CC BY
11
Висновки
Ф1ксац1я i стабт1зац1я повних зымних протез1в залежить вщ якост1 функцюнального вщбитка, а пошуки шлях1в удосконалення вщбиткового ма-тер1алу слщ визнати актуальними i своечасними.
Ëireparypa
1. Абдурахманов С.И., Курбатов O.P. Материалы и технологии в ортопедической стоматологии. - М.: Медицина, 2002. - 208 с.
2. Воронов А.П., Лебеденко И.Ю., Воронов И.А. Ортопедической лечение больных с полным отсутствием зубов. - М.: Медицина, 2006. - 320 с.
3. Варес Э.Я. Нуждаемость населения в зубных протезах // Стоматология. - 1983. - №2. - С.79-80.
4. Гаврилов Е.М., Щербаков A.C. Ортопедическая стоматология. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.:
5. Жулев E.H. Материаловедение в ортопедической стоматологии. - Нижний Новгород: Изд-во НГМА, 2000. - С.49-62.
6. Заксон М.Л., Овруцкий Т.Д., Пясецкий И.М., Солнцева A.M. Практическая герантостоматоло-гия и гериатрия - К., 1993.
7. Калинина Н.В., Загорский В.А. Протезирование при полной потере зубов. - М.: Медицина, 1990. -145 с.
8. Лебеденко И.Ю., Каливраджиян Э.С., Ибрагимов Т.И. Руководство по ортопедической стоматологии. Протезирование при полном отсутствии зубов. - М.: Медицина, 2005. - 397 с.
9. Лобунец В.А. Потребность, обеспеченность и нуждаемость взрослого городского населения Украины в стоматологической ортопедической помощи. // Вюник стоматологи. - 2000. - № 1. - С. 48-49.
Медицина, 1984. - 288 с.
Реферат
ПОВЫШЕНИЕ КАЧЕСТВА ПОЛНОГО СЪЕМНОГО ПРОТЕЗИРОВАНИЯ Мартыненко И.М.
Ключевые слова: полный съемный протез, повышение качества.
Фиксация и стабилизация полных съемных протезов зависит от качества функционального оттиска, а поиски путей усовершенствования оттискного материала следует признать актуальными и своевременными, функциональные оттиски.
Summary
HOW TO IMPROVE QUALITY OF COMPLETE REMOVABLE DENTURES Martynenko I.M.
Key words: complete removable dentures, improvement, functional impressions.
Fixation and stabilization of complete removable dentures depends on the quality of functional impression, therefore it is significant and urgent to improve the quality of impression materials.
УДК 616.31-071-056.25
ФАКТ0РНИЙ АНАЛ13 КЛ1Н1К0-ЛАБ0РАТ0РНИХ П0КАЗНИК1В Ж1Н0К В ДИНАМИЦ1 ВАГ1ТН0СТ1
Островська Л.Й.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проанал13ован1 у взаемозв'язку кл^ко-лабораторы показники œiHOK в pi3Hi триместри ваптностк За допомогою факторного aнaлiзу та непараметричного методу парних пopiвнянь Уткоксона видiленi го-лoвнi компоненти, що складають ключoвi ланки патогенетичних зм^ тканин пародонта у жiнoк пщ час вaгiтнoстi.
Ключов1 слова: ваптнють, факторний аналЬ, непараметричний метод парних порюнянь, тканини пародонту.
Вступ
У перюд ваптносл майже у половини жшок спостер1гаеться ураження раыше ¡нтактних зу-б1в, переважно гострим переб1гом кар1есу, втра-тою пломб в результат! розвитку вторинного ка-р1есу, визначаеться висока розповсюдженють захворювань тканин пародонта (бтьше 90%), Тх тяжкють знаходиться в прямш залежност1 вщ ек-страгештальноТ патологи та гестоз1в [1]. Найбтьш сучасним е погляд на патогенез ура-жень тканин пародонта на тл1 вагггносп як наслщок перебудови гормонального балансу жшок у цей перюд. Ключовими чинниками розвитку г1нг1в1ту у ваптних е змши тонусу судин тканин пародонта за умов порушення обмшу кальцш, ендогенних ппов1тамшоз1в. В той же час захворювання тканин пародонта мають пол1етюлопчний генез: Тх спричинення, характер
переб1гу, форма та ступшь тяжкосп залежать в1д комплексу як загальних, так \ мюцевих чинниш, а також ендогенноТ ¡нтоксикаци (Е1). Для оцшки Е1 використовують гематолопчш ¡ндекси, як1 розраховують по лейкоцитарнш формул! [2,3].
На сьогоды вважаеться, що формування свщомого розумшня важливосп проведения своечасноТ стоматолопчноТ профтактики та лкування у ваптноТ входить до обов'язш лкаря-стоматолога та акушер-пнеколога. Але важпи-вим направлениям у виршенш проблеми збе-реження здорового стану зуб1в та тканин пародонта пщ час ваптносл е формування у ваптноТ своечасноТ мотивацп до проведения стоматолопчноТ профтактики [4]. Тому перед стоматологом постае низка завдань ¡з забезпе-ченням комплексу заход1в для профтактики розвитку уражень тканин пародонта в перюд
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
BariTHOCTi [5].
Метою нашого дослщження було вивчення стану клшко-лабораторних показниш у жшок в динами^ BariTHOCTi та анал1з ix взаемозв'язмв для визначення головних фактор1в виникнення та розвитку стоматолопчних змш nifl час BariTHOCTi на 0CH0Bi проведения факторного анал1зу.
Об'ект i методи достдження
Для вир1шення поставлених завдань проведено обстеження 51 ваптноТ у вщ1 19-36 poKiB в I, II, III триместрах ваптносл, як1 знаходились на обл1ку в ж1ноч1й консультацп м. Полтави та склали контрольну групу ваг1тних. Також проведено обстеження 53 жшок дослщноТ групи bIkom 17-37 в I триместр! ваптностк Оц1нено динам1ку зм1н 73 кпшко-лабораторних показник1в загалом 104 ж1нок в I триместр! та 51 ваптноТ протягом I, II, III триместр1в BariTHOCTi шляхом проведения факторного анал1зу отриманих результате всеб1чного обстеження ваптних.
Показники психолопчного, ключного, стоматолопчного та лабораторного дослщження рееструвались у спец1ально розроблених картах ¡ндивщуального спостереження за ваптними. Показник К, П, В та ¡ндекс КПВ визначали в кожному триместр! BariTHOCTi шляхом пщрахунку на-явних 3MiH. Обов'язковою була реестращя некарюзних уражень 3y6iB. Г1г1ен1чний ¡ндекс (Г1) розраховували за J.C.Green, J.R.Wermillion (OHI-S, 1964), об'ектив1зували стан тканин пародонта на основ! анал1зу пашлярно-маргшально-альвеолярного ¡ндексу (РМА) у модифкацп C.Parma (1960), ¡ндексу CPITN, кровоточивосл за Muhlemann-Sax. Для визначення ¡HTeHCHBHOCTi запалення ясен проводили фарбу-вання ix розчином Шиффа. Оц1нку проводили в1зуально за ¡нтенсивнютю забарвлення в pi3Hi вщтшки пурпурного кольору [6]. Визначали термометрш ясен обох щелеп в передых та бо-кових в1дд1лах альвеолярних в1дростк1в за допо-могою цифрового термометра ("Microlife") з точн1стю шкали 0,01 [7].
3 метою розрахунку загальноТ м1кробно1 заселеност1 порожнини рота Bei BariTHi у день проведения лабораторноТ проби утримувались в1д чищення зуб1в та полоскания рота. Biflöip проб для бактер1олог1чного досл1дження здшснювали в однаков1 терм1ни, натщесерце, шляхом забору ротовоТ р1дини в об'ем1 1 мл до стерильних ампул (Ependorf). 1 мл ротовоТ рщини, розведеноТ 1:1000, вносили в стерильш чашки Петр1 i заливали 8 мл розтопленого цук-рового МПА. П1сля застигання агару чашки з пос1вами ¡нкубували протягом доби у термостат! при 370 С. Обл1к результат1в проводили шляхом п1драхунку к1лькост1 колон1й на чашках. Показник загальноТ м1кробно1 заселеност1 (к1льк1сть колон1еутворюючих одиниць (КУО) / мл ротовоТ рщини) розраховували за формулою: Х= n* 106+r, де n - ктькють колон1й на чашц1 [8].
Проведено дослщження бюф1зичних власти-востей ротовоТ р1дини та визначення вм1сту кальцш, фосфору, зал1за в кров1 у жшок в I - III триместрах ваптностк Визначення ТЕР-тесту (Окушко, 1984) проводили для д1агностики функц1онального стану емал1 та ¡ндив1дуального прогнозування виникнення Kapiecy. 3 метою розрахунку швидкосп сал1вац|| слини проводили и заб1р натщесерце в градуйовану проб1рку шляхом спльовування [9]. В'язкють зм1шано'| слини визначали за допомогою в1скозиметра Освальда ВК-4 [9]. Мшерал1зуючий потенц1ал слини (МПС) оц1нювали за IT м1крокристал1зац1ею та визначали показник м1крокристал1заци (ПМК) [9].
Синдром вегетативно'! дистонп (СВД) конста-тували з урахуванням результат1в анкет двох тип1в: «Опитувальника для виявлення ознак ве-гетативних зм1н», на яку вщповщае ваг1тна ж1нка, та «Схеми досл1дження для виявлення ознак ве-гетативних розлад1в», яку заповнюе л1кар [10,11]. Стан вегетативно! нервовоТ системи оц1нювали враховуючи три i"i основы характеристики: вегетативний тонус, вегетативну реактивн1сть та вегетативне забезпечення д1яльност1. Для обчислення вегетативного ¡ндексу (BI) Кердо використовували формулу -BI = (1 - АТд / ЧСС) х 100. Позитивн1 значения ¡ндексу вказували на перевагу симпатичного впливу, негативн1 - парасимпатичного, при повнш piBHOBa3i вегетативно! нервовоТ системи (ВНС) - В1=0 [11]. Нейропсихолопчне обстеження включало визначення р1вня тривожност1 за шкалою Сп1лбергера-Хан1на, визначення типу особистосп як риси характеру та р1вня нейро-тизму, що корелюе з вираженн1стю психо-емоцшноТ напруги за допомогою опитувальника Айзенка [10,11].
Стан апарату кровооб1гу, що визначае стратег1ю адаптац||, характеризували на ochobI ¡ндексу Роб1нсона, який ¡менуеться як "подв1йний добуток" (ПД) за формулою - ПД = АТс х ЧСС [12]. Для ктькюноТ експрес-оц1нки гемодинам1ки застосували ¡ндекс - загальний гемодинам1чний показник (ОГП) [13].
На 0CH0Bi даних антропометричного обстеження та показниш вегетативного тонусу розраховували у динамщ1 спостереження адаптацшний потенц1ал (АП) системи кровооб1гу ваг1тних, що характеризував р1вень здоров'я у балах [14]. Обов'язковим було врахування в1ку, росту ж1нок, KmbKOCTi ваг1тностей, Rh-фактору, групи кров1 та наявносп екстраген1тально! патолог1|.
Уява про адаптацшш реакцЛ орган1зму в значнш Mipi пов'язан1 з к1льк1сно-як1сними змшами лейкоцитарно! формули перифер1йно! кров1. Використання математичних ¡нтегральних показник1в, частина яких зм1нюеться уже в переднозолог1чному nepiofli, дозволяе оц1нити в динам1ц1 стан р1зних ланок ¡мунноТ системи [15]. Використовували визначення лейкоцитарного ¡ндесу (Л1), лейкоцитарного ¡ндексу ¡нтоксикац1|
(ЛИ), ¡ндекс зсуву лейкоцилв (1СЛ), ¡ндекс сшввщношення лейкоцилв \ ШОЕ (1ЛШОЕ), л1мфоцитарно-гранулоцитарний ¡ндекс (1ЛГ), за-гальний ¡ндекс (31), ¡ндекс стввщношення нейтрофт1в \ л1мфоцит1в (1СНЛ), ¡ндекс сшввщношення нейтрофт1в \ моноцилв (1СНМ), ¡ндекс сшввщношення л1мфоцит1в \ моноцилв (1СЛМ), ¡ндекс сшввщношення л1мфоци"пв \ еозинофт1в (1СЛЕ), ¡ндекс алерпзаци (1А).
Даш, отримаш у пац1енток в р1зш триместри ваптносл, пор1внювали за непараметричним методом парних пор1внянь Уткоксона. Для вив-чення кореляцшних зв'язюв, що утворюють по-казники, застосовували факторний анал1з [1619].
Результати достдження
Анал1з динамки дослщжуваних показниш психолопчного, вегетативного, соматичного та стоматолопчного статусу ваптних показав наявнють достов1рних змш за цтим рядом параметр1в (табл. 1). Загалом у вах триместрах вщм1чаеться збтьшення ¡нтенсивносл кар1есу за
рахунок зростання поширеносп кар1есу. Виявле-но попршення гтени порожнини рота \ одночас-не збтьшення ¡ндексу зубного нальоту. Зростае ¡нтенсившсть \ запальних процеав у тканинах ясен, як у другому, так \ третьому триместрах ваптносп, що пщтверджуеться отриманими результатами термометри. Змша ваги тта ваптноТ, нейроендокринш зсуви в оргашзм1 зумовлюють \ динамку показниш мюкард1ального гомеостазу, функцюнування вегетативно! нервовоТ системи. В той же час зареестровано достов1рне змен-шення сал1вацп протягом ваптносл при збтьшенш вязкосл ротовоТ рщини та зменшення емалевоТ резистентносл зуб1в (див. табл. 1). При цьому ¡ошзований кальцш кров1 та концентрац1я зал1за у третьому триместр! достов1рно нижч1, пор1вняно ¡з аналопчними показниками першого триместру, тод1 як вмют фосфору у кров1 достов1рно вищий. Мають суттев1 вщмшносл \ ктькюш показники лейкоцилв, еритроцилв у кожному ¡з триместр1в ваптносл.
Таблиця 1
3mihu показник/'в кл1Н1ко-лабораторних досл/джень eaaimHux у pi3Hi триместри eaaimHoemi (M±m)
Показник 1 триместр II триместр III триместр
К 1,31±0,27 1,47±0,27 1,82±0,27 #
КПВ 4,78±0,46 4,98±0,46 5,25±0,47 #
1ндекс ЗН 0,34±0,03 0,43±0,03 0,51±0,04 #
Г1 0,39±0,05 0,49±0,05 0,58±0,06 #
РМА 5,9±1,22 9,36±1,62 13,82±0,12 #
1ндекс Muhlemann-Sax 1,06±0,21 1,34±0,23 1,73±0,27 #
Термометры 35,66±0,07 35,82±0,07 35,92±0,06
ЧСС, уд/хв 77,45±0,93 76,12±0,84 79,12±0,80 #
Вага, кг 63,71±1,68 67,27±1,71 69,89±0,80 #
АТс, мм рт.ст. 123,72±0,97 109,31±1,52 116,22±1,13 #
АТд, мм рт.ст. 79,80±1,58 66,57±0,93 72,15±0,92 #
BI, у.од. 1,07±0,30 0,32±0,35 0,48±0,59 #
Ортостатична проба, уд/хв 16,41±0,56 8,31±0,41 15,94±0,54 #
Рефлекс Дан'шьАшнера, уд/хв -4,1±0,45 -6,0±0,49 -3,37±0,74#
СВД, бали 31,63±2,59 30,02±3,21 39,65±3,95 #
Адаптацмний потенц1ал, бали 10,05±1,11 9,63±0,11 12,09±0,11 #
1ндекс Робшсона 95,86±1,40 83,39±1,58 99,08±1,53 #
реактивна тривожн1сть 51,92±0,51 42,24±0,39 44,47±0,74
ОГП 169,26±1,54 166,8±1,72 171,57±1,51 #
V салвацп, мл/хв 0,4±0,01 0,34±0,01 0,31±0,01 #
В'язкють, сП 1,73±0,10 1,96±0,08 2,55±0,04 #
ПМК, бали 0,44±0,03 0,42±0,03 0,34±0,03 #
ТЕР-тест, % 32,75±1,19 35,25±1,32 36,86±1,36
Са, мкмоль/л 2,24±0,02 - 2,11±0,03
Р, ммоль/л 1,07±0,01 - 1,13±0,01
Fe 11,68±0,28 10,82±0,29
Л1 0,48±0,02 0,46±0,01 0,54±0,09
ЛИ 1,81±0,07 1,9±0,07 1,93±0,06
1СЛ 1,94±0,07 2,05±0,07 2,06±0,07
1ЛГ 4,34±0,13 4,15±0,13 4,08±0,13
1СНЛ 2,38±0,11 2,49±0,1 2,54±0,1
ICHM 3,72±0,1 4,04±0,1 4,24±0,1 #
1СЛЕ 18,05±1,23 20,1±1,35 20,61±1,36
IA 3,19±0,07 2,97±0,07 2,82±0,06 #
Примака:
* " BiporiflHicTb вщмшностей показниюв I та II триместру, р <0,05;
# - BiporiflHicTb вщмшностей показнигав II та III триместру, р <0,05; **- BiporiflHicTb вщмшностей показниюв I та III триместру, р <0,05.
Актуальт проблемы сучасно! медицини
Слщ вщмггити, що ¡з дослщжуваних 73 показ-ниш суттев1 змши зареестроваш по 42. Проана-л1зувавши ixHi кореляцшы взаемозв'язки та за-стосувавши факторний анал1з, отримано динамн ку зм1н ключових параметр1в саногенетичних та патогенетичних реакцш оргашзму ваптних у pi3Hi термши BariTHOCTi (критерш Уткоксона (р<0,05)).
Так, у nepiofl адаптаци оргашзму жшки до BariTHOCTi в I триместр! ¡з 73 ознак, що включали анал1з, сформувалася 21 головна компонента з власними значениями, бтьшими 1,0, як1 разом поглинали бтьше 86% загальноТ дисперси, при-чому на neprni 4 головних компоненти (фактори) припало 38% загальноТ дисперси. Бтьш деталь-ний анал1з отриманих результате засвщчив, що перший фактор, який мае високу долю поглину-тоТ дисперс1Т (11,7%), охоплюе гематолопчш по-казники формули кров1 у взаемозв'язку з показ-никами мшерального обмшу. Майже р1вноцшним за диспераею поглинання ознак (11,6%) характеризуемся другий фактор (про1менований нами як пародонтолопчний), який включае показники ririeHH порожнини рота, захворюваност1 тканин пародонта, потреби Тх в лкуванш та дат термо-метр1Т ясен, як функцюнального методу дослн дження стану тканин пародонта. По значимое^ (8,2% дисперсп) видтився третш фактор (названий мюкард1ально-гемодинам1чний), сфор-мований показниками ЧСС, АТС , ¡ндекс Робшсона, АП, загального гемодинам1чного ¡ндексу (ОГП), ваги. ОсобливоТ уваги заслуговуе 4-й фактор (вегетативний), в1дсоток поглинутоТ дисперс1Т якого складае 6,8%. До його складу увшшли показники од о нто патологи (Kapiec (К), показник ¡нтенсивносл Kapiecy (КПВ)) у взаемозв'язку з показниками вегетативно!' нервовоТ системи (таблиц! Вейна).
3i збтьшенням термшу BariTHOCTi дещо змшився розподт фактор1в в II триместр1. Так, перше м1сце nociB фактор (16% поглинутоТ дисперси), що утворився внасл1док п1дсилення взаемозв'язку гематолопчних показник1в з м1окард1ально-гемодинам1чними. Отриман1 ре-зультати сп1впадають ¡з даними М.Ю. Антоненко про стан судинноТ системи в II триместр! BariTHOCTi [5]. Незмшним залишився пародонтолопчний фактор, який мае 11,5% поглинутоТ дисперси. Невщ'емною часткою в формуванш 3-го та 4-го фактор1в стали показники характеристики вегетативноТ нервовоТ системи. В той же час до складу третього увшшли показники одонтопатологи та деяк1 лейкоцитарш ¡ндекси (ICHM, IA). Даний фактор мае 7,3% поглинутоТ дисперси. Лише на 1,6% менше по-переднього припадае на 4-й фактор, в якому домшують результати д1агностики стану ВНС, 3y6iB та приеднуються показники в1ку та нейро-тизму. Тому його умовно можна обе'днати в один фактор - вегетативний.
В opraHi3Mi ваптноТ, що в III триместр! перебувае nifl впливом значних гормональних 3MiH та судинних навантажень, nifl час анал1зу
дослщжуваних показниш головним виявився достатньо сильний фактор (14,8%), що як \ в II триместра об'еднав гематолопчний та мюкард1ально-гемодинам1чний, та показник м1крокристал1заци слини. Стабтьно незмшним залишаеться пародонтолопчний фактор протягом ваеТ ваптносл та складае 12% поглинутоТ дисперси. Практично р1внозначними (5,3-5,1%), але ж вагомими, визначилися наступш фактори:
3-й склали даы наявносл соматичноТ патологи, в1ку, а до 4-го фактору увшшли показники стану ВНС, ЧСС \ такожстан загального здоров'я.
Проведений факторний анал1з дослщжуваних показниш здшенений \ на бтьш чисельнш груп1 обстежених ваптних у першому триместр! (104 жшки контрольноТ та дослщноТ груп), який особливо важливий, як для оргашзму самоТ'жшки, так \ майбутньоТ дитини. Виявлено, що найбтьший вщеоток дисперси (8,8%) мае фактор, який групуе переважно показники перифершноТ формули кров1, що сшвпадае ¡з результатами мате-матичного анал1зу на попереднш меншш виб1рц1 обстежених ваптних. Зазначеш показники лабораторного обстеження достатньо важлив1 у д1агностичному процеа при ваптносл, осктьки можуть евщчити про розвиток ендогенноТ ¡нтоксикаци при загроз1 преривання ваптносл чи гестозах, особливо при наявносл запальних змш у тканинах ясен [4]. Тому застосуваня гематолопчних ¡ндешв при анал1з1 кшшчних показниш кров1 е доцтьним та сутеево необхщним у ваптних.
Аналопчш результати факторного анал1зу на великш виб1рц1 обстежених у першому триместр! отримаш стосовно названого нами пародонтолопчного фактору. За ступенем поглинутоТ дисперси вш також поав друге мюце (8,2%) \ мае показники гтени порожнини рота та потреби в лкуванш тканин пародонта. Наступ-ним за значимютю ктькосл взаемопов'язаних показниш (6,3%) е фактор, де найбтьше параметр1в зосереджено навколо показниш гемодинамки ваптноТ, а саме, мюкард1ального гемостазу (ЧСС, АТС , ¡ндекс Роб1нсона, адаптацшний потенц1ал (АП)). Таким чином, отримаш результати ще раз п1дтвердили правильнють вибраноТ попередньоТ його назви -мюкард1ально-гемодинам1чний, а головне -значимють I роль судинних змш як у розвитку патолог1чних процес1в, так I формуванш адаптац1йних реакц1й. Практично р1внозначними (3,9% та 4,6% поглинутоТ дисперси) визначилися
4-й та 5-й фактори, на яких групуються показники обстеження стану вегетативноТ нервовоТ системи, що е доказом значения психоф1зюлопчного статусу жн1ки для нормального переб1гу ваг1тност1 та формування захво-рювань психосоматичноТ природ и, до яких мож-ливо вщнести I генерал1зован1 запально-дистроф1чн1 хвороби тканин пародонта [17].
Таким чином, проведений факторний анал1з досл1джуваних показниш психолог1чного, сома-
10.
11.
12.
13.
14.
15.
тичного, стоматолопчного статуав ваптних дозволяе видтити головы напрямки суттевих зм1н в opraHi3Mi майбутых мам, ключов1 пара-метри для IX д1агностики, що особливо важливо для оргашзаци ¡ндивщуальних профшактично-лкувальних заход1в на етапах планування та ведения ваптностк
Л'пература
1. Парпалей Е.А. Рациональные подходы к стоматологической профилактике и лечению женщин в период беременности / Е.А. Парпалей, Е.И.Парпалей // Дентальные технологии. - 2004. -№3-4. — С. 10-13.
2. Орехова Н.С. Клиника, лечение и профилактика гингивита у беременных / Н.С. Орехова, Е.А. Ми-хеева // Стоматология детского возраста и профилактика - 2007. - №2. - С.3-6.
3. Орехова Н.С. Интегральные гематологические индексы при гингивите беременных / Н.С. Орехова, Е.Л. Цепова // Пародонтология. - 2007. -№2(43). - С. 34 - 37.
4. Парпалей Е.А. Стоматологическое здоровье беременной - путь к стоматологическому здоровью ребенка / Е.А. Парпалей, Н.А. Сирук, С.И. Колесник [та ¡н.] // Современная стоматология. - 2006. -№3. — С.21-24
5. Антоненко М.Ю. Принципи профтактики захво-рювань пародонту у ваптних / М.Ю. Антоненко, Л.Ф. Сщельникова, О.В.Будягавська // Современная стоматология. - 2007. - №4.
6. Пат. 15803 Укра'ша, МПК G 01 N 33/68. Cnoci6 д1агностики запальних захворювань тканин паро-донта / 1ленко Н.М., Островська Л.Й, Гасюк Н.В. -№ 200600696; заявл. 26.01.2006; опубл.17.07.2006, бюл №7.
7. Гоголь A.M. Клшкочмунологнний стан тканин зу-боальвеолярного сегмента при хронмному грану-люючому пер1одонтит1 тимчасових молярю у дп"ей 7-11 рок1в: дис. ...канд. мед. наук: 14.01.22 / A.M. Гоголь A.M. -Полтава, 2006. - 148 с.
8. Лобань Г.А., Ганчо О.В., Череда В.В. Мкробне заселения ясенноТ рщини як об'ективний критерм
Реферат
ФАКТОРНЫЙ АНАЛИЗ КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЖЕНЩИН В ДИНАМИКЕ БЕРЕМЕННОСТИ Островская Л.И.
Ключевые слова: беременность, факторный анализ, непараметрический метод парных сравнений, ткани паро-донта.
Рассмотрены клинико-лабораторные показатели у женщин в разные триместры беременности. С помощью факторного анализа и непараметрического метода парных сравнений Уилкоксона проведен статистический анализ исследуемых показателей с выделением главных факторов, которые образуют основные ключевые звенья при беременности в тканях пародонта.
Summary
FACTORIAL ANALYSIS OF CLINICAL AND LABORATORY FINDINGS DURING THE DYNAMICS OF PREGNANCY Ostrovska L.I.
Key words: : pregnancy, factor analysis, nonparametric method of paired comparisons, parodontium tissues.
Clinical and laboratory indices in women in various trimesters of pregnancy have been studied in the present research. The static analysis of the indices accompanied with the determination of main factors forming the key pathologic chains in changes of periodontium tissues during the pregnancy has been carried out by applying the factor analysis and nonparametric method of paired comparisons by Wilkokson.
16.
17.
18.
19.
ппени порожнини рота / Г.А. Лобань, O.B. Ганчо, B.B. Череда // Укра'шський стоматологмний альманах. - 2006. - №2. - С. 13-15. Курякина Н.В., Савельева H.A. Стоматология профилактическая. - Н.Новгород.: Издательство НГМА, 2005. - 283 с.
Диагностические и экспертные шкалы в неврологической практике: [Метод. реком.] / [Кушнир Г.М., Могильников В.В., Корсунская Л.Л., Микпяев A.A.].
- Симферополь, 2002. - 34с.
Вегетативные расстройства; под ред. A.M. Вейна.
- М.: Медицина, 1998. - 740 с.
Мызников И.Л. Оценка адаптивного поведения организма по гемодинамическим параметрам / И.Л. Мызников // Гигиена и санитария. - 1993. - № 1. - С. 62-63.
Завгородный Г.М Общий гемодинамический индекс (показатель) как интегральный индекс функционального состояния спортсмена / Г.М. Завгородный // Здравоохранение РФ- 2003. - №1. - С. 29-33.
Крупская С.Г. Методические подходы к оценке уровня здоровья студентов младших курсов / С.Г. Крупская, Л.Д. Олефир // Здравоохранение Российской Федерации. - 1993. - № 5. - С. 16-18. Мустафина Ж.Г. Интегральные гематологические показатели в оценке иммунологической реактивности организма у больных с офтальмопатологи-ей / Мустафина Ж.Г., Ю.С. Краморенко,
B.Ю.Кобцева // Клиническая лабораторная диагностика. - №5. - 1999. - С. 47-49.
Славин М.Б. Методы системного анализа в медицинских исследованиях / М.Б. Славин. - М.: Медицина. - 1989. - 302с.
Лоули Д.Н. Факторный анализ / Д.Н. Лоули,
A.Э.Максвелл; [Пер. с англ.]. // - М.: Мир, 1967. -144с.
Bartholomew D.J. The foundation of factor analisis. / D.J Bartholomew D.J. - Biometrica. - 1984. - 71. -
C. 221-232.
Боровиков В.П. Искусство анализа данных на компьютере (для профессионалов). / Боровиков
B.П. - 3-е издание. - СПб.: Питер, 2003. - 608с.
