CC BY
22
24. Ivashin D.S. Schob rosli goritsviti : rozpovidi pro ridkisni roslini ta tvarini Poltavschini / D.S. Ivashin, V.M. Samorodov, V.V. Buydin [ta in.]. - Poltava, - 1990. - 70 s.
25. Ivashin D.S. K istorii izucheniya rastitelnogo mira Poltavschinyi / D.S. Ivashin, L.D. Orlova // - Poltava, - 1991. - Ch. 3: Kraeznavstvo Poltavschini. - S. 39-41.
26. Krasnov A.N. Botaniko-geografichniy naris Poltavskoyi guberniyi. Zvit Poltavskomu gubernskomu zemstvu / A.N. Krasnov // - Poltava, - 1894. - 30 s.
27. Krasnov A.N. BotanIko-geografIchniy naris Poltavskoyi guberniyi. ZvIt Poltavskomu gubernskomu zemstvu / A.N. Krasnov // - Poltava, -1894. - 30 s.
28. Kenge T.I. Sostoyanie lesov Poltavskoy gubernii / T.I. Kenge // - Poltava, - 1909. - 71 s.
29. Materialyi k otsenke zemel Poltavskoy gubernii. Estestvenno-istoricheskaya chast. Otchet Poltavskomu gubernskomu zemstvu. Rabota ispolnena pod neposredstvennyim rukovodstvom prof. Sankt-Peterburgskogo universiteta V.V. Dokuchaeva. -SPb.: Poltav. gub. zemstvo, 1889-1894. - Vyip. 1-16.
29. Mrinskiy O.P. GeografIchniy analIz flori LIvoberezhnogo LIsostepu / O.P. Mrinskiy // UkraYinskiy botanIchniy zhurnal. -1969. - T. 26, No. 2. - S. 30-36.
30. Mrinskiy O.P. Do harakteristiki lisovoyi roslinnosti ponizzya r. Uday / O.P. Mrinskiy // Ukrayinskiy botanichniy zhurnal. -1969. - T. 26, No. 4. - S. 22-26.
31. Mrinskiy O.P. Botaniko-geograficheskiy ocherk Levoberezhnoy Lesostepi Ukrainyi: avtoref. dis. na soiskanie uchen. stepeni kand. biol. nauk / O.P. Mrinskiy // - K., - 1971. - 32 s.
32. Mirkin B.M. Zakonomernosti razvitiya rastitelnosti rechnyih poym / B.M. Mirkin // - M.: Nauka, - 1974. - 176 s.
33. Orlova L.D. Vivchennya lisiv yak osoblivih zaboronnih zon / L.D Orlova, S.V. Gapon, N.O. Vlasenko // - Poltava: Verstka, - 2004. - S.88-90.
34. Osnovaniya dlya otsenki lesov Poltavskoy gubernii, 1907. - 71 s.
35. Pachoskiy Y.K. Rezultatyi floristicheskih issledovaniy v severo-zapadnoy chasti Poltavskoy gubernii / Y.K. Pachoskiy // Zapiski Kievskogo obschestva estestvoispyitateley (protokolyi sobraniy). - K., - 1892. - Vyip. 2. - S. 50-54.
36. Pachoskiy Y.K. Ocherk floryi okrestnostey g. Pereyaslavlya Poltavskoy gubernii / Y.K. Pachoskiy // Zapiski Kievskogo obschestva estestvoispyitateley. - K., - 1893. - T. HII, vyip. 1. - S. 63-141.
37. Perelman A.I. Biokosnyie sistemyi zemli / A.I. Perelman // - M.: Nauka, - 1977. - 159 s.
38. Flora USSR: V 12 t. - K. : Vid-vo AN URSR, - 1936 - 1965. - T. 1-12.
39. Flora SSSR: v 30 t. - M.; L.: Izd-vo AN SSSR, 1945-1960. - T. 1-30.
40. Tsvetkova N.N. Itogi i perspektivyi issledovaniya osobennostey biologicheskogo krugovorota veschestv v lesnyih ekosistemah stepnoy zonyi / N.N. Tsvetkova // Pitannya stepovogo lisoznavstva ta lisovoyi rekultivatsiyi zemel. - 2004. - Vip. 7 (33). - S. 27-46.
41. Chayka V.Ya. Zeleni shati Poltavschini / V.Ya. Chayka // - Poltava: Krinitsya, - 1994. - 132 s.
ИСТОРИЧЕСКИЙ ОЧЕРК ИССЛЕДОВАНИЙ ЛЕСНЫХ БИОГЕОЦЕНОЗОВ НА ПОЛТАВЩИНЕ (1850-1980 гг.)
Власенко Н. А.
Анализ научной литературы дает основания отметить, что проблемам изучения лесов уделяется достаточно внимания. В историческом аспекте за период 1850-1980 гг. можно выделить два разных по направлениям исследований этапов - флористико-систематический и эколого-ценотический.
Ключевые слова: лесные биогеоценозы, Полтавщина, анализ литературы.
Стаття надшшла 22.12.2015 р.
HISTORICAL OUTLINE OF FOREST ECOSYSTEMS STUDY IN POLTAVA REGION (1850-1980 yy.)
Vlasenko N. O.
An analysis of the scientific literature gives grounds to note that the problems of forest research, has been overlooked. The historical aspect for the period 1850-1980 year, there are two different stages of research areas - floristic and systematic and eco-coenotic.
Key words: forest ecosystems, Poltava region, analysis of the literature.
УДК 616.314.1-008.1:618.2-083
Д1АГНОСТИКА ТА Л1КУВАННЯ ХВОРОБ ТКАНИН ПАРОДОНТА У ВАГ1ТНИХ
Рання дiагностика стоматолопчних захворювань та ефективна !х профшактика тд час ваптноси, а також правильна тактика лжаря-стоматолога та акушера-пнеколога е визначними факторами тдвищення рiвня стоматолопчного здоров'я у ваптних. Вагомють i значимють iндивiдуалiзованого тдходу до профшактично-лкувальних заходiв особливо важлива в перюд ваптноси, осюльки !хня ефектившсть не тшьки зумовить високий рiвень здоров'я ваптно!, в тому чи^ й стоматолопчного, а й профшактуе численш патолопчш стани й хвороби майбутньо! дитини.
Ключовi слова: хвороби пародонта, ваптш жшки, дiагностика, лкування.
Ваптшсть е важливим перюдом у формуванш стоматолопчного здоров'я дитини та збереженш його у ваптних жшок. Незважаючи на численш досягнення втизняних та зарубiжних
вчених, присвячених профшактищ стоматологiчних хвороб вагiтних, проблема попередження та лiкування у них хвороб тканин пародонта, карieсу зубiв залишаться актуальною [3, 18].
Заходи по профшактищ стоматолопчних захворювань шд час вагiтностi повиннi проводитися з моменту першого вiдвiдування жшочо1 консультацп та встановлення на облiк по ваптноси, хоча найоптимальнiший термiн для початку 1х реалiзацil - перюд 3-6 мiсяцiв планування вагiтностi. Численш науковi дослiдження, обгрунтовуючипрофiлактичнi та лшувальш схеми, рекомендують приймати до уваги актившсть карiозного процесу у ваптних, стан тканин пародонта, загальнi та мiсцевi фактори ризику розвитку стоматолопчних захворювань, стан гшени порожнини рота, соматичну патологiю та повноцiннiсть харчування ваптно! [3, 18, 19]. Останне мае вплив не тiльки на перебш вагiтностi, а й впливае на частоту i характер стоматолопчно! патологи в даний перiод. З лтературних джерел вiдомо, що стоматолопчний статус вагiтних мае високий стушнь розповсюдженостi карiесуi пародонтиту (бiльше 90%), тяжюсть яких залежить вiд тяжкосп екстрагештально1 патологи, а вагiтнiсть в свою чергу посилюе перебiг запально-дистрофiчних процесiв в пародонтi, санаци порожнини рота потребують 92,06% [23]. Бшьшють дослiдникiв дотримуються думки про найвищу профiлактичну ефективнiсть ращонально1 шдивщуально1 гшени порожнини рота у поеднаннi iз професiйною протягом всього перiоду ваптност та створення мотиваци до виконання рекомендацш спецiалiстами [3, 18].
Ваптшсть являе собою фiзiологiчний процес, що вимагае вщ органiзму перебудови багатьох вцщв обмiну i в наступному приводить до змш середовищ оргашзму, зокрема кровi та слини [4, 12], тому розробка ефективних способiв профiлактики та лiкування гiнгiвiту у жшок пiд час вагiтностi е актуальною. Останне обумовлюе необхiднiсть проведення стоматолопчних лшувально-профшактичних заходiв протягом всього термiну вагiтностi.
Метою роботи було оздоровлення органiзму жiнки, покращити И стоматолопчний статус i здiйснити антенатальну профiлактику карiесу молочних та постшних зубiв. В сучасних умовах оптимальним способом оргашзаци стоматолопчно1 допомоги пропонуеться проведення диспансеризаци вагiтних [22].
На сьогодш вiдомi лiкувально-профiлактичнi схеми, що застосовують для покращення стану порожнини рота ваптних [1, 3, 12, 19,20], яю направлен на зменшення утворення зубно1 бляшки, пригшчення життедiяльностi мiкрофлори ротово1 порожнини, шдвищення резистентностi твердих тканин зубiв [3, 9]. Але, враховуючи специфiчнiсть декретовано1 групи, вибiр ефективних лiкувально-профiлактичних схем залишаеться досить складним завданням.
Аналiзуючи лiтературнi данi, можна пiдсумувати, що практичним результатом науково-практичних дослщжень е розробка методiв та способiв дiагностики [9, 15, 27], профшактики [1, 3, 11, 18, 27, 28], лшування та прогнозування [1, 2, 9] стоматолопчно1 патологи в перюд ваптность
Приймаючи до уваги аксюму, що дiагностика е процесом розтзнавання не тiльки хвороби, але й оцiнки iндивiдуальних, бiологiчних i соцiальних особливостей пацiента, що включае цшенаправлене медичне обстеження, аналiз отриманих результатiв i !х узагальнення у виглядi поставленого дiагнозу, пiдходи до постановки дiагнозу пародонтологiчним хворим мають бути особлива Для цього застосовують основш (клiнiчнi) методи.
Додатковi методи обстеження пародонтолопчних пацiентiв дозволяють у достатнш мiрi отримати iнформацiю про внутршню картину хвороби, а застосовуючи методолопчш основи дiагностики, провести аналiз та синтез отриманих даних та обгрунтувати дiагноз хвороби у кожного шдивщума з позицil не тшьки нозологiчного, а й синдромного тдходу.
У структурi додаткових методiв обстеження методи лабораторно1 дiагностики мають досить вагоме значення i охоплюють наступш напрямки: мiкробiологiчнi, iмунологiчнi, бiохiмiчнi, цитолопчш. Так, 1.В. Сидоренко [13] встановила загальну тенденцiю до зниження активноси лiзоциму та рiвня секреторного iмуноглобулiну А у вагiтних, що мали захворювання пародонта, при фiзiологiчному переб^у та при звичному невиношуваннi ваптность Отриманi результати свiдчать про пригшчення мюцевих захисно-компенсаторних можливостей у дано1 декретовано1 групи.
Ю.Г. Романова [12] використовувала цитологiчнi методи для встановлення сшввщношення клiтинних елементiв (лейкоцити / епiтелiальнi клiтини), визначала функцiональну активнiсть iмунокомпетентних клiтин (1КК) у вагiтних та неваптних жiнок та констатувала, що виявлеш змiни природного захисту ротово1 рiдини, якi спостерiгаються вже на першому етапi вагiтностi, можна вщнести до стану передхвороби тканин пародонта. Даш результати базуються
на виявлених зв'язках мiж ступенем змши показниюв природно1 резистентностi в ротовiй порожниш та вираженiстю симптомiв захворювання тканин пародонта.
Борисенко А.В. та сшвавт. у сво1х дослiдженнях вказуюють на виявлення кореляцiйних взаемозв'язкiв мiж ктшчними i лабораторними (цитологiчними) показниками: виявлено новi градаци напiвкiлькiсних та яюсних цитологiчних показникiв з дiлянок слизово1 оболонки порожнини рота та пародонта, що дозволяе покращити дiагностику, прогнозування перебiгу хвороб слизово1 оболонки порожнини рота i пародонта, розробцi адекватних i сучасних лiкувальних заходiв у ваптних [2].
Досить шформативним методом дiагностики залишаеться бiохiмiчний. Так, в лторатурних джерелах наявнi результати визначення кальцiю, фосфору i магшю в надосадочнiй рiдинi ротово1 порожнини у ваптних та невагiтних жшок [12], а також показники загального кальцiю, загального бiлка у ваптних, що мають ЗДА [4].
Крiм дiагностики бiохiмiчного складу ротово1 рiдини можливим е визначення також бiохiмiчного складу сироватки кровi, а саме, концентраци загального кальцiю, неоргашчних фосфатiв, магнiю, залiза i лужно1 фосфатази у плазмi кровi, що е бшьш iнформативним для розумшня об'ективно1 картини стану загального оргашзму жiнки пiд час вагiтностi та оцшки спiввiдношення мiсцевих та системних змiн [3].
Практично у кожно1 ваптно1 в третьому триместрi розвиваеться прихований дефiцит залiза, на фош якого у 30-40% розвиваеться ЗДА [4]. Зпдно лiтературнихданих, змши гемограми та показниюв метаболiзму залiза наростають вiдповiдно ступеню дефiциту залiза. Встановлено, що показники сироваткового еритропоетину значно вiдрiзнялися при тому ж ступеш анеми, що залежить вщ абсолютних показникiв гемоглобiну i гематокриту. Саме тому вивчення адекватностi продукци сироваткового еритропоетину, зниження показникiв паростка червоно1 кровi, коефiцiента насичення трансферину залiзом, пiдвищення загально1 залiзозв'язуючоl здатносн сироватки кровi - патогенетичних механiзмiв виникнення анеми е доцiльним та виправданим [9]. Цiкавими е даш Скрябiна В.В. [17] в яких оцшка iндексу Л11 у ваптних як штегративного показника "бшо1 кровГ' е бiльш iнформативною, шж стандартний аналiз кровi. Так, зростання цифрових значень Л11 i тенденщя до збiльшення вiдсоткового вмiсту лiмфоцитiв в I триместрi е прогностично несприятливим щодо розвитку будь-яких ускладнень ваптносп - запальних реакцiй i наростання ендогенно1 штоксикаци.
Неiнвазивним та шформативним е мшробюлопчний метод дослщження. Так, для вивчення якiсного та кшьюсного складу мiкроорганiзмiв, визначення !х чутливостi до антибактерiальних препаратiв в зубному нальон, ясеневiй борознi чи ясеневш, пародонтальнiй кишенi, ротовiй рщиш використовують традицiйний метод культивування. В той же час привертае увагу дослщниюв новий молекулярно-бiологiчний метод - полiмеразна ланцюгова реакцiя (ПЛР), що iмiтуе звичайну реплiкацiю нукле1нових кислот iз застосуванням унiверсальних праймерiв та дае можливють отримати фрагмети послщовносн ДНК в кiлькостi, достатнiй для визначення. Методика ПЛР дозволяе визначати мшрооргашзми в досить малих кшькостях, коли не мае можливостi !х виявити iншим методом [14]. Крiм цього, кiлькiсне i якiсне виявлення ДНК основних пародонтопатогенiв дозволяе оцшити ступiнь дисбiотичних порушень мiкрофлори порожнини рота, призначити адекватну терапiю та оцшити ефектившсть лiкування [5]
У стоматологи сучасш молекулярнi методи вщкривають новi перспективи в вирiшеннi питань етюлоги та патогенезу стоматологiчних захворювань, а отже, i в виршенш питань профiлактики та лiкування. Завдяки атравматичносн методу забору матерiалу для ПЛР-дiагностики, даний метод е прийнятним для жiнок пiд час ваптносп.
Вiдомо, що порушення мшроциркуляци в тканинах пародонта е одним з факторiв патогенезу запальних змш тканин пародонта. При цьому досить важливо вiдмiтити, що в судинах можуть вщбуватися як структурнi так i функцiональнi змiни: порушуеться !х проникнiсть, зменшуеться число функцiонуючих капiлярiв, змiнюються агрегацiйнi властивостi кровi, що в наступному призводять до зниження перфузи мiкроциркуляторного русла. Ступiнь таких змш залежить вщ давностi запального процесу. Стан гемодинамiчних процесiв в пародонп об'ективно рееструють данi функцюнальних методiв дослiдження, до яких належать найбшьш поширенi: термодiагностика, реопародонтографiя, лазерна доплерофлоуметрiя, ультразвукова доплерiвськадоплерографiя, ехоостеометрiя, денситоме^я. Данi методи е сучасними, шформативними [8] та мають новi перспективи в дiагностицi та розумiннi патогенезу змш в тканинах пародонта, але, на жаль, далеко не вш мають перевагу бути застосованими для жшок шд час ваптносп.
Досить простим, оптимальним, нешвазивним та шформативним методом дослщження в стоматологи залишаеться термод1агностика ясен. Лтературш даш свщчать [6], що температурна рецепщя слизово! оболонки порожнини рота в значит м1р1 вщображуе як стан всього оргашзму, так i характеризуе деяю захворювання безпосередньо слизово! оболонки при стоматолопчнш патологи. Вщомо, що локальна температура характеризуе змши в кровонаповненш та метабол1зм1 дослщжувано! д1лянки та корелюе з клшшо-морфолопчними ознаками ураження пародонта. Тому термометрда вважають об'ективною ознакою як початкових так i наступних стадш захворювання, а також критер1ем оцшки ефективност лшування.
Таким чином, наявш методи обстеження ваптних з хворобами тканин пародонта дозволяють спещалютам отримати достатньо всеб1чну шформащю про стан тканин пародонта та всього оргашзму хворого. Надзвичайно важливо зор1ентуватись у правильних шформативних шдходах клшчного та додаткового обстеження жшок у перюд ваптносп, що дозволить обгрунтувати яюсне iидивiдуалiзоваие етюлопчне, патогенетичне лшування та профшактику у них хворобпародонта.
На тепершнш момент iсиуе велика кiлькiсть предмепв та засобiв iндивiдуально! гiгiеии порожнини рота, розроблеш загальиi схеми лшування та профiлактики запальних змiи ясен. Ниш в лтературних джерелах з'явився новий погляд - профшактика повинна проводитися не тшьки пiд час перебпу вагiтиостi та пiсля народження дитини, а й в перюд планування вагiтиостi - прогенез, або шдготовчий етап до вагiтиостi [21].
Зпдно лiтературиих джерел, иайбiльший прояв запальних явищ в тканинах пародонта спостерпаеться в II триместрi ваптносп, а критичне наростання карiесогенно! ситуацп в порожиииi рота - в III триместрi, що дозволяе визначити оптимальш перiоди стоматологiчиих оглядiв та розробити диференцшований пiдхiд до проведення профiлактичиих заходiв [3, 11, 18]. Ю.Г. Чумакова [20] додатково пропонуе застосовувати заходи, що спрямоваиi на нормалiзацiю функцп слинних залоз i пiдтримаиия гомеостазу порожнини рота, проводити корекцiю мiиеральиого обмiиу та мюцеву ремiиералiзуючу терапiю.
З метою попередження карiесу та хворобпародонта в якосн засобiв мюцево! дп рекомендують призначати для ополiскуваиия порожнини рота розчини фтористого натрда, глюконату чи глщерофосфату кальцiю, ремоденту, поеднання !х iз дiею гелiй-иеоиового лазеру, використання антигшоксанта та антиоксидантамексидола в складi зубно! пасти (Mexidoldent) [19], застосовують також покривш лаки, гелi, герметики для зубiв, хемостимулятори [1]. Вважають доцшьними також i иемедикамеитозиi засоби - ауто- та пдромасаж, жування щшьно! !ж.
Для патогенетично! вторинно! профшактики стоматологiчиих хвороб у вагiтиих доведено ефектившсть прийому внутрiшньо препаратiв кальщю, фтору, моно- та полiвiтамiнiв, екстракпв елеутерокока, ехiнаце!, бiологiчно-активних добавок "Бюкальцевгт" та морсько! капусти [3]. В той же час мехашзми формування та розвитку карiозного процесу, патологи тканин пародонта мають шдивщуальш особливост стосовно стану реактивностi та резистентносп кожно! людини та, зокрема, ваптних.
Потрiбно вiдмiтити, що проблема профшактики стоматолопчних хвороб ваптних повсякчас привертае увагу лiкарiв-стоматологiв. В бiльшостi кра!н Свропи впровадження програми профiлактики стоматолопчних хвороб свщчить про наявнiсть позитивних результат.
Сучаснi програми профiлактики зосереджеш на тому, що всi ваптш жшки, а також жiнки, що планують ваптнють, повиннi пройти пародонтолопчнеобстеження з можливим виконанням профiлактичних або лшувальних процедур [1, 9, 23].
На сьогодш доведена ефективнiсть профшактичних заходiв, якi реалiзуються стоматологом у перюд ваптносп та пiсляпологовий перюд [1, 3, 12, 18, 27].
В Укра!ш для досягнення максимального ефекту в профшактищ стоматологiчних захворювань необхщно впроваджувати диспансеризацiю жiнок протягом вагiтностi i координацiю роботи гшеколога, психолога, генетика i стоматолога, до якого жшка повинна бути направлена шсля першого вiдвiдувания жiночо! консультацп [7]. В стоматологiчному кабiнетi необхщно органiзувати навчання iндивiдуальнiй гiгiенi порожнини рота ваптних, допомогу у пiдборi основних та допомiжних предметiв та засобiв гiгiени, санацiю порожнини рота, проведення професшно! гiгiени. Вважаеться, що акцент профшактики повинен бути зроблений на ваптних штегрованими зусиллями акушерiв-гiнекологiв, педiатрiв, батькiв та за шдтримки структури охорони здоров'я [22, 26]. Так, в^чизняними дослiджениями впроваджена схема стоматолопчно! диспансеризацi! вагiтних жшок, яка передбачала профiлактичнi заходи пiд час ваптносп i пiсля
народження дггей до досягнення ними дворiчного вшу [22]. Дана схема мютила шдивщуально пiдiбранi програми профiлактики стоматологiчних захворювань вiдповiдно триместрiв вагiтностi.
Необхiдно пам'ятати, що пiд час вагiтностi та в перюд грудного вигодовування збшьшуеться потреба в вiтамiнах та мшроелементах, дефiцит яких обумовлений пiдсиленням метаболiчних процесiв [16]. Дефiцит вiтамiнiв та мшроелеменпв пiд час вагiтностi значно шдвищуе ризик перинатально! патологи, частоту порушень фiзичного, розумового та псж!чного розвитку, а також вроджених вад розвитку [25].
Неправильне харчування ваптних жiнок може знайти свое вщображення у надлишковому збiльшеннi маси тша вагiтних та плоду, а такожзниженш захисних систем органiзму. Пiд час ваптносп змiнюеться iнтенсивнiсть метаболiзму та елiмiнацн вiтамiнiв та мiкроелементiв.
На сьогодш зарубiжнi автори говорять про концепщю мiкронутрiентного програмування розвитку майбутньо! дитини протягом вагiтностi [24, 26]. Доцшьшсть застосування полiвiтамiнних комплексiв сьогодш слщ розглядати через призму необхщно! фiзiологiчно! потреби органiзму, а не в якосп дп лiкарських препарапв. Головна задача лiкарiв-стоматологiв, акушерiв-гiнекологiв - створити свщоме розумiння важливостi проведення своечасно! стоматолопчно! допомоги у ваптних шляхом формування позитивно! мотивацп до проведення стоматолопчно! допомоги майбутнiх мам [22].
При проведенш стоматолопчних профiлактичних та лiкувальних заходiв у ваптних жшок необхiдно враховувати, що жшка повинна знаходитися в нашвлежачому положеннi. Пiд час проведення машпуляцш слiд контролювати показники артерiального тиску, серцевий ритм, частоту серцевих скорочень, змши яких обумовленi психоемоцiйним стресом в очшуванш болi та можливi пiд час вiдвiдування стоматолога.
Ю.Г. Романова [12] розробила курс профшактики захворювань твердих тканин та тканин пародонта в перюд ваптносп з застосуванням зубно! пасти та зубного елексиру "Фитодент" мiсцево та застосування екстракта ехшаце! пурпурно! рего8.
Зпдно лiтературних даних [11] рекомендують впроваджувати призначення препарату "Кальций-ДЗНикомед" пiд час ваптносп з метою профшактики основних стоматолопчних захворювань сприяе покращенню функцюнальних властивостей фетоплацентарно! системи, що дозволяе проводити профiлактику гiпотрофi! плоду та сприяе правильному розвитку зубо-щелепно! системи. Застосування жувальних таблеток "Кальций-ДЗНикомед" приводить до насичення ротово! рщини основними мiнеральними компонентами i сприяе зниженню проникностi емалi зубiв у жшок.
Крiм цього, патогенетично обгрунтовано комплексне iндивiдуалiзоване лiкування вагiтних iз запальними змiнами тканин ясен iз застосуванням препаратiв для мiсцевого впливу "Тонзинал", "Пропосол", пластин "ЦМ-2" з кальщем, а також "Апiлаку", Магне В6 та "Кальций-ДЗНикомед" для спшьно! дп на органiзм [10].
Н.Г. Гаджула [3] показала ефективнiсть шдивщуального пiдходу до профiлактики карiесу зубiв у жiнок у гестацiйний та лактацшний перiоди з використанням мюцевих та системних ("Бiокальцевiт") факторiв впливу.
Л.Н. Денисенко [4] рекомендуе ваптних жшок з залiзодефiцитною анемiею визначати в групу ризику по стоматолопчнш патолог^! зi збiльшенням кiлькостi оглядiв один раз на два мюящ для профiлактики стоматологiчних змiн та попередження розвитку ускладнень. Автор пропонуе обов'язкову диспансеризацiю в пiсляпологовому перюдь А в групу пiдвищеного ризику розвитку стоматолопчних захворювань вид^ти першоваптних жiнок у вiцi 18-20 роюв з ЗДА для пiдвищення кшькосн оглядiв та санац^! - щомюячно.
Сучасна стоматологiя володiе потужним арсеналом рiзних методiв i засобiв для запобшання та лiкування хворобпародонта ваптних. Рiзноманiтнiсть лiкувально-профiлактичних заходiв обумовлена неоднаковими шдходами дослiдникiв до аналiзу причин i механiзмiв виникнення та розвитку гшпв^у вагiтних [9, 18].
На сьогодшшнш день в сучаснш лiтературi поняття "iндивiдуальна профшактика стоматологiчних захворювань в перiод ваптносп" не в повному обсязi вщображае сутнiсть необхiдних заходiв для шдтримки стоматологiчного здоров'я ж1нки на високому рiвнi. Саме тому необхiднiсть сучасних методiв дiагностики та iндивiдуального шдходу до проведення первинно! та вторинно! профiлактики змiн тканин пародонта ваптних е очевидною як единий шлях виршення цiе! проблеми шляхом детального вивчення соматичного та стоматологiчного
анамнезу, функщональних системних змш всього оргашзму та можливосп обгрунтованого створення комплексу шдивщуальних профiлактичних заходiв та удосконалення терапп виявлених порушень у тканинах пародонта.
1. Antonenko M.Yu. Printsipi profilaktiki zahvoryuvan parodonta u vagltnih // M.Yu. Antonenko, L.F. Sidelnikova,O.V. Budyakivska // Sovremennaya stomatologiya. - 2007. - No.4. - S. 35-37.
2. Borisenko A.V. Vzaimosvyaz tsitologicheskih i klinicheskih pokazateley sostoyaniya slizistyih obolochekrta i parodonta u beremennyih s zhelezodefitsitnoy anemiey / A.V. Borisenko, Grigorovskiy V.V., Timoina T.A // Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal, No.4,2012. - S.7-12.
3. Gadzhula N.G. Individualna profilaktika kariesu zubiv u zhinok u periodi vagitnosti ta laktatsiyi: avtoref. dis. k. med. n: spets. 14.01.22 «Stomatologiya» / N.G. Gadzhula. - Lviv, 2009. - 18 s.
4. Denisenko L.N. Vliyanie zhelezodefitsitnoy anemii na sostoyanie polosti rta beremennyih zhenschin:avtoref. dis. na soiskanie nauch. stepeni kandidata med. nauk: 14.00.21 / L.N.Denisenko. - Volgograd, - 2007. - 24 s.
5. Ivanyushko T.P. Issledovaniya uslovno-patogennyih mikroorganizmov metodom PTsR v realnom vremeni u bolnyih parodontitom // T.P. Ivanyushko, L.V. Tumbinskaya, A.E. Donnikov // Stomatologiya. - No.5.- 2011. - S. 22-26.
6. Krechina E.K. Mikrotsirkulyatsiya v tkanyah desnyiparodonta / E.K. Krechina, V.I. Kozlov, V.V Maslov.- M., - 2007. - 75 s.
7. Kutsevlyak V.F. Poisk novyih podhodov v antenatalnoy profilaktike // V.F. Kutsevlyak, K.V. Bozhko, O.V. Lyubchenko [i dr.] // Stomatolog. - 2011. - No.5(155). - S.20-21.
8. Loginova N.K. Funktsionalnaya diagnostika v stomatologii // N.K. Loginova, E.K. Krechina, S.N. Ermolaev // - M., -2007. -S. 120.
9. Orehova N.S. Klinika, lechenie i profilaktika gingivita u beremennyih / N.S Orehova, E.A. Miheeva // Stomatologiya detskogo vozrasta i profilaktika. - 2007. - No.2. - S. 3 - 6.
10. Pat. na korisnu model No.47941 Ukrayina, MPK (2009) A61K 6/00. Sposib kompleksnogo likuvannya gingivitu vagitnih / T.O. Petrushanko, L.Y. Ostrovska. - No. u 200910313; zayavl. 12.10.09; opubl. 25.02.10, Byul.No.4.
11. Petrushanko T.O. Diferentsiyovana profilaktika ta likuvannya porushen gomeostazu kaltsiyu pri hvorobah zubiv ta tkanin parodonta / T.O. Petrushanko, L.Y. Ostrovska, I.O. Ivanitskiy // Informatsiyniy list pro novovvedennya v sistemi ohoroni zdorovya. - 2008. - No.109.
12. Romanova Yu.G. Obosnovanie primeneniya adaptogenarastitelnogo proishozhdeniya dlya povyisheniya zaschitnyih i mineralizuyuschihsvoystv v rotovoy polosti beremennyih zhenschin: dis. kand. med. nauk: 14.01.22 / Yu.G. Romanova. -Odessa, - 2000. - 136 s.
13. Sidorenko I.V. Osoblivosti klinichnogo perebigu, profilaktiki ta likuvannya zahvoryuvan parodonta u zhinok iz zvichnim nevinoshuvannyam vagitnosti: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. med. nauk: spets. 14.01.22 "Stomatologiya" / I.V. Sidorenko. - Poltava, -1994. - 18 s.
14. Simbirtsev A.S. Funktsionalnyiy polimorfizm genovregulyatornyih molekul vospaleniya / A.S. Simbirtsev, A.Yu. Gromova // Tsitokinyi i vospalenie. - 2005. - T.4, No.1. - S. 3-10.
15. Struev I.V. Temperaturnaya harakteristika parodonta v norme i patologii // I.V. Struev, V.N. Chinyak // Parodontologiya. -2007. - No.4 (45). - S. 13 - 15.
16. Studenikin V.M. Polivitaminnyie preparatyi i vitaminno-mineralnyie kompleksyi dlya beremennyih / V.M. Studenikin // Lechaschiyvrach. - 2007. - No.4. - S. 63 - 65.
17. Skryabina V.V. Sravnitelnaya otsenka informativnosti traditsionno analiziruemyih pokazateley obschego analiza krovi i leykotsitarnogo indeksa intoksikatsii u zhenschin s fiziologicheskim i oslozhnennyim techeniem beremennosti / V.V. Skryabina // Klinicheskaya laboratornaya diagnostika, No.12, - 2013. - S. 23-25.
18. Tolmacheva S.M. Stomatologicheskie zabolevaniya v period beremennosti i ih profilaktika / S.M. Tolmacheva, L.M. Lukinih. - M.: Meditsinskaya kniga, - 2005. - 150 s.
19. Horoshilov I.E. Pravilnoe pitanie beremennyih i kormyaschih zhenschin // Ginekologiya. - 2006. - T.08. - No.5. - S. 7-9.
20. Chumakova Yu.G. Obgruntuvannya printsipiv profilaktiki kariesu zubiv i zahvoryuvan parodontu u zhinok u rizni stroki vagitnosti: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. med. nauk: spets. 14.01.22 "Stomatologiya" / Yu.G. Chumakova. -K., - 1996. - 22 s.
21. Yakubova I.I. Progenez, abo pidgotovchiy etap do vagitnosti u stomatologa / I.I. Yakubova, O.V. Krizhalko, T.V. Shulgina // Ukrayinskiy stomatologichniy almanah. - 2007. - No. 1. - S. 71 - 74.
22. Yakubova I.I. Vprovadzhennya shemi dispanserizatsiyi vagitnih zhinok u stomatologa - pershiy krok do zberezhennya stomatologichnogo zdorov'ya materi i formuvanni yogo u ditini / I.I. Yakubova // Novini stomatologiyi. - 2012. - No.2. - S.56-
59.
23. Yakubova I.I. Analiz situatsiyi po nadannyu stomatologichnoyi dopomogi vagitnim zhinkam/ I.I. Yakubova // Visnik stomatologiyi. - 2012. - No.2. - S.62-64.
24. Ashworth C.J. Micronutrient programming of development throughout gestation / C.J. Ashworth, C. Antipas // Reproduction. - 2001. - Vol. 122. - P. 527-535.
25. Black R.E. Micronutrientis in pregnancy / R.E. Black // Br. J.Nutr. -2001. -T.85(2). -P. 193 - 197.
26. Harris R., Nicoll A.D., Adair P.M. Pine C.M. Risk factors for dental caries in young children: a systematic review of the literature // Communiti Dent Health. - 2004. - Vol.21(Suppl.). - P.71-85.
27.Russell M.W.Induction of the mucosal immune response / M.W. Russell,J.Mestecky // Rev.Infect. Dis. - 1988. - Vol. 10,№ 2. - P.440 - 446.
28.Russel M.W.Secretory immunity indefense against cariogenic Mutans Streptococci / M.W. Russel, G. Hajishengallis, Childers Michalek // Caries Res. - 1999. - № 33. - P. 4-15.
ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА У БЕРЕМЕННЫХ Островская Л. И.
Ранняя диагностика стоматологических заболеваний и эффективная их профилактика в период беременности, а также правильная тактика врача-стоматолога и акушер-гинеколога являются определяющими факторами повышения уровня стоматологического здоровья беременных. Значимость индивидуализированного подхода к профилактическим и лечебным мероприятиям особенно важна в период беременности, так как их эффективность обуславливает не только высокий уровень здоровья женщин, в том числе и стоматологического, но и профилактирует многочисленные патологические состояния и болезни будущего ребенка.
Ключевые слова: болезни пародонта, беременные женщины, диагностика, лечение.
Стаття надшшла 4.12.2015 р.
DIAGNOSIS AND TREATMENT OF PERIODONTAL DISEASE IN PREGNANT WOMEN Ostrovskaya L. I.
The early diagnosis of dental diseases and the effectiveness of their prevention during pregnancy, as well as the correct tactics of the dentists and obstetricians are the determining factors of improving the dental health of pregnant women. The importance of an individualized approach to preventive and curative interventions is particularly important during pregnancy because their effectiveness determines not only the high level of women's health, including dental, but also prevents of numerous pathological conditions and diseases of the unborn child.
Key words: periodontal disease, pregnant women, diagnostics, treatment.
УДК 616.89-008+616.211-089.844
ПСИХОЛОПЧШ АСПЕКТИ ЕСТЕТИЧНО1 РИНОПЛАСТИКИ
Анал1з лтературних джерел показав, що останшми роками активно вивчаються характеристики пащен™, яю звертаються до хiрургiв з метою виконання естетично! ринопластики. Доведено, що таю пащенти мають деяю особливосп психiчного стану i навт психiчнi розлади, яю можуть впливати на психолопчний результат оперативного втручання та потребують медикаментозно! та психотерапевтично! корекцп. Аналiз науково! л^ератури дав можливють припустити, що юнуе певна стутнь конгруентност у факторах, яю, ймовiрно, е предикторами несприятливих наслщюв операцп, а саме: демографiчнi чинники (чоловiча стать, молодий вк); психологiчнi/психiатричнi чинники (стан депресп або тривожноси, дисморфофобiя, розлад особистоси); особист проблеми (мотивоване переконання, що косметична хiрургiчна операщя може зберегти вщносини або усунути розбiжностi мiж партнерами); нереалютичш очiкування щодо результатiв операцi!; попередня хiрургiчна операцiя, якою пащент був незадоволений, а також мшмальш деформацп.
Ключов! слова: косметичш дефекта та деформацп носа, естетична ринопластика.
У сучасному свт вiдмiчаеться значне тдвищення iнтересу до естетики у житп людини. Одна з головних людських потреб - це бажання мати приемний зовнiшнiй вигляд, який вщповщав би певним естетичним нормам, що склалися в суспiльствi.
В кожну епоху у кожно! народностi, поколшня, соцiального прошарку формувались сво! уявлення про iдеальний людський образ. Але краса завжди, в першу чергу, пов'язувалась з обличчям. Якщо iншi частини тша можна сховати вщ навколишнiх, то обличчя завжди залишаеться вiдкритим. Тому навiть незначнi дефекти негативно позначаються на емоцшному сташ людей [3].
З естетично! точки зору однiею з найвиразшших частин обличчя е нiс. Американсью психологи, дослiджуючи рух очей при розмов^ встановили, що найбiльша увага стврозмовника зосереджуеться саме на дшянщ «оч>шс-рот» [23]. Дефект чи деформащя носа - патологiя, яка ^м фiзичного недолiку, призводить до психолопчно! травми, результатом яко! е змша якостi життя i соцiального функцюнування. Це проявляеться в обмеженнi сощальних контактiв, заниженнi самооцiнки, тривожностi, змш особистiсних установок та цiнностей [9, 25, 31].
За результатами дослщження К.РЫНр8, в якому брало участь бшьш нiж 500 осiб, встановлено, що дефекти носа, яю спонукають звертатися до пластичних хiрургiв, займають одне з провщних мiсць (37%) серед дефекпв тiла загалом, поступаючись лише шкiрi та волоссю [32]. Аналопчш данi приводять Ь. Ро^епеПе зi спiвав. (2006) за результатами !х дослiдження, пацiенти пластично! ирурги найбiльш часто повiдомляють про незадоволешсть розмiром або формою обличчя (35%), станом шюри (30%), носа (25%) [22].
В сучасному свт невпинно зростае кшьюсть факторiв, якi сприяють формуванню косметичних недолiкiв: спадковi та онколопчш захворювання, що потребують хiрургiчного втручання, травми, опiки, а також, безсумшвно, погiршення екологiчно! ситуацi!, що значно впливае на передчасне старшня та зовшшнш вигляд людини [1, 14].
