CC BY
37гальної боротьби в естафетах, тим менше спортсмени застосовують хвилеподібні рухи для подолання стартових та поворотних відрізків. Так, в естафетах 4х100 м і 4х200 м відсоток застосування нової техніки виконання стартів -57%, на дистанціях - 75%. Для чоловіків відповідно - 75% та 87%. Для жінок - 40 і 63%. Здається, що в процесі ведення напруженої боротьби із суперниками спортсмени “забувають” про ефективність нової техніки, при цьому жінки більшою мірою втрачають цю навичку.
Складається таке враження, що хвилеподібні рухи тулубом та ногами для висококваліфікованих плавців є досить природним способом швидкого пересування у воді.
Це наштовхує на думку, що з часом Міжнародна федерація плавання (ФІНА), враховуючи об’єктивні закономірності подальшого розвитку техніки плавання, прийде до висновку про необхідність подальшої зміни правил виконання стартових та поворотних відрізків в брасі: будуть дозволені декілька хвилеподібних рухів тулубом та ногами на обмеженій відстані стартового та поворотного відрізків (наприклад, 15 метрів). Зміни правил міжнародних змагань призведуть до значного стрибка рекордних результатів у плаванні способом брас.
Для нейтралізації можливого відставання науковцям, тренерам та спортсменам необхідно впроваджувати випереджальні дії: а) подальше уцос-коналення системи спеціальної підготовки кваліфікованих плавців проводити з урахуванням нових базових елементів змагальної діяльності, нової ефективної техніки виконання стартів та поворотів, у першу чергу для спортсменів, що спеціалізуються у плаванні брасом; б) скорегувати послідовність початкового навчання плаванню дітей, які орієнтуються на досягнення високих спортивних результатів; в схемі послідовного засвоєння базових рухових дій (імітація елементарних гребків на сущі та пересування в воді по дну; вдих над водою й видих у воду; лежання на воді і ковзання; найпростіші стрибки у воду; прийняття вірного положення тіла; рухи ногами; рухи руками; узгодження рухів рук та дихання; узгодження рухів рук, ніг й дихання) рекомендуємо заміни рухову дію “лежання на воді і ковзання” на нову “лежання і пересування з хвилеподібними рухами тулубом і ногами”.
Висновки.
1. Провідні спортсмени світу під час плавання на різні дистанції використовують нову техніку подолання стартових і поворотних відрізків з дель-фіноподібними рухами тулубом та ногами - це новий крок практичної реалізації тренерами і спортсменами об’єктивного пізнання закономірностей подальшого розвитку техніки.
2. Чим коротша дистанція, тим раніше плавці починають виконувати хвилеподібні рухи. Спортсмени застосовують їх частіше, ніж спортсменки (стартів -71%; поворотів - 40%).
3. Під час проходження етапів у естафетному плаванні вільним стилем не всі спортсмени реа-
лізують нові технічні можливості (57%), які вони проявили у неестафетних запливах (75%).
4. Можна припустити, що незабаром ФІНА прийде до висновку про необхідність подальшої зміни правил виконання стартових та поворотних відрізків й у брасі, а це призведе до значного стрибка рекордних результатів.
5.В зв’язку з цим одна з базових рухових дій при традиційній схемі початкового навчання плаванню - «ковзання» губить свої позиції, на її місце практика успішно висуває нову - «хвилеподібні рухи тулубом та ногами», яка у класифікації базових рухових дій може отримати назву «комплексної», тому що є основною при опануванні горизонтальним пересуванням у воді під час стартів і поворотів.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем техніки виконання стартів та поворотів у спортивному плаванні.
Література
1. Swimming rules /Federation Internationale de Natation Amateur Handbook 2005 - 2009.- Lausanne: FINA, 2005. - P. 122-156.
2. Макаренко Л.П. Техническое мастерство пловцов.- М.: Физкультура и спорт, 1975.- 224 с.
3. Каунсилмен Дж.Е. Спортивное плавание.- М.: Физкультура и спорт, 1982.- 208 с.
4. Платонов В.Н., Вайцеховский С.М. Тренировка пловцов высокого класса.- М.: Физкультура и спорт, 1985.- 219с.
5. Хальянд Р., Тамп Т., Каал Р. Модели техники спортивных способов плавания с методикой совершенствования и контроля: Учеб. материал.- Таллини, 1986.- 98 с.
6. Спортивное плавание /Под ред. Н.Ж.Булгаковой.- М.:
ФОН, 1996.- 430 с.
7. Плавание /Под ред. В.Н. Платонова.- К.: Олимпийская литература, 2000.- 495 с.
8. Булгакова Н.Ж. Спортивное плавание: состояние и пути развития /Н.Ж.Булгакова, О.И. Попов // Теория и практика физ. культуры. Тренер: Журнал в журнале. - 2005. - N 6.
- С. 28-30.
9. Ганчар И.Л. Плавание: Теория и методика преподавания: Учеб.- Минск: Четыре четверти, Экоперспектива, 2005.352 с.
10. Glenn Mils /Breaststroke, 2006//
www. swimmingworldmagazine. com /articles /swimtechnique.
Надійшла до редакції 10.11.2006р.
ВПЛИВ КОЛЕКТИВНО-ГРУПОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ НА ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНИХ ДІЙ ТА ВЧИНКІВ В ДИТЯЧИХ СПОРТИВНИХ ОБ’ЄДНАННЯХ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ Шамич Олександр Інститут проблем виховання АПН України
Анотація. У статті розглядається, як впливає рольова відповідальність та рольова залежність підлітків на їх дії та вчинки в дитячих колективах за місцем проживання. Сукупність дій школяра складають його активність, спрямовану на збереження або зміну його статусу в оточуючому середовищі. За реальними зв’язками, що складаються між дітьми в процесі взаємовідносин, виявляємо складну сітку проявів, сподівань, взаємного інтересу, різних позицій, в процесі яких закріплюються міжосо-бисті відносини. Зміст таких взаємозв’язків визначається завдяки наявності реальних факторів, дій та вчинків спільної діяльності в оточуючому середовищі.
Ключові слова: підліток, відповідальність, залежність, місце проживання.
Аннотация. Шамич А. Влияние коллективно-группового взаимодействия младших подростков на формирование положительных действий и поступков в детских спортивных объединениях по месту проживания. В статье рассматривается воздействие ролевой ответственности и ролевой зависимости подростков на их поведение и поступки в объединениях детей по месту жительства. Совокупность действий школьника составляют его активность, направленную на сохранение или изменение его статуса в окружающей среде. За реальными связями, которые составляются между детьми в процессе взаимоотношений, обнаруживаем сложную сетку проявлений, ожиданий, взаимного интереса, разных позиций, в процессе которых закрепляются межличностные отношения. Содержание таких взаимосвязей определяется благодаря наличию реальных факторов, действий и поступков общей деятельности в окружающей среде.
Ключевые слова: подросток, ответственность, зависимость, место жительства.
Annotation. Shamych O. Influence of collective group interaction of younger teenagers on formation of positive actions and acts in children’s sports associations in a place of residing. In this article I want to consider the influence of the role responsibility and dependence of teen-agers from each other on their actions and deeds children’s groups in local residence. Population of operations of the schoolboy make his activity. She is guided on conservation or a modification of hisstatus in environment. Behind actual communications between children during mutual relations it is discovered the composite grid of exhibitings, expectations, mutual interest, different positions. They are anchored by interpersonal attitudes. The content of correlations is defined by presence of actual factors, operations and acts of common activity in environment. Key words: teen-ager, responsibility, dependence, local residence.
Вступ
Багатогранні виховні резерви має мікрорайон школи, якщо використати його невичерпні можливості. Мікрорайон, де діти та підлітки проводять значну частину вільного від навчання часу, є для них місцем, де задовольняється потреба проявляти свою самостійність. З’ являються широкі можливості для спілкування, перш за все з ровесниками. Саме там, за місцем проживання, на основі загальних інтересів, захоплень, спільної ігрової діяльності виникають різнобічні підліткові об’єднання. Вони доповнюють виховний процес, який організується школою, позашкільними установами і відповідним чином впливають на розвиток особистості, формують її громадську активність.
Взаємодія навчально-виховного колективу школи з її громадським оточенням у наш час набуває особливої актуальності, оскільки духовна культура учнів в основному, реалізується в процесі активного дозвілля в оточенні школи. Активність дітей та підлітків в колі одноліток зумовлена ігровими потребами громадської групи, переводить їх в суб ’ єкт діяльний. Це дає можливість вчителям та батькам порівняно легко та повною мірою формувати розвиток особистості. Умови мікрорайону допомагають вихователям вивчити життєдіяльність дітей та підлітків, своєчасно виявити домінуючі сфери діяльності поза
школою і, не порушуючи стійких відносин в різновікових колективах , надати кожному зміст і форми відповідно вимогам сучасного суспільства. Вплив колективно-групової взаємодії молодих підлітків на формування позитивних дій і вчинків здійснюється за місцем проживання в колективно-груповій діяльності. Кожен вихованець щоденно займає своє місце у відповідності за інтересом, цебто за бажанням. Але іноді складається ситуація так, що підлітки діють не за бажанням, а за потребою підліткової групи або за вимогою колективу. Це привчає молодших підлітків до дисципліни. У школі дитину потрібно заставляти, щоб вона виконала якесь доручення. А тут коли він вийшов на двір або на вулицю, і його прийняв колектив ровесників до ігрової дії то він взаємодіє з ними так як вимагає колектив. Цей колектив сприймає його гуманно і відноситься до нього демократично, цебто він серед всіх з рівними правами. А це означає, що дворова група або колектив його підтримують і захищають.
Вчені неоднарозово звертали свою увагу на проблему зайнятості дітей у вільний від занять час, їх інтерес до занять спортом, різнобічних захоплень, об’єднання в хаотичні та організовані групи за місцем проживання. Це Я.Н. Абакумова [1], І.Д. Бех [3], ГС. Корда [6,7], Л.Ф. Боженко [4], В.Ф. Матвєєв [11], Н.Г Аванесов [2], Б.Ф. Ведмеденко [5], Л.А. Латишкевич [8] та інші. Безперечно найбільшу увагу у вихованні дітей в позаурочний час приділяв класик педагогіки А.С. Макаренко [10].
Робота виконана за планом НДР інституту проблем виховання АПН України.
Формулювання цілей статті.
Метою цієї роботи є дослідити, як впливає рольова відповідальність та рольова залежність молодших підлітків на їх дії та вчинки в дитячих колективах на дозвіллі.
Відповідно до мети були визначені такі завдання:
1. Вивчити домінуючі якості підлітків. Визначити як поступають молодші підлітки коли діють за потребою друзів або за своїм бажанням.
2. Дослідити, як впливає рольова відповідальність на молодших підлітків в певних ситуаціях за місцем проживання.
3. Дослідити, як впливає рольова залежність на молодших підлітків в дитячих колективах за місцем проживання.
Результати дослідження
Досліджуючи колективно-групову залежність молодших підлітків, ми провели вивчення домінуючих якостей підлітків, щоб визначити як діють підлітки коли поступають за потребою друзів або за своїм бажанням - див. табл. 1. Нами були визначені домінуючі якості підлітків. Серед них опитані респонденти назвали такі якості: емоції, мотиви, ситуації, невпевненість, стихійність, страх, довір’я, надія, традиції, перспективи.
На початку експерименту серед опитаних 96% емоційними були за потребою - 79%. Керувались
мотивами 84%, але діяли за потребою 40%. Орієнтувались в ситуаціях 51% опитаних, де 17% діяли за потребою. Виявили невпевненість 20%, але серед них 11% діяли за потребою. Охвачені стихійністю 91%, взаємодіяли за потребою 52%. Охвачені страхом 22%, і тільки 2% діяли за потребою. Виявили довір’я до колективу 90%, де 30% діяли за потребою.
У 93% опитаних переважало надія, серед яких 78% діяли за потребою. Опирались на традиції 98%, 57% діяли за потребою. Вбачали перспективу 89% опитаних, де 38% діяли так як вимагає колектив.
Кінець експерименту мав показати як діють молодші підлітки, коли в ситуації не вимога за потребою, а вихованець діє вільно, за своїм бажанням. Одержали цифри дещо вищі. Що говорить про те, що вільний розвиток ближче до внутрішніх сил психіки вихованців. Емоційні підлітки із 79% діяли за бажанням — 90%. Керувались мотивами 40%, за бажанням 61%. Використали ситуацію 17%, їх бажання виросли до 39%. Були невпевнені 11%, але бажання їх збільшили кількість респондентів до 16%. При домінуючій якості стихійності 52% збільшились до 68%. Якщо страхом були охоплені 2% то за бажанням 20%. Довір’я виявили 30%, в кінці експерименту 70%. Проявляли надію 78%, збільшились до 83%. За потребою діяли традиційно 57% за бажанням 79%. Виховна сила перспективи для 89% опитаних, 38% була за потребою, то за бажанням 61%.
Підсумовуючи дослідження слід підкреслити, що колективно-групова залежність молодших підлітків серед опитаних виявилась різною. Домінуючі якості підлітка за потребою були нижчі ніж за бажанням. Це пояснюється тим, що в кінці експерименту підлітки мали можливість обрати свої інтереси за особистим бажанням. Це говорить про те, що залежність дитини може бути позитивною і негативною. Позитивною вона буде, якщо ідея взаємодії в ігровій діяльності випливає з бажань вихованців. При цьому особистість чекає, що в даній залежності вона одержить підтримку і взаємодію.
Потреба в спілкуванні з однолітками виникає і з віком постійно посилюється. Відсутність гурту одноліток негативно впливає на розвиток комунікативних здібностей та самосвідомості особистості.
Діти не терплять самотності, прагнуть у колектив. Їх поведінка, по суті, є колективно-груповою. Складним і багатогранним за структурою та характером впливу на школяра є громадське середовище життєдіяльності. Його складає сукупність діяльних відносин, з якими учень пов’язаний стійкими контактами в неформальних об’єднаннях.
Кожний підліток в зоні свого впливу обов’язково належить до тих чи інших груп. Через певний час дружня спонтанна група переростає в новий якісний стан — стійку сукупність індивідів, що має певну організацію, систему зв’язків і взаємовідносин її членів. В них легко організується роль кожного школяра, визначається основна діяльність. Члени групи зв’язані один з одним добре встановленими взаємовідносинами. Характерними ознаками подібних груп є чітке усвідомлення членами групи своєї єдності та взаємозв’язку, наявністю впливу групи на кожного її члена, спільною діяльністю, елементами кругової поруки та взаємовиручки, наявністю в середині групи системи ролів.
Така концентрація колективно-групової взаємодії сприяє формуванню позитивних дій та вчинків при позитивних ситуаціях, див. табл. 2. Як видно тут можливі і негативні прояви. В основі рольової відповідальності лежать інтереси і перспективи вихованців.
Спеціально проведене дослідження показало, що за місцем проживання можливі такі ситуації: спілкування, змагання, конфлікти, ситуація ризику, тупику, ситуація бійки, підтримки, потреба відсікти, ситуація захисту.
В ситуації спілкування де опитано 18% респондентів відповіли, що їхні інтереси — піднести рейтинг, щоб у перспективі мати пошану від своїх друзів за місцем проживання. При проведенні змагань опитано 32% вихованців. У них виявлено такий інтерес як прагнення до лідерства, що в перспективі мала бути перемога в групі де діяли ці школярі. В ситуації конфлікту опитано 8% підлітків які заявили, що вони бачили свій інтерес в даній ситуації переконати в іншій істині, що для них було перспективою вистояти в суперечці з ровесниками. Ситуація ризику була відома для 3% опитаних. Вони прагнули підтримати одну із сторін. Метою цього була
Таблиця 1 Колективно-групова залежність за потребою або за бажанням (у відсотках)
№ п/п Домінуючі якості підлітка Кількість опитаних Початок експерименту Кінець експерименту
За потребою За бажанням
1. Емоції 96 79 90
2. Мотиви 84 40 61
3. Ситуації 51 17 39
4. Невпевненість 20 11 16
5. Стихійність 91 52 68
6. Страх 22 2 20
7. Довір’я 90 30 70
8. Надія 93 78 83
9. Традиції 98 57 79
10. Перспективи 89 38 61
перспектива — застерегти від розвалу дворової групи. Ситуація в тупику була для 12% вихованців. Інтересами їх були пізнати себе, що з поглядів педагогіки є прогресивним коли підлітки перебувають в пошуку. Були охвачені 4% опитаних що перебували раніше в бійках. Вони повідомили свій інтерес— захистити своїх. Перспективою в цьому для них було прагнення вистояти, уникнути негативної оцінки. Ніхто не хоче бути серед ровесників боягузом.
В ситуації підтримки 36% опитаних заявили, що на перспективу зміцнює відносини в рольовій ситуації. Були випадки, що колектив підлітків прагне відсікти слабших. До цього схильні 30% опитаних. Інтересом для них була, перевага, що в перспективі піднести свій рейтинг. В ситуації прагнення переконати інших було 22% вихованців. Вони прагнули забезпечити високий рівень своєї ролі, яка має посилити взаємини серед друзів. В ситуації захистити слабших було опитано 46% підлітків. їхнім інтересом було прагнення виховати добром своїх ровесників, що в перспективі мало виявити повагу від інших членів групи. Підсумовуючи результати дослідження за табл.2, необхідно підкреслити, що рольова відповідальність в ситуаціях за місцем проживання молодших підлітків різна, багатогранна, часом з різною, полярністю. В цьому і складність для сім’ї, школи, позашкільних установ, а пізніше молоді, що стає робітниками та студентами. Завжди складно при такому розмаїтті ситуації для дітей, підлітків та юнацтва підібрати арсенал виховних закладів. Цю складність посилює рольова відповідальність кожної особистості в різних ситуаціях.
Такі мислителі як Ж.Ж.Руссо [12], К.Д.У-шинський [14], А.С.Макаренко [9], В.А.Сухомлинсь-кий [13] радили за любих ситуацій шукати перспективу і підказати правильний шлях особистості по формуванню рольової відповідальності. На нашу думку організатори, вихователі, і наставники повинні мати великий арсенал в підході до дій і вчинків вихованців. В нашому дослідженні одержані результати підказують вимогу дивитись на школярів і оцінювати їх не тільки зовнішні прояви, а занурюватись в психіку особистості і шукати причини цих проявів. Коли ми будемо брати до уваги ситуацію, інтереси, перспективи особистості, тоді легко визначи-
мо рольову відповідальність та управління нею з боку дорослих.
Перше усвідомлення свого розвитку виникає у підлітка як бажання підкреслити особисті досягнення, прагнення до самостійності. Підліток, що активно займається фізичною культурою і спортом, хоче все знати про застосування фізичних вправ, про улюблений вид спорту Це сприяло підвищенню його активності, розвивало творчу ініціативу, відповідальність і почуття обов’язку. Названі особливості створювали умови для активної реалізації саме в підлітковому віці своєї громадської позиції.
Наступне обстеження колективно-групової взаємодії підлітків побудило провести експериментальне дослідження, щоб вияснити, як змінюється рольова залежність підлітків при виконанні ними громадських доручень, див. табл.3. Були визначені громадські доручення вихованців, які вони виконували як би тимчасово. Але нагромаджуючи досвід ці домінуючі громадські доручення в колективі залишались за ними, іноді, на все життя. Серед них: капітан команди, воротар, арбітр, захисник, нападаючий, організуючий, черговий та інші.
На початку експерименту в колективно-груповій взаємодії молодших підлітків проведено зрізи, де рольова залежність виявлена на таких якостях як: наполегливість, енергійність, рішучість та ініціатива. Було оголошено, що в наступний період у дворах та житлових масивах, де діяли секції підліткових спортивних клубів, кожен обирає собі домінуючи сфери, у яких він перебував раніше.
Проведені зрізи показали, що колективно-групова активність вихованців значно зростає. Це можна пояснити тим, що кожен підліток перебуває в рольовій залежності. Перед лицем своїх друзів, всі учасники експерименту хотіли бути: наполегливі, енергійні, рішучі та ініціативні. Якщо така залежність понижується, то колектив або група вихованців дивляться на своїх друзів як на слабих. А це значить - де є слабі, ті програють. Престиж дитячої взаємодії зобов’язує кожного не програти, а значить діяти активно. В підсумку підлітки, які діють слабо колектив відсікає. Якщо такі підлітки не бажають відійти в сторону і спостерігати з боку, то лідер неформальний або капітан чи воротар виштовхують,
Таблиця 2
Рольова відповідальність в ситуаціях за місцем проживання молодших підлітків (у відсотках)
Зміст ситуацій Кількість опитаних Інтереси респондентів Перспективи опитання
Ситуація спілкування 18 Піднести рейтинг Пошана
Ситуація змагання 32 Лідерство Перемога
Ситуація конфлікту 8 Переконати Вистояти
Ситуація ризику 3 Підтримка Застерегти
Ситуація тупику 12 Пізнати себе Пошук
Ситуація бійки 4 Захистити Вистояти
Ситуація підтримки 36 Зняти напругу Зміцніти відносини
Ситуація відсікти 30 Перевага Піднести рейтинг
Ситуація переконати 22 Забезпечити рівень Посилити взаємовідносини
Ситуація захисту 46 Г уманізм Повага друзів
Таблиця 3
Рольова залежність підлітків (у відсотках)
Домінуючі сфери Кількість опитаних Початок експерименту Кінець експерименту
Напо- легли- вість Енер- гій- ність Рішу- чість Ініціа- тива напо- легли- вість Енер- гій- ність Рішу- чість Ініці- атива
Капітан 60 10 22 15 5 20 20 15 5
Воротар 20 6 4 3 1 6 4 5 5
Арбітр 45 3 6 2 7 15 5 10 15
Подаючий 15 2 6 2 1 10 3 2 1
Захисник 25 8 2 2 4 10 5 5 5
Розводящий 30 2 1 1 2 15 8 3 4
Нападаючий 22 1 2 2 1 6 6 6 4
Організуючий 30 1 2 1 0 5 10 4 11
Черговий 45 1 3 1 2 20 10 1 5
а то і б’ють таку дитину. А тому всі у грі залежні при взаємодії між собою. Ця залежність виховує відповідну підліткову активність - сміливість з переходом у хоробрість.
В кінці експерименту одержані результати, де домінуючі сфери — громадські посади дітей: капітан, воротар, арбітр, розводящий, нападаючий, захисник, організуючий тощо діяли більш активно, ніж раніше, де дозвілля проходило традиційно. Отже, в підліткових спортивних і педагогічних клубах, де діти виконують громадську роль їх залежність один від одного зростає. Цю концепцію стороння людина навіть не помічає. Але вона діє твердо і всесильно. Ось чому діти іноді кричать, переконують, доводять громадським арбітрам свою правоту.
Таким чином, на кінець експерименту рольова залежність підлітків зростає при виконанні ними домінуючої сфери — громадських доручень. Як видно із табл. 3 рольова залежність зросла в капітана: наполегливість 20%, енергійність 20%, рішучість 15%, ініціатива 5%. До переходу на громадські доручення ці умови були нижче. При дорученні воротар — відповідно 6%, 4%, 5%, 5%. В юнаків що були арбітрами ці цифри: 15%, 5%, 10%, 15%. В дослідженні нападаючих було 15%, їх роль в кінці дослідження 10%, 3%, 2%, 1%. Ті підлітки, які виконували роль захисника також підвищили рольову залежність. Домінуючі сфери у розводящого і нападаючого також зросли. Але самими активними були підлітки у яких домінуюча сфера — організатор. В мікрорайонах таких дітей було виявлено 30%. В кінці експерименту вони показали найвищу рольову залежність: наполегливість 5%, енергійність 10%, рішучість 4%, ініціативність 11%. Таким чином виявлено, що діти, як і дорослі, несуть на собі дитячу рольову залежність
Висновки.
Підсумовуючи, відмічаємо, що колективно-громадська взаємодія підлітків має такі дії і вчинки, які залежать від моралі своїх друзів. Дитячий колектив в ігровому дозвіллі має: рольову відповідальність, залежність, яку він виконує за потребою або за бажаннями та рольову залежність у відповід-
ності з громадськими дорученнями, які виконує підліток. Ці доручення закріплюються в дитинстві і залишаються на все життя. Вони можуть тимчасово зніматись або при потребі стихійно проявлятись. Такий закон дворової педагогіки.
Оточуюче середовище і особистість постійно перебувають у взаємозв’язку. Все, що оточує особистість, впливає на неї, формує її. Особистість, вступаючи у взаємовідносини з факторами мікрорайону, також впливає на середовище, виховує певні громадські якості. Складні і постійні контакти школярів в громадському середовищі створюють внутрішні механізми, через які він регулює свої взаємовідносини з оточуючим світом. Сукупність дій школяра складають його активність, спрямовану на збереження або зміну його статусу в оточуючому середовищі. За реальними зв’язками, що складаються між дітьми в процесі взаємовідносин, виявляємо складну сітку проявів, сподівань, взаємного інтересу, різних позицій, в процесі яких закріплюються міжособисті відносини. Зміст таких взаємозв’язків визначається завдяки наявності реальних факторів, дій та вчинків спільної діяльності в оточуючому середовищі.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу колективно-групової взаємодії молодших підлітків на формування позитивних дій та вчинків в дитячих спортивних об’єднаннях за місцем проживання.
Література
1. Абакумов Л.Н. Педагогическое руководство свободным временем подростков: Автореф. дис. канд. пед. наук. - М., 1973. - 31 с.
2. Аванесов Н.Г. Воспитательная работа с детьми по месту жительства // Сов. педагогика. - 1-87. -23-26 с.
3. Бех І.Д. Дитина в процесі особистісно-зорієнтованого виховання // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді - Збірник наукових праць. - К. пед. думка, 1999 - Кн.. 1 - 6-11 с.
4. Боженко Л.Ф.Досуг школьников//Социол. исслед. 1990 №1, с 87.
5. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури: Навчальний посібник.
- К.: 1993. - 152 с.
6. Корда Г.С. В мікрорайонні школи. К.: Рад. школа, 1987. -69 с.
I. Корда ГС. Фізкультурно-оздоровча робота за місцем проживання. - К.: Здоров’я 1985. - 64 с.
8. Латышкевич Л.А. и др. Каникулы - пора спортивная. - К.: Вища школа, 1981.- 184 с.
9. Макаренко А.С. Лекции о воспитании детей// Соч. в 7-ми т. - М.: Изд-во АПН РСФРС, 1957. - Т. 4 - С. 341-350.
10. Макаренко А.С. О моем опыте // Соч. в 7-ми т. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1958, т.5. _ 254-276 с.
II. Матвеев В.Ф. Ребята с нашего двора. - М.: Знание, 1970.
12. Руссо Ж.Ж. Еміль або про виховання. В кн.. Історія педагогіки. За ред. М.С. Грищенко - К., 1973. - С. 42-47.
13. Сухомлинський В.А. Как воспитать настоящего человека/ / Избр. Произведения: В 5-ти т. К.: Рад. шк., 1979 - Т.2 -С. 159-443.
14. Ушинский К.Д. Воспитание привычек и навыков. Собр. соч. Т.10. - М.: - Л., 1950 - С. 385-481.
Надійшла до редакції 23.12.2006р.
ОФИЦИАЛЬНАЯ ПОЛИТИКА В ОБЛАСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ЗДОРОВЬЯ И ЗДОРОВОГО ОБРАЗА ЖИЗНИ УЧАЩИХСЯ ВТОРОЙ ПОЛОВИНЫ ХХ СТОЛЕТИЯ
Щекина Н.Б., Юшко А. В. Национальный фармацевтический университет
Аннотация. В статье рассматриваются этапы становления официальной политики в области формирования здоровья и здорового образа жизни учащихся во второй половине XX столетия. На разных этапах исследуемого периода отношение государства и проводимая им официальная политика в области физического воспитания, здоровья человека и способов его сохранения и укрепления была неоднозначна. Физическое совершенство человека рассматривается как средство достижения цели - построения коммунистического общества. Сама по себе жизнь человека, а тем более его здоровье не входят в число приоритетов государственной политики. Вторая половина исследуемого периода характеризуется все возрастающим вниманием государства к проблеме формирования, укрепления и сохранения здоровья населения.
Ключевые слова: физическое воспитание, здоровье, здоровый образ жизни.
Анотація. Щокіна Н.Б., Ющко О.В. Офіційна політика в області формування здоров’я й здорового способу життя учнів другої половини XX сторіччя. У статті розглядаються етапи становлення офіційної політики у галузі формування здоров’я та здорового способу життя учнів у другій половині XX сторіччя. На різних етапах досліджуваного періоду відношення держави й проведена їм офіційна політика в області фізичного виховання, здоров’я людини й способів його збереження й зміцнення була неоднозначна. Фізична досконалість людини розглядається як засіб досягнення мети - побудови комуністичного суспільства. Саме по собі життя людини, а тим більше його здоров’я не входять до числа пріоритетів державної політики. Друга половина досліджуваного періоду характеризується всі зростаючою увагою держави до проблеми формування, зміцнення й збереження здоров’я населення.
Ключові слова: фізичне виховання, здоров‘я, здоровий спосіб життя.
Annotation. Shokina N.B., Ushko A.V. Official politics in range of shaping of health and the able-bodied mode of life of pupils of second half XX century. In the article are rating stages of formation in the area of forming health and healthy life-style of the students in the second half of twentieth century. At different stages of the examined term the attitude of the state and an official politics conducted by him in range of physical training, health of the person and means of his conservation and solidifying it was ambiguous.
Physical perfection of the person is considered as an agent of reaching of the purpose - build-ups of a communistic society. In itself human life and furthermore his health do not go into into number of priorities of a state policy. The second half of examined term is characterized by escalating attention of the state to a problem of shaping, solidifying and conservation of health of the population.
Keywords: physical training, health, healthy life-style
Введение.
Состояние физического воспитания и здоровья учащихся в значительной мере зависят от внимания к этим вопросам правительства в лице его министерств и ведомств. Это вопросы финансирования, организации, контроля за выполнением принятых решений. В связи с этим представляется интересным проанализировать официальную политику государства в области формирования здоровья и здорового образа жизни учащихся второй половины ХХ столетия.
Для исследуемого периода характерны гонка вооружений, тоталитарный режим, приоритет государственных интересов. Как следствие этого - финансирование и развитие народного образования, физической культуры, здравоохранения, тех министерств и ведомств, которые обязаны заботиться о здоровье детей и молодежи, по остаточному принципу. Цель воспитания заключалась в подчинении личных интересов интересам государственным. Соответственно свою основную задачу школа видела в воспитании учащихся в духе коммунистической идеологии, в которой человеку, его здоровью не отводилось должного внимания, общественное было выше личного. К концу второго тысячелетия такое положение стало одной из причин катастрофического состояния здоровья нации и крайне неблагоприятных условий, в которых здоровье формируется.
В Советском Союзе, в свое время, был накоплен заслуживающий внимания опыт организации спортивно-массовой, оздоровительной деятельности. В первые послевоенные годы стандарты и уровни известного комплекса ГТО вызывали у молодежи интерес и желание их выполнять. Вопросы здоровья учащихся были предметом заботы правительства, но о необходимости формирования здорового образа жизни стали говорить на государственном уровне только в конце 80-х годов. Несмотря на то, что зависимость здоровья от образа жизни, которая составляет порядка 50% является аксиомой, эта связь не нашла отражения в соответствующих документах о школе. Отсутствие целенаправленной, систематической работы по охране, укреплению здоровья, формированию здорового образа жизни повлияло на формирование потребительского, беспечного отношения к собственному здоровью как неизменной данности. Недооценивалась роль физической культуры в укреплении здоровья, профилактике заболеваний. В лучшем случае предпринимались попытки оздоровления учащихся, охраны их здоровья в рамках физического и гигиенического воспитания. Достигалось это за счет различных форм физической культуры, режимных требований к занятиям и отдыху учащихся, контроля
