CC BY
82Метод не має аналогів у державах близького і далекого зарубіжжя.
Перспективою подальших досліджень є впровадження методу power-ергометрії в практику проведення масових обстежень та самооцінки рівня фізичної працездатності в домашніх умовах.
Література
1. Аулик И.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте. М.: Медицина, 1990.-192 с.
2. Белоцерковский З.Б. Определение физической работоспособности у спортсменов по тесту PWCi7o с помощью специфических нагрузок. М.: ГЦОЛИФК, 1980.-39 с.
3. Карпман В.Л., Белоцерковский З.Б., Гудков И.А. Исследование физической работоспособности у спортсменов.- М.: Физкультура и спорт, 1974.-93 с.
4. Начинская С.В. Основы спортивной статистики.- К.: Вища шк., 1987.-190 с.
5. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте.- К.: Олимпийская литература, 1997.583 с.
6. Поляєв Б.А., Парастаєв С.А., Иванова ГЕ. Особенности методологического подхода к углубленному обследованию спортсменов-инвалидов / Перспективи розвитку спортивної медицини і лікувальної фізкультури XXI століття // I Всеукраїнський з’їзд фахівців із спортивної медицини і ЛФК (з міжнародною участю): Матеріали з’їзду. -Одеса: Одес. держ. мед. ун-т., 2002.-С.45-49.
7. Стопоров А.Г., Редько Б.П. Медико-социальная реабилитация инвалидов с последствиями травм и заболеваний спинного мозга.-К., 1977.-96 с.
8. Физическое тестирование спортсмена высокого класса / Под ред. Дж.Дункана Мак-Дугалла, Говарда Э. Уэнгера, Говарда Дж. Грина.- К.: Олимпийская литература, 1998.431 с.
9. Хорошуха М.Ф. Метод power-ергометрії у визначенні фізичної працездатності юних спортсменів (повідомлення перше)//Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С.- Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006.-№ 11.-С. 113-117.
10. Andersen K.L., Shephard R.J., Denolin H. et al. Fundamentals of exercise testing / WHO. - Geneva, 1971. - 234 p.
Надійшла до редакції 25.12.2006р.
НОВАЦІЇ ТЕХНІКИ ВИКОНАННЯ СТАРТІВ ТА ПОВОРОТІВ У СПОРТИВНОМУ ПЛАВАННІ
Чернов В.М.
Львівський державний університет фізичної культури
Анотація. Сучасний рівень розвитку спортивного плавання сприяє революційним перетворенням у техніці виконання стартів і поворотів. Поставлено цікаві проблемні питання перед науковцями, тренерами і спортсменами з удосконалення системи спеціальної підготовки. Прогнозується зміна правил змагань і стрибок рекордних результатів у плаванні способом брас. Ключові слова: спортивне плавання, змагальна діяльність, техніка стартів і поворотів, висококваліфіковані спортсмени.
Аннотация. Чернов В.Н. Новая техника выполнения стартов и поворотов в спортивном плавании. Современный уровень развития спортивного плавания способствует революционным преобразованиям в технике выполнения стартов и поворотов. Поставлены проблемные вопросы перед научными работниками, тренерами и спортсменами по усовершенствованию специальной подготовки. Прогнозируется изменение правил сорев-
нований и скачок рекордных результатов в плавании способом брасс.
Ключевые слова: спортивное плавание, соревновательная деятельность, техника стартов и поворотов, высококвалифицированные спортсмены.
Annotation. Chernov V.N. New technique of starts and turns in swimming. The modern level of development of sports swimming promotes revolutionary transformations in a technique of starts and turns. Interesting problem questions before the science officers, coaches and athletes on improvement of special preparation are delivered. Change of the rules of competitions and jump of record results in swimming by a breaststroke.
Key words: swimming, competitive activity, technique of starts and turns, qualifying athletes.
Вступ.
Техніка виконання стартів та поворотів у спортивному плаванні регламентована правилами змагань [1] і широко представлена у публікаціях відомих фахівців [2,3,4,5,6]. Педагогічні спостереження за змагальною діяльністю найкращих плавців світу під час телетрансляцій змагань Олімпійських ігор свідчать про те, що одним з базових елементів техніки плавання дельфіном, кролем на грудях та спині є дельфіноподібні рухи тулубом та ногами під час ковзання спортсменів після старту й поворотів, що не відображено у сучасній спеціальній літературі [7, 8, 9,10].
Актуальність обраної теми, що виконувалася за планом науково-дослідної роботи ЛДІФК, визначається необхідністю доповнити теорію та методику тренування у плаванні, внести певну корекцію в класифікацію та пріоритети застосування базових рухових дій при навчанні плаванню під впливом прогресивних сучасних тенденцій розвитку техніки, що були продемонстровані провідними плавцями світу під час Олімпійських ігор, звернути увагу фахівців на неминучі зміни у правилах змагань і, відповідно, техніці виконання стартів та поворотів під час плавання взагалі та брасом зокрема. Можна припустити, що своєчасно помічені нові тенденції розвитку техніки плавання, яку демонструють провідні спортсмени на найважливіших змаганнях, є одним з прогресивних шляхів підвищення ефективності системи підготовки олімпійського резерву в спортивному плаванні.
Формулювання цілей.
Мета роботи - досконалити систему технічної підготовки висококваліфікованих плавців.
Завдання: 1.Визначити особливості змагальної діяльності та техніки подолання стартових і поворотних відрізків у плаванні різними способами на різні дистанції під час змагань XXVII Ігор Олімпіади. 2. Встановити сучасні тенденції розвитку техніки виконання стартів та поворотів. 3.Пояснити причини можливих змін міжнародних правил змагань зі спортивного плавання. 4. Внести корекцію в класифікацію та пріоритети застосування базових рухових дій при навчанні плаванню.
В роботі застосовані наступні методи та методики дослідження: 1. Аналітичний огляд літератури (наукової, методичної, спеціальної), офіцій-
них документів (протоколів змагань, звітів національної федерації плавання, FINA, LEN), архівних матеріалів, періодики. 2. Педагогічні спостереження із застосуванням відеометрії. Відеозаписи були отримані під час телевізійних трансляцій змагань за допомогою 6 синхронно працюючих відеокамер, 4 з яких, у відповідності до вимог FINA, були попарно розташовані під водою в зонах старту (15 м) і повороту (7,5 м) і передавали зображення з 8 доріжок над і під водою з двох взаємно перпендикулярних ракурсів. 3. Теоретична інтерпретація та пояснення причин та наслідків, структурних і функціональних характеристик досліджуваних явищ: методи діалектичної та формальної логіки. 4. Методи математичної статистики.
Результати дослідження.
Результати проведених педагогічних спостережень техніки виконання стартових та поворотних відрізків в процесі аналізу відео матеріалів 144 кваліфікаційних, півфінальних та фінальних запливів найкращих плавців світу на XXVII Іграх Олімпіади представлено в табл. 1.
Для оцінки вірогідності різниці середніх показників, що були представлені у табл. 1 їх необхідно було привести до вигляду коректного до порівняння.
У табл.2 представлені похідні показники стартових та поворотних відрізків, що виконали спортсмени різної статі на різних дистанціях за новою технікою, у перерахунку на одне спостереження та на один старт або на один поворот.
Попарний аналіз характеристик варіаційних рядів дає можливість стверджувати: - у першому порівнянні різниця між середньогруповими показниками не вірогідна (р > 0.05), це підтверджує, що провідні спортсмени світу на всіх дистанціях різни-
ми способами плавання використовують нову техніку подолання стартових відрізків з дельфіноподіб-ними рухами тулуба та ніг; - у другому порівнянні різниця вірогідна (р < 0.05), що свідчить про повільніші темпи засвоєння нової техніки при виконанні поворотів.
Але розподіл рівня засвоєння нової техніки між спортсменами різної спеціалізації настільки варіативний, що порушується однорідність вибірок означених показників: коефіцієнти варіації (У%) змінюються відповідно з 3,1% на 52,5% та 3,2% на 79%.
Представлений матеріал містить певні елементи новизни: акцентовано увагу фахівців на тенденції швидкого поширення техніки виконання стартів і поворотів під час плавання дельфіном на інші види спортивного плавання; встановлено особливості нової техніки подолання стартових і поворотних відрізків (хвилеподібні рухи тулубом та ногами замість традиційного ковзання) спортсменами різної статі та спеціалізації.
Шляхом педагогічних спостережень за технікою виконання 1487 стартових та 3986 поворотних відрізків встановлено, що 1067 стартових і 1441 поворотних відрізків виконано за новою технікою: з хвилеподібними рухами тулубу та ніг, як це традиційно робили плавці, що спеціалізувалися у плаванні дельфіном. Переважна більшість спортсменів повністю відійшли від класичної техніки ковзання, успішно засвоїли нову, яка базується на застосуванні дельфіноподібних рухів, які спортсмени починають виконувати практично одразу після входження у воду під час старту й після відштовхування від стінки басейну під час повороту.
Майже всі провідні спортсмени світу під час плавання на різні дистанції вільним стилем, на спині, батерфляєм та брасом використовують нову техніку
Таблиця 1 Техніка виконання стартових і поворотних відрізків найкращими спортсменами світу при плаванні різними способами у 50-метровому басейні під час ІгорXXVII Олімпіади (Сеул, Австралія)
С Спосіб Т Спорт А Спост Р Старт Т Ст.хв. И Ст.хв-% Спорт П О Спост В О Повор Р О Пов.хв. Т И Пв.хв-%
Ж І Н К И
В/с 23 183 183 115 62.8 16 127 704 63 9
Н/с 11 87 87 87 100 11 87 165 165 100
Дельф. 13 104 104 104 100 13 104 200 200 100
Брас 10 80 80 3 4 10 80 176 3 2
Компл. 9 72 72 72 100 9 72 280 115 41
Естаф. 7 208 208 105 50 7 208 336 121 36
Всього 73 734 734 486 66 66 678 1861 667 36
Ч О Л О В К И
В/с 24 190 190 165 87 18 142 1034 128 12
Н/с 11 80 80 80 100 10 80 160 160 100
Дельф. 13 103 103 103 100 13 103 215 215 100
Брас 10 80 80 7 9 10 80 160 5 3
Компл. 6 48 48 48 100 6 48 176 75 43
Естаф. 8 252 252 178 71 8 252 380 191 50
Всього 72 753 753 581 77 65 705 2125 774 37
Таблиця 2
Характеристика варіаційних рядів техніка виконання стартових та поворотних відрізків найкращими спортсменами світу за новою технікою при плаванні у 50-метровому басейні під час Ігор XXVII Олімпіади
Характеристики Варіаційних рядів Кількість на 1 спостереження, на 1 старт Кількість на 1 Спостереження, на 1 старт з хвил.рух. Кількість на 1 спостереж, на 1 поворот Кількість на 1 спостер., на 1 пов.з хвил.рух
X ± Бх 7,9 ± 1,396 5,6 ± 0,989 7,9 ± 1,446 3,8 ± 0,702
а ± Ба 0,24 ± 0,03 2,94 ± 0,37 0,25 ± 0,03 3,01 ± 0,39
У ± БУ (%) 3,1 ± 0,388 52,5 ± 6,56 3,2 ± 0,413 79,0 ±10,19
Вірогідність різниці р > 0.05 р < 0.05
подолання стартових та поворотних відрізків з дель-фіноподібними рухами тулубом та ногами (для брасу - лише один рух). Тепер мова вже йде не про особливості виконання стартових та поворотних відрізків для кожного способу плавання (брасу, дельфіну, на спині, вільному стилю, брасу), а про особливості техніки для всіх способів плавання.
На мал. 1. представлені кількісні показники стартів та поворотів, стартових та поворотних відрізків, які виконали учасники олімпійських стартів у Сіднеї при плаванні на дистанції різної довжини (від 50 до 1500 метрів) вільним стилем. В результаті відео огляду 47 запливів вільним стилем, було встановлено, що найкращими спортсменами та спортсменками світу було виконано: а) 373 старти, з яких 280 із застосуванням нової техніки подолання стартового відрізку, тобто 75% всіх стартових відрізків було виконано з застосуванням хвилеподібних рухів тулубом та ногами; б) 1738 поворотів, з яких 191 із застосуванням нової техніки подолання поворотного відрізку, тобто 11% всіх поворотних відрізків було виконано з застосуванням хвилеподібних рухів тулубом та ногами.
За рівнем частості застосування нової техніки проходження стартових та поворотних відрізків дистанції вільного стиля можна розташувати таким чином: а) при виконанні стартів у чоловіків: 400 м -100%; 100 м - 96%; 50 м та 1500 м - 92%; 200 м -55%; у жінок: 100 м - 90%; 50 м - 82%; 800 м - 70%; 400 м -19%; 200 м - 17%. б) поворотів у чоловіків: 100 м -75%; 200 м - 34%; 400 м - 7%; 1500 м - 5%; у жінок: 100 м - 46%; 200 м та 400 м - 13%; 800 м - 1%.
Чим коротша дистанція, тим раніше й з меншою амплітудою плавці починають виконувати хвилеподібні рухи тулубом і ногами для подолання стартового відрізку. Пояснення цього факту, на нашу думку, необхідно шукати у сфері специфіки забезпечення різнотривалої працездатності спортсменів у різних зонах енергозабезпечення та морфофункц-іональних особливостях плавців різної спеціалізації. Застосування нової техніки на довгих дистанціях потребує значно більших енерговитрат, на які сьогодні не спроможні навіть найкращі плавці світу. Встановлено, що спринтери, які за тотальними розмірами тіла (зріст, вага, обвід грудної клітки) вірогідно відрізняються від стаєрів [8], краще адаптувалися до виконання ефективних, але й достатньо енерговитратних стартів та поворотів. Потужні рухи
тулубом та нижніми кінцівками, які мають велику м’язову масу, очевидно, більш доступні для високих на зріст спринтерів, які мають велику вагу тіла та високий рівень швидкісно-силової підготовленості, яка поки що недоступна плавцям, які спеціалізуються на довших дистанціях.
Провідні спортсмени застосовують нову техніку подолання стартового відрізка частіше, ніж провідні спортсменки. На дистанції 50 м вільним стилем з 48 обстежених чоловіків старт з новою технікою виконали 44 (92%), з 56 жінок- тільки 46 (82%). На дистанції 100 м з 56 плавців нову техніку пересування на стартовому відрізку продемонстрували 54, тобто 96%, серед жінок з 48 - тільки 43 (90%). На дистанції 200 м з 38 чоловіків - 21 (55%), серед 24 жінок - тільки 4, це 17%. На дистанції 400 м з 24 чоловіків нову техніку пересування на стартовому відрізку продемонстрували всі 24 (100%), а серед 32 жінок - 6, це 19%. На дистанції 1500 м з 24 спортсменів - 22 (92%), а на дистанцію 800 м з 23 жінок з хвилеподібними рухами тулубом та ногами стартовий відрізок пройшли 16, тобто 70%.
Мабуть, така техніка підводного пересування потребує досить високого рівня спеціальної швидкісно - силової готовності, що на даному рівні розвитку спортивного плавання в більшій мірі досяжна чоловікам. Відомо, що особливості будови тіла плавців істотно впливають на рівень прояву цілої низки специфічних для них якостей та властивостей, що обумовлює вибір вузької спеціалізації спортсменів, способу й техніки плавання. Тому техніка хвилеподібних рухів має очевидну відмінність за амплітудою виконання: жінки виконують менш потужні рухи більшої амплітуди, а чоловіки -більш потужні рухи з меншою амплітудою.
Встановлено, що з 256 спортсменів нову техніку виконання старту під час естафетного плавання вільним стилем продемонстрували 147 учасника змагань. З 128 плавців нову техніку продемонструвало 96, а з 128 спортсменок лише 51. Це свідчить про те, що чоловіки краще жінок засвоїли нову техніку долання стартових відрізків на етапах естафетного плавання вільним стилем.
Під час проходження етапів у естафетному плаванні 4х100 м вільним стилем не всі спортсмени реалізують індивідуальні можливості засвоєння нової техніки, які вони проявили у неестафетних запливах. Встановлено, що чим вищий рівень напруження зма-
гальної боротьби в естафетах, тим менше спортсмени застосовують хвилеподібні рухи для подолання стартових та поворотних відрізків. Так, в естафетах 4х100 м і 4х200 м відсоток застосування нової техніки виконання стартів -57%, на дистанціях - 75%. Для чоловіків відповідно - 75% та 87%. Для жінок - 40 і 63%. Здається, що в процесі ведення напруженої боротьби із суперниками спортсмени “забувають” про ефективність нової техніки, при цьому жінки більшою мірою втрачають цю навичку.
Складається таке враження, що хвилеподібні рухи тулубом та ногами для висококваліфікованих плавців є досить природним способом швидкого пересування у воді.
Це наштовхує на думку, що з часом Міжнародна федерація плавання (ФІНА), враховуючи об’єктивні закономірності подальшого розвитку техніки плавання, прийде до висновку про необхідність подальшої зміни правил виконання стартових та поворотних відрізків в брасі: будуть дозволені декілька хвилеподібних рухів тулубом та ногами на обмеженій відстані стартового та поворотного відрізків (наприклад, 15 метрів). Зміни правил міжнародних змагань призведуть до значного стрибка рекордних результатів у плаванні способом брас.
Для нейтралізації можливого відставання науковцям, тренерам та спортсменам необхідно впроваджувати випереджальні дії: а) подальше удосконалення системи спеціальної підготовки кваліфікованих плавців проводити з урахуванням нових базових елементів змагальної діяльності, нової ефективної техніки виконання стартів та поворотів, у першу чергу для спортсменів, що спеціалізуються у плаванні брасом; б) скорегувати послідовність початкового навчання плаванню дітей, які орієнтуються на досягнення високих спортивних результатів; в схемі послідовного засвоєння базових рухових дій (імітація елементарних гребків на сущі та пересування в воді по дну; вдих над водою й видих у воду; лежання на воді і ковзання; найпростіші стрибки у воду; прийняття вірного положення тіла; рухи ногами; рухи руками; узгодження рухів рук та дихання; узгодження рухів рук, ніг й дихання) рекомендуємо заміни рухову дію “лежання на воді і ковзання” на нову “лежання і пересування з хвилеподібними рухами тулубом і ногами”.
Висновки.
1. Провідні спортсмени світу під час плавання на різні дистанції використовують нову техніку подолання стартових і поворотних відрізків з дель-фіноподібними рухами тулубом та ногами - це новий крок практичної реалізації тренерами і спортсменами об’єктивного пізнання закономірностей подальшого розвитку техніки.
2. Чим коротша дистанція, тим раніше плавці починають виконувати хвилеподібні рухи. Спортсмени застосовують їх частіше, ніж спортсменки (стартів -71%; поворотів - 40%).
3. Під час проходження етапів у естафетному плаванні вільним стилем не всі спортсмени реа-
лізують нові технічні можливості (57%), які вони проявили у неестафетних запливах (75%).
4. Можна припустити, що незабаром ФІНА прийде до висновку про необхідність подальшої зміни правил виконання стартових та поворотних відрізків й у брасі, а це призведе до значного стрибка рекордних результатів.
5.В зв’язку з цим одна з базових рухових дій при традиційній схемі початкового навчання плаванню - «ковзання» губить свої позиції, на її місце практика успішно висуває нову - «хвилеподібні рухи тулубом та ногами», яка у класифікації базових рухових дій може отримати назву «комплексної», тому що є основною при опануванні горизонтальним пересуванням у воді під час стартів і поворотів.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем техніки виконання стартів та поворотів у спортивному плаванні.
Література
1. Swimming rules /Federation Internationale de Natation Amateur Handbook 2005 - 2009.- Lausanne: FINA, 2005. - P. 122-156.
2. Макаренко Л.П. Техническое мастерство пловцов.- М.: Физкультура и спорт, 1975.- 224 с.
3. Каунсилмен Дж.Е. Спортивное плавание.- М.: Физкультура и спорт, 1982.- 208 с.
4. Платонов В.Н., Вайцеховский С.М. Тренировка пловцов высокого класса.- М.: Физкультура и спорт, 1985.- 219с.
5. Хальянд Р., Тамп Т., Каал Р. Модели техники спортивных способов плавания с методикой совершенствования и контроля: Учеб. материал.- Таллини, 1986.- 98 с.
6. Спортивное плавание /Под ред. Н.Ж.Булгаковой.- М.: ФОН, 1996.- 430 с.
7. Плавание /Под ред. В.Н. Платонова.- К.: Олимпийская литература, 2000.- 495 с.
8. Булгакова Н.Ж. Спортивное плавание: состояние и пути развития /Н.Ж.Булгакова, О.И. Попов // Теория и практика физ. культуры. Тренер: Журнал в журнале. - 2005. - N 6. - С. 28-30.
9. Ганчар И.Л. Плавание: Теория и методика преподавания: Учеб.- Минск: Четыре четверти, Экоперспектива, 2005.352 с.
10. Glenn Mils /Breaststroke, 2006//
www. swimmingworldmagazine. com /articles /swimtechnique.
Надійшла до редакції 10.11.2006р.
ВПЛИВ КОЛЕКТИВНО-ГРУПОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ НА ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНИХ ДІЙ ТА ВЧИНКІВ В ДИТЯЧИХ СПОРТИВНИХ ОБ’ЄДНАННЯХ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ Шамич Олександр Інститут проблем виховання АПН України
Анотація. У статті розглядається, як впливає рольова відповідальність та рольова залежність підлітків на їх дії та вчинки в дитячих колективах за місцем проживання. Сукупність дій школяра складають його активність, спрямовану на збереження або зміну його статусу в оточуючому середовищі. За реальними зв’язками, що складаються між дітьми в процесі взаємовідносин, виявляємо складну сітку проявів, сподівань, взаємного інтересу, різних позицій, в процесі яких закріплюються міжосо-бисті відносини. Зміст таких взаємозв’язків визначається завдяки наявності реальних факторів, дій та вчинків спільної діяльності в оточуючому середовищі.
