CC BY
14
5. Рахимов К.Р. Возрастные особенности изменений активности 7. Тарасенко Л.М. Слюнные железы (биохимия, физиология, кли-ферментов, реализующих полостной и мембранный гидролиз нические аспекты) / Л.М. Тарасенко, Г.А. Суханова, В.П. Мище-углеводов при стрессе / К.Р. Рахимов, А.И. Демидова, А.А. Ма- нко, К.С. Непорада. - Томск : Изд-во НТЛ, 2002. - 124 с. хмудов // Физиологический журнал. - 1996. - Т.82, № 3. - С.95- 8. Seifert G. Salivatory glands and the organism interrelations and cor-97. relating reactions / G. Seifert // Laryngorhinootologic. - 1997. -
6. Семиченко В.А. Психические состояния / В.А.Семиченко. - К. : V.76, №6. - Р. 387.
MaricTep-S, 1998. - С. 135-136. 9 Stephen В.P. Quantitative aspects of stress-induced immunomodu-
lation / B.P.Stephen // Int. Immunopharmacology. - 2001. - V.1, №3. - P.507.
Реферат
ЗМ1НИ АМ1Л0Л1ТИЧН01 АКТИВНОСТ1 СЛИНИ У Л1КАР1В-СТОМАТОЛОГ1В ПРИ ПСИХОЕМОЦ1ЙНОМУ НАПРУЖЕНЫ Мельникова С.В., Запорожець Т.Н., Третьяченко В.В., Скляр П.П.
Ключов1 слова: лкарьстоматологи, альфа-амтаза ротовоТ рщини, психолопчне напруження.
Проведено психолопчне обстеження 180 практично здорових л1кар1в-стоматолопв у Bii_(i вщ 22 до 60 роюв, а також 6ioxiMi4He дослщження активносп альфа-амтази ротовоТ рщини в 24 л1кар1в у в!ц! вщ 35 до 45 роюв. Виявлено змши психолопчного статусу в л1кар1в-стоматолопв старшоТ BiKOBO'i групи (35-55 роюв) i сильна позитивна кореляц1я м1ж амтолп"ичною активнютю й р1внем стресу.
Summary
CHANGES IN SALIVA AMYLOLYTIC ACTIVITY IN DENTISTS UNDER PSYCHOEMOTIONAL STRAIN Melnikova S.V., Zaporozhets T.N., Tretjachenko V.V., Sklyar P.P. Keywords: dentists, alpha amylase of oral fluid, psychological strain.
Psychological inspection of almost healthy 180 dentists aged 22 - 60 years old, and biochemical researches of oral fluid alpha amylase activity in 24 doctors aged 35- 45 years old have been carried out. There have been found the changes in the psychological status in senior age dentists' group (35-55 years old) and strong positive correlation between the amylolytic activity and stress level.
УДК 616.31-055.26:618.6
ХАРАКТЕРИСТИКА СТ0МАТ0Л0ПЧН0Г0 СТАТУСУ НАНОК У ПЕРЮД ВАГ1ТН0СТ1 ТА ЛАКТАЦМ
Островська Л. И.
Вищий державний навчальний заклад Украши „Украшська медична стоматолопчна академия", м. Полтава
Проанал{зована динам{ка змш стоматолог{чного статусу, швидкост1 сал1вацИ, в'язкост1 та типу кристал{заци ротовог р{дини жшок у динамщ{ триместр{в ваг{тност{ та лактацшного перюду. Отримат результаты обгрунтовують необх{дтстъ впровадження тдив{дуал{зованог первинног та вторинног профшактики стоматолог{чних хвороб в обстежених оЫб.
Ключов1 слова: ваптнють, перюд лактацм, карюс, хвороби пародонта, ротова рщина.
Вступ
В сучаснш науковш л1тератур1 наявна велика ктькють робп", що присвячена вивченню стома-толопчного статусу жшок в перюд ваптносп [1,2,3,4,5,6,7]. В той же час залишаеться актуа-льним питания профшактики кар1есу зуб1в та хвороб тканин пародонта у жшок в перюд вапт-носп та лактацм [8]. Наявнють високого р1вня ¡н-тенсивносп та розповсюдженосп карюзних ура-жень зуб1в та запальних змш в тканинах пародонта пщ час ваптносп та пюляпологовому пер1од1 пщтверджуе недостатню ефективнють ¡снуючих л1кувально-проф1лактичних схем [1,5,7].
Перюд ваптносп та грудного вигодовування немовляти потребуе певних метабол1чних зру-шень в орган1зм1 матер1 [9]. Так, змша м1нераль-ного гомеостазу жшки пщ час всього гестацшно-го пер1оду та пер1оду лактацм негативно вщо-бражаеться на кютковш тканин1 та зубах матер1 [10, 2], а змша гормонально'!' регуляцм може ви-кликати запальн1 та прол1феративш процеси в тканинах пародонта пщ час ваптност1 [11]. Як за-значае В.Л. Губаревська (1973), в пюляполого-вий пер1од у бтьшосп ж1нок спостер1гаеться су-теве покращення стану пародонта, в основному
за рахунок зменшення числа виявлених змш в яснах, що виникли в перюд ваптностк Тому дослщження динамки показниш стоматолопчного статусу, характеру м1сцевих фактор1в ризику ви-никнення змш у тканинах пародонта пщ час вап-THOCTi, в перюд грудного вигодовування та Тх взаемозв'язок е актуальним.
Метою дано'Г роботи е вивчення динам1ки змш стоматолопчного статусу жшок в перюд ваптно-CTi та грудного вигодовування.
Об'екти i методи дослпджсння
Пщ спостереженням перебувало 36 ваптних BiKOM 21-37 роюв. Ж1нки пщ час ваптносп знахо-дились на облку в 4-й м1ськ1й ж1ноч1й консульта-цм м. Полтави, проходили стоматолопчний огляд в I, III триместрах та через 6 мю. пюля по-лопв ¡з визначенням поширеносп та ¡нтенсивно-CTi Kapiecy, хвороб тканин пародонта та оцшки стану прикусу за загальноприйнятими критер1я-ми. Проанал1зовано динам1ку 3MiH 16 клшко-лабораторних показниюв кл1н1чного, стоматолопчного та лабораторного дослщження, яю ре-еструвались у спец1ально розроблених картах ¡ндивщуального спостереження за ваптними. Визначення ТЕР-тесту (Окушко, 1984) проводи-
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна акадежШ»
ли для fliamocTMKM функцюнального стану емал1 та ¡ндивщуального прогнозування виникнення Kapiecy. ГИешчний ¡ндекс (Г1) розраховували за J.C.Green, J.R.Wermillion (OHI-S, 1964), об'ектив1зували стан тканин пародонта на ochobî анал1зу пашлярно-маргшально-альвеолярного ¡ндексу (PMA) у модифкаци' С.Parma (1960), ¡н-дексу CPITN, кровоточивосп за Muhlemann-Sax. Для визначення ¡нтенсивносп запалення ясен проводили фарбування ïx розчином Шиффа. Оцшку проводили в1зуально за ¡нтенсивнютю забарвлення в pi3Hi вщтшки пурпурно-червоного кольору (евппорожевий, рожевий, темнороже-вий), ¡нтактний пародонт мав блщо-рожевий ко-л1р [12]. Виконували також термометрш ясен обох щелеп в передых та бокових вщдтах аль-веолярних BiflpocTKiB за допомогою цифрового термометра ("Microlife") з точнютю шкали 0,01 [13]. Нейропсихолопчне обстеження включало визначення р1вня тривожносп за шкалою Спт-бергера-Ханша [14].
3 метою розрахунку швидкосп сал1вацй' слини здшенювали ïï 3a6ip натщесерце в градуйовану проб1рку шляхом спльовування [15,16]. В'язкють зм1шано'| слини визначали за допомогою вюко-зиметра Освальда ВК-4 [15,16], визначали пока-зник м1крокристал1зацП' (ПМК) [15].
Статистичну обробку отриманих даних проводили за методом Уткоксона для пов'язаних ви-6ipoK. Для анал1зу взаемозв'язш ктькюних па-раметр1в, як1 вивчалися, визначали коеф1ц1ент парно!' кореляци Кендела [17].
Результати дослпджснни
При огляд1 виявлено патолопю прикусу, наяв-HicTb зубо-щелепних деформацш та аномалш м'яких тканин порожнини рота у 66,6±7,9% (24 oci6). Змши некар1есних уражень зуб1в fliamoc-товано у 6 ваптних (переважно флюороз р1зного ступеня тяжкостi 16,6±6,2% та кпинопод1бн1 де-фекти у 5,5±3,8%).
Детальне кл1н1чне обстеження показало, що серед 36 жшок в I триместр1 ваптносп 19 ж1нок (52,8±8,32%) не мали Kapiecy, але вже до III триместру ïx ктькють зменшилась до 10 oci6 (27,8±7,47%)), а через 6 Mic. пюля полопв лише 4 особи (11,1 ±5,24%) не мали карюзних уражень зуб1в. Анал1зуючи поширенють Kapiecy та його ускладнень, слщ вщм1тити, що через 6 мюяц1в п1сля полопв вщбувся piCT юлькост1 кар1озних порожнин на 16,7%, також слщ зазначити збть-шення даного показника на 41,7% пор1вняно з показниками I триместру. В той же час значения ¡ндексу КПВ у зазначеш термши спостереження були наступними - 5,06±0,64 (I триместр), 5,56±0,66 (III триместр) та 7,0±0,73 (через 6 Mi-сяц1в пюля полопв, р<0,05). Така динамка показника вказуе про пщвищення поширеносп та ¡н-тенсивносп Kapiecy при в1дсутност1 ефективно'| планово!' санаци порожнини рота. Отриман1 результати пщтверджують думку Ю.Г.Чумаково'| (1996), що ваптнють е фактором ризику стома-
толопчного здоров'я ж1нки, зокрема, Kapiecy зу-
6iB.
Необхщно зазначити, що гтеычний ¡ндекс в динам1ц1 спостереження також зм1нювався (табл.1). Так, спостер1гали його достов1рне зрос-тання в 1,5 рази вщ I до III триместру з наступ-ним зниженням показника на 20,8% (в 1,2 рази) через 6 мюяц1в пюля полопв, що узгоджуеться з думкою л1тературних джерел про пщвищення Ki-лькосп умовно-патогенних м1крооргашзм1в в порожнин! рота пщ час ваптностк
Анал1зуючи поширенють змш тканин пародонта, слщ зазначити, що в III триместр! ваптносп 22 жшки мали змши тканин пародонта, а через 6 мюяц1в ïx ктькють незначно зменшилась, дося-гаючи 17 oci6, змшився i показник РМА, достовн рно зменшуючись в 1,7 рази в термш1 6 мюяц1в пюля полопв пор1вняно з РМА в III триместр! (див. табл.1). Отриман1 результати сп1впадають з дослщженнями В.Л. Губаревсько'| (1973), яка спостер1гала значне покращення стану пародонта в пюляпологовий перюд в бтьшост1 жшок, у яких змши в яснах виникли пщ час ваптностк
Вщм1чаемо достов1рне зростання ¡ндексу кро-воточивост1 по Muhlemann-Sax в 1,6 рази в III триместр! пор1вняно з 1-м з наступним його зме-ншенням в перюд вигодовування (1,51 ±0,31 в перюд лактаци проти 1,83±0,37 в III триместра р>0,05).
Якюна оцшка пародонтального статусу на основ! забарвлення ясен сумшшю Шифф-йодна кислота показала, що в rpyni ж1нок у 9 ваптних ясна забарвлювалися в рожевий кол1р, у 2 жшок в темно-рожевий, лише у 6 oci6 забарвлення ясен вщповщало евппорожевому кольору, що клш1чно пщтверджуе наявнють запальних змш у яснах.
Враховуючи суттеву роль ¡ндивщуальних осо-бливостей нервових процеав, психолопчних характеристик людини у виникненш хвороб неш-фекцшно'| природи, нами проанал1зований pi-вень тривожност1 жшок у pi3Hi термши ваптност1 та пюляпологовий перюд. За шкалою Сптбер-гера-Ханша у жшок в I триместр! показники реактивно'!' (ситуацшно'О тривоги вщповщали високо-му р1вню, але до III триместру достов1рно змен-шилися та залишалися практично незмшними через 6 мю. пюля полопв, вщповщаючи серед-ньому р1вню тривоги (51,72±0,59 в I триместр!, 44,28±0,9 в III триместру р<0,05 та 44,25±0,76 через 6 Mic. п1сля полопв). Р1вень особисто'1 тривоги мав лише тенденцш до зниження через 6 Mic. пюля полопв та залишався стабтьно не-зм1нним протягом перюду ваптност1, загалом вщповщаючи середньому р1вню тривоги (39,69±0,49 в I та III триместрах та 38,58±0,48 через 6 Mic. пюля полопв).
Проведений анал1з даних додаткового обстеження жшок перюду лактаци' показав зниження швидкосп сал1вацГ| до III триместру в 1,3 рази (вщ 0,4±0,02 в I триместр! до 0,31 ±0,01 в III триместра р<0,05) з наступним пщвищенням через
6 мюяц1в пюля полопв (див. таб.1). Показник в'язкосп слини також мав динамку, зростаючи в 4,5 рази до III триместру, та знижуючись в 1,2 рази в перюд вигодовування, але отримаш пока-зники залишалися вищими, шжбули I триместра що вказуе на покращення ф1зичних властивос-тей слини у ж1нок в пюляпологовий перюд.
Анал1зуючи стан емал1 зуб1в за ТЕР-тестом, типом кристал1заци, необхщно вщм1тити, що 3i збтьшенням термшу ваптносп зростае пошире-
Осноеш ¡ндексш показники стоматолоа1чноао статусу та
нють 2 та 3 типу кристал1заци та з наступним не-значним зменшенням показника в перюд лактаци (табл. 2). Вщносно показника Тер-тесту: ана-лопчно зростае ктькють oci6, Тер-тест яких вщ-повщае показникам 50% та 60% за шкалою, та зменшуеться ктькють oci6, Тер-тест яких вщпо-вщае 20% та 30%. Отримаш дат пщтверджують взаемозв'язок вищезгаданих показниш та зна-ходять свое вщображення в стоматолопчному статуа ж1нок в перюди ваг1тност1 та лактаци'.
Таблиця 1
pomoeoï piduHU в динамЦi mpuMecmpie eaaimnocmi ж1нок ma nepi-
оду лактаци (М±т)
Показник 1 триместр III триместр Пер1од лактацИ' (6 Mic.)
К 1,44±0,37 1,94±0,37 2,53±0,36
п 3,03±0,48 3,08±0,47 3,72±0,48**#
В 0,53±0,17 0,64 ±0,2 0,75±0,19
КПВ 5,06±0,64 5,56±0,66 7,0±0,73**#
Г1 0,4±0,06 0,58±0,08 0,48±0,06
CPITN 0,69±0,14 0,86±0,13 0,53±0,11**#
1ндекс Muhlemann-Sax 1,14±0,28 1,83±0,37 1,51+0,31
РМА 6,5±1,61 13,64±2,62 8,11+1,91*
V сал1ваци', мл/хв 0,4±0,02 0,31±0,01 0,42±0,01*
В'язюсть.сП 1,77+0,11 2,54±0,05 2,16±0,06**#
Прим1тка: - eipoaidHicmb eidMiHHoemeû показнише I ma III триместру по Уткоксону, р<0,05.
eipoaidHicmb eidMiHHoemeû показниюе I триместру та 6 Mic. пюля nonoaie по Уткоксону, р<0,05. * - eipoaidHicmb eidMiHHoemeû показниюв III триместру та 6 Mic. пюля nonoaie по Уткоксону, р<0,05
Таблиця 2
Змти munie кристал1зацп та показника Тер-тесту в обстежених жток
Показники Значения Термши обстеження
I триместр Ill триместр 6 Mic. пюля полопв
к-ть % к-ть % к-ть %
Тип кристал1зацм 1 тип 8 22,2 1 2,8 2 5,6
2 тип 24 66,7 25 69,4 25 69,4
3 тип 4 11,1 10 27,8 9 25,0
Тер-тест 10% 1 2,8 - - - -
20% 7 19,4 5 13,8 2 5,5
30% 13 36,1 11 30,6 10 27,8
40% 13 36,1 14 38,9 10 27,8
50% 2 5,6 4 11,1 11 30,6
60% - - 2 5,6 3 8,3
Пщтвердженням наших результате е наяв-нють достов1рного прямого кореляцшного зв'язку за Кенделом ¡нтенсивносп карюзного процесу та к1лькост1 карюзних зуб1в (К) у ваптних I триместру з показником ТЕР-тесту в III триместр! та через 6 мю. пюля полопв. KpiM цього, показник К I триместр! утворюе достов1рний прямий кореля-цшний зв'язок з вком та температурними значениями ясен. Слщ зазначити, що ¡ндекс ппени корелюе з ¡нтенсивнютю карюзного процесу, з ТЕР-тестом емал1, термометр1ею та запаленням ясен. В свою чергу в останш мюяц1 ваптност1 ТЕР-тест мае тюний прямий зв'язок ¡з типом кри-стал1зацП', кар1есом та пробою Шиффа. Особливо цкавими виявилися кореляци реактивно'!' три-вожност1 з показником КПВ в III триместр! та в перюд вигодовування, що залишалися практично незмшними, а також з показником П (ктькосп
пломбованих зуб1в) та термометр1ею ясен в III триместрк
Таким чином, отриман1 в ход1 роботи резуль-тати дозволяють виявити динамку ¡ндекав КПВ, РМА та ¡ндексу кровоточивост1 в бк збтьшення fx середн1х показниюв, зменшення ремшералн зуючого потенц1алу ротово'1 рщини, як1 обумов-лен1 зниженням швидкосп слиновидтення, пщ-вищенням в'язкост1, що в свою чергу призводять до збтьшення росту та активносп кар1есогенних властивостей зубного нальоту з наступним nori-ршенням ппени порожнини рота. Необхщно зазначити, що змши в яснах мали мюце у жшок у Bcix обстежуваних перюдах, але ïx ктькють та показник РМА зменшились через 6 мюяц1в пюля полопв, що можливо обгрунтувати наявнютю вщповщних гормональних змш пщ час гестацш-ного перюду з наступною змшою концентрацП' гормон1в в пюляпологовий перюд. Отримаш ре-
liiC. I II IIi' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
зультати вказують на необхщнють ¡ндивщуаль-ноТ первинноТ та вторинноТ профтактики стома- 7 толопчних хвороб у ваптних для попередження або ж зменшення ioiíhíhhmx прояв1в запальних 3míh у тканинах пародонта пщ час гестацшного nepiofly жшки та перюду вигодовування немов- 8 ляти. 9.
.Штература
1 п
1. Гаджула H.Г. 1ндивщуальна профтактика Kapiccy 3y6ÍB у жшок у перюди BariTHOCTi та лактаци: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Н.Г. Гаджула. - JlbBiB, 2009. - 18 с. 11.
2. Денисенко Л.Н. Влияние железодефицитной анемии на состояние полости рота беременных женщин: автореф. дис. на соискание науч. степени кандидата мед. наук/ Л.Н.Денисенко. - Волгоград, 2007. - 24 с. 12.
3. Кравченко О.В. Комплексная профилактика стоматологических заболеваний у беременных женщин с учетом особенностей адаптационных реакций фетоплацентарного комплекса / О.В. Кравченко, Мазуркевич М.В // Dental Forum. - 2006. - №2. - С. 13. 22- 30.
4. Кузьма Н.О. Профтактика i лкування остеопенш у ваптних та породть ¡з хрошчними захворюваннями гепатобтарноТ систе- 14. ми : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед : наук:
спец. 14.01.01 "Акушерство та пнгеколопя" / Н.О. Кузьма. - 15.
Льв1в. нац. мед. ун-т ¡м. Д.Галицького, 2004. - 19 с.
5. Парпалей Е.А. Рациональные подходы к стоматологической профилактике и лечению женщин в период беременности / 16. Е.А.Парпалей, Е И.Парпелей // Дентальные технологии. - 2004. -№3-4(17).-С. 10-13. 17
6. Сандига Л.Г. Первинна профтактика запальних захворювань пародонту у жшок з ф1зюлопчним та ускладненим nepeöiroM ва-
riTHOCTi: дис на здобуття наук, ступеня кандидата мед. наук: спец. 14.01.22 "Стоматолопя" / Л.Г. Сандига. - К., 2000. - 176 с. Романова Ю.Г. Обоснование применения адаптогена растительного происхождения для повышения защитных и минерализующих свойств в ротовой полости беременных женщин: дис. ...кандидата мед. наук: 14.01.22 / Ю.Г. Романова. - Одесса, 2000.- 136 с.
Косенко К.Н. Профилактическая гигиена полости рта / К.Н. Ко-сенко, Т.П. Терешина. - Одесса, 2003. - 288с. Фанченко Н.Д. Эндокринология физиологической беременности / Н.Д. Фанченко, Е.В. Екимова // Российский медицинский журнал. - 2007. - №5. - С. 43-461.
Щербавская Э.А. Состояние костной ткани в динамике неосло-жненной беременности / Э.А. Щербавская, Б.И. Гельцер // Акушерство и гинекология. - 2003. - №4. - С. 14-18. Губаревская В.Л. Состояние пародонта при изменении баланса половых гормонов (клинико-морфологическое исследование): дисс. ...на соискание науч. степени кандидата мед.наук. 14.00.21. / Ленинград, 1973. - 184 с.
Пат. 15803 Укра'ша, МПК G 01 N 33/68. Cnociö д1агностики запальних захворювань тканин пародонта / 1ленко Н.М., Остров-ська Л.Й, Гасюк H.B. - № 200600696; заявл. 2006.01.26; опубл.2006.07.17, бюл. №7.
Струев И.В. Температурная характеристика пародонта в норме и патологии / И.В.Струев , B.H. Чиняк // Пародонтология. -2007.-№4(45).-С. 13-15.
Вейн A.M. Вегетативные расстройства / Под ред. A.M. Вейна. -М.: Медицина, 1998. - 740 с.
Леонтьев В.К. Биохимические методы исследования в клинической и экспериментальной стоматологии / В.К. Леонтьев, Ю.А. Петрович. - Омск, 1976. - 93 с.
Курякина H.B. Стоматология профилактическая / Курякина H.B., Савельева H.A. - Н.Новгород, 2005. - 283 с. Гланц С. Медико-биологическая статистика / С. Гланц [пер. с англ] - М. : Практика, 1998. — 459 с.
Реферат
ХАРАКТЕРИСТИКА СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО СТАТУСА ЖЕНЩИН В ПЕРИОД БЕРЕМЕННОСТИ И ЛАКТАЦИИ Островская Л.И.
Ключевые слова: беременность, период лактации, кариес, болезни пародонта, ротовая жидкость.
Проанализирована динамика изменений стоматологического статуса, скорости саливации, вязкости и типа кристаллизации ротовой жидкости женщин в динамике триместров беременности и лактационного периода. Полученные результаты обосновывают необходимость внедрения индивидуализированной первичной и вторичной профилактики стоматологических заболеваний у обследованных лиц.
Summary
CHARACTERISTICS OF DENTAL STATUS IN WOMEN DURING THE PREGNANCY AND LACTATION PERIOD Ostrovska L.I.
Key words: pregnancy, lactation period, caries, periodontal disease, oral fluid.
The dynamics in changes of dental status, salivation rate, viscosity and crystallization type of oral fluid has been studied referring to the dynamics in the trimesters of pregnancy and lactation periods. These findings prove the necessity in the introduction of individualized primary and secondary prevention of dental diseases among the examined women .
УДК 616.314-76-77
ОБОСНОВАНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ САМАРИЙ - КОБАЛЬТОВЫХ МАГНИТОВ В КАЧЕСТВЕ ДОПОЛНИТЕЛЬНОЙ ФИКСАЦИИ СЪЁМНЫХ ПЛАСТИНОЧНЫХ ПРОТЕЗОВ
Петру к Д. А.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия» г. Полтава
Изучив свойства и проанализировав актуальность использования, самарий - кобальтовых магнитов в качестве дополнительной фиксации для съёмных пластиночных протезов, мы сделали вывод что, использование сохранившихся корней для дополнительной фиксации съёмных пластиночных протезов при помощи магнитов является актуальным, так как использование таких корней позволяет рационально распределить нагрузку как на корень, так и на всё протезное ложе, и имеет высокую эстетичность.
Ключевые слова: самарий-кобальтовые магниты, дополнительная фиксация съёмных пластиночных протезов, применение корней разрушенных зубов.
С каждым годом появляются всё новые и но- смену обычным съёмным протезам появились вые способы фиксации съёмных протезов, ис- бюгельные протезы и более эстетичные ацета-пользуются новые материалы и технологии. На левые протезы, которые позволяют добиться
