Особливості навчання плаванню студенток вищих навчальних закладів нефізкультурного профілю
Нікольський А.Ю.
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Анотації:
Розглянуте питання необхідності використання фактора координаційної схильності до плавальних локомоцій нижніми кінцівками. Зазначено критерій диференціації процесу початкового навчання плаванню студенток. Визначена особливості схильностей студенток до засвоєння способу плавання. Ці особливості онтогенетично проявляються у формі природжених динамічних і кінематичних схильностей. Вони пов'язана з двома типами утворення рушійних сил у плаванні: коливальним і поштовховим. Схарактеризовано і рекомендовано вибір одного зі спортивних способів плавання (брас або кроль).
Ключові слова:
здібності, схильність, локомоції, координація, навчання, плавання, оптимізація, диференціація.
Никольский А.Ю. Особенности обучения плаванию студенток высших учебных заведений нефизкультурного профиля.
Рассмотрен вопрос о необходимости использования фактора координационной склонности к плавательным локомоциям нижними конечностями. Указан критерий дифференциации процесса начального обучения плаванию студенток. Определены особенности склонностей студенток к усвоению способа плавания. Эти особенности онтогенетически проявляются в форме прирожденных динамических и кинематических склонностей. Они связаны с двумя типами образования движущих сил в плавании: колебательным и толчковым. Охарактеризован и рекомендован выбор одного из спортивных способов плавания (брасс или кроль).
способности, задатки, локомоции, координация, обучение, плавание, оптимизация, дифференциация.
Nikolskyy A.U. Particularities of the education to sail of the students-woman high educational institutions not profiled in the physical culture. A question is considered about the necessity of the use of factor of co-ordinating inclination to swimming locomotion by lower extremities. The criterion of differentiation of process of the elementary training swimming of students is indicated. The features of inclinations of students are certain to mastering of method of swimming. These features of ontogenetic show up in form bear dynamic and kinematics inclinations. They are related to two types of formation of motive forces in swimming: shake and shove. Described and recommended one choice of sporting methods of swimming (breast-stroke or crawl).
education, sail, optimization, differentiation, abilities, co-ordination, aptitude, motions.
Вступ.
Останнім часом педагогічні дослідження вказують на зниження з кожним роком рівня плавальної підготовки студенток, що вступають на І курс (Нікольська Н.Д., Нікольський А.Ю. 2006-2009). У зв’язку із цим назріла проблема оптимізації навчально-виховного процесу в плаванні, як на це вказують й інші дослідники [1, 3, 5 и др.].
Практика навчання плаванню людей різного віку і статі свідчить про індивідуальну гетерохронність оволодіння плавальними навичками різними особами. Цікавим, з наукової точки зору, являється той факт, що така нерівномірність проявляється навіть при однаково побудованому навчально-виховному процесі (Леонт’єв А. Н., 1977). Основними причинами даного явища можна назвати: різний ступінь індивідуальних схильностей до оволодіння плавальними навичками, і різний функціональний стан організму учнів. (Булгакова Н.Ж., 1971; Воронцов А.Р., 1972; Семенов А.В., 1991 та ін.) [4].
Кожна людина має різне співвідношення індивіду -альних морфологічних, біохімічних, фізіологічних і психічних особливостей (Соколік І. Ю., Ростовцев В.
Н., 1988). В деяких випадках така комбінація виступає достатньо впливовим фактором успішності навчання, а також опосередковано може свідчити про наявність здібностей до конкретного виду спортивної діяльності. Основою здібностей, в свою чергу, вважають ті природні задатки, які визначені спадковістю людини (Леонт’єв А.Н., 1960; Теплов В.М., 1961; Мясіщев В.М., 1962).
Так, в плаванні було виявлено, що особи, які володіють певними морфофункціональними показниками, більш здатні до навчання (Онопрієнко Б.І., 1968; Мотилянська Р.Є., Запорожанов В.А., 1970; Булгакова
Н.Ж., 1971; Кремльова М.Н., 1974). А також, що - до найбільш стабільних ознак, які дозволяють із достатньою впевненістю прогнозувати спортивні здібності до плавання, відносяться: тотальні й інші кістякові розмі-
© Нікольський А.Ю., 2010
ри тіла, рухливість у суглобах, фізична працездатність, гідродинамічні якості, силові показники, і психологічні риси особистості [2].
Важливим фактом є те, що більшість морфофунк-ціональних показників людини генетично детерміновані. Однак спадково передається не набір усталених і незмінних характеристик, а норма реакції - програма, закодована в генотипі, яка може реалізовуватися і змінюватися залежно від умов середовища. Проявляється вона у вигляді певних можливостей до форм реакції організму. Вона також лімітує їх. [6]
На даний момент в галузі навчання плаванню студентського контингенту накопився значний организаційно-методичний досвід. Але деякі питання врахування генетично обумовлених характеристик організму в процесі навчання плавання залишились поза дослідницькою увагою. Мається на увазі особливість вищої нервової діяльності людини, яка проявляється в несвідомому використання учнями в деяких плавальних ситуаціях, рухів, характерних для одного з видів плавання (кроль або брас).
Результати проведеного нами опитування спеціалістів з навчання плавання підтвердило наявність такої схильності. Ця, на нашу думку важлива, але залишена поза увагою науковців особливість, в свою чергу, має фізіологічну обумовленість і в процесі навчання плавання онтогенетично проявляється у формі природжених динамічних і кінематичних схильностей. В науковій літературі існує поняття успадковані автоматизми. Тобто такі автоматичні дії чи рухи, що передаються людині спадково. Вони, поряд з автоматизмами, набутими людиною на протязі життя, складають комплекс автоматично діючих систем центральної нервової системи, які керують мимовільними рухами людини [7].
У літературі дослідниками (Васіл’єв В.С., 1988; Жу -кова Є.С. 1990; Мухіна Є.А., 1999; Іванченко Є .І. 2004) відзначається необхідність врахування різних показни-
ків, що характеризують схильність тих, яких навчають, до освоєння плавальних навичок. Однак нам вбачається необхідним виділити особливим пунктом серед них вроджену схильність до вживання учнем одного із двох видів плавальних координацій рухів ніг (поперемінний або одночасний поштовховий, що, в свою чергу, пов’язано із двома типами утворення рушійних сил у плаванні: коливальним хвилеподібним і поштовховим). Це знайшло своє відображення в складанні [3] і вдосконаленні нами 6 груп спеціальних підготовчих вправ на виявлення даних координаційних схильностей. Комплекси вправ можна умовно розподілити на такі групи: 1) Пірнання; 2) Спливання; 3) Пересування під водою; 4) Вільне плавання. Для виявлення ж координаційної схильності студенток на перших заняттях нами рекомендується використовувати наступні групи вправ: 5). Вільного пропливання заданої (6-13 м) дистанції; 6) Утримання на глибокому місці басейна за допомогою плавзасобів (пояс, жилет, поплавці) з виконанням утримуючих рухів кінцівками. Цю групу вправ можна виконувати і без використання плавзасобів, але лише після засвоєння тими, які навчаються, вправи „опорний гребок” (Погрєбной А.І., 1998) [5].
Зв’язок роботи із важливими науковими програмами або практичними завданнями. Тема дослідження входить до Тематичного плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Науковий напрям університету: „Теорія і технологія навчання та виховання в системі освіти”.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження є винайдення шляхів оптимі-зації процесу початкового навчання плавання студенток 18-20 років вищих навчальних закладів нефізкультур-ного профілю, на основі внесення корективів до диференціальної складової цього процесу з врахуванням спадково обумовленої координаційної схильності до плавальних рухів нижніми кінцівками, характерних одному зі спортивних способів плавання (брас чи кроль).
Завдання роботи:
1. Визначити чи існують і як виявляються в плавальних локомоціях безумовні рухові рефлекси, зареєстровані в людини, і чи мають місце у цих рухах риси, характерні для техніки рухів нижніх кінцівок при плаванні способами брас і кроль.
2. Скласти комплекс вправ, за допомогою яких можливе визначення цих координаційних проявів у водному середовищі, на етапі початкового навчання плавання студенток.
3. Вивчити чи існує зв’язок антропометричних показників студенток 18-20 років зі схильністю до плавальних локомоцій, характерних одному зі спортивних способів плавання (кроль або брас), а також визначити критерії, що характеризують таку схильність на початковому етапі навчання плаванню студенток на основі дослідження факторної структури комплексу антропометричних і фізіометричних показників.
Об 'єкт дослідження - навчальний процес фізичного виховання студенток першого курсу.
Предмет дослідження - методика навчання плаванню студенток.
Методи дослідження:
1. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури.
2. Експертне опитування.
3. Педагогічне спостереження.
4. Інструментальні методи (антропометрія, спірометрія).
5. Методи статистики.
Результати дослідження.
З метою виявлення типу плавальних локомоцій нижніх кінцівок проводилося дослідження за допомогою метода педагогічного спостереження під час виконання студентками запропонованої нами групи вправ (№ 6). Рухи, продемонстровані студентками були прийняті за критерій оцінювання спадково обумовленої схильності до одного з видів локомоторних дій нижніми кінцівками в плаванні. Координаційна схильність в роботі нижніх кінцівок визначалася за оціночною табл. 1.
За цим, студенток, в яких були виявлені локомоції, описані в колонках 1 та 2, було умовно об’єднано в групу „кроль”. Відповідно, студенток з колонок 3 і 4 - в групу „кроль поштовховий”. А студенток з 5 і 6 колонок таблиці - в групу „брас”.
Проведене педагогічне спостереження виявило наступні результати (табл. 2). При загальному обсязі сукупності (п = 58), до групи „кроль” було віднесено 41 особу, що складає 71%, до групи „брас”, відповідно, 13 осіб - 22% студенток. До групи „кроль поштовховий” увійшли 4 особи (7%).
Ці дані, по-перше, свідчать про наявність у студенток, які не вміють плавати індивідуальної схильності до рухів, характерних одному зі способів плавання. Подруге, отримані результати можуть скерувати подальший дослідницький пошук до більш глибокого вивчення даного явища як в галузі спортивної фізіології, так і в галузі методики фізичного виховання. Такий висновок ґрунтується на проведених раніше дослідженнях [Левіна А. С., 1968], які свідчать про те, що для нижніх кінцівок людини найбільш елементарною є перехресна координація рухів, що лежить в основі рефлексу ходіння. Вона являється автоматичною і не потребує навчання. Що і було продемонстровано 78 % відсотками студенток в нашому дослідженні. Вони виконували, потрапивши до водного середовища, почергові рухи нижніми кінцівками, що, в свою чергу, характеризується, як перехресна (автоматична) координація, досліджувана групою вчених (Козлов А. І., 1964; Виноградова Л. Г., 1967; Левіна А. С., 1968) [7]. Така координація питань не викликає. Вона є звичайною. Стосовно ж 22% студенток, які продемонстрували одночасну, симетричну координацію існує низка невирішених питань. Деякі з них доведеться вирішувати в подальших дослідженнях, оскільки при вивченні джерел літератури нами було знайдено лише декілька публікацій присвячених цій актуальній темі і жодної серйозної наукової роботи.
Нас на даному етапі цікавило питання взаємозв’язків виявленої координаційної схильності з антропометричними показниками студенток, тобто, - чи має вона якесь морфологічне, спадково обумовлене вираження, доступне для визначення педагогом (тренером, викладачем), без залучення запропонованих нами, спеціальних плавальних вправ (див. групу вправ №1-6). Що, в свою чергу, могло б полегшити процес формування груп при початковому навчанні плавання і оптимізувати диференціальну складову навчально-виховного проце-
Таблиця 1
Оціночна таблиця координаційної схильності в роботі нижніх кінцівок
Коефіцієнт (оцінка) 1 2 3 4 5 6
Тип координації рухів (при виконанні робочої фази кінцівкою) Поперемінні Поперемінні Поперемінні Поперемінні Одночасні Одночасні
Тип рухів, що створюють утримуючу силу Коливальні, хвилеподібні (характерні для кроля) Коливальні, або хвилеподібні (широкі, повільні) Крокоподібні (з фазою відведення однієї з кінцівок назад в підготовчій фазі руху) Поштовхові Хвилеподібні (з одночасним згинанням колін в підготовчому русі), або одночасні рухи іншого типу (крім поштовхо-вого) Поштовхові
Просторова симетричність виконання рухів Симетричні (за формою робочого руху) Симетричні (за формою робочого руху) Симетричні (за формою робочого руху) Асиметричні, або симетричні Асиметричні, або симетричні Симетричні, або асиметричні
Таблиця 2
Результати виявлення локомоцій нижніх кінцівок
Група
„кроль” „кроль поштовховий” „брас”
Кількість осіб % Кількість осіб % Кількість осіб %
41 71 4 7 13 22
су в плаванні завдяки врахуванню даної схильності на початкових етапах при виборі першочергового способу навчання. Для вирішення даного питання нами було проведено низку антропо-фізіометричних вимірювань з використанням відомих інструментальних методів, які включали: визначення загального зросту та ваги, спірометрії, вимірювання 10 антропометричних точок (верхівкова, яремна, плечова, ліктьова, зап’ясткова, пальцева, кульшова, лобкова, колінна та гомілкова), вимірювання рухомості гомілкостопного суглоба відносно до горизонтальної вісі, вимірювання рухомості гомілкостопного суглоба відносно до вертикальної вісі, визначення довжини стопи. Також було визначено індекс Кетлє і відсоткове співвідношення біоланок (довжина передпліччя, стегна, тощо) з довжиною тулуба. За цим, використовуючи методи статистики, нами було визначено коефіцієнт кореляції (г) між досліджуваним координаційним компонентом (х) і винайденими антропо-фізіометричними показниками студенток (у).
Отримані результати було ранжовано і визначено процентну складову величин кореляції.
Проведене дослідження не виявило високих кореляцій між координаційною схильністю (КС) і антропометричними показниками студенток. Невисоким також є
відсоток (24%) середньої кореляції. Такий розподіл результатів може свідчити про відсутність взаємозв’язку антропометричних і інших досліджуваних показників на КС до плавальних рухів нижніми кінцівками у водному середовищі. Однак, розглядаючи більш детально результати проведеного нами дослідження, серед інших показників, слід відзначити середню кореляцію між КС і довжиною стегна (гху=0,40) і незначне збільшення показника кореляції (гху=0,43) між КС і відсотковим відношенням довжини стегна до довжини тулуба. Це може свідчити, що в деяких випадках схильність до виконання рухів із стилю плавання «брас», тобто нижніми кінцівками залежить від меншої довжини стегна, а більша довжина стегна іноді є ознакою поперемінних (кролепо-дібних) рухових автоматизмівів, обумовлених нервовою системою. Причому, зростаючий коефіцієнт кореляції при переведенні показника довжини стегна у відсоткові співвідношення до загальної довжини тулуба, може свідчити про вагомість саме пропорційної складової довжини стегна до зросту. Однак, зважаючи на невисокий коефіцієнт кореляції, ці показники не можуть стати ані візуальними, ні, навіть, антропометричними маркерами виявленої нами координаційної схильності.
Процентна складова величин кореляції
Таблиця 3
Ступінь кореляції з відповідним діапазоном гху Кількість результатів Відсоток
Висока (0,7-1,0) 0 0%
Середня (0,3-0,69) 9 24%
Низька (0-0,29) 28 76%
Висновки:
1. Проведене дослідження свідчить про наявність у студенток, які не вміють плавати індивідуальної схильності до виконання нижніми кінцівками рухів, характерних одному зі спортивних способів плавання (брас або кроль). Ця особливість онтогенетично проявляється у формі природжених динамічних і кінематичних схильностей і пов’язана з двома типами утворення рушійних сил у плаванні: коливальним і поштовховим.
2. Досліджувана ж нами координаційна особливість моторики нижніх кінцівок, яка проявляється у людини автоматично при потраплянні до водного середовища є автономною характеристикою нервово-м’язового апарату і не має ярко виражених антропометричних маркерів, про що також може свідчити невисокий коефіцієнт кореляції між компонентами, які вивчались.
3. Отримані результати повною мірою підтверджують прояв загально-наукового принципу «найменшої взаємодії», відповідно до якого в незвичайних серед-овищних умовах зв’язок між уродженими антропометричними параметрами й придбаними в процесі індивідуального життя навиками людини проявляється високим ступенем зв'язку лише в стресових реакціях, а у звичайному житті кожен працює автономно.
Література
1. Баламутова Н.М. Исследование связи показателей физического развития и физической подготовленности студенток с исходным уровнем умения плавать. / Н.М. Баламутова, Н.Ф. Кожух, Л.В. Шейко, И.П. Олейников. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб.наук.пр. за ред. С.Єрмакова. - Харків, 2008. - №3. - С. 12-15.
2. Булгакова Н. Ж. Отбор и подготовка юных пловцов / Н. Ж. Булгакова. - М. : Физкультура и спорт, 1978. - 152 с. : ил.
3. Васильев В.С. Каким быть разделу «плавание». / В.С. Васильев. // Физическая культура в школе. - 1988. - №11. - С. 33-36. 54.
4. Мухина Е.А. Обучение плаванию детей 7-10 лет на основе предрасположенности к овладению плавательными навыками: авто-реф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Е.А. Мухина. / Моск. гос. акад. физ. культ. - Малаховка, 1999. - 24 с.
5. Погребной А.И. Перспективы использования достижений биомеханики и психологии в практике обучения плаванию. / А.И. Погребной. Тезисы докладов международного конгресса «человек в мире спорта: новые идеи, технологии, перспективы». Т.1 - М.: «Физкультура, образование и наука», 1998. - С. 64-65.
6. Словарь физиологических терминов / [отв.ред. О.Г. Газенко]. - М. : Наука, 1987. - 448 с.
7. Фарфель В. С. Управление движениями в спорте / В.С. Фарфель. -М. : Физкультура и спорт, 1975. - 208с.
Надійшла до редакції 29.01.2010р.
ivanna1@voliacable.com