CC BY
21
налета и прочее. Ученики ответили, кто им покупает пасты: родители, или они сами их покупают, кто им рекомендует.
Ключевые слова: зубная паста, анкетирование, подростки, преимущество.
Стаття надшшла 8.10.2015 р.
of students grades 6-7 and 10 showed a preference for most pasta "Lacalut" and "Blend-a-med" (42,6%) due to the fact that they meet all necessary requirements.
Key words: toothpaste, questionnaires, adolescents, advantage.
Рецензент Петрушанко Т.О.
УДК 618.36+612.1
222
ОСОБЛИВОСТ1 ГЕМОЦИРКУЛЯЦН У ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОМУ КОМПЛЕКС У
ВАГ1ТНИХ З ПРЕЕКЛАМПС1еЮ
Було проведено ультрасонографичне дослщження з визначенням систоло-дiастолiчного стввщношення, пульсацшного шдексу та шдексу резистентности матково! артерп, стральних артерш матки, артерп пуповини та середньо мозково! артерп плоду проводилось у 30 здорових ваптних та у 90 - з прееклампаею рiзного ступеня тяжкость Показано, що по мiрi зростання ступеня тяжкостi прееклампсп вщбувается прогресуюче погiршення матково-плацентарно-плодового кровооб^у, найбiльш чутливим показником якого, е збiльшення iндекса резистентностi в судинах, що дослiджувались.
Ключов! слова: судинний onip, доплерометр1я, матково-плацентарно-плодовий кровоплин.
Робота е фрагментом НДР «Вивчення патогенетичних uexam3uie виникнення захворювань репродуктивной системи у жток, розробка методiв удосконалення 'ix профтактики, консервативн. та оперативного л^вання i реабттацн» (№ держреестраци 0112U002900).
Прееклампшя ускладнюе перебп ваптносп у 7-14% ваптних [1]. Ця патолопя е одшею з провщних причин перинатально! захворюваносп та смертност [3]. Гемодинам!чш процеси в функцюнальнш систем! мати-плацента-плщ забезпечують нормальний перебп ваптност!, розвиток плоду. Порушення матково-плацентарного, плодово-плацентарного та мозкового кровоплину плода вщпрають головну роль у патогенез! гшоксичних уражень його центрально! нервово! системи, що пог!ршуе внутр!шньоутробний розвиток, а також перебп пер!оду новонародженосп.
Метою роботи було визначення стану гемоциркуляци в систем! мати- плацента-плщ у ваг!тних з прееклампшею.
Матерiал та методи дослiдження. Ктшчно обстежено 120 ваг!тних в III триместр!. 1 групу (контрольну) склали 30 (25%) ж!нок з ф!зюлопчним переб!гом ваг!тност!. В II групу були включен! 90 (75%) ваптних з прееклампшею (II-а група - 30 (25%) жшок з легкою прееклампшею, II-б група - 30 (25%) - з прееклампаею середнього ступеня та II-в група - 30 жшок (25%) - з тяжкою прееклампшею).
Ультразвуков! дослщження проводились на апарап PHILIPS HD3 з використанням трансабдомшального конвекц!йного датчика 3,5 МГц у вщповщносп до скриншгово! програми по загальноприйнято! методиц! [3]. Визначали к!льк!сть плод!в, !х розташування, б!оф!зичний проф!ль. Виконувалась фетометр!я, плацентометр!я, визначалась наявн!сть вад розвитку плоду, ознак загрози переривання ваг!тност!, оцшювалась к!льк!сть навколопл!дно! р!дини. З метою д!агностики гемодинам!чних матково-плацентарно-плодових порушень ми проводили доплерометричне дослщження кровоплину системи мати-плацента-плщ. Доплерометричне досл!дження гемоциркуляци в маткових та сп!ральних артер!ях, судинах пуповини, в середнш мозково! артерп плоду проводили датчиком з частотою 3,7 МГц. Ступень зршост плаценти оцшювалась у вщповщносп з! шкалою P.Grannum та сп!в. [5] з визначенням 4 ступешв зр!лост!.
Анатз матково-плацентарного кровооб!гу проводили шляхом дослщження кривих швидкостей кровоплину у маткових артер!ях при поздовжньому скануванн! датчиками доплерографа в област бокових стшок малого тазу по методиц! А.Н.Стрижакова та ш[4]. Визначалась б!фуркац!я загально! поздовжньо! артерп з одночасною реестращею типового для ц!е! судини спектра кривих швидкостей кровоплину у вигляд! двофазно! криво! з високою пульсащею у фаз! систоли та зворотшм кровоплином у фаз! д!астоли. Пюля цього датчики зм!щували мед!альн!ше до боково! ст!нки матки до визначення матково! артерп та реестрацп характерного спектра кривих швидкостей кровоплину що характеризуемся низькою пульсащею та високою д!астол!чною швидюстю кровоплину. Оц!нювали також долплерометричш показники
кровоплину у сшральних артерiях матки в д^нщ плацентарно! дiлянки. Плодово-плацентарний кровоплин оцшювався за дослiдженням кривих швидкостей кровоплину у артери пуповини, на достатньому вщдалеш вiд мiста И входження як у плаценту, так i в черевну порожнину плоду. Мозковий кровоплин плода оцшювався по дослщженню кривих швидкостей кровоплину в середньо! мозково! артери плоду. За допомогою ультразвуку вiзуалiзувалась аксiальна дiлянка проекщя голiвки плода на рiвнi серцеподiбного сiчення стовбура мозку. В д^нщ його проекцп на черевну стшку рееструвався доплеровский сигнал кривих швидкостей кровоплину у середньо! мозково! артери плоду. Спектр кровоплину у середньо! мозково! артери плоду мае вигляд характерного для судинно! системи високо! резистентность Дослщження проводилось з урахуванням дихальних рухiв, рухово! активностi та частоти серцебиття плоду.
В робот використовувалась якiсна оцiнка кривих швидкостей кровоплину, при який головне значення вщдаеться не абсолютно! величинi швидкост руху кровi, а спiввiдношенню мiж швидкостями кровоплину у рiзнi фази серцевого циклу. Анатзувалась максимальна систолiчна швидкiсть кровоплину, (яка визначалась насосною функцiею серця плоду, еластичнiстю стшок судини, артерiальним тиском, в'язкiстю кров^, i кiнцева дiастолiчна швидкiсть кровоплину (вщображае периферичний судинний опiр). На основi цих показникiв вираховувалися iндекси кривих швидкостей кровоплину: систоло-дiастолiчне вщношення (СДВ) - це вiдношення максимально! систолiчно! до кiнцево! дiастолiчно! швидкостей кровоплину; пульсацшний iндекс (П1) - являе собою вщношення рiзницi мiж максимальною систолiчною i кiнцевою дiастолiчною швидкостями до середньо! швидкостi кровоплину; iндекс резистентностi (1Р) - визначаеться вiдношенням рiзницi мiж максимальною систолiчною та кiнцевою дiастолiчною швидкостями до максимально! систолiчно! швидкостi кровоплину.
Результати дослщження та Тх обговорення. Нами було проведено доплерометричне дослщження кровоплину в названих артерiях у жшок з нормальним перебiгом вагiтностi та у жшок, вагiтнiсть яких ускладнилася прееклампсiею. Систолiчне вiдношення (СДВ), пульсацшний шдекс (П1) та iндекс резистентносп (1Р) матково! артерi! у контрольнш групi склали 1,83±0,06, 0,67±0,03 та 0,51±0,03 вiдповiдно (табл.1). У групах жшок з прееклампсiею вiдмiчалось достовiрне пiдвищення iндексiв судинного опору у маткових артерiях. Показники збiльшувались в залежност вiд ступеня тяжкостi гестозу. Так, в груш ваптних з легкою прееклампшею iндекси судинного опору становили 2,22±0,07, 0,78±0,08 та 0,57±0,05 (СДВ, П1, та 1Р вщповщно); у жiнок з прееклампсiею середнього ступеню тяжкостi - 2,44±0,12, 0,91±0,07, та 0,67±0,07 вiдповiдно; в груш ваптних з тяжко! прееклампсiею - 2,78±0,13, 1,09±0,11 та 0,78±0,12 вщповщно (табл.1).
Таблиця 1
Доплерометричний показники периферичного судинного опору в матковоТ артери у ваптних
з прееклампаею
Групи Систоло-д1астол1чне вщношення Пульсащйний шдекс 1ндекс резистентност
I (п=30) 1,83±0,06 0,67±0,03 0,51±0,03
11-а( п=30) 2,22±0,07* 0,78±0,08 0,57±0,05
11-б( п=30) 2,44±0,12* 0,91±0,07* 0,67± 0,07*
11-в( п=30) 2,78±0,13* 1,09±0,11* 0,78±0,12*
*Прим1тка: - р<0,05 при пор1внянш показнигав з контрольною групою.
СДВ, П1, та 1Р спiральних артерiях матки в контрольнш груш склали 1,52±0,05, 0,67±0,05 та 0,34±0,04 вiдповiдно. При легких формах прееклампси цi показники достовiрно збiльшувались до 1,65±0,08, 0,67±0,07 та 0,44±0,07 вiдповiдно, при прееклампсi! середнього ступеня тяжкосп -до 1,82±0,07, 0,76±0,02 та 0,56±0,02 (р<0,05) (табл.2). Найбшьш значуще збiльшення судинного опору спостер^алось при тяжких формах прееклампси у порiвняннi з неускладненим переб^у вагiтностi; показники iндексiв опору склали 1,97±0,12, 0,77±0,07 та 0,60±0,04 (СДВ, П1 та 1В, вiдповiдно) (р<0,05) (табл.2).
СДВ, П1 та 1Р у артерi! пуповини у жшок з прееклампшею достовiрно перевищували таю у здорових ваптних та збшьшувались в залежност вiд ступеню тяжкосп патологi! з 2,62±0,07, 0,77±0,07 та 0,69±0,06, вiдповiдно, у групi 11-а до 3,38±0,16, 1,06±0,07, та 0,89±0,07 у групi 11-б. (р<0,05) (табл.3). При прееклампси тяжкого ступеня вiдмiчався критичний стан кровоплину в судинах пуповини, про що свщчила наявнють нульових або реверсних значень кшцевого дiастолiчного кровоплину, у зв'язку з чим нами не проводились розрахунки СДВ, а визначались лише 1Р (1,02±0,07) i П1 (1,07±0,08).
СДО, П1, та 1Р у середньомозково! артерi! плоду в контрольно! груш, вщповщно, склали 3,57±0,11, 1,36±0,06, та 0,83±0,08. Звертае на себе увагу те, що ускладнення вагiтностi легкою
прееклампшею не призводило до суттевих змiн СДВ, П1 та 1Р в порiвняннi з контрольною групою (р>0,5). При прееклампси на тлi пiдвищення iндексiв судинного опору в артерiях пуповини, що свiдчiть про зменшення в них штенсивност кровоплину переважно за рахунок кшцевого дiастолiчного компонента, нами було виявлено статистично значуще зниження СДВ в середньомозково! артери плоду в груш 11-б (2,85±0,16) у порiвняннi з групою 11-а (3,37±0,17; р<0,05), що вказуе на компенсаторну централiзацiю кровообiгу в органiзмах плодiв у жiнок з прееклампсiею середнього ступеня тяжкостi (табл.4). Прогресування прееклампси до тяжкого ступеня супроводжувалося рiзким пiдвищенням iндексiв судинного опору у середньомозково! артерп. Так, СДВ, П1 та 1Р у групi 11-в склали 4,14±0,22, 1,67±0,12 та 0,96±0,12.
Таблиця 2
Доплерометричнi показники периферичного судинного опору в сшральних артерiях у
ваптних з прееклампсieю
Групи Систоло-д1астол1чне вщношення Пульсацшний шдекс Iндекс резистентност
I (п=30) 1,52±0,05 0,67±0,05 0,34±0,04
II-а( п=30) 1,65±0,08 0,67±0,07 0,44±0,07*
II-б( п=30) 1,82±0,07* 0,76±0,02* 0,56±0,02*
11-в( п=30) 1,97±0,12* 0,77±0,07* 0,60±0,04*
*Прим1тка: - р<0,05 при пор1внянш показнигав з контрольною групою.
Таблиця 3
Доплерометричш показники периферичного судинного опору в артерiях пуповини у
вагггних з прееклампсieю
Групи Систоло-д1астол1чне вщношення Пульсацшний шдекс Iндекс резистентност
I (п=30) 2,41±0,07 0,77±0,07 0,56±0,05
II-а( п=30) 2,62±0,07 0,93±0,06* 0,69±0,06
II-б( п=30) 3,38±0,16* 1,06±0,07* 0,89±0,07*
П-в( п=30) 1,07±0,08* 1,02±0,07*
*Прим1тка: - р<0,05 при пор1внянш показнигав з контрольною групою.
Таблиця 4
Доплерометричш показники периферичного судинного опору в середнш мозковоТ артерп
плоду у вагiгних з прееклампаею
Групи Систоло-д1астол1чне вщношення Пульсацшний шдекс Iндекс резистентност
I (п=30) 3,57±0,11 1,36±0,06 0,83±0,08
П-а(п=30) 3,37±0,17 1,43±0,06 0,79±0,05
П-б(п=30) 2,85±0,16* 1,12±0,04* 0,61±0,08*
П-в(п=30) 4,14±0,22* 1,67±0,12* 0,96±0,12
*Прим1тка: - р<0,05 при пор1внянш показнигав з контрольною групою.
Таким чином, динамша патологiчного процесу при прееклампсi! мае чiтку закономiрнiсть та послiдовнiсть. Так, при прееклампси легкого ступеня страждае матково-плацентарний кровообщ а плодовий кровоплин практично не страждае, маючи лише тенденцiю до попршення. При прееклампсi! середнього ступеня тяжкосп знижуеться i плодово-плацентарний кровооб^ iз збереженням кровообiгу в життево важливих органах плоду (зокрема, його головного мозку).
Найбшьш чутливим показником порушення матково-плацентарно-плодового кровообiгу е зростання iндексу резистентностi.
У жiнок з прееклампшею тяжкого ступеня, коли дiастолiчний опiр в термiнальному судинному ру^ перевищуе дiастолiчний перфузiйний тиск, а периферичний спазм судин плоду досягае максимальних значень, компенсаторш можливостi плоду виснажуеться: стан кровоплину в артерiях пуповини i середньомозково! артерi! стае критичним, що створюе умови для його антенатально! загибель
1. У ваптних з прееклампшею вiдмiчаеться прогресивне зменшення матково-плацентарного кровообiгу по мiрi прогресування дано! патологi!. Погiршення плодово-плацентарного кровооб^у вiдбуваеться паралельно зниженню матково-плацентарно! перфузi! за виключенням проявiв централiзацi! кровообiгу при прееклампсi! середнього ступеня тяжкосп.
2. Найбiльш чутливим показником порушення матково-плацентарного-плодового кровооб^у е зростання шдексу резистентностi.
1. Айламазян Э. К. Гестоз: теория и практика / Э.К. Айламазян, Е.В. Мозговая // - М.: МЕДпресс-информ, - 2008. - 272 с.
2. Митков В. В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике: в 3-х т. / В.В. Митков, М.В. Медведев // - М.: Видар, - 1996. - Т.2. - 408 с.
3. Петрищев Н.Н. Дисфункция эндотелия. Причины механизмы, фармакологическая коррекция / Н.Н. Петрищев // -СПб.: М.издательство СПбГМ, - 2003. - 184 с.
4. Стрижаков А. Н. Ультразвуковая диагностика в акушерской клинике / А.Н.Стрижаков, А.Т. Бунин, М.В.Медведев // -М.: Медицина, - 1990. - 239 с.
5. Grannum P.A. The ultrasonic changes in the maturing placenta and their relation to fetal pulmonic maturity / P.A. Grannum, R.L. Berkowitz, J.C.Hobbins // American Journal of Obstetrics and Gynecology. - 1979. - Vol.133 - №8. - P. 915 - 922.
ОСОБЕННОСТИ ГЕМОЦИРКУЛЯЦИИ В ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОМ КОМПЛЕКСЕ ПРИ ПРЕЭКЛАМПСИИ Макаров О. Г.
Были проведены ультрасонографические исследования с определением систолодиастолического отношения, пульсацион-ного индекса и индекса резистентности маточной артерии, спиральных артерий матки, артерий пуповины и среднемозговой артерии плода у 30 здоровых беременных и 90 беременных с преэклампсией разной степени тяжести. Показано, что по мере утяжеления преэклампсии происходит прогрессирующее ухудшение маточно-плацентарно-плодового кровообращения, наиболее чувствительным показателем которого является увеличение индекса резистентности в исследуемых сосудах.
Ключевые слова: сосудистое сопротивление, доплерометрия, маточно-плацентарно-плодовый кровоток.
Стаття надшшла 2.09.2015 р.
FEATURES HAEMOCIRCULATION IN FETOPLACENTAL COMPLEX IN PREECLAMPSIA Makarov O.G.
Ultrasonographic studies were conducted with the definition of systolic diastolic ratio, pulse index and resistance index of uterine artery, uterine spiral arteries, the arteries of the umbilical cord and fetal middle cerebral artery in 30 healthy pregnant women and 90 pregnant women with preeclampsia varying severity. It is shown that as the worsening of pre-eclampsia occurs progressive deterioration of utero-placental-fetal circulation, the most Sensitive indicator of which is the increase in resistance index in the test vessels.
Key words: vascular soprotivdenie, doplerometrii, utero-placental-fetal blood flow.
Рецензент Лiхачов В.К.
УДК 612.014.5-053.81:616.53-002.25-08
ОСОБЛИВОСТ1 ТОВЩИНИ ШК1РНО-ЖИРОВИХ СКЛАДОК У ХВОРИХ НА ВУГРОВУ ХВОРОБУ ЮНАК1В ТА Д1ВЧАТ ПОД1ЛЛЯ З УРАХУВАННЯМ I БЕЗ УРАХУВАННЯ
СОМАТОТИПУ
У здорових та хворих на вугрову хворобу юнаюв та дiвчат Подшьського репону Укра'ши визначено особливосп товщини шюрно-жирових складок (ТШЖС). У здорових дослщжуваних обох статей з урахуванням i без урахування соматотипу переважна частина показниюв ТШЖС (на переднш поверхш плеча, на передплiччi, тд нижшм кутом лопатки, на грудях, живои, бощ, на нижнш юнщвщ) мае достовiрно бiльшi значення порiвняно iз хворими аналопчних груп порiвняння. Решта показниюв ТШЖС у здорових вах груп порiвняння не мають достовiрних вщмшностей при порiвняннi iз хворими юнаками або дiвчатами.
Ключовi слова: товщина шюрно-жирових складок, юнаки, дiвчата, здорове населення, вугрова хвороба.
Робота е фрагментом НДР «Розробка нормативных критерив здоров 'я рiзних вжових та статевих груп населення», номер держреестраци: 010би010084.
Вугрова хвороба (акне) - гишие запалення шюри, що виникае при р1зних порушеннях бар'ерно-захисних сил оргашзму ^ зокрема, шюри. Воно може перебпати або в гострш, або в хрошчнш форм1 [2, 6]. Акне розвиваеться за яюсних i кшьюсних змш динам1чно1 взаемодп макро-та мшрооргашзму [1, 11]. Вказаш змши вщбуваються в бш переважання захисних властивостей м1крооргаи1зму, як1 спрямован1 проти бактерицидно! здатност1 макроорган1зму, яка, як вщомо, окр1м загально-соматичних { середовищних чинник1в, генетично детерм1нована [3, 15]. Власне, успадкування iидивiдуальиоl генетично! норми реакцп дозволяе р1зним орган1змам у аналопчному середовищi специфiчио реалiзувати функщю захисту [9].
До тепершнього часу практично немае робiт, де наводяться даш по мехаиiзмам виникнення, розвитку шкiриих хвороб i важкоси клiиiчиих проявiв у пацiеитiв окремих вшово-статевих груп i конституцшних типiв [4, 5, 7]. Рядом науковщв виявлеиа иерiвиозиачиiсть клiиiчиоl картиии лшування запальиих захворюваиь шкiри серед чоловшв певиих коиституцiоиальиих типiв. Чоловшам мезоморфам притамаииий легкий ступiиь перебпу дерматитiв, тодi як серед ендоморфiв визиачаеться зиачиий вiдсоток хворих iз важким ступеием перебiгу розгляиуто! шюрно! патологil. В групах жiиок ектоморфiв вииикиеиия пiодермil вииикае зиачио рашше, иiж у мезо- та ендоморфного соматотипiв [8]. Це зайвий раз тдтверджуе, що
