CC BY
81
УКРАШСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ 2000, №
Ш
огляди
616 314-08-039.71:618.2; 616.314:618.2"440.4"
ОБГРУНТУВАННЯ ТАКТИКИ А1КАРЯ-СТОМАТОЛОГА В I ТРИМЕСТР1 ВАГ1ТНОСТ1. Н. I.
(Огаяд лггератури)
/Продовження. Початок у № 1 за 2007 р\к/
Медичний ¡нститут УкраУнсько/ асоц/'аци народно'1' медицины, м. Ки1'в
1.1. Якубова, О.В. Крижалко, В.1. Лобаненко
Ск[Л[,ки нових хвилювань \ трепетного оч1кування в нанки викликае звютка про ваптнють! Сьогодн1 вже н1 для кого не таемниця, що вщ того, як пройшла ваптнють, залежить дуже багато...
За оезультатами проведених дослщжень генетики прийшли до сптьноТ думки: людське життя починае ъся з моменту заплщнення [1]. Якимось таемничлм чином мтьйони кл1тин виникають у перин тижж та за чт<им планом будують людський организм. Саме в чей час закладаеться генденц1я до мщного здоров'я або схильнють до певних хвороб. Здоров'я дитини, зокрема стоматолопчне, починае формуватися з моменту заплщнення. Провщж акушери-пнекологи \ пед1атри стверджуюгь, що патогенетичн1 механкзми багатьох стоматолопчних хвороб /утей визначаються особливостями переб1гу внутршньоутробного перюду розвитку [2].
На основ1 особливостей переб1гу ваптносл \ розвитку плоду вид1ляють три перюди -триместри.
Першим триместром ваптносл вважаеться проммскчасу вщ зачаття до юнця 14 тижня ваптносл (фертил;зац1йний в1к) або до юнця 16-го тижня (гестацмний в1к) [1, 3]. Пщ час першого триместру ваптносл заплщнена яйцекп1тина з шостого тижня стае ембрюном, а ембрюн пюля десятого тижня -плодом. За перин дванадцять тижн1в у майбутньоТ дитини формуються практично ва життево важлив1 органи, а орган1зм майбутньоТ матер1 «звикае» до ваптносл1 починае «працювати» на дитину [3]. У цей критичний перюд ембрюн найбтьш сприйнятливий до дн будь-яких чинниюв, здатних вплинути на його розвиток.
Внутр1шньоутробний перюд найважлив1ший \ у формуванн1 зубощелепноТ системи. Перил ознаки розвитку тимчасовихзуб1вулюдини визначаються на 6-7 тижнях ембрюгенезу. Вщ того, як буде закпадена бткова матриця, залежатиме повноцшшсть формування структури зуба. На 9-10 тижнях зак!нчуеться перший перюд розвитку зуб1в -утворення зубних зачалов. За ним починаеться етап диференц1ювання зубних зачатмв. Важливим моментом цього етапу е зм1на рельефу внутр1шнього емалевого еттел1ю, який визначае форму майбутньоУ коронки зуба. Саме на ц1й стади вплив
рюномантних несприятливихчинниюв призводитьдо вад розвитку коронки [4,5].
Видтяють критичн1 перюди ембрюгенезу, пщ час яких дт зовк]шшх несприятливих чинниюв найнебезпечн1ша: I критичний перюд (перил три тижн1) - перюд перед1мплантацп ембрюгенезу, коли дю закон „все або иного", тобто ц| чинники або викликають загибель зародка, або зовам не впливають на нього. II критичний перюд починаеться теля третього тижня та заюнчуеться на 12-16 тижнях внутршньоутробного життя I харэктеризуеться ¡нтенсивним диференфюванням тканин ембрюна. Найбтьш чутливим е перюд м1ж трелм I восьмим тижнями гестацм. Бтьшють уроджених вад беруть початок саме тод1 [6].
Найкритичшшим перюдом для виникнення аномалм I вад розвитчу лицьового скелета, щелеп, органю порожнини рота е перил два мюяц1 ваптносл [7], зокрема з 6 тижня можливе формування незрощення губи, з 10 тижня - незрощення пщнеб1ння [8]. У I триместр1 ваптносл вщбуваеться адаптацт оргатзму жжки до нових умов функцюнування, посилюються обм1нн1 процеси. Пщ час ваптносл з'являеться новий «лщер» у гормональнм систем! ! органам ваптноТ часто виявляеться не готовий до р1зкоТ гормонально! переоудови. Йому потр1бний час, щоб звикнути до нового статусу. Саме тому самопочуття ж1нки в перил мюяц1 ваг1тност1 часто залишае бажати кращого.
У цей перюд зазвичай зм1нюеться в1там1нний обм1н, а також обмЫ солей кальц1ю I фосфору, що викликае певн1 змЫи в ротовм порожниж. Так, пщ час ваптносл зменшуеться юлькють шар1в поверхневого зроговтого еттелш, аизначаеться зм1на \ з боку сполучнотканинноТ основи ясен. Також зм1нюеться каптярний кровооб1г ясен, що призводить до переривистого руху кров1 й частих стазю. Нав1ть за ф1зюлопчного перебнгу ваптносл вщбуваються накопичення в тканинах молочноТ кислоти, зниження резервно! лужносл кров1, що свщчить про кисневу недостатнють. Переб1г ваптносл позначаеться \ на секрецм слини. Внаслщок пщвищення концентраци водневих юн1в слина нерщко стае слабокислою [2].
Навпъ у здорових ваг1тних дюгностуються певн1 кл1н1чн1 змти на слизовм ротовоТ порожнини, яю зазвичай виникають на другому - третьему мюяцях ваптност1 внаслщок нейрогуморальних змш у орган1зм1. Виявляються набряклють слизисто! оболонки губ, щ1к, м'якого пщнеб1ння, ц1аноз ясен. Знижуеться мюцева реактивнють органа I тканин
УКГШСЬКИЙ СТОМЛТОЛОГМНШ АЛЬМАНАХ 2008, N&2
ОГЛЯДИ
ротовоТ порожнини, що обумовлюе ix легку уразливють i високу чутливють до дм р1зних, до BaitmocTi нешкщливих, подразниюв зовышнього середовища. Все це призводить до виникнення i загострення запальних процеав слизовоУ оболонки i пародонта, атакож впливае на nepeöir хвороб зуб1в [9].
Запальш хвороби тканин пародонта у ваптних уперше описали Bipo i Аркев1 в 1899 роц1 [9]. Пнпвп-ваптних (gingivitis gravidarum) у стоматолопчнм практик займае особливе мюце: ця хвороба пол1етюлопчна.
Пщ час BariTHOCTi до оргаыв, яю синтезують ж1ноч1 статев! гормони, - естрсен i прогестерон приеднуеться фетоплацентар^ий комплекс (тобто плацента i плщ). Пщ Тхньою д1ею ясна виразнше реагують на дю мкрооргажзмю. Естроген пщсилюе пролферацш кл1тин кровоносних судин.
Прогестерон викликае розширення судин, що посилюе Тхню проникнють i призводить до набряку. Прогестерон також збтьшуе прол1ферац1ю кашлярю у тканинах ясен, що ттьки-но утворилися, та змЫюе швидюсть i характер утвоэення колагену [10]. KniHiHHi ознаки riHrißiTy ч1тко корелюють ¡з р1внем прогестерону в цей час [11].
Але пщвищена секрещя статевих гормочт - не едина причина розвитку пнпвпу пщ час ваптностг Певну роль вщ1грають змЫи тонусу вегетативно! нервовоТ системи i судинна патолопя, яка виникае в яснах при порушены обм1ну кальц1ю ппов1там1нозах С Л, Е i розладах функцн паращитовидних залоз [12].
Доведена роль компенсованого метаболнного ацидозу в розвитку хвороб пародонта у ваптних [13].
На виникнення запалення в тканинах пародонта впливають також мюцев1 чинники. Ктьюсть зубного нальоту при пнпвт у ваптних не вщрЬняеться вщ показниюв у звичайних (не ваптних) пацюнток. Спостер1гаються змти складу зубного нальоту: часлше зустр1чаються деяю види бактерм (Prevotella intermedia, Prevotella melaninogenica, Bacteroioes subspecies), яю, особливо Prevotella intermedia, мають здатнють замтювати важливий для ТхньоТ життед1яльност1 продукт живлення нафтохтон гормонами, що знаходяться в значим юлькооп в ясеннм рщин! пщ час BariTHOCTi [11]. MiKpo6ionori4Hi дослщження, пов'язан1 з культивуванням бактерм мкробноТ бляшки, пщтвердили: бактерощ Prevotella intermedia асоц1юеться з riHrieiTOM ваптних [14].
Зростанню патогенно; м1крофлори також сприяе розвиток ¡муносупресм в opraHi3Mi MaTepi, що робить жнку сприйнятлившою до запалення ясен [10]. Якщо ваптну жтку гурбують болючють i кровоточивють ясен, вона перестае вживати тверду 1жу i чистити зуби. Останне обумовлюе вщкладення зубного нальоту i попршуе пгюннний стан порожнини рота, що призводить до прогресування патолопчного процесу. Захворювашсть ча пнпв1т ваптних збтьшуеться також у жток, що потребують санаци ротовоУ порожнини [15].
Кл^чна форма i CTyniHb тяжкосл запальних хвороб пародонта у ваптних залежать вщ BiKy жмки, TepMiHy i характеру nepeöiry BariTHOCTi, юлькост1 ваптностей, як1 замнчилися пологами [16]. Г.С.Чучмай [17] стверджуе, що 3i збтьшенням юлькосп ваптностей зростае частота riHrißiTy, але
заперечуевпливвтуваг. не
При пнпвт ваптних розр^няють запалення ясен, яке або вперше виникае пщ час ваптносп, або загострюеться пщ час ваптностч [17]. У половини майбутжх мам за ф1зюлопчного переб1гу ваптностч д1агностуються ознаки катарального г1нг1в1ту легкого ступеня тяжкооп вже на 2-3 мюяцях ваптност1 [9,16]. Якщо серозне запалення ясен виникло до ваптносп, то в I триместр! спостер1гаеться загострення процесу \ д1агностуеться сеоеднм стутнь тяжкосп г1нг1в1ту. У ж1нок, яю мали в анамнез! хроннний катаральний пнпвп- \ двое - трое полопв, у 23,3% випадюв эозвиваеться пародонтит [9].
У I триместр1 ваптносп можливий розвиток карюсу зу&в, чому сприяють наявнють кар1есогенноТ ситуаци в порожниж рота \ фгаюлопчне пщкислення ротовоТ рщини пщ час ваптносп [2, 9]. Ваптнють, ускладнена карюсом, розглядаеться як своерщна форма токсикозу ваптних разом з остеомалящею юсток [9]. Дем1нерал1зац1ю емал1 спостер1гали у 29% ж1нок ¡з термЫом ваптносп4-12 тижыв [18].
На жаль, не завжди ваптнють мае ф1зюлопчний переб1г. Ускладнення гестацшного перюду спостер1гаються у 94,3% ваптних. Загроза переривання ваптносп в I триместр! виявлена в кожно7 другоТ пацюнтки (49,9%) [19].
У перил 12 тижн!в ускладнити переб1г ваптносп може раннм токсикоз [20], за останш10 роюв частота якого збтьшилася в 1,9 разу (з 11,2 до 21,9%) [21]. Для лкарсько! терапм раннього токсикозу часто призначають антипстамшш препарати, хоча висловлювалося побоювання вщносно IX тератогенного ризику [22]. ПстамЫ забезпечуе нормальы умови для ¡мплантацм \ розвитку зародка, регулюе органогенез плоду, обм1нн1 процеси м1ж мапр'ю \ плодом. Застосурання антипстамЫних препарата може порушити ц1 механ1зми, тому на початку ваптност1 вживання таких препарате слщ заборонити [6]. Згщно з Британським нац1ональним фармаколопчним довщником, "нудота в перший триместр ваптносл не вимагае л1карського втручання"[23].
Якщо раный токсикоз супроводжуеться частим блюванням кислим умютом шлунка, виникають ерозмы зм1ни твердих тканин зуба. Ц1 ураження переважно локал1зуються на пщнебЫнм поверхн1 передне зуб1в верхньоУ щелепи, з часом процес переходить також на оклюзмну поверхню б1чних зуб1в [11]. Нерщко у ваг1тних ж1нок при ранньому токсикоз! визначаеться пщвищена чутливють ¡нтактних зуб1в до х1ммних, терм1чних \ механнних подразниюв, а також некарюзн1 ураження у вигляд1 клинопод1бних дефект^ \ вертикально'! патолог1чноТстертост1 зуб1в [16].
Результати низки дослщжень показали, що поширен1сть кар1есу молочних зубт у д1тей, матер1 яких перенесли ранн1й токсикоз ваг1тност1, складае 76,45% за ¡нтенсивност1 ураження 5,46 зуба, тод1 яку д1тей, яю народилися п1сля ф1з1олопчного переб1гу ваптнооп, ц1 показники дор1внюють 58,79% \ 3,77 зуба [24, 25]. Окр1м цього, токсикоз першого триместру може призвести до частковоТ адент1'Г в д1тей при необтяжен1й спадковост1 [26], затримки прор1зування тимчасових зуб1в, у середньому на 2—3 мюяц1, ппоплазм тимчасових зу&в у 20,5% д1тей, розвитку
УКГАЖСЬКИК СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ 200&, N»2
ОГЛЯДИ
зубощегепних аномалш — у 30% [27, 28], щ1лин губи тапщнеб1ння[29].
На формування стоматолопчного здоров'я майбуткьоТ дитини також впливають соматичж хвороби жЫок пщ час ваптносл Понад 100 етюлопчних чинниюв (анеми, хвороби серця, hhdok, cenoioV системи, вроджений сифтю, д1абет, стоеси та ¡н.) гризводять до формування дефеклв емал1 [30]. Частота хвороб сечостатевоТ системи, що ускладнюють nepeöir ваптносл, за останж 10 роюв збтьшипася в 3 рази (з 5,9 до 18,6%), анем1й - у 3,3 разу (з 12,8 до 42,7%) [21]. Вплив хрожчних хвороб матер1 на виникнення Kapiecy в дп"ей описаний р1зними авторами [25, 31, 32]. Так, у трирмних д1тей, як1 народилися в1д матер1в ¡з ппертошею, поширенють Kapiecy молочних зуб1в складала 52,0% (кп=5,07), ¡з нефропалею - 42,0% (кп=5,91), ¡з ревматизмом ■ 53,0% (кп=4,39) [33].
PecnipaTopHi ¡нфекци зустр1чалися у 25,8% вагггних [19]. BipycHi хвороби, перенесен! в перший триместр, можуть призводити до частковоТ аденти в д1тей при необтяжешй спадковосл [26]. Якщо майбул-"я мати в nepiui тижж ваптносл захворта на краснуху, може вщбутися внутршньоматкове шсЫкування ембрюна (embryopathia rubeolosa). Згодом у дитини виявляють бтьш-менш виражену ппопла?1ю емал1, пподенлю, затримку прор^ування молочних зуб/в [11, 30]. щтини губи або пщнебтня [29]. Розвиток системно!' ппоплазн тимчасових зуб1в можливий також унаслщок перенесених ваптною жЫкою токсоплазмозу, грипу, ГРВ1. За патолопчного nepeöiry BariTHocTi спостео1гаеться достов1рне зниження РН слини i збтьшення слиновидтення, що пщвищуе ризик розвитку стоматолопчних хвороб [34].
3 ¡ншого боку, pi3Hi хвороби potoboi порожнини шкщливо дшть на оргажзм ваптних. Патолопя зуб1в i пародонта - це хронюсептичне вогнище, з якого м1кроорган!зми i продукти ГхньоТ життед1яльносл розповсюджуються по всьому оргажзму, викликаючи ускладнеиня ваптносл [9,11,35,36].
Для л1кування хвороб, що виникли в перюд BariTHocTi, понад 80% жшок уживають у середньому 4 лшарсью засоби (J13) [19]. На жаль, часто BariTHicTb розглядаеться як хвороба i медичне втручання стае практично неминучим [38]. У ваптних можливий розвиток анафтактичного шоку i медикаментозноУ ¡нтоксихаци, обумовлений змтеною чутливютю ваптних до ЛЗ [39]. Пперчутливють до ЛЗ пояснюеться передшоковим станом ваптних, який обумовлений ф1зюлопчними змЫами в гемодинам!ц| та гормональному статуа, посиленим метабол1змом пщ час ваптносл [16]. Окр1м цього, ф13Юлопчж змЫи при BariTHocTi, у свою чергу, можуть призводити до зм1ни фармакошетики ЛЗ. що часто веде до субоптимального дозування ЛЗ [19].
У США в 1979 poLji УправлЫня з контролю якосл харчових продуклв i медикаменлв (Food end Drug Administration) розробило класиф1кац1ю ризиюв застосування ЛЗ при BariTHocTi, де Bei препарати визначеж в pi3Hi категорм безпеки вщ А (безпечж при BariTHocTi) до X (протипоказаж, зважаючи на доведзну тератогенжсть). За результатами дослщжень ттьки третина (30,9%) ycix призначених
ЛЗ були безпечними дл? ваптних (категор1я А) [19, 40].
Практично Bci препарати проникають через плаценту i можуть викликати фармаколопчж ефекти у плоду [19]. Лки можуть виконувати TaKi дм: ембрюлетал ьну (ЛЗ викликае до- або пюля1мплантацмну загибель зародка), тератогенну (ЛЗ ¡ндукуе аномалм розвитку плоду), ембрюн- i Фетотоксичну (ЛЗ викликае морфосЬункцюнальж порушення окремих клп"инних систем ембрюна або плоду) [41]. На розвиток тератогенного ефекту впливае активнють монооксигеназних систем печЫки, яка виникае на 6-8 тижнях гестацм. Вони перетворюють жиророзчинж лшарсью препарати, що надходять вщ матер1, з полярж метабол™, яю назад повернутися не можуть i накопичуються в тканинах плоду, порушуючи ïxhî o6mîh i розвиток [16]. Наслщки вживання ЛЗ залежать не ттьки вщ ступеня небезпеки препарату для плоду, дози i тривалосл лкування, а й вщ гестацмного в1ку плоду, cynyTHix хвороб i генетичних особливостей матер1 та плоду [19]. Плщ отримуе ЛЗ навпъ бтьшою Mipora, жж мати, осктьки плацента проникна для бтьшосл препаралв через ¡нтенсивжший, жж в ¡нших органах, кровооб1г. Плщ наражаеться на значну небезпеку нав1ть тод1, коли ми вводимо майбутжй мам1 лки безпечною для не!" дозою [41].
Медикаментозж засоби, що вживаються в I критичний перюд ембрюгенезу, дноть за принципом "все або жчого". На шй стади ембрюн слйкий до тератогенних впливт. Найнебезпечжшими для пооведення л ¡карськоТ терапм сл щ вважати 3-10 тижж ваrÎTHOCTi [6]. У II критичний перюд, що характеризуеться активним органогенезом, виникають 3-5% р1зних уроджених вад розвитку обумовлених тератогенною д1ею ЛЗ на плщ [41] Н.В. Ьондарец [26] дослщила, що вживання л1юв у перший триместр може призводити до частковоТ аденти в д1тей при необтяжежй спадковост1. Протисудомж препарати, Mani транквт1затори, снод1йн1 засоби i деяк1 ¡Hiui л1карськ1 препарати можуть призводити до появи щтин губи, альвеолярного вщростка та пщнеб1ння [6].
П1д час BariTHocTi може п1двишитися чутлив1сть до антибютиюв i збтьшитися nepiofl ïx ел1м1нацн з орган1зму. Тетрацикп1н, проникаючи через плаценту, накопичуеться в тканинах зуб1в плоду, викликаючи ïx фарбування в жовтий або с1рувато-коричневий кол1р [42], який залежить вщ ужитого препарату тетрациклшового ряду [39]. Лише вживання доксициклЫу не призводить до змЫи кольору зуб1в [39]. Тетрацикпш накопичуеться в кютках i зв'язуеться з кальцюм, що пригн1чуе рют кютки. а в матер1 може викликати тяжю гепатотоксичн1 реакцм [6, 10]. Левомщетин може мати тератогенний ефект [10]. Ам1ногл1козиди можуть викликати ураження нирок у матер1 та VIII пари черепних нерв1в у плоду [6J. У фторх1нолон1в тератогенна д1я не виявлена, але в дослщженнях на тваринах виявлений розвиток хондропалй у плоду [6]. Похщн1 жтро1мщазолу можуть мати ембр1отоксичний вплив у I триместр! [6, 10].
Тератогенний ефект виявлений в експерименл у леворину, амфотерицину i гр1зеофульвшу. Не
УКРАШСЬКИК СТ0МШЛ0Г1ЧНИИ АЛЬМАНАХ 2008. №2
визначена тератогенна д1я в нютатину, тмасруцину, клотримазолу, мконазолу. Дан1 про використання препаратов тр1азолового ряду (флюконазол, дифлюкан) у людей не мютять вщомостей про ризик Ух використання [6].
Дан1 л1тератури про тератогеннють нестероУдних протизапальних препарате нечисленж. Але в експериментах на тваринах цей факт був доведений. Призначення цих препарате у ранн1 термши ваптност1 не показане, осктьки вживання Ух нав1ть симптоматично (1 раз за тиждень) може чинити ембрютоксичну, тератогенну д1ю на плщ [6]. Дослщження 599 випадмв розвитку щтини пщнеб1ння в плоду показало, що 14,9% таких новонароджеьих зазнали дм салщилалв у I триместр! ваптносл [6].
Пщ час ваптносл безпечними знеболювальними засобами вважаються так! ненаркотичж анальгетики як ацетамЫофен, кодеУн (терапевтичними дозами) [10].
У I триместр! треба уникати застосування будь яких ЛЗ ! вакцин, якщо ттьки Ух призначення не е важливим для збереження здоров'я / житгя матерк Якщо жтц! необхщж л!ки пщ час ваптносл, слщ в1ддати перевагу тим, яю широко використовувалися \ довели свою безпечнютьу звичайн!й практиц! [19].
Абсолютно нешкщливих ЛЗ для плоду немае. X.Штамм [41] писав: "Сто роюв тому, коли лкарськ! препарати не були так широко поширен!, кожна 10 жшка вмирала внаслщок ускладнень пщ час ваптност!. Якщо ми не хочемо, щоби вмирала кожна 10 ваптна, ми повинн! застосовувати л!карську герап!ю ! змиритися з ризиком того, що серед 1 м!льйона ваг!тчих, що одержують таке л!кування, 1 ж1нка ! 1 дитина такоУ жЫки отримають серйозне ушкодження"
Приймаючи ршення про призначения ЛЗ майбутн!й мам!, бажано керуватися принципом Пппократа: для ваптноУ ж!нки «харчов! речовини мають бути л^арськими засобами, а л!карськ! засоби -харчовими речовинами».
Основою формування резистентних тканин ! орган!в порожнини рота е збалансоване повнощнне харчування. яке найчастше порушуеться при ваптност!. За рац!онального харчування в щоденному рацюн! ваптноУ жЫки мають бути харчов! речовини 5 основних кпас!в [43]. 1нститут пед1атрм, акушерства ! пнекологи АМН УкраТни для здорових ваптних ж!нок у перший триместр ваптност! рекомендуе суттево не зм!нювати рацюн харчування! за добу вживати 2500 - 3000 ккал. Дослщження, проведене в 1994 рощ в Санкт-Петербурз! ! присвячене вивченню рацюну ваг!тних ж!нок показало, що лльки у 6 з! 100 обстежених була достатнють основних нутр!ент!в ! енергетичного забезпечення. Кр1м того, у вс!х ваптних виявлялася багатокомпонентна недостатнють харчування [44]. Дефщити р!зних нутрюнтт у перш! три мюящ ваг!тност! можуть призводити що порушень нормапьного внутршньоутробного розвитку \ навль до загибел! плоду [45].
Своечасне призначення ваптним ж1нкам у I триместр! повноц!нного бткового харчування сприяе нормальному формуванню бтковоУ матриц! зуб!в
Деф|цит б!лка в перюд розвитку 3y6¡B призводить до порушення структури емал! зуб!в [2]. У денному рацюн! ваптноУ мае бути 50% б!лк1в тваринного походження (25% - м'яса i риби, 20% молокопродуклв, 5% - яець).
Останжми роками деяю д!етичн! звички змЫилися i загальна к!льюсть цукру, який споживаеться, збтьшилася в 3 рази [42]. Обмеження споживання рафшованих вуглеводш ваптними ж!нками [46] створюе сприятлив! умови в opraH¡3m¡ жЫки для розвитку плоду, твердихтканин 3y6¡B i пародонта.
Для повноц1нного розвитку зубощелепноУ системи необхщна достатня юльюсть B¡TaM¡H¡B, макро- i MÍKpoeneMeHT¡B. Потреба плоду у в!там!нах при перерахунку на одиницю маси Tina вища, жж у дорослого. Нестача Ух може бути причиною тяжких порушень обмЫу оечовин i розвитку [47]. Але дан!, що стосуються потреб ваптноУ жЫки у в1там1нах, досить суперечлив!.
Недостатн!сть фол!евоУ кислоти призводить до зб!льшення частоти токсикозу ваг!тних, невиношування eariTHOCTi, до збтьшення частоти вад розвитку плоду (розвитку нервовоУ трубки (spina bifida), черепа i хребта. щ!лин губи i пщнебЫня) [48, 49]. ТУдефщит, за даними 1нституту травления РАМН, д!агностуеться в 70-100% ваптнихж!нок[50] Нин! в 34 краУнах ceiTy додають у борошно фолювую кислоту [51], зокрема, за ocTaHHix 10 рок!в використання цього методу в Kanafli знизилася частота фолатзалежних вад на 46% [52]. Але фол!ева кислота, що мютиться в харчових продуктах, засвоюеться в середньому в 2 рази г!рше, н1ж у склад! полЫтамтт [53]. Згщно з даними численних рандом!зованих кл!н1чних досл!джень (РКД), за щоденного використання 0,4 мг фол!евоУ кислоти в периконцепц!йний перюд (4 тижы до зачаття i 8 тижн!в п1сля нього) на 72% знижуеться ризик розвитку вроджених вад, тому необхщнють ранньоУ профтактики Tí деф!циту не викликае сумн1в!в[19].
Установлен! тератогенний i ембр1отоксичний ефекти вираженого пповп-амЫозуА. В2, РР, С, Ета ¡н. Зокрема, деф!цит B¡TaMÍHy Е може призводити до аномалм kíctok скелета вщсутн!сть у рац!он! в!там!ну В2 (рибофлав!ну) - до щтини твердого пщнеб!ння [45]. Деф!цит вп-амЫу В6 у ваптних досягае 90-100% [54]. Популярний м1ф про те, що В1там!ни групи В i особливо В1, В2, В6 допомагають справитися з нудотою i блюванням при ваптност!. Проте "ц! можпив! лкувальн! ефекти потребують пщтвердження результатами добре контрольованих KniHNHHX випробувань" [55].
Ппо- або ав!там1ноз при ваптност! також можуть виникати внаслщок поганого всмоктування харчових речовин або пщвищеноУ метабол!чноУ потреби. За цих обставин Американська медична асощацт (AMA) рекомендуе включати препарати B¡TaMÍH¡B як скпадову частину терапм [56].
Проте у Великобританм ваг!тним ж!нкам радять бути обережними з препаратами BiTaMÍHy А (вщом! ознаки його тератогенноУ дп в людей) [57, 58] ¡ також вщмовитися вщуживання великоУ юлькосп вп-амтуА з продуктами харчування, такими як печЫка. Так, надходження в!там!ну А в органам BariTHo'í не повинне перевищувати 8000 МО за добу, ¡накше
ЖШСЬКИЙ СШШ0Л0Г1ЧНИИ ДЛЬМАМАК 2808, №2
огл
можпиве виникнення щтини твердого гиднебшня [501
У значноТ юлькосл ваптних пол1в1там1нний дефщит юеднуе ься з деф!цитом макро- \ мкроелеменлв [59]. Тх нестеча може 5ути причиною тяжких порушень обмЫу речовин \ розвитку плоду [47].
П!д час ваптносл потреба в цинку зростае на 40% [60] (добова потреба оргаызму в цинку для дорослих -15 мг, для ваптних - 20-25 мг [61]). Раны стадм ембрюгенезу I рант фази кл^инного циклу найчутливЫ до дефщиту цинку, осктьки в1н забезпе1 уе контроль експресм гежв у процеа реплкаци \ диференцювання юптин [62] Експериментально пщтверджено, що в 13-18% ваптних ¡з дефщитом цинку виявлена в глоду щтина пщнебЫня [54].
Наяпжсть м1д| забезпечуе високий ршень енергеткчних циклю остеобласт!в, як! синтезують колаген, необхщний для утворення центр1в м1нерал )ацм[63,64].
За недостатньоУ юлькосл кобальту в органам! розвива ться перн!цюзна анемт, а наявнють анемм у ваптних знижуе надходження кобальту через плаценту до плоду [61] ! призводить до формування дефеклв емал! в I триместр! [30]. Анемт зустрмаеться в 72,7% майбутн.х матер1в [19].
За фююлогмноУ ваптносл в оргаызм! жЫки вдбувае гься пщвищена втрата йодиду в зв'язку з! споживанням його фетоплацентарним комплексом для сиж эзу тиреощних гормоню плоду. Отже, потреба ж!нки в йод1 значно збтьшуетъся. ВООЗ (2006 р.) рекоменцуе майбутнм матер! щодня вживати 250 мкг йоду, а 31-й Конгрес европейськоТ тиреощолопчноТ асоц!ац!Т (Неаполь, 2006) - бтыие 500 мкг/день [65]. Максимальне надходження йоду в оргажзм ваптних вком до 18 роюв мае скльдати 900 мкг за день, пюля 18 роюв - 1100 мкг [66]. Проте, на думку деяких автсрв, використання йоду (або йодиду) \ л1к1в, що мютять йод, при вагпносл протипоказано. Треба пам'ятати про те, що деяю лки вщ кашлю мютять йод [67].
Зег.ике значения для правильного формування твердих тканин зуб1в ! лицьового скелета мае оптимальне надходження в органам ваптноТ ж1нки фтору. Недостатне надходження фтору призводить до розвитку кар1есу [68], зубощелепних аномалм [29]. Надлишок фтору ¡нщукуе складний гормональний дисбалг ю в оргаызм!, визначаючи деструктивну дш на репродуктивну систему, тератогенну д!ю на плщ, викликао специфмн! змЫи зубощелепноУ системи, флюороз \ призводить до зб!льшення юлькост! зубощелепних аномалм у плоду [61,69].
Хлор \ фтор можуть блокувати йоды рецептори щитополбноУ залози, що призводить до зниження продукци йодумюних горможв ¡, зрештою, до ппотиреозу[70].
Заповнення добовоТ потреби оргажзму у в^амЫах макро- \ м!кроелементах мае забезпечуватися збалансованим ! р!зномажтним харчуванням. Ниж проблематично забезпечити повнощнний рацюн ваптних, Це пов'язано з виснаженням фун^в, забрудненням зовн!шнього середовища ксенобютиками, використанням рюних хЫчних добавок при виробництв! продукте харчування, складним економнним становищем [71,72].
Також у розвитку вад твердих \ м'яких тканин
зубощелепноТ системи Biflirpat- рольспадковийчинник. Зубо делепж аномалм (окремих зуб!в, зубних ряд!в, прикусу, щтини губи i / або пщнебЫня) мають автосомно-домтантне, автосомно-рецесивне i мультифактор!альне успадковування, Тх частота в популяцм коливаеться вщ 0,05 до 10,7% [73]. Але дос! питания про остаточний вплив спадковосл - поза межами можливостей сучасноТ науки.
ДомЫуючим чинником слщ вважати навколишне середовище i cnociö життя, яю в порюнянж з уродженими i спадковими чинниками е вторинними, але сильними чинниками i посилено д!ють на здоров'я вщ моменту заплщнення [69].
Значний вплив мае антропогенна д1яльнють людини, внаслщок якоТ утворюються слйю opraHi4Hi забруднювач! - ксенобютики- Це промислов! xiMNHi речовини, пестициди важю метали [74], еколопчна небезпека яких пов'язана з Ухньою високою стабтьнютю в зовжшньому середовищк Сполуки, що утворюються при спалюванж палива в опалювальних системах i транспортних засобах, мають мутагенний i тератогенний вплив на органам [69]. XiMiHHi сполуки дшть на майбутне потомство двояко: плщ знаходиться пщ дюю токсичних речовин, яю долають плацентарний бар'ер у концентрац!ях, що в багато разю перевищують гранично допустим! концентрацм (ГДК), i тих речовин, як! утворюються в opraHi3Mi ж!нки у вщповщь на дш х1м1чних сполук [75]. Майбутж мами, яю проживають у великих MicTax i поблизу промислових пщприемств, п!дпадають пщ цтодобову д!ю ксенобютиюв [76]. Вони впливають на тверд! тканини зубю опосередковано, зокрема i через мЫлив! властивосп та склад слини [77].
Пестициди д!ють як безпосередньо на оргажзм ваптноУ, так i на продукти харчування. Вони не ттьки зм!нюють органолептичн! властивост! продукт!в харчування, а й знижують умют цукру i в!там!н!в, Ух залишкова юльюсть не зменшуеться нав!ть п1сля кул!нарноТ обробки. Вщомо, що деяю пестициди, характеризуючись гонадотропним, цитотоксичним, бластоматозним ефектами, займають чтьне мюце серед еколопчних чинниюв, як1 порушують генетичж структури людини [69] Нин1, згщно з даними ВООЗ, вщом1 чорми BMic^y в продуктах харчування 300 найменувань отрутсшмталв. Деяю з них викликають зм1ни в хромосомному Haöopi та мають мутагенний вплив.
За даними ВООЗ, 80% ycix хвороб - наслщок уживання еколопчно брудно! води. Понад 50% населения Укра'ши використовують для пиття воду, яка не вщповщае ппеннним нормам i м!стить таю небезпечн1 речовини як ртуть, кадмм i миш'як. У питн1й BOfli м1ститься до 800 рюних сполук [69]. Важю метали, потрапляючи в оргаи1зм людини, залишаються там назавжди. Досягаючи певноУ концентрацГ! в орган!зм!, вони починають свою нищ!вну д!ю - ушкоджують насамперед структури, як! розмножуються i розвиваються. Це пов'язано з уразливютю оголеного пщ час подту клггин генома i лаб!льн!стю ще не сформованих високооргашзованих структур. Експериментальн! дан1 свщчать про Ухню мутагенну дш на орган1зм [69].
За даними лтератури, основним шкщливим наел ¡дком д|У ¡он1зуючого випром1нювання на орган!зм е генн! мутацм i хромосомы аберацм [69]. Останн1м часом
№АЁНСЬККЙ СТ01ШШПЧШ AllbMA Hfl). Ж1, НА
ОГЛЯДИ
виявлено значне збтьшення юлькосл зубощелепних аномалм у зонах пщвищеноТ радюактивносл [29]. У ваптних, яю проживають на теритсрях, забруднених радюнуклщами пюля аварм на ЧАЕС, виявлена ¡нкорпорацт а-радюнуклщв у плаценл та фетальних зубах [78]. За даними Нацюнального реестру МОЗ УкраТни, частота вроджених вад у д1тей, MaTepi яких проживають на забруднених радюнуклщами територюх, зросла в 5,7 разу [79,80].
G чимало переконливих доказ1в небезпеки для здоров'я ваптних жшок електромагжтних випромшювань, особливо низькоТ частоти [81], яке надходить вщ багатьох приладт: комп'ютера телев1зора, мкрохвильовоТ neni, моб1льного телефона та ¡н. Пщ час ваптносл краще скоротити "прогулянки" по електромагнп"них полях, до мУмуму скоротити роботу на комп'ютер! та використання мобтьного зв'язку [82].
Як показують деяю дослщження, ще одну г.роблему становить використання ваптними побутовоТ хiмiY i косметики, як1 е досить шюдливими. Використоьуючи мийж засоби, косметику i парфумерш, майбутня мама контактуе з потенцмно небезпечними речовинами (парабенами, фталатами ароматами, дюксином титану, трикпозаном, свинцем, фенолами, формальдегщами, туоленогл, ксиленом та ¡н.), яю згщно з Washington Toxics Coalition можуть викликати вроджеж дефекти розвитку дитини [83]. Необхщно пам'ятати, що ГДК xiMi4Hnx сполук визначеж щодо оргажзму жЫок поза ваптнютю BariTHicTb же пщсилюечутливютьжЫочогооргажзмудо них [84].
Робота ваптно!' Ж1нки на х1мчному виробництви в умовах пщвищеного температурного, в1брацмного фоню, у рентгенолопчному вщдтенж, важка ф1зична праця можуть призвести до розвитку зубощелепних аномал1й [29]. Н.Х. Ам1ров i ствавт. [85] довели зниження резервю здоров'я порожнини оота в д1тей вщ 3 до 7 роюв, народжених матерями, яю працюють на х1м1чному пщприемств1 виготовлення юнофотома-тер1ал1в. Забруднення пов1тря житлових i службових примщень - один ¡з головних чинниюв ризику для здоров'я ваптних ж1нок. За даними експерт1в ВООЗ, пов1тря в прим1щеннях офю1в i квартир у 4—6 раз1в бруджше вщ атмосферного i у 8—10 раз1в токсичн1ше [«4].
Причиною вроджених деформац1й можуть бути лсний одяг непосильно важка праця ваптноТ ж1нки, вживання алкоголю, жкотину, наркотичних засоб1в. У батьмв, хворих на хрон1чний алкоголем, новонароджен1 нерщко мають черепно-лицьову потворнють, обумовлену легким проникненням алкогопю через плаценту [42]. Встановлено, що щтини губи i пщнебЫня можуть бути наслщком палшня, стресових ситуац1й, в1русних хвороб (Kip) [29].
На жаль, багато чинник1в навколишнього середовища непщвладн1 нам: шкщлива робота, побутова ximifl, рщне mîcto, отруене окислом вуглецю. ¡нсектициди електромагжтн! поля. Проте вони набагато слабше впливають на BariTHicTb, н1ж чинники. що знаходяться пщ контролем, зокрема регулярний лкарський контроль, здорове харчування, вщмова вщ алкоголю, сигарет, лмв.
Штература
I. Кертис Г. Беременность. Неделя за неделей,-СПб.: ИД «ВЕСЬ», 2004 -412 с.
2 СайфуллинаХ.М. Кариес зубов и подростков: Уч. пос. - М.: МЕДпресс 2000. - 96 с.
3. Руководство по эндокринной гинекологии /Под ред. Е.М. Вихлневой.- М.: Мед. информ. агент 1Э97 -С.97-98.
4. Терапевтична стоматолог1я дитячого в1ку / Хоменко Л.О., ОстапкоО.1., Кононович О.Ф. та ¡н.-К Книга плюс, 1999. - 526 с.
5. Гемонов В.В. Лаврова Э.Н., Фалин Л.И. Атлас по гистологии и эмбриологии органов ротовой полости и зубов. - M ■ ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2003,- 96 с.
6. Носова - Дмитриева В.Ф., Рабинович С.А. Особенности стоматологической помощи беременным и кормящим женшинам (ч. II) // Клиническая стоматология,- 2003. - № 4. - С. 72 - 73.
7. Шарова Т.В., Рогожников Г.И Ортопеди-ческая стоматология детского возраста. - М., 1991. - 288 с.
8 Cohen М.М., Jr. The Child With Multiple Birth Defects. Second edition. New York: Oxford University Press. -1997.-267 p.
9. Чучмай Г.С., Смоляр H.I. Стома/олопчж захворювання у ваптних. - К.: Здоров'я, 1991. -104 с.
10. Антимикробные препараты в стоматологической практике I Под ред. Майкла Ньюмана, Арье ванн Винкельхоффа. - 2-е изд. Пер. с англ. - М.: Изд. дом «Азбука», 2004. - 328 с.
II. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология. Пер. с нем. - Львов: Галдент. 1999.-409 с.
12. Львова Л.В. Эти разные, разные, разные гингивиты//Стоматолог. -2001,-№5.-С. 6-9.
13. Сандига Л.Г. Первичная профилактика воспалительных заболеваний пародонта у женщин с физио. югическим и осложненным ходом беременности: Автореф.дис.... к. мед. н.-К.,2001.- 17с.
14. Fedi Peter F., Vernino Arthur R., Gray Jonathan L. Periodontic Syllabus (5th Edition). - 2003. -231 p.
15. Чучмай Г.С. Стоматологическая диспансери зация беременных и ее профилактическое значение. -Льв1в, 196Р.-36С.
16. Носова В.Ф., Рабинович С.А. Особенности стоматологической помощи беременным и кормящим женщинам // Клиническая стоматология. -2001. №3.-С. 46-49.
17. Чучмай Г.С. Клиника и лечение гингивита беременных. - К., 1964.
18. Бутане И.Я. Профилактика стоматологических заболеваний у беременных// Стоматология. -1983.-№4.-С. 25
19. Стриженок Е.А. Фармакоэпидемиология лекарственных средств у беременных: Автореср. дис. ...к.мед.н.-Смоленск, 2П05.-ЗЗс.
20. Истомин Н.Ю. Токсикозы беременных // Consilium Provisorum. - 2007,- T. 4, № 3. - С. 7 - 9.
21. Доклад о состоянии здоровья детей в Российской Федерации (по итогам Всероссийской диспансеризации 2002) - М., 2003.
22. Howden C.W. Treatment of common minor ailments//Rubin.- P. 19-25.
23. BMA and the Royal Pharmaceutical Society of Great Britain, British National Formulary, BMA and the
YKPAÍHCMf СТ0МАШ0Г1ЧНИЙ АЛЬМАНАХ 2606, Huí
—
Д1 i í ■1
ОГЛЯДИ
Pharmaceutical Press. - Mar, 1992. -№ 23. - P. 162.
24 Епщемюлопчний анэлй стану ендокринноТ системи ваптних ж1нок, що мешкають у р1зних еколоп^них умовах / О.А, Мтюлн, P.O. Дудинська, A.M. 1скрицький та ¡н. // УкраТнський радюлопчний журнал. -1999.-№7.-С. 210-241.
25. Смоляр Н.И., Солонько Г.М., Мирчук Б.Н. Профилактика кариеса у детей с учетом течения антенатального периода развития // Профилактика, лечение кариеса и его осложнений у детей. Науч. тр. - Казань: Изд-во КГМИ, 1990. -Т.72. - С. 11 -16.
26. оондарец Н.В. Стоматологическая реабили тация цетей и подростков при врожденном частичном отсутствии зубов: Автореф. дис.
.к.мед.н.-М , 1990.-23с.
27. Сунцов В.Г., Пинелис Т.П., Лазарева Н.А. Профилактика аномалий и деформаций в зубочелюстной системе у детей раннего возраста. -Чита, 1Р91.-22с.
28. Касибина А.Ф Стоматологический статус у детей дошкольного возраста з зависимости от течения эмбрионального периода развития ребенка // Стоматология -1986,- № 6. - С. 18-20
29. Новости Интернета: http: //www.andreeva.net /Naykal ife/nau02.htm.
30. Справочник по детской стоматологии / Под ред. А.С. Cameron, R.P.Widmer; Пер. с англ. под ред. Т.Ф. Зиноградовой, Н.В. Гинали, О.З. Топольницкого. -т.: MFflnpecc-инФорм, 2003. - С. 154-155.
31. Белщька Е.М. Вплив важких метал1в на nepe6ir заптносп // Л¡карська справа. - 1997. - № 6. -С. 43-45.
32. °азумеева Г.1., Удовицька О.З., Букреева Н.М. Первинна профтактика стоматолопчних захворю-вань у д1тей. - К.: Здоров'я, 1987. -152 с.
33. Виноградова Т.Ф. Педиатру о сюматопо-гических заболеьанияхдетей -Л.:Медицина, 1982,- 160с.
34. Павлик Б П. Кариес зубов и некоторые биохимические показатели слюны у женщин во время беременности: Автореф.дис. ... к.мед.н. -Львов, 1970.-17 с.
3t>. Гаврил1в Г.М. Антенатальна та постнатальна профтактика Kapiecy зуб1в ¡з застосуванням пектинвмюних речовин: Автореф. дис. ...к.мед.н. -1вано-Франювськ, 2003.-23 с.
36. Alterations or separate indicators of endokrine status in pregnant women that reside in the regions contaminated bv radionuclides / A. Miiyutin, R. Dudinskaja, A. Lapko et al. // Womens Hetalth: Occupation, Cancer&Reproduction. - May 14-16. -Reykavik, Iceland. -1998. - P. 89.
37. Крупник H. M. Обфунтування профтактики Kapiecy 3y6ie у д1тей, яю проживають у perioHi арчаного виробництва: Дис.... к. мед. н.: 14.01.22 / Льв1вськ. держ. мед. ун-т ¡м. Д.Галицького. - Льв1в, 1999.--:9с
38. Четни Э. Проблемные лекарства. - Латвия :Ландмгрк, 1998.-561 с.
39. Клиническая фармакология при беременности/ Под ред. Х.П. Кьюмерле, К. Брендела. - М.: Медицича, 1987.
40. Australian Drug Evaluation Committee, Medicines in Pregnancy, Canberra, Australian Goverment Publishing Service. -1989. - P. 1 -4
41. Мазалова H.C. Лекарственная терапия заболеваний почек у беременных // Вестник первой областной клинической больницы г. Екатеринбург. -2001. - №3.-С.7-9.
42. Сунцов В.Г., Леонтьев В.К., Днстель В.А., Вагнер В.Д. Стоматологическая профилактика у детей. - М.: Мед.книга; Н.Новгород: Из-во НГМА, 3fl01.-344 с.
43. Ленинджер А.Л. Основы биохимии. Т. 3: Пер. сангл.-М.:Мир, 1985.-320 с.
44. Коровина H.A., Подзолкова Н.М , Захарова И.Н. и др. Влияние витаминов и микроэлементов на состояние здоровья беременной женщины и плода // Лечащий врач.-2004. - № 12.-С. 1 -3.
45. Соколова М.Ю. Рациональное питание беременных и кормящих женщин // Гинекология. -
2005.-Т. 7. №2.-С. 7-9.
46. Бокая З.Г., Анисимова И.В. Кариесогенность зубного налета и слюны у беременных женщин в условиях ограничения потребления рафинированных углеводов // Актуальные вопросы охраны материнства и детства: Матер, междунар.конф. -Иркутск, 1992 -С. 104-106.
47. Шабалов Н.П., Маркова И.В. Антибиотики и витамины в лечении новорожденных.-СПб., 1993.
48. Жученко Л.А. Анализ первых результатов внедрения программы массовой профилактики фолатзависимых врожденных пороков развития у детей жителей Московской области // Российский вестни к акушера - гинеколога. - 2003. - № 3. - С. 36-38.
49. Жученко Л.А. Первичная профилактика фолатзависимых пороков у детей // Фарматека. Акушерство. Гинекология. Педиатрия - 2007. - №14 (149^-С. 56-58.
50. Хорошилов И.Е. Правильное питание беременных и кормящих женщин // Гинекология. -
2006.-Т. 08, №5.-С. 7-9.
51. Godfrey P., Oakley J. // BMJ. - 2002. - Vol. 324. -P. 1348-49.
52. Joel G. Ray, M.D., F.R.C.P.C., M.Sc Folic Acid Food Fortification in Canada // Nutrition Reviews. - Jun, 2004.-Vol. 62, № 6(H).
53. Фофанова И.Ю. Современные поливитаминные препараты (обзор литературы) // Гинекология.-2004.-Т. 6, №2.-С. 7-9.
54. Фофанова И.Ю. Роль витаминов и микроэлементов в сохранении репродуктивного здоровья//Гинекология.-2005. №7.-С. 17-19.
55. Reynolds, J.E.F. (ed.), Martindale: The Extra Pharmacopoeia, London, The Pharmaceutical Press, (29th ed.).-1989.-p. 1271.
56. Anon. Vitamin A and malnutrition/infection complex in developing countriet // Lancet. -1 Dec, 1990. -Vol. 336.-P. 1349-1350.
57. Martínez-Frías, M.L. and Salvador, J. Megadose vitamin Aand teratogenicity// Lancet. - 30 Jan, 1988. - P. 236.
58. Anon. Vitamin A intake in pregnancy // Lancet. -27 Oct, 1990. - Vol. 336. - P. 1063.
59. Спиричев В.Б. Сколько витаминов человеку надо,-М„ 2000.
60. Хорошилов И.Е., Тиканадзе А.Д., Марчак A.A. Лечебное питание беременных и кормящих женщин: нутриционная поддержка. -Петрозаводск: Интел Тек, 2001
УКШСШЙ СТОМАТОПОПЧНИЙ АЛЬШШК ?1Ш. №2
ОГЛЯДИ
6'i. Кравец Т.П., Кравец О.М., Королева Л.Д. Элементная терапия для женщин: от пубертата до постменопаузы. Ч. I. Роль микронутриентов в подде ржании саногенетических механизмов здоровья // Стоматологинфо. - 2007. - Сентябрь. - С. 47-53.
62. Brooks WA, Yunus М, Santosham М et al. Zinc for severe pneumonia in very young children: doubleblind placebo-controlled trial // Lancet. - 2004. - 363 (9422): 1683.
63. Мазуоов В.И. Биохимия коллагеновых белков.-М.' Медицина, 1974. -246 с.
64. Морфология человека / Под ред. Никитюка Б.А., Чтецова В.П.- М.:Изд-во Моск.ун-та, 1990. - 343 с.
65. Шилин Д.Е., Курмачева Н.А. Практические аспекты йодной профилактики у беременных и кормящих в работе акушеров, терапевтов, эндокринологов // Гинекология. -2007. -Т. 9, № 2. - С. 17-19.
66. Food and Nutrition Board loM. Dietary Reference Intakes for Vitamin A, Vitamin K, Boron, Chromium, Copper, Iodine, Iron, Manganese, Molybdenum, Nickel, Silicon, Vanadium, and Zinc. Washington, D.C.: National Academy Press, 2001.
67. Hawkins, D.F. (ed.), Drugs and Pregnancy London, Churchill Livingstone, (2nd end), 1987. - P. 1001 and 105
68. Кузьмина Э.М., Смирнова T.A. Фториды в клинической стоматологии: Уч.-метод. пособ. -М.: Моск. гос. мед.-стомат. ун-т., 2001. - 32 с.
69. Крупник Н. М. Обфунтування профтактики Kapiecy 3y6ie у д1тей, яю проживають у perioHi арчаного виробництва: Дис.... к. мед. н.: 14.01.22/ Львтськ. держ. мед. ун-т ¡м. Д.Галицького. - Льв1в, 1999.-147 с.
70. Нозини Ытернету: http://us-in.net/gipotireoz.shtml
71. Лебедев А.Т. Витаминизация рациона беременных и патология детей // Акушерство и гинекология. -2004. - № 4. - С.16-20.
72. Ветров В.В. Экстрагенитальные заболевания и гестоз//Акушерство и гинекология. -2001. - №4. -С. 7-8.
73. Дистель В.А., Сунцов В.Г., Вагнер В.Д. Зубочелюстные аномалии и деформации. - М.: Мед. книга: Н. Новгород: НГМА, 2001. -102 с.
74. Гжегоцький М.Р. Фкзюлого-гИежчж основи xiMi4Ho'i безпеки людини у звичайних та екстремальних умовах: АвторесЬ. дис. ... д. мед. н. — К., 1998.—33 с.
75. Хмызова Т.Г. Состояние временных зубов у детей в зависимости от некоторых социальных и профессиональных условий матери в период беременности: Автореф. дис. ... к. мед. н. - Казань, 1991 -13с
76. Чуйкин С.В., Аверьянов С.В Зулькарнаев Т.Р., Каюмов Ф.А. Изменение структуры зачатков зубов под влиянием экотокиикантов // Институт стоматологии. - 2004. - №1. - С. 91 -93.
77. Антонова А.А. Кариес зубов у детей в условиях микроэлементозов Хабаровского края: патогенез, профилактика: Автореф.дис. ...д. мед.н,-Омск, 2006.-40с.
78. Мщь та особливосл и впливу на структурно-функцюнальний стан юстковоТ тканини, (¿¡зичний розвиток дпей в умовах ¡нкорпораци альфа-радюнуклщ1в в opraHi3Mi д1тей/ Арабська Л.П , Антипюн Ю.Г., Поворознюк В.В., Апуховська Л.1. та ¡н.
// УкраТнський медичний альманах. - 2000. - Т. 3, №1. -С.10-14.
79. Матасар 1.Т. Вплив негативних фактсю1в зовжшнього середовища на стан здоров'я населения еколопчно небезпечних репожв // Здоровье и питание. -1998. - № 2. - С.5-7
80. Нейко 6.М., Рудько Г.1., Смоляр Н.1. Медико-геолопчний анал1з стану дпвюлля як ¡нструмент оцнки та контролю здоров'я населения. - 1вано-Франювськ-Льв1в: Екор, 2001 -350с.
81. Медицинская газета.-2006.- №45-21 июня.
82. Жаворонков В. Азбука безопасности в чрезвычайных ситуациях,-М.: Русич, 2005.-146 с.
83. Вопнярская И. Беременность, косметика и бытовая химия // Efamily.ru. -2006. -19 июля.
84. Новини Ытернету: www.ecostandard.ru
85. Амиров Н.Х., Пикуза О.И., Садыкова Д.И., Зиатдинов И.Г. Показатели колонизационной резистентности как критерий адаптационных возможностей детей из групп экологического риска // Здоровый ребенок: Сб. науч.тр.-М., 1999.-С.5.
Стаття надшшла 4.0? 3008 р.
Резюме
Стаття мютить огляд лтературних джерел про вплив р1зних чинниюв ризику виникнення i оозвитку Kapiecy i хвороб пародонта у ваптних жЫок у першому триместр! BariTHOCTi.
Ключов1 слова: ваптнють, Kapiec, хвороби пародонта, чинники ризику перший триместр.
Summary
The review of literary sources concerning the influence of different risk factors on the origin and development of caries and parodontal diseases in expectant mothers during the first trimester of pregnancy is represented by the authors
Key words: pregnancy, caries, parodontal diseases, risk factors, the first trimester of pregnancy.
