CC BY
169
УДК. 616.314-08-039.71:618.2 /616.314:618.2"440.4" О.В. Крижалко, 1.1. Якубова, Н.С. 1саева
ОБГРУНТУВАННЯ ТАКТИКИ Л1КАРЯ - СТОМАТОЛОГА В ПЕРШОМУ ТРИМЕСТР1 ВАГ1ТНОСТ1
Медичний iнститут Укра'нсько'' асоцiацii народно!' медицини, м. Ки'в
Перший триместр найважливiший для формування стоматолопчного здоров'я майбутньо'' дитини i збереження його у вагiтноi жшки.
Пiд час вагiтностi жiнка перебувае пiд спостереженням лiкарiв багатьох спещальностей. Дуже важлива робота стоматолога, яка починаеться з диспансеризацп вагiтних жшок. Г.С. Чучмай, Н.1. Смоляр [1] тсля обстеження i заповнення документацп розподiляють жiнок у вiдповiднi диспансерш групи. Перша група: практично здоровi жiнки з фiзiологiчним перебiгом ваптносп та з КПВ не бшьше 5 зубiв. Друга: жiнки з токсикозом першо'' половини вагiтностi, КПВ не бшьше 5 зубiв, з штактним пародонтом i жiнки з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi та з КПВ бшьше 5 зубiв. Третя група: жшки з токсикозом першо!' половини вагггност^ КПВ бiльше 5 зубiв, з патологiею пародонта i жiнки з токсикозом друго'' половини ваптносп за наявност карiозних зубiв i з патологiею пародонта. Четверта: жшки з екстрагештальною патологiею, токсикозом друго!' половини вагiтностi та з КПВ бшьше 5 карюзних зубiв, iз патологiею пародонта.
Диспансеризацiя ваптних жiнок у стоматолога передбачае проведення санацп порожнини рота й призначення профшактичних заходiв системно!' та мюцево!' дii для запобiгання карiесу зубiв та захворюванням пародонта у ваптно'', прогнозування високого ризику виникнення карiесу зубiв дитини пiсля народження та призначення засобiв антенатально'' профiлактики, дiети, гiгiенiчне навчання й виховання ваптних жшок щодо
питань запоб^ання стоматолопчним захворюванням [2, 3]. Робота стоматолога шд час диспансеризацп вагiтних охоплюе постiйне динамiчне спостереження за станом здоров'я майбутньо!' матер^ контроль за харчуванням i побутом, ощнку ефективностi лiкувально-профiлактичних заходiв, профшактику ускладнень [3].
Думки авторiв щодо кiлькостi вiдвiдувань стоматолога в I тримес^ розходяться. Так, Г.С. Чучмай, Н.1. Смоляр [1] рекомендують ваптним 1, 2 i 3 диспансерних груп вiдвiдувати стоматолога 1 раз за три мюящ, а 4 групи - 2 рази; Х.М. Сайфуллша, М.К. Добровольська та ствавт., О.В. Удовицька та спiвавт. [2, 3, 4] - ушм ваптним звертатися до стоматолога 1 раз за мюяць; К. А. Парпалей, Е.1. Парпалей [5] - 1 раз за 1,5 мюяця; М. Ньюман, А. Винкельхофф [6] рекомендують вiзити до стоматолога проводити не рщше, тж кожнi 3 мiсяцi, а штервал мiж ними мае визначатися залежно вiд iндивiдуальних потреб пащентки.
П.А. Леус [7] запропонував метод антенатального прогнозування карiесу тимчасових зубiв у дiтей до 5-6 роюв шляхом опитування вагiтних жiнок. «Карта стоматолопчного обстеження вагiтних жiнок (КПК-1)» мiстить данi про вмiст фтору в питнш водi в райош проживання та рiвень санiтарно-гiгiенiчних знань майбутньо!' мами.
На жаль, тшьки деяк1 автори розробили комплекснi програми профшактики для вагiтних жiнок. Так, Г.С. Чучмай, Н.1. Смоляр [1] рекомендують у першому триместрi шсля оцiнки стану твердих тканин зубiв i пародонта вагiтноi жiнки, враховуючи умови працi, перенесенi та супутш хвороби, харчування, вмiст фтору в питнш водi та як1сть гшени порожнини рота, призначення методiв та заходiв профiлактики (вживання питноi води, сол^ молока, що фторуються; самостшне та професiйне чищення зубiв; покриття зубiв фторлаком, полоскання ремодентом; санащя ротовоi порожнини; корекцiя харчування).
К.А. Парпалей, Е.1. Парпалей [5] розробили ращональш пiдходи до стоматологiчноi профшактики по триместрах. Пiсля оцiнки стоматолопчного статусу та ступеня ризику захворюваност у ваriтноi вони визначали стоматолопчну диспансерну групу для вагiтноi, призначали кiлькiсть санiтарно-гiгieнiчних та лiкувально-профiлактичних заходiв. Вагiтним рекомендували курс ремiнералiзуючоi терапп, герметизацiю фiсур та слiпих ямок зубiв, професiйну гiгieну порожнини рота, ращональне харчування, полiвiтамiннi комплекси.
Грунтуючись на попередньому обстеженнi та прогнозуванш ризику виникнення карieсу i хвороб пародонта, Т.Ш. Мчедлидзе, Л.П. Кисельникова и соавт. [8] рекомендували шдбирати шдивщуальш схеми профiлактичних засобiв, що охоплюють стоматологiчну освiту, iндивiдуальну та професшну гiгieну порожнини рота, мюцеве застосування рiзних препаратiв.
Так, за низького та середнього рiвнiв штенсивност карieсу, вiдсутностi початкових форм карieсу, при даних ТЕР-тесту до 60 балiв; при значеннi тестiв на Str. mutans та Lactobacteria в межах норми; при значенш OHI-S - до 1,5, SPITN - 1 пропонуеться така схема взаемодп: двiчi протягом вагiтностi проводиться професшна гiгiена порожнини рота з аплжащею фторумiсних препаратiв; призначають iз 5 тижня ваптносп всередину препарати NaF i полiвiтамiни в профiлактичному дозуванш (пiсля узгодження з лiкарем - терапевтом).
За високо'' та дуже високоi iнтенсивностi карiесу, наявностi початкових форм карiесу, при даних ТЕР-тесту бшьше 60 балiв; при ризикових значеннях теспв на Str. mutans и Lactobacteria; при показниках шдекшв OHI-S - бiльше 1,5, SPITN - 2 та бшьше пропонуеться така схема взаемодп: 4 рази протягом ваптносп проводиться професшна гшена порожнини рота з аплжащею фторумюних препарапв; призначаеться застосування в домашшх умовах 3 куршв кальцiйфосфатумiсного
препарату «Белагель»; полоскания порожнини рота 0,1-0,2% розчином хлоргексидину протягом двох тижшв i3 подальшим контролем мiкробiологiчиих теспв (за иеобхiдиостi курс повторюеться); з 5-6 тижня вагiтиостi призначають усередину препарати NaF, кальцiю, полiвiтамiии (шсля узгодження з лiкарем - терапевтом).
Сшд зазначити, що застосування препарапв фтору ендогенно е суперечливим. D.H.Leverett et al. [9] вважають, що пренатальне застосування фтористих сполук не мае вираженого карiеспрофiлактичиого ефекту. Натомють результати спостережень K.W.Stephen [10] були на користь матерiв, що вживали фтор пiд час вагiтиостi.
У Францп розроблена карiеспрофiлактичиа програма «Septodont», що дозволяе з перших тижшв ваптност запобiгти розвитку карiесу як шд час вагiтиостi, так i пiсля [11].
Традицiйио в програми профшактики стоматологiчиих захворювань включаються полiвiтамiииi комплекси. У I триместрi ваптност здоровiй жiицi призначають "Елевгг пронаталь", "Прегнав^", "Ол^ов^", "Дуовгг", "Lady Formula для ваптних", "Мультитабс перинатал", як мiстять иизькi, пiдтримувальиi дози втамшв та мiкроелемеитiв. У разi виявлення ускладнень вагiтиостi рекомендують iидивiдуальио пщбрати полiвiтамiиио - мiиераловмiсиi препарати з лжувальною метою. Так, наприклад, для профшактики та лжування загрози переривання вагiтиостi в раииi термiии, явищ токсикозу иайдоцiльиiше застосовувати препарат "Елев^ пронаталь", ураховуючи збiльшеиу кiлькiсть магшю, вiтамiиу B6. З 12-14-го тижшв рекомендуються "Матерна", "Витрум пренатал форте" та ш., бiльше иасичеиi за сво!м складом i дозами [12].
Рiвень призначення полiвiтамiиiв вагiтиим у Росп дуже високий i досягае 100%. И.Ю.Фофанова [12] вважае, що полiвiтамiииi препарати необхщно вживати протягом уше! вагiтиостi постiйио, без перерв. Але, враховуючи небезпеку тератогенного впливу гiпервiтамiиозiв на оргаиiзм
плоду в першi 12 тижшв ваптносп, деяк1 автори рекомендують утримуватись вщ уживання хiмiчних втамшв та харчових добавок у цей перiод [13]. Незважаючи на наявний у багатьох крашах стереотип обов'язково! вiтaмiнопрофiлaктики тд час вaгiтностi, в британському керiвництвi з медикaментiв пiдкреслюeться, що «таблетки полiвiтaмiнiв мають цiннiсть головним чином для виробниюв» [14], а для ваптних «збалансоване харчування е кращою основою для здоров'я, нiж втамшш препарати» [15].
Необхiднiсть корекцii харчування ваптно1 жiнки в першому тримес^ може виникнути в таких випадках: повторна ваптшсть через короткий промiжок часу, нaявнiсть супутнiх захворювань, ускладненого перебiгу попереднiх вaгiтностей, рaннiх токсикозiв, висока iнтенсивнiсть кaрiесу тимчасових зубiв у iнших дiтей у шмЧ. Тaкi корективи вводяться в харчовий рацюн мaйбутньоi мами за узгодження з лжарем-терапевтом i aкушером-гiнекологом [1, 16]. Для профшактики анемп рекомендують соки для ваптних («Hipp») и «Фрутоняня для двоих» (ОАО «ЕКЗ Лебедянський»); грaнульовaнi чai для ваптних жшок («Hipp») [17]. Для додаткового забезпечення оргашзму вaгiтноi нутрiентaми радять живильнi сумiшi ("Берламин Модуляр" (Шмеччина), "Думил Мама плюс" (Дaнiя), "Фемилак" (Росiя), "ЭнфаМама" (США), «МБмил Мама» (Франщя) та iн.) [18]. Сум^ «Мадонна» (Росiя) i «Аннaмaрiя» (Франщя) можуть бути використаш для харчування жшок зi спотвореним апетитом у першому триместрi вaгiтностi [17]. Для жшок у перюд вaгiтностi запропонований "Пектодент"- мармелад. Доведено, що протикарюзна дiя цього ентерального засобу е в ди пектинiв як коректорiв aдaптaцiйних можливостей, що обмежують вплив негативних фaкторiв зовнiшнього середовища на оргашзм у перiод iнтенсивного розвитку i формування тканин зубiв [19].
У ваптних жшок профшактичш заходи мiсцевоi дii в першому триместрi спрямоваш загалом на запобiгання захворюванням тканин пародонта i карiесу зубiв.
Вщомо, що легше запобiгти хворобi, шж лiкувати. У перший триместр ваптност найактуальнiша профiлактика гiнгiвiту. Для покращення обмiнних процесiв у тканинах пародонта, усунення застшних явищ у яснах ваптним рекомендуються вс види масажу (пальцевий, гiдромасаж). Масуючi рухи (вертикальш, горизонтальнi, круговi) мають бути штенсивними, але не викликати болю. З метою шдвищення профiлактичного ефекту шсля чищення зубiв протизапальнi зубнi пасти рекомендують наносити на 5 хв. на ясна i масажувати iх. Як додатковi засоби профiлактики радять полоскання рота лужними i гшертошчними розчинами, вiдварами протизапальних трав, зубними елжсирами [2].
З метою профшактики карiесу у вагiтних використовуються традицшт засоби мiсцевоi дii: розчини (5-10% розчин глюконату кальщю, 1-3% розчин глщерофосфату кальцiю, 1-3% розчин ремоденту, 0,05-2% розчин фториду натрш), лаки (фтор-, кальцшумюш), гелi (фтор-, кальцш-фосфатумiснi), герметики, хемостимулятори, засоби гшени [1, 2, 4]. Л. Д. Чулак i Ю.Г. Романова [20] для профiлактики карiесу у ваптних iз метою пiдвищення мiнералiзуючого потенщалу слини рекомендують призначати екстракт ехшаце!' пурпурово!' (1 i 2 мюяць вагiтностi - по 10 крапель двiчi за день протягом 10 дшв, 3 мiсяць - по 10 крапель 2 рази за день протягом 5 дшв).
Вибiр засобiв гшени у ваптних залежить вщ стоматологiчноi ситуацii в порожниш рота. С.Б. Улитовский [21] рекомендуе ваптним жшкам для чищення зубiв використовувати зубнi щiтки ромбоподiбноi форми, iз зигзагоподiбною пiдстрижкою щiткового поля, з рiзною шорстк1стю волокон, iз мiкротекстурною щетиною.
1з протикарюзних зубних паст BariTHi жшки мають потребу в зубних пастах, що мютять макро- i мжроелементи. Для вaгiтних розроблена рецептура ппетчного засобу "Пектодент" - порошок, протикарюзна дiя якого зумовлена високою очисною влaстивiстю, aнтибaктерiaльною aктивнiстю, стимуляцieю сaлiвaцiï, що проявляеться без порушення яюсного складу автофлори порожнини рота. Його кaрiеспрофiлaктичнa ефективнiсть становить вiд 35 до 100 % [19]. Зубна паста й елжсир «Ф^одент», який мютить екстракт ехiнaцеï пурпуровоï, рекомендован для гiгiени порожнини рота ваптним жiнкaм для профiлaктики кaрiесу [20, 22].
Одним зi шляхiв покращення самоочищення порожнини рота е рекомендаци щодо застосування харчових продуктiв, як мають пiдвищенi очиснi влaстивостi. Тверда 1жа забезпечуе добре тренування жувального апарату, шдвищення слиновидiлення [23].
Деяк дослiдження показали низький рiвень гшешчних знань i незaдовiльний гiгiенiчний догляд за порожниною рота у ваптних жшок [5]. Тому необхщно навчати ваптну жiнку правилам регулярноï гшени порожнини рота. Сaнiтaрно - просвггницьку роботу проводить стоматолог жiночоï консультаци шляхом iндивiдуaльних бесiд, виступiв iз доповiдями, лекцiями в школах майбутшх мaтерiв, створенням стендiв, розповсюдженням пам'яток та ш. [24]. Були розроблеш програми гiгiенiчного виховання, виконання яких починаеться з узяття на облж вaгiтноï [3, 25].
Запорукою здоров'я дитини i повноцшного формування зубо-щелепно!' системи у внутрiшньоутробний перюд е сaнaцiя порожнини рота ваНтно!', яка дозволяе зaпобiгти шкiдливiй ди iнфекцiйних, токсичних, сенсибiлiзуючих, рефлекторних фaкторiв i мехaнiзмiв виникнення захворювань порожнини рота [2]. Ураховуючи, що 94,7% ваптних потребують терaпевтичноï стомaтологiчноï допомоги [26], було би нелопчним не проводити лжування стомaтологiчних iнфекцiй тд час
ваптносп, оскшьки системш ефекти iнфекцiйного процесу можуть бути шкiдливi як для MaTepi, так i для плоду.
Рентгенолопчне дослiджeння е дiaгностичним методом у стоматолопчнш пpaктицi. Не встановлений безпечний piBeHb опpомiнeння peнтгeнiвськими променями плоду. При виконанш внутршньоротово'' контактно!' рентгенограми на апарат 5Д-2 з додатковим захистом доза опромшення жшочих дiтоpодних оpгaнiв складае 0,04-0,07 мкГр залежно вiд дослiджувaного зуба [27]. Небезпека для майбутньо'' дитини полягае в шдвищенш ризику мутaцiй, який найвищий мiж 8 i 15 тижнями ваптност (вiк плоду - 6-13 тижшв). Багато дослщниюв упевнеш, що единий безпечний для плода piвeнь опpомiнeння - нульовий [28]. Рентгенолопчне дослщження тканин пародонта в першому тpимeстpi проводять тiльки за життевими показаннями [1].
Лжування запальних захворювань тканин пародонта проводиться за стандартною методикою. Пнпв^ вaгiтних вимагае проведення в першу чергу професшного чищення зубiв. Для зняття зубних вщкладень використовуються pучнi та мехашчш iнстpумeнти. Питання застосування ультразвукових апарапв для чищення у вaгiтних жшок залишаеться суперечливим. Натепер немае жодного дослщження, що доводить шкiдливу дш ультразвуку при скeйлiнгу на оргашзм майбутньо'' мaтepi. Але е думка, що якщо лiкap - стоматолог або ваптна жiнкa сумнiвaеться в необхщност використання в не'' ультразвуку, то краще не застосовувати цей метод [29]. Деяк автори рекомендують вщкласти ультразвукове чищення зубiв до тсляпологового пepiоду, оск1льки не виключають негативно'' дiï ультразвуку на плщ [30].
Пiд час пpофeсiйного чищення зубiв Г.С. Чучмай, Н.1. Смоляр [1] рекомендують використовувати дeзiнфiкуючi розчини риванолу (1:500, 1:1000) i марганцевокислого калш (0,01-0,1%), пapодонтaльнi кишeнi до i шсля чищення обробляти 3% розчином йоду з !'х подальшим промиванням
розчинами рослинного походження (настойки календули, звiробою, шавлп, вiдвари кори дуба, квтв ромашки, розчин хлорофiлiпту та ш.). За необхiдностi проводять кюретаж пародонтальних кишень пiсля аплiкацiйноi анестезii 5% розчином новока'ну або 4% спиртовим розчином прополюу. Операцiю кюретажу заюнчують нанесенням у пародонтальну кишеню антисептичноi бiологiчноi пасти i накладанням твердоi пов'язки на основi цiанокрилату.
Як мюцевий антимiкробний препарат рекомендуеться використовувати 0,2% розчин хлоргексидину бгаюконату для зрошення слизово' оболонки, аплiкацiй, 0,2% мазь для пов'язок. Для усунення застшних явищ, пiдвищення тонусу судин ясен, покращення обмiну речовин у тканинах i пiдвищення 'хньо' життедiяльностi можливе використання для полоскань порожнини рота 1% розчину двовуглекислого натрiю (5-10 стаканiв щодня). Але слiд уникати полоскання порожнини рота розчином кухонно' солi. Добрий результат дае полоскання розчином солi «Барбара» [1].
У лжуванш гшпвтв широке застосування знайшли нестероiднi протизапальш препарати - ацетилсалiцилова, iндометацинова, ортофенова мазi та iн. Але тд час вагiтностi 'х використання може викликати небажанi наслiдки. Наприклад, салщилати можуть викликати досить неприемнi геморапчш ускладнення в немовляти. Не менш небезпечний iндометацин, який мае тератогенний ефект [31].
З ще' причини в лжувант гiнгiвiту у ваптних перевагу вщдають безпечнiшим протизапальним препаратам рослинного походження -вщварам кропиви (Folium Urticae), ромашки (Flores Chamomillae) i календули (Flores Calendulae) [32]. Показана висока терапевтична ефективтсть застосування для лжування запальних захворювань пародонта у ваптних iз раннiм токсикозом «Пластины десневой рассасывающейся органической лечебно-профилактической ЦМ-1», яка
мютить екстракти лiкарських рослин, що дозволяе швидко зняти запалення i вщновити нормальну мiкрофлору в порожнинi рота [33]. Шд час ваптност протипоказаш деякi трави, зокрема сена, стефашя, магнолiя, глуха кропива, мати-й-мачуха, ялiвець i деяк1 iншi. Установлено, що вщвар iз коренiв окопнику в експеримент мае властивiсть пiдсилювати скорочення м'язiв матки; препарати алое викликають прилив кровi до органiв малого таза; препарати барбарису звичайного викликають скорочення мускулатури матки, звужують судини матки [34].
Протимжробна терашя при запальних захворюваннях тканин пародонта за необхщност проводиться iз застосуванням антибютиюв i сульфанiламiдних препаратiв. 1х призначення всередину може бути потрiбно при шфекцп системного характеру i мае узгоджуватися з акушером-гшекологом. У виборi препарату для призначення вагiтнiй жшщ слiд урахувати його дiю як на мапр, так i на дитину. М. Ньюман, А. Винкельхофф [6] не рекомендують призначати ваптним тетрациклши, фторхшолони, похщт нiтроiмiдазолу через 1хт небажанi ефекти. Бета-лактамш антибiотики i лiнкозамiди не мають тератогенноi i ембрiотоксичноi дii та можуть використовуватися шд час ваптност [6], але деяк1 автори не рекомендують !'х [35]. Немае доказiв про тератогенний вплив макролiтiв, але вони можуть викликати розвиток гшербшрубшемп та пригнiчення ембрiогенезу, тому щ препарати не призначають [36]. Азитромщин i сульфанiламiди безпечнi в першому триместрi вагiтностi [6, 37].
Антибютики не е препаратами вибору при перших ознаках запалення ясен i мають використовуватися тiльки у випадках, коли користь перевищуе можливий ризик. Ретельне усунення призвщних чинниюв i добра самостiйна гiгiена порожнини рота у вагiтноi допомагають знизити частоту гшпв^у i зменшити необхiднiсть призначення системних препарапв [6].
Останшми роками в лжуванш гiнгiвiту виникла нова тенденцiя, яка пов'язана iз застосуванням iмунотропних зaсобiв. Проте, на думку М. Ф. Данилевського [31, 32], при ваптносп доцшьними е лише част полоскання штучним лiзоцимом.
Г.С. Чучмай [38] вважае, що в комплексны терaпiï запальних захворювань тканин пародонта у вaгiтних важливою е фiзiотерaпiя. Пiсля лiквiдaцiï мюцевих подразнювальних фaкторiв та усунення застшних явищ жiнкaм iз катаральним пнпвггом призначали зрошення порожнини рота розчином вуглекислоти шд тиском 2-3 атм. курсом 10-20 сеаншв щодня. Серед фiзiотерaпевтичних методiв дуже ефективнi вакуум - масаж, вiбрaцiйний вакуум - компресшний масаж [1]. Слiд пам'ятати, що шд час вaгiтностi необхщно обмежити електропроцедури та повнiстю виключити подразнювальну терaпiю [5, 38], а в перший триместр щ процедури призначають за чiткими показаннями [1]. Деяю фiзiотерaпевтичнi процедури мають протипоказання тд час вaгiтностi, зокрема, УВЧ -тератя, мiкрохвильовa терaпiя, магштотерашя, мaгнiтолaзеротерaпiя, ультразвукова терaпiя [39 ].
Ураховуючи значення компенсованого метaболiчного ацидозу в розвитку захворювань пародонта, розроблений спошб лжування iз застосуванням мшерального комплексу "Вгга", спрямований на нормaлiзaцiю кислотно-лужноï рiвновaги ротовоï рiдини [40].
У комплексному лжуванш гшпв^у вaгiтних широко застосовують вiтaмiнотерaпiю - по 100 мг aскорбiновоï кислоти i 50 мг рутину двiчi за день перед щою протягом 10 дшв. Для зaкрiплення результат лiкувaння пiсля курсу комплексноï терапп рекомендують проведення пальцевого масажу ясен вагггною жiнкою в домaшнiх умовах [1].
Деяю автори [4] при запаленш ясен рекомендують для домашнього використання аплжацп гелiв з антисептичною, протизапальною та
дезодоруючою дiями, зокрема "Оралбаланс гель", "Пapодiум гель", "Дентим-гель".
За нaявностi ознак запалення ясен ваптним рекомендуються зубш щiтки з м'якими волокнами, iз застосуванням протизапальних зубних паст, що мютять екстракти трав, вiтaмiни, ферменти, хлорофш, хлоргексидин, триклозан [2], сольовi зубнi пасти, в яких солi знаходяться в iонному стaнi, викликають депдратацш запальних тканин та посилюють обмшт процеси [4]. При шдвищенш кpовоточивостi ясен вaгiтним рекомендують зубш щггки типу "Софт", пiсля ноpмaлiзaцiï стану пародонта - типу "Мeдiум" або "Софт-мeдiум" [41].
Запропонований алгоритм комплексу профшактичних зaходiв на piвнi лiкapя - стоматолога та жшки в piзнi пepiоди вaгiтностi [42]. Особлива увага в алгоршш прид^еться визначенню обсягу навичок i знань з шдивщуально' гiгiени ПР, формуванню у вагггно' мотивацп до свщомо' iндивiдуaльноï гiгiени ПР шляхом самостшного контролю особисто' гiгiени, щомiсячному мошторингу стомaтологiчного здоров'я та гiгiени ПР. Для лжування i пpофiлaктики запальних захворювань пародонта запропонований комплекс гшешчних зaсобiв сiмeйствa «Лакалут».
Бiльшe трудношдв у лiкapя-стомaтологa виникае за необхщност надання мaйбутнiй мaмi нeвiдклaдноï стоматолопчно' допомоги, лiкувaння кapiесу зубiв i його ускладнень. Цi втручання часто пов'язаш з eмоцiями, болем, травмою тканин, застосуванням медикаментозних зaсобiв i можуть призвести до порушень у сташ здоров'я мaтepi, розвитку плоду, а також переривання ваптность Особливо це небезпечно на 12-14 тижнях, коли на фош тдвищено' рефлекторно' збудливостi матки нaвiть незначно' штенсивносп подразники на стомaтологiчному пpийомi можуть обумовити ïï скорочення i викликати викидень [43]. Вiдомо, що шд час
рiзних стоматолопчних втручань вiрогiдно збiльшуеться кшьюсть викиднiв: у I триместрi - 9,6% проти 5% у контрольны груш [26, 44].
Стоматологу важливо пам'ятати, що ваптшсть супроводжуеться фiзiологiчними змiнaми з боку серцево-судинно1, травно", ендокринноï та видiльноï систем. Так, психоемоцiйне навантаження i горизонтальне положення пащентки в крiслi на стоматолопчному прийомi можуть призвести до запаморочень, збшьшення частоти пульсу, екстрaсистолiй, позивiв до сечовидiлення [6]. У жшок з шсулшозалежним цукровим дiaбетом можливий розвиток гiпоглiкемiчноï коми без продромальних ознак. Доведено переважання негативних емоцш над позитивними у вaгiтних на стоматолопчному прийомь У пaцiенток iз нестiйкою реaктивнiстю можливий розвиток пaрaдоксaльноï реaкцiï на звичaйнi подразники. Пороги болю у ваптних мають нижчий рiвень больовоï чутливостi, нiж у неваптних жiнок. Нaявнiсть супутньоï патологи ще бшьше ускладнюе перебiг ваптносп та схиляе жiночий оргaнiзм до неaдеквaтноï вiдповiдi на стомaтологiчне втручання. Плануючи стомaтологiчне втручання у вaгiтноï жiнки, стоматолог мае знати, що на фон вiд'емного балансу зaлiзa та змiненого iмунного статусу знижеш швидк1сть репаративних процесiв та рiвень aнтибaктерiaльного захисту порожнини рота [43].
Дуже важливу роль у проведенш стомaтологiчних мaнiпуляцiй, що супроводжуються болем, вщграе проведення психо- i фaрмaкологiчноï пiдготовки. Для усунення почуття страху перед лжуванням зубiв застосовують бесщи, методи фiзiологiчного вiдволiкaння (aудiоaнaлгезiю), призначають плацебо (втамши, глюкозу). У випадках, коли психолопчна пiдготовкa не забезпечила необхщного ефекту, застосовують медикaментознi засоби. Для зняття психоемоцшного напруження рекомендуеться застосування бензодiaзепiновоï композицiï, до складу я^ входять дiaзепaм i штразепан, мефенaмiновa кислота i тaвегiл [1].
Необхщно пам'ятати, що щ препарати протипоказаш в першому триместрi вагiтностi [43, 45].
Думки авторiв щодо термтв початку лiкування карiозних уражень та !'х ускладнень у вагiтних розходяться. Так, Г.С. Чучмай, Н.1. Смоляр [1] рекомендують почати лжування в перше вщвщування вагiтною стоматологiчного кабшету. В першiй половинi вагiтностi також необхщно видалити зруйнованi зуби, як не пiдлягають консервативному лiкуванню. Можливо, цi рекомендацii пов'язанi з шзшм узяттям на облiк вагiтних у жiночi консультацii в 90-х роках, i внаслiдок цього перше звернення до стоматолога вщбувалося в 2 та 3 триместрах.
Деяк автори вважають, що в першому триместрi стоматолопчна допомога мае обмежуватися наданням невiдкладноi допомоги, коли ймовiрнiсть розвитку ускладнень складае загрозу здоров'ю жшки i плоду, та надаеться в будь-як термiни з урахуванням супутньо! патологii й алергологiчного статусу [5, 28]. Бажано в цей перюд проводити тшьки небольовi профiлактичнi заходи.
Стоматолопчш втручання в перiод ваптност можуть бути небезпечними у випадках загрози викидня, резус - конфлжту, iнфантилiзму i серцево-судинних захворювань. Але шсля проведення спецiальних заходiв i таким жiнкам необхiдно надавати вщповщну стоматологiчну допомогу [1].
Вибираючи препарат для мюцево! анестезii, слiд вщдати перевагу артика'ну, який мае високий стушнь зв'язування з проте'нами та високу швидюсть метаболiзму в порiвняннi з iншими мiсцевими анестетиками, що обумовлюе низький ступiнь проникнення через плаценту. Вмют адреналiну в мюцевому анестетику мае бути мiнiмальним, оскшьки вiн у великих дозах може викликати провокований викидень - особливо в I тримес^ [46]. Шд час ваптносп не рекомендуеться стоматолопчне втручання пiд загальною анестезiею [28].
Для лжування початкового кaрiесу рекомендуеться ремшерашзуюча терaпiя [1]. Лiкувaння середнього та глибокого кaрiесу вiдбувaеться за стандартною методикою. Якщо неможливо вiдпрепaрувaти карюзну порожнину внaслiдок болю, проводяться видалення розм'якшеного дентину, фторування кaрiозноï порожнини, тимчасове пломбування фосфат-цементом, який мютить 5% фтористий натрш [1].
У лжуванш ускладнень кaрiесу особливо важливо зaпобiгти виникненню зони iнфекцiï та штоксикацп. Для лiкувaння пульпiту i перюдонтиту використовують зaгaльновiдомi методи. Виключаеться застосування сильнодiючих препaрaтiв i миш'яковистоï пасти [1]. Зуб iз хрошчним перiодонтитом (крiм фiброзного) за наявност вогнища хронiосепсису мае бути видалений [1].
Популярне остaннiм часом вибшювання зубiв не рекомендуеться для ваптних жшок [47].
Немае спiльноï думки щодо доцшьносп ортодонтичного лiкувaння тд час вaгiтностi. Рaнiше незнiмнa ортодонтична апаратура не застосовувалась пiд час ваптносп. Нинi вважають, що немае протипоказань до ортодонтичного лжування шд час фiзiологiчноï вaгiтностi за умов регулярних вiзитiв мaйбутнiх мам до лжаря-ортодонта i доброï гiгiени порожнини рота [48].
З особливою увагою необхщно ставитися до протезування зубних рядiв. Незначне травмування слизовоï оболонки ПР пiд час препарування зубiв, зняття вiдбиткiв або припасування протезiв нерiдко сприяе виникненню гiнгiвiту. Тому за можливосл ортопедичне лiкувaння слщ проводити пiсля пологiв. Ортопедичну допомогу слщ надавати тiльки вaгiтним iз великими дефектами зубних рядiв, коли значною мiрою погiршуеться розжовування [1].
Анaлiз лiтерaтури дозволяе дiйти висновку, що для формування стоматолопчного здоров'я дитини головну роль мають вщшравати
майбутш батьки, а коректувати та направляти цей процес - стоматологи. Важливим завданням лжаря-стоматолога е забезпечення оптимального антенатального розвитку зубiв плода. Проведення диспaнсepизaцiï вaгiтних жiнок залишаеться актуальним i в сучасних умовах.
Шсля обстеження i заповнення докумeнтaцiï ми рекомендуемо розпод^ти вaгiтних жiнок у вщповщш диспaнсepнi групи [49]. Перша група: жiнки з фiзiологiчним переб^ом вaгiтностi або з paннiм токсикозом (КПВ не бшьше 5 зубiв, iнтaктний пародонт). Друга: жiнки з фiзiологiчним пepeбiгом вaгiтностi або з раншм токсикозом (КПВ бiльшe 5 зубiв i/або пaтологiя пародонта). Третя група: жшки з гестозом ваптност i/або з екстрагештальною пaтологiею.
Запропонована схема розподшу жiнок у диспансерш групи, на нашу думку, зручшша для практичних лiкapiв.
Ми рекомендуемо в першому тpимeстpi проводити диспансерне спостереження ваптних жшок за такою схемою: 1 раз за 3 мюящ для I диспансерно' групи, 2 рази - для II i III груп. У щ контрольш огляди складаеться гpaфiк вщвщувань для peaлiзaцiï iндивiдуaльно пiдiбpaних програм профшактики стоматолопчних захворювань.
Для вшх стомaтологiчних груп рекомендуються оцiнкa piвня гiгiенiчних знань i навичок ваптно' жiнки, навчання i мотивaцiя до регулярного догляду за ПР (за необхщносп), проведення контрольованого чищення зубiв з подальшим переходом на самоконтрольоване iндивiдуaльнe чищення. Одночасно рекомендуються проведення професшного чищення зубiв, пiдбip шдивщуальних зaсобiв гiгiени, проведення курсу peмiнepaлiзуючоï тepaпiï, гepмeтизaцiï фiсуp i слших ямок зубiв. Також проводиться aнaлiз харчування майбутньо' мами i, за необхщносп, його коpeкцiя (спiльно з терапевтом, гшекологом). Рiшeння про застосування ультразвуку для професшного чищення зубiв приймае стоматолог шсля узгодження з ваптною. Планова санащя порожнини рота
мае обмежитися мтмально швазивними втручаннями (наприклад, АЯТ -методика лiкувaння кaрiесу).
Ураховуючи вaжливiсть першого триместру для формування стоматолопчного здоров'я мaйбутньоï дитини i високу чутливють до фaкторiв ризику у вaгiтноï жiнки, планування надання стомaтологiчноï допомоги мае базуватися на головнш зaповiдi лiкaря: «Noli Nocerel». Головною в роботi стоматолога з ваптною жiнкою в першому тримес^ мае стати профiлaктикa. За вщсутносп передгрaвiдaрноï пiдготовки в стоматолога планову санацш, за можливостi, необхщно перенести на другий триместр. Ми приеднуемося до думки, що стоматолопчна допомога в першому тримес^ мае обмежуватися наданням невiдклaдноï допомоги.
Найактуальшша в цей перiод профiлaктикa захворювань тканин пародонта. Завданням стоматолога е проведення професiйноï ппени порожнини рота, мотиващя та навчання правилам гшени порожнини рота. Призначаючи вaгiтнiй засоби гшени, стоматолог мае перюдично оцшювати ефективнiсть сво1х рекомендaцiй.
За нашими спостереженнями, у ваптних на фош раннього токсикозу виникае блювальний рефлекс шд час чищення зубiв. Таким жшкам можна рекомендувати застосування електричноï зубноï щiтки з маленькою робочою головкою. Недостатньо вивчено питання про вплив на оргашзм вaгiтноï активних компоненлв зубних паст, таких як триклозан, цетилпiридин-хлорид, сполук фтору. На жаль, останшм часом спостерiгaеться безконтрольне застосування зaсобiв гiгiени, що мютять aктивнi речовини. Висока резорбтивна властивють слизовоï оболонки порожнини рота багатьма авторами оцшюеться як переконливий i реальний мехaнiзм загального впливу на оргашзм, причому бшьш ефективний, шж при нaдходженнi профiлaктичних препaрaтiв через ШКТ [50]. Призначаючи зубнi пасти, яю мiсять сполуки фтору, необхщно
пам'ятати, що його надлишок в оргaнiзмi вaгiтноï жшки шюдливо дiе на розвиток плоду [50]. Особливо обережно слщ застосовувати фторумюш засоби гшени у ваптних, яю мають оптимальне або пiдвищене надходження фтору в оргашзм. Можливо, доцiльно уникнути застосування вагггними зубних паст iз такими компонентами. Наприклад, зубна паста i ополюкувач "SPLAT Organic" не мютять фтору i хiмiчно синтезованих aнтибaктерiaльних компонентiв i рекомендовaнi виробником для ваптних
[51].
Ураховуючи схильшсть до виникнення демiнерaлiзaцiï емaлi й ерозивних уражень твердих тканин зуба в перший триместр ваптносп, бажано рекомендувати зубш пасти з низьким значенням RDA (наприклад, паста "Parodontax" iз RDA=62 [52]). У комплексi профшактичних зaходiв необхiдно придiляти увагу вживанню твердоï яка мае висок очиснi влaстивостi та стимулюе видшення зубоясенноï рiдини i слини.
При звертанш вaгiтноï жiнки з гшпв^ом тактика лiкaря мае бути спрямована на профшактику прогресування захворювання. Для лжування слiд призначати препарати, яю давно aпробовaнi i широко вщома 1хня побiчнa дiя. Перевагу вщдавати препаратам рослинного походження, що мають протизапальну й aнтимiкробну ди, таким як настойки календули, звiробою, шавли, вiдвaри кори дуба, квiтiв ромашки, розчин хлорофшпту та iн. Серед фiзiотерaпевтичних методiв слiд вибирати найбезпечшш^ наприклад, гiдромaсaж ясен iз вщварами трав. У домaшнiх умовах цю процедуру можна проводити за допомогою iригaторa порожнини рота. Небажано використовувати нестерощш протизапальш препарати. Вибiр антибютиюв, протигрибкових препaрaтiв мае бути обмежений чггкими показаннями.
Оскiльки з патологи твердих тканин зубiв чaстiше дiaгностуеться пaтологiя емaлi, доцiльно проводити курс ремiнерaлiзуючоï терап^. Най-ефективнiшим вважаеться застосування гелевих форм, наприклад, гелiв
"Белагель Са/Р" (ВладМива), "Tooth Mousse" (GS), "R.O.C.S. Medical Mineral". Ураховуючи фiзiологiчне пiдкислення ротово! порожнини пiд час ваптност!, можна рекомендувати зрошення i полоскання порожнини рота лужними розчинами, повшьне пиття лужних мiнеральних вод (типу "БоржомГ'), чищення лужними зубними пастами (наприклад, пастою "Parodontax" i3 рН=8,4 [52]).
З метою створення умов для повнощнного розвитку зубощелепно! системи майбутньо! дитини лiкар - стоматолог мае дати рекомендацп щодо харчування. У перший триместр важливим е достатне надходження в оргашзм бшково! 1ж1, вiтамiнiв, мiнералiв, мжро- i макроелементiв (особливо цинку, мщ, кобальту). Рекомендуеться також обмежити вживання рафшованих вуглеводiв. Основним джерелом надходження нутрiентiв мае стати повноцiнне ращональне харчування. 1з фармацевтичних препаратiв втамтв рекомендують препарати фолiевоi кислоти, оскшьки виявлене погане засвоення ii з продукпв харчування. Ураховуючи суперечливе ставлення до вживання ваптною жiнкою йоду i фтору, слщ бути обережними в призначенш цих препаратiв. При складанш харчового рацiону вагiтною необхщно враховувати вмiст фтору не тшьки в питнiй водi, а й у пляшкових напоях. Зокрема, в кока-mrn та пепсi-колi була виявлена концентращя фториду понад 4 мг/л [53].
На жаль, стоматолог не може послабити шюдливу дш факторiв зовнiшнього середовища на вагiтну жшку. Для створення умов формування стоматолопчного здоров'я майбутньо! дитини i його збереження у ваптно! жiнки корисш будуть рекомендацп: вживати екологiчно чист продукти харчування й очищену воду; вживати лжарсью препарати за суворими показаннями i призначенням лжаря; звести до мшмуму застосування побутово! хiмii, косметики, перебування в електромагнiтному полц виключити працю на шкiдливих виробництвах,
уживання алкоголю, шкотину, наркотичних речовин; багато часу проводити на свiжому повiтрi в еколопчно чистому регiонi.
Оскшьки органiзм вагiтноi жiнки в перший триместр найбшьш чутливий до патогенного впливу рiзних факторiв, iз перших дшв вагiтностi слiд створити найсприятлив^ умови для майбутньоi мами. I як це не парадоксально, але декретну вщпустку лопчтше було би починати з перших дшв ваптность
Л^ература
1. Чучмай Г.С. Стоматолопчш захворювання у вагiтних / Г.С. Чучмай, Н.1. Смоляр. - К.: Здоров'я, 1991. - 104 с.
2. Сайфуллина Х.М. Кариес зубов и подростков : [ учеб. пособ. ] / Х.М. Сайфуллина. - М.: МЕДпресс, 2000. - 96 с.
3. Дитяча стоматолопя / О.В.Удовицька, Л.Б.Лепорська, Т.М.Сшрщонова [та ш.]. - К.: Здоров'я, 2000. - 296 с.
4. Добровольска М.К. Харчування та гтешчний догляд за порожниною рота вагiтноi жшки : [метод. реком.] / М.К. Добровольска, В.1. Левицька, М.М. Ромашв.- Хмельницький, 2003. - 17 с.
5. Парпалей Е.А. Рациональные подходы к стоматологической профилактике и лечению женщин в период беременности / Е.А. Парпалей, Е.И. Парпалей // Дентальные технологии. - 2004. - №3-4(17). - С. 10-13.
6. Антимикробные препараты в стоматологической практике ; под ред. Майкла Ньюмана, Арье ванн Винкельхоффа. - 2-е изд. ; пер. с англ. - М.: Издательский дом «Азбука», 2004. - 328 с.
7. Леус П.А. Некоторые методы прогнозирования кариеса и индексной диагностики болезней пародонта : [метод. реком.] / П.А. Леус, А.С. Михайлов, Л.Г. Борисенко .- Минск : Изд. МГМИ, 1992. - С. 11-15.
8. Опыт организации гигиенической службы в крупном стоматологическом учреждении / Т.Ш. Мчедлидзе, Л.П. Кисельникова, Д.Б. Богомолов [и др.] // Институт стоматологии. - 2004. - № 1. - С. 10-13.
9. Randomized clinical trial of effect of prenatal fluoride supplements in preventing dental caries / D.H. Leverett, S.M. Adair, B.W. Yaughan [et al.] // Caries Res. - 1997. - Vol.31, №3. - P.174-179.
10. Stephen K.W. Systemic fluorides: drops and tablets / K.W. Stephen // Caries Res. - 1993. - Vol.27, Suppl. 1.-P.9-15.
11. Лекарственные препараты «Septodont».- Изд. 5-е. - М., 1998. -204.с. Новости интернета: http://www.caries.ru .
12. Фофанова И.Ю. Современные поливитаминные препараты (обзор литературы) / И.Ю. Фофанова // Гинекология. - 2004. - Т. 6, № 2. -С. 7 - 9.
13. Хорошилов И.Е. Правильное питание беременных и кормящих женщин / И.Е. Хорошилов // Гинекология. - 2006. - Т. 8, № 5. - C. 7 - 9.
14. Cawson R. Drugs and Medicines: a consumers' guide / R. Cawson, R. Spector. -Oxford: Oxford University Press, 1990.- Р. 105.
15. Phillips A., Rakuse J. (eds) and the Boston Women's Health Collective. The New Our Bodies, Ourselves (2nd UK edition).- London: Penguin Books, 1989.-Р. 345.
16. Голота В. Жшоча консультащя : [монографiя]. Розд.2. Ращональне харчування ваптних / В. Голота, В. Бенюк. - К., 2003.- С.135-140.
17. Новости Интернета: http: //biz.potrebitel.ru/data/7/74/20. shtml.
18. Соколова М.Ю. Рациональное питание беременных и кормящих женщин / М.Ю. Соколова // Гинекология.- 2005.-Т. 7, № 2. -С. 7 - 9.
19. Гаврилiв Г.М. Антенатальна та постнатальна профшактика карieсу зубiв i3 застосуванням пектинвмюних речовин : автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / Г.М. Гавришв. - 1вано-Франювськ, 2003. - 23 с.
20. Чулак Л.Д. Эффективность использования экстракта эхинацеи пурпурной беременными женщинами для повышения минерализирующих свойств слюны / Л. Д. Чулак, Ю.Г. Романова // Вюник стоматологи. - 1999.
- №2. - С. 22-24.
21. Улитовский С. Б. Прикладная гигиена полости рта / С. Б. Улитовский. - М., 2000. - 128 с.
22. Романова Ю.Г. Обгрунтування застосування адаптогену рослинного походження для шдвищення захисних i мiнералiзуючих властивостей в ротовш порожниш ваптних жшок : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кан. мед. наук / Ю.Г. Романова. - Полтава, 2000. -16 с.
23. Овруцкий Г. Д. Кариес зубов / Г. Д. Овруцкий, В.К. Леонтьев. -М.: Медицина, 1986. - 144 с.
24. Стоматологическая профилактика у детей / В.Г. Сунцов, В.К. Леонтьев, В.А. Дистель [и др.]. - М.: Мед.книга; Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2001. - 344 с.
25. Мельниченко Э.М. Профилактика стоматологических заболеваний : [учебн. пособ. ] / Э.М. Мельниченко. - Мн.: Выш. шк., 1990.
- 157 с.
26. Обезболивание в условиях стоматологической поликлиники / А.Ф. Бизяев, С.Ю. Иванов, А.В. Лепилин [и др.].- М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. - 144 с.
27. Чибисова М.А. Лучевая диагностика в амбулаторной стоматологии / М.А Чибисова, А.Л. Дударев, А.А. Кураскуа. - СПб.: Санкт-Петербург. ин-т стомат., 2002. - 368 с.
28. Кертис Г. Беременность. Неделя за неделей / Г. Кертис.- СПб.: ИД «ВЕСЬ» , 2004. - 412 с.
29. Tarannum F. Effect of periodontal therapy on pregnancy outcome in women affected by periodontitis / F. Tarannum, M. Faizuddin // J Periodontol. -2007 Nov.- №78(11).- Р. 2095-2103.
30. 1нтернет-журнал про здоров'я i медицину: http://medportal .by.ru/9mes7 .htm .
31. Львова Л.В. Эти разные, разные, разные гингивиты / Л.В. Львова // Стоматолог. - 2001.- № 5. - С. 6 - 9.
32. Данилевский Н.Ф. Гингивиты беременных / Н.Ф. Данилевский, Л.Ф. Сидельникова // Проблемы медицины. - 1998. - №1. -С. 40-41.
33. Мануйлов Б.М. Некоторые особенности фитотерапии в стоматологии : [метод. реком.] / Б.М. Мануйлов.- М., 2005. - 57 с.
34. Журнал "Провизор" №№17-19, 2004. Новости Интернета: http://doncat.ru/forum/viewtopic.php?t=191&postdays=0&postorder=asc&start =30&sid=322db22ba85cb3e9c6b08be118c25b3d.
35. Антимикробная и противовоспалительная терапия в пародонтологии / А.И. Грудянов, В.В. Овчинникова, Н.А. Дмитриева [и др.]. - М.: Медицинское информационное агенство, 2004. - 80 с.
36. Четни Э. Проблемные лекарства / Э. Четни.- Ландмарк, Латвия, 1998. - 561 с.
37. Носова - Дмитриева В.Ф. Особенности стоматологической помощи беременным и кормящим женщинам (часть II) / В.Ф. Носова -Дмитриева, С.А. Рабинович // Клиническая стоматология.- 2003. - № 4. -С. 72 - 73.
38. Чучмай Г.С. Стоматологическая диспансеризация беременных и ее значение для предупреждения кариеса зубов у детей и воспалительных заболеваний пародонта у матерей : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора мед. наук / Г.С. Чучмай.- Львов, 1970. -32 с.
39. Муравянникова Ж.Г. Основы стоматологической физиотерапии. Серия «Медицина для вас» / Ж.Г. Муравянникова.- Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 320 с.
40. Сандига Л.Г. Первинна профшактика запальних захворювань пародонта у жшок з фiзiологiчним та ускладненим перебшом ваптносп: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / Л.Г. Сандига.- К., 2001. - 17 с.
41. Улитовский С. Б. Практическая гигиена полости рта / С. Б. Улитовский. - М., 2002. - 328 с.
42. Антоненко М.Ю. Принципи профшактики захворювань пародонту у ваптних / М.Ю. Антоненко, Л.Ф. Сщельшкова, О.В. Будяювська // Современная стоматология. - 2007. - № 4 (40). - С. 35-37.
43. Рабинович С. А. Психофизиологическое состояние беременных женщин на стоматологическом приеме / С.А. Рабинович, О.Н. Московец, Н.А. Демина // Клиническая стоматология. - 2000. - №4. - С.35-37.
44. Выбор и планирование обезболивания при амбулаторных стоматологических вмешательствах у беременных : [метод. реком.] / И.А. Шугайлов, Н.П. Васильченко, Е.Г. Шульгин [и др.].- М., 1989.- 15 с.
45. Машковский М.Д. Лекарственные средства : изд. 8-е, перераб. и дополн. / М.Д. Машковский.- М.: Медицина, 1977.- Т. I, II.
46. Опыт и компетентность. Местные анестетики. Краткое руководство по местному обезболиванию в стоматологии. При содействии др. Райнера Рана. - 3М ESPE AG.- С. 76.
47. Новини 1нтернету: http://www.liveinternet.ru/users/timohka/blog/
48. Новини 1нтернету: http://www.zub-beremennost.ru/4/4.php .
49. Якубова И.И. Обоснование тактики врача-стоматолога до и во время беременности, в период лактации (обзор литературы). Ч. II. I триместр беременности (продолжение) / И.И. Якубова, О.В. Крижалко // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2008. - № 3.
50. Федоров Ю.А. Фтор: за и против / Ю.А. Федоров // Стоматология today. - 2007.- Март. - С. 5- 9.
51. Новости интернета: http://splat.ru.
52. Ларина И.В. Применение лечебно-профилактических средств для гигиены полости рта от фармацевтической компании GlaxoSmithKline Healthcare в комплексном лечении заболеваний пародонта / И.В. Ларина // Стоматология сегодня. - 2004. - № 6 (37). - С.2.
53. Б. А. Фториды в том, что мы пьем // Профилактика Today. -2006. - Сентябрь. - С. 16-18.
Стаття надшшла 2.02. 2009 р.
Резюме
Рассмотрены особенности стоматологической помощи беременным женщинам. Предложена схема стоматологической профилактики в первом триместре беременности.
Ключевые слова: беременность, кариес, заболевания пародонта, диспансеризация, стоматологическая профилактика.
Summary
The peculiarities of dentistry aid to expectant mothers are considered. The scheme of dental prophylaxis conducting in the first trimester of pregnancy is suggested by the authors.
Key words: pregnancy, caries, periodontal diseases, prophylactic medical examination, dental prophylaxis.
