CC BY
183
УДК 614.25:347.61:616 - 084 Слабкий Г.О., Знаменська М.А.
ОРГАН1ЗАЦ1Я ПРОФ1ЛАКТИЧНО1 РОБОТИ Л1КАРЯМИ ЗАГАЛЬНО1
ПРАКТИКИ-С1МЕЙНИМИ Л1КАРЯМИ
Ужгородський нацiональний унiверситет, м. Ужгород
Нацюнальна медична академiя пiслядипломноí освiти iм. П.Л. Шупика, м. Кшв
Профлактична робота в практиц лiкаря загальноУ практики-с'шейного лiкаря е проритетним на-прямком д'яльност'!. Мета досл'дження: визначити основн напрямки профшактично'У д'яльност'! л-кар'т загальноУ практики-с'шейних лiкарiв та розробити схему форм та метод'т комун'кативно'У д'яльност'! в Ух робот'! з профлактики хронiчних не/'нфекц/'йних хвороб. Матерiали та методи. В ход/ виконання роботи використано наступн методи досл'дження: б'бл'осемантичний, структурно-логiчного анал'зу, соцюлогiчний. За допомогою спецально розроблено'У анкети опитано 73 лiкарi загальноУ практики-с'шейних лiкарiв. Результати та Ух обговорення. В повсякденнш д 'яльност'! лiкарi загальноУ практики-с'шейн'! лiкарi 14,7% робочого часу використовують на профлактичну роботу. Серед досл'джень, що проводять ЛЗП-СЛ як скринiнговi / спрямован на ранне виявлення захворю-вань, найчастше використовують флюорографiчне обстеження грудно'У клiтки (93,5%), обсте-ження на виявлення артерiально'У гiпертензi'У (75,4%). Кр/'м того, лiкарi обстежують жнок для виявлення новоутворень молочно'Узалози (52,6%), шийки матки (21.4%), для визначення р'тня холестерину (19,6%) та цукру (20,8%) у кров!. Основними напрямками профшактично'У д'яльност'! ЛЗП-СЛ е органiзацiйно-профтактичний, саштарно-осв'тнш, д'агностично-скришнговий та диспансерний. Висновки.Основними формами та методами комункативного впливу е на iндивiдуальному р'тш: пам'ятки, буклети, плакати, муляжi, слайди, в/'део-, ауд/'о матер/'али тощо; на р'тн'! с'ш'У - проведен-ня занять з питань ЗСЖ, а на р'тн'! громади: створення громадських рух'т за здоров'я, звернення через ЗМ1 до населення про ЗСЖ.
Ключов1 слова: л1кар1 загально''' практики-с1мейн1 л1кар1, профтактична робота, напрямки, форми, методи.
Необхщнють переорiентацN систем охорони вих особистих взаеминах мiж патентом та лка-
здоровя на первинну медико-санггарну допомо-гу (ПМСД), яка проголошена у Алма-Атинськш деклараци (1978 р.), дотепер не втратила свое' актуальност i залишаеться нагальною потребою, особливо у перюди радикальних со^ально-економiчних перетворень у системах охорони здоров'я [1].
17-19 червня 1996 р. в м. Люблян зроблено висновок про те, що ПМСД е основою пол^ики системи охорони здоров'я, i визначено орiента-цш на реформування ПМСД [5].
1снуе багато причин тако' зацкавленосп до ПМСД. З одного боку, ПМСД розглядають як споаб зменшення затрат або сферу, де можна легко здшснити приватизацш, з шшого - як споаб досягнення медичних та шформацшних тех-нологш. Тобто ПМСД мае вщповщати кращим тради^ям пщтримки пдносп людини, забезпе-чуючи рiвнiсть, справедливють i гарантувати на-дання послуг високо' якост [2].
Основною метою дiяльностi лкаря загально''' практики-амейного лкаря (ЛЗП-СЛ) е профтак-тична робота та забезпечення умов для форму-вання здорового способу життя, змщнення здоров'я населення, зниження захворюваносп, ш-валщносп та смертность
ЛЗП-СЛ охоплюе значно ширше коло проблем i завдань, як потребують виршення, шж тих, що виникають у дiяльностi лкаря-спе^алюта. Це визначаеться, передусiм, на-ближенням ЛЗП-СЛ до населення - саме вш мае перший контакт з патентом, працюе з оточен-ням пацiента. Робота базуеться на довгостроко-
рем, охоплюючи охорону здоров я людей i вирн шуючи 'х соцiальнi потреби протягом усього життя i не обмежуеться якимось епiзодом хво-роби .
Принципи роботи ЛЗП-СЛ базуються на на-ступних концептуальних пiдходах [8]:
- безперервнють допомоги - маеться на увазi медичне забезпечення патента вiд моменту за-чаття до смертк Хоча неможливо забезпечити спостереження протягом доби, однак ЛЗП-СЛ мае бути поруч, коли в цьому виникае потреба. Безперервнють включае i профтактику захво-рювань;
- холютичний пщхщ - наявна потреба в спе-цiалiстi, який спроможний розiбратися у впливi соцiально-екномiчних та життево-побутових де-термiнантiв на життя родини i громади.
Профiлактична медицина е одним iз компо-нентiв цього пщходу. ЛЗП-СЛ не повинен обме-жуватися тiею причиною вiзиту, на яку вказав патент, але i мае обов'язково з'ясувати актуа-льн аспекти поведiнки вiдповiдно до вку та еш-демiологiчних обставин (наприклад: сексуальна поведшка, зняття стресу, ставлення до фiзичних навантажень тощо), для чого необхщно володiти комплексом знань та навичок [6].
В Укра'ы прюритетний розвиток ПМСД на засадах амейно' медицини обфунтований в нау-ковому планi та визначений на законодавчому рiвнi з ведучим профтактичним напрямком i, в першу чергу, з профтактики хронiчних нешфек-цiйних захворювань (ХНЗЛ) [4, 7, 10, 11].
На прюритет профтактики ХНЗЛ вказують i
мiжнароднi документи [3, 9].
Мета дослщження
Визначити основы напрямки профтактичноТ дiяльностi лiкарiв загальноТ практики-сiмейних лiкарiв та розробити модельформ та методiв комунiкативноТ дiяльностi в Тх роботi з профтак-тики хронiчних неiнфекцiйних хвороб.
Матерiали та методи
В ходi виконання роботи використано насту-пнi методи дослщження: бiблiосемантичний, структурно-логiчного аналiзу, соцюлопчний. За допомогою спецiально розробленоТ анкети опи-тано 73 лiкаря загальноТ практики-амейних лка-р1в.
Результати та обговорення
Профтактична робота ЛЗП-СЛ регламенто-вана двома основними документами: «Примiр-ним положенням про ЛЗП-СЛ», де визначено основы вимоги, норми навантаження, права i обов'язки лкаря, та «Квалiфiкацiйною характеристикою лiкаря iз спецiальностi «ЛЗП-СЛ», якою затверджено рiвень необхiдних знань та навичок, у т.ч. з превентивно!' медицини.
Заходи профтактичного характеру згрупова-нi в 4 компоненти:
- оргашзацшно-профтактичний;
- саштарно-осв^нш;
- дiагностично-скринiнговий;
- диспансерний.
Нами встановлено, що на профтактичну дiя-льнiсть ЛЗП-СЛ у середньому використо-вуе14,7% робочого часу. За цим критерieм по-стачальникiв профтактичних технологiй струк-туровано в 3 групи:
1 група: на профтактичну дiяльнiсть користу-еться до 15% робочого часу - 68,3% респонден-^в;
2 група: на профтактичну дiяльнiсть користу-еться 16-30% робочого часу - 26,4% респондент;
3 група: на профiлактичну дiяльнiсть користу-еться понад 30% робочого часу - 5,3% респондент.
Основними профтактичними технологiями, якi застосовуються ЛЗП-СЛ, е санiтарно-освiтня робота (85,6%), формування здорового способу життя (63,8%), протирецидивне лкування (72,4%).
Вщомо, що залучення ЛЗП-СЛ своТх пацiентiв брати участь у сусптьних профiлактичних про-грамах сприяе позитивному результату. Це пов'язано з функ^ею ЛЗП-СЛ щодо спостере-ження за окремими особами впродовж тривало-го часу, що дае змогу лкарям виявити чи беруть
участь па^енти у профтактичних програмах, шщшованих органами системи охорони здо-ров'я. ЛЗП-СЛ можуть успiшно здшснювати профiлактичнi заходи стосовно захворювань системи кровооб^у, гiпертонiчноТ хвороби, цукро-вого дiабету, раку шийки матки, раку легешв, проводять роз'яснювальну роботу з приводу негативного впливу на здоров'я вживання тютюно-вих виробiв, алкоголю, наркотикiв.
Серед дослiджень, що призначаються ЛЗП-СЛ як скринiнговi i спрямованi на ранне вияв-лення захворювань, найчастiше використовують флюорографiчне обстеження грудноТ клiтки (93,5%), обстеження на виявлення артерiально! гiпертензiТ (75,4%). ^м того, лiкарi обстежують жшок для виявлення новоутворень молочноТ за-лози (52,6%), шийки матки (21,4%), для визна-чення рiвня холестерину (19,6%) та цукру (20,8%) у кровк
Основною метою профтактичноТ роботи е формування у населення мотивованого вщповн дального вщношення до свого здоров'я та формування здорового способу життя (ЗСЖ), змщ-нення здоров'я населення, зниження захворю-ваносп, швалщносп та смертностi .
Запровадженарашше система оргашзаци профiлактичноТ дiяльностi потребуе розробки ць льовоТ програми ЗСЖ життя та профтактики захворювань у межах ПМСД, яка повинна створю-ватись з урахуванням принцитв доказовоТ медицини, а основним виконавцем профтактичних заходiв мае бути ЛЗП-СЛ (рис. 1).
Осктьки провщну роль у реалiзацiТ запропо-нованоТ програми вiдведено лiкаревi первинноТ ланки, було рекомендовано функцюнальну модель профтактичноТ дiяльностi ЛЗП-СЛ (рис. 2).
В рамках профтактичних заходiв ЛЗП-СЛ та-кож впроваджуються програми з вакцинацп для профiлактики iнфекцiйних захворювань, керуючи процесом вакцинацп, вщповщно до календаря щеплень.
Окрiм проведення iндивiдуальноТ профтактичноТ роботи, ЛЗП-СЛ працюють з групами ри-зику шдивщуально, наприклад, у клшках для ку-р^в, наркоманiв, а також у спортивних клубах, школах здоров'я.
Взаеморозумшня мiж ЛЗП-СЛ i пацiентами, а також сприятлива обстановка в медичному за-кладi, де працюе ЛЗП-СЛ, е важливими елемен-тами, як забезпечують ефективнiсть у проведены профтактичних заходiв.
Рис. 1. Система оргашзацп профтактичноТ дiяльностi лiкарiв загальноТ практики - амейних лiкарiв [6]
Проведення профтактичноТ' роботи умовно можна роздтити на 4 типи:
- програми iмунопрофiлактики серед д^ей та дорослих;
- навчальн програми з питань здоров'я (кон-сультування i рекомендаци щодо ЗСЖ, навчання па^енпв, як долати проблеми, пов'язан з попр-шенням здоров'я);
- спостереження за розвитком дитини (педiа-тричн спостереження та антенатальна допомо-га);
- скриншг i виявлення (ппертошчно'Г хвороби, iшемiчноï хвороби серця, цукрового дiабету, вн
зуальних форм онколопчних захворювань, про-водячи рiзнi заходи мiж скринiнгом на комуналь-но-суспiльному, загальнопопуляцiйному рiвнях i виявлення захворювань у па^ен^в групи ризику.
Можливють профiлактичноï допомоги оптимн зуеться хорошими взаеминами мiж лкарем i па-цiентом. В цих умовах виконання рекомендацш лiкаря i повага до нього гарантуеться. Для ефек-тивно'Г органiзацiï профтактичноГ роботи ЛЗП-СЛ необхщно проводити захо-ди,залучаючисереднiй медичний персонал.
Рис. 2. Функцюнальна модель профтактичноТ дiяльностi лкаря загальноТ практики - амейного лкаря [6]
Профтактична допомога з метою змщнення здоров'я стала популярною в медичному свт, починаючи з 90-х рош минулого стол^тя. Вщ-повщну медичну допомогу i рекомендацiТ окре-мим особам при консультацiях можна розгляда-ти як одну iз сторiн профiлактичноТ допомоги, а проведення скриншгу - як iншу. Наведемо деяк критерiТ скринiнгу:стани, якi пщлягають скринiнгу повиннi бути суттевими;наявнiсть застосованого лкування для пацiентiв з даним захворюван-ням;наявнiсть установ дiагностики та лкуван-
ня;повиннi бути визначенi латентн i раннi симп-томи та стадп захворювань;наявнiсть вщповщ-ного тесту або обстеження;тест або обстеження мають бути вiдповiдними для даноï категорп на-селення;повинно iснувати адекватне розумшня природного розвитку захворювання вiд латентно! стадп до явних проявiв захворювання;мае бути узгоджена полiтика в питаны про те, кого слщ вважати па^ентами;затрати на виявлення (включаючи дiагностику i подальше лiкування па^етчв) мають бути економiчно збалансова-
ними щодо витрат на медичну допомогу в цто-му;виявлення захворювань, особливо на paHHix стадiях розвитку, повинно бути постмним, а не одноразовим процесом.
Програми змщнення здоров'я мають базува-тися на заходах доказово!' медицини, а лiкарi повинн опиратися на науковi пiдходи при роз-глядi цiлеспрямованостi i вщповщност своТх дiй.
ЛЗП-СЛ мае використовувати вс види профь лактики захворювань. Найбтьш цiнною роботою з профтактики, крiм первинно!' або вторинно!', е осв^ы програми з формування здорового способу життя (пропаганда i змщнення здоров'я). Меж^ як вщокремлюють змiцнення здоров'я вiд медико-саытарно!' осв™, важко окреслити. Не-багато лiкарiв хотiли б взяти вiдповiдальнiсть за проведення навчання щодо статевого вихован-ня, але, можливо, цi питання слщ розглядати як частину !'х нтегративно!' функцп в межах ПМСД
профтактики В1Л.
Основу профтактично!' роботи складають комуыкаци' ЛЗП-СЛ, якi мають здшснюватися на iндивiдуальному, сiмейному та на рiвнi громади.
На рис. 3 представлено розроблену нами модель, яка включае форми та методи комуыка-тивно!' дiяльностi в робот лiкаря загально!' практики - амейного лiкаря з профiлактики хроычних неiнфекцiйних хвороб.
Для пацiентiв такими формами е наступнк На ндивщуальному рiвнi - пам'ятки, буклети, плака-ти, муляж1, слайди, вiдео-, аудю матерiали тощо; на рiвнi ам'!' - проведення занять з питань ЗСЖ, а на рiвнi громади - створення громадських ру-хiв за здоров'я, звернення через зМ|до населення про ЗСЖ.
Для ЛЗП-СЛ це |'х навчання даному виду дiя-льностi та нформацмно-методична пiдтримка.
Рис. 3. Модель форм та методе комункативно'У д1яльност1 лкаря загальноУпрактики-с1мейного лкаря з профтактики хрон1чних ненфекцйних хвороб
Висновки
Основними напрямками профтактично!' дiя-льност ЛЗП-СЛ е оргаызацмно-профiлактичний,санiтарно-освiтнiй, дiагностич-но-скринiнговий та диспансерний. Основними формами та методами комуыкативного впливу е на ндивщуальному рiвнi: пам'ятки, буклети, пла-кати, муляж1, слайди, вiдео-, аудю матерiали тощо; на рiвнi ам'!' - проведення занять з питань ЗСЖ, а на рiвнi громади - створення громадських р^в за здоров'я, звернення через ЗМ1 до населення про ЗСЖ.
Лiтература
Алма-Атинская декларация / Всеобщее право на здоровье и его реализация в различных странах мира // под ред. Д.Д. Венедик-това. - М. : Медицина, 1981. - С. 257-267. Вартанян Ф.Н. Роль и место врачей общей практики в системе здравоохранения развитых стран / Ф.Н. Вартанян, С.В. Рожец-кая // Главврач. - 2003. - № 1. - С. 35-38.
Курс на оздоровление. Европейская стратегия профилактики и борьбы с неинфекционными заболеваниями. - Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 2006. - 62 с.
Лехан В.М. Стратепя розвитку системи охорони здоров'я: укра''-нський вимiр / В.М. Лехан, Г.О. Слабкий, М.В. Шевченко // Укра''-на. Здоров'я наци. - 2010. - № 1 (13) / 10. - С. 5-23. Люблянская хартия по реформированию здравоохранения. -Копенгаген : Европейское региональное бюро ВОЗ, 1995.
2
3
4
5
6. Mарчук КВ. Обфунтування та розробка системи оргашзацп профiлактичноÏ дiяльностi закладiв загально!' практики / сiмейноÏ медицини : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук / H. В. Mарчук. - К., 2008. - 24 с.
7. Mатюха Л.Ф. ^уково обфунтоваш пiдходи до квалiфiкацiйно''' характеристики лкаря загальноÏ практики - сiмейного лкаря з позицiÏ компетентнiсного пiдходу : метод. рекомендацп / Mатюха Л.Ф., Гойда H.r., Олабкий В.Г. [та iн.] // HMAПG iм. П.Л. Шупика, ДУ «Укр. iн-т стратепчних дослiджень MG8 Украши». - К., 2010. - 27 с.
8. Mатюха Л.Ф. Оцiнка ефективностi оргашзацп та надання пер-винноÏ медико-санiтарноÏ допомоги: метод. рекомендацiÏ / Mа-тюха Л.Ф., Гойда H.r., йлабкий r.G. [та iн.]. - К. : MG8, ДУ «УЮД MG8 Украши», HMAПG iм. П.Л. Шупика, Miжнар. наук.-навч. центр шформтехнолош та систем HAH Украши i MGH Украши, Укр. мед. стомат. академiя. - 2011. - 47 с.
9. ^вая европейская политика здравоохранения Здоровье - 2020 // Шестьдесят первая сессия Всемирной ассамблеи здравоохранения. EUR/RC61/Inf.Doc./4 (Баку, Aзербайджан, 12-15 сент. 2011 г.). - Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 2011. - 129 с.
10. Порядок оргашзацп надання медичноÏ допомоги та забезпечен-ня маршрут патента лiкарем загальноÏ практики - Ымейним лiкарем при рiзних клiнiчних станах та захворюваннях / Л.Ф. Mа-тюха, В.M. Лехан, H.r. Гойда [та ш.]. - К. : MG8 Украши: HMAПО iм. П.Л. Шупика, УЮД, Дшпропетровська ДMA, Запорiзька MAПG, Чернiвецьке УОЗ, 2011. - 43 с.
11. Про затвердження нормативно-правових ак^в Miнiстерства охо-рони здоров'я Украши щодо реалiзацiÏ Закону Украши «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вшницькш, Дшпропетровськш, Донецькш областях та мют Кие-вi» : наказ MОЗ Украши вiд 05.10.2011 р. № 646 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: www.moz.gov.ua. - ^зва з ек-рана.
References
1. Alma-Atinskaya deklaratsiya / Vseobshcheye pravo na zdorov'ye i yego realizatsiya v razlichnykh stranakh mira // pod red. D. D. Venediktova. - M. : Meditsina, 1981. - S. 257-267.
2. Vartanyan F.N. Rol' i mesto vrachey obshchey praktiki v sisteme zdravookhraneniya razvitykh stran / F.N. Vartanyan, S.V. Rozhetskaya // Glavvrach. - 2003. - № 1. - S. 35-38.
3. Kurs na ozdorovleniye. Yevropeyskaya strategiya profilaktiki i bor'by s neinfektsionnymi zabolevaniyami. - Kopengagen : YERB VOZ, 2006. - 62 s.
4. Lekhan V.M. Stratehiya rozvytku systemy okhorony zdorov'ya: ukrayins'kyy vymir / V.M. Lekhan, H.O. Slabkyy, M.V. Shevchenko // Ukrayina. Zdorov'ya natsiyi. - 2010. - № 1 (13) / 10. - S. 5-23.
5. Lyublyanskaya khartiya po reformirovaniyu zdravookhraneniya. -Kopengagen : Yevropeyskoye regional'noye byuro VOZ, 1995.
6. Marchuk N.V. Obgruntuvannya ta rozrobka systemy orhanizatsiyi profilaktychnoyi diyal'nosti zakladiv zahal'noyi praktyky / simeynoyi medytsyny : avtoref. dys. na zdobuttya naukovoho stupenya kand. med. nauk / N. V. Marchuk. - K., 2008. - 24 s.
7. Matyukha L.F. Naukovo obgruntovani pidkhody do kvalifikatsiynoyi kharakterystyky likarya zahal'noyi praktyky - simeynoho likarya z pozytsiyi kompetentnisnoho pidkhodu : metod. rekomendatsiyi / Matyukha L.F., Hoyda N.H., Slabkyy V.H. [ta in.] // NMAPO im. P.L. Shupyka, DU «Ukr. in-t stratehichnykh doslidzhen' MOZ Ukrayiny».
- K., 2010. - 27 s.
8. Matyukha L.F. Otsinka efektyvnosti orhanizatsiyi ta nadannya pervynnoyi medyko-sanitarnoyi dopomohy: metod. rekomendatsiyi / Matyukha L.F., Hoyda N.H., Slabkyy H.O. [ta in.]. - K. : MOZ, DU «UISD MOZ Ukrayiny», NMAPO im. P.L. Shupyka, Mizhnar. nauk.-navch. tsentr informtekhnolohiyi ta system NAN Ukrayiny i MON Ukrayiny, Ukr. med. stomat. akademiya. - 2011. - 47 s.
9. Novaya yevropeyskaya politika zdravookhraneniya Zdorov'ye -2020 // Shest'desyat pervaya sessiya Vsemirnoy assamblei zdravookhraneniya. EUR/RC61/Inf.Doc./4 (Baku, Azerbaydzhan, 12-15 sent. 2011 g.). - Kopengagen : YERB VOZ, 2011. - 129 s.
10. Poryadok orhanizatsiyi nadannya medychnoyi dopomohy ta zabezpechennya marshrutiv patsiyenta likarem zahal'noyi praktyky
- simeynym likarem pry riznykh klinichnykh stanakh ta zakhvoryuvannyakh / L.F. Matyukha, V.M. Lekhan, N.H. Hoyda [ta in.]. - K. : MOZ Ukrayiny; NMAPO im. P.L. Shupyka, UISD, Dnipropetrovs'ka DMA, Zaporiz'ka MAPO, Chernivets'ke UOZ, 2011. - 43 s.
11. Pro zatverdzhennya normatyvno-pravovykh aktiv Ministerstva okhorony zdorov'ya Ukrayiny shchodo realizatsiyi Zakonu Ukrayiny «Pro poryadok provedennya reformuvannya systemy okhorony zdorov'ya u Vinnyts'kiy, Dnipropetrovs'kiy, Donets'kiy oblastyakh ta misti Kyyevi» : nakaz MOZ Ukrayiny vid 05.10.2011 r. № 646 [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http: www.moz.gov.ua. -Nazva z ekrana.
Реферат
ОРГАНИЗАЦИЯ ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ РОБОТЫ ВРАЧАМИ ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ-СЕМЕЙНЫМИ ВРАЧАМИ Слабкий Г.А., Знаменськая М.А.
Ключевые слова: врачи общей практики-семейные врачи, профилактическая работа, направления, формы, методы.
Профилактическая робота в практике врача общей практики-семейного врача является приоритетным направлением деятельности. Цель исследования: определить основные направления профилактической деятельности врачей общей практики-семейных врачей и разработать модель форм и методов коммуникативной деятельности в их работе по профилактике хронических неинфекционных заболеваний. Материалы методы. В ходе выполнения работы использованы следующие методы исследования: библиосемантический, структурно-логического анализа, социологический. С помощью специально разработанной анкеты опрошено 73 врача общей практики-семейных врачей. Результаты и их обсуждение. В практической деятельности врачи общей практики-семейные врачи 14,7% рабочего времени используют на профилактическую работу. Среди исследований, которые проводят врачи, общей практики-семейные врачи в качестве скринговых исследований наиболее часто используются флюорографическое обследование грудной клетки (93,5%), обследование на выявление артериальной гипертензии (75,4%). Кроме того, врачи обследуют женщин на выявление новообразований молочной железы (52,6%), шейки матки (21.4%), для определения уровня холестерина (19,6%) и сахара (20,8%) в крови. Основными направлениями профилактической деятельностиврачей общей практики-семейных врачей являются организационно-профилактический, санитарно-просветительский, диагно-стическо-скрининговый, диспансерный. Выводы. Основными формами и методами коммуникативного влияния на индивидуальном уровне являются памятки, буклеты, плакаты, муляжи, слайды, видео-, аудио материалы и др.; на уровне семьи- создание общественных движений за здоровье, обращение через средства массовой информации к населению по вопросам здорового способа жизни.
Summary
ORGANIZATION OF DISEASE-PREVENTIVE SERVICE BY GENERAL PRACTITIONERS Slabkiy G.A., Znamenska M.A.
Key words: general practitioners, preventive work, directions, forms and methods.
Diseases-preventive services in the routine of general practitioners, family doctors are among the priority activities. Objective: to determine the main approaches in the disease-preventive services performed by general practitioners and to develop a model of forms and methods of communication activities in their work in preventing chronic non-communicable diseases. Materials and methods. The research is based on the following methods: biblio-semantic, structural and logical analysis, sociological method. 73 general practitioners
and family physicians were polled by a specially designed questionnaire. Results and discussion. In their daily practice general practitioners and family doctors spend about 14.7% of time on the disease-preventive services. The commonest screening investigations carried out by general practitioners in their daily practice include chest x-ray (93.5%), screening for hypertension (75.4%). In addition, doctors examine women to detect breast cancer (52.6%), cervical cancer (21.4%); they determine blood cholesterol (19.6%) and blood sugar level (20.8%). The basic directions of their disease-preventive services involve the diagnostic, monitoring, education, and community health activities. Conclusions. The main forms propagating and promoting preventive healthcare are booklets, posters, models, slides, video- and audio materials, media, as well as meeting and round-table with healthcare professionals.
УДК 616.12/.14-002(М77.53) Хорош М.В.
СЕРЦЕВО-СУДИННА ЗАХВОРЮВАН1СТЬ, ЯК СКЛАДОВА НЕ1НФЕКЦ1ЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ КАДIОЛОГIЧНОÏ ПАТОЛОГИ М1СТО ПОЛТАВА
ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава.
Проеедене дослдження еисетлюе загальносетоеий стан проблеми серцеео-судинноï патологи, стан захеорюеаностi та поширеност1 кардюлог1чноУ патологи е УкраТы, показуе осноен норматие-но-праеоеi документи, якими кероеана кардiологiчна служба нашоУ областi. Особлиеа уеага придля-еться динамiцi поширеностi та захеорюеаностi на серцеео-судинн захеорюеання серед жител'т ПолтаеськоУ областi. Дослiдження проеодилось б'бл'осемантичним та статистико-математичним методами. Було проанал'зоеано б'бл'ограф'чн'! джерела щодо питань серцеео-судинного ризику, еп/'дем/'олог/'чноУ ситуаци стосоено ненфекц/'йних захеорюеань. На другому етап було проанал'зоеано статистичн дан Обласного iнформацiйно-аналiтичного центру медично'У статистики стосоено поширеност!', захеорюеаностi (за 10 роке) та 1'неал1'дизаци (за 5 роке) ена-сл'док серцеео-судинно'У патологи. Дан пддано комп'ютернiй статистичнй обробцi за допомогою програмного забезпечення M^rosoft Office Excel 2003 та IBM SPSS Statistics 20.
Ключовi слова: система охорони здоров'я, серцево-судинн захворювання, фактори ризику, профтактика захворювань. Робота е фрагментом иауково-дослiдиоï роботи «Наукоее обфунтуеання технологiй управлiння i органiзацiï рiзних видiв медичноГ, в тому числi стоматологiчноï, допомоги дорослому та дитячому населению в перiод реформування системи охорони здоров'я», номер державно)'реестрацп № 0113U004778.
Всесв^ня оргашза^я охорони здоров'я (ВООЗ), що е провщним агентством оргашзацп об'еднаних нацш (ООН) у сферi охорони здоров'я, за останш роки все бтьше значення на-дае проблемi профтактики та контролю нешфе-кцшних захворювань (Н1З).
Основы Н1З об'еднано в 4 групи хвороб - се-рцево-судинш хвороби та онколопчш захворювання, хрошчш хвороби легешв та цукровий дiа-бет, що е основними причинами смертност у свт. Так, за даними статистики 2010 року, понад 36 мтьйошв оаб щорiчно гине внаслщок Н1З (що складае 63% вщ уах випадш смертей в за-гальносвтовому масштаб^.
Серцево-судинш захворювання (ССЗ) е основною причиною швалщизацп та смертност в усьому свт. Згщно даним Всесв^ньоТ оргашзацп охорони здоров'я щорiчно вщ шфаркту мюкарду та шших захворювань серцево-судинно' системи помирае 17 мтьйошв оаб [1].
За оцшками, в 2008 роц вщ ССЗ померло 17,3 мтьйошв оаб, що склало 30% уах випадмв смертей в свт [1]. 1з цього числа 7,3 мтьйони оаб померло вщ iшемiчноï хвороби серця (1ХС) та 6,2 мтьйони оаб в результат шсульту [2].
До 2030 року близько 23,3 мтьйошв оаб за-
гине вщ ССЗ [1, 3], головним чином вщ захворювань серця та шсульту, яю, за прогнозами, ли-шатимуться единими основними причинами смерт.
Бтьшють серцево-судинних захворювань можна попередити шляхом застосування заходiв по вщношенню таких факторiв ризику як вжи-вання тютюнових виробiв, нездорове харчуван-ня та ожиршня, вщсутнють фiзичноï активности пщвищений кров'яний тиск, дiабет та пщвище-ний рiвень лт^в.
9,4 мтьйони щорiчних випадюв смерт, або 16,5% уах випадш смерт, може бути обумов-лено пщвищенням кров'яного тиску. В це число входять 51% випадюв смерт в результат шсу-льтв та 45% випадюв смерт в результат шемн чно' хвороби серця [4].
У вщповщь на цю епщемш кражи члени ВООЗ узгодили мiж собою перелк цтьових по-казниш по зниженню смертност на 25% до 2025 року вщ чотирьох основних нешфекцшних хвороб у оаб у вiцi 30-70 рош [5].
З кшця 1960-х рокiв смертнють вiд ССЗ в Укра'-ш неухильно збiльшуеться: за минуле десятирiччя вона зросла майже на 40 % i становить 72 % у струю^ загально' смертност жшок, в той час як у
