпалько. - Воронеж: Изд-во ун-та, 1977. - 304 с.
2. Бомова Н.Б Некоторые особенности профессиональной подготовки в университетах зарубежных стран на примере специальности «Организация рекреационного спорта» / Н.Б. Бомова // Теория и практика физической культуры. - 1994. - № 1-2. - С. 40-42.
3. Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: Наук.-теорет. зб. Секція 2. - Переяслав-Хмельницький, 2005. - 402 с.
4. Платонов В.М. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В.М. Платонов. - К.: Олимпийская литература, 1997. - 525 с.
5. Сидоренко В.К. Проблема актуальна, різнобічна: Про інтеграцію навч. предметів у пед. теорії і практиці / В.К. Сидоренко // Рідна школа - 1992. -№ 7-S. - С. 30-34.
6. Сікорський П.І. Кредитно-модульна технологія навчання: Навч. посіб. / П.І. Сікорський; Заг. ред. З.І. Тимошенко; Європей. ун-т. -К.: Вид-во Європей. ун-ту, 2004. - 12S с.
7. Сущенко Л.П. Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту: (теоретико-методол. аспект): Монографія / Л.П. Сущенко. - Запоріжжя: Запоріз. держ. ун-т, 2003. - 442 с.
S. Сущенко Л.П. Становлення і розвиток вітчизняної системи професійної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту: Навч. посіб. / Л.П. Сущенко. - К.: Вид-во ПП «Екмо», 2004. - 15S с.
Надійшла до редакції 20.01.2010р.
Тимошенко Олексій Валерійович [email protected]
