CC BY
30
УДК 331.552
ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТ0Р1В СОЦ1АЛЬНО-ТРУДОВИХ В1ДНОСИН ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ С0Ц1АЛЬН0 ОР1СНТОВАНОГО УПРАВЛ1ННЯ П1ДПРИСМСТВАМИ
© 2014
ЯСТРЕМСЬКА 0. 0.
УДК 331.552
Ястремська О. О. Визначення фактов соцiально-трудових вщносин для забезпечення соцiально оркнтованого
упpaвлiння пщприсмствами
Метою cmammi е визначення переважних фактор'в сощально-трудових в'дносин на основiзастосування економко-математичних метод'в, як враховують результати опитування персоналу тдприемств. З метою виявлення та дотдження ключових фактор'ю проведено опитування пращвнимв промислових, торговельних тдприемств i тдприемств сфери послуг, а саме - туристичних, Хар^вського регону за такими скла-довими софльно-трудових вдносин: економiко-трудовi в'дносини, трудовi правов'дносини, софльш в'дносини та в'дносини щодо людського розвитку. Опитування довело середню задоволешсть працюючих економ'жо-трудовими та со^альними в'дносинами та низьку задоволешсть вдносинами щодо людського розвитку. Визначен за результатами опитування переважш фактори софльно-трудових в'дносин дотджено на наявшсть взаемозв'язмв з використанням багатовимiрного факторного анал'ву, а також регресшного анал'ву щодо впливу на ефектившсть д'тльностi тдприемств. За результатами цих дотджень виявлено, що найб'шьшу увагу при регулюванн софльно-трудових в'дносин доцльно спрямувати на формування економiко-трудових в'дносин, як найвагомших для б'шьшост'! працюючих, i в'дносин у сферiлюдського розвитку - як найменш урегульованим, але дуже важливим для подальшого сустльного розвитку.
Ключов'! слова:сощально-трудов'> в'дносини, фактори, економiко-трудовiв'дносини, трудовiправов'дносини, сои/альт в'дносини, в'дносини щодо людського розвитку, багатовимiрний факторний анал'в, регресшний анал'в. Табл.: 2. Формул: 1. Б'бл.: 15.
Ястремська Олеся Олександрiвна - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра туризму, Харювський нацональний економiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (пр. Ленна, 9а, Харт, 61166, Украна) E-mail: yastr@inbox.ru
УДК 331.552
Ястремская О. А. Определение факторов социально-трудовых отношений для обеспечения социально ориентированного управления предприятиями
Целью статьи является определение факторов социально-трудовых отношений на основе использования экономико-математических методов, учитывающих результаты опроса персонала предприятий. С целью выявления и исследования ключевых факторов проведен опрос работников промышленных, торговых предприятий и предприятий сферы услуг, а именно - туристических, Харьковского региона по таким составляющим социально-трудовых отношений: экономико-трудовые отношения, трудовые правоотношения, социальные отношения и отношения относительно человеческого развития. Опрос доказал среднюю удовлетворенность работников экономико-трудовыми отношениями и низкую удовлетворенность отношениями в сфере человеческого развития. Выявленные по результатам опроса важные факторы социально-трудовых отношений исследованы на предмет взаимосвязей с использованием многомерного факторного анализа, а также регрессионного анализа относительно влияния на эффективность деятельности предприятий. В результате этих исследований выявлено, что наибольшее внимание при регулировании социально-трудовых отношений целесообразно уделять формированию экономико-трудовых отношений, как наиболее значимым, и отношениям в сфере человеческого развития - как наименее урегулированным, но очень важным для дальнейшего общественного развития.
Ключевые слова: социально-трудовые отношения, факторы, экономико-трудовые отношения, трудовые правоотношения, социальные отношения, отношения в сфере человеческого развития, многомерный факторный анализ, регрессионный анализ. Табл.: 2. Формул: 1. Библ.: 15.
Ястремская Олеся Александровна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра туризма, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: yastr@inbox.ru
UDC 331.552
lastremska O. O. Definition of Factors of the Social-Labor Relationships for the Ensuring of the Social-Centered Management of Enterprises
The article is aimed at the defining of factors of the social-labor relationships through the use of economic-mathematical methods taking into consideration the results of the staff surveys in the enterprises. With a view to identifying and exploring of the key factors a survey of employees of the industrial, trade and service enterprises, namely of the tourism branch, were conducted in the Kharkiv region on such components of the social-labor relationships: economic-labor relationships, employment relationships, social relationships, relationships in the field of the human development. The survey showed an average satisfaction of the employees with the economic and labor relationships, and a low satisfaction with the relationships in the sphere of human development. The important factors of social-labor relationships identified in the survey were studied for interrelations with the use of the multivariate factor analysis and the regression analysis with a view to the influence on the efficiency of the enterprises activity. It was revealed as a result of these studies, that the highest attention in the regulation of the social-labor relationships should be given to the formation of the economic-labor relationships, as they are the most significant, and also the relationships in the field of the human development as the least regulated, but very important for the future social development.
Key words: social-labor relationships, economic-labor relationships, factors, employment relationships, social relationships, relationships in the field of the human development, multivariate factor analysis, regression analysis. Tabl.: 2. Formulae: 1. Bibl.: 15.
lastremska Olesia O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Tourism, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: yastr@inbox.ru
1нтеграцш економжи Украши в европейський про-CTip вимагае в1д тдприемств використання тдхо-дiв сощально орiентованого управлшня та методiв ефективного формування сощально-трудових вцносин, що забезпечуватимуть високу яюсть трудового життя.
У цьому зв'язку виникае об'ективна необхцшсть у ви-значенш основних факторiв, яю забезпечуватимуть дь евкть сощально-трудових вцносин, що сприятиме зо-середженню уваги менеджерiв на ix урахуванш в процей управлшня персоналом.
Проблеми розвитку та регулювання сощально-трудових вiдносин дослiджувалися в наукових працях багатьох вГдомих вчених. Зокрема, державне регулювання соцiально-економiчних процесiв дослГджували М. Барановський, В. Василенко. Ф. Заставний, В. Лексш, В. Коломшчук, Г. Саймон, Е. Смирнов, А. Швецов. До-слiдженням теоретичних i практичних основ сощально-трудових вГдносин займалися такi вiтчизнянi та зару-бiжнi науковцi, як: О. Амоша, Дж. Амстронг, I. ГнибГден-ко, О. Гришнова, Б. Данiлiшин. В. Данюк. Дж. Данлоп, Р. Дарендорф, Т. Заяць, I. Кравченко, А. Колот, X. Клег, Н. Лук'янченко, О. Мiрошниченко, I. Новак, О. Новжо-ва. Н. Павловська. I. Петрова, В. Савченко, М. Семикша, А. Чухно та iншi. Удосконаленню розвитку людського капiталу та формуванню механiзму регулювання рГв-ня та якост життя населення присвятили сво! роботи: Н. Анчишин. Д. Богиня, О. Бондаренко, В. Васильчен-ко, Е. Лiбанова, Л. Лiсогор, М. Кизим, Л. Шаульська, О. Ястремська. У сво!х роботах вони дослГджували пи-тання сутностi соцiально-трудових вГдносин, !х оцшю-вання на основi якостi життя та якостi трудового життя, розроблення програм !х забезпечення, формування теоретичних засад сощального партнерства та створення шдгрунтя для розвитку сощально вiдповiдального бГзне-су. Проте недостатньо виршеними залишаються питан-ня виявлення переважних факторiв сощально-трудових вiдносин, якi можна було б використовувати в процей формування шдходш до здшснення соцiально орГентова-ного управлгння персоналом пГдприемств, що зумовлюе актуальнiсть тематики проведеного дослiдження.
У зв'язку з цим метою стати е визначення переважних факторГв сощально-трудових вГдносин на основi застосування економгко-математичних методiв, якi вра-ховують результати опитування персоналу пiдприемств.
В основу концепци нормативного регулювання со-щально-трудових вiдносин покладено принцип вирiшення фундаментального протирiччя мiж матерiальними потребами людей i економiчними ресурсами для '¿хнього задоволення. Завдяки посиленню сво!х економiчних функцiй держава поступово перетворю-еться на власника засобiв виробництва, що дае !й змогу шляхом перерозподГлу через бюджет значно! частини нацюнального доходу розширювати функци сощально-го захисту малозабезпечених верств населення.
Як стверджують вГтчизнянГ вченi [8, 11], сощальна роль держави визначаеться масштабами власносй, що належить держав^ та часткою у валовому внутршньому продуктГ краши, яка видГляеться на сощальш витрати. При цьому полпичш права людини доповнюються со-щальними й економiчними правами, за якими передба-чаеться надання всГм членам суспГльства певного мш-муму матерiальних г соцiальних благ. Державна влада, регулюючи й контролюючи усГ суспГльш вГдносини, за-хищаючи й узгоджуючи загальнонацюнальш Гнтереси з груповими, впливае на становлення та функцюнування громадянського суспГльства.
СощалГзацш е найважливГшою загальною законо-мГрнГстю суспГльного розвитку, найбГльш повним вияв-ленням Г реалшащею людського прогресу [6, 8, 11]. Тому
органам влади в цглому та управлгння пгдприемствами безпосередньо доцГльно перенести увагу з виробництва матерГальних благ на соцГально-економГчне забезпечення Г розвиток людини. Саме людина е найбГльш важливим Г перспективним ресурсом пГдприемств, соцГального прогресу й економГчного зростання краши. У сощально орГен-тованГй ринковГй економгщ, побудову яко! проголошено в нашГй краш, трудовГ й соцГальнГ процеси повинш бути не просто тГсно пов'язаними, а стати единим цГлим, оскГльки праця людини е суспГльним, сощальним явищем.
Державне регулювання сощально! орГентацГ' еко-номГки визначаеться дшльшстю держави, яка спрямо-вана на формування умов та можливостей забезпечення збалансованого соцГально-економГчного розвитку з прГ-оритетнГстю досягнення сощальних цГлей. Саме послГ-довна, цкеспрямована дшльшсть держави щодо функцюнування та розвитку економГчно! та соцГально! сфер обумовлюе формування системи державного регулювання сощально-трудових вГдносин через вплив держави на сощально-економГчний розвиток. Така полггика забезпе-чуватиме досягнення сощальних цГлей в умовах поперед-ження виникнення та прояву економГчних небезпек.
Метою полГтики в сощально-трудовш сферГ е сприяння реалГзаци прав громадян на повну, продуктив-ну Г вГльно обрану зайнятГсть, що закршлено в Конститу-ци Украши Г базуеться на таких принципах: забезпечення рГвних можливостей всГм громадянам, пГдтримання трудово! Г шдприемницько! ГнГцГативи, забезпечення соцГального захисту тих, хто його потребуе.
Значущкть сощально-трудових вГдносин для розвитку суспГльства зумовлюе необхГдшсть !х вре-гулювання на державному рГвнГ шляхом застосування комплексу оргашзацшно-економГчних Г право-вих механГзмГв. Очевидним е те, що для впровадження таких мехашзмГв необхГдно здГйснювати монГторинг стану сощально-трудових вГдносин на пГдприемствах за переважними факторами, що зумовлюють сутшсть вГдносин. З метою виявлення та дослГдження ключо-вих факторГв та розроблення комплексу заходГв щодо !х урахування проведено опитування працГвникГв промис-лових, торговельних пГдприемств Г шдприемств сфери послуг, а саме - туристичних, ХаркГвського регГону за розробленою анкетою, яка враховувала найбГльш зна-чущГ пропозици провГдних учених [2, 4, 5, 7, 9 - 11, 15] щодо перелжу факторГв.
Анкетування проводилося аношмно з метою забезпечення неупередженостГ вГдповГдей. ВтГм, для ре-тельного аналГзу стану сощально-трудових вГдносин на пГдприемствах Г запровадження конкретних управлш-ських дш стосовно окремих груп працюючих, а також виявлення спГльних для низки пГдприемств тенденцш, опитуванГ зазначали шформащю, що характеризувала 1х соцГальний профГль. Для забезпечення шформацш-но! комплексностГ вГдповГдей щодо факторГв сощально-трудових вГдносин в опитуваннГ брали участь 248 працГвникГв малих, середшх Г великих пГдприемств, з яких питома вага жГнок становила 55,91 %, чоловшв - 44,09 %. Серед цих респондентГв 6,45 % вГд кГлькостГ опитаних мали вж 26 - 35 рокГв, 3,23 % - 36 - 45 роив, 9,68 % - 46 -
54 роки, 34,41 % - 55 - 59 роив Г 46,24 % - 60 Г бГльше роив. Щодо рГвшв управлГння, 4,3 % опитуваних займали посади вищого рГвня управлГння, 30,11 % - середнього, 65,59 % - були безпосередньо виконавцями. УсГ опиту-ваш мали достатнГй стаж роботи, щоб зробити обгрун-тованГ висновки вГдносно факторГв соцГально-трудових вГдносин: 27,96 % респондентГв мали стаж роботи на пГдприемствах, на яких проводилося опитування, до 5 рокГв, 30,11 % працювали вГд 6 до 15 роив, 41,94 % - вГд 16 до 25 роив. За рГвнем освГти 9,68 % пращвниюв мали середню освГту, 37,63 % - середню спещальну, 5,38 % -незакшчену вищу та 47,31 % - вищу освГту. Така структура опитуваних вГдповГдае складу персоналу на дослГ-джуваних пГдприемствах.
ОскГльки докладно стан соцГально-трудових вГдносин на пГдприемствах можна оцшити лише через сту-пшь задоволеностГ працГвникГв результатами дГ! низки вагомих факторГв, що !х характеризують, шд час анкету-вання респондентам пропонувалось оцГнити фактори за 5 бальною шкалою у вГдповГдностГ з яюсними рГвнями !х дш «повшстю задовольняе», «задовольняе», «скорГше задовольняе, шж нГ», «скорГше не задовольняе» та «не задовольняе взагалЬ.
Спираючись на пропозици провГдних вчених у га-лузГ соцГально-трудових вГдносин [1 - 4, 8, 12 -14], у !х складГ видГлено таю складовГ вГдносин: трудовГ, що роздГлено на економГко-трудовГ та трудовГ правовГдносини, соцГальнГ вГдносини, вГдносини щодо людського розвитку. Перелж запропонованих респондентам складових за !х факторами комплексно характе-ризуе сощально-трудовГ вГдносини як складне сощально-економГчне явище.
Так, економiко-трудовi вгдносини при анкетуванш охарактеризовано факторами, дш яких вимГрювалася показниками:
У рГвень оплати пращ (Х1); У своечаснГсть виплати заробГтно! плати (Х2); У можлившть отримання сощально! допомоги (Х3); У умови працГ (Х4);
У ГнтенсивнГсть (напруженГсть) працГ (Х5); У зв'язок мГж трудовими зусиллями й отримува-ним доходом (Х6).
Трудовi правовiдносини були вГдображеш через: У дотримання на шдприемствГ прав працюючих, закладених у трудовий кодекс та шшГ законо-давчГ акти держави (Х7);
виконання керГвництвом вимог щодо оплати пращ, умов Н здГйснення, сощального захисту працГвниюв, пГдвищення !хньо! квал1фжацп то-що, прописаних у колективному договорГ (Х8); вплив колективу на створення належних умов та адекватно! до витрачених зусиль (у тому числГ на набуття потрГбно! квалГфГкаци) оплати працГ, а також на забезпечення широкого спектру сощального захисту (Х9).
Сощальт вГдносини на шдприемствГ оцшювались пращвниками за такими факторами щодо !х показникГв: У швидкГсть вирГшення соцГально-трудових кон-флГктГв, що час вГд часу виникають на шдпри-емствГ (Х10);
У
У
У взаемовГдносини працГвника Гз безпосереднГм керГвником та шшими представниками керГв-ництва оргашзаци (Хп);
У взаемовГдносини з шшими сшвробгтниками (мГкроклГмат у колективГ) (Х12);
У впливовГсть та дГевГсть профспГлки (Х13), що мае не тГльки вирГшувати конфлГктш ситуацп, а й запобГгати !х виникненню через сприяння вста-новленню достатньо! для вгдтворення робочо! сили оплати працГ, створенню гГдних умов працГ, забезпеченню сощального захисту працГвникГв.
Фактори, що вгдображають сощально-трудовГ вГдносини за складовою людського розвитку, визначалися на основГ показникГв:
У стан сощально! шфраструктури (наявнГсть та якГсть закладГв харчування, медичне обслуго-вування працГвникГв, створення умов для вгд-починку протягом робочого тижня, на вихгдш та шд час вГдпустки) (Х14);
У пГдвищення квалГфГкацГГ працГвникГв Г переподготовка кадрГв (у тому числГ в разГ структурних та шших змГн на пГдприемствГ) (Х15);
У зв'язок мГж заробГтком, що отримуе пращвник, Г рГвнем освГти за профГлем дГяльностГ, його до-свгдом роботи тощо (Х16).
При опрацюванш та узагальненнГ результатГв опитування для оцшки прояву факторГв за складовими соцГально-трудових вГдносин було використано шкалу, за якою 1 бал отримувала вГдповгдь, якщо дГя фактора «не задовольняе взагалЬ, 2 бали - «скорГше не задовольняе», 3 бали - «скорГше задовольняе, шж ш», 4 бали -«задовольняе», 5 балГв - «повнГстю задовольняе».
З
а результатами опитування найвищу оцгнку отри-мали фактори рГвня оплати працГ (Х:) - 3,69 бала, своечасностГ виплати заробГтно! плати (Х2) - 3,58 бала та зв'язку мГж трудовими зусиллями й отримуваним доходом (Х6) - 3,47 бала. Станом таких факторГв, як пГдвищення квалГфГкацГГ працГвникГв Г переподготовка кадрГв (Х15) - 3,21 бала, можливГсть отримання соцГально! до-помоги (ХЗ) - 3,3 бала, впливовГсть та дГевГсть профспГл-ки (Х13) - 3,19 бала пращвники задоволеш значно менше. СереднГ бали щодо ступеню задоволеностГ за групами факторГв, якГ визначають стан соцГально-трудових вГд-носин, склали: для економГко-трудових вГдносин - 3,47 бала, трудових правовГдносин - 3,41 бала, соцГальних вГдносин - 3,42 бала, та вГдносини у сферГ людського розвитку - 3,22 бала, що представлено в табл. 1.
У вГдповГдностГ з даними табл. 1 найбкьшою за-доволенГстю характеризуеться складова економГко-тру-дових вГдносин, а найменшою - вГдносин щодо людського розвитку, хоча питома вага повшстю задоволених працГвникГв складовими соцГально-трудових вГдносин е надзвичайно низькою, що свГдчить про достатньо низь-кий рГвень !х забезпечення на пГдприемствах.
Для виявлення найбГльш впливових факторГв со-цГально-трудових вГдносин для забезпечення соцГально орГентованого управлГння дощльним е застосування багатовимГрного факторного аналГзу, що дозволить об-грунтувати Гснуючий зв'язок мГж факторами та визна-
Таблиця 1
Стушнь задоволеност дieю фaктopiв за складовими сoцiaльнo-тpудoвих вiднoсин
Склaдoвi сощально-трудових вщносин Питома вага pеспoндентiв, що вденачили oцiнку, % Середжй бал
Пoвнiстю задовольняе Задовольняе Скорее задовольняе, шж нi Скорше незадовольняе Не задовольняе взaгaлi
Економiко-трудовi 3,23 47,13 43,91 5,37 0,36 3,47
Трудовi право-вiдносини 1,43 42,65 51,98 3,94 0 3,41
Соцiальнi вiдносини 5,91 36,56 51,88 5,11 0,54 3,42
Вiдносини щодо людського розвитку 0,36 39,78 44,09 13,26 2,51 3,22
чити прюритетш. Основним BapiaHTOM фоpмaлiзaщ! постановки зaдaчi е лiнiйно стандартизована модель факторного aнaлiзу i3 взаемно ортогональними загальними факторами та i3 некорельованими залишками. У зв'язку з тим, що за правилами факторного aнaлiзу в подальших дослцженнях використовуються ткьки тi фактори, що пояснюють не менше 70 % дисперси, для пiдпpиемств, що aнaлiзуються, було вiдiбpaно 3 фактори, яю пояснюють 72,84 % кумулятивно! дисперси. Результата застосу-вання бaгaтовимipного факторного aнaлiзу (тип факто-ризащ! principal component) за допомогою пакета при-кладних програм STATISTICA 6.0 наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Характеристики факторних навантажень за факторами сощально-трудових в^носин
Код показника Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3
X1 0,96601 0,53305 0,50268
X2 0,77240 0,02691 0,24861
X3 0,27571 0,43821 0,07378
X4 0,82628 -0,12283 -0,08710
X5 0,88507 -0,16190 0,06313
X6 0,00247 0,22946 -0,07822
X7 0,01569 0,79097 -0,04870
X8 0,586415 0,80509 0,07575
X9 0,760834 0,01343 0,02552
X10 0,002753 0,73060 0,04247
X11 0,844812 0,83048 0,05000
X12 0,552380 0,80492 0,13861
X13 0,003392 0,20172 0,78641
X14 0,835259 0,01742 0,17705
X15 0,774185 0,16920 0,12567
X16 0,745706 0,12730 0,20780
У вiдповiдностi до pезультaтiв бaгaтовимipного факторного aнaлiзу за факторними навантаженнями, що становлять бкьше 0,7, найбкьш впливовими факторами характеризуеться складова економжо-трудових вцносин (показники Хр Х2, Х4, Х5) i вiдносин щодо люд-ського розвитку (показники Х14 - Х16). Саме цим факторам - оплати пращ, наявност та використання сощ-
ально! iнфраструктури, пiдвищення квалiфiкащ! пращв-никiв необхiдно придкяти увагу з метою забезпечення усталеного розвитку сощально-трудових вiдносин, якi б задовольняли працюючих i формували у них стшку мо-тивацiю до продуктивно! пращ. Також ктотний вплив здшснюють фактори трудових вiдносин (Х7, Х8) i сощ-альних вiдносин (Х10 - Х12). Найменший вплив здшснюе фактор соцiальних вiдносин - вплив профспкок (Х13). Видiленi фактори е прiоритетними для формування програм шдвищення якостi трудового життя та розбу-дови соцiально-трудових вiдносин, що забезпечать со-цiальну вiдповiдальнiсть бiзнесу перед працюючими.
Аоцкьно також визначити, яю з видкених факто-рiв здшснюють найбкьший вплив на ефектив-шсть дiяльностi п1дприемств, що вткюеться у гивносй працi. З цiею метою побудовано регресш-ну модель залежносп цього показника за статистичним даними досл1джуваних пiдприемств у 2013 р. i видкени-ми за результатами багатовимiрного факторного аналiзу вагомими показниками сощально-трудових вцносин.
Побудова багатофакторно! регресшно! моделi до-зволяе кiлькiсно вцобразити вплив показникiв, що харак-теризують фактори соцiально-трудових вiдносин, на про-дуктивнiсть працi одного працiвника (У). У результата ре-гресшного аналшу було отримане таке ршняння регреси: У = 0,439 • Х1 + 0,346 • Х2 + 0,226 • Х10 + + 0,165 • Х15 + 0,148 • Х16.
Перевiрка отримано! моделi на адекватнiсть проведена за допомогою оцшки вкладу показникiв в регре-сшну модель, ¿-критерш, Р-критерш, критерiю Дарбiна -Уотсона. Значення коефiцiента детермiнацi! для шдпри-емств, що аналiзуються, становило 0,9563. Це свцчить про те, що побудована регреая пояснюе 95,63 % дисперси продуктивност працi. Коефiцiент корелящ! (0,949) е до-сить великим, що свцчить про iснування тiсного лшш-ного зв'язку мiж незалежними показниками iз залежною змiнною. Статистичну значущкть отриманих результатш перевiрено за Р-статистикою для похибки 0,05. Табличне значення Р =1,7 е бкьшим за табличне i п1дтверджуе до-цкьшсть вiдхилення нульово! гтотези, тобто можна зро-бити висновок про те, що коефгщенти регресп е значущи-ми й достатньо пояснюють залежну змiнну. Входження показникiв у регресшну модель перевiрено за допомогою ¿-критерш Стьюдента iз 95 % рiвнем довiри.
У зв'язку з тим, що значення коефГцГента детер-мГнацГ!, яке близьке до одиницГ, не е запорукою високо! якостГ рГвняння регресГ!, доцГльно перевГрити гГпотезу стосовно вГдсутностГ автокореляцГ! залишкГв першого порядку. З даною метою була застосована статистика Дарбша - Уотсона (DW), яка визначае верхню (DWв) Г нижню (DWн) межГ значущостГ статистики DW. Критич-нГ значення статистики DW залежать вГд рГвня значущостГ, обсягу вибГрки та кГлькостГ пояснюючих змшних. На основГ табличних критичних значень статистики DW при 5% рГвш значущостГ можна визначити межГ значущостГ статистики DW для шдприемств, що аналГзують-ся (1,36 < DW < 1,91). Для побудовано! моделГ DW = 1,64, що свГдчить про вГдсутнГсть значимо! автокореляцГ! залишкГв. Отже, можна зробити висновок, що модель побудовано вГрно, вона е достовГрною, обгрунтованою, мае практичне значення Г може бути використана для забезпечення спрямованостГ управлГння персоналом на формування дГевих соцГально-трудових вГдносин.
Таким чином, за результатами побудови регре-сГйно! моделГ на основГ даних проведених дослГ-джень за сукупнГстю пГдприемств промислово-стГ, торпвлГ та послуг щодо туристично! сфери Харюв-ського регГону доцГльно зробити висновки про те, що найбГльш впливовими факторами соцГально-трудових вГдносин, якГ здатнГ спрямувати управлГння персоналом на пГдвищення його соцГально! орГентованостГ, е рГвень оплати пращ (Х1), своечаснГсть виплати заробино! плати (Х2), швидкГсть вирГшення соцГально-трудових конфлж-тГв, що час вГд часу виникають на шдприемствах (Х10), пГдвищення квалГфГкацГ! працГвникГв Г перепГдготовка кадрГв (у тому числГ в разГ структурних та Гнших змш на пГдприемствГ) (Х15), зв'язок мГж заробГтком, що отримуе працГвник, Г рГвнем освГти за профГлем дГяльностГ, його досвГдом роботи тощо (Х16). Саме цим факторам до-цГльно придГляти увагу при управлГннГ персоналом, пГд-тримуючи його соцГальну орГентованГсть та забезпечую-чи зростання продуктивностГ пращ, тобто економГчно! ефективностГ дГяльностГ шдприемств.
ВИСНОВКИ
Спираючись на отримаш результати, доцГльно вГд-значити, що найбГльша увага при регулюваннГ соцГально-трудових вГдносин мае бути спрямована на формування економГко-трудових вГдносин, як найбГльш вагомих для бГльшостГ працюючих, Г вГдносин у сферГ людського роз-витку - як найменш урегульованих, але дуже важливих для подальшого суспГльного розвитку. Саме такГ на-прямки можуть стати прГоритетними для подальших до-слГджень у сферГ регулювання соцГально-трудових вГдносин в УкраМ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование : монография / Под научной редакцией Д. Лукьяненко, А. Поручника, В. Колесова. - К. : КНЕУ, 2013. - 466 с.
2. Гршнова О. А. Економка прац та соцiально-трудовi вщносини : пщручник / О. А. Гршнова. - 5-те вид., онов. - К. : Знання, 2011. - 390 с.
3. Дейнега А. Н. Качество трудовой жизни в системе социально-трудовых отношений / А. Н. Дейнега [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://nimc.web.tstu.ru
4. Економка прац та соцiально-трудовi вщносини : пщруч-ник / А. М. Колот, О. А. Гршнова, О. О. Герасименко та ш. ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. - К. : КНЕУ, 2009. - 711 с.
5. Калачова I. В. Концептуальн та методолопчы аспекта вимiрювання гщноТ прац / I. В. Калачова [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.econindustry.org/arhiv/mag/2006/ vip_03_34/st_34_32.pdf
6. Каплша Г. А. Характеристика концепцп гщноТ' прац в УкраТн / Г. А. Каплша [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/2534/l/%D0% 9A%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0.pdf
7. Кизим Н. А. Качество жизни населения и конкурентоспособность Украины и стран ЕС : монография / Н. А. Кизим,
B. М. Горбатов. - Х. : ИД «ИНЖЭК», 2005. - 164 с.
8. Костровець Л. Б. Сусптьы явища i процеси у сферi де-мографп, прац та гадального розвитку: проблеми та шляхи ви-рiшення : монографiя / Л. Б. Костровець та ш. ; за заг. ред. В. В. До-рофi£Hка. - Донецьк : В1К, 2012. - 275 с.
9. Лiбанова Е. М. Вимiрювання якостi життя в УкраТ'ш. Аналiтична доповiдь / Е. М. Лiбанова, О. М. Гладун, Л. С. Лiсогор та ш. - К. : 1нститут демографи та соцiальних дослiджень iменi М. В. Птухи, 2013. - 50 с.
10. Лкогор Л. С. Капiталiзацiя людського капталу УкраТ-ни у контекст полiпшення якостi трудового життя: проблеми та перспективи / Л. С. Лкогор // Вкник Донецького уыверситету економки та права : зб. наук. пр. - Донецьк : ДонУЕП, 2011. - № 1. -
C. 47 - 52.
11. Новикова О. Ф. Социальная безопасность в Украине: возможности человеческого развития : монография / О. Ф. Новикова. - Saarbrucken : LAP Lambert Academic Publishing GmbH & Co. KG., 2012. - 172 c.
12. Семикша М. В. Соцiально-економiчнi перешкоди на шляху пщвищення якосп трудоресурсного забезпечення регю-ну / М. В. Семикша, М. В. Пустовгг // Бiзнес 1нформ. - 2012. -№ 6. - С. 42 - 47.
13. Френкин Р. Мотива^я поведения: биологический, когнитивный и социальный аспекты / Р. Френкин. - СПб. : Питер, 2003. - 650 с.
14. Шаульська Л. В. Забезпечення гщноТ прац як корпоративно' цшносл / Л. В. Шаульська // Управлшня виробни-цтвом: проблеми теори i практики : монографiя. - Донецьк : ДонНТУ, 2014. - С. 344 - 354.
15. Ястремська О. М. Визначення основних фактсрв впливу та показниш оцшювання якосп трудового життя пра-^вниюв промисловосп / О. М. Ястремська, О. В. Стаматш // Проблеми економки. - 2012. - № 4. - С. 49 - 55.
REFERENCES
Deynega, A. N. "Kachestvo trudovoy zhizni v sisteme sotsial-no-trudovykh otnosheniy" [The quality of working life in the system of labor relations]. http://nimc.web.tstu.ru
Frenkin, R. Motivatsiia povedeniia: biologicheskiy, kognitivniy i sotsialniy aspekty [Motivation of behavior: biological, cognitive and social aspects]. St. Petersburg: Pyter, 2003.
Globalnoe ekonomicheskoe razvitie: tendentsii, asimmetrii, regulirovanie [Global economic development: trends, asymmetry regulation]. Kyiv: KNEU, 2013.
Hrishnova, O. A. Ekonomika pratsi ta sotsialno-trudovi vidno-syny [Labor Economics and Labor Relations]. Kyiv: Znannia, 2011.
Kalachova, I. V. "Kontseptualni ta metodolohichni aspekty vymiriuvannia hidnoi pratsi" [Conceptual and methodological aspects of measuring decent work]. http://www.econindustry.org/ arhiv/mag/2006/vip_03_34/st_34_32.pdf
Kaplina, H. A. "Kharakterystyka kontseptsii hidnoi pratsi v Ukraini" [Characteristics of decent work in Ukraine]. http://dspace. snu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/2534/l/%D0%9A%D 0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0.pdf
Kizim, N. A., and Gorbatov, V. M. Kachestvo zhizni naseleniia i konkurentosposobnost Ukrainy i stran ES [Quality of life and competitiveness of Ukraine and the EU]. Kharkiv: INZhEK, 2005.
Kostrovets, L. B. et al. Suspilni iavyshcha i protsesy u sferi demohrafii, pratsi ta sotsialnoho rozvytku: problemy ta shliakhy vyr-ishennia [Social phenomena and processes in the field of Demography, Labour and Social Development: Problems and Solutions]. Donetsk: VIK, 2012.
Kolot, A. M. et al. Ekonomikapratsi ta sotsialno-trudovi vidno-syny [Labor Economics and Labor Relations]. Kyiv: KNEU, 2009.
Lisohor, L. S. "Kapitalizatsiia liudskoho kapitalu Ukrainy u konteksti polipshennia iakosti trudovoho zhyttia: problemy ta per-spektyvy" [Capitalization of Ukraine's human capital in the context of improving the quality of working life: problems and prospects]. VisnykDonUEP, no. 1 (2011): 47-52.
Libanova, E. M. et al. Vymiriuvannia iakosti zhyttia v Ukraini. Analitychna dopovid [Measuring quality of life in Ukraine. The ana-
lytical report]. Kyiv: Instytut demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen imeni M. V. Ptukhy, 2013.
Novikova, O. F. Sotsialnaia bezopasnost v Ukraine: vozmo-zhnosti chelovecheskogo razvitiia [Social security in Ukraine: opportunities for human development]. Saarbrucken: LAP Lambert Academic Publishing GmbH & Co. KG., 2012.
Semykina, M. V., and Pustovit, M. V. "Sotsialno-ekonomichni pereshkody na shliakhu pidvyshchennia iakosti trudoresursnoho zabezpechennia rehionu" [Socio-economic barriers to improving the quality of labor and resource provision in the region]. Biznes Inform, no. 6 (2012): 42-47.
Shaulska, L. V. "Zabezpechennia hidnoi pratsi iak korpo-ratyvnoi tsinnosti" [Decent work as a corporate value]. In Uprav-linnia vyrobnytstvom: problemy teorii i praktyky, 344-354. Donetsk: DonNTU, 2014.
Yastremska, O. M., and Stamatin, O. V. "Vyznachennia os-novnykh faktoriv vplyvu ta pokaznykiv otsiniuvannia iakosti trudovoho zhyttia pratsivnykiv promyslovosti" [Determination of the main factors of influence and performance evaluation of quality of working life of industrial workers]. Problemy ekonomiky, no. 4 (2012): 49-55.
УДК 331.122:613
П1ДХ1Д ДО ОЦ1НКИ Р1ВНЯ РЕАЛ!ЗАЦ!1" П0ТЕНЦ1АЛУ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРДТН!
© 2014
БЕРЕЖНА Ю. В.
УДК 331.122:613
Бережна Ю. В. Пдощ до оцшки piBHq реалiзацм потенщалу сфери охорони здоров'я в УкраУш
Метою cmammi е о^нка р'вня реал'>зацИпотенциалу сфери охорони здоров'я в УкраЫ, що дозволить виявити резерви його пдвищення. У cmammi
запропоновано розглядати потен^ал сфери охорони здоров'я як сукупнсть можливостей сусп'льства до ефективного використання наявних
ресурав сфери охорони здоров'я задля досягнення максимально можливого рiвня задоволення сусп'льних потреб у сферi охорони здоров'я. Також
запропоновано науково-методичний тдюд до оцнки р'вня реал'ваци потенциалу сфери охорони здоров'я в УкраМ.
Ключов'! слова: сфера охорони здоров'я, потен^ал сфери охорони здоров'я, оцнка р'вня реал'ваци потенщалу сфери охорони здоров'я.
Рис.: 6. Табл.: 2. Ббл.: 8.
Бережна Юл'т Володимирiвна - астрантка, Науково-досл'дний центр шдустр'юльних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тд'зд, 8 поверх, Харт, 61022, Укра'ша) E-mail: beregnaja_yulia@mail.ru
УДК 331.122:613
Бережная Ю. В. Подход к оценке уровня реализации потенциала сферы здравоохранения в Украине
Целью статьи является оценка уровня реализации потенциала сферы здравоохранения в Украине, что позволит выявить резервы его повышения. В статье предложено рассматривать потенциал сферы здравоохранения как совокупность возможностей общества по эффективному использованию имеющихся ресурсов здравоохранения для достижения максимально возможного уровня удовлетворения общественных потребностей в сфере здравоохранения. Также предложен научно-методический подход к оценке уровня реализации потенциала здравоохранения в Украине.
Ключевые слова: сфера здравоохранения, потенциал сферы здравоохранения, оценка уровня реализации потенциала сферы здравоохранения. Рис.: 6. Табл.: 2. Библ.: 8.
Бережная Юлия Владимировна - аспирантка, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: beregnaja_yulia@mail.ru
UDC 331.122:613
Berezhna Yu. V. Approach to Evaluation of the Level of Capacity Fulfillment of the Public Health Sector of Ukraine
The article is aimed at evaluation of the level of capacity fulfillment of the public health sector of Ukraine that will reveal the reserves for its increasing. The article suggested that potential of the public health sector was considered as a set of capabilities for the efficient use of health care resources available to achieve the highest possible level of satisfaction of social needs in the public health sector Also a scientific and methodical approach to evaluate the level of fulfillment of the capacity of public health care in Ukraine was proposed.
Key words: public health sector, capacity of the public health sector, evaluation of the level of capacity fulfillment of the public health sector Pic.: 6. Tabl.: 2. Bibl.: 8.
Berezhna Yuliia V. - Postgraduate Student, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine) E-mail: beregnaja_yulia@mail.ru
oit
метою протистояння загрозам нащональнш без. пещ в сферi охорони здоров'я, що кнують на тепе-'ршнш час, державне регулювання сфери охорони здоров'я необхцно спрямовувати на забезпечення реа-лiзащï ïï потенщалу на основi максимально ефективного використання ïï ресурав.
Поняття «потенщал» використовуеться все частше в наукових дослцженнях, присвячених проблемам охорони здоров'я в УкраМ Проблемам реалшацц потенщалу сфери охорони здоров'я присвячеш досл1дження таких вчених, як: Борисевич С. О., Бондаренко К. I. [1], Москаленко В. Ф. [2], Оппельд Л. I. [3], Артюхша М. В., Кравчен-
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 10 '2014
www.business-inform.net
