CC BY
121Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.191-197.
УДК 811.112.2'373.7
Н1МЕЦЬК1 ФРАЗЕОЛОГ1ЗМИ З КОМ1ЧНОЮ КОНОТАЩеЮ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗОВН1ШНОСТ1 ЛЮДИНИ
Шандрук Т. Ф.
1нститут мовознавства ш. О. О. Потебш, м. Кшв
Стаття присвячена вивченню шмецьких фразеологiзмiв з ко]шчною конотащею на позначення зовшшност людини. Автор здiйснив аналiз фразеолопчинх одиниць, дослiдив !х культурно-нацiональну семантику шляхом виявлення характеру взаемодп мовних i культурологiчних чинникiв у семантичиш структурi цих фразеолопз]шв, що допомагае краще зрозумiти нацiональний характер та гумор шмецького народу.
Ключовi слова: шмецьи фразеолопзми, комiчна конотащя, нацюнально-культурнi особливоси, зовнiшнiсть людини.
Постановка проблеми. Кожен етнос бачить { сприймае св1т з1 свое! специф1чно! точки зору, у сво!й власнш неповторнш проекци, особливють яко! вщтворюеться в мов1, утворюючи нацюнальну мовну картину св1ту, шд якою в сучаснш мовознавчш наущ розум1ють вираження засобами певно! мови св1тов1дчуття та св1торозумшня етносу, вербал1зовану штерпретащю етносощумом навколишнього св1ту { себе самого в цьому свт.
Фразеолопчш одинищ як засоби вторинно! номшаци е елементами мовно! картини св1ту, у межах яко! створюють власну фразеолопчну картину св1ту, основними ознаками яко! е пейоратившсть { антропоцентричшсть [7, с. 139].
У фразеолопчнш картиш св1ту кожно! нацюнально1 мови вид1ляються як загальнолюдсью, так { щюетшчш цшнюш концепти, що обумовлено онтолопчними факторами, з одного боку, та культурними традищями народу, з шшого. Св1т е единим для вс1х народ1в, але досвщ його тзнання е р1зним, життя кожного народу протшае в певних природних умовах, в певному сощальному мшроктмап, у кожного народу е сво! традици та норми поведшки [11, с. 26].
Кожна мова мае також сво! специф1чш способи творення ком1чного, ям складають один 1з суттевих аспекпв характеристики нащонально! мови. Особливо важливою у створенш ком1чного ефекту е закладена у фразеолопзмах лшгвокрашознавча шформащя, адже ком1чне завжди нащонально забарвлене, мае нацюнально-неповторну форму, а його своерщшсть юторично змшна та яскраво вщображаеться в мовнш система
Все, що сприймаеться суспшьством як культурно значиме 1 лшгвютично стшке, неодмшно шдлягае висм1юванню, оскшьки з одного боку, типовють { стшкють одинищ забезпечують здатнють до висм1ювання (те, що висм1юеться, повинно легко вшзнаватися), з шшого боку, типовють { стшкють одинищ провокують потребу у
висмдаванш (людська свщомють потребуе регулярно! трансформаци всього, що зупинилось у розвитку) [10, с. 455].
Фразеолопзми - це вщображення народно! муцростi, багато з них функщонують у мовi десятки i сотнi лiт, оскiльки народ любить влучш образнi вислови, за допомогою яких можна передати i веселий жарт, i злу насмiшку. Без дослщження цього фразеологiчного складу мови неможливо створити повне уявлення про культурно-нащональний менталтот, про «дух народу».
Мета статп - дослщити та описати нiмецькi фразеологiзми з комiчною конотацiею на позначення зовшшносп людини в аспектi лiнгвокра!нознавства.
Особливий прошарок серед нiмецьких фразеологiзмiв з комiчною конотацiею становлять фразеологiчнi одинищ, якi описують зовнiшнiсть людини. Нащональний образ зовшшност як феномен народно! культури вiдiграе важливу роль у процес спiлкування. Цей феномен - складне концептуальне явище, що формуеться за зовнiшнiми, фiзичними та штелектуальними ознаками, до яких долучаемо певний знаковий змют [3, с. 54].
Нащональний образ зовшшносп - це сукупшсть уявлень i асоцiацiй, що склалися юторично i тому е достатньо стшкими. Вони вiдображають шзнавальний, соцiальний i культурний досвiд народу, включають також емоцiйний, прагматичний та естетичний аспекти його сприйняття та ощнки.
Кожний народ використовуе сво! мiсцевi, специфiчнi реали для створення образно! основи фразеологiзмiв. Образи беруться з повсякденно! дiйсностi певного народу, а значення фразеологiчних одиниць i !х конотацi! розвиваються в даному мовному колективi на основi усталених традицiй [8, с. 12].
Нащонально-культурна своерiднiсть фразеологiзмiв не завжди проявляеться достатньо яскраво, тому, до далеких, здавалось би, вщ нащонально! специфши фразеологiзмiв потрiбно вiдноситись з належною уважнiстю, так як фразеолопчний фон, зазвичай, тiсно пов'язаний з сукупшстю усiх цiнностей духовно! культури суспшьства [2, с. 100].
Розглянемо шмецью фразеологiзми з комiчною конотащею, якi використовуються для оцiнки тих чи шших особливостей зовнiшностi людини. Ц фразеологiзми iнколи схож на прiзвиська, не тiльки жартiвливi, але й образливь В образнiй основi цих фразеологiзмiв розкриваються особливостi життя i побуту нiмцiв.
ВРОДА / ПОТВОРН1СТЬ
Зовнiшнiй вигляд людини пов'язаний iз сприйняттям таких понять, як «врода» (краса, привабливiсть) i «неврода» (потворнiсть, миршавiсть, бридкiсть).
Про красиву людину нiмцi жартiвливо кажуть: «Die Perle in der Krone sein» -красуватися, бути поманим, вирiзнятися; про вродливу дiвчину - «Ein netter (niedlicher, reieznder...) Käfer» - «гарненька дiвчина», а «Blondes Gift» - про спокусливу блондинку.
Про звичайну зовшшшсть зауважують: «Gesunde (gerade) Glieder haben» - «не бути потворою». Невродливого юнака чи чоловша жартiвливо змальовують: «Er ist nicht gerade Adonis» - «вш не красень», а про негарну дiвчину чи жшку iронiчно пiдкреслюють «Die Grazien haben nicht an seiner Wiege gestanden» - «вона не
красуня». <Hinten Lyzeum, vorne Museum» - iронiею зауважують про старшого вшу жшку, яка через одяг, зачюку i тому подiбне намагаеться виглядати молодшою. «Lyzeum»- так ранiше в Н1меччиш називалась вища школа для дiвчат.
ВИСОКИЙ / ХУДИЙ / ТОВСТИЙ
Про надмiрну худорлявiсть та високий зрют людини говорять «Eine lange (duerre) Hopfenstange / Bohnenstange» - «сухий (довгий) як жердина або тичка для квасолЬ». Слова lang (довгий) и duerr (сухий) тдсилюють образнють всього фразеолопзму, вказуючи, що хтось надмiрно витягнутий чи худий. Кажуть про високих людей також: «Er kann aus der Dachrinne trinken» - «вш такий високий, що може пити з ринви», «Langes Register» - фразеолопзм е жар^вливим перенесенням довжини реестращйних записiв на зрiст людини; «Langes Leiden» - про високу, але не мщно! статури людину. Припускають, що походження виразу мае вщношення до зображення страждального Христа на хрест з перспективно витягнутими руками та ногами.
Худу людину називають жар^вливо «Schmales Handtuch» - «вузьким рушником». € також у шмецью мовi фразеологiзми, якi жартiвливо описують людей надзвичайно виснажених, блiдих: «Eine wandelnde Leiche» - «живий труп». «Eine wandelndes Gerippe» - «живий скелет, мощЬ>; «J-d sieht aus wie ein wandelndes Gespenst» - «блщий, як привид».
Про людину, яка швидко, несподiвано розтовстiла, говорять: «Aus der Form gehen»- «розтовс^ти, втратити форму»; «Aus sämtlicher Knopflöcher platzen» -«трщати вщ жиру»; «Gut durch den Winter kommen» - «вщгодуватись за зиму». Про товстих людей кажуть також з iронiею «Eine massige Erscheinung» - «товстун, товстуля», або «Fett schwimmt oben», тобто, товстим людям не потрiбно боятись потонути через !х жир.
ВЕЛИКИЙ / МАЛИЙ
Сильних людей порiвнюють iз шафою «Ein zweibeiniger Kleiderschrank» -«широкоплеча i висока людина, хлоп'яга» або говорять «Von lauter Kraft kaum gehen können» - бути дуже мускулистим. Про малих людей не без насмшки говорять: «Kaum drei Kaese hoch». Слово «Der Kaese» вжито у значенш «головка сиру» (der Kaselaib). «J-d kann man auf den Kopf spucken» - хтось набагато вищий за когось», «Ein abgebrochener Riese» - «Людина, яка впадае в очi через надзвичайно малий рют», також так називають високу, але згорблену людину.
ОДЯГНЕНИЙ / РОЗДЯГНЕНИЙ
Шанують шмщ чистих, охайних в одязi, не любить брудних, неохайних, тому багато нiмецьких фразеологiзмiв присвячено саме одягу або його вщсутносп. З iронiею говорять шмщ про важливу роль одягу: «Man sieht uns nicht in den Magen, aber auf den Kragen» - «по одежi зустрiчають». Жар^вливо тдкреслюють святковють одягу: «Sich in Gala werfen» - «при нарядитися», «In großer Uniform» -«y повному парадi, при всiх регалiях»; «Geschniegelt und gebügelt / gestriegelt» -«бездоганно одягнений», «Gestiefelt und gespornt» - «y всьому парад^ у повнiй бойовi готовностi, готовий у дорогу», «Wie Graf Koks (von der Gasanstalt)» - «бути надмiрно святково одягненим». Це iм'я походить вiд розмовного позначенням «Koks» - твердий, круглий чоловiчий капелюх. Вираз бере початок вiд назв
службовщв державних гасових заводiв, як носили так капелюхи i збирали борги за неоплачеш рахунки.
Про невiдповiдно одягнену людину жaртiвливо зауважують: «J-d. ist der reinste Kleiderständer» - «хто-небудь одягнув на себе весь свiй гардероб» або з iронieю говорять: «Sich auf jung herausputzten» - «одягатися не за вшом, молодитися». Жарпвливо або iз сарказмом коментують молодшi - старшу, не за вшом одягнену жiнку: «Hasch mich, ich bin der Frühling». Не залишаються без уваги у шмщв також неохайшсть в одязi чи аксесуарах. «Die Hosen auf halbmast tragen" - "носити зaкороткi, замат, приспущенi штани». Цей фрaзеологiзм е жaртiвливим перефразуванням вислову «die Flage auf halbmast setzen». «Hochwasser haben» - так кажуть про чоловiкa, у якого коротко тд^нуп штани. В основу цього фразеолопзму покладена ситуащя, якщо потрiбно перейти в брщ, то високо пiдкочують штанини. Коли у жшки просвiчуеться сукня, жар^вливо говорять: «J-m steht im Freien», a виглядае нижня спiдниця - «Es blitzt», якщо у когось брудш окуляри, то зауважують: «Auf der Brille kann man Torf stechen».
Людей повнютю роздягнених нiмцi жартома описують так: «Barfuß bis an den Hals», «Wie Gott jmdn. Geschaffen»; «Die nackten Tatsachen» - «зовсiм роздягнений, голий». Про роздягнену жшку жaртiвливо кажуть: «Im Evakostüm», «Nur mit ihrer Unschuld bekleidet» - «в костюмi Сви, в чому мати народила». «Oben ohne» - «з неприкритим бюстом».
Неординарно нiмцi висловлюються про жшок, у яких яскравий або нaдмiрний мaкiяж: «In den Tuschkasten gefallen sein», «In voller Kriegsbemalung» - цей вираз бере початок iз звичаю первiсних людей перед вшськовими дiями розмальовувати обличчя та тшо.
МОЛОДИЙ / СТАРИЙ
На зовшшнш вигляд людини впливае також вш, i це не залишилось поза увагою нiмецького народу. Про молодь жар^вливо говорять: «Junges Gemuese», про старшу дiвчину - «Ein spätes Mädchen sein», про старшу жшку, яка будь-якою цшою намагаеться зберегти молодють - «Das gefahrliche Alter».
«Aus dem Schneider sein» - так зауважують переважно про тих, кому вже минуло тридцять роюв. Ви^в походить iз гри в карти «Скат», де 30 або 31 пункт означав, що хтось ставав Schneider, тобто програвав. Профеая кравець (Schneider) була рашше малоперспективною, тому цю назву стали використовувати у картах, для позначення тих хто програвав. Людей старшого вшу називають: «Älteren Datums sein» або ««Altes Register», якщо хтось прожив багато роюв (н-д: 90 роюв), зауважують: «Es auf 90 (Jahre)bringen». Про людей, яких роки не змшюють, додають: «Wir bleiben die alten».
Зовшшнш вигляд людини найкраще описувати через характеристику И частин тша. Серед сомaтизмiв найбшьш часто натрапляемо на опис голови, волосся, обличчя. Про людину iз лисиною говорять: «Bubikopf mit Spielwiese», ««Jmdm. Wächst das Knie durch die Haare», ««Jmdm. bekommt eine Glatze», «<J-d hat einen Mond», «<J-d hat schon einen mächtigen Mondschein», «Er kann sich mit dem Schwamm frisieren».
Про сиве волосся кажуть: «Der graue Esel fährt (guckt) heraus» - «сивина пробиваеться в волоси, уже сивина в бородЬ>. Сатирично зауважують про старшу
жiнку, яка завдяки елегантно укладеному, та бшо пофарбованому волоссю iз спини виглядае молодшою i привабливiшою: «Von hinten Blöndine, von vorne Ruine». Чоловша з вусами характеризують «J-d. hat das Eichhörchen geschnupft» - «y кого-небудь пухнастi вуса».
Про штучну щелепу людини нiмцi кажуть: «J-d. hat Dritte Zähne» - «штучш зуби». Якщо у когось велика щетина, зауважують: «Am Apparat verlangt werden». Цей фразеолопзм походить вщ виразу «Am Telefonapparat verlangt werden», в якому змшено слово Telefonapparat на Rasierapparat. Руку шмщ жар^вливо називають: «Die fünfzinkige Gabel» - «п'ялрня», а про людину з великими стопами кажуть: «Auf großem Fuß leben», а про жшку з пишним бюстом говорять: «Holz vor der Huette / Tuer / bei der Herberge haben», порiвнюючи такий бюст з великими запасами дров, яю у селах складають одразу б^ стш будинюв. «Wo der Rücken seinen anständigen/ehrlichen Namen verliert/-der verlängerte Rücken» aбо «J-s vier Buchstaben» - щ вирази е жартiвливим позначенням ягщнищ.
З гумором говорять шмщ i про деякi людськi вади: «Einen Knick im Auge/in der Linse / in der Optik haben» - «бути косооким, косити», «In Rate sprechen» -«за!катись».
Цшавими е шмецью фразеологiчнi звороти, яю позначають мiмiку людини. «In der Schmollecke zurückziehen / In der Schmollecke sitzen» - «надути губи, закопилити губу». «Eine Schippe (ein Schippchen) machen» - «зробити плаксиву гримасу». З iронiею описують заспаний вигляд людини - «Die Auge voll Bett haben». Також iронiчно висловлюються шмщ про надмiрно поважний, офщшний вираз обличчя: «Eine Amtsmiene aufstecken /aufsetzen / Gesicht aufsetzen(aufstecken)». Коли ж вираз обличчя людини стае незворушним, ошелешеним чи навт тупим, то таке обличчя порiвнюють: «Wie Piksieben». Die Piksieben - це карта у ipi з дуже малою вартютю, хто цю карту отримуе, не мае чому веселитись.
Неординарними е фразеолопчш звороти на позначення загального зовшшнього вигляду людини: «Ein Schauspiel /Bild für die Götter sein» - дивний зовшшнш вигляд. Коли ж зовшшшсть у людини така, наче вона тшьки що при!хала з села, зазначають: «Landpomeranzig aussehen». Дещо з сарказмом говорять про того, хто в певнш ситуаци прибирае дуже поважну позу: «Sich in Positur setzen / werfen /stellen». Загалом про таких людей з iронiею кажуть: «Du siehst ja schön aus!» - «на кого ти схожий!»
€ також у шмецькш мовi таю фразеолопчш одинищ з комiчною конотащею, яю характеризують i зовнiшнiсть людини, i !! внутрiшнiй свiт: «Ein Bündel elend», «Wie ein Häufchen Unglück» - «мати нещасний вигляд», «Leise weinend» - «похнюпити голову, бути наче побитим», «Dastehen wie eine geknickte Lilie» - «поникнути, як надломлена лшя». Цi фразеолопчш одинищ асощюються з людьми, у яких похмурий, нещасний зовнiшнiй вигляд, i цей зовнiшнiй вигляд е проявом такого ж внутрiшнього стану. Шмецький фразеологiзм «Frecher Spatz» також характеризуе одночасно i зовнiшнiй вигляд i внутрiшнi риси - маленька, але задиркувата, смiлива i дотепна дiвчина (як спритний горобець). Про дуже простий i скромний вигляд людини жар^вливо кажуть: «Das Bild der Unschuld» - «втшення безневинностЬ» та iронiчно: «Heilige Eifalt» - «свята простота», «Einfalt vom Lande» - «простак,
простачка». Також цими фразеолопзмами можуть позначати i простий, невибагливий характер людини.
Пщсумовуючи сказане вище, робимо висновок, що фрaзеологiчнi одиницi шмецько! мови мютять у сво!й семaнтицi нащонально-культурний компонент або синхронно, з позицп сучасно! мовно! свiдомостi, або нащонально - культурний компонент обумовлюеться нащональною культурою минулого.
Анaлiз семантики шмецьких фрaзеологiзмiв з комiчною конотaцiею свщчить про надзвичайну рiзномaнiтнiсть aсоцiaцiй i паралелей, якi виникають у шмщв при описi зовнiшнього вигляду людини. Формування уявлень про зовнiшнiсть людини вщбуваеться пiд впливом реaлiй навколишнього свггу, характерних для !х територп i культури. Не можна точно визначити, як саме частини людсько! зовнiшностi, що е у склaдi фрaзеологiзмiв, зустрiчaються нaйчaстiше. Однаково представлеш загальний зовнiшнiй вигляд (краса, статура, 3picm, ттобудова та ш.) i окремi соматизми (голова, руки, ноги тощо).
Нiмецькi фрaзеологiзми з комiчною конотaцiею характеризують як позитивнi, так i негaтивнi ознаки зовнiшностi, але бшьше все ж таки негативних. Проте бiльшa частина фрaзеологiзмiв iз негативним значенням звучить з легкою iронiею, позначена народним гумором, що свщчить про незлобливiсть i толерантшсть нiмцiв.
Сама ж людина крiзь призму фрaзеологiзмiв е частиною велико! i рiзномaнiтноl образно! картини свггу, створено! нiмецьким народом.
Список л^ератури
1. Бинович Л. Э. Немецко-русский фразеологический словарь / Л. Э. Бинович, Н. Н. Гришин.
- М.: Русский язык, 1975. - 226 с.
2. Верещагин Е. М. Семантизация культурного компонента языковых единиц в учебных лексикографических словарях / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров // Проблемы учебной лексикографии и обучения лексике. - М., 1978. - С. 98-106.
3. Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц / В. В. Виноградов. - М.: Наука, 1986. - 243 с.
4. Гаврись В. I. Шмецько-укра!нський фразеолопчний словник: В 2-х т. / В. I. Гаврись, О. П. Пророченко. - К., 1981.
5. Duden. Redewendungen und sprichwoertliche Redensarten / Duden. - Band 11, 1992. - 864 s.
6. Duden. Redewendungen. Wörterbuch der deutschen Idiomatik 3., überarbeitete und aktualisierte Auflage. Band 11. Dudenverlag.Mannheim-Leipzig-Wien Zürich, 2008. -959 s.
7. Д'якова Т. О. Фразеолопчна картина свпу як складова мовно! картини свпу / Т. О. Д'якова // Лшгвютика. - Луганськ: Альма-матер, 2005. - Вип. 1 (4). - С. 136-143.
8. Мальцева Д. Г. Страноведение через фразеологизмы: [пособие по немецкому языку] / Д. Г. Мальцева. - М.: Высшая школа, 1991. - 173 с.
9. Осовецька Л. С. Фразеолопчний словник шмецько! мови / Л. С. Осовецька, К. М. Сшьвестрова.
- К.: Радянська школа, 1964. - 715 с.
10. Слышкин Г. Г. Лингвокультурный концеп «страшное» в смеховой картине мира / Г. Г. Слышкин // Логический анализ языка. Языковые механизмы языка. - М.: Индрик, 2007.
11. Хайруллина Р. Х. Фразеологическая картина мира: от мировидения к миропониманию / Р. Х. Хайруллина. - Уфа: Изд-во БГПУ, 2001. - 285 с.
Шандрук Т. Ф. Немецкие фразеологизмы с комической коннотацией, обозначающие внешность человека // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». -2011. - Т. 24 (63). - № 4. Часть 2. - С.191-197.
Статья посвящена изучению немецких фразеологизмов с комической коннотацией, которые обозначают внешность человека. Автор проанализировал фразеологические единицы, исследовал их культурно-национальную семантику, определил характер взаимодействия языковых и культурологических факторов в семантической структуре этих фразеологизмов, что дает возможность лучше понять национальный характер и юмор немецкого народа.
Ключевые слова: немецкие фразеологизмы, комическая коннотация, национально-культурные особенности, внешность человека.
Shandruk T. F. German phraseological units with comical connotation to describe person's appearance // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V. 24 (63). - № 4. Part 2. - P.191-197.
The article deals with the studying of German phraseological units with comical connotation to describe person's appearance.The author of the article analized phraseological units and researched their cultural and national semantics by investigation of language and cultural aspects at the semantic sphere and their interaction. Such scientific research helps to understand the national specification and humor of the German better.
Key words: German phraseological units, comical connotation, national and cultural specifications, person's appearance.
Поступила до редакцп 12.09.2011 р.
