CC BY
32
УДК 618.001
т
АНАЛ1З ДОПЛЕРОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИК1В В СИСТЕМ1 МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛ1Д У ВАГ1ТНИХ З АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ16Ю
Було проведено ультрасонографичне дослщження з визначенням систоло-дiастолiчного стввщношення, пульсацiйного iндексу та iндексу резистентност матково1 артерп, спiральних артерiй матки, артерй пуповини та середньо мозково! артери плоду. Дослiдження проводилось у 30 здорових ваптних та у 60 - з рiзними формами гiпертензiвних станiв. Отриманi результати свiдчать про первиншсть враження маточно- плацентарное ланки кровооб^у в хибному колi патогенезу розвитку фето-плацентарно! недостатностi при артерiальноl гшертензп пiд час гестаци.
Встановлеш нами порушення гемоциркуляцп в матково-плацентарно-плодовому комплекс в 14-18 тижнiв обумовлюють необхiднiсть доплерометричного дослiдження у ваптних з артерiальною гiпертензieю в ранш термiни вагiтностi з метою ранньо1 дiагностики розвитку порушень гемоциркуляцп, ппоксп та гшотрофп плода та своечасного початку лiкування.
Ключовi слова: гiпертензiвни стани, судинний опiр, доплерометрiя, гемоциркулящя, фетоплацентарний комплекс.
Робота е фрагментом НДР «Вивчення патогенетичних uexam3uie виникнення захворювань репродуктивной системи у жток, розробка методiв удосконалення ix профтактики, консервативн. та оперативного л^вання i реабттаци» (№ держреестращг 0112U002900).
Хвороби серцево-судинно! системи е одшею з найбшьш частих патологш, що ускладнюють nepe6ir вагiтностi пологiв та пiсляпологового перюду [1, 2]. Цi захворювання сприяють розвитку плацентарно! недостатностi, хрошчно! ппоксп плода та затримки його внутршньоутробного розвитку [3, 4]. Значна кшьюсть ускладнень вагiтностi та пологiв у жшок з серцево-судинною патологiею обумовлюе подальший пошук оптимально! тактики ведення та методiв лiкування вагiтних ще! групи. Одне з провiдних мюць серед цiе! патологi! займае, зокрема, артерiальна гiпертензiя (АГ), з якою за даними рiзних авторiв [4, 5, 8], пов'язано 25-38% випадюв материнсько! смертностi. У вагiтних ускладнення з боку плода та новонародженого, пов'язаш з АГ, виникають вже при рiвнi АТ 140/90 мм.рт.ст. Артерiальна гiпертензiя пiд час ваптносп е однiею з провiдних причин порушення гемоциркуляцп у фетоплацентарному комплекс внаслiдок спазма судин, патологi! ендотелiально! стiнки судин та дисбалансу регуляторних механiзмiв [5, 6, 8]. Гемодинамичш порушення в фетоплацентарному комплексi, в кшцевому наслiдку призводять до порушення внутршньоутробного розвитку плода, що обумовлюе високу перинатальну та дитячу захворювашсть i смертнiсть [7]. В зв'язку з чим актуальним е виявлення та/або прогнозування гемоциркуляторних порушень в фетоплацентарному комплекс з раннiх термшв вагiтностi.
Метою роботи було вивчення механiзмiв формування системи гемоциркуляцi! в сегмент мати-плацента-плiд у вагiтних з хрошчною артерiальною гiпертензiею.
Матерiал та методи дослщження. Клiнiчно обстежено 90 ваптних та !х новонароджених. З метою формування дослщжуваних груп ваптних з артерiальною гiпертензiею ми використали класифiкацiю, запропоновану Мiжнародною спiлкою з вивчення гшертензивних станiв у ваптних (2000 р.) Вщповщно до ще! класифiкацi! вагiтних розподiлили на три групи. До першо! групи вщнесли 30 вагiтних iз основно! групи з хрошчною артерiальною гiпертензiею, у яких шдвищення артерiального тиску було вiдмiчено до вагiтностi або виникло до 20 тижня гестацi!. Другу групу склали 30 вагiтних iз основно! групи з гестацiйною гiпертензiею, яка розвинулася пiсля 20-го тижня ваптность До третьо! групи вщнесли 30 здорових пацiенток без шдвищенного артерiальног тиску (група контролю).
У вех вагiтних проводився добовий мошторинг рiвня артерiального тиску. Ультразвуковi дослщження виконувались на апаратi PHILIPS HD3 з використанням трансабдомiнального конвекцiйного датчика 3,5 МГц у вщповщносп до скриншгово! програми по загальноприйнято! методищ. Визначали кiлькiсть плодiв, !х розташування, бiофiзичний профiль, проводилась фетометрiя, плацентоме^я, виявляли наявнiсть вад розвитку плода, ознаки загрози переривання вагiтностi, оцшювалась кiлькiсть навколоплiдно! рiдини. Враховували актившсть дихальних рухiв, рухову активнiсть та частоту серцебиття плода. З метою дiагностики гемодинамiчних матково-плацентарно-плодових порушень проводили доплерометричне дослщження кровоплину в системi мати-плацента-плiд. Доплерометричне дослiдження гемоциркуляцi! в маткових та
стральних apTepÎHx, судинах пуповини, в середнш мозково1 артери плоду проводили датчиком з частотою 3,7 МГц.
Статистичний aнaлiз отриманих результaтiв здiйснювaвся за допомогою таблиць програми Microsoft Excel, яю були сформовaнi у вiдповiдностi з запитами даного дослщження.
Результати дослщження та ïx обговорення. Починаючи з 14-18 тижшв вaгiтностi, виконувалося УЗД-доплероме^чне дослiдження судин фетоплацентарного комплексу. Показники судинно1 резистентностi у вaгiтних з хрошчною aртерiaльною гiпертензieю (I група обстежених) були достовiрно вищими, шж у жiнок групи контролю (р<0,01). Так, вже з рaннiх термшв гестaцiï вiдмiчaлись порушення кровообiгу в стральних та маткових aртерiях з шдвищенням iндексiв судинноï резистентностi у 52,7% ваптних з aртерiaльною riпертензieю (табл. 1 ). Пiдвищення шдекшв судинного спротиву в термiнi 14-18 тижшв у ваптних с aртерiaльною riпертензieю спостерiгaлось i в судинах фетоплацентарного комплексу. Так, було вiдмiчено порушення фетоплaцентaрноï гемоциркуляцiï у 31,2% пащенток з хронiчною aртерiaльною гiпертензiею. Отримaнi результати свiдчaть про первиншсть ураження матково-плaцентaрноï ланки кровооб^у в хибному колi патогенезу розвитку фето-плaцентaрноï недостaтностi при aртерiaльноï гшертензп в рaннi термiни гестaцiï (табл. 2).
Таблиця 1
Пульсацiйний шдекс (П1) та iндекс резистентностi (1Р) в спiральниx та маткових артерiяx у вагiтниx з артерiальною гшертешieю в 14-18 тижнiв гестацп в пор1внянн1 Ï3 групою
контролю
Групи Стральш артерп Матков1 aртерiï
П1 IP П1 IP
n = 30 (1 група) 1.47±0,31 0,97±0,06 0,83±0,04 0.67±0,29
n = 30 (3 група) 1,32±0,27* 0,89±0,04* 0,69±0,05* 0,56±0,21*
П р и м i т к а: *достстаршсть рiзницi в пс^внянш з неускладненою вaгiтнiстю ( р<0,01).
Таблиця 2
Показники П1 в судинах плода в терм™ ваптносл 14-18 тиж. при хрошчноь артерiальноï гiпертензiï в пор1внянн1 Ï3 здоровими вагiтними
Групи Термш П1 в середнш мозково1 артерп П1 в аорт плода П1 в aртерiï пуповини плода
n = 30 (1 група) 14 тиж 1,68±0,13 2,96±0,12 2,71±0,14
18 тиж 1,59±0,12 2,33±0,14 2,07±0,13
n = 30 (3 група) 14 тиж 1,51±0,11* 2,72±0,08* 2,61±2,11*
18 тиж 1,49±0,09* 2,25±0,13* 2,01±0,08*
П р и м i т к а: * достсдаршсть рiзницi в по^внянш з неускладненою вaгiтнiстю ( р<0,01).
При проведеннi УЗД-доплерометрiï в 14-18 тижшв ваптност у жiнок iз друго1' групи спостереження, у яких в подальшому розвинулася гестaцiйнa гiпертензiя, також було вiдмiчено достовiрне шдвищення (р<0,01) iндексiв судинного опору Индексу резистентностi та систоло-дiaстолiчного вщношення) в системi матково-плацентарного кровообiгу у порiвняннi з неускладненою вaгiтнiстю (табл. 3).
Таблиця 3
Показники матково-плацентарного кровоплину у ваптних друго'1 групи обстежених (у яких в подальшому розвинулась гестацшна гшертення) в терм™ 14-18 тижшв в пор1внянн1 iз
групою здорових вагiтниx
Група Стральш артерп Матков1 артерп
СДВ IP СДВ IP
n = 30 (3 група) 1,77±0,15* 0,45±0,05* 2,14±0,29* 0.54±0.06*
n = 30 (2 група) 2,23±0,19 0,64±0,04 3,06±0,11 0,73±0,04
П р и м i т к а: *достстаршсть рiзницi в по^внянш з неускладненою вaгiтнiстю ( р<0,01).
Встановленi нами порушення гемоциркуляци в матково-плацентарно-плодовому комплекс в 14-18 тижшв ваптност у жшок з хрошчною АГ обумовлюють необхiднiсть доплерометричного дослщження у них в ранш термши вагiтностi з метою ранньо! дiагностiки розвитку порушень гемоциркуляци, ппокси та гшотрофп плода та своечасного початку лшування. Доплерометричне дослiдження що виконувалося у термш 24-28 тижнiв, виявило подальше достовiрне (р<0,01) зростання тяжкост ураження матково-плацентарного кровообiгу та приеднання порушень фетального кровоплину. Так, у 27,7% ваптних з АГ (1 та 2 група) вiдмiчено порушення фетально! гемоциркуляци, в порiвняннi iз здоровими вагiтними (3 група), що
проявлялося в шдвищенш шдекшв судинного опору в аорт плода, однак у судинах головного мозку та венах плода кровоплин збертався сталим у межах припустимо! норми, що можна пояснити пристосувальною централiзацiею кровообiгу плода (табл. 4.).
Таблиця 4
Показники шдекав судинного спротиву у середнш мозковоТ артерн та в аорт плода при хрошчноТ та гестацшноТ АГ в рпни термiни гестацп
Термш ваптностЦ тиж. Середня мозкова артер1я плода Аорта плода
СДВ 1Р СДВ 1Р
п = 60 (основна група) п = 30 (контрольна група) 24-28 тиж 4,8±0,25 0,85±0,05 6,7±0,24 0,86±0,05
30-35 тиж 2,8±0,15 0,65±0,05 7,3±0,15 0,88±0,36
36-41 тиж 2,9±0,15 0,62±0,04 7,1±0,16 0,88±0,03
24-28 тиж 4,7±0,24 0,83±0,04 7,8±0,22* 0,92±0,04*
30-35 тиж 2,7±0,13 0,66±0,06 8,1±0,14* 0,94±0,31*
36-41 тиж 2,8±0,14 0,63±0,03 7,9±0,13* 0,93±0,29*
П р и м 1 т к а: * достстаршсть р1знищ в пор1внянш з неускладненою вагггшстю ( р<0,01).
У вагiтних з хронiчною артерiальною гiпертензiею порушення гемоциркуляци у одше! iз маткових артерiй спостерiгалось в 34.5%, у жшок з гестацшною АГ - 23,3%, у пащенток. Важливо вiдмiтити, що у ваптних з першо! та другой груп часпше, в порiвняннi з здоровими жшками третьйо! групи, виявлялось порушення кровоплину в обох маткових артерiях та порушення фетального кровооб^у. Найгiршi показники ступеню гемодинамично! нестабiльностi вiдмiчено у групi з хронiчною АГ, порiвняно з вагiтними з гестацшною АГ. Середнш рiвень артерiального тиску ваптних, у яких виявили порушення кровооб^у в матково-плацентарно-плодовому комплексi, достовiрно вiдрiзнявся та був вищим, шж у жшок без таких порушень.
Загальновiдомо [3, 4, 6], що порушення гемодинамши у системi мати-плацента-плщ у вагiтних з гiпертензивними станами нерщко призводить до затримки внутршньоутробного розвитку плода (ЗВУР). За даними нашого дослщження встановлено, що в термш вагiтностi 2830 тижшв: у вагiтних першо! клшчно! групи ЗВУР зус^чався у 35,2% плодiв, в друго! - у 25,8% та 5,6% в третьо! ктшчно! групи.
Таким чином, проведенi дослщження показали: найбшьш чутливим показником порушення матково-плацентарно-плодового кровооб^у е зростання шдексу резистентностi; динамiка патологiчного процесу при гшертензивних станах мае чiтку закономiрнiсть та послiдовнiсть. Так, при гестацшно! гшертензи страждае матково-плацентарний кровообiг, а плодовий кровоплин практично не страждае, маючи лише тенденщю до попршення. При хрошчно! гшертензи знижуеться i плодово-плацентарний кровообiг iз збереженням кровооб^у в життево важливих органах плода (зокрема, його головного мозку); у жшок з хрошчною АГ, коли дiастолiчний ошр в термiнальному судинному ру^ перевищуе дiастолiчний перфузiйний тиск, а периферичний спазм судин плода досягае максимальних значень, компенсаторш можливосп плоду виснажуеться i стан кровоплину в артерiях пуповини i середньомозково! артерil стае критичним, що створюе умови для його гiпоксil, гшотрофи та антенатально! загибелi.
ж
1. У ваптних з гшертензивними станами вiдмiчаеться прогресивне зменшення матково-плацентарного кровооб^у по мiрi прогресування дано! патологи вже з раншх термшв гестацi!.
2. Погiршення плодово-плацентарного кровооб^у вiдбуваеться паралельно зниженню матково-плацентарно! перфузi!. Найбiльш чутливим показником порушення матково-плацентарно-плодового кровооб^у е зростання iндексу резистентностi.
3. В хибному колi патогенезу розвитку фето-плацентарно! недостатносп при артерiально! гiпертензi! пiд час ваптносп первинним е ураження матково-плацентарно! ланки кровообiгу.
4. Порушення гемоциркуляци в матково-плацентарно-плодовому комплексi в 14-18тижшв вагiтностi обумовлюють необхiднiсть доплерометричного дослщження у ваптних з АГ в ранш термши вагiтностi з метою ранньо! дiагностiки розвитку порушень гемоциркуляци, гшокси та гiпотрофi! плода та своечасного початку лшування.
1. Айламазян Э. К. Гестоз: теория и практика/ Э. К. Айламазян, Е. В. Мозговая // - М.: МЕДпресс-информ, -2008. - 272 с.
2. Баранова Е. И. Артериальная гипертензия у беременных / Е. И. Баранова // Артериальная гипертензия.- 2006.- Т.12. -№1.- С. 5-9.
3. Митков В. В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике: в 3-х т. / В.В. Митков, М.В. Медведев // - М.: Видар, -1996. - Т.2. - 408 с.
4. Петрищев Н. Н. Дисфункция эндотелия. Причины механизмы, фармакологическая коррекция / Н. Н. Петрищев // -СПб.: М.издательство СПбГМ, - 2003. - 184 с.
5. Стрижаков А. Н. Ультразвуковая диагностика в акушерской клинике / А. Н. Стрижаков, А. Т. Бунин, М. В.Медведев // - М.: Медицина, - 1990. - 239 с.
6. Токова З. З. Гестоз, нерешенные вопросы (обзор литературы) / З. З. Токова // Проблемы репродукции. - М., -2004. - 240 с.
7. Grannum P. A. The ultrasonic changes in the maturing placenta and their relation to fetal pulmonic maturity / P. A. Grannum, R. L. Berkowitz, J.C. Hobbins // American Journal of Obstetrics and Gynecology. - 1979. - Vol.133 - №8. - P.915 - 922.
8. Lihachev V. K. Peculiarities of endotheliopathy formation in the presence of chronic endometritis before pregnancy in women with pre-eclampsia / V. K. Lihachev, E. A. Taranovskaya, L. N. Semenyuk [et al.] // Yale Review of Education and Science -2015-№ 1(16), Januare-June.-Volume 6.- P.476-484.
АНАЛИЗ ДОПЛЕРОМЕТРИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ В СИСТЕМЕ МАТЬ-ПЛАЦЕНТА-ПЛОД У БЕРЕМЕННЫХ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ Макаров О. Г.
Были проведены ультрасонографические исследования с определением систолодиастолического отношения, пульсацион-ного индекса и индекса резистентности маточной артерии, спиральных артерий матки, артерий пуповины и среднемозговой артерии плода у 30 здоровых беременных и 60 беременних с разными формами гипертензивных состояний. Полученые результаты свидетельствуют о первичности поражения маточно-плацентарного звена кровообращения в порочном круге патогенеза развития фето-плацентарной недостаточности при артериальной гипертензии во время беременности. Установленые нами нарушения гемоциркуляции в маточно-плацентарно-плодовом комплексе в 14-18 обуславливают необходимость доплерометрического исследования у беременных с артериальной гипертензией в ранние сроки беременности с целью ранней диагностики развития нарушений гемоциркуляции, гипоксии и гипотрофии плода, а следовательно и своевременного начала лечения.
Ключевые слова: гипертензивные состояния, сосудистое сопротивление, доплерометрия, гемоциркуляция,
фетоплацентарний комплекс.
Стаття надшшла 14.06.2016 р.
ANALYSIS OF INDICATORS DOPLEROMETRICHESKIH IN THE MOTHER-PLACENTA-FETUS IN PREGNANT WOMEN WITH ARTERIAL HYPERTENSION Makarov O. G.
Ultrasonographic study the definition of systolic ratio, pulsation index and resistance index of uterine artery, uterine spiral arteries, the umbilical artery and middle cerebral artery of the fetus from the 30 healthy pregnant women and 60 pregnant women with various forms of hypertensive states were held. The results suggest the primary lesion matochno- placental circulation link in a vicious circle of pathogenesis of feto-placental insufficiency with hypertension during pregnancy. We established a violation of blood circulation in the utero-placental-fruit complex in 14-18 necessitate doplerometricheskogo studies in pregnant women with hypertension in early pregnancy for the purpose of early diagnosis of disorders of blood circulation, fetal hypoxia and malnutrition, and hence the timely start of treatment.
Key words: hypertensive status, vascular resistance, doplerometrii, haemocirculation, fetoplacental complex.
Рецензент Лiхачов В.К.
УДК 616.311.2-002-036.12-08-07-053.2(477.83)
КЛ1Н1КО-ЛАБОРАТОРНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1КУВАННЯ ХРОН1ЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО ПНПВ1ТУ У Д1ТЕЙ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Проводили спостереження у 55 дней вжом 12-15 роюв, як проживають на еколопчно забруднених та йод-, фтор дефщитних територiях, до яких належать мюта Яворiв та Жидачiв, ЛьвiвськоI область До основно! групи увшшло 33 дтей, яким проводилось лкування за розпрацьованою схемою. Дтм контрольно! групи (22 дитини) проводилось лжування зпдно протоков МОЗ Укра!ни надання медично! допомоги за спещальшстю «Терапевтична стоматолопя». У результат застосування розпрацьованого нами лкувального комплексу, у дтей основно! групи з ХКГ, вдалося значно нормалiзувати i покращити стан тканин пародонта, що тдтверджено даними шдексно! ощнки та результатами лабораторних дослщжень.
Ключовi слова: хрошчний катаральний пнпвп, дни, лкувальний комплекс.
Робота е фрагментом планово'1 НДР «Стоматологiчна захворюватсть дтей з урахуванням еколого-сощальних чиннитв ризику та обгрунтування диференцшованих методiв л^вання та профшактики», № держреестрацн 0110U002147.
Територ1я Льв1всько1 обласп суттево вщр1зняетъся вщ шших територш Украши за сво1ми природними та еколопчними характеристиками. Це едина биогеопдрох1м1чна мюцевють, в межах яко! вид1ляють окрем1 бюгеопдрох1м1чш територи, пов'язаш в1дм1нн1стю природних геох1м1чних умов [7]. Багатокомпонентн1 умови геолопчного середовища, в комплекс! з антропогенним навантаженням створюють р1зну стутнь еколог1чно! напруженост1 i впливають на здоров'я д1тей, в тому чи^ i на стоматологiчну захворюванiсть. Еколопчна ситуацiя Львiвщини визначаеться
