CC BY
46чав придатність до спортивного вдосконалення з тим, щоб вони володіли потенційними можливостями для досягнення в перспективі цілей системи підготовки тенісистів високого класу.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем відбору гравців в настільному тенісі.
Література
1. Анохин П. К. Узловые вопросы теории функциональных систем. - М.: Медицина, 198G. - 19бс.
2. Бальсевич В. К. Исследование локомоторной функции в постнатальном онтогенезе человека (5-б5 лет): Автореф. дис...д-ра пед. наук. - М., 1977. - 48 с.
3. Зациорский В. М. Физические качества спортсменов. М.: Физкультура и спорт, 197G. - 2GG с.
4. Лапутин А. Н. Обучение спортивным движениям. - Киев: Здоров’я, 198б. - 21б с.
5. Украинец А.В. Отбор квалифицированных спортсменок в команды для участия в соревнованиях по групповым упражнениям с использованием методов психодиагностики //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2GG7. -№7. - С. 144-148.
Надійшла до редакції 04.08.2007р.
СПЕЦКУРС “КУЛЬТУРА ЗДОРОВ’Я” ЯК ВАЖЛИВИЙ СКЛАДОВИЙ КОМПОНЕНТ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДО ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я ШКОЛЯРІВ Бабич В.І.
Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка
Анотація. У статті розглядаються питання підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до формування культури здоров’я школярів. Розкривається зміст спецкурсу “Культура здоров’я” у структурі професійної підготовки студентів фізичного виховання до формування високого рівня культури здоров’я школярів. Ключові слова: здоров’я, студент, школяр, учитель, фізичне виховання.
Аннотация. Бабич В.И. Спецкурс “Культура здоровья” как важный составной компонент формирования профессиональной готовности будущих учителей физического воспитания к формированию культуры здоровья школьников. В статье рассматриваются вопросы под -готовки будущих учителей физического воспитания к формированию культуры здоровья школьников. Раскрывается содержание спецкурса «Культура здоровья» в структуре профессиональной подготовки студентов физического воспитания к формированию высокого уровня культуры здоровья школьников.
Ключевые слова: здоровье, студент, школьник, учитель, физическое воспитание.
Annotation. Babich V.I. Special course “Culture of health” as an important compound component of formation of professional readiness of the future teachers of physical training to formation of culture of health of schoolboys. In the article the problems of preparation the future teachers of physical education are examined to forming schoolchildren’s culture of health. It opens up the maintenance of the special course “Culture of Health” in the structure of professional preparation of students of physical education to forming the high level of
schoolchildren’s culture of health.
Key words: health, student, schoolboy, teacher, physical
training.
Вступ.
Сучасний етап становлення країни як само-самостійної держави характеризується негативними тенденціями відповідно стану здоров’я її громадян. Особливо гостро на сьогодні постають питання здоров’я дітей та учнівської молоді. За результатами досліджень Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, сьогодні до шкіл вступає удвічі більше хворих дітей, ніж у 1980 році. Протягом періоду навчання зростає кількість дітей із відхиленнями в стані здоров’я, гострі форми захворювань частіше переходять у хронічні. Серед першокласників реєструється до 30 % практично здорових дітей, але на час закінчення школи їх залишається не більше ніж 6 %. Від 45 до 50 % випускників шкіл мають серйозні морфофункціональні відхилення у стані здоров’я, 40—60 % — хронічні захворювання, через третину з яких можливості вибору професії для цих школярів обмежені. Від 20 до 80 % учнів загальноосвітніх шкіл мають патології одразу 2—4 систем організму [1 , с. 4].
Наявність негативних тенденцій погіршення стану здоров’я школярів сприяло виникненню сучасних перебудов шкільної освіти відповідно озброєння учнів знаннями та вміннями щодо збереження та зміцнення власного здоров’я. Так, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи” № 132 від 23.02.2004 р. у навчальному плані середніх загальноосвітніх шкіл передбачено обов’язкове запровадження нового навчального предмета “Основи здоров’я”, що інтегрує знання з валеології й безпеки життєдіяльності та має на меті навчити школярів вести здоровий спосіб життя [2]. Але зміни, що виникли в змісті тематичних планів, та запровадження нових предметів, які повинні реалізовувати завдання освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” вимагають відповідної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до викладання зазначених предметів, а як наслідок формування культури здоров’я школярів.
Проведений аналіз навчальних планів і програм підготовки вчителів фізичного виховання дає змогу стверджувати про їх невідповідність щодо пріоритетних завдань сучасних середніх загальноосвітніх закладів. У зв’язку з цим сьогодні при підготовці відповідних фахівців у ВНЗ вкрай необхідно враховувати ті зміни, що відбулись у середній школі. Такі зміни повинні починатись з доповнення навчальних (фундаментальних та професійно-орієнто-ваних) дисциплін новою інформацією з питань формування, збереження і зміцнення здоров’я і мати своє продовження у створенні і викладанні спецкурсу “Культура здоров’я” на факультетах фізичного виховання. Оскільки викладення вищезазначених питань не видається можливим у межах однієї статті,
а потребує циклу статей, дану роботу ми присвячуємо розкриттю змісту спецкурсу “Культура здоров’я” для студентів фізичного виховання призваних виконувати сучасні завдання загальноосвітньої школи щодо виховання всебічно розвинених та здорових школярів.
Проведений аналіз літературних джерел дозволяє констатувати, що проблемами стосовно питань формування культури здоров’я школярів займалися такі вчені як: В. Горащук, С. Кириленко, Ю. Мельник та ін. Підготовці майбутнього педагога з формування культури здоров’я особистості приділяли увагу Г. Кривошеєва, С. Лебедченко та ін. Особливості формування культури здоров’я студентів фізичного виховання вивчали О. Ахвердова, В. -Магін. Разом з тим, слід зазначити, що питанням підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до формування у школярів високого рівня культури здоров’я й досі не надавалось належної уваги.
Робота виконана за планом НДР Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченко.
Формулювання цілей роботи.
Метою статті окреслено визначення змісту спецкурсу “Культура здоров’я” майбутніх учителів фізичного виховання відповідно перспективи їх професійної діяльності у сфері виховання школярів з високим рівнем культури здоров’я.
Результати досліджень.
Побудова спецкурсу “Культура здоров’я” у структурі підготовки майбутніх учителів фізичного виховання на нашу думку повинна передбачати по-перше, щоб він узагальнював отримані раніше (при вивченні фундаментальних та професійно-орієнто-ваних дисциплін) теоретичні й практичні знання щодо формування, збереження й зміцнення здоров’я школярів на системному рівні, по-друге, додатково озброював студентів стосовно особливостей формування культури здоров’я учнів у сучасній середній загальноосвітній школі.
Зміст спецкурсу «Культура здоров’я» для студентів фізичного виховання на нашу думку цілком доцільно наповнити такими темами (див. табл. 1).
На думку Е. Вайнера і Т Магун, арсенал форм і засобів, за допомогою яких учитель може вирішувати завдання формування загальної й вале-ологічної культури школяра, включає все різноманіття можливостей його професійної діяльності: навчальну, позакласну, роботу з батьками й ін. [3, с. 23]. Беручи до уваги авторитетну думку вчених, у програмі спецкурсу нами були виділені теми, що розкривають особливості формування культури здоров’я школярів як у навчальному процесі, так і в позакласній діяльності, значна увага приділяється специфіці співробітництва майбутнього вчителя фізичного виховання з батьками з метою виховання здорової дитини.
Слід зазначити, що при вивченні кожної теми розглядаються питання, що розкривають її сутність і значення відповідно майбутньої професійної діяльності студентів фізичного виховання контексті формування культури здоров’я школярів. Так, тема “Теоретичні основи курсу” дозволяє закріпити й розширити уявлення студентів про сутність культури здоров’я та її значення для кожної людини. Студенти розглядаючи культуру здоров’я школярів як соціально-педагогічну проблему, мають можливість осмислити причини нездоров’я більшості школярів та його наслідків для майбутнього України, що у свою чергу дозволить актуалізувати проблему формування культури здоров’я школярів у майбутній педагогічній діяльності.
Тема “Нормативно-правова база охорони здоров’я учнів” передбачає вивчення й аналіз нормативних документів, що визначають пріоритетну роль формування, збереження й зміцнення здоров’я учнів у сучасній освіті, а також містять відомості про права дитини на життя й здоров’я. На нашу дум -ку студентам важливо запропонувати розгляд таких документів: Освітній стандарт 12-річної школи; Кон-
Таблиця 1 Теми спецкурсу «Культура здоров ’я» для студентів фізичного виховання.
№ з/п Тематика Кількість годин
Лекції Практ.
1. Теоретичні основи курсу 1
2. Нормативно-правова база охорони здоров’я учнів 3
3. Особливості формування культури здоров’я школярів у навчальному-вихованому процесі 3 2
4. Формування культури здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл в процесі позакласної діяльності 2 2
5. Оздоровчі технології та їх значення у формуванні культури здоров’я учнів 3
6. Індивідуальна оздоровча система як необхідна умова підвищення рівня сформованості культури здоров’я школярів 2
7. Роль сім’ї та школи у формуванні культури здоров’я школярів 2
Разом 16 4
цепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи; Цільова комплексна програма “Фізичне виховання - здоров’я нації”; Міжнародний проект “Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю”; Регіональна програма розвитку Національної мережі сприяння здоров’ю; Державна національна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)”; Конвенція про права дитини; Національна доктрина розвитку освіти; Концепція неперервної валеологічної освіти в Україні та ін.
Вивчення перерахованих вище нормативних документів відіграватиме важливу роль у підготовці майбутніх учителів фізичного виховання, оскільки дасть можливість, спираючись на законодавчі норми відносно збереження здоров’я учнів в освітніх установах та за їх межами, якісно й на високому рівні здійснювати роботу з формування культури здоров’ я школярів.
Тема “Особливості формування культури здоров’я школярів у навчально-виховному процесі” займає особливе місце в програмі спецкурсу. Перш за все, це пов’язано з тим, що в наш час зміст освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” повною мірою дозволяє здійснювати формування в школярів свідомого ставлення до свого здоров’я й здоров’я оточуючих як найвищої цінності. Як уже згадувалося вище, сьогодні в зміст середньої освіти вносяться істотні зміни, серед яких - нові погляди й завдання (оздоровчої спрямованості) щодо викладання фізичної культури, а також впровадження навчального курсу “Основи здоров’я”. Ураховуючи вищесказане, у процесі вивчення зазначеної теми студенти матимуть можливість узагальнити знання про значення й можливості предмета “Фізична культура”, розглянути питання ролі сучасного вчителя фізичного виховання у формуванні культури здоров’ я школярів.
Особливо важливим при вивченні теми є додаткове озброєння студентів стосовно методичних особливостей формування культури здоров’я школярів різного віку (у молодших, середніх і старших класах). Значну увагу слід також приділяти навчальному предмету “Основи здоров’я”, оскільки цей предмет має свою специфіку й вимагає відповідної підготовки до його викладання. У зв’язку з цим бажано, щоб студенти вміли аналізувати програму предмета, виявляли її недоліки, учились адаптувати програму відповідно до контингенту, який навчається, а також засвоювали методичні особливості його викладання. Дана тема повинна також передбачати ознайомлення студентів з різними підходами до формування культури здоров’я школярів у навчально-виховному процесі, що були запропоновані сучасними вітчизняними й зарубіжними вченими.
Важливе значення у змісті спецкурсу відіграє тема “Формування культури здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл в процесі позакласної діяльності”. На думку В. Горащука, у позакласній роботі повинні повторюватися, поглиблюватися, розширюватися й закріплюватися знання про здоров’ я, лю-
дину, отримані на уроках, виховуватися переконаність школярів і формуватися потреба у веденні здорового способу життя. Організація формування культури здоров’я школярів у процесі позакласної діяльності цілком може здійснюватись за допомогою вмілої організації гуртків культури здоров’ я, активу школи з метою пропаганди здорового способу життя, методичних кутків, конференцій, олімпіад, тематичних вечорів, присвячених питанням збереження й зміцнення здоров’я [4, с. 279]. Саме тому під час вивчення зазначеної теми важливо познайомити студентів з перевагами й особливостями формування культури здоров’я школярів під час позакласної діяльності, організацією гуртків культури здоров’я, проведення конференцій тощо
Упровадження в освітній процес школи нового навчального предмета “Основи здоров’я” (його зміст і методичні особливості) вимагає створення у середніх загальноосвітніх навчальних закладах кабінету культури здоров’я. Тому вивчення теми повинно передбачати ознайомлення студентів з переліком необхідного устаткування й інвентарю для кабінету культури здоров’я в школі. Важливо звернути увагу майбутніх учителів і на оформлення методичних куточків і стіннівок, що стосуються питань здоров’ я, оскільки наявність у ній цікавої інформації, яка постійно оновлюється, про попередження різного роду захворювань і способи підвищення загального рівня культури здоров’я відіграє важливу роль у просвітительській діяльності як учнів, так і всього педагогічного колективу.
Тема “Оздоровчі технології і їхнє значення у формуванні культури здоров’я учнів” розкриває особливості формування в школярів духовного, соціального, психічного й фізичного здоров’я. Це достатньо важливо оскільки зміст програми шкільного предмета “Основи здоров’я” передбачає в кожному класі вивчення навчального матеріалу відповідно до основних розділів програми, серед яких: “Фізична складова здоров’я”, “ Соціальна складова здоров’я”, “Психічна і духовна складові здоров’я” [5]. Отже, майбутнім учителям фізичного виховання необхідно володіти не тільки теоретичними знаннями щодо сутнісного змісту складових усіх названих вище аспектів здоров’я, але й мати методичну підготовку, що дозволить їм здійснювати цілеспрямоване формування кожного з аспектів у школярів різного віку. Таким чином, у процесі вивчення спецкурсу студентам слід надавати можливість додатково познайомитись з методичними особливостями застосування оздоровчих технологій, спрямованих на духовний, психічний і фізичний аспекти здоров’я школярів різних вікових груп, з урахуванням індивідуальних особливостей та інтересів учнів.
Логічним продовженням спецкурсу є вивчення теми “Індивідуальна оздоровча система як необхідна умова підвищення рівня сформованості культури здоров’я школярів”. Студенти мають продовжити опановувати особливості підбору оздоровчих технологій для школярів і вивчати особливості
розробки індивідуальної оздоровчої системи учнів.
Майбутні педагоги мають отримувати ґрунтовні знання й методичні рекомендації, що стосуються питань навчання учнів самостійно розробляти й творчо змінювати свою ІОС, детально вивчати й аналізувати оздоровчі системи валеологів-прак-тиків, виділяли найбільш суттєве для використання. Важливу увагу також слід приділяти озброєнню студентів знаннями й уміннями щодо надання допомоги учням у побудові ІОС з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей.
У зміст спецкурсу важливо також включити тему “Роль родини і школи у формуванні культури здоров’я учнів”. Надзвичайно важливе значення у вихованні здорової дитини має її родина. Основними завданнями в питаннях формування, збереження й зміцнення здоров’я в родині є формування оздоровчого світогляду дітей, профілактика захворювань, дотримання загальноприйнятих норм і правил здорової поведінки в повсякденному житті, забезпечення оптимальної фізичної активності, загартовування організму, повноцінне харчування, недопущення шкідливих звичок тощо [4, с. 288]. Однак родина може бути не тільки джерелом душевного комфорту, але й джерелом психічної травматизації особистості, джерелом руйнування моделі здорового способу життя дитини [6, с. 384]. Результати досліджень учених НДІ педіатрії, акушерства й гінекології АМН України свідчать, що значна частина дітей - майже 70 % -харчується нераціонально. Кожній п’ятій дитині до трьох років батьки давали спробувати алкогольні напої, і ростуть вони в чаду тютюнового диму, з дитинства стаючи пасивними курцями. До цього всього їх приводять удома тато й мама. Велика кількість нещасних випадків, унаслідок яких постраждали діти, - результат недогляду батьків. Кожна третя дитина постраждала саме через те, що найближчі їй люди не були достатньо уважними [7, с. 4]. Сучасний вчитель фізичного виховання повинен плідно співпрацювати з батьками, оскільки турбота про здоров’я неможлива без постійного зв’язку з родиною. Батьки повинні знати від учителів, що тільки єдність вимог до здоров’я дитини в школі й родині може дати позитивні результати в питанні виховання здоров’я дітей і підлітків [4, с. 289].
Ураховуючи вищесказане, сучасний учитель фізичного виховання повинен проводити плідну співпрацю з родинами щодо виховання здорових дітей. Це, у свою чергу, підтверджує необхідність збільшення уваги щодо питань підготовки студентів до організації роботи з батьками в зазначеному напрямку. На заняттях зі спецкурсу студентів слід познайомити з особливостями надання допомоги батькам у складанні розпорядку дня дитини, здорового харчування, організації режиму праці й відпочинку, статевого виховання тощо. Таким чином, при вивченні спецкурсу значну увагу необхідно приділяти поясненню майбутнім учителям ролі сім’ї у вихованні здорової, повноцінної особистості, а також значенню спільної праці вчителя й батьків щодо
формування культури здоров’я школярів. Висновки.
Отже, можна зробити висновок, що викладання спецкурсу “Культура здоров’я”, побудованого з урахуванням майбутньої професійної діяльності студентів фізичного виховання щодо виконання сучасних завдань загальноосвітніх навчальних закладів, сприятиме підвищенню ефективності формування у майбутніх учителів професійної готовності до виховання школярів з високим рівнем культури здоров’ я.
У перспективі вважаємо за необхідне присвятити статті розкриттю можливостей фундаментальних, професійно-орієнтованих, а також спортивно-педагогічних дисциплін у професійній підготовці майбутніх учителів фізичного виховання до виконання сучасних завдання шкільної освіти.
Література
1. Здорова дитина - запорука здоров’я нації // Директор школи. - 2002. - № 39-40. - С. 3-7.
2. Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів для основної та старшої школи // Освіта України. -2004. - № 17. - С. 2-9.
3. Вайнер Э.Н, Магун Т.Я., Пенченко М.М. Роль и содержание работы учителя в формировании и обеспечении здоровья школьников // Валеология. - 2002. - № 2. - С. 2124.
4. Горащук В.П. Формирование культуры здоровья школьников (теория и практика). - Луганск: Альма-матер, 2003.
- 376 с.
5. Основи здоров’я: Програма предмета для середньої загальноосвітньої школи (5-9-ті класи) // Здоров’я та фізична культура. - 2005. - № 13-14. - С. 3-20.
6. Татарникова Л.Г Педагогическая валеология: Генезис. Тенденции развития. -2-е изд., перераб. и доп. - СПб.: Изд-во “Петроградский и К”, 1997. - 416 с.
7. Страждають... з вини батьків // Урядовий кур’єр. - 2002.
- № 164. - С. 4.
Надійшла до редакції 13.09.2007р.
ЗМІСТ ПРОГРАМИ ДИСЦИПЛІНИ „ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА І СПОРТ” В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ПІДГОТОВКУ КАДРОВИХ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ ТА ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ Божко С. А.
Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України “КПІ”
Анотація. В статті розглядається зміст навчальної програми дисципліни „Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт” в вищих навчальних закладах. Процес підготовки змісту навчання є ієрархічним і включає низку рівнів: формулювання змісту здатності військового фахівця вирішувати проблеми і завдання соціальної сфери у процесі своєї практичної діяльності; формування вмінь, що забезпечують здатності військового фахівця вирішувати проблеми і завдання соціальної сфери; формулювання змістових модулів (тем); формулювання навчальних елементів (навчальних питань). Змістові модулі та навчальні елементи визначають зміст навчання, що задовольняє виконання вимог освітньо-кваліфікаційній характеристиці військового фахівця і
