CC BY
32
clavicle, the anterior superior iliac spines, bottom corners of the blades, pelvic wings in a static position (when standing comfortably) and when performing a functional task (squat); 2) spinal configuration in the frontal and sagittal planes; 3) tone of the paravertebral muscles; 4) performing spinal movements (flexion, extension, lateral bending and rotation right and left); 5) the spine total mobility according to the results of the "fingers - floor" test, the thoracic and lumbar spine mobility according to the Schober method. The intensity of lumbar pain was determined on a 100 mm visual analogue scale (VAS).
Results. The intensity of lumbar pain in VAS averaged (61.5 ± 7.8) mm in the main group and (64.0 ± 7.6) mm in the control groups. We found the prevalence of asymmetric location of the studied anthropometric landmarks in a static position (comfortable standing) in both groups. The different frequency of asymmetric position of the anthropometric landmarks of the upper and lower half of the body attracts attention. we noted the asymmetrical position of the right and left acromial ends of the clavicle in 57.5% of the observations in the main group and in 62.5% in the control group, whereas we recorded the asymmetrical position of the anterior superior iliac spines in 70.0% and 72.5% cases accordingly. The bottom corners of the blades were located at different heights in 75.0% and 70.0% of observations, respectively. Asymmetrical position of the pelvis wings, we observed in 67.5% of cases in each of the groups.
When performing a functional task (squatting), the frequency of recording both the asymmetric position of the anthropometric landmarks of the front half of the body as a whole, and their different positions in the upper and lower halves of the body increased. At the same time, we observed a decrease in the frequency of occurrence of the asymmetric arrangement of the anatomical landmarks and the posterior half of the body, and in the upper and lower half of the body. When squatting the knee joints position was predominantly asymmetrical (72.5% in the main group and 70.0% in the control group).
Conclusion. In patients with lumbar osteochondrosis with myotonic reactions of the muscles of the lumbar-pelvic region, unfavorable trunk compensator patterns attitudes with muscular dysfunction develop, which are aggravated under the influence of dynamic loads.
Key words: lumbar osteochondrosis, motor stereotype, myotonic reactions.
Рецензент - проф. Ксьонз I. В.
Стаття надшшла 22.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-128-133 УДК 616.33:616.38-005 :577.1
2Красовська О. В., 1Лакатош В. П., 1Антонюк М. I., 2Лакатош П. В., 1Костенко О. Ю.
особливост1 деяких б1ох1м1чних маркер1в ваг1тност1 у ваг1тних з единою пупковою артерию плода
1Нац1ональний медичний ушверситет iM. О.О. Богомольця (м. Кшв) 2Перинатальний центр м. Киева (м. Кшв)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слщноТ роботи кафедри акушерства та пнекологи № 1 Нацюнального медичного ушверситету iM. О.О. Богомольця «Сучасш технологи збереження та вщ-новлення репродуктивного здоров'я жшки в умовах змши структури акушерськоТ та пнеколопчноТ патологи», № державноТ реестраци 0117U000266.
Вступ. Едина пупкова артерiя (ЕПА) е одшею з найчаслших вад розвитку плода i зустрiчаеться в середньому в одному випадку на 200 полопв та за даними рiзних авторiв при доношенш ваптносл ста-новить 0,5-1,5%. Вважаеться, що при ЕПА ^отно шд-вищений ризик вроджених вад плода, хромосомноТ патологи плода, затримки розвитку плода (ЗРП) та передчасних полопв [1].
Одним iз засобiв оцшки компенсаци матково-пла-центарного кровообку в рiзних термшах ваптносл е визначення специфiчних бшшв ваптносл - хорiальних та плацентарних маркерiв, зокрема - хорюшчного гонадотропшу людини (Р-ХГЛ), альфа-фетопротеТну (АФП), протеТну-А плазми, асоцшованого з ваптшстю (Pregnancy-associated plasma protein-A (РАРР), естри олу та плацентарного лактогену (ПЛ). Зпдно наказу МОЗ УкраТни № 417 вщ 15.07.2011 р. з метою оцшки ризику хромосомних аномалш плода рекомендовано проведення пренатального скриншгу, який вклю-
чае дослщження BMicry вшьно'Т ß-субодиницi ХГЛ та РАРР-А наприкшц I триместру (11-13 тиждень ваптносл); АФП, ß-ХГЛ та естрюлу в середин II триместру ваптносл (17-20 тиждень ваптносл) та рiвню плацентарного лактогену - у III тримес^ ваптносл.
Плацента, як ендокринна залоза, виробляе гормо-ни стероТдноТ, бшковоТ та полтептидноТ природи, як е важливими регуляторами травлення плода. Бшковий гормон ХГ за своТми бюлопчними якостями найближ-чий до лютеЫзуючого гормону передньоТ долi ппофи зу. Вш сприяе збереженню функци жовтого тша, впли-вае на розвиток наднирнишв та гонад плода, а також на процеси обмшу стероТ^в в плацентг
В кровi ХГ виявляеться з 6-10 дня вщ заплщнен-ня, швидко збiльшуетьcя протягом наступних тижнiв з максимальними тковими значеннями приблизно з 8 тижня, зменшуеться з 14 тижня ваптносл, та з 18 тижня залишаеться на приблизно однаковому рiвнi до кiнця вагiтноcтi. Ранне виявлення тка ХГ (в 5-6 тижшв), змiщення його на 10-12 тиждень або вщсут-нicть тку ХГ свщчить про порушення функци трофо-бласта та жовтого тша, яке пiдтримуетьcя та стиму-люеться ХГ.
Зниження рiвня вшьно'Т ß-субодиниц ХГЛ на 12 тижнi гестаци, який характеризуе стан трофобласту, може свщчити про недоcтатнicть функци спочатку тканин хорюна, а потiм й плаценти, та розцшюеться
як прогностична ознака загрози переривання ваптносп. Поодинокi данi лiтератури вказують на можли-вiсть зниження вшьно'| р-субодинищ ХГЛ в першому триместрi при наявносп £ПА, яка поеднувалась з ш-шими хромосомними аномалiями плода [2].
РАРР-А - високомолекулярний глшопротеш, який виробляеться трофобластом, проникае в материн-ську систему циркуляци, а концентращя його в сиро-ватц кровi ваптно'| поступово збiльшуеться протягом вагiтностi. Головною функцiею РАРР-А е розщеплення iнсулiноподiбного фактору росту-4, що призводить до збiльшення його бюдоступносп, в основному в клiтинах жирово'| тканини [3], i який, в свою чергу, е важливим фактором розвитку плода шд час ваптнос-тi. Зниження цього показника пов'язано iз ризиком наявностi синдрома Дауна або трисомп 18 хромо-соми, а також при загрозi переривання ваптносп, пiдвищеному ризику прееклампсп та порушенш пла-центаци, в тому числ^ передчасному вiдшаруваннi нормально розташовано'| плаценти [4,5,6]. Нещодав-нi дослщження показали патологiчнi ефекти збтьше-них рiвнiв РАРР-а поза вагiтнiстю в тканинах мишей та людини на iмуннi механiзми старiння, розвиток атеросклерозу, шсулшрезистентносп, вкцерально-го ожирiння, метаболiчного синдрому, зменшення м'язово'| маси, нефропатп та раку [7].
Альфафетопротеш (АФП) - бток, який виробляеться оргашзмом плода. При вагiтностi АФП надхо-дить у кров матерк Кiлькiсть його залежить вiд стану нирок i травно'| системи плода, а також вiд проник-носп плацентарного бар'еру. Рiвень АФП може опо-середковано свiдчити про наявшсть патологи у матер1 i плода, тому дослщження АФП рекомендовано вам ваптним в термiнах 17-19 тижшв. Пiдвищення АФП у вагiтних може свщчити про патологiю плаценти, про наявшсть дефекту нервово'| трубки у плода, форму-вання вад сечово'| системи або передньо'| черевно'( стшки, тератом, гигром та iнших аномалш розвитку. Рiвень АФП знижуеться при синдромi Дауна, Едвард-са, Патау. Аномально високий результат тесту служить показанням до проведення УЗД i амнюцентезу.
За даними лтератури, вмiст маркерних бiлкiв в кровi вагiтних у другому триместрi залежить вщ |'х вiку, ваги, даних соматичного та пнеколопчного анамнезу. Поряд з тим, кнують данi про те, що за вщсутносп хромосомно'1 патологи та вад розвитку у плода, вщхилення рiвнiв сироваткових бшмв (АФП та ХГ) у матерi можуть бути пов'язанi з наявшстю акушерських ускладнень, що включають загрози переривання ваптносп, передчаснi пологи, гестоз, гiпотрофiю плода. Незважаючи на те, що в лп"ерату-рi довгий час дискутуеться взаемозв'язок мiж змша-ми (у бiльшiй частинi випадшв - пiдвищення) рiвнiв АФП в кровi матерi та патологiею ваптносп, кнуюч1 данi вкрай суперечливi, а припущення про ймовiрнi патофiзiологiчнi мехашзми тако'| залежностi практично не зус^чаються [8]. Поодинокi дослiдження, як1 вивчали зв'язок мiж наявнiстю £ПА та рiвнями бю-хiмiчних маркерiв вагiтностi, вказують на вiрогiдне шдвищення показникiв МоМ для РАРР-А у першому та АФП у другому триместр у ваптних з iзольованою £ПА без iнших хромосомних або структурних пору-шень плода. Автори пропонували враховувати шд-вищенi показники МоМ у таких ваптних, та змшити нормативы значення для ваптних з iзольованою £ПА
задля зменшення кшькосл дiагностичних iнвазивних втручань шд час тако'| вагiтностi [9].
Джерелом утворення естрюлу та плацентарного лактогену (ПЛ) е плацентарна тканина, ПЛ синтезу-еться безпосередньо в плаценту а естрюл е результатом ароматизаци стерощних гормонiв наднирникiв плода, тобто його концентращя е вщображенням гормонсинтезуючо'| та метаболiчноí функцГГ плаценти та плода водночас. На початку ваптносп естрюл виробляеться жовтим ттом, постшно збшьшуючи свою концентрацш пiд впливом ХГ. Згодом, разом з розвитком плаценти та плода, естрогени утворюють-ся вже ембрюном з попереднимв, якi синтезують-ся наднирниками плода. Звщти вони потрапляють в печшку плода та плаценту, де трансформуються в естрюл. Вшьний естрюл, який визначають шд час ваптносп, володiе багатьма функцiями: стимулюе рiст та розвиток ваптно'| матки, активуе енергетич-ний обмiн, регулюе бiохiмiчнi процеси в самiй стшц1 матки, покращуе кровоплин в судинах матки та плаценти, сприяе шдготовц молочних залоз до грудного вигодовування. Зниження вмiсту втьного естрюлу найчаспше спостерiгаеться при плацентарнiй недо-статностi.
ПЛ - бiлковий хорюшчний соматотропний гормон, який також виробляеться синцитютрофоблас-том плаценти. В кровi матерi ПЛ виявляеться з 6 тижня ваптносп, найбтьший рiвень його досягае 8 мкг/мл на 38-39 тижш вагiтностi. Коливання шдиви дуальних показникiв ПЛ зазвичай складае 30% вщ середнiх значень, та напряму залежить вщ розмiрiв плаценти та маси плода. Зниження концентраци ПЛ вщбуваеться при несприятливому перебку ваптнос-тi. Пiдвищення його концентраци спостерiгаеться при багатоплiднiй вагiтностi, патологи нирок у ваптних внаслщок порушення нирками ¡х ^ренсово'| функ-ци. Пiсля пологiв ПЛ швидко зникае з кровi вагiтних: так через 20 хвилин шсля пологiв його концентращя зменшуеться на 50%, а наприкшщ 1 доби пiсля поло-гiв ПЛ в кровi продшь не виявляеться.
ПЛ володiе контршсулярною дiею, що призводить до збтьшення вмiсту глюкози в кровi ваптно'|, поси-лення глюконеогенеза в печшщ та зниження толе-рантностi оргашзму ваптно'| до глюкози. Проявляючи лтотропну дiю, ПЛ викликае лiполiз, збшьшуе вмiст жирних кислот та кетонових тш в кровi матерi ^ таким чином, сприяе кращому постачанню плода енерпею. Змiни обмiну речовин, викликаш ПЛ, направленi на забезпечення нормального росту та розвитку плода, та постачанню його поживними речовинами нав^ь в умовах, коли оргашзму матерi бракуе таких речовин. Наприклад, при голодуванш, яке збтьшуе продук-цш ПЛ плацентою, цей гормон викликае збтьшення в кровi матерi низькомолекулярних поживних речовин, як здатнi проникати через плацентарний бар'ер та використовуватися в енергетичному обм^ плода. ПЛ також в^грае певну роль в iмуннiй сумiсностi матерi та плода. Визначення ПЛ е важливим про-гностичним критерiем: зниження концентраци ПЛ виявляеться в груш жшок з високою перинатальною смертшстю плода, при переношуванш вагiтностi, за-грозi викидня та несприятливому перебку ваптносп, при затримцi розвитку плода (ЗРП), а також при али ментарнш бiлковiй недостатностi. Збiльшення кон-
центрацп ПЛ вгдмГчаеться серед вагiтних з цукровим дГабетом на тлi збiльшення розмГрГв плаценти [10].
Коливання ПЛ у сироватц KpoBi в залежност вщ термшу вагiтностi показують, що при наростанн плацентарной' недостатностi рiвень цього гормону у II i Ill триместрi вагiтностi прогресивно знижуеться. Низь-кий рiвень ПЛ у кровi ваптноУ може сприяти обме-женому надходженню глюкози до плода, що, в свою чергу, знижуе компенсацш енергетичних затрат, як1 вщбуваються при синтезi бiлка в оргашзмк Останне i призводить до ЗРП плода. 1снуе також думка, зпдно яко'', крiм анаболiчного ефекту, ПЛ чинить рiзнобiчну дiю на серцево-судинну i центральну нервову систе-ми, електролГтний баланс, що е шляхами реалГзацп адаптацiйних реакцiй матерi i плода, спрямованих на розвиток ваптносп [11].
Цiкаве дослiдження на тваринах вказуе на рiзке збiльшення рiвня ПЛ протягом першого тижня шсля перев'язування одше'' з пупкових артерш та наступ-не зниження його рiвня протягом наступних тижнiв, що в подальшому супроводжувалось затримкою внутршньоутробного розвитку тварин. Автори ро-блять висновок, що рiвнi ПЛ пов'язан з масою функ-цiонуючого трофобласту, збшьшення рiвнiв ПЛ пiсля перев'язки одше'' пупково' артери викликають гостру плацентарну iшемiю та тимчасове збшьшення секре-цГ'' ПЛ в межах матково-фетального кровотоку [12].
Мета дослщження - визначити та проаналГзува-ти особливосп рГвня бюхГмГчних маркерГв ваптносп у ваптних з единою пупковою артерГею.
Об'ект i методи дослщження. Нами було обсте-жено 31 пацГентку з £ПА при одноплщнш ваптносп. Контрольну групу склали 62 ваптних одноплгдною ваптшстю з двома артерГями пуповини. В обох трупах порГвнювалися наступн показники:
• вшьна ß-субодиниця ХГ (метод дослгдження: ¡мунохГмГчний з електрохемтюмЫсцентною детек-цГею (ECLIA), референтн значення: 29,5-34,5 мМО\ мл) - в термЫ 12-13 тижшв;
• РАРР-А (метод дослГдження ECLIA, референтнг значення: 0,86-9,21 мМО/л) - в термшГ 12-13 тижшв;
• ß -ХГ (метод дослГдження ECLIA, референты значення: 19817-29860 мМО/мл) - в термшГ 17-18 тижшв;
• втьний естрюл (метод дослГдження ECLIA, ре-ферентн значення: 1,17-5,52 нмоль/л) - в термшг 17-18 тижшв;
• АФП (метод дослГдження ECLIA медГана: 48,5 нг/ мл, референты значення: 25,42-167,0 нг/мл) в терми ш 17-18 тижшв;
• ПЛ (метод дослГдження - ¡муноферментний аналГз, референтн значення для 32-34 тижшв - 3,7010,10 мг/л; для 34-36 тижшв - 4,30-11,20
мг/л; для 38-40 тижшв 4,40-11,70 мг/л) ви-мГрювали в термшах 33-34,35-36,37-38 та 39-40 тижшв ваптносп у ваптних з £ПА та двома артерГями пуповини.
Також оцшювались показники МоМ (multiple of median) - ступшь вщхилення рГвня бюхГмГчного маркера у ваптноУ вщ медГани для певного термшу ваптносп, референтн межГ МоМ складали 0,6-2,0 МоМ (середньостатистичш).
При виконанш роботи вс отриман ре-зультати шдлягали статистичнш обробцг
Для обробки ктьмсних результатiв використовува-лись традицшш методи параметричноТ статистики. За допомогою параметричних методiв перевiрялиcь: нормальнicть розподшу кiлькicних ознак iз викорис-танням t-критер^ Стьюдента. Критичне значення рiвня значимоcтi приймалося рiвним 0,05 (5%).
!з застосуванням параметричних методiв визна-чали оcновнi cтатиcтичнi характеристики: середне значення (М), стандартне вщхилення (SD), р - досяг-нутий рiвень статистичноТ значимоcтi, n - обсяг ана-лiзованоТ групи.
Результати дослщження та Тх обговорення. Ви-вченi показники гормонального стану у ваптних з £ПА та вагiтних з двома артерiями пуповини в терми нах 12-13 тижнiв предcтавленi в таблиц 1.
Не було встановлено достеменних вщмшностей рiвнiв РАРР-А та втьноТ ß-cубодиницi ХГ в групах ваптних з £ПА плода та ваптними з двома артерiями пуповини, але cпоcтерiгалаcь тенденцiя до збшьшен-ня РАРР-А МоМ серед ваптних з £ПА. Вiдcотковий розподт показав, що серед вагiтних з £ПА у 26,8% показники РАРР-А були бiльшi за референтнi значення (в груш контролю бiльшi у 4 ваптних - 6,4%), що може слугувати маркером наявност £ПА плода на раншх термшах ваптносп.
Пicля аналiзу клiнiчних особливостей ваптнос-тi та пологiв у ваптних з £ПА нами встановлено, що серед ваптних з ускладненими пологами рiвень втьноТ ß-субодиниц ХГ на 12-13 тижш ваптносп був до-стеменно нижчий порiвняно з вагiтними, якi мали £ПА без ускладнень в пологах. Там даш cвiдчать про можливicть використання втьноТ ß-cубодиницi ХГ, як предиктора пологових ускладнень серед ваптних з £ПА.
В термiнi вагiтноcтi 17-18 тижшв було проаналiзо-вано показники вшьного еcтрiолу та ß-ХГ у ваптних з £ПА та в груш контролю. Не було знайдено вщмш-ностей за рiвнем вшьного еcтрiолу в двох обстеже-них групах (табл. 2).
Ваптш обох груп мали нормальш показники АФП та ß-ХГ в термЫ 17-18 тижшв ваптносп, та не вiдрiз-нялись в обох обстежуваних групах.
Отже, значний вщсоток вагiтних зi збiльшеними показниками РАРР простежуеться серед ваптних з £ПА, що може свщчити про як генетичнi, так й ди-зембрiопатичнi причини виникнення £ПА. Серед-нi показники Мом не вiдрiзнялиcь в двох групах та свщчили про вiдповiднicть термшу взяття кровi для обстеження за бiохiмiчними маркерами вагiтноcтi у обстежуваних ваптних, але вiдмiчалаcь тенденцiя до збшьшення РАРР-А МоМ у груш ваптних з £ПА.
Таблиця 1.
Середш показники гормонального стану у вагiтних з £ПА плода та ваптних з двома артерiями пуповини в терм^ 12-13 тижнiв вагiтностi (M±SD)
Показник Ваптш з £ПА (n=31) Ваггтнг з двома ар-тергями пуповини (n=62) t р
РАРР-А, мМО/л 9,23±7,23 7,39±6,40 1,05 0,31
РАРР-А, Мом 2,29±0,39 1,69±0,21 1,98 0,09
Вгльна ß-субодиниця ХГ, мМО/мл 43,12±26,50 47,48±34,35 0,30 0,76
Вгльна ß-субодиниця ХГХГМом 1,91±0,9 1,4±0,7 0,91 0,45
За даними багатьох авторiв збiльшення РАРР-А - не е маркером будь-яко'| патологи серед ваптних у термiнах 8-12 тижшв ва-гiтностi. Навпаки, саме зниження РАРР-а зазвичай вважаеться маркером патологи плода [13]. Наше дослщження продемон-струвало пщвищення цього глтопротешу серед вагiтних з £ПА порiвняно з показни-ками вагiтних з двома артерiями пупови-ни. Осктьки функцiею цього бiлка в орга-нiзмi плода вважають вплив на 1ПФР, який, в свою чергу, бере участь у вуглеводному та енергетичному обмЫ плода, можливо, збтьшення рiвнiв РАРР-А вказуе на пору-шення механiзмiв такого обмiну, що компенсаторно викликае збiльшення РАРР-А, а можливо, й виникнення патологи пупови-ни у ваптних з £ПА плода. ^м того, серед ваптних з £ПА 2 були iз цукровим дiабетом I типу, та ще 3 вагiтних (9,7%) мали геста-цiйний цукровий дiабет, що могло безпо-середньо впливати на 1ПФР та вуглеводний обмш плода i, в подальшому, на форму-вання £ПА.
Отже, незрозумшою залишаеться причина виникнення змш показникiв РАРР-А серед жiнок з £ПА плода порiвняно з ва-гiтними, якi мають двi артери пуповини. В таких випадках можливою iснуе: по-перше, едина причина, яка викликае виникнення £ПА та змши рiвнiв РАРРА, по-друге, наявшсть £ПА викликае змiни рiвнiв РАРР-А ваптних з £ПА плода.
Проте, рiвнi Р-ХГЛ як у I, так й у II триместрах ваптносп iстотно не вiдрiзнялись в двох обстежуваних гру-пах, хоча за нашими даними рiвень клЫчно'| загрози переривання вагiтностi був вищим серед жшок з £ПА, в термiнах 7-10 тижнiв та 20-22 тижш вагiтностi.
Серед ваптних з £ПА спостерiгався значний вщсо-ток вагiтних з термiном полопв 35-36 тижнiв - 12,9% (4 породтл^, та значна частка породшь, якi народжу-вали в терм^ - 37-38 тижнiв - 38,7% (12 породшь). Серед фiзiологiчних полопв найбшьша частина поро-дiль народжувала в терм^ - 39-40 тижшв - 67,7% (42 породтл^ та 32,2% (20 породть) - в терм^ 37-38 тижнiв. Отже, серед ваптних з £ПА пологи вщбулись передчасно у 4 породiль (12,9%). Отримаш результа-ти наближають нашi данi до даних лiтератури, щодо бтьшо'| частоти передчасних пологiв у ваптних з £ПА. Динамiку рiвнiв ПЛ оцiнювали в термiнах 33-34, 35-36, 37-38 та 39-40 тижшв ваптносп (табл. 3).
В термЫ 33-34 тижш була виявлена тенденщя до зниження рiвню ПЛ у ваптних з £ПА. Також, серед ваптних з £ПА спостеркалось достеменно меншi показ-ники ПЛ в терм^ 37-38 тижнiв порiвняно з вагiтними групи контролю. Значна частка полопв до цього тер-мшу, може опосередковано вказувати на незначне фiзiологiчне зниження ПЛ напередодш пологiв, що пiдтверджуеться також зниженням рiвня ПЛ в тер-
Таблиця 2.
Середш показники гормонального стану у вагiтних з £ПА плода та вагггних з двома артерiями пуповини в TepMirn 17-18 тижнiв вагiтностi (M±SD)
Показник BariTHi з еПА (n=31) BariTHi з двома ар-терiями пуповини (n=62) t Р
АФП, нг/мл 47,49±14,06 60,89±22,11 0,72 0,48
АФП, Мом 1,89±0,31 1,2±0,36 1,62 0,12
Вiльний естрюл, нмоль/л 3,18±1,93 3,74±1,54 0,65 0,53
Вiльний естрiол Мом 1,79±0,8 1,42±0,42 1,02 0,35
ß-ХГ, м МО/мл 20680,1±4351,1 20092,0±2430,5 0,32 0,76
ß-ХГ Мом 1,57±0,67 1,23±0,43 0,42 0,64
Таблиця 3.
Динамша змiн концентрацп ПЛ в кpовi вагiтних протягом Ill триместра ваптносп серед вагiтних з £ПА та вагггних з двома аpтepiями пуповини (M±SD)
Плацентарний лактоген, мг/л Ваптш з еПА Baгiтнi з двома aртерiями пуповини t р
33-34 тижш 4,70±0,32 (при n=31) 6,73±0,60 (при n=62) 2,02 0,08
35-36 тижшв 5,58±1,31 (при n=31) 7,49±2,99 (при n=62) 1,29 0,24
37-38 тижшв 5,30±1,55 (при n=27) 7,50±1,21 (при n=62) 2,49 0,03
39-40 тижшв 4,15±0,61 (при n=11) 4,81±0,20 (при n=42) 1,73 0,14
мiнi 39-40 тижнiв серед ваптних з двома артерiями пуповини.
Висновки. Серед ваптних з £ПА спостер^аеться значний вiдсоток вагiтних (26,8%) зi збiльшеними по-казниками рiвню РАРР-А в термiнi 12-13 тижшв гес-таци, що може слугувати маркером наявностi £ПА в раншх термiнах вагiтностi.
Серед вагiтних з £ПА рiвнi вшьно'| субодиницi Р-ХГ в 12-13 тижнiв, рiвнi Р-ХГ, вшьного естрiолу та АФП в 17-18 тижшв не вiдрiзнялись вщ цих показникiв у вагiтних з двома артерiями пуповини. Анамнестично встановлено, що у ваптних з £ПА та акушерськими ускладненнями в пологах вiдмiчався вiрогiдно мен-ший рiвень вшьно'| субодиницi Р-ХГ в 12-13 тижшв ваптносп порiвняно з ваптними з £ПА без таких ускладнень.
На тж значного вiдсотку передчасних полопв серед ваптних з £ПА рiвень ПЛ вiрогiдно менший серед ваптних з £ПА в терм^ 37-38 тижнiв, та мае тенденцш до зменшення в термiнах 33-34 тижш ваптносп порiвняно з ваптними з двома артерiями пуповини.
Перспективи подальших дослiджень. На нашу думку, подальшi дослiдження ваптних з £ПА, а також дп"ей, народжених пiсля таких вагiтностей, можуть допомогти в розумiннi надзвичайних компенса-торних можливостей плаценти та механiзмiв зриву таких адаптацiйних можливостей при рiзних патоло-гiчних станах, ям зустрiчаються серед вагiтних з £ПА
Ta 3 gBOMa apTepmMM nynoBMHM.
^iTepaTypa
1. Savel'eva GM, redaktor Akusherstvo: uchebnik. Moskva: Medicina; 2000. 816 s. [in Russian].
2. Peng HH, Wang TH, Chao AS. Prenatal diagnosis of monosomy 4p14-->pter and trisomy 11q25-->qter: clinical presentations and outcomes. Prenat Diagn. 2005 Dec;25(12):1133-7.
3. Hjortebjerg R, Berryman DE, Comisford R. Depot-specific and GH-dependent regulation of IGF binding protein-4, pregnancy-associated plasma protein-A, and stanniocalcin-2 in murine adipose tissue. Growth Horm IGF Res. 2018 Apr;39:54-61.
4. Ananth CV, Wapner RJ, Ananth S, D'Alton ME, Vintzileos AM. First-Trimester and Second-Trimester Maternal Serum Biomarkers as Predictors of Placental Abruption. Obstet Gynecol. 2017 Mar;129(3):465-72.
5. Lise Huynh, John Kingdom, Sabrina Achtar. Low pregnancy-assosiated plasma protein A level in the first trimestr. Can Fam Physician. 2014 0ct;60(10):899-903.
6. Goto E. Meta-regression analysis to evaluate relationships between maternal blood levels of placentation biomarkers and low delivery weight. Int J Gynaecol Obstet. 2018;3:1002.
7. Cheryl A. Conover and Claus Oxvig. PAPP-A: a promising therapeutic target for healthy longevity. Aging Cell. 2017 Apr;16(2):205-9.
8. Gagarina AV. Placentarnaya nedostatochnost' pri povyshennom soderzhanii al'fa-fetoproteina i horionicheskogo gonadotropina v krovi beremennyh zhenshchin [avtoreferat]. Sankt-Peterburg: NII ak. i ginek.; 2004. 60 s. [in Russian].
9. Tulek F, Kahraman A, Taskin S, Ozkavukcu E, Soylemez F. The effects of isolated single umbilical artery on first and second trimester aneuploidy screening test parameters. J Matern Fetal Neonatal Med. 2015 Apr;28(6):690-4.
10. Yudaev NA, redaktor. Biohimiya gormonov i gormonal'noj regulyacii. Moskva: 1976. 44 s. [in Russian].
11. Fuchs F, Klopper A, editors. Endocrinology of Pregnancy. Philadelphia: Harper and Row; 1983. p. 247-52.
12. Newnham JP, Lam RW, Hobel CJ, Padbury JF, Polk DH, Fisher DA. Differential response of ovine placental lactogen levels in maternal and fetal circulations following single umbilical artery ligation in fetal sheep. Placenta. 1986 Jan-Feb;7(1):51-64.
13. Sifakis S, Androutsopoulos VP, Pontikaki A. Placental expression of PAPPA, PAPPA-2 and PLAC-1 in pregnacies is associated with FGR. Mol Med Rep. 2018 May;17(5):6435-40.
ОСОБЛИВОСТ1 ДЕЯКИХ Б1ОХ1М1ЧНИХ МАРКЕР1В ВАГ1ТНОСТ1 У ВАГ1ТНИХ З еДИНОЮ ПУПКОВОЮ АРТЕР1-
ею плода
Красовська О. В., Лакатош В. П., Антонюк М. I., Лакатош П. В., Костенко О. Ю.
Резюме. Едину пупкову артерш (ЕПА) вважають незалежним фактором ризику хромосомних аномалш та вад розвитку плодiв. У статт наведено порiвнювальнi даш оцшки деяких бiохiмiчних маркерiв ваптносп при ваптносп з ЕПА плода та при ваптносп з двома артерiями пуповини та фiзiологiчними пологами. Мета до-сл'дження - визначити особливост деяких бiохiмiчних маркерiв ваптносп у ваптних з единою пупковою ар-терiею плода. Об'ект i методи досл>дження - 31 ваптна з единою пупковою артерiею плода (дослщжувана група), 62 ваптш з 2 артерiями пуповини плода (контрольна група). В обох групах порiвнювали там показники: втьна р-субодиниця ХГ, РАРР-А в терм^ 12-13 тижшв, Р-ХГ, втьний естрюл та альфа-фетопротеТн (АФП) в термЫ 17-18 тижшв та плацентарний лактоген (ПЛ) на рiзних термшах 3-го триместру ваптносп. Результати досл'дження та )'х обговорення: встановлено, що серед ваптних з ЕПА спостеркаеться значний вщсоток ваптних (26,8%) зi збтьшеними показниками рiвню РАРР-А в термЫ 12-13 тижшв гестаци. Анамнестично встановлено, що у ваптних з ЕПА та акушерськими ускладненнями в пологах вiдмiчався вiрогiдно менший рiвень втьноТ субодиниц Р-ХГ в 12-13 тижшв ваптносп порiвняно з вагiтними з ЕПА без таких ускладнень. Висновки: у 26,8% ваптних з ЕПА спостеркаеться збтьшення рiвню РАРР-А на 12-13 тижш вагiтностi. Вагiтнi з ЕПА мають достеменно нижчий рiвень ПЛ в термiнi 37-38 тижшв ваптносп, що пщтверджуе наявнiсть несприятливого стану ваптних з ЕПА, та супроводжуеться або сприяе бтьш ранньому настанню полопв серед ваптних з ЕПА.
Ключовi слова: едина пупкова артерiя, бiохiмiчнi маркери вагiтностi, РАРР-А, втьна субодиниця Р-ХГ, втьний естрюл, альфа-фетопротеш, плацентарний лактоген.
ОСОБЕННОСТИ НЕКОТОРЫХ БИОХИМИЧЕСКИХ МАРКЕРОВ БЕРЕМЕННОСТИ У БЕРЕМЕННЫХ С ЕДИНСТВЕННОЙ ПУПОЧНОЙ АРТЕРИЕЙ ПЛОДА
Красовская A. В., Лакатош В. П., Антонюк М. И., Лакатош П. В., Костенко O. Ю.
Резюме. Единственную пупочную артерию (ЕПА) считают независимым фактором риска хромосомных аномалий и пороков развития плода. В статье приведены сравнительные данные оценки некоторых биохимических маркеров беременности при беременности с ЕПА плода и при беременности с двумя артериями пуповины и физиологическими родами. Цель исследования - определить особенности некоторых биохимических маркеров беременности у беременных с единственной пупочной артерией плода. Объект и методы исследования - 31 беременная с единственной пупочной артерией плода (исследуемая группа), 62 беременные с 2 артериями пуповины плода (контрольная группа). В обеих группах сравнивали следующие показатели: свободная р-субъединица ХГ, РАРР-А в сроке 12-13 недель, Р-ХГ, свободный эстриол и аль-фа-фетопротеин (АФП) в сроке 17-18 недель и плацентарный лактоген (ПЛ) в разных сроках 3-го триместра беременности. Результаты исследования и их обсуждение: установлено, что среди беременных с ЕПА наблюдается значительный процент беременных (26,8%) с повышенными показателями уровня РАРР-А в сроке 12-13 недель гестации. Анамнестически установлено, что у беременных с ЕПА и акушерскими осложнениями в родах отмечался достоверно меньший уровень свободной субъединицы Р-ХГ в 12-13 недель беременности по сравнению с беременными с ЕПА без таких осложнений. Выводы: в 26,8% беременных с ЕПА наблюдается увеличение уровня РАРР-А на 12-13 неделе беременности. У беременных с ЕПА отмечается низкий уровень ПЛ в сроке 37-38 недель беременности, подтверждающий наличие неблагоприятного состояния беременных с ЕПА, что сопровождается или способствует более раннему наступлению родов среди беременных с ЕПА.
Ключевые слова: единственная пупочная артерия, биохимические маркеры беременности, РАРР-А, свободная субъединица Р-ХГ, свободный эстриол, альфа-фетопротеин, плацентарный лактоген.
THE PECULIARITY OF SOME BIOCHEMIC PREGNANCY MARKERS BY PREGNANCY WITH SINGLE UMBILICAL ARTERY
Krasovs'ka O. V., Lakatosh V. P., Antoniuk M. I., Lakatosh P. V., Kostenko O. Y.
Abstract. The single umbilical artery (SUA) is considered as an independent risk factor for chromosomal abnormalities and fetal malformations. Measurement of certain biochemical markers such as chorionic gonadotrophin
(P-HG), its free p-subunit, protein associated with pregnancy (RARR-A), alpha-fetoprotein (AFP), free estriol and placental lactogen (PL), can timely identify certain fetal malformations associated with chromosomal or gestational dysbryogenesis. The article presents comparison data of estimation of some biochemical markers of pregnancy during pregnancy with SUA of a fetus and during pregnancy with two umbilical arteries and physiological births.
The purpose of the study is to identify the features of some biochemical markers of pregnancy in pregnant women with a single umbilical artery of the fetus.
Object and methods of research - 31 pregnant women with a single umbilical artery of the fetus (study group), 62 pregnant women with 2 umbilical cord blood arteries (control group). In both groups, the following indices were compared: free p-subunit HG, PARR-A in the 12-13 week period, P-HG, free estriol and alpha-fetoprotein (AFP) in the 17-18 week period, and placental lactogen (PL) on different terms of the 3rd trimester of pregnancy.
Results of the study and their discussion. It has been established that among pregnant women with SUA there is a significant percentage of pregnancies (26.8%) with increased rates of PURR-A in the period of 12-13 weeks of gestation, which may serve as a marker for the presence of SUA in the early stages of pregnancy. Other biochemical markers of pregnancy did not differ from these indices in pregnant women with two umbilical arteries. Anamnestically, it was found that in pregnant women with EPA and obstetric complications in childbirths, there was a marked lower level of free subunit P-HG in 12-13 weeks of pregnancy compared with SUA pregnant women without such complications. Against the backdrop of a significant percentage of premature births in pregnant women with SUA, the PS level is likely to be lower in EPA pregnant women at 37-38 weeks, and tends to decrease in terms of 33-34 weeks of gestation compared with pregnant women with two umbilical arteries.
Fluctuations in blood serum depending on the duration of pregnancy show that with an increase in placental insufficiency, the level of this hormone in the second and third trimesters of pregnancy progressively decreases. Low levels of TB in pregnant women may contribute to limited glucose uptake of the fetus, which in turn reduces the compensation of energy costs that occur when protein synthesis in the body occurs. The latter leads to the FVR. There is also an opinion that, in addition to an anabolic effect, PL has a multiplier effect on the cardiovascular and central nervous system, electrohonorary balance, which is the way to implement adaptive reactions of the mother and the fetus, aimed at the development of pregnancy.
Conclusions: 26.8% of pregnant women with SUA have an increase in PURR-A levels at 12-13 weeks of gestation, which means that an increase in PURR-A may serve as a marker for the presence of SUA in the early stages of pregnancy. Pregnant women with EPA have a significantly lower TB level in the 37-38 weeks of pregnancy, which confirms the presence of an SUA pregnant woman, and is accompanied or facilitated by an earlier pregnancy in pregnant women with EPA.
Key words: single umbilical artery, biochemical markers of pregnancy, PAPP-A, p- chorionic gonadotropin, free estriol, alpha-fetoprotein, placental lactogen.
Рецензент - проф. Тарасенко К. В.
Стаття наджшла 24.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-133-137 УДК 616.211-002:678.048]-092.9
1Крижна С. I., 3Ки)вська Ю. О., 2Тюпка Т. I., 3Козар В. В.
досл1дження стану оксидативного стресу при експериментальних
рин1тах р1зного ГЕНЕЗУ
^армвська академТя шслядипломноТ освгти (м. Харшв) 2Хармвський медичний ушверситет (м. Хармв) 3Хармвський нацюнальний фармацевтичний ушверситет (м. Хармв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ- природних) i спричиняти оксидативний стрес. Окси-ними роботами. Робота виконана у вщповщносп i3 дативний стрес - наслщок порушення балансу планом науково-дослщних роб^ Нацюнального фар- продукщею вшьних радикалiв i виразшстю антиок-мацевтичного ушверситету («Технолопя одержання сидантного захисту. Вш проявляеться зростанням орипнальних та комбшованих фармацевтичних за- вмiсту промiжних i кшцевих продуклв окислення собiв у рiзних формах», НДР № 0108U009174.; «Роз- лт^в, лтопротеТ^в i бшмв, як внутршньо-, так i робка складу, технологи та бюфармацевтичш досли позакл^инних, в тканинах i кровк Радикали кисню дження лтарських засобiв на основi природноТ та виконують фiзiолоriчну функщю в рядi регуляторних синтетичноТ сировини», НДР № 0114U000945, 2014- систем, беруть участь в розвитку iмунноТ вщпов^ 2019 рр.). на дш рiзних патогешв [2]. Однак у високш концен-
Вступ. До окиснювальних компонент бюлопч- траци вони призводять до розвитку оксидативного них мембран належать молекулярний кисень, пере- стресу з вираженими патолопчними ефектами, ям кис водню, пдроперекиси, пдроксильний радикал, проявляються, в залежност вщ штенсивносп стре-супероксиданюн-радикал, втьш юни металiв [1]. су, пошкодженням кл^ин, розвитком Тх апоптозу Проте, загальновщомо, що основним ^щатором або некрозу. 1хня дiя на цитоплазматичш мембрани втьнорадикального окиснення е активы форми може бути основним чинником у патоrенезi запален-кисню (АФК), ктьмсть яких може зростати пщ дiею ня. Так, доведено, що запальш кл^ини вивтьняють несприятливих факторiв (експериментальних або ряд реактивних видiв кисню на мкф запалення, що
