CC BY
32
EnideMioAoein, органгзац1яг i cm о pin
УДК 616.3 )4-08-039.71:618.2; 616.314:618.2Ч40Л" \Л. Якубова, О. В, Крижалко
ОБГРУНТУВАННЯ ТАКТИКИ Л1КАРЯ-СТОМАТОАОГА В П ТРИМЕСТР! ВАПТНОСТ1
Ки'1'вський медичний ушверсигпвт УАНМ
Попри те, що остаными роками широко впроваджуються засоби ! метод и профилактики, частота сто-матолопчних хвороб у ваптних ж(-нок надал1 залишаеться високою. Ураховуючи ф1зюлогнж змши в органом! жмки тд час ваптносп, надання стоматолопчноТ допомоги мае пеежособливосп.
Другим триместром ваптнос-л вважаеться пром1жок часу в1д початку 15 тижня ваптносп (фер-тилЬац1йний еж) або 17 тижня (гестац1йний вк) до юнця 29 тижня ваптносл (фертилЬацмний вк) або 31 тижня {гестацшний вк) в!д-пов!дно [7, 25, 35]. Онд зазначити, що в ¡ноземн1Й Л1тератур1 другим триместром вважаеться перюд ¡з 13 по 28 тиждень [39].
Внутр1шньоутробний перюд розвитку зубощелепноТ системи в другому триместр) характеризуется змЫою перюду диферен-щювання перюдом пстогенезу, протягом якого виникають основы тканини тимчасового зуба. На 18-26 тижнях ембрюнального розвитку 81дбувасться мЫералЬацЫ тимчасових рвщв та кл1в, почина-еться мЫерал1зац'|я горбиюв тимчасових молярт. На 24-25 тижнях ваптносп починае формуватися зачаток першого поашного моля-ра [30].
У зв'язку з початком активно!' мь нерал1зац1У кктковоТ тканини плоду, в тому чист зуб|в, прогресуе дефщит кальц1ю в органам! мате-р! [16]. Зпдно з даними [32 - 34] у <ров1 вагпгних жшок з1 збмьшен-ням терм ¡ну ваптносп настають нпокальфемЫ ! ппомагжемт. Факт частковоТ втрати кальц!ю орган ¡3-мом матер1 для покриття потреб плоду, що росте, гкдтримуеться багатьма авторами [6, 13, 19]. За ускладненого пере&гу ваптнос-л в1дбуваеться додаткова мобЫ-зац!я кальц(ю ¡3 зуб!в майбутньоТ матер^ що знижуе слйккть емал( до кар1есогенних чинниюв [35]. За фзюлопчного переб!гу ваптносп
спостер1гаеться зниження концен-трацм 6|дк1в сироватки кров1 га як насл)док - змша вм!сту бипка в сли-ж. Л.Г.Сотникова [28] пов'язуе патогенез карксу зубгв ¡з порушеннями бЫкового обмЫу.
Протягом ваптносл в1дбуваеться в!ропдне тдвищення розчинносл емал1 на 18, 1% [29], на фон! якого знижуеться резистентность твердих тканин зубт [15, 29]. У II половит ваптносл спостер!гаеться пом1тний зсув рН ротовоУ р!дини в кислий 61к (значения рН на 0, 64 од. кисли ше, жж у неваптних) [10]. Наймен-ил значения водневого показника ротовоУ р)дини виявлеж в жток у И та III триместрах ваптносп [21, 27, 32, 34], а та кож у жжок ¡з токсикозом першоТ половини ваптносп [19]. За результатами доел¡джень, у И триместр1 збмьшуеться кишеть вогнищ дем1нерзл1зацм зуб1в на 5, 2% [21], карюзних зуб!в - у 1, 4 разу [33]. За даними С.В.ТармаевоТ [29], приркт ¡нтенсивносп кариесу зубш вщбуваеться активжше в трупах ваптних, яю мають низький вимдний показник ¡нтенсивносл карксу (КПВ < 8), не мають дтянок вогнищевоТ дем1нерал[зацн емал! й уперше ваптних; у цих жжок пе-реб!г адаптацм гостр1ший, адапта-цшж мехажзми недосконал!. Про-цес карюзного руйнування зубш у ж^нок у перюд ваптносл мае своТ особливост!, зокрема, чаепше ура-ження гладких поверхонь зуб(в, переважно в пришийков1й д!лянц1 [2], поява кар!есу в трупах в1дносно резистентних зуб1в - нижн1х р1зц]в, ¡кл1в, премоляр1в [29].
Вивченню ураженосп карксом зуб!в у ват1тних присвячена значна ктьюсть праць. Виявлена залеж-н!сть поширеносл кар1есу зуб!в в)д в]ку, терм1ну ваптносл, пере&гу ваптносп, юлькосп ваг1тностей, наявносл соматичноТ патологи, по-пршення ппени порожнини рота [1, 2, 21, 22, 31].
Фактори, що впливають на змЬ ни стану тканин пародонта I ви-
никнення запалення в nepmi мкяц! BariTHOcri, продовжують дшти i в другому триместр). На 4 м!Сяц1 ва-riTHOCTi поновлюеться ризик розвитку хвороб пародонта [20]. Ц( зм1ни в друпй половин! ваптносл е насл!дком загального впливу ста-тевих гормон(в за пров1дноУ рол1 естроген1в, як1 здатн1 викликати rinepeMiro, п!двищувати проникнуть судинноТ елнки, посилювати набряк i прол1ферац1ю сполучноТ тканини, що п!дтверджено в екс-перименл на морських свинках [4]. Численн1 досл1дження показали, що наявысть м1сцевих подразню-ючих фактор1в, поганий ппеннний догляд, несан1рувана порожнина рота, зб!льшення терм ¡ну i к1ль-koctî ваптностей, ïx патолог1чний nepe6ir, bîk ж1нки (п1сля 35 роюв), психоемоц1йне напруження при-зводять до збЫьшення пошире-hoctî запальних хвороб тканин пародонта у ваптних [1, 4, 18, 21, 22, 26, 31]. Особливо шк!длива для тканин пародонта стильна д1я цих фактор1в [24].
У И триместр! спостер1гаеться тдвищення ступеня тяжкосл пн-rÎBÎTy, що рееструеться зз ¡ндексом РМА [2]. Катаральне запалення ясен може перейти в прол1фера-тивне запалення [12]. Деяк1 автори вказують на розвиток плертрс-ф!чного riHrieiTy [4, 38, 41]. 1нод1 ця хвороба розвивасться первинно [12]. У ж!нок ¡з гестозами катаральной riHrÎBÎT у б)льшосп випадк1в загострюеться раптово [35]. У ваптних виникають псевдоепулки - особлие! форми папттв, кл)н!ч-ний nepe6ir яких схожий ¡з клЫ|ч-ним переб!гом епул1су [35]. У ваптних на фон1 патолопчного nepeôiry ваптносл {з токсикозом i анешею) у терм1нах в1д 11 до 35 тижжв виявлена 100% поширешеть хвороб пародонта [5].
Pïct стоматолопчноТ захворюва-hoctî в другому триместр1 ваптнос-tî диктус необх(днгсть opraHiaaqiï стоматолопчноТ допомоги, врахо-
©УКРА'1'НСЬКИЙ СТОМАТОДОГ1ЧНИЙ АЛЬМАНАХ №6 20Ю 61
Еп{дем{ологгя, орган1зац{я, ictnopin
вугачи проф!лактичнускерован1сть стоматололчних втручань у пер-шому триместрк Другим триместр вважаеться вщносно стаб^ьним перюдом ваптност!, в який можна проводит и б*лъшкть стоматололчних процедур [14, 39]. В оргамзм! Ж!нки сформувалася нова залоза внутр1шньо) секреци - плацента, функцюнуе фетоплацентарний кровооб!г, в1дносно стабинзована гемодинамка, покращилися по-казники ¡мунолопчного статусу [16]. Актуальном е розробка на-уково обфунтованого комплексу лкувальних та профьпактичних заходов для ваптних ж)нок з ураху-ванням терм1ну ваптносп.
Мета нашоТ роботи - обГрунту-вати ршень надання стоматолопч-ноТ допомоги валтним жЫкзм у II триместрк
Материал та методи досш-джень. Для досягнення лоставле-ноТ мети нами були пр0анал!30ван! лтературж джерела щодо надання стоматолопчноУ допомоги nifl час ваптносп та проведено комп-лексне стоматолопчне обстеження ваптних жшок. Обстежено 211 ваптних жжок BiKOM В1Д 19 до 43 ро-Kiß. 3 метою оцшки стоматолопч-ного статусу визначали стан плени порожнини рота за ¡ндексом OHI-S (Green-Vermiüion, 1964), кислот-жсть ротовоТ рщини, поширешсть та ¡нтенсивжсть Kapiecy, стан тканин пародонта за ¡ндексами РМА, CPI. Проводили комплексне паро-донтолопчне обстеження за допомогою апаратно-програмного комплексу «Florida Probe» (США). Стан мюроциркуляци тканин пародонта оцЫювали методом ла-зерноТ допплерюськоТ флоуметрн за допомогою апарата «ЛАКК-02» (TOB «Лззма», РосЫ) з метою ви-вчення перфузм тканин пародонта кров'ю, ¡нтенсивносл кап!лярного кровооб!гу, динамки змш мкро-циркуляторного русла протягом ваптносп, що мае високу про-гностичну цшжсть на докл!жчно-му eTani. Анал1з соматичного стану здоров'я та nepeöiry ваптносп проводили за даними «ОбмЫних карт {форма N 113/о)».
Результат» досшдження та ix обговорення
1з загально'{ к<лькост1 жшок 150 (71, 09%) народили першу дитину, серед яких 19 (9, 01%) жшок були bikom понад 28 роюв {пвж першо-
родьш). 61 жшка вдруге народила дитину (28, 91%), серед .яких 42 ма-Tepi (19, 91%) були раннього фер-тильного BiKy (28-34 роки), 19 (9, 01%) - шзнього (35-47 роюв). При анал^ анамнестичних даних обтя-жений акушерський та пнеколопч-ний анамнези були виявлен! у 187 (88, 63%) матер!в. У 32 майбутжх мам (15,17%) були явища раннього токсикозу, nepeôir ваптносл в 19 пац^нток (9, 01%) ускладнився гес-тозом. TocTpi та хрожчн1 хвороби п)д час BariTHoeri мали 127 (60,19%) матер]в: хвороби сечостатево'Г сис-теми - 40 (18, 96%), еидокринно!
- 4 (1, 9%), дихальноТ системи - 38 (18, 01%), орган1в травления - 10 (4, 74%), системи кровоо&гу - 16 (7, 58%). У 42 ж1нок (19, 91%) дю-гностували анем1ю ваптних. 67% матерев мали мкце одночасно 2 i больше клаав хвороб {за МКХ-10).
Привертае увагу висока поши-реЫсть стоматолопчних хвороб вагггних жшок. Незадовмьний та поганий pieeHb плени порожнини рота за ¡ндексом OHI-S выявлений у 80, 09% жшок. Поширежсть ка-piecy 3y6is у ваггтних становила 94, 31% за ¡нтенсивносл 11, 3. Компонент «К» 1ндексу «КПВ» становив 32, 70%, що св)дчить про вщеут-HÎcTb санацо порожними рота на erani планування ваптност!. Кис-
ЛОТШСТЬ pOTOBOÏ pîflHHH В Ж!НОК ви-
значалася в межах в1д 6, 6 до 7, 2. За наявносп запалення в тканинах пародонта середнс значения ш-дексу РМА було 31, 8%. У жшок як ¡3 ф1зюлолчним, так i ускладненим nepeöiroM ваптност1 виявлений високий р!вень поширеноач пато-лог|чних 3MÎH у тканинах пародонта (85, 79%). 1з них у 31, 56% випад-kÎb зареесгрована кровоточие!сть ясен при ¡нтенсивносл уражених сегмен^в на одного обстеженого
- 1, 89; зубний камшь виявлений у 60, 01% жшок (3, 95 сегмент); паро-донтальн1 кишен1 глибиною 4, 5 мм зустр]чались у 8,43% ваптних (0,16 уражених сегменлв).
Оц1нка стану тканин пародонта за допомогою апаратно-програмного комплексу «Florida Probe» (США) дозволила точжше д!агностувати CTyniHb деструктив-них уражень тканин пародонта (з точною до 0, 2 мм) та сприяла мо-тивуванню жшок до лкування. За допомогою лазерноТ допплер1в-ськоТ флоуметри виявлено П1дви-
щення тонусу судин у 1, 7 разу та зменшення перфузм тканин пародонта кров'ю. Сшд зазначити; що порушення стану м1кроцирку.ляц» тканин пародонта спостер[галось у 94, 33% жшок, серед яких 8, 54% жшок ще не мали виявлених oi-нЫних змш. За умови в1дсутносп доступних методе докл1н!чноТ д!а-гностики запальних хвороб пародонта сл(д спрямовувати роботу ^¡каря-стоматолога на проф^ак-TH4HÍ заходи щодо íx розвитку серед ycix ваг!тних жшок.
Плануючи л!кування earÍT-ноТ жшки в И триместра л i кар-стоматолог мае враховуеати фЫ-олог(чн! змши в opraH¡3M¡ ваптноТ ж1нки, nepe6ir eariTHOCTi, наявн1сть одно- / багатошндноТ BartTHocTi.
За ф!зюлопчного nepeóiry ваптносп системж та opraHHi 3míhh продовжують мати адаптац|йний характер. У цей перюд cnocTepira-еться подальше прискорення ме-табол1чних процессе (на 15-20%). Збтьшення об'ему плазми пере-вищуе зб^ьшення циркулюючих еритроцилв i до 26 тижня призво-дить до ф!зюлопчно'|' анеми Barir-них. У HOpMÍ для 8аг(тних характерно зниження гемоглобшу до 110 г/л, гематокриту - до 32-34%. До 26 тижня в[дбуваються зниження в'язкосп кров1, 3míh3 Tí реолопч-них властивостей, що досягае максимуму до 28 тижня. Систсхшчний i д^астолнний артер!альний тиск знижуеться на 5-15 мм рт. ст. Най-нижчий тиск - у 28 тижжв. Для 31олопчноТ sariTHOCTÍ характерна п1двищення потреб у khchí, фЫ-олопчна тах1кард1я (80-95 уд./хв.). Хвилинний об'ем серця (ХОС) досягае максимуму до 20 тижня i ста-новить 6-7 л/хв. (при норм! 1-1, 5 л/ хв.). Максимальне зб(льшення сер-цевого викиду (СВ) В1дбуваеться, за даними р!зних авторов, на 20-24, 28-32, 32-34 тижнях ¡ склада« 30-45% в!д величини СВ до ваптносп [12, 401. Об'ем циркулюючоТ Kpoei {ОЦК) зб1лыиуеться максимально до 30-32 тижн'в, тому 28-32 тижнях вважаеться критичним [14, 37, 39]. При багатошндшй ваптност! зб1ль-шення СВ значшше, досягае максимуму до 20 тижня, ЧСС збмьшу-еться на 20 уд./хв. [37]. Зб1льшення ХОС ¡ С8 актуальне в ж/нок ¡3 хворобами серцево-судинноТ системи, особливо з ознаками недостатнос-t¡ кровооб!гу. На величину серце-
62 © УКРА'1'НСЬКИЙ СТОМАТОЛОГННИЙ АЛЬМАНАХ №6 20Ю
EnideuioAoein, орган1зац1я, i с mop in
вого викиду значний вплив мають змши положения тша ваптноТ.
У стоматолопчному Kpic/ii вапт-на ж!нка може знаходитися в положена лежачи на слиж. Почина-ючи з 16 тижня ваптносл, це може викликати розвиток синдрому нижньоТ порожнистоУ вени (СНПВ) (синон1ми - supine hypotensive syndrome (SHS), Aortocaval compression syndrome) [40]. Цей синдром виникае внасл!док стис-кання the inferior vena cava вагою матки, плода, плаценти, амнютич-ноТ рщини, що сулроводжуеться зменшенням повернення венозноУ Kpoei до правого передсердя i СВ 111, 37]. СНПВ у ваптних жжок не-можливо розцшювати як ознаку захворювання, скорее це прояв недостатносл адаптацм серцево-судинноТ систем и. Пацкнтка скар-житься на в1дчуття нестач) повпря, занепокоення, запаморочення, потемн!ння в очах, нудоту. КлМч-ними симптомами СНПВ е бл1дють, тах)кард!я (рання ознака), бради-кард1я (тзня ознака), холодний nir, гтотожя, набряк нижн!х кж-щвок, падшня стегнового пульсу [39]. Перил кл1н1чн! ознаки можуть проявитися вже через 2-3 хв. i до-сягнути максимуму в найближч! 10 хв. Характер i виражежсть ознак коливаються в1д невизначених скарг до серйозноТ rin0T0Hi*f матер!, втрати ceiflOMoCTi, серцево-судинного колапсу [37]. Ц[ ознаки можуть бути i при ¡нших шокових станах. Але напротивагу останым при СНПВ в!дбуваеться piBKe П1д-вищення венозного тиску на ногах за змтеного венозного тиску на руках. У слец!альному лкуванш зазвичай немае потреби. За появи перших симптом!в розвитку СНПВ ваптну пац!ентку рекомендуеться повернути на л^вий 61к або шдняти праве стегно, що практично зразу полегшуе и стан, тиск кров) норм а-л1зуеться протягом юлькох хвилин. У pa3i попршення стану ваптноУ naqieHTKH необхщно використову-взти кисневу маску, з!гр1ти пац!ент-ку, застосувати загальж принципи лкування шоку, обережно тран-споргувати s стацюнар. У зв'язку з високою в!ропджстю виникнення ембрюнальноУ ппокси" або дис-тресу в плода в умовах стацюна-ру проводять кардютокографш [39]. Нанчаслше СНПВ виникае при багатоводд!, багатопл!дд1, при
великогшднм ваптносп, при ар-тер1альжй I венозжй ппотонн, у ваптних маленького зросту [37, 40]. У зв'язку з можливютю розвитку СНПВ тд час стоматолопч-ного прийому лкарю необх1дно пам'ятати про профклактичж заходи, зокрема: лкування ваптноУ пацкнтки бажано проводити в на-пшсидячому положен^ або в положена на л!вому боцЬ або забез-печити тдншання правого стегна на 10-12 см [39].
Анатом1чж, фЫолопчж та пси-холопчж змши за нормального переб1гу ваптносл висувають до жЫочого организму пщвищеж ви-моги. Наявжсть супутньоУ патологи обтяжуе переб1г ваптносл та спо-нукае Ж1НОчий оргажзм до неадек-ватноТ в1дпов!д1 на стоматолопчне втручання, зокрема можуть роз-виватися синкопальж стани [39]. Вони можуть мати мкце у ва три-местри ваптносл та виникають на фон! ппотензм, зневоднення, ане-ппоглкеми.
Синкопальж стани - раптове порушення перфузи головного мозку (мозкоеого кровооб)гу) - характе-ризуються спонтанними втратами св!домосл, яю зазвичай призво-дять до падЫня. У деяких випадках Тх розвитку передуе ряноманггна симптоматика (слабость, гптли-в!сть, головний бть, запаморочення, порушення зору), але часлше синкопальж стани розвивають-ся раптово, ¡нколи на повного «благополуччя». БЬпышсть синко-пальних стажв не вимагають спе-цифнноТ фармакотерапи на догос-ттальному етат. Тривалють втрати св(домосл при синкопе - 15 - 30 сек., р!дше затягуеться до млькох хвилин. Затяжш синкопальн! стани можуть викликати труднощ! в ди-ференц1Йован!Й д]агностиц! з ¡нши-ми станами, що характеризуются розладами св1домост!. Непритом-н!сть вимагае винятково заходт загального характеру. У нанесены больових подразниюв, як правило, немае потреби - пацкнтка неза-баром опритомнюе сама. У раз\ тривалоУ непритомност! приско-рити повернення свдомосп може допомогти 10% розчин ам1аку, понесений до носа.
Ваптним ж!нкам у раз! розвитку синкопе рекомендуються кис-нева маска, пиття води. Уживання лкарських засоб1в показане лише
для лкування основних хвороб, що е безпосередньою причиною розладу свдомосл, зокрема: ппо-гл1кем!У, брадикардп, надниркови-ковоТ недостатносл та ¡н. Питания про необх!дн1сть госппал1зац!Т ви-р1шуеться на ocHoei стратиф1кац1У ризику раптовоУ смерл {для пациенток ¡з непритомн!стю i хворобами серця в анамнез^ 3i зм!нами на ЕКГ, з родинним анамнезом раптовоУ смерл) [40].
Особливу увагу сл!д звертати нз пациенток, у яких теля 20 тижня ваптносл вперше д1агностували П1двищення артер1ального тиску (ДАТ>90 мм рт.ст.) i протеТнур1ю (> 0, 3 г/доб), що св!дчигь про на-явн!сть прееклампс!У (зг1дно з кла-сиф!кац1ею Internationa! Society for Study of Hypertension in Pregnancy (ISSHP), 1986). Цей стан на стоматолопчному прийом1 небезлечний можлив!стю розвитку еклампс!!',
Порушення МОЗКОВОГО Kp08006i-
гу, нирковоТ недостатност1, дис-емтованого внутр!шньосудинного згортання, в1дшару8ання союзки, heilp-синдрому, pecniparopHoro дистрес-синдрому дорослих. €ди-ним д1евим способом проф1лакти-ки ускладнень прееклампеп (ПЕ) залишаеться виявлення, обстежен-ня i за необх1дност( лкування ваптних ¡3 високим ризиком ПЕ. П1дви-щення AT в термЫ пкля 20 тижня мусить привернути увагу лкаря на ризик можливосл виникнення ПЕ (плертожя зазвичай розви-ваеться дещо ражше протеТнурГ|). Необх1дно розпочати обстеження пацкнтки, що буде охоплювати за-гальний i 6ioxiMi4Hnft анал1зи кро-в! (обов'язкове визначення pisHie креатин1ну, сечовини, електролтв, сечовоТ кислоти, б[лка, печжкових фермент!в), коагулограму, загаль-ний аналв i визначення добового б1лка в ceni. Це зумовлено тим, що HasiTb за доброго самопочуття ге-матолог1чн( та 6ioxiMi4Hi показники можуть бути серйозно змЫеж [8, 9]. Певне д1згностичне значения для доюнн!чноТд1агностики ПЕ мае постурал ьний тест: шдвищення д!астол1чного AT понад 20 мм рт.ст. при поворол Ж1нки з л!вого боку на спину вказуе на ризик розвитку ПЕ {«roii-over test», або «тест ¡з поворотом») [23].
Аналв л1тератури та результати власних спостережень дозволяють вважати можливим i необидним
©УКРАНСЬКИЙ СТОМАТОЛОГИНИЙ АЛЬМАНАХ ЬЫ 2010 63
Еп{дем{ологгяг органгзац{я/ ¡стор(я
лкування стоматолопчних хвороб у еаптноТ ж!нки в И триместр! до 28 тижня ваптносп, ооольки 28-32 тижн1 вважаються критичними [14, 37, 39]. За в1дсутност! стоматолопч-них хвороб ди стоматолога мають слрямовуватися на проведения проф|лактичних заход!в щодо роз-витку кар!есу зуб!в I запальних хвороб тканин пародонта. Починаючи з 16 тижня ваптносп, в стоматоло-пчному кркл! ваптна ж!нка може знаходиться в сидячому положен-
н1 або в положена на /ивому боцК Але стоматологу сшд пам'ятати, що ця трупа пафеттв належить до групи ризику розеитху ускладнень ] нев!дкладних стаже. Це диктуе нео6х1дн1Сть правильно')' органва-цГГ надання стоматолопчноУ допо-моги. Важливим е ретельний зб1р анамнезу переб1гу ваптносп, ви-вчення результат^ загального об-стеження в Ж'ноч(й консультаци (за даними «ОбмшноТ карти»), € потреба в розробц! опитувальноТ
стоматолопчно')' анкети для вапт-ноТ жжки. Вважаемо доц!льним проведения постурального тесту тд час загального обстеження в стоматолога до початку лжування. Важливо, щоби лЫар! - стоматологи надавали перевагу проведению лкувальних заход] в на етат пе-редгравщарноТ тдготовки, 1 тод] в1зити ваггшоУ жжки матимуть пе-реважно проф|лактичну спрямо-важсть.
/Птература
1. Ашуров Г.Г. Стоматологическая профилактика у многорожавших женщин: дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / Гаюр Гафурович Ашуров, - Душанбе, 1989. -141 с.
2. Бутане И.Я. Обоснование методов профилактики основных стоматологических заболеваний у беременных женщин: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед.наук : спец. 14.01.22 «Стоматология» /' И.Я.Бутане. - Рига, 1989. -16 с.
3. Гемонов В.В. Атлас по гистологии и эмбриологии органов ротовой полости и зубов / В.В. Гемонов, Э.Н Лаврова, Л.И.Фалин. - М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2003,- С. 7-9.
4. Губаревская В.Л. О состоянии тканей десны у беременных / В.Л.Губаревская // Стоматология. - 1975.
- № 1. - С. 19-22.
5. Каримов Г.Р. Состояние тканей пародонта у беременных женщин с токсикозом / Каримов Г.Р., Че~ микосова Т.С.//Сб. статей науч. - практ. конф. стоматологов республики. - Уфа, 1996. - С.66-69.
6. Касибина А.Ф. Распространенность и интенсивность кариеса зубов у женщин при физиологическом течении беременности и поздних токсикозах (клини-ко- лабораторное исследование): дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / Касибина А.Ф. - Волгоград, 1973. -193 с.
7. Кертис Г. Беременность. Неделя за неделей / Г.Кертис. - СПб.: ИД «ВЕСЬ» , 2004. - 412 с.
8. Кобалава Ж.Д. Секреты артериальной гипертонии: ответы на ваши вопросы / Ж.Д. Кобалава, К.М. Гудков. - М., 2004. - 244 с.
9. Кобалава Ж.Д. Артериальная гипертония, ассоциированные расстройства при беременности / Ж.Д. Кобалава, К.Г.Серебрянникова // Сердце. - 2002.
- № 1 (5). - С. 224-250.
10. Леонтьев В.К. Водородный показатель полости рта / В.К. Леонтьев, ВАРумянцев, А.И.Грудянов // Медицинский реферативный журнал. - XII раздел.
- 1988. - №9. - С.6-1111. Леуш С.С. Синдром нижней полой вены у беременных / С.С. Леуш, В.ГТеренткж, П.И.Карпук // УкраТнський медичний часопис. - 2002. -№ 6 (32). - С. 56-59.
12. Львова Л.В. Эти разные, разные, разные гингивиты / Л.В. Львова // Стоматолог. - 2001.- № 5. - С. 6 - 9.
13. Магид Е. А. Влияние токсикоза беременности на состояние твердых тканей зубов у детей / Е. А.Магид,
A.Ф. Касибина // Стоматология,-1980. - №4. - С.71 - 72.
14. Марк Моти Попко. Лечение беременной женщины [Электронний ресурс]: Избранные лекции Иерусалимского университета / Марк Моти Попко - 2003. - Режим доступа: http://www.100mat.ru/ ргс^е55Юп/тег.И1:т.
15. Недосеко В.Б. Активность кариеса и уровни резистентности зубов / Недосеко 8.Б., Соломинская Е.Г., Божая В.Г. // Патогенез, профилактика кариеса зубов и его осложнений. - Омск, 1987. - С.38 - 56.
16. Носова В.Ф. Особенности стоматологической помощи беременным и кормящим женщинам /
B.Ф.Носова, С.А.Рабинович // Клиническая стоматология. -2001. -№ З.-С. 46-49.
17. Носова - Дмитриева В.Ф. Особенности стоматологической помощи беременным и кормящим женщинам (ч. II)/В.Ф. Носова - Дмитриева, С.А.Рабинович // Клиническая стоматология. - 2003. - № 4. - С. 72 -73.
18. Орехова Н.С. Медико-социальные особенности гингивита у беременных: дис. ... канд. мед. наук : 14.01.22 / Н.С. Орехова. - Смоленск, 2007. -188 с.
19. Павлик Б.П. Кариес зубов и некоторые биохимические показатели слюны у женщин во время беременности (клинико-лабораторное исследование): дис.... канд. мед. наук: 14.01.22 / Б.П.Павлик. - Львов, 1969. - 202 с.
20. Парпалей Е.А. Рациональные подходы к стоматологической профилактике и лечению женщин в период беременности / ЕАПарпалей, Е.И. Парпалей // Дентальные технологии. - 2004. - № 3-4 (17). - С. 10-13.
21. Покровский М.Ю. Особенности патогенеза и прогнозирование течения стоматологических заболеваний в период беременности : дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / М.Ю. Покровский. - Тверь, 2002. - 174 с.
22. Разумова С.Н. Оптимизация стоматологической санации беременных женщин в Московском мегапо-
64 ® УКРАТНСЬКИЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ №6 2010
EnideMioAoein, орган1зац1я, icmopiñ
лисе: дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / С.Н. Разумова. -М„ 2003.-125 с.
23. Репина М. А. Преэклампсия и материнская смертность / М. А. Репина. - СПб.: Изд-во СПбМАПО, 2005. - 208 с.
24. Романовская Л .Д. Состояние тканей пародонта у беременных с поздним токсикозом: аетореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматология» / Л. Д. Романовская. - М., 1990. - 20 с.
25. Руководство по эндокринной гинекологии ; под ред. Е.М. Вихляевой.- М.: Мед. информ. агентство, 1997. - С. 97-98.
26. Санди га Л.Г. Первинна проф!лактика запальних захворювань пародонта у жЫок з фвюлопчним та ускладненим переб1гом ваптносп: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Сгоматолопя» / Л.Г. Сандига. - К., 2001. - 17 с.
27. Скляр В.Е. Кариес зубов и болезни пародонта у беременных и обоснование методов их профилактики / В.Е. Скляр, Ю.Г. Чумакова // Вестник стоматологии. -1995. - №1. - С.58-61.
28. Сотникова Л.Г. Белки сыворотки крови при нормальной беременности и поздних токсикозах по данным электрофореза на бумаге: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология"/ Л.Г Сотникова. - Уфа, 1961. - 16 с.
29. Тармаева С. В. Клинико-лабораторная характеристика состояния полости рта при беременности : дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / Светлана Владимировна Тармаева. - Омск, 1989. -142 с.
30. Терапевтическая стоматология детского возраста / [Хоменко Л.А., Чайковский Ю.Б., Савичук А.В. и др.]; под ред. Л.А. Хоменко. - К.: Книга плюс, 2007. - С. 7-29.
31. Толмачева СМ Индивидуальные методы профилактики кариеса зубов и болезней пародонта у беременных женщин : дис.... канд. мед. наук: 14.01.22 / Светлана Марковна Толмачева, - Нижний Новгород, 2004. -184 с.
32. Исследование роли слюнных желёз в патогенезе стоматологических заболеваний у беременных / Ю.ГЯумакова, К.Н. Косен ко, А.П. Левицкий [и др. ] // Вестник стоматологии. - 1995. - № 3. - С.199-203.
33. Чумакова Ю.Г. Обоснование принципов профилактики кариеса зубов и заболеваний пародонта у женщин в разные сроки беременности: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматология» / Ю.Г.Чумакова. - К., 1996.-19 с.
34. Чумакова Ю.Г. Обоснование методов профилактики основных стоматологических заболеваний у беременных / Ю.Г. Чумакова // Вестник стоматологии. - 1996. - № 5. - С. 404 - 408.
35. Чучмай Г.С. Стоматолопчн1 захворювання у ва-птних / Г.С. Чучмай, H.Í. Смоля р. - К.: Здоров'я, 1991. -104 с.
36. Hyperplastic gingival lesions in pregnancy. I. Epidemiology, pathology and clinical aspects / Tumini V., D¡ Placido G., D'Archivio D. [et al. ] // Minerva Stomatol. - 1998 Apr, -Vol.47(4).- P.159-167.
37. Quilligan EJ. Maternal physiology / EJ. Quilligan. -Philadelphia, 1998. - 341 p.
38. The late development of oral pyogenic granuloma as a complication of pregnancy: a case report / Silver-stein I.H., Burton C.H.Jr., Garnick J.J. [et al. ] // Compend. Contin. Educ. Dent - 1996 Feb. - Vol.17 (2). - P.192-798; quis 200.
39. Tarsitano, BF and Rollings, RE. The Pregnant Dental Patient: Evaluation and Management. General Dentistry.-May-June 1993,- P. 226-231.
40. The Task Force on the Management of Cardiovascular Diseases During Pregnancy on the European Society of Cardiology. Expert consensus document on management of cardiovascular diseases during pregnancy // Eur. Heart J. - 2003,- № 24,- P. 761 - 81.
41. Severe bleeding from a pregnancy tumor. A case report/Wang P.H., ChaoII.T., Lee W.L. [etal. ] //J. Reprod. Med. -1997 Jan. - Vol. 42 (6). - P.3S9-362.
Стаття надшшла
12.10.2010 р.
Резюме
Представлен обзор литературных источников по влиянию различных факторов риска возникновения и развития кариеса зубов и заболеваний пародонта у беременных женщин во втором триместре беременности.
Ключевые слова: беременность, кариес, заболевания пародонта, факторы риска, диспансеризация, стоматологическая профилактика, второй триместр.
Summary
Authors are present the review of literary sources on influencing of different factors of risk of origin and development of decay of teeth and periodontal diseases for expectant mother in the second trimester of pregnancy.
Key words: pregnancy, caries, periodontal diseases, risk factors, prophylactic medical examination, dental prophylaxis the second trimester of pregnancy..
© УКРАТНСЬКИЙ СТОМАТОЛОГИИИЙ АЛЬМАНАХ №6 20Ю 65
