CC BY
21
УДК 618.3+618.14 Воробш В. Д.
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ВАГ1ТНОСТ1 ТА ПОЛОГ1В У Ж1НОК З ЕНДОМЕТР1ОЗОМ
ДВНЗ «1вано-Франшський нацiональний медичний уыверситет», м. 1вано-Франювськ
Гештальний ендометроз е гiнекологiчною патолог'ею, яка часто приводить до ускладнень геста-цйного пероду та впливае на стан плода та новонародженого. Мета досл'дження. Проаналiзувати особливостi перебгу вагтностi та пологiв у жнок з гештальним ендометрозом. Матерiали та методи. Проведено аналiз перебгу вагтностi та пологiв у 103 вагтних жiнок з д'агнозом гента-льного ендометрозу в анамнезi, як становили основну групу. 30 практично здорових вагтних жi-нок без вказаного дагнозу склали контрольну групу. Результати. Середнй вк жiнок в групi контролю становив 28,57±0,76 рок'т, в основнш - 30,58±0,51. При вивченн анамнезу вагтних з ендоме-трозом можна вдмтити значне поширення iншоУ г'теколог'чноУ патологи, серед якоУ переважали хроычы запальн процеси придатюв матки (х2=11,22, р<0,001) та непл'ддя (х2=14,87, p<0,001). Зве-ртае на себе увагу достов'рно пдвищений в'дсоток оперативних втручань на репродуктивних органах у осб з ендометрозом, висока частка артифiцiальних та мимовльних аборт'т. Серед ускладнень геста^йного пероду в основнш груп частше всього зустр'чались патологiя фетоплацен-тарного комплексу - плацентарна дисфунк^я (х2=13,77, р<0,001), мало- та багатоводдя (х2=4,49, р=0,03), а також затримка розвитку плода та загроза переривання ваг'тност'!. Однак, сл'д вдм'-тити, що при оцнц функцонального стану фетоплацентарного комплексу вже в 18-20 тижнв ге-стацУУ у 14 (13,59 %) вагтних основноУ групи в'дм'чено першi ознаки компенсованих порушень стану плода та плаценти. У жнок основноУ групи на фон високого ступеня перинатального ризику та 6i-льшого в 'дсотку ускладнень пд час вагтностi в 'дзначена висока частота дистресу плода в пологах (х2=3,77, р=0,05), кесаревого розтину (х2=8,24, р=0,04) та оперативного пологорозршення за-галом (х2=12,84, р<0,001). Висновок. Отже, як показали результати ретельного анал'зу проведеноУ кл1'н1'чно'У характеристики перебгу ваг 'тност'!, пологiв i стану новонароджених, вагiтнi з ендомет-розом в анамнезi становлять високий ступнь ризику щодо розвитку порушень в фетоплацентар-ному комплекс, а саме плацентарноУ дисфункцУ, мало- та багатоводдя, а також дистресу плода в пологах та оперативного пологорозршення.
Ключов1 слова: ендометрюз, ваптнють, пологи, патолопя.
Дана робота е фрагментом НДР кафедри акушерства та гшекологП' iм. I. Д. Ланового 1вано-Франювського нацонального медичного унiверситету «Клiнiко-патогенетичнi шляхи зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я та перина-тальних ускладнень жнок Прикарпаття» (державний реестра^йний № 0114U004747).
Вступ
Сьогодн поширення ендометрюзу серед жъ нок репродуктивного вку становить 5-10 % [1], а за деякими даними його частота складае до 45 % [2]. Проблема неплщдя при ендометр^ активно вивчаеться та виршуеться. Однак, при цьому е необхщнють в широкому застосуванн гормональних препара^в, рiзних методик допо-мiжних репродуктивних технологш [3,4]. Все це, безперечно, несе значне навантаження на орга-шзм жшки до ваптносп та пщ час неТ, приводить до ускладнень гестацшного перюду та впливае на стан плода та новонародженого [5, 6].
Мета дослщження
Проаналiзувати особливосл переб^у вагггнос-т та полопв у жшок з геытальним ендометрюзом.
Матерiали та методи
Проведено аналiз переб^у ваптносп та полопв у 103 ваптних жшок з дiагнозом гениального ендометрюзу в анамнезу як становили основну групу. 30 практично здорових ваптних жшок репродуктивного вку без вказаного дiагнозу склали контрольну групу. Дiагноз ендометрюз вста-новлювали на основi наказу № 319 МОЗ УкраТни [1]. Ва вапты спостер^ались вщповщно до наказу № 417 МОЗ УкраТни [7]. У 29 (28,16 %) жшок
основноТ групи ваптнють настала внаслщок за-стосування рiзних видiв допомiжних репродуктивних технологш.
Для статистичноТ обробки результат вико-ристовували програму Stаtistica 6.0. Вирахову-вали середню арифметичну величину (М), стан-дартну похибку середнього (т), вiрогiднiсть рiз-ниць результат дослщження (р), критерш х2. Рiзницю мiж величинами, як порiвнювали, вва-жали достовiрною при р<0,05.
Результати та 1х обговорення
Середнш вк жшок в груш контролю становив 28,57±0,76 рош, в основнш - 30,58±0,51. Хоча частка оаб в активному репродуктивному вiцi переважала в обох групах, вона була значно бн льшою серед здорових ваптних (25 оаб (83,33 %)), шж серед хворих з ендометрюзом (63 жшки (61,17 %); х2=4,16, р=0,04). Раннш репродуктив-ний вк мали 3 (10,00 %) ваптних в контрольнш груш та 15 (14,56 %) - в основнш, шзнш - вщповщно 2 (6,67 %) та 25 (24,27 %) оаб.
При вивченн анамнезу ваптних з ендометрн озом можна вщм^ити значне поширення шшоТ гшеколопчноТ патологи, серед якоТ переважали хроычы запальн процеси придатш матки (в 3,20 рази часпше (55 (53,39 % оаб); х2=11,22, р<0,001), ыж у здорових обстежених (5 (16,67 %)) та неплщдя (40 (38,83 %) оаб проти вщсут-
АктуальН проблеми сучасно! медицины
2
шх таких в контролi (х =14,87, р<0,001)). Звертае на себе увагу достовiрно пiдвищений вiдсоток оперативних втручань на репродуктивних органах (з приводу позаматково' ваптносп, кист до-даткiв матки, апоплексп яечникiв) - 13 (12,62 %) осiб в основы груш, тодi як у жшок в групi контролю таких втручань не було. ^м того, хiрурriч-нi втручання саме з приводу гениального ендо-метрюзу мали 58 (56,31 %) па^енток. Пщтвер-дженням обтяженого репродуктивного анамнезу у жшок з ендометрюзом е висока частка артифн цiальних та мимовтьних абортiв. Так, якщо в контрольнш групi артифiцiальнi аборти за ба-жанням жiнки було виконано у 5 (16,67 %) об-стежених, а мимовiльнi викиднi констатовано у 4 (13,33 %), то в основнш групi цi показники стано-вили вiдповiдно 30 (29,13 %) та 29 (28,16 %). Крiм того, аборт, що не вщбувся, мав мiсце у 8
Пщтвердженням перерахованих вище особ-ливостей ключного перебiгу гестацiйного перн оду е високий рiвень рiзноманiтних ускладнень при пологорозрiшеннi (табл. 2). У жшок основно' групи на фон високого ступеня перинатального ризику та бтьшого вiдсотку ускладнень пiд час ваптносп вiдзначена висока частота дистресу плода в пологах (х2=3,77, р=0,05), кесаревого розтину (х2=8,24, р=0,04) та оперативного поло-горозрiшення загалом (вагшальш оперативнi пологи + кесарiв розтин) - 50 (48,54 %) випадкiв
Практично всi новонародженi контрольно' групи (26 (86,67 %) народились в задовтьному станi за оцшкою за шкалою Апгар, 4 (13,33 %) -в легкiй асфксп. Тодi як в основнiй групi цi показники становили вщповщно 77 (74,76 %) та 21 (20,39 %), а 5 (4,85 %) немовлят народились в тяжкш асфксп. Поряд з цим, у 6 (5,83 %) дiтей основно' групи було констатовано внутршньо-утробне шфкування, у 12 (11,65 %) - затримка розвитку плода.
Серед основних ускладнень пюляпологового перiоду у 27 (26.21 %) жiнок основно' групи мож-на вiдмiтити ттьки пiдвищену частку ппогалактп
(7,77 %) жiнок з ендометрiозом. Такi дат вказу-ють на наявнiсть взаемозв'язку мiж ендометрю-зом та шшими варiантами патологи репродуктивной системи як в наших спостереженнях, так i в дослщженнях iнших науков^в [8,9].
В контрольнiй групi в^^чено поодинокi ви-падки раннього токсикозу, загрози переривання вагiтностi, а також анемш (табл. 1). В основнш груш часлше всього зустрiчались патолопя фе-топлацентарного комплексу - плацентарна дис-функцiя (х2=13,77, р<0,001), мало- та багатовод-дя (х2=4,49, р=0,03), а також затримка розвитку плода та загроза переривання ваптносп, анемiя. Однак, слiд вiдмiтити, що при оцшц функцюна-льного стану фетоплацентарного комплексу вже в 18-20 тижшв гестаци у 14 (13,59 %) вагiтних основно' групи вiдмiчено першi ознаки компен-сованих порушень стану плода та плаценти.
Таблиця 1
Перебг вагimносmi у обстежених вагiтних (абс., %)
проти 3 (10,00 %) в контролi (х2=12,84, р<0,001). Показами до оперативного пологорозршення в контрольнш груш два випадки дистресу плода та один - вщсутнють ефекту вщ корекцп слабкостi пологово' дiяльностi, а у вагiтних основно' групи переважали поеднання показань у одые! родiллi - дистрес плода, вщсутнють ефекту вщ корекцп аномалiй пологово' дiяльностi, акушерськi кро-вотечi пщ час пологiв, обтяжений гiнекологiчний та репродуктивний анамнез.
Таблиця 2
Перебг полог':в у обстежених вагтних (абс., %)
2
проти 2 (6,67 %) здорових породть (х =4,12, р=0,04).
Висновок
Отже, як показали результати ретельного аналiзу проведено' ктычно' характеристики пе-ребiгу ваптносп, пологiв i стану новонародже-них, ваптш з ендометрiозом в анамнезi станов-лять високий ступiнь ризику щодо розвитку по-рушень в фетоплацентарному комплексу а саме розвитку плацентарно' дисфункци (х =13,77, р<0,001), мало- та багатоводдя (х2=4,49, р=0,03), а також дистресу плода в пологах (х2=3,77,
Ускладнення ваптност Контрольна група (п=30) Основна група (п=103)
Токсикоз 1 половини вагiтностi 5 (16,67) 28 (27,18)
ПреекпампЫя легкого ступеня 2 (6,67) 17 (16,50)
Загроза мимовiпьного викидня 5 (16,67) 32 (31,07)
Загроза передчасних полопв 4 (13,33) 24 (23,30)
Анемiя 11 (36,67) 58 (56,31)
Плацентарна дисфунк^я 5 (16,67) 59 (57,28)
Затримка розвитку плода - 15 (14,56 )
Мало-, багатоводдя 2 (6,67) 28 (27,18)
Ускладнення полопв Контрольна група (п=30) Основна група (п=103)
Передчасш пологи - 9 (8,74)
Передчасний розрив плодових оболонок 3 (10,00) 19 (18,45)
Аномалп пологово'' дiяльностi 3 (10,00) 15 (14,56)
Дистрес плода 2 (6,67) 26 (25,24)
Вакуум-асшра^я плода/акушерсью щипц 1 (3,33) 13 (12,62)
Акушерськ кровотечi - 8 (7,77)
Кесарiв розтин 2 (6,67) 37 (35,92)
Том 18, Випуск 3 (63) 45
р=0,05), кесаревого розтину (х =8,24, р=0,04) та
оперативного
пологорозр1шення
загалом
(Х-12,84, р<0,001).
Перспективи подальших дослiджень
Плануеться досл1дження гормональних особ-ливостей при ваптносп у ж1нок з ендометрюзом
в анамнез!.
References
Order # 319 of Ministry of Health of Ukraine. 06.04.2016. "Management of patients with endometriosis". [Electronic resource] - Way of access: URL:
http://moz.gov.ua/ua/por1al/dn_20160406_0319.html. - Title from the screen.
Exacoustos C, Manganaro L, Zupi E. Imaging for the evaluation of endometriosis and adenomyosis. Best Prac Res Clin Obstet Gynaecol. 2014; 28 (5):655-81. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2014.04.010. Carassou-Maillan A, Pouly JL, Mulliez A, Dejou-Bouillet L, Gremeau AS, Brugnon F, Janny L, Canis M. Adverse pregnancy outcomes after Assisted Reproduction Technology in women with endometriosis. Gynecol Obstet Fertil. 2014 Apr; 42 (4): 210-5. doi:10.1016/j.gyobfe.2014.01.012.
Li H, Zhu HL, Chang XH, Li Y, Wang Y, Guan J, Cui H. Effects of Previous Laparoscopic Surgical Diagnosis of Endometriosis on Pregnancy Outcomes. Chin Med J (Engl). 2017 Feb; 130(4):428-433. doi: 10.4103/0366-6999.199840.
Berlac JF, Hartwell D, Skovlund CW, Langhoff-Roos J, Lidegaard
0. Endometriosis increases the risk of obstetrical and neonatal complications. Acta Obstet Gynecol Scand. 2017 Jun;96(6):751-60. doi: 10.1111/aogs.13111.
Harada T, Taniguchi F, Onishi K, Kurozawa Y, Hayashi K, Harada T; Japan Environment & Children's Study Group. Obstetrical Complications in Women with Endometriosis: A Cohort Study in Japan. PLoS One. 2016 Dec; 11 (12):e0168476. doi: 10.1371/journal.pone.0168476.
Order # 417 of Ministry of Health of Ukraine. 15.07.2011. "About the organization of ambulatory obstetric and gynecological care in Ukraine". [Electronic resource] - Way of access: URL: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20110715_417.html. - Title from the screen.
Amalinei C, Päväleanu I, Lozneanu L, Balan R, Giu§cä SE, Cäruntu ID. Endometriosis - insights into a multifaceted entity. Folia Histo-chem Cytobiol. 2018; 1(2):61-82. doi: 10.5603/FHC.a2018.0013. Augoulea A, Alexandrou A, Creatsa M, Vrachnis N, Lambrinoudaki
1. Pathogenesis of endometriosis: the role of genetics, inflammation and oxidative stress. Arch Gynecol Obstet. 2012; 286(1):99-103. doi: 10.1007/s00404-012-2357-8.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ И РОДОВ У ЖЕНЩИН С ЭНДОМЕТРИОЗОМ Воробий В. Д.
Ключевые слова: эндометриоз, беременность, роды, патология.
Введение. Генитальный эндометриоз является гинекологической патологией, которая часто приводит к осложнениям гестационного периода и влияет на состояние плода и новорожденного. Цель исследования. Проанализировать особенности течения беременности и родов у женщин с гениталь-ным эндометриозом. Материалы и методы. Проведен анализ течения беременности и родов у 103 беременных женщин с диагнозом генитального эндометриоза в анамнезе, которые составили основную группу. 30 практически здоровых беременных женщин без указанного диагноза вошли в контрольную группу. Результаты. Средний возраст женщин в группе контроля составлял 28,57±0,76 года, в основной - 30,58±0,51. При изучении анамнеза беременных с эндометриозом можно отметить широкое распространение другой гинекологической патологии, среди которой преобладали хронические воспалительные процессы придатков матки (х2=11,22, р<0,001) и бесплодие (х2=14,87, p<0,001). Обращает на себя внимание достоверно повышенный процент оперативных вмешательств на репродуктивных органах у лиц с эндометриозом, высокая доля артифициальних и самопроизвольных абортов. Среди осложнений гестационного периода в основной группе чаще всего встречались патология фе-топлацентарного комплекса - плацентарная дисфункция (х2=13,77, р<0,001), мало- и многоводие (Х2=4,49, р=0,03), а также задержка развития плода и угроза прерывания беременности. Однако, следует отметить, что при оценке функционального состояния фетоплацентарного комплекса уже в 18-20 недель гестации у 14 (13,59 %) беременных основной группы отмечено первые признаки компенсированных нарушений состояния плода и плаценты. У женщин основной группы на фоне высокой степени перинатального риска и большого процента осложнений во время беременности отмечена высокая частота дистресса плода в родах (х2=3,77, р=0,05), кесаревого сечения (х2=8,24, р=0,04) и оперативного родоразрешения в общем (х2=12,84, р<0,001). Вывод. Итак, как показали результаты тщательного анализа проведенной клинической характеристики течения беременности, родов и состояния новорожденных, беременные с эндометриозом в анамнезе составляют высокую степень риска развития нарушений фетоплацентарного комплекса, а именно плацентарной дисфункции, мало- и многоводия, а также дистресса плода в родах и оперативного родоразрешения.
Summary
CHARACTERISTCS OF THE COURSE OF PREGNANCY AND LABOR IN WOMEN WITH ENDOMETRIOSIS Vorobii V. D.
Key words: endometriosis, pregnancy, labour, pathology.
Introduction. Genital endometriosis is a type of the gynaecological pathology, which often leads to complications during the gestational period and affects the state of the fates and newborn. The aim of this study was to analyze the characteristics of the course of pregnancy and labour in women with genital endometriosis. Materials and methods. The study was based on the analysis of the course of pregnancy and labour in 103 pregnant women with histories of genital endometriosis, which made up the basic group. 30 healthy pregnant women without this diagnosis made up the control group. Results. The average age of women in the control group was 28.57±0.76 years, and in the basic one this was 30.58±0.51 years. By studying the anamnesis of pregnant women with endometriosis, one can note the wide spread of other gynaecological diseases, among which the chronic inflammatory processes of the uterine appendages (x2 =11.22, p<0.001)
4
5
6
7
8
2
9
3
AKTya&BHi npoSAeMH cynacHoi' MeAHUHHH
2
and infertility (x =14.87, p<0.001) prevailed. It is necessary to point out that there is a significantly increased percentage of operative procedures on reproductive organs in persons with endometriosis, as well as high rate of artificial and spontaneous abortions. The commonest complications that occur during the gestation in the basic group include the pathology of fetoplacental complex - placental dysfunction (x2=13.77, p<0.001), oligo- and polyhydramnios (x2=4.49, p=0.03), foetal growth retardation and the threatened miscarriages. However, it should be stressed that the assessment of the functional state of the foetoplacental complex in 18-20 weeks of gestation revealed the early signs of compensatory changes of the foetus and placenta state in 14 (13.59 %) pregnant women of the basic group. The women of the basic group against the background of the high prenatal risk and the high rate of pregnancy complications were diagnosed to have the high frequency of foetal distress in labor (x2=3.77, p=0.05), caesarean section (x2=8.24, p=0.04) and during operative delivery (x2=12.84, p<0.001). Conclusion. Thus, the results of scrutinizing the clinical signs of the pregnancy, labour and state of newborns demonstrated that pregnant women with endometriosis in their medical history are at high risk to develop the foetoplacental complex disorders, such as placental dysfunction, oligo-and polyhydramnios, as well as foetal distress in labour and operative delivery.
UDC 616.831-005.1-036.86 Delva I.
A STUDY OF THE TIME-BASED CHARACTERISTICS OF PHENOMENOLOGY OF POST-STROKE FATIGUE OVER THE FIRST YEAR AFTER STROKE OCCURRENCE
Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava
Post-stroke fatigue (PSF) is a common medical and social problem. Aim: to analyze time-based characteristics of PSF over the first year after stroke event. Material and methods. Patients were examined through definite time slots: during hospital staying (234 cases), in 1 month (203), in 3 months (176), in 6 months (156), in 9 months (139) and in 12 months (128 cases) after stroke. PSF was measured by fatigue assessment scale (FAS) and multidimensional fatigue inventory-20. (MIF-20) We conditionally divided all PSF cases into early PSF group (presented only within the 1t month after stroke), persistent PSF (presented within the 1st post-stroke month and later) and late PSF (appeared only in 3 month observation or later). Results. Having analyzed all PSF cases according to FAS, we found out 15 PSF cases (16,0%) were assessed as early PSF, 51 (54,2%) assessed as persistent PSF and 28 (29,8%)- as late PSF. For all time-based types of PSF domains, according to MIF-20, the similar pattern of distribution was observed: early PSF domains - from 16,3% to 20,3%, persistent PSF domains - from 54,15 to 59,8%, late PSF domains -from 23,9% to 26,0%. All domains of early PSF, according to MIF-20, were statistically more intensive than all corresponding domains of persistent PSF and late PSF, whereas intensities of all persistent PSF domains and all late PSF domains were much or less similar. Conclusions. 1. About 20% of all PSF cases are early PSF, 25% are late PSF and slightly more than half of all cases is persistent PSF. 2. Proportions of all domains of early PSF, late PSF and persistent PSF are practically similar. 3. Significant differences between severities of early PSF and persistent PSF as well as late PSF can be as indirect evidences that all time-based PSF types are quite distinctive entities.
Key words: post-stroke fatigue, time characteristics, intensity.
The research described in this paper was performed within the framework of research plan of Neurological Department with Neurosurgery and Medical Genetics at Ukrainian Medical Stomatological Academy "Clinical and pathogenetic optimization of diagnosis, prognosis, treatment and prevention of complicated central nervous system's disorders and neurological impairments due to therapeutic pathologies" (state registration number 0116U004190).
Introduction
Nowadays there is an accelerating growth of modern society diseases and their vascular complications, in particular stroke that can be explained to some extent by the consequences of urbanization and significant lifestyle changes [1]. For the last decade much attention of researchers has been paid to a variety of non-functional long-term complications of stroke. One of these, so called «silent» complications, is post-stroke fatigue (PSF). PSF is a common medical and social problem, which often affects post-stroke patients [2, 3]. It is well known that PSF negatively affects rehabilitation, recovery and survival rate after the cerebral event [4, 5].
For recent years PSF has being considered as evolutionary process. Five longitudinal studies de-
voted to PSF course in individual patients found that more than one third of patients had PSF at the initial assessment (usually within the first 3 months after stroke) [6-10]. Among patients with PSF at the initial assessment, about two thirds of them had PSF at a later stage of follow-up (usually over 1 year after stroke), and nearly one third of them had recovered by that time. Among patients without PSF at the initial assessment, PSF developed in 12% to 58% of them during the course of the follow-up [6-10]. These findings were grounds for the development of conceptual model for PSF, which reveals three patterns of temporal course of PSF after stroke, that is, early onset PSF, persistent PSF, and late onset PSF [11]. At the same time up to now there are no in-depth studies aimed to study the
TOM 18, BwnycK 3 (63) 47
