CC BY
21
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 618.177-089.888.11:616.981.21 ПЕРЕБЕНАЮК Т.В.
Внницький нацюнальний медичний ун/верситет iменi M.I. Пирогова
KOAOHi3AUiß СТРЕПТОКОКАМИ ГРУПИ В УРОГЕНТАЛЬНОГО ТА РЕКТАЛЬНОГО ШЛЯШ ВAГiТHИX i3 ВИAiKУВAHИМ BE3nAiAAßM ШЛЯХОМ 3АСТОСУВАННЯ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО 3AПAiAHEHHЯ
Резюме. Проведено зктавлення частоти колошзаци урогентального та ректального шляхiв вагтних стрептококами групи В мiж жтками з нормальною i вiдновленою репродуктивною функщею шляхом застосування екстракорпорального заnлiднення. Встановлена вiрогiдно бльша частота тфшування стрептококами групи В жток тсля екстракорпорального заплiднення порiвняно з вагтними з незмi-неною фертильнстю. Максимальна частота колонiзацii стрептококами групи В урогентального та ректального шляхiв вагтних з вiдновленоюрепродуктивною функщею спостерзаеться у IIi IIIтриместрах вагiтностi. Методом вибору встановлення колотзащ вагтних стрептококами групи В е комбi-нована проба II.
Ключовi слова: вагтт, екстракорпоральне заплiднення, стрептококи групи В, триместр вагiтностi.
Вступ
У зв'язку з успехами медицини в галуз1 репродук-тивних технологш та депопулящею населення, що спостер1гаеться сьогодш, зростае науковий штерес до проблеми виношування ваптност1 та безпечно-го материнства тсля подоланого безплщдя [3, 5]. У той же час розширення обсягу i характеру швазив-них медичних втручань, у тому числ1 з вщновлення репродуктивно! функцИ ж1нок, призводить до широкого застосування антибактер1альних препарат1в. Антиб1отикотерап1я та антибютикопрофшактика сприяють збгльшенню к1лькост1 1мунокомпромен-тованих пац1енток, що зумовлюе рют хрон1чних екстраген1тальних захворювань i призводить до еволюцп етюлопчно! структури тяжких шфекцш в акушерств1 та пнеколоп! [6]. Сьогодн1 вважаеться, що в етюлогп тяжких бактер1альних 1нфекц1й роль грампозитивних i грамнегативних умовно-патоген-них м1крооргашзм1в р1внозначна, що обумовлено пщсиленням рол1 м1кроорган1зм1в роду Streptococcus spp. [6]. Слщ зауважити, що серед представниюв даного роду стрептококи групи В (СГВ) до 60-х ро-юв вважали за нешк1длив1 для людини сапроф1ти i лише в останш десятил1ття вони потрапили в поле зору науковщв, зважаючи на !х встановлений пато-генний потенщал. Тобто погляд на природу i роль СГВ у житт1 людини еволющонував вщ надання !м статусу умовно-патогенних до вкрай небезпечних.
Ця бактерiя здатна вражати шкiру, центральну не-рвову систему, серце, легеш тощо [12].
Природним резервуаром для СГВ (Str.аgalactiae) е шлунково-кишковий тракт, а пряма кишка — потен-цшним джерелом вагшально'1 колонiзацГi, СГВ вись ваеться з пгхви у 10—30 % ваптних [15]. Мюцем ло-катзацп СГВ е також слизова оболонка носоглотки.
Даний мжрооргашзм вщповщальний за виник-нення тсляпологових iнфекцiй ендометрiя, сечо-вивiдних шляхiв, головного мозку, а також розви-ток сепсису i ускладнень тсля кесаревого розтину. Вщомо, що найбшьш частою причиною iнфекцiй як у ваптних, так i новонароджених, особливо недоно-шених, е Str.agalactiae.
Так, потрапляючи в порожнину матки, навколо-плiднi води, сечовi шляхи або розрiзи матки пiсля абдомiнального розродження, частота якого особливо висока тсля процедури екстракорпорального заплщнення (ЕКЗ), СГВ призводить до шфшуван-ня: хорюнамшошту, пiсляпологового ендометриту (80—90 %) або тсляпологового сепсису. Потрапляючи в оргашзм новонародженого пщ час полопв, у рядi випадкiв зумовлюють неонатальний сепсис, особливо за умови довгого безводного пром1жку.
© Перебендюк Т.В., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Бшьше як 40 % неонатальних шфекцш, що розви-нулись у перш1 3 доби життя (так звана рання атака), обумовлеш саме СГВ. Найбшьш часто вони вража-ють недоношених д1тей [1].
Окр1м того, частота шфжування СГВ поступово зростае i в структур1 1нфекц1йно-запальних захво-рювань починае пос1дати ч1льне мюце. Так, у Hi-меччин1 близько 10 % ваптних колон1зован1 СГВ, в Англ!! та США — вщ 10 до 40 %, у Бельги — вщ 13 до 25 %. У 38 % новонароджених СГВ е причиною ранньо! неонатально! шфекц!! [14].
Зважаючи на в1дсутн1сть в Укра!ш даних скри-н1нгу ваг1тних п1сля ЕКЗ на шф1кування стрептоко-ками групи В, нами сформульована мета дослщжен-ня — встановити частоту колошзацп уроген1тального та ректального шлях1в стрептококами групи В як фактора ризику розвитку 1нтраамн1ального шфь кування ваптних 1з вщновленою репродуктивною функц1ею тсля екстракорпорального запл1днення з урахуванням триместру ваптносп та р1зних техн1к вщбору проб для культурального досл1дження.
MaTepiaA та методи
Пщ спостереженням у 2010—2012 рр. перебували 232 жшки (загальна група ваг1тних п1сля ЕКЗ) вжом вщ 35 до 39 роюв, як1 усп1шно отримали медичну до-помогу з приводу л1кування безплщдя методами до-пом1жних репродуктивних технолог1й у Ки!вському м1ському центр1 репродуктивно! та перинатально! медицини (КМЦРПМ). У 100 ваитних СГВ виляний не був, а 132 ваптш становили дослщну групу, в якш вис1яли СГВ, серед них у 98 ваптних переб1г вагггносп чи полог1в був ускладненим (основна гру-па), а у 34 ваптних (група пор1вняння) ускладнень не вщзначали. 1з 98 ваг1тних основно! групи 21 (21,4 %) пребувала у I триместр1 ваг1тност1, 39 (39,8 %) — у II i 38 (38,8 %) — у III триместр1 ваг1тност1. Конт-рольну групу становили 52 ваптш вщповщного в1ку з нормальною репродуктивною функщею, з яких у
10 ваптних був виявлений СГВ. Сшввщношення ва-г1тних контрольно! групи за триместрами ваптносп було пор1внянним з основною групою: 12 (23,1 %) перебували в I триместр! ваптносп, 20 (38,5 %) — у
11 i 20 (38,5 %) — у III.
У вск ваптних були взят! по 4 проби: вапнальна, комбшована проба I (вщб!р матер!алу з пхви та сеч! до одше! проб!рки), комбшована проба II (вщб!р ма-тер!алу з прямо! кишки та шхви до одше! проб!рки) та проба сеч!. Загальна кшьюсть проб становила 1136.
Заб!р матер!алу для бактерюлопчного досль дження проводили зг!дно з рекомендац!ями CDC, що були опублжоваш в 1996 роц! та переглянут! в 2002 та 2010 роках [9, 10, 16].
Вагтальний вщб!р проби здшснювали шляхом провертання тампона вщ вапнально! ст!нки на се-редню частину склеп!ння.
Ректальний вщб!р проби зд!йснювали за допомо-гою стерильного тампона, що вставляли на 1,5—2 см в анальний сфшктер i м'яко провертали, роблячи 1—2 оберти, щоб торкнутись анальних склетнь.
Комбтовану пробу I отримували шляхом забору сеч! та видшень шхви до одше! проб!рки.
Комбтовану пробу II отримували за методом 2 тампошв шляхом вщбору матер!алу з прямо! кишки та шхви до одше! проб!рки.
Шсля забору кожно! з проб тампони обережно дютавали та занурювали до стерильно! проб!рки з транспортним середовищем для подальшого пос!ву в!д!браного матер!алу зг!дно з рекомендац!ями СDС [9].
Уранц! тсля ретельного туалету зовн!шн!х ста-тевих оргашв у стерильний посуд збирали середню порц!ю в!льно випущено! ceni в кшькосп 3—5 мл. Попм сечу вис!вали на кров'яний агар бактер!аль-ною кал!брованою петлею д!аметром 2 мм за Голдом та паралельно — на рщке поживне середовище (цу-кровий бульйон !з додаванням сироватки велико! рогато! худоби). Якщо концентрац!я стрептокок!в В була невеликою, то рют СГВ ощнювали у цукровому бульйон! за його помутншням, а пот!м знову бакте-р!альною кал!брованою петлею д!аметром 2 мм за Голдом переавали на кров'яний агар. Слщ вщзна-чити, що при дослщженш сеч! на наявшсть збудни-к!в уроген!тальних шфекцш проба могла збертати-ся до 18 годин при +4 °С.
З метою д!агностики СГВ застосовували культу-ральний метод, рекомендований CDC [9], з поавом матер!алу на поживне селективне середовище LIM-бульйону з кров'ю овець, налщиксовою кислотою i гентам!цином. Стрептококи групи В ростуть при температур! 37 °С на кров'яному агар! й продукують аро-бш муко'!дн! колонГ!, оточен! зоною бета-гемо-л!зу. При культивуванн! в анаеробних умовах вони забарвлюють поживне середовище в оранжево-чер-воний кол!р.
На незбагаченому селективному середовищ! LIM-бульйону проби культивували при температур! 36 ± 1 °C протягом 36 годин. Дал! певну кшьюсть ви-с!вали на 5% овечий кров'яний агар, а через 24 годи-ни потенцшш колон!! СГВ ощнювали за наявшстю та шириною зони бета-гемол!зу [8].
У випадку, якщо СГВ не визначали, поав реш-кубували i досл!джували повторно через 48 годин.
Отриманий цифровий матер!ал оброблений за допомогою сучасних метод!в статистичного анал!зу (програмний математичний спещал!зований пакет Statistica 5, Excel Microsoft Office). Ощнку вiрогiд-ностi результапв проводили за допомогою критер!ю Стьюдента. Рiзницю м!ж порiвнянними величинами вважали вiрогiдною при р < 0,05.
Резуёьтати та обговорення
Результата розподшу вагiтних за наявнiстю або вщсутшстю колонiзацi! СГВ уроген!тального та ректального шлях!в вагiтних iз нормальною й вщ-новленою репродуктивною функщею наведеш в табл. 1. Встановлено, що iз 232 жiнок загально! групи, у яких вагiтнiсть настала тсля лжування безплiддя методами ЕКЗ, у 132 (56,9 %) жшок був ви^ний СГВ. 1з 52 ваптних контрольно! групи
з нормальною фертильнiстю СГВ виявлений у 10 (19,2 %) жшок (табл. 1).
На вщмшу вiд групи вагiтних iз нормальною фертильнiстю, в якш СГВ був виявлений у кож-но! п'ято! ж1нки, у ваптних пiсля ЕКЗ колонiзацiя стрептококом виявлена практично у кожно! друго! ж1нки. Отриманi данi свiдчать на користь бшьш ви-соко! частоти шфжування СГВ урогенiтального та ректального шлях1в вагiтних пiсля застосування ЕКЗ порiвняно з вагiтними iз нормальною репро-дуктивною функцieю.
Виявлений факт узгоджуеться з вiдомостями щодо бшьш вiрогiдно частих порушень мжробюце-нозу пкви та безсимптомно! бактерiурГi у пащенток iз вилiкуваним безплщдям в анамнезi (консервативно, оперативно та, особливо, тсля застосування вщновних репродуктивних технологiй), н1ж у ж1нок iз нормальною фертильнiстю [2]. На змши стану мiкробiоценозу статевих шлях1в жшок тсля ДРТ, що проявляються зниженням кiлькостi лакто-, бь фiдобактерiй, молочнокислих стрептококiв i ростом стафiлококiв, уреа- i мiкоплазм, хламiдiй, ешерихiй вказуе Л.С. Шкоба [7].
Слщ вщзначити, що штами СГВ на кров'яному агарi проявляли рiзну гемолiтичну активнють, що оцiнювали за шириною зони бета-гемолiзу. Юль-кiсть вагiтних тсля л^вання безплщдя методами ДРТ, у яких були виявленi типовi штами СГВ iз тонкою зоною бета-гемолiзу менше 1 мм, становила 69,8 %. У 13,0 % ваптних гемолiз був вщсуттм, що дало змогу вщнести виявленi штами СГВ до неге-молiтичних. 1нтенсивно гемолiтичнi штами, колони яких шдукували досить широку (3—4 мм) зону бета-гемолiзу, були встановленi в 17,2 % ваптних тсля ЕКЗ. У контрольнш груш типовi штами виявлет в 85,7 % ваптних iз нормальною фертильнiстю, не-
гемолггичт — в 6,2 %, а штенсивно гемолiтичнi — у 8,1 % випадюв. 6 повiдомлення щодо наявност негемолiтичних СГВ у ваптних у межах 1—4 % [11, 17]. Таким чином, у ваптних, лжованих iз приводу безплщдя методами ДРТ, штенсивно гемолггичт штами виявлет у бтьшого вщсотка ж1нок (17,2 %) порiвняно з контрольною групою (8,1 %).
Встановлено, що з 132 ваптних тсля л^вання безплщдя методами ЕКЗ, у яких висiяли СГВ, у 98 (74,2 %) вагггних (основна група) перебiг ваптносп супроводжувався рядом ускладнень, а у 34 (25,8 %) вагiтних (група порiвняння) вагiтнiсть перебрала без ускладнень, що дае змогу говорити про безсимп-томне носшство СГВ.
Вщомо, що результати вияву СГВ-колошзацп залежать у тому чи^ i вiд бiоматерiалу, що пщля-гае бактерiологiчному дослiдженню. В кра!нах СНД найчастiше дослщжують сечу та вапнальний умiст [4, 7], у той час як у рящ захщних кра!н поряд iз за-гальновживаними методами дослiдження посiвiв сеч^ вагiнального та цервiкального вмiсту вагоме мюце посiдають дослiдження посiвiв iз ректального шляху [13, 10], у зв'язку з чим нами проведений порiвняльний аналiз частоти вияву СГВ залежно вщ дослщжуваного бiоматерiалу з урахуванням наяв-ностi або вщсутносп ускладнень перебiгу вагiтностi.
Результати дослщження видшень шхви, прямо! кишки та сечi у ваптних iз вщновленою репродуктив-ною функцiею методами ЕКЗ залежно вщ наявностi або вщсутносп ускладнень наведенi в табл. 2.
Дат, наведет в табл. 2, свщчать, що СГВ iз найбшьшою частотою виявляються при проведен-нi комбшовано! проби II як у жшок тсля ЕКЗ iз ускладненим (94,9%) i неускладненим (91,2 %) пе-ребiгом вагiтностi, так i у вагiтних iз нормальною репродуктивною функщею з наявнiстю СГВ (80 %).
Таблиця 1. Розподл ваптних ¡з нормальною та вщновленою репродуктивною функщею з наявнстю або вщсутшстю колошзацн урогентального та ректального шлях'в стрептококами групи В
Колошзащя СГВ Контрольна група (ваптш з нормальною репродуктивною функщею) (п = 52) Загальна група (BariTHi тсля ЕКЗ) (n = 232)
1 2
Виявлена, n (%) 10 (19,2) 132 (56,9)*
Не виявлена, n (%) 42 (80,8) 100 (43,1)
Примтка: * — р12 < 0,05.
Таблиця 2. Розподл ваптних ¡з нормальною та вдновленою репродуктивною функщею, урогентальний та ректальний шляхи яких колошзоват стрептококами групи В,
за результатами рiзних проб
Групи ваптних Сеча Вапнальнапроба Комбшована проба 1 Комбшована проба II
Ваптш з вщновленою репродуктивною функщею
1 2 3 4
Основна група (n = 98) (%) 25 (25,5) 57 (58,2) 16 (16,3) 93 (94,9)*
Група порiвняння (n = 34) (%) 5 (14,7) 23 (67,7) 6 (17,6) 31 (91,2)*
Контрольна група з наявнютю СГВ (n = 10) (%) Ваптш з нормальною репродуктивною функщею
3 (30) 3 (30) 1 (10) 8 (80)**
Примтки: * - р1-4 < 0,05; р3-4 < 0,05; ** - р3-4 < 0,05.
1з вагiнального вмiсту вагiтних пiсля ЕКЗ не-залежно вiд наявностi чи ввдсутносп ускладнень СГВ видiляють бшьш часто (58,2 i 67,7 % ввдпо-вiдно), нiж iз сечi (25,5 i 14,7 % вщповвдно). У ва-гiтних iз нормальною репродуктивною функцieю вищезазначено! закономiрностi не виявлено. 1з 10 вагiтних контрольно! групи, у яких був виаяний СГВ як у сеч^ так i у вагiнальному секретi, СГВ були виявлен з однаковою частотою (по 30,0 % — по 3 вагггш).
Одночасно в сечi та у вапнальному секретi (ком-бiнована проба I) СГВ виявляеться з найменшою частотою незалежно вщ попереднього стану репро-дуктивно! функцп ж1нки: у 16,3 % ваптних пiсля ЕКЗ iз наявнiстю ускладнень, у 17,6 % — без ускладнень ваптносп та у 10 % ваптних iз нормальною фертильшстю при безсимптомному носiйствi СГВ. Зазначимо, що К.А. Оганян [4], наводячи данi щодо частоти вияву СГВ у ж1нок iз нормальною фертильшстю, також вiдмiчае, що з найменшим вiдсотком СГВ виявляються при одночасному вiдборi проби сечi та вагiнального вмiсту (2,2 ± 1,5 %) порiвняно з окремо вщбраними пробами сечi (11,0 ± 3,3 %) i вагiнального вмюту (13,2 ±3,5 %).
Таким чином, отримаш данi пiдтверджують прiоритетнiсть способу вияву колошзацп вагiтних стрептококами групи В за допомогою комбшовано! проби II, а саме вщбору матерiалу з прямо! кишки та пкви двома тампонами до одше! пробiрки з подаль-шим посiвом на поживне середовище.
Вiдомо, що частота позитивного результату бак-терiологiчного дослщження на СГВ е рiзною не лише залежно вщ дослщжуваного бiоматерiалу, але й вщ термiну ваптносп, в якому проводять досль дження [9].
Результати дослiдження частоти колошзацп СГВ залежно вщ способу вщбору проб та термiну ваптносп наведенi в табл. 3.
Встановлено, що максимальна частота колошзацп стрептококами групи В як урогештального, так i ректального шлях1в ваптних з вщновленою репродуктивною функщею та наявнiстю ускладнень спостерiгаеться у II i III триместрах ваптносп за результатами проб сечi (28,9 i 26,3 % проти 19,0 % вщповщно), вапнально! проби (63,2 i 60,5 % проти
47.6 % вщповщно) та комбшовано! проби II (89,7 i
94.7 % проти 57,1 %, р < 0,05, вщповщно) (табл. 3). Слщ вщзначити, що лише за комбшованою пробою I (одночасно в сечi i у видiленнях пкви) максимальна колонiзацiя СГВ спостерпаеться у I три-местрi ваптносп (33,3 % проти 10,5 i 13,2 %). Отже, за отриманими нами даними, найбiльш доцiльно проводити бактерюлопчне дослiдження вагiтних на предмет СГВ-колошзацп у термiнi вагiтностi 35—37 тижшв.
Висновки
1. Колонiзацiя урогештального та ректального шляхiв ваптних стрептококами групи В вища у жшок iз вiдновленою репродуктивною функщею шсля ЕКЗ (56,9 % випадюв) порiвняно iз ж1нками з нормальною репродуктивною функщею (19,2 % ви-падюв) iз переважанням iнтенсивно гемолггичних штамiв (17,2 проти 8,1 % вщповщно).
2. Частота вагiтних шсля лжування безплщдя методами ЕКЗ, у яких виаваеться СГВ з урогештального та ректального шляхiв, а перебп вагiтностi ускладнюеться, становить 74,2 %.
3. Стрептококи групи В часпше видшяються iз вагiнального секрету (58,2 i 67,7 %) ваптних шсля ЕКЗ, нж iз сечi (25,5 та 14,7 % вщповщно) незалежно вiд наявностi/вiдсутностi ускладнень у вагггних з вiдновленою репродуктивною функщею. У ваптних iз нормальною репродуктивною функщею жшок тако! закономiрностi не встановлено: в урогенiталь-ному та ректальному шляхах СГВ виявляються з однаковою частотою як у сеч^ так i у вагiнальному секретi (по 30 %). Одночасно в сечi та у вапнальному секрет (комбшована проба I) СГВ виявляеться з найменшою частотою незалежно вщ попереднього стану репродуктивно! функцп жшки: у 16,3 % ваптних шсля ЕКЗ iз наявнiстю ускладнень, у 17,6 % — без ускладнень ваптносп та у 10 % ваптних iз нормальною фертильшстю при безсимптомному носшст СГВ.
4. Найбшьш шформативною i достатньою для дiагностики колошзацп ваптно! стрептококами групи В е комбшована проба II, що полягае в одночасному вiдборi матерiалу з прямо! кишки та вапни двома тампонами до одше! пробiрки.
Таблиця 3. Розподл ваптних ¡з вщновленою репродуктивною функщею та ускладненим переб1гом ваптносл, урогентальний та ректальний шляхи яких колошзоваш стрептококами групи В, у р1зн1
термши вагтност
Групи ваптних СГВ
Сеча Вагшальна проба Комбшована проба 1 Комбшована проба II
Триместр I II III I II III I II III I II III
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Основна група (98 ваптних) 4 (19,0) 11 (28,9) 10 (26,3) 10 (47,6) 24 (63,2) 23 (60,5) 7 (33,3) 4 (10,5) 5 (13,2) 12 (57,1) 35 (89,7)* 36 (94,7)*
Примтка: * - р10-11 < 0,05 / р10-12 < 0,05.
5. Максимальна частота колошзаци урогешталь-ного та ректального шляхiв вагiтних стрептококами групи В iз вiдновленою репродуктивною функцiею спостерiгаеться у II i III триместрах вагiтностi.
Перспективи подальших розробок
Подaльшi розробки будуть спрямованi на ви-вчення СГВ як основно! причини виникнення вну-тршньоутробно! iнфекцГi й розвитку патологи ва-гiтностi та новонароджених.
Список л1тератури
1. Амниотические воды. Амниотическая оболочка и инфекции / О.Л. Антонова, И.Т. Говоруха, А.А. Железная [и др.]//Инфекции в акушерстве и гинекологии: Практ. руководство / Под ред. В.К. Чайки. — Донецк: Альматео, 2006. — С. 311-346.
2. Говоруха И.Т. Влияние нарушений эубиоза влагалища, урогенитальных и ТОЯСН-инфекций на течение беременности и родов у пациенток с излеченным бесплодием в анамнезе / И.Т. Говоруха // Медико-сощальт проблеми сш1. — 2010. — Т. 15, № 1. — С. 17-24.
3. Нарушения микробиоценоза урогенитального тракта: грани проблемы, перспективы коррекции и профилактики / М.Б. Хамошина, В.Е. Радзинский, А.С.Календжян [и др.]// Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. — 2009. — Т. 8, № 5. — С. 69-74.
4. Оганян К..А. Течение и исход беременности при колонизации мочеполового тракта женщин стретококками группы В и D: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.00.01 «акушерство и гинекология» /К..А. Оганян. — СПб., 2008. — 22 с.
5. Патоморфологические и цитогенетические аспекты ранних потерь беременности у женщин после преодоленного бесплодия/В.К. Чайка, И.Т. Говоруха, С.Б. Арбузова [и др.]// Утверситетська клжка. — 2010. — Т. 6, № 1—2. — С. 16-19.
6. Подзолкова Н.М. Тяжелые бактериальные инфекции в акушерстве и гинекологии/Н.М. Подзолкова, Т.И. Никитина// Инфекции и антимикробная терапия. — 2004. — Т. 6, № 3.
7. Шкоба Л.С. Профыактика штраамтального шфжування у вагтних тсля доnомiжних репродуктивних технологш: Ав-
тореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.00.01 «акушерство та гшекологы»/Л.С. Шкоба. — К., 2005. — 19с.
8. Шуляк Б.Ф. Инфекция стрептококка группы В, методы ее лабораторной диагностики и профилактики / Б.Ф. Шуляк // Медицинский алфавит. — 2010. — № 2.
9. Centers for Disease Control and Prevention: Prevention of perinatal group B streptococcal disease // Morbid Mortal Weekly Rep. - 2002. - Vol. 51. - P. 1-22.
10. Comparison of different sampling techniques and of different culture methods for detection of group B streptococcus carriage in pregnant women /Nabil A El Aila, Inge Tency, Geert Claeys [et al.]// BMC Infectious Diseases. — 2010. — Vol. 10. — P. 285.
11. Evaluation of methods to increase the sensitivity and timeliness of detection of Streptococcus agalactiae in pregnant women/S.B. Overman, D.D. Eley, B.E. Jacobs, J.A. Ribes// J. Clin. Microbiol. — 2002. — Vol. 40(11). — P. 4329-4331.
12. Gardam M.A. Group B streptococcal necrotizing fasciitis and streptococcal toxic shock-like syndrome in adults / M.A. Gardam, D.E. Low, R. Saginur//Arch. Intern. Med. — 1998. — Vol. 158. — P. 1704-1708.
13. Gupta C. Comparison of two culture media and three sampling techniques for sensitive and rapid screening of vaginal colonization by group B streptococcus in pregnant women / C. Gupta, L.E. Briski // J. Clin. Microbiol. — 2004. — Vol. 42(9). — P. 3975-3977.
14. Nandyal R.R. Update on group B streptococcal infections: perinatal and neonatal periods/R.R. Nandyal// J. Perinat. Neonatal. Nurs. — 2008. — Vol. 22, № 3. — P. 230-37.
15. Regan J.A. Vaginal Infections and Prematurity Study Group. The epidemiology of group B streptococcal colonization in pregnancy / J.A. Regan, M.A. Klebanoff, R.P. Nugent // Obstet. Gynecol. — 1991 — Vol. 77. — P. 604-610.
16. Verani J.R. Prevention of perinatal group B streptococcal disease-revised guidelines from CDC 2010 / J.R. Verani, L. McGee, S.J. Schrag//MMWR Recomm. Rep. — 2010. — Vol. 59 (RR-10). — P. 1-36.
17. Use of GBS media for rapid detection of group B streptococci in vaginal and rectal swabs from women in labor / M. Votava, M. Tejkalova, M. Drabkova [et al.] // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. — 2001. — Vol. 20(2). — P. 120-122.
Отримано 16.03.13 □
Перебендюк Т.В.
Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
КОЛОНИЗАЦИЯ СТРЕПТОКОККАМИ ГРУППЫ В УРОГЕНИТАЛЬНОГО И РЕКТАЛЬНОГО ПУТЕЙ
БЕРЕМЕННЫХ С ВЫЛЕЧЕННЫМ БЕСПЛОДИЕМ ПУТЕМ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ОПЛОДОТВОРЕНИЯ
Резюме. Проведено сопоставление частоты колонизации урогенитального и ректального путей беременных стрептококками группы В у женщин с нормальной и восстановленной репродуктивной функцией путем применения экстракорпорального оплодотворения. Установлена достоверно большая частота инфицирования стрептококками группы В женщин после экстракорпорального оплодотворения по сравнению с беременными с неизмененной фертильностью. Максимальная частота колонизации стрептококками группы В урогенитального и ректального путей беременных с восстановленной репродуктивной функцией наблюдается во II и III триместрах беременности. Методом выбора для установления факта колонизации беременных стрептококками группы В является комбинированная проба II.
Ключевые слова: беременные, экстракорпоральное оплодотворение, стрептококки группы В, триместр беременности.
Perebendyuk T.V.
Vinnytsya National Medical University named after M.I. Pyrogov, Vinnytsya, Ukraine
COLONIZATION BY GROUP B STREPTOCOCCUS OF THE UROGENITAL AND RECTAL TRACTS OF PREGNANT WOMEN WITH CURED INFERTILITY BY APPLYING IN VITRO FERTILIZATION
Summary. The authors carried out a comparison of the frequency of colonization of the urogenital tract and the rectum by group B streptococci in pregnant women with normal and reduced reproductive function through the use of in vitro fertilization. We established a significantly higher incidence of group B streptococcal infection of women after in vitro fertilization compared with pregnant women with unchanged fertility. The maximum frequency of group B streptococcal colonization of the urogenital tract and the rectum of pregnant women with restored reproductive function are observed in the II and III trimester of pregnancy. The method of choice to establish the fact of colonization of group B streptococci in pregnant women is a combined sample II.
Key words: pregnant women, in vitro fertilization, group B streptococci, trimester of pregnancy.
