CC BY
4
УДК 331.28:331.21/.22:331.105.(
НОВ1 ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ КОМПЕНСАЦИИ ПОЛ1ТИКИ в УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦ11
СОЦ1АЛЬНО-ТРУДОВИХ В1ДНОСИН
© 2015 ЦИМБАЛЮК с. о.
УДК 331.28:331.21/.22:331.105.6
Цимбалюк С. О. HoBi вектори розвитку компенсацшноУ полiтики в умовах трансформацп соцiально-трудових вiдносин
Метою роботи е об(рунтування тенденцй, притаманних шституту прац та со^ально-трудових в'дносин в умовах становления новоI економь ки, IX впливу на компенсацйну пол/тику та визначення основних напрям/в розвитку компенсацшно)' полтики в умовах трансформацп со^ально-трудових в'дносин. Анал'в сучасних тенденцш, що в'дбуваються в економц та сустльствi, показав, що шд }х впливом змнюються характер i зм/ст прац1 в'дбуваеться трансформа^я со^ально-трудових в'дносин: зростае iнновацiйна компонента, гнучюсть, iнтелектуалiзацiя, авто-матиза^я та комп'ютериза^я прац1 посилюеться iндивiдуалiзацiя со^ально-трудових в'дносин, в'дбуваеться розширення простору для Ыщ-ативноi й творчо}прац1 акценти змiщуються з управл'шня людськими ресурсами на управл'шня талантами. Встановлено, що трансформацп, притамант шституту прац та со^ально-трудовихв'дносин, диктують необхiднiстьзалучення та утримання компетентних, талановитих, iнновацiйно ор'кнтованих пра^вниюв, формування в них со^ально в'дпов'дального ставлення до прац та IIрезультат'¡в, що обумовлюе змну полтики винагородження пра^вниюв. Об(рунтовано нов'> напрями розвитку полтики винагородження персоналу, якi полягають у змщенм акцен-т'в з виконання зобов'язань i надання гарантш в'дпов'дно до трудового законодавства та колективних угод на ринков'!, iнновацiйнi й соцiальнi компоненти, запровадження шдив'дуал'вованих умов оплати прац та надання найманим пра^вникам повноцнних, збалансованих за структурою та розм!ром виплат компенсацшних пакет'в.
Ключов'! слова: соцiально-трудовi в'дносини, трансформа^я, компенсацшна полтика, компенсацшний пакет, 'тдив'дуал'воват умови оплати Шл.: 10.
Цимбалюк Свтлана Олекспвна - доктор економiчних наук, доцент, доцент кафедри управл'тня персоналом та економки прац1 Ки/вський на-цональний економiчний унверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки}в, 03068, Украна) E-mail: cymso@ukr.net
УДК 331.28:331.21/22:331.105.6 Цимбалюк С. А. Новые векторы развития компенсационной политики в условиях трансформации социально-трудовых отношений
Целью работы является обоснование тенденций, присущих институту труда и социально-трудовых отношений в условиях становления новой экономики, их влияния на компенсационную политику и определение основных направлений развития компенсационной политики в условиях трансформации социально-трудовых отношений. Анализ современных тенденций, происходящих в экономике и обществе, показал, что под их влиянием изменяются характер и содержание труда, происходит трансформация социально-трудовых отношений: увеличивается инновационная компонента, гибкость, интеллектуализация, автоматизация и компьютеризация труда, повышается индивидуализация социально-трудовых отношений, происходит расширение пространства для инициативной и творческой работы, акценты смещаются с управления человеческими ресурсами на управление талантами. Установлено, что трансформации, присущие институту труда и социально-трудовых отношений, диктуют необходимость привлечения и удержания компетентных, талантливых, инновационно ориентированных работников, формирования у них социально ответственного отношения к труду и его результатам, обусловливают изменение политики вознаграждения работников. Обоснованы новые направления развития политики вознаграждения персонала, которые заключаются в смещении акцентов с выполнения обязательств и предоставления гарантий в соответствии с трудовым законодательством и коллективными соглашениями на рыночные, инновационные и социальные компоненты, использовании индивидуализированных условий оплаты труда и предоставлении наемным работникам полноценных, сбалансированных по структуре и размеру выплат компенсационных пакетов. Ключевые слова: социально-трудовые отношения, трансформация, компенсационная политика, компенсационный пакет, индивидуализированные условия оплаты труда. Библ.: 10.
Цимбалюк Светлана Алексеевна - доктор экономических наук, доцент, доцент кафедры управления персоналом и экономики труда, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: cymso@ukr.net
UDC 33128:331.21/22:331.105.6 Tsymbalyuk S. O. New Vectors for Development of Compensation Policy under Conditions of Transformation of Socio-Labor Relations
The aim of the paper is substantiation of trends inherent to the institution of labor and social-labor relations under conditions of the new economy, their influence on the compensation policy and determination of the main directions for development of compensation policy under conditions of transformation of socio-labor relations. An analysis of the current trends in the economy and society has showed that under their influence the nature and content of the work change, transformation of socio-labor relations comes along: innovation component, flexibility, intellectualization, automation and computerization of labor are increasing, individualization of socio-labor relations is growing, expansion of space for initiative and creative work is going on, focus is shifted from the management of human resources towards management of talents. It has been determined that transformations inherent to the institution of labor and social-labor relations dictate the need to attract and retain competent, talented, innovation-oriented workers, establish socially responsible attitude to work and its results, determine change in the policy of compensation of employees. New directions for development of policy of staff remuneration have been substantiated, which is to shift from the commitments and guarantees in accordance with the labor law and collective agreements towards the market, innovations and social components, use of individualized conditions of pay and providing employees with full compensation packages, balanced on the structure and size of payments. Key words: socio-labor relations, transformation, compensation policy, compensation package, individualized conditions of remuneration. Bibl.: 10.
Tsymbalyuk Svitlana O. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Associate Professor, Department of Human Resource Management and Labour Economics, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: cymso@ukr.net
Стратепчними завданнями УкраГни е пiдвищення конкурентоспроможностi нацюнально! еконо-мiки, iнтеграцiя в европейський економiчний простiр i розбудова сощально! держави. Вирiшити цi завдання неможливо без трансформацГ! iнституту пра-цi, зростання його шновацшно! компоненти, змши цш-нiсних орiентирiв, мотивацшних настанов i посилення сощально! вцповцальносп основних сторiн сощально-трудових вГдносин. Однiею з головних перешкод на цьому шляху е неефективна полГгика винагородження за працю, яка призводить до асиметрш у розподiлi ство-рених благ, загострення суперечностей мiж працею i ка-пiталом, поглиблення сощально! нерiвностi, девальвацГ! престижностi пращ й зниження заштересованост персоналу в Г! результатах.
Практика господарювання свГдчить, що традицш-нГ шдходи до винагородження за працю не здатш гар-монiзувати Гнтереси власниюв фГзичного та людського капГталу, стимулювати ГнновацГйний розвиток, форму-вати сощально вГдповГдальне ставлення роботодавцГв до персоналу Г персоналу - до пращ та ГГ результатГв, залучати й закршлювати компетентних працГвникГв як основно! конкурентно! переваги пГдприемства на ринку. За таких умов усе бГльшо! актуальностГ набувае змГ-на полГтики винагородження через змГщення акцентГв з виконання зобов'язань Г надання гарантш вГдповГдно до трудового законодавства та колективних угод на рин-ковГ, шновацшш та соцГальнГ компоненти, посилення шдивГдуалГзащ! винагород Г надання найманим пращв-никам повноцГнних, збалансованих за структурою, роз-мГром виплат Г благ компенсацшних пакетГв. Це, своею чергою, потребуе ГмплементацГГ основних положень компенсацшного менеджменту у вГтчизняну теорГю та практику розподГльних вГдносин Г розроблення ново! моделГ соцГально-трудових вГдносин у сферГ винагороди за працю. Неефектившсть полГтики оплати працГ та не-досконалГсть ГнституцГональних засад розроблення ш-новацГйних пГдходГв до винагородження персоналу обу-мовлюють потребу в розробщ нових пГдходГв до форму-вання компенсацшно! полГтики в умовах трансформацГ! соцГально-трудових вГдносин.
Теор1я та практика розподГльних вГдносин як одна з основних складових системи соцГально-трудових вГдносин постшно перебувають пГд пильною увагою на-уковцГв Г практиюв. ДослГдженням Гнституту працГ й соцГально-трудових вГдносин, матерГально! мотивацГГ та органГзащ! заробГтно! плати займалися укра!нсью вче-нГ: О. Амоша, Д. Богиня, М. Ведершков, I. ГнибГденко, О. Гршнова, В. Данюк, Ю. Зайцев, Т. Юр'ян, А. Колот, Т. Костишина, Г. КулГков, В. Лагутш, Е. ЛГбанова, Л. ЛГсо-гор, Н. Лук'янченко, Г. Назарова, В. НовГков, О. НовГко-ва, В. Оншенко, I. Петрова, М. Семикша, Л. Шаульська та ш. До Гноземних авторГв, якГ дослГджували теоретич-нГ та прикладнГ аспекти формування сукупно! винагороди за працю та компенсацшно! полГтики, належать: М. Армстронг, Д. Балкш, Д. Браун, Н. Волгш, Б. Генкш, Н. Горелов, С. Гросс, П. Зшгхайм, С. Каплан, Р. Колосова, Дж. МГлкович, Е. Лоулер, С. МакоттГ, Дж. Ньюман, П. Платтен, Дж. Пфеффер, С. Рогерс, Т. Стшенс, П. Томп-
сон, Дж. Тропмен, Р. Хендерсон, М. Хемел, Р. Хешмен, Д. ХофрГчтер, Дж. Шустер, Т. ФланнерГ, Р. Яковлев та ш.
ВГтчизняними та Гноземними вченими зроблено значний внесок у поглиблення теоретико-методоло-гГчних Г практичних аспектГв оплати працГ. Однак кон-цептуальнГ засади формування компенсацГйно! полГтики та обгрунтування нових шдходш до винагороди за працю вГдповГдно до нового формату соцГально-трудових вГд-носин залишаються малодослГдженими. У працях укра!н-ських науковцГв простежуються спроби Гмплементувати положення компенсацГйного менеджменту в укра!нську теорГю та практику розподГльних вГдносин. Разом з тим багатьом дослГдникам притаманне перенесення Гнозем-них шдходГв у вГтчизняну теорГю та практику без ураху-вання ментальних особливостей, соцюкультурних цГн-ностей Г специфГки соцГально-трудових вГдносин. Бракуе теоретико-методологГчних дослГджень щодо природи компенсацГй Г детермГнантГв поширення компенсацГйно! моделГ винагороди за працю на теренах Укра!ни.
Метою роботи е обгрунтування тенденцш, при-таманних Гнституту пращ та соцГально-трудових вГдносин в умовах становлення ново! економжи, !х впливу на компенсацшну полГтику та визначення основних напря-мГв розвитку компенсацшно! полГтики в умовах транс-формацГ! соцГально-трудових вГдносин.
Неодмшною рисою розвитку суспГльства е без-перервна змГна суспГльних формацГй. УченГ, що дослГджують еволюцГю суспГльства та стадГ! його розвитку, по-рГзному називають сучасний етап. НайбГльшо! популярностГ набула концепц1я «постшду-стрГального суспГльства», основними атрибутами якого е ГнновацГйний сектор економжи, високояюсш послуги та шдустр1я знань. Концепц1я постГндустрГального су-спГльства дГстала широкого визнання пГсля виходу дру-ком у 1973 р. книги Д. Белла «Грядуще постшдустрГальне суспГльство» [8]. В основГ концепцГ! постГндустрГального суспГльства лежить подГл усього суспГльного розвитку на три етапи: аграрний (дошдустрГальний), шдустрГаль-ний та постГндустрГальний.
Е. Тоффлер виокремив три «хвилГ» в розвитку суспГльства: аграрну, ГндустрГальну та ГнформацГйну пГд час переходу до суспГльства, що грунтуеться на знаннях. Характерною особливГстю третього етапу, на думку вче-ного, е гумашзац1я всГх сфер життя людини [10].
З концепщею постГндустрГального суспГльства тГсно пов'язане поняття «ГнновацГйна економГка». ТеорГя Гнно-вацшно! економГки була започаткована Й. Шумпетером на початку ХХ ст. Базовими характеристиками ГнновацГй-но! економГки е розвиток освГти та науки, висока якГсть життя, конкурентоспроможнГсть економГки, висока част-ка ГнновацГйних пГдприемств та шновацшно! продукцГ!; розвинута ГндустрГя знань, !х високий експорт та Гн.
Близькими до постГндустрГально! теорГ! е концеп-цГ! постекономГчного суспГльства, постмодерну, суспГль-ства четверто! формацГ!.
ОкремГ дослГдники для характеристики сучасно-го етапу розвитку суспГльства використовують поняття «ГнформацГйне суспГльство». Це - суспГльство, в якому створення, поширення, використання, нагромадження
та обробка шформацп е основною економiчною, поль тичною та культурною дшльшстю. Метою шформацш-ного суспГльства е одержання конкурентних переваг на мiжнародному рiвнi завдяки творчому та продуктивному використанню iнформацiйних технологiй [9].
З концепцшми постiндустрiального та шформа-цiйного суспГльства тiсно пов'язанi поняття «нова еко-номiка» та «економка знань» («знаннева економiка», «знаннемiстка економка»).
Нiмецькi вченi, дослiджуючи форми вияву ново! економiки, зазначають, що переход до ново! економки виявляеться у проникненш iнформацiйних благ практично в уа гaлузi економiки, причому це стосуеться як ви-трат, так i випуску продукцГ!. Таким чином, нову економГ-ку можна визначити як економку, що характеризуеться виготовленням, обробкою i поширенням ГнформацГ!. На противагу стaрiй економiцi, в якш вироблялися переду-сiм мaтерiaльнi промисловi блага, блага ново! економки мають переважно немaтерiaльну природу [5, с. 26].
Учеш 1нституту економки та прогнозування НАН Укра!ни зазначають, що в економщ знань визначальним е iнтелектуaльний потенцiaл суспГльства, на який вона спираеться та який становить сукупшсть повсякденних (буденних) i спецiaлiзовaних (наукових) знань, що на-громaдженi у свiдомостi людей i мaтерiaлiзовaнi в тех-нологiчних способах виробництва [1, с. 27].
У результат проведеного дослГдження можемо зро-бити висновок, що в 0CH0Bi Bcix концепцш сучас-ного етапу розвитку сустльства, становлення новог економши лежить домшування ролi людського капталу в створент конкурентних переваг, нащональ-ного багатства, економiчного зростання та сустльно-го розвитку. 1нновацшш продукти, нaуковi розробки, сучасш шформацшш моделi та технологи, креативш методи та шдходи е виключно результатом розвитку, нагромадження та використання людського кашталу й насамперед штелектуально! його складово!.
Компетентшсть i професiонaлiзм, творчий шдхГд i креaтивнiсть, логiчне та нестандартне мислення, умшня генерувати новi це!, вирiшувaти aтиповi завдання, про-дукувати та впроваджувати новацГ! - визначальш характеристики суспГльного розвитку, добробуту та багатства. Тож щ характеристики стають основним «засобом виробництва», а нош цих характеристик - головною конкурентною перевагою та рушгйною силою еконо-мгчного та суспгльного прогресу, а, отже, визначальним фактором становлення ново! економки.
Важливого значення в умовах ново! економки набувають також гумаштарш складовг людського капг-талу, серед яких: висока нацгональна свгдомгсть, висо-кий ргвень культури, вгддангсть нацгональним гдеям i корпоративним цгнностям пгдприемства, терпимгсть, повага до свого оточення (роботодавця i колег, кергв-никгв i пгдлеглих, постачальникгв, споживачгв i, навгть конкурентгв). Уа цГ компоненти характеризують рГвень сощально! вГдповГдальностГ людини перед своею робо-тодавцем, колегами, державою, нацГею тощо. Розвиток зазначених складових людського кашталу сприяе фор-муванню лояльностГ найманих працГвникГв, високо! мо-
тивацГ!, прагнення зробити свш внесок у розвиток шд-приемства, кра!ни, суспГльства загалом.
Змiна суспГльно! формацГ! спричиняе структуры зрушення в економiцi. Пiд впливом цих зрушень доко-ршно змтюються характер i змкт пращ, вiдбуваeть-ся трансформащя сощально-трудових вiдносин.
Як зазначае А. Колот, «нова iерархiя факторiв еко-номiчного розвитку, штенсивне впровадження нових прогресивних технологiй i передусiм шформацшно-комунiкацiйних, усе бГльше зумовлюють як трансформа-цiю форм зайнятостГ, так i зростання вимог до суб'екпв трудово! дiяльностi. Посилення ролi творчо! людини у виробництвi обумовлюе нарощення попиту на штелек-туальну, креативну працю, на висококвалiфiкованих працiвникiв зi схильнiстю до постшного навчання, за-своення та штерпретацГ! нового» [4, с. 3 - 4].
Шмецью вченi виокремлюють таю тенденцГ! на ринку працi, що вГдбуваються в умовах становлення ново! економки:
+ у зв'язку з високими темпами розвитку сектора шформацшних технологiй зростае його значення на ринку пращ; + унаслiдок посилення використання нових кому-нiкацiйних та iнформацiйних технологiй з'яв-ляеться попит на новi квалГфкацГ!, що впливае на систему освгги; + зi зростанням значення гуманного кашталу1 сшвробГтниюв у процесi виробництва виника-ють новi форми оргашзащ! та оплати працi; + завдяки новим шформацшним i комункацш-ним технологшм iснуе можливiсть просторо-вого роз'еднання мкцезнаходження шдприем-ства та робочих мiсць; + коротшi виробничi цикли вимагають гнучкiшо! пропозицГ! пращ, яку можуть надати спецiальнi фiрми iз забезпечення тимчасовою роботою; + 1нтернет може скоротити iнформацiйнi дефщи-ти i таким чином позитивно вплинути на про-цеси пошуку на ринку працi [5, с. 158].
щ;
одо органшаци працi, то вченi зазначають, що в новш економiдi зростае робота в мережах, .тимчасових кооперацГях i обмежених у часi проектах. ТрадицГйний тейлоризм дедалi частоте замь нюватимуть голiстичнi форми роботи. При цьому тей-лористична органiзацiя пращ характеризуеться сильною спецiалiзацiею на окремих завданнях, а голiстична оргаш-зацГя працi передбачае ротацiю занять, штегращю рiзних завдань i навчання у рiзних сферах завдань [5, с. 177].
До характерних ознак еволюцГ! Гнституту працi Ю. Зайцев г Д. Верба вГдносять штелектуалГзацГю пращ, на-буття трудовими процесами творчого характеру, зменшен-ня можливостГ оцГнювання !! результатГв Г рацГональностГ органшаци за формальними критершми тощо [2, с. 14].
Розвиток змшту пращ, на думку I. Петрово!, Т. Шпи-льово! та Н. Сисолшо'!, закономГрно веде до трансформацГ! сощально-трудових вГдносин, появи нових рис характеру
1 Пщ «гуманним кашталом» автори розумтоть квалiфiкацiю та професiйний досвщ роботи.
пращ. Як зазначають автори, вона «...стае все бкьшою мiрою творчою, потребуе ширшо! свободи працiвника як у виконанш сво!х трудових завдань, так i в управлш-нi власними дiями. Зростае питома вага нестандартных ршень, що вимагае розвитку особистосп, збагачення 11 щншсно-мотивацшно! сфери <...>. Окреслюються двi важливi тенденци сучасного розвитку працi. З одного боку, вона стае сферою вияву шдивцуальност пращвни-ка, його унiкальних здiбностей, виняткових компетенцiй, а з шшого - рiзко посилюеться суспкьний характер пра-цi, взаемозв'язок, спшробггництво...» [6, с. 15].
Чимало науковцiв виокремлюють таку характеристику, притаманну рiзним галузям економiчноí дь яльностi, як гнучюсть. Так Р. Колосова та Ю. Стальнова зазначають, що шд впливом флексибшзаци (гнучкостi) вiдбуваеться переход, до ново'1 епохи оргашзаци пращ й сощально-трудових вiдносин. Цi тенденци, на !хню думку, суттево змшюють характер таких елементiв соцiально-трудових вцносин, як зайнятiсть, мобкь-нiсть, умови пращ, виробнича демократы, якiсть робо-чо! сили, використання робочого часу, оплата пращ та ш. [3, с. 554] Даш процеси, - вважають автори, - при-водять до формування шшо! глобально! тенденци в розвитку сощально-трудово! сфери - шдив1дуалшаци соцiально-трудових вiдносин [3, с. 555].
Поряд з позитивними змшами, притаманними институту працi та сощально-трудових вцносин, можна виокремити негативш тренди, з-помш яких центральне мшце посiдае нестойка зайнятiсть. На в1дмшу вiд традицшно! зайнятостi, яка здшснюеться в ре-жимi повного робочого дня на основi безстрокових трудових договорiв, нестiйка зайнятiсть ре^зуеться на шших принципах вiдносин економiчно активного населення та роботодавцiв. З-помiж форм нестшко! зайнятостi можна виокремити укладання строкових трудових договорш, робота в режиш неповного робочого часу, робота на умовах лiзингу та аутстафшгу, дистанцшна зайнятiсть.
Отже, з-помiж тенденцй, притаманних iнсти-туту пращ та сощально-трудових вiдносин в умовах становлення ново1 економши, можна виокремити таю: + зростання шновацшно! компоненти трудово'1 дiяльностi в результатi домiнування ролi шно-вацшних технологiй i наукомiсткостi виробни-цтва у створенш конкурентних переваг та еко-номiчному зростаннi; + iнтелектуалiзацiя працi, збкьшення частки пра-щвниюв, зайнятих розумовою та творчою пра-цею, що впливае на професiйно-квалiфiкацiйну структуру персоналу, пiдвищуе вимоги до рiв-ня пiдготовки працiвника, вимагае постшного розвитку, зокрема самонавчання; + автоматизацш та комп'ютеризацш працi, поши-рення iнформацiйно-комунiкацiйних техноло-гiй у вск сферах життедiяльностi людей, зокрема у рiзних сферах трудово'1 дшльносй, у тому числi традицшних, збкьшення частки пращв-никiв, зайнятих у сферi iнформацiйних систем i технологiй;
+ зростання вiртуальноl компоненти пращ в результата розвитку шформацшних технологш i вiртуалiзацil ринюв, зокрема ринку працi, збкьшення доступност шформаци, скорочен-ня часу на и пошук та обробку; + пiдвищення попиту на «унiверсальних» пра-цiвникiв - таких, що володшть компетенцшми для вирiшення комплексних завдань, проблем, що стосуються рiзних функщональних напря-мiв i сфер дшльност! У зв'язку з цим актуалiза-цш потреби в пiслядипломнiй освт пращвни-кiв, опануваннi новими знаннями та навиками, розширенш професiйного профкю, оволодiннi новими спецiальностями; + неможливкть жорстко! регламентаци не ткьки процесу пращ, а й робочого часу, особливо пра-щвниюв, зайнятих штелектуальною працею; + складнiсть здiйснення контролю за процесом пращ, а отже, шдвищення самостшност працi, посилення особисто! вiдповiдальностi пращв-ника не ткьки за результати дiяльностi, а й за весь процес пращ; + розширення простору для шщативно! та твор-чо'1 працi у зв'язку зi зростанням шновацшно! компоненти пращ, з одного боку, i необхцшс-тю створення умов для самооргашзацн, самоконтролю та самостiйного прийняття ршень -з iншого;
+ часто результати працi не пiдлягають ккьюс-ному вимiрюванню, й у багатьох випадках зни-кае потреба в стимулюванш кiлькiсних показ-ниюв, натомiсть значно пiдвищуються вимоги до яюсних компонентiв працi, актуалiзуеться необхцшсть використання ресурсозбернаю-чих технологiй i оптимiзацil витрат; + змiщення акценпв в управлiннi з управлiння людськими ресурсами (персоналом) на управ-лшня талантами; + побудова взаемовiдносин мiж роботодавцями та найманими працiвниками, керiвниками та пiдлеглими, членами трудового колективу на рiвноправних партнерських засадах, що уне-можливлюе домiнування певно! сторони; + пiдвищення iндивiдуалiзацil сощально-трудо-
вих вiдносин; + пiдвищення гнучкостi пращ; + розвиток нестандартних та атипових форм за-йнятостi (дистанцiйна зайняткть, лiзинг персоналу, аутстафiнг).
Змши, що вiдбуваються в системi сощально-трудо-вих вiдносин, диктують новi вимоги до найманого пращвника, до якост його робочо! сили, людсько-го кашталу, рiвня розвитку необхiдних компетенцш. Створення iнновацiйних продуктiв, наукових розробок, запровадження креативних методiв i пiдходiв потребуе квалiфiкованих, компетентних, талановитих пращвни-кiв, якi володiють iнтелектуальним кашталом, мають унiкальнi знання та здiбностi, здатнi нестандартно мис-
лити та творчо виргшувати наявнг на пгдприемствг про-блеми, умГють приймати ефективш рГшення.
За умов трансформацГ! Гнституту працГ та сощально-трудових вГдносин вГдбуваеться становлення пращвника нового (тновацшного, постiндустрiального) типу.
ПращвниковГ нового (шноващйного) типу прита-маннГ, на наш погляд, таю характеристики:
+ висока мобГльшсть, гнучкГсть й адаптовашсть; + висока здатнГсть до саморозвитку та навчання; + високий рГвень володГння ГнформацГйними технологами, а отже, значний рГвень пошформо-ваностГ;
+ прагнення знайти баланс мГж особистим жит-тям (родиною) та роботою (професшним Г кар'ерним зростанням); + трансформацш життевих цГнностей людей, при-чому останш набувають асиметричних форм:
- вГд егоцентризму до волонтерства;
- вГд зосередження лише на базових фГзГологГчних потребах (у !жГ, одязГ, вГдпочинку) незалежно вГд рГвня доходГв до зосередження на потребах вищих рГвнГв (са-мовираження, самоствердження, досягнення успГху);
- в1д прагнення до свободи та особисто! незалеж-ностГ (фрГлансери, дистанцГйна зайнятГсть, самозайня-тГсть, незалежна професГйна дшльшсть, робота на умовах цивГльно-правових договорГв тощо) до високо! вГдданостГ компанГ!, команднГй роботГ, корпоративним цГнностям;
- вГд прагнення у будь-який спосГб реалГзувати власш кар'ернГ плани до повно! вГдмови вГд кар'ерного зростання (дауншифтинг) тощо;
+ пГдвищення вимог до винагороди за працю, особливо це стосуеться висококвалГфжованих, досвГдчених працГвникГв, творчих Г таланови-тих працГвникГв, працГвникГв, яю володГють ви-нятковими Гнтелектуальними здГбностями та компетенцшми.
За умов жорстко! конкурентно! боротьби, зростання шноващйно! компоненти трудово! дшльносп
та штелектуалГзащ! працГ простежуеться посилен-ня вимог з боку роботодавщв до квалГфжащ!, компе-тентностГ та мотивацГ! працГвникГв. БГльшГсть робото-давцГв прагнуть мати талановитих, креативних, здатних нестандартно мислити, схильних до розумного ризику, водночас мотивованих, вГдданих сво!й справГ, лояльних до пГдприемства працГвникГв, працГвникГв з високим рГвнем соцГально! вГдповГдальностГ. У зв'язку з цим на ринку пращ посилюеться конкурентна боротьба серед роботодавщв за таких працГвникГв.
ПГдвищення на ринку пращ конкурентно! боротьби за компетентних, талановитих працГвникГв, працГвникГв, яю е носшми штелектуального капталу, викликае необхiднiсть змти полтики винагородження.
На необхГдностГ вдосконалення шдходГв Г моделей щодо винагородження за працю вГдповГдно до су-часних вимог наголошують чимало науковщв. НГмецькГ вченГ зазначають, що оскГльки в новГй економГцГ знання працГвникГв е виршальним фактором, який утворюе майнову щншсть пГдприемства, то роботодавщ дедалГ бГльше намагатимуться закрГпити працГвникГв. Це може
вГдбуватися передусГм через зорГентовану на успГх систему винагород [5, с. 177]. Одшею з дГевих систем оплати пращ, на думку вчених, е участь пращвнитв у при-бутках тдприемства.
До основних напрямГв удосконалення моделей оплати пращ, на думку учених 1нституту економГки про-мисловостГ НАН Укра!ни, належать: використання су-часних багатофакторних i гнучких систем оплати пращ; запровадження практики надання пращвникам сощаль-ного пакета; поширення тако! форми розподГлу доходу, як участь працГвникГв у прибутках; упровадження систе-ми оплати пращ, що Грунтуеться на компетентшсному пГдходГ [7, с. 391].
Важливим напрямом змши полГтики винагородження персоналу е змщення акцентiв з вико-нання зобов'язань i надання гарантш згiдно з трудовим законодавством i колективними угодами на ринковi, тновацшш та соцшльт компоненти. Зазначе-не потребуе iндивiдуалiзацiiумов оплати пращ та надання найманим пращвникам повнощнних, збалансова-них за структурою та розмiром виплат i благ компен-сацшних пакетiв вгдповГдно до домшантних потреб i мотивГв працГвникГв i ринково! цши робочо! сили.
Класичш (традицГйнГ) системи оплати пращ (по-садовий оклад (тарифна ставка) й премГ! за поточнГ результата) не приваблюватимуть працГвникГв шновацшного типу шд час пошуку роботи та переговорГв з робо-тодавцем (укладання трудового договору чи контракту) i не закрГплюватимуть на шдприемствГ УнаслГдок цього пГдприемство не зможе залучити талановитих i компетентних працГвникГв, а в разГ залучення - мотивувати !х до одержання потрГбних результатГв, досягнення вста-новлених цГлей i, зрештою, утримати на шдприемствГ
Маемо також зауважити, що сучасш взаемовГд-носини мГж роботодавцем i найманим працГвником виходять за межГ традицГйних розподГльних вГдносин. Частина найманих працГвникГв стае спГввласниками, володшчи певним пакетом акцГй, на шдприемствах з акцГонерною формою власностГ. Значного поширення набувають виплати премГй, бонуав з прибутку, винагороди за системами участГ персоналу в прибутку. ПодГб-нГ винагороди можна прирГвняти до пГдприемницького доходу, а, отже, вони бГльшою мГрою, анГж основна за-робГтна плата чи традицшш премГ!, формують вГдчуття причетностГ працГвникГв до справ пГдприемства, лояль-шсть до роботодавця. З розвитком сощально-трудових вГдносин частка таких виплат у структурГ сукупних доходГв найманих працГвникГв постшно зростае.
КрГм того, в сучасних умовах для найманих працГвникГв важливого значення набувають таю нематерГ-альнГ вигоди, як: сприятливГ умови працГ та сощально-психологГчний клГмат, зручний режим пращ; можли-вГсть самореалГзуватися; можливГсть виконувати творчГ завдання та роботи, шновацшш види дГяльностГ; умови для особисткного, професГйного та кар'ерного зростання; вГдповГдшсть життевих цГнностей i настанов корпоративна культурГ пГдприемства; репутащя компанГ! на ринку, зокрема на ринку пращ, бренд роботодавця; офщшне визнання заслуг (нагородження почесними
грамотами, оголошення подяки, вручення подарунюв i3 надписом-подякою, присвоення звань, 1нформування колективу та громадськост про досягнення пращвни-ка); причетнiсть до справ шдприемства, зокрема залу-чення до вироблення стратеги розвитку пiдприемства та процейв прийняття рiшень, одержання вiрогiдноl шформаци про фiнансово-економiчнi показники дiяль-ност пiдприемства тощо.
Саме цi чинники стали в^ддравати якщо не основ-ну, то далеко не останню роль у посиленнi конкурентних позицш пiдприемства на ринку працi, формуванш позитивного iмiджу роботодавця, а значить, i винагорода працiвника не може обмежуватися матерiальними ви-платами та благами.
ВИСНОВКИ
Трансформацшш процеси, що вiдбуваються у сферi працi та соцiально-трудових в1дносин, потребують змши полiтики винагородження через змщення акцентш з ви-конання зобов'язань i надання гарантш зпдно з трудовим законодавством i колективними угодами на ринков^ ш-новацшш та соцiальнi компоненти. Зазначене передба-чае поширення iндивiдуалiзованих умов оплати пращ й розроблення справедливих, прозорих компенсацiйних моделей винагороди за працю, надання найманим пра-цiвникам широкого спектра виплат i благ, що не обмеж-уються лише заробггною платою, вiдповiдно до потреб та штересш працiвникiв, ринково'1 цiни робочо'1 сили, вне-ску працiвника в результати дiяльностi п1дприемства. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Економка знань та и перспективи для УкраТни : наук. доп. / [Гевць В. М., Александрова В. П., Бажал Ю. М. та ш.] ; за ред. В. М. Гейця. - К. : 1н-т екон. та прогнозування НАН УкраТни,
2005. - 168 с.
2. Зайцев Ю. Проблеми дослiдження системи мотива-цп найманоТ працi в умовах становлення постшдус^ального суспiльства / Ю. Зайцев, Д. Верба // УкраТна: аспекти працк -2010. - № 8. - С. 13 - 19.
3. Колосова Р. П. Социально-трудовые отношения: индивидуализация и социокультурная доминанта / Р. П. Колосова, Ю. О. Стальнова // Формування ринковоТ економки. Праця в ХХ1 столггп: нов™ тенденцп, со^альний вимiр, шновацшний розвиток : зб. наук. пр. - К. : КНЕУ, 2012. - Т. 1. - С. 552 - 563.
4. Колот А. Трансформа^я шституту зайнятосп як скла-дова глобальних змш у со^ально-трудовш сферi / А. Колот // УкраТна: аспекти працк - 2009. - № 8. - С. 3 - 14.
5. Нова економка: форми вияву, причини i нашдки : мо-нографiя / [Клодт Х., Бух К., Хрiстенсен Б. та ш. ]. - К. : Таксоен,
2006. - 306 с.
6. Петрова I. Л. 1нновацшна дiяльнiсть: стимули та пере-шкоди : монографiя / I. Л. Петрова, Т. I. Шпильова, Н. П. Сисолн ; за ред. I. Л. ПетровоТ. - К. : Дорадо, 2010. - 320 с.
7. Сталий розвиток промислового регюну: со^альш аспекти : монографiя / [О. Ф. Новкова, О. I. Амоша, В. П. Антонюк та iн.] - Донецьк : !н-т економiки пром-стi НАН УкраТни, 2012. -534 с.
8. Bell D. The Coming of Post-Industrial Society / D. Bell. -New York : Harper Colophon Books, 1974.
9. Beniger J. R. The Control Revolution: Technological and Economic Origins of the Information Society / J. R. Beniger. -Cambridge : Harvard University Press, 1986. - 508 p.
10. Toffler A. The Third Wave / A. Toffler. - New York : Bantam Books, 1980. - 560 p.
REFERENCES
Bell, D. The Coming of Post-Industrial Society. New York: Harper Colophon Books, 1974.
Beniger, J. R. The Control Revolution: Technological and Economic Origins of the Information Society. Cambridge: Harvard University Press, 1986.
Heiets, V. M. et al. Ekonomika znan ta ii perspektyvy dlia Ukrainy [Knowledge economy and its prospects for Ukraine]. Kyiv: In-t ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy, 2005.
Kolot, A. "Transformatsiia instytutu zainiatosti iak skladova hlobalnykh zmin u sotsialno-trudovii sferi" [Transforming Employment Institute as part of global change in social and labor sphere]. Ukraina:aspektypratsi, no. 8 (2009): 3-14.
Klodt, Kh. et al. Nova ekonomika: formy vyiavu, prychyny i naslidky [New Economy: forms of display, causes and consequences]. Kyiv: Taksoen, 2006.
Kolosova, R. P., and Stalnova, Yu. O. "Sotsialno-trudovye ot-nosheniya: individualizatsiya i sotsiokulturnaia dominanta" [Labor Relations: individualization and socio-cultural dominance]. Formu-vannia rynkovoi ekonomiky. Pratsia vXXstolitti: novitni tendentsii, sotsialnyi vymir, innovatsiinyirozvytok, vol. 1 (2012): 552-563.
Novikova, O. F. et al. Stalyi rozvytok promyslovoho rehionu: sotsialni aspekty [Sustainable development of industrial region: social aspects]. Donetsk: In-t ekonomiky promyslovosti NAN Ukrainy, 2012.
Petrova, I. L., Shpylyova, T. I., and Sysolina, N. P. Innovatsiina diialnist: stymuly ta pereshkody [Innovative activities: incentives and obstacles]. Kyiv: Dorado, 2010.
Toffler, A. The Third Wave. New York: Bantam Books, 1980.
Zaitsev, Yu., and Verba, D. "Problemy doslidzhennia systemy motyvatsii naimanoi pratsi v umovakh stanovlennia postindustrial-noho suspilstva" [Problems of Research motivation system of wage labor under conditions of postindustrial society]. Ukraina: aspekty pratsi, no. 8 (2010): 13-19.
