CC BY
16
УДК 811.161.2(07)
У. I. МИХАЙЛИШИН
ЗБАГАЧЕННЯ Н1МЕЦЬКОГО Д1АЛОГ1ЧНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В КОСМОГОН1ЧНИМИ ФРАЗЕОЛОГ1ЗМАМИ
Подано коротю теоретичн eidoMocmi про дiалогiчне мовлення, створення i функ^онування космоготчних фразеологiчних одиниць, що концептуалiзують опозицж «верх — низ», про ix значення i використання. Складено словник названих фразеологiзмiв для засвоення студентами i схарактеризовано методику ix вивчення на теоретичному i практичному рiвняx. Запропоновано трирiвневу систему комуткативних вправ для збагачення дiалогiчного мовлення до^джуваними фразеологiзмами.
Ключовi слова: дiалогiчне мовлення, фразеологiчнi одинищ, що концептуалiзують космоготчну картину свту, методи навчання, система комуткативних вправ.
У. И. МИХАЙЛИШИН
ОБОГАЩЕНИЕ ДИАЛОГИЧЕСКОЙ РЕЧИ СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ
УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ НЕМЕЦКИМИ КОСМОГОНИЧЕСКИМИ
ФРАЗЕОЛОГИЗМАМИ
Раскрыты краткие теоретические сведения о диалогической речи, образовании и функционировании космогонических фразеологических единиц, которые концептуализируют оппозицию «верх — низ», об их значении и употреблении. Составлен словарь названных фразеологизмов для усвоения студентами и охарактеризирована методика их изучения на теоретическом и практическом уровнях. Предложена трёхуровневая система коммуникативных упражнений для обогащения диалогической речи исследуемыми фразеологизмами.
Ключевые слова: диалогическая речь, фразеологические единицы, которые концептуализируют космогоническую картину мира, методы обучения, система коммуникативных упражнений.
U. I. MYKNAILYSNYN
ENRICHING DIALOGUE SPEECH OF STUDENTS OF HIGHER EDUCATIONAL ESABLISHMENTS WITH COSMOGONIC PHRASEOLOGICAL
The article develops brief theoretical principles on dialogue speech, creating and functioning of cosmogonic phraseological units that conceptualize the opposition «top-bottom». The problem of meaning and usage of the concept within a cosmogonic phraseological unit is discussed. A glossary of the aforementioned phraseological units is compiled for the usage on theoretical and practical levels. A three-level system of communicative exercises for enriching the dialogue speech is introduced.
Keywords: dialogue speech, phraseological units conceptualizing a cosmogonic world view, methods of teaching, system of communicative exercises.
Проблема фразеологп i методики ii навчання до^джувалася лшгвютами (В. В. Виноградов, М. М. Шанський, В. I. Гаврись, О. П. Проротченко, М. В. Гамзюк, шшими), психологами (В. О. Артемов, А. П. Загорський, И. А. Зимняя, А. А. Леонтьев та ш.), лшгводидактами (£. М. Розенбаум, I. Л. Бiм, В. А. Бухбшдер, £. I. Пасов, В. Д. Ужченко, шш^.
Але методичний аспект, точшше, збагачення шмецького дiалогiчного мовлення студенпв вищих навчальних закладш космогошчними фразеолопчними одиницями шмецько! мови, що концептуатзують опозищю «верх-низ», ще не був предметом наукового студшвання.
Вiдзначимо, що опрацюванню фразеологи шмецько! мови у вищих навчальних закладах придiляeться мало уваги; в результата студенти не можуть навести прикладiв нiмецьких фразеологiчних одиниць, знайти фразеолопзми в речениях чи текстах, ввести фразеолопзми в речення, не розумiють значення запропонованих викладачем сталих зворотiв тощо. Звiдси й випливае актуальнiсть дослiдження, яка зумовлена важливою потребою в умовах вироблення дружнiх стосунк1в з народами европейських кра!н, пiдвищувати ефективнiсть навчально-виховного процесу на заняттях шмецько! мови, використовувати мiжпредметнi зв'язки та вагомi засоби педагогiчного впливу на особиспсть студента, запропонувати шляхи збагачення i вдосконалення дiалогiчного мовлення нiмецькими фразеолопзмами, що концептуалiзують опозицiю «верх - низ».
Мета статп полягае у виробленш методики збагачення дiалогiчного мовлення студенпв космогонiчними фразеологiчними одиницями шмецько! мови, що концептуалiзують опозицiю «верх-низ».
Для досягнення поставлено! мети потрiбно розв'язати такi завдання:
- з'ясувати теоретичш основи дiалогiчного мовлення тд час вивчення фразеологи;
- запропонувати словничок фразеологiчних одиниць, що концептуалiзують опозицiю «верх - низ»;
- представити методику засвоення знань i формування умiнь i навичок використання дослiджуваних фразеологiзмiв у мовленш студентiв.
Дiалогiчне мовлення (спшкування) - це процес мовленнево! взаемодп двох спiврозмовникiв, спрямований на досягнення комушкативно! мети. Одиницею дiалогiчного мовлення е дiалогiчна еднiсть, 11 складниками - дiалогiчнi реплiки, як1 наповнюються не тшьки словами, але й фразеолопчними одиницями.
Дiалогiчне мовлення виконуе так1 комунiкативнi функци:
1) запит для одержання шформацп - ввдповвдь (iнформацiя),
2) подання шформаци (повщомлення), пропозицп (прохання, наказ, порада тощо) -прийняття чи неприйняття шформаци;
3) обмiн думками, судженнями, враженнями;
4) взаемопереконання, обгрунтування сво!х поглядiв.
Кожна з названих функцiй мае сво! специфiчнi мовнi засоби, як е домiнантними у вiдповiдному тит i стилi дiалогу. Дiалогiчне спшкування розмовного стилю е найбшьше сприятливим для використання фразеологiзмiв, зокрема й тих, що концептуалiзують опозицiю «верх-низ».
Для студенпв-шмецьких фiлологiв пропонуемо дiбраний теоретичний матерiал, якого у пiдручниках немае.
Пара полярних протилежностей «верх — низ» е найважлившою, найпоширенiшою системою з уих символiчних дуалiстичних систем i найбiльш значенневою для переважно! кiлькостi культур. Свiт у рiзних мiфологiях зображуеться по вертикалi. Найчаспше ця опозицiя трактуеться як протиставлення неба й землi, вершини й корешв свiтового дерева. Д. Лакофф i М. Джонсон, наприклад, вказували, на «орiентовнi протиставлення, як1 походять вiд того, що наше тшо володiе певними властивостями i функцюнуе вiдповiдним чином у навколишньому фiзичному свт» [2, с. 396]. Особлива значущють вертикально! вiсi зумовлена будовою людини: саме !! тiло структуруе простiр, задае його вимiрювання (адже нередко i Всесвiт ототожнювався з тшом людини або надлюдсько! ютоти). Зокрема, людина, на вiдмiну вед бшьшосп iстот, мае вертикальне положення тiла, !! очi (основний орган сприйняття зовнiшнього свiту), розмiщенi у «фасаднш» частинi. Саме завдяки цим особливостям анатомiчно! будови, iндивiд «надае перевагу» вертикальнiй вiсi простору. Отже, проспр у свiдомостi iндивiда е не лише суб'ективованим, але й антропо-предметно-орiентованим. В. М. Топоров зазначае, що «колись, на початку створення, проспр був простягнутим, розкиданим усюди ^вень Творця в чистому вигляда)» [9, с. 242.]. Наступний крок -«ведокремлення неба вiд земл^ яке може збiгатися з першим актом, якщо врахувати першочергове ототожнення неба зi свiтовим океаном. Однак саме повторення акту перший раз в напрямку dниз, а другий раз - угору призвело до виокремлення трьох сфер - земно!, небесно! та тдземно! (перехiд ввд подвiйного подiлу до потрiйного), iз яких середня сфера - земля -
протистопъ водному CBiTOBi внизу й небесному - зверху» [4, с. 207]. Отже, виникае свого роду «трихометрична структурна схема космосу як результат подвшного протиставлення «верху» й «низу», а попм i диференцшовано1 характеристики нижнього свггу як мiсцеперебування мертвих i хтошчних демонiв i верхнього - як мюцеперебування богiв, а внаслiдок i «вибраних» людей пiсля смертi» [4, с. 207].
Антропо-предмето-орiентованiсть простору визначае певну точку вiдлiку тривимiрноl системи координат, якою може бути будь-яка локалiзацiя. Стосовно не! квалiфiкуеться розташування iншого об'екта або рух об'екта ввдл^, наприклад, «угору - вниз», <шворуч -праворуч» тощо. Так просторовi ушверсалп в багатьох мiфологiях пов'язуються з антиномiею «добре - погано» [5, с. 208].
Мiж мiфологiчним свiтосприйняттям та мовою, у тому чи^ нiмецькою, iснуе зв'язок, що виявляеться у вiдображеннi космогошчних арха!чних вiрувань та уявлень у фразеолопчних одиницях шмецько1 мови, яю концептуалiзують просторову орiентацiю, а саме, позначають протилежш просторовi вектори «верх» та «низ». Бшарна опозицiя «верх - низ», подiбно до шших просторових опозицiй, здатна виконувати функцш одного з класифiкаторiв, що дозволяють виражати менш наочнi парнi сшвввдношення: «добро - зло», «свое - чуже», «душа - тiло» тощо.
Мова вщображае уявлення про анатомiчну будову людини. Концепти внутрiшнього св^ локалiзуються в реально iснуючих просторах людського тша. Душа, серце, розум займають певне мюце у внутршньому свiтi людини, i ця позищя сприймаеться як норма, вiд яко! в окремих випадках можливi деяк вiдхилення, перемiщення по вертикальнiй вiсi вверх або вниз. Згiдно зi стародавнiми мiфологiчними вiруваннями людина зазвичай сама намагаеться контролювати стан свое! душi в тiлi, зокрема прагне до того, щоб душа знаходилася у верхнш частинi тiла, була спрямована вверх, до неба, а отже, до Бога (пор.: у сучаснш шмецькш мовi перемiщення серця, душi вниз, в п'ятки, розглядаеться як небажене вiдхилення вiд норми; душа, серце охоплеш страхом перемiщуються з мюця постшно1 локалiзацil (грудей) вниз, у нове мюце, яке !м не пiдходить). Посмертне перемщення душi можливе у двох напрямках: вверх (для праведно1 душi) i вниз (для ^шно1). Стосовно внутршнього свiту людини вертикальна вiсь «верх - низ» характеризуе проспр не тшьки всерединi тша людини, але й поза ним (так званий «мiфологiчний проспр») [4, с. 209].
У шмецьких фразеологiзмах просторовий вектор угору як позитивно заряджений передаеться компонентами: небо, зiрки, хмари, тднесення вверх, високо, вгору. Цi звороти характеризуються аксiологiчно-експресивною iнтегрованою семантикою, позначаючи в суперконцепта людина стан радосп, щастя, задоволення, удосконалення, суспiльний рют тощо.
У сучасному розмовному шмецькому мовленнi можна часто почути фразеолопзми, як1 передають вiдчуття людиною найвищо1 благодат! У далекому минулому назваш вирази розумiли не в переносному значенш, як сьогоднi, а цшком буквально. Вiрили в те, що юнуе декiлька небес, якi знаходяться одне над одним. 1з цього приводу у старогрецький фшософй пояснюеться будова небес, констатуеться, що вони «складаються iз семи нерухомих кришталевих сфер, до яких прикрiпленi зiрки i планети..., там же перебували справедливють, душi померлих, боги та ангели» [1, с. 127].
Небо уявлялося «верхшм свiтом», який «мав силу нагороджувати людину, йому вдаодилася роль об'екта релiгiйноl поваги, бо зверху сходять свiтло й життя» [1, с. 128].
Тема шлюбу небесних свiтил сонця й мюяця, яка здавна визнавалася всiма шдоевропейськими народами (в Нiмеччинi селяни, говорячи про сонце й мюяць, використовували вирази Frau Sonne, Herr Mond), простежуеться в багатьох легендах, казках, народних оповдах, у яких зiрки уявлялися диьми сонця й мюяця. Для язичник1в давнини зiрки були живими. Вони вважалися священними ютотами, як1 надiленi своею силою та волею, i впливають на земне життя. Люди вiрили, що в кожного на небi е своя зiрка: народжувався хтось - загорялася нова зiрка, помирав - падала на землю. Щ уявлення вщображено в багатьох фразеологiзмах нiмецькоl мови, e яких зiрка ототожнювалася з життям, щастям. Якщо комусь не щастило, коли людину супроводжували лише невдач^ то казали, що вона появилася на сви у недобрий час, у лиху годину, народилася тд нещасливою зiркою, що ввдповвдно й вiдображаеться в нiмецьких фразеолопзмах (див. словничок). Функцiонують у шмецькому
мовленнi фpaзеологiзми, як стосуються тих, хто терпеливо очiкye, що yспiх ще прийде; оскшьки астральна фpaзеологiя стала ще й мipилом творчого зростания людини, то y фразеолопчних одиницях виpaжaeться досягнення нею слави. Велично називають y тмцш талановитих i прославлених aктоpiв, споpтсменiв, нayковцiв, оск1льки 1'хню майстершсть i розум поpiвнюють iз блиском зipок, або, навпаки, вiдобpaжaють творче згасання людини.
Унiвеpсaльнi поияття небо/земля, верх/нпз мають високий стaтyс i нaбyвaють додаткових символiчно смислових ввдтшшв y випaдкy 1'х aсоцiaтивного поeднaння з образами мiфопоетичного простору, яш збеpiгaють позитивнy/негaтивнy мapковaнiсть пiд впливом на1'вно1' мовно1' картини свiтy.
Твipною основою для багатьох фpaзеологiчних одиниць e слова, семантика яких так чи шакше пов'язана з просторовою моделлю свiтy: нiм. Donner, Hexe, Drache, Alp, Werfolf.
Так, визнання за небом священного значення перетворило його на шструмент покарания, могутшм володарем якого e «старець «древень, а глава его серебряна, а ус златъ», ноги зaлiзнi, з палицею i каменем яхонтовим у руках» [У, с. 18], високий плечистий головань, борода золота, у правш рущ спис, у лiвiй - сагайдак зi стршами, вш 1'здить по небу в колюнищ, пускаючи вогиянi стpiли - його шмщ називали Donner. Згiдно з юторико-етимолопчним словником сучасно1' нiмецькоï мови шм. Donner - iм'я Бога грому Donares (Donar); лат. Tonare «грuмiтu», з яким yживaeться багато фpaзеологiзмiв. Параметри eucoKuü, eucoma пов'язаш у свiдомостi iндивiдyyмiв iз розвитком, найвищою мipою якостi, позитивною оцшкою. Просторовий вектор угору pепpезентye в шмецьких фpaзеологiзмaх модальне значення мри, ippеaльного, неможливого в дiйсностi, що мae apхетиповi пояснения (вiдpив ввд pеaльностi - землi).
Протилежним до верху e вектори внпз, донпзу, що породжують переважио фpaзеологiзми на позначення скрутного становища, краху, втрати авторитету, поваги, принижения. «Hижнiй свп», який знаходився пiд сеpеднiм, тобто пекло, ототожнювався iз посудиною, яка була символом зла й нечисто1' сили. Уявлення про цей свп вiдобpaжено також у фpaзеологiчних одиницях шмецько1' мови (див. словничок).
Ha основi aсоцiaтивного поeднaния нпзу з образами мiфопоетичного простору, твipною основою низки фразеолопчних одиниць e слова Hexe, Werwolf, Alp, Teufel, представлеш у фразеолопзмах словничка.
Hоpни (nornir) - стapодaвнi, могyтнi богинi долi з iменaми - Урд (Urr, <доля>), Веpдaндi (Ver andi, <становлення>) i Скульд (Skuld, <борг>). Ïх називали берегинями всього створеного, бо вони тдливали Свiтове дерево водою iз джерела Урд. Оск1льки мюцем перебуваниям норн був нижиiй свгг, вони вважалися хтонiчними iстотaми, своepiдними медiaтоpaми мiж життям i смертю [5, с. 249], i пряли нитки людських доль, яш у ввдповвдний час обривали. Hегaтивнi ознаки низу, яких набули pозглянyтi вище фольклорш назви, зумовили 1'х уживання у фpaзеологiчних одиницях, генеза яких мae виразне емоцiйно-експpесивне забарвления.
Схарактеризувавши пару полярних протилежностей «верх - низ», тдкреслимо, що верх може бути представлений зведеним перелшом символiчних ознак - «гарний, добрий», «добробут», «pодючiсть», «щедpiсть», «життeдaйнiсть», низ — «поганий, лихий», «вiдсyтнiсть добробуту», «злидш», «смеpтоноснiсть». Цi пpостоpовi координати осмислюються як високе i низьке в людиш. Психокогштивний мехaнiзм aнaлогiзaцiï вектора «вгору» гpyнтyeться на космогонiчних архетипових уявленнях iз позитивною оцiнкою, а вектора «вниз» - iз негативною.
Отже, мiж мiфологiчним свiтоспpийияттям та мовою ^^e зв'язок, що виявлжться у вiдобpaженнi космогонiчних apхaïчних вipyвaнь та уявлень людини у внутршнш фоpмi фpaзеологiчних одиниць нiмецькоï мови, що концептyaлiзyють просторову оpieнтaцiю, яка познaчae пpотилежнi пpостоpовi вектори «верх» i «низ».
Для збагачення шмецького дiaлогiчного мовления стyдентiв-нiмецьких фiлологiв пpопонyeмо словничок фpaзеологiчних одиниць, як1 вщображають космогонiчнy картину свiтy геpмaнцiв [1], [б]:
№ ®pa3eo^oriHm oguH^i, nogam Украшсьш ввдповвдники
п/п HiMe^Koro M0B0ro
1. das Herz fällt j-m in die Hose(n) у кого-небудь душа вде в п'ятки
2. wie im Himmel leben жити як у раю
3. j-n bis in den dritten Himmel erheben тдносити до трепх небес
4. j-n bis in den Himmel rühmen тдносити до небес кого-небудь
5. die Engeln im Himmel singen (pfeifen) hören бути захопленим, в екстазi
6. der Himmel hängt ihm voller Geigen вш у захопленш ввд чого-небудь, вш у блаженствi
7. j-n, etw. bis zu den Sternen erheben вихваляти кого-небудь, що-небудь до небес; розхвалювати кого-небудь
8. j-n die Wolken erheben вихваляти кого-небудь до небес
9. seinen Höhepunkt erreichen досягти свого апогею
10. sich in die Höhe arbeiten добитися устху, бути на висоп становища
11. auf der Höhe sein бути здоровим; бути на ршт сучасних знань
12. hoch hinauswollen високо миити, високого прагнути
13. HiM. der siebente Himmel сьоме небо, останне iз семи небес
14. im sieb(en)ten Himmel sein (schweben); sich im siebten Himmel; wie im siebten Himmel fühlen бути на сьомому неб^ бути на вершит благодап
15. dich sendet mir der Himmel тебе мет Бог послав
16. unter einem guten (glücklichen, günstigen) Stern geboren sein (stehen) народитися (знаходитися) тд доброю (щасливою) зiркою
17. einen Glückstern haben мати щасливу зiрку
18. ein (mein) gutter Stern (Glücksstern) hat mich geleitet мене веде моя добра (щаслива) зiрка
19. er ist mein gutter Stern (gewesen) вш е (став) моею доброю зiркою
20. ein (mein) guter Stern щасливий випадок
21. einen Stern haben мати зiрку
22. an seinen Stern glauben вiрити у свою зiрку
23. seinen Stern folgen ^и вслед за своею зiркою
24. unter keinem guten Stern geboren sein (stehen) народитися (знаходитися) тд недоброю зiркою
25. unter einem bösen (unglücklichen) Stern zur з'явитися на сви тд злою (нещасливою)
Welt gekommen sein зiркою
26. keinen Stern am Himmel haben не мати зiрки на небi
27. einen Unstern besitzen мати нещасливу зiрку
28. sein Stern erbleicht його щастя зникло
29. Das ist kein Stern, der leuchtet! жодно! зiрки, що свииться
30. Sein Stern ist im Aufgehen його зiрка сходить
31. Er (sie) ist ein aufgehender Stern вш (вона) е зiркою, що сходить
32. Es ist ein Stern erster Größe це зiрка першо! величини
33. j-s Stern ist am Sinken (aöo ist im Untergehen) чия-небудь зiрка заходить (закочуеться)
34. j-s Stern ist gesunken чия-небудь зiрка закотилася; чия-небудь слава померкла
35. (da)stehen wie vom Donner gerührt сто!ть, наче громом вражений
36. Donner, Blitz und Hagel! (Donner und Doria! Donner und Teufel!) грiм i блискавка!, тисяча чортiв!, чорт забери!
37. ein Donnerwetter geht auf j-n nieder буря обвалюеться на чию-небудь голову
38. ein Donnerwetter loslassen виступити з рiзкою критикою
39. wie ein heiliges (aöo mit einem heiligen) голосно сваритися (гамiрно й рiзко
Donnerwetter (hinter) dreinfahren протистояти
40. es setzt (aöo gibt) ein Donnerwetter буде сварка
41. die Sterne vom Himmel hollen (wollen) хопти досягнути зiрку з небес
42. in (über) den Wolken schweben витати у хмарах; бути ввдрваним ввд дшсносп
43. das Blau vom Himmel holen зробити що-небудь неможливе, дютати мюяць iз неба
44. nach dem Mond greifen намагатись досягти неможливого
45. zu Boden fallen (sinken) падати на землю; йти на дно
46. zu Boden werfen скинути з земл^ знищити кого-небудь
47. j-n unter den Boden bringen погубити, занапастити кого-небудь
48. den Boden (unter den Füßen) wegziehen вибити грунт iз-пiд шг
49. den Boden unter den Füßen verlieren втратити грунт тд ногами
50. der Boden schwankte unter seinen Füßen його становище похитнулося
51. Boden verlieren втрачати прибiчникiв; втрачати свш вплив, авторитет
52. j-n zu Boden drücken обтяжити кого-небудь
er wäre am liebsten in den Boden gesunken вш ладен був провалитися крiзь землю (ввд
(vor Scharm) сорому)
53. Tantalusqualen ausstehen (erdulden) тертти танталовi муки
54. Sisyphusarbeit machen (verrichten) виконувати важку марну роботу
55. der Stein des Sisyphus wälzen здшснювати надлюдсьш намагання; котити камшь
56. j-n in des Teufels Küche bringen ввдправити кого-небудь у самiсiньке пекло
57. j-n unter der Erde bringen звести в могилу кого-небудь
58. j-n unter der Erde wünschen бажати чие!-небудь смерп
59. Es ist ein Werwolf вш е небезпечним
60. etw. liegt (aöo lastet, drückt) j-m wie ein Alp auf der Brust (Alpdrücken haben) що-небудь гттить когось
61. mir fiel ein Alp vom Herzen меш полегшало на серш
62. nicht hexen können не можна зробити неможливого, не можна швидко працювати
63. Der Teufel im Leibe haben; vom Teufel у кровi горить вогонь (темпераментний);
besessen sein бути одержимим
64. Dahinterhersein wie der Teufel nach einer вима силами досягати чого-небудь; гнатися
armen Seele за чим-небудь як чорт за бедною душею
65. da hat der Teufel seine Hand im Spiel (da muß der Teufel seine Hand im Spiel haben, da muß der Teufel im Spiel sein) якась зла доля, якась напасть
66. Boden verlieren втрачати прибiчникiв; втрачати свш вплив, авторитет
67. es hängt an einem (seidenen) Faden ситуашя е критичною, небезпечною для життя
68. jmdm. den Lebensfaden abschneiden вибивати у кого-небудь грунт iз-пiд шг
69. er wäre am liebsten in den Boden gesunken (vor Scharm) вш ладен був провалитися крiзь землю (ввд сорому)
70. der Boden shcwankte unter seinen Füßen його становище похитнулось
Перелiченi фразеологiчнi одинищ шмецько! мови поповнюють мовленневий запас студенпв традицiйним шляхом:
1) ознайомлення iз фразеологiчними одиницями, !х значенням та iсторiею виникнення за допомогою теоретичних методiв навчання, зокрема розповвд та пояснення iз використанням звукових техшчних засобiв, наочност1, роздавального матерiалу для iндивiдуально! роботи з метою спонукання до активно! роботи зорово! пам'ятi;
2) введения фразеологiзмiв у контекст (дiалогiчну реплiку, дiалогiчну еднiсть, дiалогiчний текст) пiд керiвництвом викладача;
3) виконания системи вправ для закрiпления вивченого, яка передбачае збагачення активного запасу студентiв у процес навчания дiалогувания.
Для методики викладання шмецько! мови в цшому, а також формувания дiалогiчного мовлення велике значення мае виробления ввдповвдно! системи вправ, яка «характеризуемся наявшстю едино!, головно! вде! захопления уих основних типiв вправ, що формують умiния, послiдовнiстю i перспективнiстю, поступовим пiдвищениям самостiйностi учшв» [4, с. 186].
Комушкативш трирiвневi вправи, спрямоваш на формувания дiалогiчного мовления засобами шоземно! мови, описували В. А. Скалкш, Г. М. Уайзер, С. М. Розенбаум, В. А. Бухбшдер, Е. Е. Вшьчек, Ю. I. Пасов, Д. I. 1заренков, шшг Проаналiзувавши вправи, запропонованi названими дослвдниками, ми, услiд за В. А. Бухбшдером [8, с. 219], беремо за основу шформацшш, операцiйнi та мотивацшш вправи, як1 сприяють збагаченню дiалогiчного мовления нiмецькими фразеологiчними одиницями.
1нформацшт вправи, iнакше - мовт, спрямоваш на засвоення мовного матерiалу: звуков, слiв, !х сполучень, iз яких складаеться фразеологiчна одиниця. 1нформацшш вправи такого типу мають завдання: вимовте ..., знайдiть ..., доберть ..., згрупуйте ..., видшть ..., утворiть ... тощо.
Операцшт вправи, шакше - передмовленнcвi або тренувальш, яю продовжують розпочату роботу на попередиьому рiвнi пiд час виконання iнформацiйних вправ. Проводиться побудова даалопчних реплiк або едиостей, що ввдповвдають темi спiлкування, доведения до автоматизащ! мовно-мовленневого матерiалу. Вони проводяться перед мотивацшними вправами.
Мотивацшт вправи, так зват мовленнcвi, пов'язат з розвитком i вдосконаленням умiнь здiйснювати стлкувания в умовах, наближених до реальних. Стутнь наближения при цьому може бути рiзний: вiд створения елементарних стимулiв до театралiзацi! цiлих дiалогiв або !хшх фрагмент1в [8, с. 19]. Серед мовленневих вправ слад розрiзняти види залежно вiд:
1) мети оволодшня - вправи в репродукцп (продукцil) i перцепцil;
2) виду мовленнево! дiяльностi - у проведенш дiалогу (говорiннi - аудшванш);
3) характеру мовленнево! дiяльностi - у тдготовленому i непiдготовленому мовлент [8, с. 222].
Названi види вправ проводяться на практичних заняттях у такому порядку:
1) аудшвання (слухання i розумiння фразеологiчно! одинищ, робота з фразеологiчним словником),
2) промовляння фразеологiчно! одиницi;
3) утворения дiалогiчно! реплiки з вивченим фразеологiзмом,
4) утворения дiалогiчно! едностi з вивченим фразеолопзмом (з використаниям попередньо складено! реплiки чи дек1лькох реплiк),
5) продукування дiалогiчного тексту за допомiжними опорами - ситуацiею (природною чи штучною), за малюнком чи серiею малюнк1в, за поданою темою тощо [8, с. 222].
Методика збагачення дiалогiчного мовления студенпв вищих навчальних закладiв космогонiчними фразеологiзмами нiмецько! мови, що концептуалiзують опозицiю «верх-низ», у перспективi потребуе детального розроблення комушкативних вправ, як1 сприятимуть поглибленому вдосконаленню розмовного нiмецького спiлкувания.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гаврись В. I. Сталi сполучення слiв у сучаснiй нiмецькiй мовi (походження та вживания) /
В. I. Гаврись. - К.: Радянська школа, 1971. - 247 с.
2. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем // Теория метафоры / Дж. Лакофф, М. Джонсон. -
М.: Прогресс, 1990. - С. 387-415.
3. Львов М. Р. Словарь-справочник по методике русского языка / М. Р. Львов. - М.: Просвещение,
1988. - 240 с.
4. Мелетинский Е. М. О литературных архетипах. Вып. 4. - М.: Рос. гос. гуманит. ун-т: Ин-т высш.
гуманит. исследований / Е. М. Мелетинский. - 1994. - 133 с.
5. Мелетинский Е. М. Поэтика мифа. 2-е изд., репринтное / Е. М. Мелетинский. - М.: Издательская
фирма «Восточная литература» и РАН, Школа «Языки русской культуры», 1995. - 408 с.
6. Минович Л. Э. Немецко-русский фразеологический словарь. - 2-е доп. изд-во / Л. Э. Минович, Н. Н. Гришин. - М.: Русск. язык, 1975. - 656 с.
7. Михайлова Т. А. Представления о смерти и локализации Юного мира у древних кельтов и германцев / Т. А. Михайлова. - М.: Языки славянской культуры, 2002. - 167 с.
8. Очерки методики обучения устной речи на иностранных языках / Под ред. В. А. Бухбиндера. - К.: Изд-во КГУ ИО «Вища школа», 1980. - 248 с.
9. Топоров В. Н. Пространство и текст // Текст: семантика и структура / В. Н. Топоров. - М.: Наука, 1983. - С. 227 - 284.
УДК 811.161.2(07)
О. П. ОРЛОВА
ФОРМУВАННЯ МОВЛЕНН6ВОГО ЕТИКЕТУ I КУЛЬТУРИ Д1АЛОГ1ЧНОГОСП1ЛКУВАННЯ СТУДЕНТ1В ВНЗ (НА МАТЕР1АЛ1 ХУДОЖН1Х ТВОР1В Б. ХАРЧУКА)
Запропоновано шляхи формування культури мовленневого етикету i дiалогiчного стлкування: визначено теоретичш основи дослiдження; вибрано з творiв Б. Харчука форми мовленневого етикету, звертання, вставш i вставлен слова й речення, схарактеризовано потребу ïx використання; подано завдання для введення у мовленневу практику студентiв до^джуваних мовних i комуткативних конструкцш.
Ключовi слова: мова, мовлення, культура стлкування, форми мовленневого етикету, комуткативш завдання.
О. П. ОРЛОВА
ФОРМИРОВАНИЕ РЕЧЕВОГО ЭТИКЕТА И КУЛЬТУРЫ ДИАЛОГИЧЕСКОГО ОБЩЕНИЯ СТУДЕНТОВ ВУЗОВ (НА МАТЕРИАЛЕ ХУДОЖЕСТВЕННЫХ ПРОИЗВЕДЕНИЙ Б. ХАРЧУКА)
Предложены пути формирования культуры речевого этикета и диалогического общения: определены теоретические основы исследования, извлечены с призведений Б. Харчука формы речевого этикета, обращения, вводные и вставные слова и предложения, охарактеризированы потребности их использования, предложены задания для введения в речевую практику студентов исследуемых якыковых и коммуникативных конструкций.
Ключевые слова: язык, речь, культура общения, формы речевого этикета, коммуникативные задания.
O. P. ORLOVA
FORMATION OF SPEECH ETIQUETTE AND CULTURE OF DIALOGIC COMMUNICATION FOR UNIVERSITY STUDENTS (ON THE MATERAL OF
KHARCHUK'S WORKS)
The ways of a culture of speech etiquette and dialogical communication were proposed: theoretical foundations of research were determined, selected from the works of B. Kharchuk forms of speech etiquette, address, false and pasted words and sentences, characterized the need to use them; given the task for writing in speech practice students study language and communication structures.
Keywords: language, speech, culture, communication, forms of speech etiquette, communication tasks.
