CC BY
11
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Висновки:
1. Поширенють Kapio3Horo процесу у д^ей дошкiльного закладу №34 м. Луганська у Bi^ 3-х i 4-х ромв - висока, а у 5 та 6 poKiB - масова.
2. Iнтенсивнiсть карieсу висока у вах вiкових групах. Це зумовлено:
- недостачею фтору та йоду в питнш вод^
- значним впливом еколопчних чинникiв (промисловий репон);
- неефективною особистою гтеною порож-нини рота.
3. Характерними мюцями локалiзацiT карюз-ного процесу у 3^чних дiтей е вестибулярн по-верхнi верхнiх рiзцiв та фюури молярiв, а у 4-рiчних - апроксимальнi поверхнi молярiв, пiсля п'яти рокiв показники збтьшуються.
4. Профiлактичнi заходи дiтям м. Луганська необхщно починати у вiцi до 3-х рокiв.
Литература
1. Юшманова Т.Н. Стоматологический статус детей, проживающих на территориях экологического риска / Т.Н.Юшманова, О.Н. Ипатов. - М. :, 2001. - С. 142-144.
2. Бщенко Н.В. Раннш карieс: стан проблеми в УкраТж i свiтi / Н.В .Бщенко // Современная стоматология. - 2007. - №1. - С. 6671.
3. Виноградова Т.Ф. Атлас по стоматологии детского возраста / Виноградова Т.Ф. - М. : МЕДпресс-информ, 2007. - 168 с.
4. Корчапна В.В. Лечение кариеса / Корчагина В.В. - М. : МЕД-пресс-информ, 2008. - 168 с.
5. Хоменко Л.А. Профилактика кариеса зубов у детей дошкольного возраста / Л.А.Хоменко, Н.В.Биденко, Остапко Е.И. [и др.] // Современная стоматология. - 2006. - №4. - С.73-75.
6. Власова Г.И. К вопросу о комплексной оценке стоматологического статуса детей / Г.И. Власова, Ю.Ю.Устименко, В.В. Не-смашная // УкраТнський медичний альманах. - 2012. - Т. 15, №2. - С.114-116.
Реферат
ОЦЕНКА СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО СТАТУСА ДЕТЕЙ ДЕТСКОГО САДА Оноприенко Н.В., Устименко Ю.Ю., Яремчук А.Г.
Ключевые слова: дети, детский сад, кариозный процесс, интенсивность
Обследование 120 детей возрастом от 3-х до 6-ти лет, посещающих детский сад, выявило высокую интенсивность кариозного процесса, которая возрастает в зависимости от возраста. Авторы связывают это с неблагоприятными условиями окружающей среды промышленного региона и с плохой личной гигиеной полости рта.
Summary
ASSESSMENT OF DENTAL STATUS IN KINDERGARTEN CHILDREN
Onoprienko N.V., Ustimenko U.U., Yaremchuk A.G.
Key words: children, kindergarten, dental caries, intensity.
The examination of 120 kindergarten children aged 3 - 6 years old has showed very high intensity of dental caries, which tends to increase depending on the age. The authors may suggest it occurs due to unfavorable environment of the industrial region and due to mainly poor oral hygiene..
УДК 616.314-08-055.26
Островська Л.Й., Петрушанко Т.О., Бублш Т.Д., Петрученко Н.В. ДИНАМ1КА КАР1ОЗНОГО ПРОЦЕСУ ТА СТАНУ ТКАНИН ПАРОДОНТА Ж1НОК П1Д ЧАС ВАГ1ТНОСТ1
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академiя", м. Полтава
Досл{дження стоматолог{чного статусу вагтних м. Чершгова та м. Полтави виявило типов{ зм1ни досл{джуваних показнитв: стан тканин пародонта вагтних мае залежтсть {з вихгдним станом зуб{в, гк{еною порожнини рота на початку ваг{тност{. Констатований звязок посилю-еться у третьому триместр{ ваг{тност{. Зниження показника ПМК ротовог р{дини в обох групах обумовлеш зниженням швидкост{ слиновидшення, тдвищенням в'язкост{, що в свою чер-гу обумовлюють р{ст активност{ кар{есогенних властивостей зубного нальоту до ктця геста-цшного перюду, мають важливе значення для розвитку як кар{есу зуб{в, так г запальних змт у тканинах пародонта у жток тд час всього термгну ваггтностг. Такий характер патогенетич-них змт 1нтенсивност1 запалення в тканинах пародонта зуб{в е взаемопов'язаним та обумов-люе обов'язкове гх врахування при розробцг та впровадженнг стоматологом профшактичних за-ход{в для вагтних.
Ключов1 слова: карюзний процес, тканини пародонта, ваптнють.
Вступ
Ваптнють розглядають як фактор ризику розвитку карieсу та хвороб пародонта [1]. Вщомо, що змша мшерального гомеостазу жшки пщ час всього гестацшного перюду негативно вщображуеться на кютковш тканин та зубах матерк Одыею з акту-альних проблем в стоматологи продовжуе зали-шаеться захворюванють тканин пародонта жшок у перюд ваптносп, виршення якоТ залежить вщ гли-бокого розумшня причин та механiзмiв розвитку даноТ патологи. Особлива роль у розвитку захво-
рювань пародонта выводиться мiкробному фактору та ппеычному режиму порожнини рота [2,3]. Останым часом сформувалась концеп^я щодо особливостей патогенезу стоматолопчних хвороб ваптних, зпдно якоТ порожнину рота розглядають як збалансовану бюлопчну систему, а захворю-вання пародонта - у бшьшосп випадш як результат порушення рiвноваги мiж баю^альним сим-бюзом, тканинами порожнини рота та оргаызму в цтому [1,3]. Саме тому вважають, що умовно-патогенн мiкроорганiзми, мiкробнi агенти зубноТ
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнська медична сгпомагпологгчна академ1я»
бляшки, продукти ïx життедiяльностi, знижений pi-вень гiгieни порожнини рота являються одними з фактов ризику виникнення змш в тканинах паро-донта [1,3].
Мета роботи G аналiз змiн стану зубiв та тканин пародонта жшок у piзнi теpмiни вагiтностi дифеpенцiйовано в м.Чеpнiговi та м.Полтава.
Об'екти i методи дослвдження Для виpiшення поставлених завдань проведено загальноприйняте кл^чне стоматолопчне та лабораторне обстеження 51 ваптноТ вiком 1936 pокiв, як перебували на облiку в жшочш кон-сультацiï м. Полтави i 63 ваптних у вiцi 19-34 роки, як рееструвалися в обласнш стоматологiчнiй полiклiнiцi м. Черыгова.
Всi жiнки проходили стоматологiчний огляд в I, II, Ill триместрах iз визначенням поширеност та штенсивносп каpiесу, хвороб тканин пародонта та оцшки гiгiени порожнини рота. Показники ключного стоматологiчного обстеження реест-рувались у спецiально розроблених картах шди-вiдуального спостереження за ваптними. Ппеж-чний iндекс (П) розраховували за J.C.Green, J.R.Wermillion (OHI-S, 1964), об'ективiзували стан тканин пародонта на основi аналiзу паптя-pно-маpгiнально-альвеоляpного шдексу (РМА) у модифiкацiï C.Parma (1960).
Визначення ТЕР-тесту (Окушко, 1984) проводили для дiагностики функцiонального стану емалi та iндивiдуального прогнозування виникнення каpiесу. З метою розрахунку швидкост салiвацiï слини проводили ïï забip натщесерце в градуйовану пpобipку шляхом спльовування, в'язкiсть змiшаноï слини визначали за допомо-гою вiскозиметpа Освальда ВК-4 [4]. Мшералн зуючий потенцiал слини оцiнювали за ïï мiкpо-кpисталiзацiею (ПМК) [4]. Вс обстеження реест-рувались в кожному тримес^ вагiтностi. Стати-стичну обробку отриманих даних проводили методом Улкоксона для зв'язаних вибipок [5,6].
Результати дослвдження При пpоведеннi ключного обстеження вапт-них у стоматолога основними скаргами були кровоточивють ясен, неприемний запах з порожнини рота, бть у яснах при чистц зубiв. Бть-
Динамка 3MiH iHdeKCHUx показниюв порожнини рота, weudKocmi
шють жшок в^^чала, що зазначен скарги з'явилися пiд час ваптностк
Клiнiчних ознак пародонтиту, пародонтозу в обстежених жшок не виявлено. В той же час по-ширенють запальних змш у тканинах ясен при первинному обстеженн у стоматолога склала 43,14±6,93%, у другому тримес^ - 66,7±6,6%, тодi як у третьому тримес^ вагiтностi вже 74,5±6,1% жiнок мали хвороби тканин пародонта. Найбтьший прирiст запальних змш ясен (23,6%) вщбувся до Ill триместру. Реестрували переважно хронiчний катаральний гшпвп".
Динамiка iнтенсивностi карiозного процесу у ваптних в процес лонптудинального спостереження у стоматолога представлена у таблицк
Характеризуючи динамiку шдексу КПВ зубiв протягом вагiтностi у ваптних м. Полтава слщ зазначити, що у Ill тримес^ вщбувся достовiр-ний прирiст iнтенсивностi карiесу порiвняно iз аналогiчним показником I триместру. Таку ж динамку показника КПВ вiдмiчено i в жшок м. Чер-нiгова, в яких прирют iнтенсивностi карiесу в Ill тримес^ склав 1,2 рази порiвняно з показником I триместру. Але на етап першого огляду ваптних у стоматолога констатовано достовiрно ви-щу захворюванiсть карiесом за iндексом штен-сивностi у ваптних м.Чершгова, що корелювало iз |'х значеннями гiгiенiчного iндексу. Можливо така рiзниця вихiдного стану зубiв, гiгiени порожнини рота жшок м. Полтави та м.Чернтв обумо-вленi особливостями клiмато-гегорафiчно''' зони та рiвнем стоматолопчно''' допомоги, в тому чис-лi профтактично''', у репонах.
Необхiдно вiдмiтити, що середнi показники рiвня гiгiени порожнини рота жшок м. Полтави достовiрно змiнювалися пщ час всього термiну вагiтностi, але залишалися в межах показника "доброго" стану гтени порожнини рота. Достовн рне зростання даного показника спостер^алось уже в II триместрi (в 1,3 рази порiвняно з l-м) та набувало ще бiльших значень, досягаючи Ill триместру (в 1,5 рази вщбулося зростання П по-рiвняно з l-м). У ваптних м. Чершгова даний по-казник також змiнювався, достовiрно зростаючи до Ill триместру (в 1,4 рази порiвняно з l-м), та змшився з "задовтьного" стану гтени порожнини рота в I тримес^ на "незадовтьний" в Ill триместрк
Таблиця
салiвацii] в'язкосmi та мiкрокристалiзацii'ротовоТpiduHU ва-
гтних за триместрами (М±т)
Показники I триместр II триместр III триместр
м. Полтава м. Чеpнiгiв м. Полтава м. Чершпв м. Полтава м. Чеpнiгiв
КПВ 4,78±0,47 9,17± 0,63 4,98±0,48 9,49± 0,83 5,25±0,48* # 11,38± 0,34** #
п 0,39±0,05 1,37± 0,16 0,49±0,05 1,74± 0,17 0,58±0,06**# 1,96± 0,2** #
РМА, % 43,14±6,93 20,8± 5,4 66,7±6,6 60,9± 5,67 74,5±6,1 *# 87,5±5,1
V салiвацiï, мл/хв 0,4±0,01 0,2±0,01 0,34±0,01 0,24±0,01 0,31±0,01* # 0,11±0,01
В'язюсть, сП 1,73±0,10 2,03± 0,31 1,96±0,08 2,55± 0,39 2,55±0,04* # 3,16± 0,34** #
ПМК, бали 0,44±0,03 0,39± 0,02 0,42±0,03 0,37± 0,02 0,34±0,03* # 0,36± 0,04
ТЕР-тест, % 32,75±1,19 41,25±0,19 35,25±1,32 42,13±0,32 36,86±1,36 51,83±0,36
npuMimKu: 1. * - eipoaiôHicmb eidMiHHoemeü показниюв I та II триместру за KpumepieM Улкоксона , р <0,05;
2. # - вiроaiднiсть eidMiHHO^eü показниюв II та III триместру за критерieм Улкоксона , р <0,05;
3. **- вiроaiднiсть вiдмiнностeй показниюв I та III триместру за критeрieм Улкоксона , р <0,05.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
За шдексом РМА характерно статистично до-CTOBipH^ рiст показника у вагiтних обох регюшв, niK якого припадае на Ill триместр, що вказуе на юнування взаемозв'язку шдексно'Г оцiнки запаль-них змiн в тканинах пародонта пщ час гестацш-ного перюду i3 станом гiгiени порожнини рота ваптних. 3i збiльшенням термiну вагiтностi у ж1нок зростае вщсоток та тяжкiсть виявлених змiн у тканинах ясен.
Численними науковими дослщженнями доведено, що ротова рщина приймае безпосередню участь в забезпеченш збалансованого перебiгу фiзiологiчних процесiв в тканинах порожнини рота. Вщ ïï складу та властивостей залежить збе-реження рiвноваги мiж процесами ремiнералiза-цп та демiнералiзацiï емалк стан тканин пародонта. Видозмши складу i властивостей ротово'1 рн дини, пов'язанi з вагiтнiстю, е одшею з основних причин попршення стоматологiчного статусу в жiнок у цей перюд. Виявлеш нами змши бiофiзи-зичних властивостей ротово'1 рщини вагiтних рiз-них регiонiв у динамiцi триместрiв наведенi у таблицк
Проведений аналiз отриманих результатiв дозволив встановити вiрогiдне зниження показника швидкост секрецп ротово'1 рiдини в 1,3 рази до Ill триместру в порiвняннi з I триместром за критерiем Улкоксона у ваптних м. Полтава, в той час як у ваптних м. Чершгова даний показ-ник також мав достовiрне зниження, але в 1,8 рази. В'язкють слини достовiрно зростала у жъ нок на вах триместрах ваптностк
З метою дiагностики функцюнального стану емалi у ваптних використовували ТЕР-тест. Ви-явили, що його середш показники достовiрно зросли з I до Ill триместру на 12,5% порiвняно з l-м (з 32,75±0,19 до 36,86±0,36, р<0,05 вщповщ-но) у жшок м. Полтави та на 25,6% у жшок м. Чершгова (41,25±0,19 до 51,83±0,36, р<0,05 вщ-повiдно). Отриман данi свiдчать про зниження функцюнально'Г карiесрезистентностi зi збшь-шенням термiну вагiтностi у жшок м. Полтава та м. Чершгова.
З метою прогнозування виникнення карiесу, попршення гтешчного стану порожнини рота та
Реферат
ДИНАМИКА КАРИОЗНОГО ПРОЦЕССА И СОСТОЯНИЯ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА ЖЕНЩИН ВО ВРЕМЯ БЕРЕМЕННОСТИ Островская Л.И., Петрушанко Т.А., Бублий Т.Д., Петрученко Н.В. Ключевые слова: кариозный процесс, ткани парадонта, беременность.
Исследование стоматологического статуса беременных Чернигова и г. Полтавы выявило типичные изменения изучаемых показателей: состояние тканей пародонта беременных имеет зависимость с исходным состоянием зубов, гигиеной полости рта в начале беременности. Констатированнная связь усиливается в третьем триместре беременности. Снижение показателя ПМК ротовой жидкости в обеих группах обусловлены снижением скорости слюноотделения, повышением вязкости, что в свою очередь обуславливают рост активности кариесогенных свойств зубного налета до конца гестации периода, имеют важное значение для развития как кариеса зубов, так и воспалительных изменений в тканях пародонта у женщин во время всего срока беременности. Такой характер патогенетичных изменений интенсивности воспаления в тканях пародонта, зубов является взаимосвязанным и обуслов-ет обязательное их учета при разработке и внедрении стоматологом профилактических мероприятий для беременных.
планування шдивщуальних профшактичних за-ходiв проводили визначення показника ПМК. Як показали отримаш результати, у ваптних в Ill тримес^ спостер^аеться достовiрне зниження даного показника в порiвняннi з I та II триместром на 4,5%, на 22,7% вщповщно. У ваптних м. Чершгова даний показник також мав тенденцш до зниження, що свщчить про можливють зрос-тання частоти та штенсивносп карiесу зi збшь-шенням термшу ваптностк
Таким чином, аналiз стоматолопчного статусу ваптних м. Чершгова та м. Полтави показав типовi змши дослщжуваних показниш: стан тканин пародонта ваптних мае залежнють iз вихщ-ним станом зубiв, ппеною порожнини рота на початку ваптностк Констатований зв'язок поси-люеться у третьому тримес^ ваптностк Зниження показника ПМК ротово'Т рщини в обох групах обумовлеш зниженням швидкост слиновидшення, пщвищенням в'язкосп, що в свою чергу обумовлюють рют активност карiесогенних властивостей зубного нальоту до кшця гестацшного перюду, мають важливе значення для розвитку як карiесу зубiв, так i запальних змш у тканинах пародонта у жшок пщ час всього термшу вапт-ностк
Такий характер патогенетичних змш штенси-вност запалення в тканинах пародонта, зубiв е взаемопов'язаним та обумовлюе обов'язкове Тх врахування при розробц та впровадженнi стоматологом профшактичних заходiв для вагiтних.
Лiтература
1. Толмачева С.М. Стоматологические заболевания в период беременности и их профилактика / С.М. Толмачева, Л.М. Лу-киних. - М. : Медицинская книга, 2005. - 150 с.
2. Хоменко Л.А. Заболевания пародонта у лиц молодого возраста: проблема риска и диагностики / Л.А. Хоменко, Н.В. Биден-ко, Е.И. Остапко // Стоматолог. - 2006. - №1. - С. 54-57.
3. Орехова Н.С. Клиника, лечение и профилактика гингивита у беременных / Н.С. Орехова, Е.А. Михеева // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2007. - №2. - С. 3-6.
4. Улитовский С.Б. Гигиена полости рта в пародонтологии / Ули-товский С.Б. - М. : Медицинская книга. - 2006. - 268 с.
5. Леонтьев В.К. Биохимические методы исследования в клинической и экспериментальной стоматологии / В.К. Леонтьев, Ю.А. Петрович. - Омск, 1976. - 93 с.
6. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Пер. с англ. — М. : Практика, 1998. - 459 с.
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
Summary
DYNAMICS OF CARIES PROCESS AND CONDITION OF PERIODONTIUM IN PREGNANT WOMEN Ostrovskaya L.I., Petrushanko T.A., Bubliy T.D., Petruchenko N.V. Keywords: caries, pregnancy, periodontium.
The study of the dental status of pregnant women in Chernihiv and Poltava has allowed us to reveal the following typical changes: the condition of periodontium in pregnants correlates with the initial dental status, and oral hygiene at the early pregnancy. The correlation becomes stronger in the third trimester. The reduction of oral fluid MPS in both groups due to the lowered salivation, increased saliva viscosity, which in turn determines the cariogenic activity of dental plaque to the terminal gestational period are important for the development of caries and inflammatory changes in the periodontal tissues in women during the pregnancy. The nature of such pathogenic changes in periodontal tissues should be taken into account when planning preventive treatment for pregnant women.
УДК [616.314:546.16]-07 Падалка А.1.
КЛ1Н1ЧНА ЕКСПРЕС-Д1АГНОСТИКА НЕДОСТАТНОСТ1 ФТОРУ В ЕМАЛ1 ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Укра'шська медична стоматолопчна акаде1^я", м. Полтава
Створено споЫб кл^чног ексnрес-дiагностики недостатностi фтору в зубтй емалi, який до-зволяе в клiнiчних умовах за один сеанс дiагностувати в нш недостаттсть фтору та зробити висновок про доцшьтсть застосування у обстежених пащент1в препаратiв, якг м^тять амi-нофториди.
Ключов1 слова: зуби, емаль, недостатнють фтору, кглычна д1агностика.
Робота е фрагментом комплексно' НДР Вищого державного навчального закладу Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академ1я»: «Вщновлення стоматолопчного здоров'я у пац1ент1в з основними стоматолопчними захворюваннями та 'х реа-б1л1тац1я» (номер державно' реестрацп: 0111 и006300).
Вступ
Карiеспрофiлактична ефективнють фтору майже загальновизнана. Тому з ^ею метою вш дуже широко використовуеться в складi зубних паст, елiксирiв, ополiскувачiв для порожнини рота, аплкацш на зуби, електрофорезу, фонофо-резу, фторлаку, фторгелю. е зубш пасти, гел^ зубш елксири, ополiскувачi для рота на основi солей фтору, як призначеш для використання дпъми в перюд дозрiвання емалi постшних зу-бiв. Вони виявляють найбтьшу ефективнють до 18-20 рокв [2]. Решта зубних паст, зубних елк-сирiв та ополiскувачiв для порожнини рота з вмн стом фтору призначеш для iнших вiкових груп населення аж до старость Проте, у па^енпв вн ково' групи 46-70 рокв при застосуваннi таких паст мшеральний склад поверхневих шарiв емалi (концентрацiя кальцiю i фосфору) статис-тично достовiрно не змiнюеться, що пояснюе недостатню 'х ефективнiсть пюля 45 рокiв [2]. Вь ковий перюд вузiвськоl студентсько' молодi з 19 до 26 рокв являеться перехщним вiд юнацького i дiвочого до бiльш старшого. От чому можна припустити, що серед вузiвськоl молодi можуть бути як особи з повнютю мiнералiзованою емал-лю, так i особи з незавершеною мiнералiзацiею емалi, тобто частково недозртою емаллю. В такому разi фториди у пацiентiв першо' групи мо-лодi не будуть виявляти карiеспрофiлактичну ефективнiсть, тому вiдпадае необхщнють в 'х застосуваннi, а у па^енпв друго' групи молодi вони виявлятимуть ремiнералiзуючу дiю, що служитиме показанням до 'х використання. Хоча на думку експер^в ВООЗ зубы пасти з вмютом
фтору можна використовувати нав^ь в регiонi ендемiчного флюорозу, окрiм дiтей до 5 рокв, але карiеспрофiлактичний ефект вщ такого застосування являеться сумшвним. Адже в постш-них зубах карiес розвиваеться навiть у оаб, ура-жених флюорозом [1, 3, 5]. Для чого ж даремно витрачати грош^ купуючи засоби догляду за зубами з вмютом фторидiв ?
В 2007 роц автором ^еТ статтi була вислов-лена думка про необхiднiсть диференцшованого пiдходу до профiлактики карiесу зубiв у школярiв з застосуванням фторвмюно' зубно' пасти в за-лежност вiд вмiсту фтору в питнш водi в мюце-востi 'х проживання [6]. Ця думка була пщтри-мана, розвинута та запатентована Хоменко Л.О. iз спiвавторами [7]. Але в обох роботах мова йшла про д^ей, а не про молодь. До того ж, в цих роботах не було розроблено методики шди-вщуального пщходу до кожно' особи, а врахову-валися взагалi всi дiти ^еУ мiсцевостi, де визна-чався вмют фтору в питнiй водi. При цьому, як-що в нашш роботi була висловлена думка, що призначення фторвмюно' зубно' пасти школярам необхщно проводити з врахуванням рiзного вмiсту фтору в питнш водк навiть пiдвищеному, то в патеш Хоменко Л.О. iз сшвавторами [7] думка про пщхщ до фторпрофiлактики карiесу зубiв у д^ей, якi проживають в мюцевосп з оптималь-ним та пщвищеним вмiстом фтору в питнiй водi висловлена не була.
На яких же пiдставах повинш базуватися ш-дивiдуальнi рекомендаци вузiвськiй молодi щодо застосування фторвмiщуючих засобiв догляду за зубами? На таких, як хоча б побiчно врахову-вали кiлькiсть фтору, який ввшшов до складу мi-
