CC BY
54
лабораторних та клшчних штамах MÎKpoopraHÎ3MÎB дозволили розробити й лабораторно обгрунтувати покращену методику медикаментозно'1 обробки на етапi ендодонтично'1 терапiï зубiв у хворих з хрошчними формами верх1вкового перiодонтиту.
Ключовi слова: хронiчний перiодонтит, медикаментозна обробка, пробютик.
Стаття надiйшла 7.01.2014 р.
microorganisms have allowed to work out and substantiate an advanced method of medication processing of the root canals at the stage of endodontic therapy in patients with chronic forms of apical periodontitis.
Key words: chronic periodontitis, medication processing, probiotic.
Рецензент Ткаченко П.1.
УДК 579.862:618.2:618.4
ВПЛИВ СТРЕПТОКОКУ ГРУПИ В НА ПЕРЕБ1Г ВАГ1ТНОСТ1, ПОЛОГ1В ТА П1СЛЯПОЛОГОВОГО ПЕР1ОДУ У СГВ-ПОЗИТИВНИХ ВАГ1ТНИХ П1СЛЯ ЕКЗ
Вивчено nepe6ir BariTHOCTi та пологiв у СГВ-позитивних ваптних пiсля ЕКЗ на фош застосування рiзних схем профшактики та лiкування iнтраамнiального СГВ-iнфiкування плода. Встановлено, що загострення урогенiтальноï патологи тд час вагiтностi, безсумнiвно асощюеться з СГВ-колонiзацieю вагiтноï. При використант запропонованоï схеми лiкувально-профiлактичних заходiв штраамшального iнфiкування плода спостерiгаeться достовiрне зменшення кiлькостi вагiтних з ускладненнями тд час вагiтностi i пологiв.
Ключов1 слова: ЕКЗ, штраамшальне шфжування, стрептокок групи В, ваптшсть, пологи.
Робота е фрагментом НДР: «Дiагностика,лiкування,профiлактика порушень репродуктивного здоровя жшок pi3Hux вжових груп з прогнозуванням перебiгу вагтностi,пологiв та стану новонароджених» № держ. реестрацн №0110U005217.
Ваптш пащентки шсля ЕКЗ складають групу высокого ризику, в першу чергу, з невиношування ваптносп, розвитку гестозу i плацентарноï недостатносп. В 1/3 спостережень у ваптних шсля ЕКЗ в пологах бувають: несвоечасне вилиття навколоплщних вод та слабюсть родовоï дiяльностi [2].
Рядом дослщниюв [4,11] зазначено, що колошзащя урогенiтального тракту вагiтних стрептококом групи В також призводить до ускладнень перебiгу вагiтностi, таких як ïï переривання вагiтностi, хронiчна плацентарна недостатнють, гiпотрофiя плода, багатоводдя. У той же час, сьогодш в наукових колах не iснуе одностайност щодо значення СГВ у перебшу вагiтностi. Так, за даними ряду дослщниюв колонiзацiя вагiтних СГВ суттево не впливае на перебiг ваптносп [8,7]. Berner R. [12] зазначае, що колошзащя ваптних жшок СГВ суттево не впливае не тшьки на перебш ваптносп, але й на пологи та шсляпологовий перюд. Можливо, таю розбiжностi у розумшш цiеï проблеми зумовленi тим, як зазначае автор Садова Н.В. зi сшвавторами [8], що у жшок у перюд ваптносп S. agalactiae-шфекщя може бути як безсимптомною, так i ктшчно значущою з розвитком бактерiемiï, ендометриту, хорiоамнiонiту, запалення сечових i пологових шляхiв.
Метою роботи було вивчення перебiгу вагiтностi, полопв та пiсляпологового перiоду у СГВ-позитивних ваптних шсля ЕКЗ на фош застосування рiзних схем профшактики та лшування штраамшального СГВ-шфшування плода.
Матерiал та методи дослiдження.Проаналiзований стан 132 СГВ-позитивних ваптних шсля екстракорпорального заплщнення (ЕКЗ) вiком вiд 35 до 39 роюв, котрi усшшно отримали медичну допомогу з приводу лшування безплiддя методами ЕКЗ у Кшвському мiському центрi репродуктивно1' та перинатально!' медицини (КМЦРПМ) та 52 ваптних вщповщного вшу, що склали контрольну групу, ваптшсть у котрих наступила природним шляхом.
Серед 132 обстежених СГВ-позитивних ваптних виокремлеш 98 ваптних, у котрих перебш ваптносп був ускладненим за соматичним та акушерсько-гшеколопчним анамнезом (група корекцiï). З метою порiвняння загально вживаноï та розробленоï схеми профiлактики та лшування iнтраамнiального СГВ-iнфiкування плода, групу корекцп роздiлили на 2 паритетнi шдгрупи: основну та групу порiвняння (по 49 ваптних у кожнш груш).
До термшу вагiтностi 18-19 тижшв усi без винятку СГВ-позитивнi ваптш для збереження та пролонгацiï ваптносп пiсля проведеного ЕКЗ отримували: утрожестан, фолiеву кислоту та йодид катю [2,3]. За показами до лшування додавали: вiбуркол, актовегiн, дiпiрiдамол, еноксипарш натрiя, вiтамiн Е (токоферол) та аскорбшову кислоту.
Починаючи з 24 тижня вагiтностi були застосованi двi рiзнi схеми профiлактики та лшування штраамшального СГВ-шфшування плода у ваптних шсля ЕКЗ. До ваптних основноï групи (49 жшок) застосували традицшно прийняту схему, запропоновану та апробовану iз позитивним © Перебендюк Т.В., 2014 75
результатом у 2005 рощ Л.С. Шкобою, котра включала неспецифiчну arnrfaKTepianbHy профшактику та профшактику виникнення TORCH-шфекцш, а саме: дуфастон, кратал, асшрин, канефрон, пренатал та корегування мiкробiоценозy статевих шляхГв препаратом мiкожинaкс. Курс запропоновано! методики складав 10-14 днiв [9].
До групи порiвняння (49 жiнок) застосували розроблену нами схему: протягом усього термiнy вaгiтнi продовжували приймати за показами вище згaдaнi препарати, що були рекомендовaнi для всiх ваптних до строку вaгiтностi 18-19 тижшв, до котрих додавали препарати вщповщно термiнy вaгiтностi: матерну, iнтерферон 2а, або вiферон протягом 10 дшв, гiнофлор протягом 7 днiв та антибютики (пенiцилiн, або клiндaмiцин, або еритромщин, або вaнкомiцин) пiд час полопв за схемою пiсля 35-37 тижня вaгiтностi кожнi 4 години протягом 5 дшв або за 4 год. до полопв [13,14].
Для статистично! обробки отриманих даних використовували програмний математичний спецiaлiзовaний пакет STATISTICA-5, Excel Microsoft Office. Ощнку вiрогiдностi резyльтaтiв проводили за допомогою критерiю Ст'юдента. Рiзницю мiж порiвнювaльними величинами вважали достовiрною при р<0,05.
Результати дослiдження та ix обговорення. Встановлено, що переби- вaгiтностi у СГВ-позитивних вaгiтних пiсля ЕКЗ у дослщнш грyпi (132 ваптш) у 25-27 тижнiв гестaцii ускладнювався порiвняно з вaгiтними контрольно! групи: абсолютною СГВ-ректовагшальною колонiзaцieю (проти 15,4 % у контрольнш грyпi, р<0,001), високою частотою плацентарно! недостaтностi (65,91 % проти 1,92 % вщповщно, р<0,001), значним рiвнем гестaцiйноi анемп (59,85 % проти 13,5 % вщповщно, р<0,001), загрозою невиношування ваптносп (52,27 % проти 11,54 % вщповщно, р<0,001), загостренням yрогенiтaльноi патологи (34,85 % проти 1,92 % вщповщно, р<0,001), СГВ-бaктерiyрieю i гiпотрофiею плода (по 26,52 % проти 3,85 % вщповщно, р<0,001), прееклaмпсieю (22,73 % проти 1,92 % вщповщно, р<0,001) та загостренням соматично! пaтологii (21,21 % проти 3,85 % вщповщно, р<0,01).
Перебш вaгiтностi у СГВ-позитивних вaгiтних пiсля ЕКЗ в обох дослщжуваних групах (основнiй груш та груш порiвняння) у 25-27 тижшв гестацп ускладнювався, порiвняно з ваптними контрольно! групи, та не вiдрiзнявся мiж собою. Встановлена достовiрно бiльшa частота наступних ускладнень: у 6 рaзiв - за наявшстю материнсько! ректовaгiнaльноi СГВ-колонiзaцii (по 100 % у кожнш дослiджyвaнiй груш проти 15,4 % у контрольнш груш; р<0,001), загрозою невиношування вагггносп (73,47 % в основнш груш i 67,35 % у груш порiвняння проти 11,54 % у контрольнш груш, р<0,001) та aнемieю (79,59 % i 81,63 % проти 13,50 %, р<0,001; вщповщно); у 45 рaзiв - за плацентарною недостатшстю (91,84 % i 85,71 % проти 1,9 %; р<0,001; вщповщно); бiльше як у 20 рaзiв - за загостренням урогештально! пaтологii (48,98 % i 44,90 % проти 1,92 %, р<0,001; вщповщно); бiльше як у 9 рaзiв - за СГВ-бaктерiyрieю i гГпотроФГсю плода (по 36,73 % i по 34,69 % проти 3,85 %, р<0,001; вщповщно); бшьше як у 15 рaзiв - за прееклaмпсieю (32,65 % i 28,57 % проти 1,92 %, р<0,001; вщповщно), бiльше, шж у 7 рaзiв - за загостренням соматично! патологи (28,57 % i 28,57 % проти 3,85 %, р<0,001; вщповщно). Таю ускладнення, як гшоксГя плода (24,49 % в основнш груш та 26,53 % в груш порГвняння проти 0 %, р<0,001) та хорюамнюшт (по 8,16 % проти 0 %, р<0,05, вщповщно) взaгaлi не були виявлеш в контрольнш груш ваптних.
Таким чином, отримаш нами достовГрш вщмшносн у перебiгy ваптносп на момент гестaцii 25-27 тижшв мГж групами СГВ-позитивних вaгiтних шсля ЕКЗ та вaгiтними контрольно! групи дають пщстави для проведення вщповщних лiкyвaльних зaходiв, а вщсутшсть вщмшностей мГж обома групами СГВ-позитивних ваптних шсля ЕКЗ дають можливють порiвнювaти ефективнiсть рГзних лiкyвaльно-профiлaктичних схем штраамшального iнфiкyвaння плода, застосованих до кожно! з них.
Анaлiз ключного переб^у вaгiтностi у III триместрi порГвняно з II триместром гестaцii у СГВ-позитивних ваптних шсля ЕКЗ, свщчить про зменшення частоти ускладнень при !х корекцii за обома схемами. При застосуванш загально прийнято! схеми профшактики iнтрaaмнiaльного iнфiкyвaння плода у III тримес^ вaгiтностi порГвняно з II у СГВ-позитивних ваптних шсля ЕКЗ (основна група) у 5 рaзiв зменшилась частота прееклампсн (32,65 % проти 6,12 %, р<0,01) та у 2 рази - проявГв плацентарно! недостатносп (91,84 % проти 59,18 %; р<0,001; вщповщно), загрози передчасних полопв (73,47 % проти 44,9 %, р<0,01; вщповщно), анемп (79,59 % проти 34,70 %, р<0,01; вщповщно) та загострення урогештально! патологи (48,98 % проти 20,41 %, р<0,01; вщповщно).
При застосуванш розроблено! нами схеми попередження штраамшального шфшування плода у III триместрi ваптносп порГвняно з II у СГВ-позитивних ваптних шсля ЕКЗ (група порГвняння), клГшчний перебiг ваптносп характеризуеться достовГрним зниженням наступних ускладнень:
материнсько! ректовагшально! колошзаци у 7 разiв (100 % проти 14,29 %; р<0,001), хрошчно! плацентарно! недостатностi (85,71 % проти 32,65 %; р<0,001; вщповщно) та загострення урогештально! патологи (44,90 % проти 12,25 %, р<0,001; вщповщно) - у 4 рази, гшокси плода (26,53 % проти 8,16 %, р<0,05; вiдповiдно) та анеми (81,63 % проти 30,61 %, р<0,001; вiдповiдно) - майже у 3 рази, загрози передчасних пологiв (67,35 % проти 44,9 %, р<0,01; вiдповiдно) - майже у 2 рази.
Анатз отриманих результатiв перебiгу вагiтностi у СГВ-позитивних вагiтних пiсля лiкування безплiддя методом ЕКЗ свщчить про бiльшу ефектившсть запропоновано! нами схеми профiлактики штраамшального iнфiкування плода. Свiдченням полiпшення перебпу вагiтностi в групi порiвняння порiвняно iз основною групою вагiтних е вiдсутнiсть СГВ-бактерiурi! (0 % у груш порiвняння проти 14,29 % в основнш групi, р<0,01), а також достовiрне зменшення вияву материнсько! ректовагшально! колошзаци (14,29 % проти 93,88 %, р<0,001; вщповщно) - майже у 7 разiв, плацентарно! недостатност (32,65 % проти 59,18 %, р<0,01; вiдповiдно) - майже у 2 рази та гшокси плода (8,16 % проти 26,53 %, р<0,05; вщповщно) - майже у 3 рази.
На основi анатзу частоти та характеру ускладнень, котрi спостерiгались у пологах в груш порiвняння та основнiй груш, встановлено достовiрне покращання перебiгу полопв у СГВ-позитивних вагiтних шсля ЕКЗ за умови застосування новозапропоновано! схеми профiлактики iнтраамнiального iнфiкування плоду при: несвоечасному вилитп навколоплодових вод (14,29 % - в груш порiвняння проти 42,86 % в основнш груш; р<0,01); шдвищенш температури матерi в пологах до 38,0° С i бiльше (2,04 % проти 14,29 % вщповщно, р<0,05); тривалому iнтервалi (18 годин i бiльше) мiж розривом оболонок i початком пологiв (безводному перiодi) (4,08 % проти 22,45 %; р<0,01 вщповщно); настаннi передчасних пологiв, або передчасному розривi навколоплiдних оболонок (до 37 тиж.) (8,16 % проти 24,49 % вщповщно, р<0,05); виникненш аномалi! пологових сил (4,08 % проти 16,33 % вщповщно, р<0,05); та настаннi необхiдностi проведення ургентного кесарського розтину (14,29 % проти 42,86 %; р<0,01). Зазначимо, що в обох порiвнюваних нами групах, окрiм перерахованих ускладнень, перебiг полопв однаково (р>0,05) був ускладненим: порушенням життедiяльностi плода; розривом м'яких тканин пологових шляхiв; необхiднiстю епiзiотомi! та першеотомн та проведенням планового кесарського розтину.
Таким чином, за умови застосування новозапропоновано! лшувально-профшактично! схеми, прослщковано ч^ке покращення перебiгу пологiв у СГВ-позитивних ваптних пiсля ЕКЗ за рахунок достовiрного зменшення кiлькостi ваптних iз пiдвищеною температурою матерi (до 38 °С i бiльше) шд час пологiв (у 7 разiв); iз тривалим iнтервалом (18 годин i бiльше) мiж розривом оболонок i початком пологiв (у 5,5 разiв); з аномалiею пологових сил (у 4 рази); iз несвоечасним вилиттям навколоплодових вод, а також iз настанням передчасних пологiв, або передчасним розривом навколоплодових оболонок (до 37 тиж.) (у 3 рази) та вщсутшсть ургентного кесарева розтину.
Слщ вщм^ити достовiрно меншу кшьюсть виникнення ускладнень пiсляпологового перiоду в груш порiвняння СГВ-позитивних вагiтних шсля ЕКЗ порiвняно з основною групою за: ручною ревiзiею стiнок порожнини матки (40,82 % в груш порiвняння проти 65,31 % в основнш груш, р<0,05) та кровотечею в послщовому та ранньому шсляпологовому перiодах (0 % проти 10,20 %, р<0,05 вiдповiдно).
При штерпретаци даних щодо перебiгу вагiтностi, полопв i пiсляпологового перiоду у СГВ-позитивних ваптних шсля ЕКЗ ми виходили iз того, що отримана шформащя е вiдображенням впливу трьох факторiв: безплiддя, процедури ЕКЗ та колошзаци ректовагшальних шляхiв стрептококом групи В. Тому було проведено спробу виявити асоцiйованiсть цих факторiв з тим чи шшим ускладненням шляхом порiвняння наших даних з даними Шкоби Л.С. [9], котра вивчала перебш вагiтностi пiсля ДРТ на фош ризику iнтраамнiального iнфiкування плода, зумовленого порушенням мшробюценозу пiхви ваптних та наявшстю TORCH-iнфiкування та з даними Оганян К.А. [5], котра вивчала перебш ваптност у жшок iз незмiненою фертильнiстю з СГВ-колошзащею урогенiтальних шляхiв.
Спiльними факторами, як могли впливати на перебiг ваптност як у нашому дослiдженнi, так i у дослiдженнi Шкоби Л.В. [9] були безплщдя в анамнезi й застосування процедури ЕКЗ. Тому при наявносп достовiрних вiдмiнностей мiж групами за ускладненнями, ми вважали !х обумовленими СГВ-колонiзацiею, а ускладнення, за якими достовiрних вiдмiнностей не було виявлено, вважали обумовленими спшьними факторами: неплiддям i процедурою ЕКЗ. У результат такого аналiзу дшшли висновку, що такi ускладнення, як: плацентарна недостатшсть (36,74 % - за нашими даними проти 78,0 % - за даними Шкоби Л.С., при р<0,01), анемiя (34,7 % проти 62,0 % вщповщно, р<0,01) та загострення урогештально! патологи (20,41 % проти 38,0 %, при р<0,05) обумовлюються бiльшою мiрою саме фактором наявностi СГВ-колонiзацi! ваптно!, а не попереднiм станом, що призвiв до
безплщдя та необхщносп використання ЕКЗ, оскiльки була отримана достовiрна вiдмiннiсть у порiвнюваних нами даних [9].
Спшьним фактором, який мiг впливати на перебш вагiтностi як у нашому дослiдженнi, так i у дослщженш Оганян К.А. [5] була СГВ-колошзащя. Вiдмiннiсть мiж групами полягала у тому, що у вагiтних, яких обстежували ми, були безплiддя в анамнезi й застосування процедури ЕКЗ, а ваптш, котрих обстежувала названий автор, були з незмшеною фертильшстю. Тому ми звертали увагу на т данi, де не було виявлено достовiрних вiдмiнностей (р>0,05), тим самим тдтверджуючи роль СГВ-колошзаци. В результатi такого аналiзу дшшли висновку, що такi ускладнення, котрi виникали пiд час вагiтностi, як: загроза передчасних пологiв (44,9 % - за нашими даними проти 46,8 % - за даними Оганян К.А., при р>0,05), гiпотрофiя плода (22,45 % проти 12,8 % вщповщно, при р>0,05) та загострення урогештально! патологи (20,41 % проти 10,1 % вщповщно, р>0,05) обумовлюються бiльшою мiрою саме фактором наявносп СГВ-колошзаци ваптно!, а не попередшм станом, що призводить до безплщдя та необхщност використання ЕКЗ, оскшьки не було отримано достовiрних вiдмiнностей мiж названими даними [5].
Таким чином, нашi даш, а також данi авторiв Оганян К. А. [5] та Шкоби Л. С. [9] вказують на те, що iз всiх перерахованих ускладнень лише загострення урогештально! патологи безсумшвно асоцiюeться з СГВ-колонiзацieю ваптно!. Слiд зауважити, що за даними Струк В.Ф. [6] ризик штранатального iнфiкування плода значно пiдвищуeться при недiагностованих гострих i хронiчних урогештальних iнфекцiях. Ускладнення, що можуть виникнути тд час вагiтностi, такi як анемiя ваптно! та гiпотрофiя плода, теж асощюються з наявнiстю СГВ-колошзаци, але безапеляцiйно стверджувати це неможливо, оскiльки у Шкоби Л. С. вщсутш данi щодо наявностi гшотрофи плода пiд час вагiтностi, а в Оганян К. А. вщсутш даш щодо наявносп анеми у обстежених вагiтних. Такi ускладнення, що можуть виникати тд час ваптносп як загроза передчасних пологiв, хрошчна плацентарна недостатнiсть, маловоддя та багатоводдя обумовлеш впливом всiх трьох факторiв, що аналiзували, а саме: безплщдя, ЕКЗ та наявшстю СГВ-колошзаци. Отже, ми схиляемось до думки, що СГВ-колошзащя ваптних впливае на перебш !х вагiтностi, а застосування запропоновано! нами схеми профiлактики iнтраамнiального шфшування плода суттево покращуе перебiг ваптносп.
Грунтуючись на отриманих нами даних щодо переб^у пологiв та шсляпологового перiоду СГВ-позитивних вагiтних пiсля ЕКЗ, ми подшяемо думку ряду авторiв про негативний вплив стрептококу групи В. Так, Оганян К.А. зi сшвавторами [4], Айламазян Е.К. зi спiвавторами [1] зазначають, що у СГВ-позитивних ваптних у пологах вiдмiчаеться порушення життедiяльностi плода, ранне та передчасне вилиття навколоплiдних вод, тдвищення температури матерi пiд час полопв, передчаснi та стрiмкi пологи, а тсляпологовий перiод при стрептококовiй В-шфекци перебiгае з таким ускладненням як субшволющя матки. У той же час, при використанш новозапропоновано! схеми можна досягти суттевого зменшення кшькосп вагiтних iз пiдвищеною температурою матерi (до 38 °С i бшьше) пiд час пологiв, iз тривалим iнтервалом (18 годин i бшьше) мiж розривом оболонок i початком полопв, з аномалiею пологових сил, iз несвоечасним вилиттям навколоплодових вод, а також iз настанням передчасних полопв, або передчасним розривом навколоплодових оболонок (до 37 тиж.) та вщсутносп ваптних iз ургентним кесаревим розтином. Зменшення кшькосп ваптних iз зазначеними ускладненнями в пологах забезпечуе зниження ризику iнтранатального СГВ-iнфiкування.
Пюляпологовий перiод у СГВ-позитивних вагiтних тсля ЕКЗ був ускладнений ручним вщдшенням плаценти i видiленням послiду, субшволющею матки, ручною ревiзiею стiнок порожнини матки та кровотечею в послщовому та ранньому пiсляпологовому перiодах. У груш порiвняння спостерiгалось достовiрне зниження частоти ручно! ревiзil стiнок порожнини матки (майже у 2 рази), а кровотечi в послщовому та ранньому шсляпологовому перiодах не було. Проведене нами дослщження пiдтвердило даш Оганян К.А. [4] про те, що перебш шсляпологового перюду при стрептококовш В-шфекци нерiдко ускладнюеться субшволющею матки: у шсляпологовому перiодi у 21,7 % породшь основно! групи та 18,37 % породшь у груш порiвняння (р>0,05) були виявлеш такi змiни. Таким чином, отримаш результати свiдчать на користь зниження ризику штранатального розвитку СГВ-асоцшованих процешв при застосуваннi новозапропоновано! лiкувально-профiлактично! схеми.
Отримаш нами даш вказують на те, що бшьшють ускладнень перебшу ваптносп у СГВ-позитивних ваптних тсля ЕКЗ обумовлеш не стшьки фактором колошзаци СГВ i процедурою ЕКЗ, як попередшм станом оргашзму жшки, а саме станом !! репродуктивно! системи, соматичним та
акушерсько-гшеколопчним анамнезом. В той же час, ускладнення полопв та шсляпологового перiоду обумовлеш, бiльшою мiрою, СГВ-колонiзацiею вагiтних.
Отже, у СГВ-позитивних ваптних шсля ЕКЗ таю ускладнення перебпу вагiтностi, полопв та шсляпологового перюду як: хорюамнюшт вагiтних, СГВ-бактерiурiя, ректовагiнальна колонiзацiя, наявшсть температури матерi у пологах вщ 38 °С i вище, тривалий iнтервал (18 годин i бшьше) мiж розривом оболонок i початком полопв (безводний перюд), передчаснi пологи, або передчасний розрив навколоплщних оболонок (до 37 тиж.) можна вважати факторами ризику штраамшального та штранатального СГВ-iнфiкування плода та новонародженого i знаходять свое пiдтвердження у рядi наукових публiкацiй [75; 10].
1. Клжчний перебiг вагiтностi у СГВ-позитивних ваптних шсля ЕКЗ iз високим ризиком штраамшального СГВ-шфшування до проведення лiкувально-профiлактичних заходiв характеризуеться абсолютною наявшстю СГВ-ректовагiнально! колонiзацi!, високою частотою плацентарно! недостатностi (65,91 %), значним рiвнем гестацiйно! анемi! (59,85 %), загрозою невиношування вагiтностi (52,27 %) та загостренням урогенiтально! урогенiтально! патологi! (34,85 %). Серед виявлених ускладнень лише загострення урогенiтально! патологi! пiд час ваптносп однозначно асоцiюеться з СГВ-колошзащею ректовагiнальних шлях1в вагiтних пiсля ЕКЗ.
2. Застосування розробленого та запропонованого комплексу лiкувально-профiлактичних заходiв ведення СГВ-позитивних ваптних шсля екстракорпорального заплiднення дозволив достовiрно знизити частоту вияву материнсько! ректовагiнально! колонiзацi! до 14,29% (проти 93,88% - при загальноприйнятiй схемi ведення вагiтних); СГВ-бактерiурiю до 0 (проти 14,29%); плацентарно! недостатност до 32,65 % (проти 59,18%); гшоксн плода до 8,16 % (проти 26,53%).
3. Ктшчний перебш полопв на фош застосування розробленого та запропонованого комплексу лшувально-профшактичних заходiв ведення СГВ-позитивних ваптних шсля екстракорпорального заплщнення iз високим ризиком iнтраамнiального СГВ-шфшування характеризуеться зменшеням частоти ускладнень пологового перюду за: несвоечасним вилиттям навколоплодових вод до 14,29 % (проти 42,86 % при загальноприйнятому веденш); передчасними пологами, або передчасним розривом навколоплодових оболонок у термш ваптносп до 37 тижшв - до 8,16 % (проти 24,49 %); тривалим штервалом (18 i бшьше годин) мiж розривом оболонок i початком пологiв - до 4,08 % (проти 22,45 %); виникненням аномалш пологових сил - до 4, 08 % (проти 16,33 %); шдвищенням температури матерi в пологах до 38 градуав i бiльше - до 2,04 % (проти 14,29 %), внаслщок чого абдомшальне розродження досягало 14,29 % (проти 42,86 % при загальноприйнятому веденш).
4. Клшчний перебш шсляпологового перюду на фош застосування розробленого та запропонованого комплексу лшувально-профшактичних заходiв ведення СГВ-позитивних ваптних шсля екстракорпорального заплщнення iз високим ризиком СГВ-шфшування характеризуеться зменшенням частоти ускладнень шсляпологового перюду за: частотою ручно! ревiзi! стшок порожнини матки до 40,82 % (проти 65,31 % при загальноприйнятому веденш) та частотою виникнення акушерських кровотеч до 0 (проти 10,20 %).
Перспективи подальших дослгдженнь. Отримаш результаты тдтверджують ефектившсть застосування новозапропонованоХ схемы л^вання, на основi котроХ в подальшому будуть розроблеш практичт рекомендацй щодо попередження штраамшального та штранатального СГВ-тф^вання плода та новонародженого, що дозволить зменшити частоту твазивних форм Б. аgalactiae-захворювань у новонароджених дтей.
1. Айламазян Э. К. Акушерство / Э. К. Айламазян, В. И. Кулаков, В. Е. Радзинский [и др.]// - М. : ГЭОТАР-Медия, - 2009. - С. 881 - 885.
2. Макаров И. О. Ведение беременности после ЭКО (клиническая лекция) / И. О. Макаров // Гинекология. - 2010. - Т. 12, № 2. - С. 16 - 20.
3. Макаров И. О. Пути снижения репродуктивных потерь / И. О. Макаров // Репродуктивная эндокринология. - 2013. - № 1 (9). - С. 95 - 97.
4. Оганян К. А. Влияние стрептококков группы В, колонизирующих урогенитальный тракт беременных, на течение и исход беременности / К. А. Оганян, О. Н. Аржанова, С. Л. Зациорская [и др.] // - Петрозаводск, 2005. - С. 148 - 150.
5. Оганян К. А. Течение и исход беременности при колонизации мочеполового тракта женщин стретококками группы В и Б: автореф. дис. на соискание уч. степени к. мед. наук: спец. 14.00.01 ,Акушерство и гинекология" / К. А. Оганян // - СПб, -2008. - 17 с.
6. Струк В. Ф. Вплив бактер1ального вагшозу на шфжування плода 1 новонародженого при невиношуванш ваптносп / В. Ф. Струк // Пед!атр!я, акушерство та пнеколопя. - 2001. - № 4 (386). - С. 110 - 113.
7. Суворов А. Н. Течение и исход беременности при колонизации урогенитального тракта женщин стрептококками группы В, содержащими гены ЗЗРВ Ымейства / А. Н. Суворов, А. М. Савичева, О. Н. Аржанова [и др.] // Журнал акушерства и женских болезней. - 2006. - № 2. - С. 47 - 52.
8. Садова Н. В. Диагностика, профилактика и лечение перинатальной Streptococcus agalactiae инфекции / Н. В. Садова, А. Л. Заплатников, О. Ю. Шипулина [и др.] // Мать и дитя. Педиатрия. - 2011. - № 22. - С. 1334 - 1336.
9. Шкоба Л. С. Профшактика штраамшального шфжування у ваптних тсля допом1жних репродуктивних технологш: автореф. дис. на здоб. наук. ст. к. мед. наук : спец. 14.00.01 «Акушерство та пнеколопя» / Л.С. Шкоба // - К., 2005. - 19 c.
10. Apgar B. S. Prevention of Group B Streptococcal disease in the newborn / B. S. Apgar, G. Greenberg, G. Yen // Am. Fam. Physician. - 2005. - Mar.1, Vol. 71(5). - Р. 903 - 910.
11. Baltimore R. S. Early-onset neonatal sepsis in the era of group В streptococcal prevention / R. S. Baltimore, S. M. Huie, J. I. Meek [et al.] // Pediatrics. - 2001. - Vol. 108. - Р. 1094-1098.
12. Berner R. Group B-Streptococcus during pregnancy and infancy / R. Berner //Curr. Opin. Infect. - 2002. - Vol. 15. - P. 307 - 313.
13. Centers for Disease Control and Prevention: Prevention of perinatal group B streptococcal disease // Morbid Mortal Weekly Rep. - 2002. - Vol. 51. - Р. 1 - 22.
14. Committee on infectious diseases and committee on fetus and newborn. Recommendations for the prevention of perinatal Group B Streptococcal (GBS) disease // Pediatrics. - 2011. - № 1. - Р. 128:000.
15. Schrag S. Prevention of perinatal group B streptococcal disease. Revised guidelines from the CDC / S. Schrag, R. Gorwitz, K. Fultz-Butts [et al.] // MMWR Recomm. Rep. - 2002. - Vol. 51 (RR-11). - P. 1 - 22.
ВЛИЯНИЕ СТРЕПТОКОККА ГРУППЫ «В» НА ТЕЧЕНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ, РОДОВ И ПОСЛЕРОДОВОГО ПЕРИОДА У СГВ-ПОЛОЖИТЕЛЬНЫХ БЕРЕМЕННЫХ ПОСЛЕ ЭКО Перебендюк Т.В.
Изучено течение беременности и родов у СГВ-положительных беременных после ЭКО на фоне применения различных схем профилактики и лечения интраамниального СГВ-инфицирования плода. Установлено, что обострение урогенитальной патологии во время беременности, несомненно ассоциируется с СГВ-колонизацией беременной. При использовании предложенной схемы лечебно-профилактических мероприятий интраамниального инфицирования плода наблюдается достоверное уменьшение количества беременных с осложнениями во время беременности и родов.
Ключевые слова: ЭКО, интраамниальное инфицирование, стрептококк группы В, беременность, роды.
Стаття надшшла 15.01.2014 р.
IMPACT OF GROUP B STREPTOCOCCUS ON THE MOTION OF PREGNANCY, LABOR AND POSTPARTUM PERIOD OF GBS-POSITIVE PREGNANT AFTER IVF Perebenduk T.V.
The motion of pregnancy and labor at GBS-positive pregnant women after IVF against application of various schemes of prevention and treatment of intra-uterine GBS-infection of a fetus is studied. It is established that the exacerbation of urogenital pathology during pregnancy, undoubtedly associates with GBS-colonization of the pregnant woman. When using the offered scheme of treatment-prophylactic actions of intra-uterine infection of a fetus reliable reduction of number of pregnant women with complications is observed during pregnancy and labor.
Key words: IVF, intra-uterine infection, group B streptococcus, pregnancy, labor.
Рецензент Лiхачов В.К.
РОЛЬ РЕГУЛЯЦП Р1ВНЯ 1НТЕРЛЕЙК1Н1В У РЕАЛ1ЗАЦП ПЕРЕБ1ГУ ГОСТРОГО ГН1ЙНОГО П1ДНИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО ЛИМФАДЕН1ТУ У Д1ТЕЙ
В стата наведено клтачну характеристику переб^у гострого гншного тднижньощелепного лiмфаденiту у дтей та представлено динамжу змши рiвнiв про- та протизапальних штерлейюшв в ротовш рщиш та сироватщ кровi при включенш до складу протокольних заходiв препарату цитоюнового ряду полюксидошя. Отримаш результати дають можливють стверджувати про його виражену iмуномоделюючу дто, що дае змогу використовувати його i при шших нозолопчних формах гншного запалення.
Ключов! слова: д1ти, л1мфадешт, полюксидонш.
Робота е фрагментом НДР «Комплексне дотдження генетично обумовлених особливостей МЕ-кБ опосередковано! сигнальной трансдукцй, що визначаерозвиток хрошчного системного запалення у хворих на метаболiчний синдром та цукровий дiабет 2-го типу», державний реестрацшний номер 011Ш 001774.
Цитокши, в першу чергу, регулюють 1мунну вщповщь на р1вш тканинних структур за участю р1зних формених елеменпв кров1, ендотелда, сполучно! тканини 1 ештелда. Захист на мюцевому р1вш розвиваеться шляхом формування типово! запально! реакцп з !! класичними проявами: виникненням набряку, почервоншням, появою больового синдрому та порушенням функци. В результат! у хворого тдвищуеться температура тша, як один ¡з прояв1в мехашзму захисту, адже бшьшють м1крооргашзм1в повшьшше розмножуються при цьому, а кл1тини, яю виконують захисну функщю стають бшьш активш при такш температур! [11,13].
В остант роки все часпше увагу дослщниюв привертае питання вивчення вмюту цитоютв в р1зних бюлопчних субстратах, яю являються д1агностичними та прогностичними маркерами при ряд1 захворювань. Зокрема, представлеш результати комплексного дослщження компоненпв системи
© Ткаченко П.1., Вестна Л.Е., Доброскок В.О., 80
Микитюк М.В., 2014
