CC BY
55
6. Минович Л. Э. Немецко-русский фразеологический словарь. - 2-е доп. изд-во / Л. Э. Минович, Н. Н. Гришин. - М.: Русск. язык, 1975. - 656 с.
7. Михайлова Т. А. Представления о смерти и локализации Юного мира у древних кельтов и германцев / Т. А. Михайлова. - М.: Языки славянской культуры, 2002. - 167 с.
8. Очерки методики обучения устной речи на иностранных языках / Под ред. В. А. Бухбиндера. - К.: Изд-во КГУ ИО «Вища школа», 1980. - 248 с.
9. Топоров В. Н. Пространство и текст // Текст: семантика и структура / В. Н. Топоров. - М.: Наука, 1983. - С. 227 - 284.
УДК 811.161.2(07)
О. П. ОРЛОВА
ФОРМУВАННЯ МОВЛЕНН6ВОГО ЕТИКЕТУ I КУЛЬТУРИ Д1АЛОГ1ЧНОГОСП1ЛКУВАННЯ СТУДЕНТ1В ВНЗ (НА МАТЕР1АЛ1 ХУДОЖН1Х ТВОР1В Б. ХАРЧУКА)
Запропоновано шляхи формування культури мовленневого етикету i дiалогiчного стлкування: визначено теоретичш основи дослiдження; вибрано з творiв Б. Харчука форми мовленневого етикету, звертання, вставш i вставлен слова й речення, схарактеризовано потребу ïx використання; подано завдання для введення у мовленневу практику студентiв до^джуваних мовних i комуткативних конструкцш.
Ключовi слова: мова, мовлення, культура стлкування, форми мовленневого етикету, комуткативш завдання.
О. П. ОРЛОВА
ФОРМИРОВАНИЕ РЕЧЕВОГО ЭТИКЕТА И КУЛЬТУРЫ ДИАЛОГИЧЕСКОГО ОБЩЕНИЯ СТУДЕНТОВ ВУЗОВ (НА МАТЕРИАЛЕ ХУДОЖЕСТВЕННЫХ ПРОИЗВЕДЕНИЙ Б. ХАРЧУКА)
Предложены пути формирования культуры речевого этикета и диалогического общения: определены теоретические основы исследования, извлечены с призведений Б. Харчука формы речевого этикета, обращения, вводные и вставные слова и предложения, охарактеризированы потребности их использования, предложены задания для введения в речевую практику студентов исследуемых якыковых и коммуникативных конструкций.
Ключевые слова: язык, речь, культура общения, формы речевого этикета, коммуникативные задания.
O. P. ORLOVA
FORMATION OF SPEECH ETIQUETTE AND CULTURE OF DIALOGIC COMMUNICATION FOR UNIVERSITY STUDENTS (ON THE MATERAL OF
KHARCHUK'S WORKS)
The ways of a culture of speech etiquette and dialogical communication were proposed: theoretical foundations of research were determined, selected from the works of B. Kharchuk forms of speech etiquette, address, false and pasted words and sentences, characterized the need to use them; given the task for writing in speech practice students study language and communication structures.
Keywords: language, speech, culture, communication, forms of speech etiquette, communication tasks.
Проблема культури далопчного стлкування - одна з найважливших у процес навчання [ виховання студенпв вищих навчальних заклад1в. Мовленневий етикет [ культуру стлкування студшвали як украшсьш, так [ заруб1жт дослвдники. Серед них С. Я. Ермоленко, Л. I. Мацько, С. П. Бибик, Н. М. Сологуб, Я.Радевич-Винницький, Л. В. Струганець, Е. Я. Палихата, С. Чак, Х. Р. Соколова, Н. И. Формановская та багато шших. Але щкавими [ потр1бними стають досл1дження лшгвютичного I лшгводидактичного спрямування, як1 опираються на матер1али, д1брат з художтх твор1в письменнишв, мова яких не вивчалася до сьогодт. Найважливше завдання культури мовлення - послщовно утверджувати норми л1тературного мовлення. Кр1м дотримання правильного наголошування сл1в, лексичних [ граматичних норм л1тературно! мови, постае важлива потреба вивчати мовлення ввдомих укра!нських письменник1в для запозичення з !хнього мовлення сл1в, сталих словосполучень, як1 неввдом1 сучасникам або мають шше мовленневе забарвлення чи недостатньо використовуються в д1алопчному спшкувант молодь Причиною цього е мшмальне збагачення мовлення студенпв у зв'язку з небажанням читати художт твори, обмежетсть вербального м1жособист1сного стлкування на р1зних р1внях, оск1льки переважае техтчний прогрес, який сприяе використанню в1ртуального стлкування, позбавленого багатств лексики, фразеологи, фольклору, мовленневого етикету тощо. Саме щ проблеми спонукають до створення нашого дослщження, що спрямоване на вивчення мови творчост Б.Харчука, що сприятиме формуванню мовленневого етикету [ культури д1алопчного стлкування студенпв.
Мета дослвдження - сприяти формуванню культури д1алопчного стлкування за допомогою використання форм мовленневого етикету, звертання, вставних [ вставлених конструкцш, вибраних 1з твор1в Б. Харчука.
Досягненню мети статп сприятиме розв'язання поставлених завдань:
- визначити теоретичн основи дослщження культури стлкування [ мовленневого етикету;
- запропонувати вибраш з твор1в Бориса Харчука форми мовленневого етикету, звертання, вставш [ вставлен конструкци, якими послуговувалися укра!нщ в певний юторичний час, I схарактеризувати потребу в !х використаннц
- подати розроблеш нами завдання для поступового I послвдовного введення у мовленневу практику студенпв форм мовленневого етикету, дотримання комушкативних показнимв мовленнево! культури для.
Ввдом1 поняття «культура мовлення» [ «культура стлкування» псно пов'язат з мовою, мовленням [ стлкуванням. Поняття «культура мовлення» тлумачиться як сукупшсть [ система комуткативних якостей мовлення, а також як володшня сукупшстю л1тературних норм на вс1х мовних р1внях. Критерп розмежування та онтолопчний статус термш1в «мова» I «мовлення» до цього часу не мають однозначного тлумачення. З одного боку, мова - це зас1б мовлення, мехашзм, за допомогою якого породжуеться [ розум1еться мовлення, з ¡ншого - це система правил I наб1р одиниць, як становлять узагальнеш фах1вцями факти мовлення. Мовлення - це конкретно застосована мова, це процес застосування мови з метою стлкування, це мова в ди. Отже, мовлення е одним ¡з модуав юнування людсько! мови (поряд ¡з мовою I комуткащею), шдив1дуальний акт говоршня або письма, який мае усну, писемну або друковану форми вияву, а також поспйно повторюваний процес стлкування одтею мовою [1, с. 331]. Мова I мовлення псно м1ж собою пов'язат: мова не тшьки породжуе мовлення, реал1зуеться, виявляеться, об'ективуеться в ньому, а й живиться ним, зм1нюеться, розвиваеться тд його впливом. Реал1зовуючись у мовлент, мова виконуе свое комушкативне призначення. Мовлення розглядаеться як один ¡з вид1в загальнолюдсько! д1яльносп, що використовуеться для сощально! або особисто! взаемодп [3, с. 6]. С. I. Ожегов пояснюе стлкування як «взаемт стосунки, дшовий або дружнш зв'язок» [2, с. 386]. Сучасна наука визначае стлкування як обмш шформащею (комуткащя - стлкування з кимсь), як взаемодш (штеракщя - взаемод1я), як сприймання людини людиною (перцепщя - сприймання, тзнавання). Отже, стлкування охоплюе р1зт сторони процесу контактування м1ж людьми [4, с. 14]. Стлкування реал1зуеться у двох видах: вербальному (словесному) [ невербальному (несловесному) - погляд, м1мша, жести, вираз обличчя, виражальт рухи шших частин тша, неканотчт звуков! знаки тощо. Мовленневому спшкуванню, що е одним ¡з вид1в мовленнево! д1яльносп, який послуговуеться мовними, паралшгвютичними [ екстралшгвютичними засобами, властивий д1алоговий
характер. Звiдси висновок, що дiалогiчне мовлення i дiалогiчне спiлкування е синонiмами. Дiалогiчне стлкування ввдображаеться на письмi в художшх творах укра1нських письменник1в, де яскраво ввдображаеться дiлове i побутове усне мовленневе спiлкування, часом не позбавлене дiалектизмiв, слiв i словосполучень, на ям вплинули iнтерференцiйнi процеси, запозичення, вставнi i вставленi конструкцп, звертання тощо.
Спiлкування зазвичай вiдбуваеться у стандартних етикетних ситуащях пiд час в^ання, звернення до людей, привертання до себе уваги, знайомства, запрошення, вибачення, прохання, наказу, поради, пропозицп, згоди, вiдмови, привiтання, побажання, подяки, розради, спiвчуття, схвалення, висловлювання комплiментiв, докору, критики, сумнiвiв, прощания тощо.
Вiдомi шляхи збагачення сл1в, словосполучень, речень, що виражають форми мовленневого етикету в рiзних даалопчних реплшах - це робота зi словниками над збагаченням мовленневого запасу, запозичення сл1в i !х сполучень з усного мовлення украшщв, ознайомлення з лексикою рiзних галузей науки, що розвиваються, техиiки, економжи, полiтики тощо, засвоення сл1в i словосполучень, що появляються в результат iсторичних змш та розвитку суспiльства, наукових дослщжень, дiлових i побутових стосунк1в, запозичень iз художиiх твор1в тощо.
Твори Б. Харчука багатi на форми мовленневого етикету, звертання, фразеолопзми, клше, вставнi i вставленi конструкцп. Шд час ознайомлення зi змiстом творiв студенти виписують названий матерiал для аналiзу, одночасно його систематизуючи. 1з творiв Б.Харчука ми вибрали вгтальш форми мовленневого етикету. Вiтання - це готовi фрази, словеснi формули для типово! ситуацп зустрiчi з людьми, за умов яко! ввдбуваються взаемне висловлення доброго, приемного. Вгтальш форми мають усталений, стандартний, узагальнений характер i !хне мовлення е стереотипним, тобто усталеним. Стереотипнiсть властива також iншим формам мовленневого етикету. Аналiз творiв Б. Харчука продемонстрував, що форми вiтання в них збтаються з тими, як1 вживають украшщ Кременеччини й сьогоднi. Наводимо !х у дiалогiчних едностях, у яких вживаються звертання звертання:
- Добрий день. -Добрий день [5, с. 149];
- Добрий день! - Добрий день, козаче! [7, с. 13];
- Добрий день! - Здрастуй. [5, с. 12];
- Добридень! - Добридень, кумо ...[5, с. 114];
- Добрий день, мамо, ... - Добрий день, дочко, ... [5, с. 125];
- Будь здоров, Грицьку! - Здоров, Володько, .[5, с. 378];
- Будь здоров, товаришу Чорнобай... - Добридень, товаришу Броневський [5, с. 221].
Подаемо стимулюючi реплжи: - Добрий день, стрiхо рiдна! [5, с. 150];
- Добридень, свате! [5, с. 239]; - Добридень, чи знати мене не хочеш? [5, с. 29].
Вибраш вгальш реплши повшстю зб^аються iз сучасними. Але ввдзначимо, що геро!
творiв Б.Харчука вживають у своему мовленш також форми мовленневого етикету не тшьки украшсьш, але й польсьш, шмецьш, латинсьш. Особливо на мовлення украшщв вплинула польська мова, осшльки описаш поди характерш тому вторичному перюдов^ коли Захвдна частина Укра!ни входила до складу Польщу Тогочаст вгтальш дiалогiчнi реплiки так1: - Дзть добий! [7, с. 13]; - Дзть добри, пане Гнатюк! [5, с. 247]; двочленш дiалогiчнi едносп: - Дзть добрий, пане! - Помагайбi [5, с. 299-300]; тричленш дiалогiчнi едносп: - Дзть добри!
- Пан солтис! Дзть добри! За'гжджайте, не минайте!
-Бардзо дзснькую! [5, с. 91].
Крiм цих вгань, вживаються й шш^ загального характеру, в яких також наявш побажання, наприклад:
- Честь свiдомому кооператору!..
- Втаю, щераз втаю [5, с. 308];
- З недыею будьте! [5, с. 447].
Пропонуемо вибраш з твор1в Б. Харчука християнсьК в^ання у мiжсвятковий час: -Слава Йсу! - З святою середою вас, батюшко [5, с. 127]; - СлаваЙсу... [5, с. 279].
Геро! цих твор1в послуговуються Великодними вианнями: - Христос воскрес! - Воктину воскрес. [5, с. 63]; - Христос воскрес, брате! - Воктину воскрес. [5, с. 62]. У виальних далопчних реплшах використовуються форми побажання, наприклад: - Будь здорова, кумо. [5, с. 114]; -Помагайбi ... [5, с. 299], так само i далопчних едностях, наприклад:
- Бог на помш. - Cnacu6i за добре слово [5, с. 237];
- Бог на помш тoбi, синку! - Дякую, мамо, за добре слово! [5, с. 358];
- Бог на помш! - Дякую! [6, с. 41],
OKpeMi форми побажання спостертаемо в дiалогiчних реплшах: - Най, доню, Господь береже твою честь. [5, с. 132]; - ... Петре, дай тoбi, боже, здоров'я. [5, с. 451], в дiалогiчних едностях: - Щасливог дороги! - Щасти вам! [5, с. 63];
Ужито також шшомовт форми побажання: - Сто лят, сто лят нсх жис ... [5, с. 63]; -Вiват! [5, с. 64].
На заняттях з украшсько! мови викладач подае в одну вправу вибраш з творiв Б. Харчука форми виання i пропонуе завдання: виписати ri форми вгання, якими украшщ послуговуються сьогоднi; назвати форми вiтання, якими украшщ в наш час не користуються.
При цьому вiдбуваеться зв'язок мови з iсторiею, коли студенти називають роки, в як украшщ змогли запозичити польськ1 форми мовленневого етикету i т.д.
Вдячнiсть у творах Б.Харчука виражаеться такими формами мовленневого етикету: - Сnасuбi, дiдусю! [7, с. 13]; - Дякую! [5. с.]; - Мати Божа - царице небесна!.. Почула ти, заступнице моя, молитви ветры йраншт, зглянулася на мог сльози. Яку ж тoбi, мати божа, свЫечку поставити? ... [5, с.358]. Ввдповвдь на висловлення вдячносп подаеться украшською, росшською, польською i шмецькою мовами: - Дякую! [6, с. 41]; - Сnасuбi ... [5, с. 237]; - Бардзо дзснькую! [5, с. 91]; - Bitte! (будь ласка) [5, с. 315]. За допомогою виконання вправ студенти називають сьогодт активн форми i ri, яю зовам не вживаються сьогодт або мало вживаються.
У дiалогiчних реплшах геро!в творiв Б.Харчука багато звертань, наприклад: - Доброди i добродшки, Петроу нас гiсть. Попрощу тихше. [5, с. 225]; - Он вт, прошу пана, ... [5, с. 229]; Гей ти, капельдудка, марша панам, марша! [5, с. 278]; - Ядвко! Прентко! (в переклада з польсько! - швидко) [5, с. 324]; - Ходи, голубко, бо страва вичахне! [5, с. 327]. Виконуючи вправи з цими та шшими звертаннями, характеризуемо кожне з них щодо частоти застосування, складаемо речения, дiалогiчнi едносп, використовуемо тд час продукування дiалогiчних текспв, працюючи в парах.
Пропонуемо вибраш з твор1в Б.Харчука дiалогiчнi реплки, що мiстять форми вибачення: -Вибач [5, с. 313]; - Прости, Господи, щобмет [5, с 73]; - Не тдходь, не тдступай сюди, бо я, вибач, лежу в чому мати спородила ... [5, с. 114]; - А зараз, вибачай, на роботу пора [5, с. 91]; - Я Ж сказав, перепрошую пана, щобзверталась дораввта, а не до нас [5, с. 122].
Форми прохання виражаються у реплшах: - Бабцю Василино, будьте насттьки добрi, вкиньте жару, я бачу, у вас в пет горить, бо дим коромислом верне. [5, с. 74]; - Дайте, Христа ради, хлiба дрiбку... [5, с. 187]; - Дуже прошу, будьте ласкавi, налийте кави [5, с. 340].
Протягом роботи над формами вибачення i прохання проводимо !х аналiз щодо ситуацш використання, складаемо дiалогiчнi конструкцп з ними, визначаемо найбшьш уживаш, будуемо з ними дiалогiчнi реплши, едносп, тексти.
Урiзноманiтнюють i збагачують дiалогiчне мовлення до^джуваних творiв вставш i вставлен конструкцп, що мають мюце в дiалогiчних реплшах: - Слово честИ 1й-бо! [5, с. 13]; -А я, присяй-бо, вiрую [5, с. 315]; - Треба одробити сто смнадцять дтв пшаком -одробляйте, будьте добрi [5, с. 195]; - А-а ... пан Гнатюк, пшепрошем ... [5, с. 226]; -Поктний Яюв до такого б не пристав, а вт умiв молитися, царство йому небесне [5, с. 243]. Мовний матерiал, який засвоюють студенти, стосуеться не тшьки культури мовлення, форм мовленневого етикету, але й пунктуаци, синтаксису, морфологи; студенти працюють над поняттям i виявленням мiжмовноl штерференцп; вщбуваеться штегрований тдхвд до навчання - взаемозв'язок з шшими дисциплшами.
Збагачують даалопчне мовлення приказки i при^в'я, ям у творах Б. Харчука виражеш реплшами i трапляються досить часто, наприклад: - Общяного три роки чекають; Ти не дихнеш, як не збрехнеш - [7, с. 182]; - Вiд тюрми i вiд торби не вiдказуйтесь... [5, с. 362] та багато шших. Для роботи над при^в'ями тд час опрацювання лексико-фразеолопчних норм проводяться вправи, пов'язаш зi словниками - фразеолопчним, етимологiчним, синонiмiв, антонiмiв та шшими, складання дiалогiв у парах на запропоноваш викладачем теми, продукування дiалогiчних реплiк iз прислiв'ями i приказками, вибраними з твор1в Б.Харчука, штерпретуючи свою ситуацiю спiлкувания.
Форми прощання, як i впання, також pi3HOMOBHi: - До вiдзеня [5, с. 164]; - Бувай здорова, ... [5, с. 195] та шш1. Опрацювання форм прощання розпочинаеться 3i з'ясування ïx походження, потреб, ситуацiï послуговування ними в певний iсторичний час украшським народом тощо.
Для опрацювання мовленневих засобiв, використаних письменниками та поетами, можна запропонувати систему завдань, яка полягае в робот над даалопчними текстами, ïx уривками для виконання завдань мовного i мовленневого характеру, формування культури дiалогiчного стлкування, застосування форм мовленневого етикету, чистотою украïнськоï мови.
Для вироблення викладачем системи вправ пропонуемо завдання, що стосуються ввдповвдних мовних тем з украшсько1' мови за професiйним спрямуванням:
1. 1з поданого викладачем тексту вибрати форми впання, властивi украшсьшй мовi.
2. Зачитати форми впання, якими послуговуються украïнцi пiд час християнських свят. Назвати вiтальнi формули, як1 не подаються в аналiзованиx творах, але використовуються у вашш мiсцевостi.
3. 1з поданих форм вираження вдячностi видiлити тi, як ви вживаете. Назвати тi форми, якими ви не користуетеся. Записати форми вдячносп, що зафiксованi у словниках. Побудувати дiалогiчнi реплiки, ввести ïx у дiалог.
4. 1з поданого тексту виписати фразеологiзми, що вживаються як форми мовленневого етикету. Побудувати з ними дiалогiчнi едност!
5. Вибрати з уривка тексту при^в'я, що збагачують дiалогiчне мовлення геро1'в твор1в Б. Харчука. 1з поданих викладачем вибрати синонiмiчнi й антонiмiчнi прислiв'я. Побудувати з ними даалопчш едностi, дiалоги.
6. Видшити приказки, поданi в текстi, ям вживаються в дiалогiчниx реплiкаx геро1'в творiв Б. Харчука.
7. 1з дiалогiчниx реплiк виписати вставнi конструкцп, яш вживають геро1' творiв Б.Харчука, схарактеризувати ïx за поданим викладачем зразком.
8. Зачитати вставш слова або речення з дiалогiчниx конструкцш твору Б. Харчука i використати власш у створених дiалогаx.
9. Зачитати дiалогiчнi реплiки зi вставленими конструкциями. Пояснити, яку роль виконують вставленi конструкцiï в дiалогiчниx реплшах i текстах.
10. Пор1вняти форми прохання, що використанi у творах Б. Харчука, з ввдповвдними формами, яш вживаються сьогоднi. Побудувати стимулюючi реплiки.
11. Пояснити, у чому полягае вiдмiннiсть форм звертання описаного вторичного перiоду, поданих у творах Б. Харчука, ввд сьогодшшшх.
12. Розмiстити у двi колонки форми прощання: у першш - що вживаються в дiалогаx творiв Б. Харчука, у другiй - що використовуються студентами сьогодш.
Для створення дiалогiчно спрямованих завдань за творами будь-якого письменника викладач повинен прочитати ïx, вибрати потрiбнi форми, проаналiзувати, порiвняти з тими, що входять в активний словник студенпв, дiбрати завдання, ввести у вправи, що активно формують культуру сучасного мовлення.
Перспективи дослiдження вбачаемо у студшванш культури дiалогiчного мовлення студенпв за творами шших украïнськиx письменнишв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бацевич Ф. С. Основи комушкативжй лiнгвiстики: Пiдручник / Ф. С. Бацевич. - К.: Видавничий
центр «Академiя», 2004. - 344 с.
2. Ожегов С. И. Словарь русского языка / Под. ред. Н. Ю. Шведовой / С. И. Ожегов. - М.: Русский
язык, 1982. - 816 с.
3. Палихата Е. Я. Украшська мова за професшним спрямуванням. Шдручник для студенпв /
Е. Я. Палихата. - Кшв: Либвдь, 2009. - 321 с.
4. Радевич-Винницький Я. Етикет i культура стлкування / Я. Радевич-Винницький. - К.: Т-во
«Знання», КОО, 2008. - 291 с.
5. Харчук Б. М. Волинь: Роман: Тетралогш. Книга перша-друга / Б. М. Харчук. - К.: Дтпро, 1988. - 751 с.
6. Харчук Б. М. Волинь: Роман: Тетралогш. Книга третя-четверта / Б. М. Харчук. - К.: Дншро, 1988. - 567 с.
7. Харчук Б. М. Школа. Повют й оповвдання: Йосип з гроша здачi / Б. М. Харчук - К.: Веселка, 1979.
- С. 10-128.
