CC BY
71
Л1НГВОДИДАКТИКА
УДК 811. 161.2
У. I. МИХАЙЛИШИН
ЗАСВО6ННЯ ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИХ ОДИНИЦЬ, ВИБРАНИХ З РОМАНУ
Б. ХАРЧУКА «ВОЛИНЬ»
Охарактеризовано фразеологiчнiсть як одну з npoeidHux Mi^eicmuuHux особливостей розмовного дiалогiчного мовлення герогв будь-яких художтх творiв. Разом iз ситуацштстю та емоцттстю вона забезпечуе умови для функщонування синонжчних i антонiмiчних фразеологiзмiв у дiалогiчному стлкувант герогв. Приклади вжитих фразеологiчних одиниць вибрано з роману «Волинь» Б. Харчука. Запропоновано роботу над фразеологiзмами письменника на уроках укратськоЧ мови з використанням фразеологiчного словника.
Ключовi слова: дiалог, дiалогiчне мовлення, фразеологiчнiсть, фразеологiчнi одинищ, синонiмiчнi фразеологiзми, антонiмiчнi фразеологiзми, художт твори.
У. И. МИХАЙЛИШИН
УСВОЕНИЕ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ, ИЗВЛЕЧЕННЫХ ИЗ РОМАНА Б. ХАРЧУКА «ВОЛЫНЬ»
Схарактеризирована фразеологичность как одна из ведущих лингвистических особенностей разговорной диалогической речи героев любых художественных призведений. Вместе из ситуативностью и эмоциональностью она обеспечивает условия для функционирования синонимических и антонимических фразеологизмов в диалогическом общении героев. Примеры использованных фразеологических единиц отобранны из романа «Волинь» Б. Харчука. Предложена работа над фразеологизмами писателя на уроках украинского языка с использованием фразеологического словаря.
Ключевые слова: диалог, диалогическая речь, фразеологичность, фразеологические единицы, синонимические фразеологизмы, антонимические фразеологизмы, художественные произведения.
U. I. MYKHAILYSHYN
THE ACQUISITION OF PHRASEOLOGICAL UNITS SELECTED FROM THE
B. KHARCHUK'S NOVEL «VOLYN»
The article dwells on phraseology as one of the prominent linguistic peculiarities of dialogue speech of the characters of any fiction writing. Together with occasionally and emotionally coloured speech phraseology provides conditions for functioning of synonymic and antonymic phraseological units in the dialogue speech of the characters. The examples of the used phraseological units are selected from the B. Kharchuk's novel "Volyn'". The article suggests the work on the phraseological units of the author with the help ofphraseological dictionary applied on the Ukrainian language lessons.
Keywords: dialogue, dialogue speech, phraseology, phraseological units, synonymic and antonymic phraseological units and fiction writing.
Кожний художнш TBip наповнений як монолопчними, так i дiалогiчними частинами. Дiалогiчнi тексти, едносп, peraiKH яскраво презентують мовлення геро!в, його лексико-фразеолопчне багатство, емоцшно-експресивне забарвлення, культуролопчне i волюнтативне функцюнування, лопко-мисленневе спрямування.
Pi3m галузi усного дiалогiчного мовлення дослщжували украшсьш i заpубiжнi вчеш, серед яких Е. Е. Вшьчек, О.В. £фiмeнко, А. I. Ляшкевич, С. В. Мунтян, Л. В. Скалкш, Е. Я. Палихата, Г. М. Уайзер та ш. Але дiалогiчнe мовлення, ввдображене письменниками в
художшх творах, яке позбавлене окремих усномовленневих характеристик - вимови, наголошення, штонаци, жестiв, мiмiки тощо, ще не було предметом наукового до^дження, так само, як i явища фразеолопчно! полсеми, синошмп та антошмп в дiалогiчному мовленнi творш рiзних укра!нських письменник1в, зокрема Б. Харчука. Фразеологiзми, виявленi у творах Б. Харчука, можуть активно поповнювати лексико-фразеолопчний запас учнiв загальноосвиньо! школи. Саме ця ситуацiя i спричиняе актуальшсть нашого дослiдження.
Мета статтi полягае в тому, щоб продемонструвати полiсемiчнi, синонiмiчнi та антонiмiчнi вiдношення у фразеолопчних одиницях дiалогiчного мовлення творiв Б. Харчука з метою !х успiшного засвоення на уроках укра!нсько! мови.
Для досягнення поставлено! мети потрiбно вирiшити такi завдання:
1) охарактеризувати фразеолопчшсть як одну з проввдних особливостей дiалогiчного мовлення;
2) продемонструвати вплив ситуацiйностi на вживання фразеологiчних одиниць у дiалогiчному мовленш геро!в творiв Б. Харчука;
2) з'ясувати значения емоцшно-експресивного впливу на мовця пiд час спонтанно! реакци на реплiку чи поведiнку стврозмовника у процесi використання фразеологiчних одиниць iндивiдуумiв;
4) обгрунтувати полiсемiчнi, синонiмiчнi та антонiмiчнi зв'язки, виявленi у фразеолопчних одиницях дiалогiчного мовлення аналiзованих текслв;
5) вказати на важливють роботи над збагаченням мовлення школярiв фразеологiзмами, вибраними з творiв Б. Харчука.
Ввдзначимо, що дiалогiчне мовлення характеризуеться ситуацшшстю (спiввiдношения в ньому мовних i немовних знаков, як компенсуються умовами ситуацi!), клiшованiстю (взаемодiя готових i неготових (конструктивних знаков), елiптичнiстю (участь у дiалогах повних i скорочених конструкцiй), фразеологiчнiстю (наявшсть або вiдсутнiсть знаков переосмислення), стилютичною диференцiйнiстю (вiднесения знаков до певних сощально-стилiстичних категорiй). Усi назваш лiнгвiстичнi особливостi тiсно мiж собою пов'язаш в мовленнi, яке засвоюеться разом iз материнським словом у рвдному мовленневому оточеннi. Кожен з лшгвютичних чинник1в дiалогiчного мовлення мае сво! особливостi, як1 заслуговують спещального розгляду.
Предметом вивчення фразеологi!, в широкому розумшш цього слова, е вивчення закономiрностей, що зумовлюють несвободу сполучення слiв i словесних значень [3, с. 460]. Фразеолопчними одиницями вважаються тшьки тi, як1 пов'язаш з переосмисленням хоча б одного компонента. Поняття фразеолопчносп спрямовано у мовознавствi на виокремлення «фразеолопчних» одиниць у певну систему (рiвень) мови на основi ознаки несвободи сполучення компоненпв, що у них входять. Термiн фразеологiчнiсть у нашому до^дженш стосуеться мовлення письменника. Фразеологiчнiсть його творiв проявляеться в насиченнi мовлення автора i його геро!в фразеолопчними одиницями. У нашому випадку фразеолоНчшсть розумiеться як один iз виявiв тенденцi! «економносп та ефективностi мовленневого висловлювання, що реалiзуе здатнiсть словосполучень досягати велико! компактности стiйкостi i пiдвищеного iнформацiйного та емоцiйно-експресивного ефекту за рахунок образного переосмислення словосполучення загалом або його частин» [4, с. 25].
Фразеолопчшсть властива не тшьки усному, а й писемному мовленню, тому було б несправедливо ввдносити !! лише до сфери усного спшкування. Однак у дiалозi, де «мова виявляе свое справжне буття, усi властивостi мовлення, в тому чи^ фразеологiчнiсть, виступае у своему найбшьш безпосередньому, первинному i природному виглядЬ> [1, с. 56]. Фразеолопя - це не розкш, якою можна нехтувати, а неввд'емна ознака, належнiсть мовлення. Дiалогiчне спшкування, позбавлене фразеолопчносп, значно збiднюеться, стае невиразним, мало дiевим, неколоритним, стилютично дифузним. I навпаки, дiалогiчне мовлення, збагачене фразеолопчними одиницями, демонструе багатство, рiзноманiтнiсть i колоритнiсть укра!нського мовлення. Це добре видно, зокрема, у творах Б. Харчука:
- ... На нш свт клином не зшшовся [8, с. 6];
- Скшьки в тебе метрiв? Чи, може, як кт наплакав? [8, с. 16];
- Будеш ти в мене ноги лизати [8, с.170];
- Б'ються мовриба облiд [8, с. 130];
- ... Тепер i йому, i собi свт зав'язала [8, с. 230];
- Та не будь ти триба т м'ясо [8, с. 522];
-Можеш не лупати баньками... [8, с. 118].
У кожнш природнш (реальнш) ситуацп дiалогiчне мовлення ввдбуваеться по^зному. Природна ситуацiя складаеться з передситуацi!, обставин i вiдношень, як1 створюють мотиви, стимули, iнтенцi!, умови i мету здшснения мовленнево! дi!. Вплив навколишнього свiту на змiст i структуру дiалогiчного мовлення зумовлений ситуацiйним характером навколишньо! дiйсностi. Ситуацiйнiсть е властивютю мовлення, яка вiдображае i виражае дiйснiсть мовними засобами, пiдводячи до них немовт. Вона дозволяе широко замшювати «слова змюту» «словами вираження», застосовувати рiзнi неповнi форми i конструкцi!, змiнювати iнтонацiйний рисунок. Ситуацшшсть властива будь-якому висловлюванню, але не однаково. Розширения опори на ситуацш веде до редукцi! мовних компонеипв, а скорочения - до розгортання. В дiалозi легше простежуються коливання вiдповiдностi мовних i немовних засобiв. Змiна мiри ситуацiйностi е картиною рухомо! ршноваги, що регулюеться системою поточних корекцш, в яких враховуються потоки аферентних сигналiв аудитивно! i вiзуально! властивостей, що поступають ввд спiврозмовника i обставин [4, с. 15].
Ситуащя в дiалогiчному мовленш спрямована на продукувания висловлювання, так би мовити, ззовш, для доповнення його мовних елементiв, яких не вистачае для повного взаеморозумшия сшврозмовнишв. У художньому творi ситуацiя спричиняеться його змiстом, описом геро!в, !х стосунк1в, подiй, вчинк1в дiйових оиб, характером кожно! особи тощо, наприклад:
- Шукай, Василино, голку в сШ [8, с. 6];
- У Павла стгу взимку не випросиш. - А в Петра? - Яблучко бшя яблун падас [8, с. 19];
- Дав би Бог телятi вовка з '(сти [8, с. 24];
- Я уплтаю, аж за вухами лящить [8, с. 45];
- ...Рот до вух дереш [8, с. 116];
- Ш свт, н зоря [8, с. 167].
Б.Харчук яскраво описуе особисп враження дшових оиб, як влучно виражали сво! думки засобами барвисто! укра!нсько! фразеологи.
Використання фразеолопчних одиниць у дiалогiчному мовленш ввдбуваеться в результат! взаемного емоцшно-експресивного впливу сшврозмовнишв тд час спонтанно! реакцп на репл^ чи поведшку один одного або ввдсутньо! особи, про яку йдеться чи маеться на увазг Емоцп - це переживания життевих явищ i ситуацш, зумовлених вiдношениям !х об'ективних властивостей до потреб суб'екта. Емоцшшсть розумiеться як властивiсть людини, що характеризуе змют, як1сть i динам^ !! емоцiй i почутпв. Змiстовi аспекти емоцшносп вiдображають явища i ситуаци, як1 мають особливу значущiсть для суб'екта [5, с.463], наприклад:
- Май Бога в серщ, перехрестися спершу [8, с. 45];
- Байдики б'сш? [8, с. 81];
- Держть язик за зубами [8, с. 113];
- Мен рот не затулиш! [8, с.113].
Кожний фразеолопзм, ^м словникового значения та iндивiдуально внесеного додаткового змюту, мае емоцшну семантику.
З розвитком укра!нсько! мови фразеолопчш одинищ набувають додаткових ввдтшшв у значеннi. У творчосп Б. Харчука можна спостертати фразеологiчнi одиницi, як1 мають багатозначш, синонiмiчнi та антонiмiчнi навантажения. Наявшсть у семантичнш будовi фразеологiчно! одинищ двох i бiльше значень називаеться багатозначнiстю (полiсемiею) [2, с. 224], що спостертаеться, наприклад, у таких фразеолопчних одиницях: дулю тд тс дадуть [8, с. 83] - зi значениям залишатися без шчого; у нашому випадку - шчого не заробити або нiчого не дютанеться комусь. У дiалогiчнiй реплщ - «О, певно, Зтька забила йому баки» [8, с.22] фразеологiзм забивати баки вживаеться у двох значениях: 1) розмовами, балачками вщвертати чиюсь увагу вiд кого-, чого-небудь; заморочувати, задурювати голову кому-небудь; 2) не давати кому-небудь сказати слова, промовити щось; затуркувати [6].
Синонiмiчними називаються так1 фразеологiзми, яш позначають той же предмет дшсносп, виражають те ж поияття, вщпияючи рiзнi його сторони. Вони близью чи тотожш за
значениям або вiдрiзняються образною структурою, значениям, емоцшно-експресивним забарвленням. Синонiмiчнi фразеологiзми здатнi об'еднуватися у синонiмiчнi ряди, як1 складаються з декшькох фразеологiзмiв [7]. Наведемо приклади синонiмiчних фразеологiзмiв дiалогiчного мовлення, взятих з творш Б. Харчука:
- Орiх не по зубах. - Далеко куцому до зайця [8, с. 136];
- Зуб на зуб не попадас. - Цокотить зубами [8, с. 134];
Не пт, то й в ризу не одягайсь [8, с. 504]:
А ви не суньте носа до чужого проса [8, с. 422]:
- Не стромляй носа до чужого проса, тхто й носа не одрубас [8, с.231];
Дулю тд тс дадуть [8, с. 83] - у значенш шчого не заробиш:
- Заробиш з голого сорочку [8, с. 24];
Дорвалася юшка до сала [8, с. 70];
Яуплтаю, аж за вухами лящить [8, с. 45];
- ...Ганясш ложкою... [8, с. 117];
...Не по сво'ш головi капелюха облюбував [8, с. 23];
- Дав би Бог телятi вовка з '!сти [8, с. 24];
Дулю тд тс дадуть [8, с. 83] - шчого тобi за це не зроблять;
- Насип тепер йому солi на хвкт [8, с. 88] - шчого йому не зробиш;
Що було, погуло [8, с. 23];
- Перемелеться, мука буде [8, с. 205].
Антонiмiчнi фразеолопзми - це фразеолопчш одинищ з протилежними значеннями. Наприклад: жити як кшка з собакою - жити душа в душу, рукою подати - за тридев 'ять земель. У творах Б. Харчука також спостер^аються антонiмiчнi фразеолопзми, наприклад: -Треба держати язик за зубами. - Ти мет рот не затулиш [8, с. 113] та ш.
Серед фразеолопчного матерiалу спостер^аеться використання при^в'в i приказок, якими активно послуговуються геро! творiв Б. Харчука i автор у процес подання тексту художнього твору.
У дiалогiчних реплшах геро!в художшх творiв використано дуже багато при^в'!в, приказок, що збагачують, урiзноманiтнюють висловлювання геро!в, роблять !х яскравими особистостями, як вмшть просто i барвисто, влучно i доречно, а часом i дошкульно висловити свою думку. До них належать там при^в'я:
-. Сш раз мiр, а раз вiдрiж... [8, с.80];
- Силуваним конем поля не обробиш [8, с. 91];
-.Брехня на брехн Хде i брехнею поганяс... [8, с. 104];
- Любов, що юльце, а в кшьця нема ктця [8, с. 141];
- Наука не йде без бука [8, с. 222];
- Не на'1вся, не налижешся [8, с. 230];
- Про вовка помовка, а вовк в хату [8, с. 258];
- Де двi баби зберуться, там i ярмарок [8, с. 262];
- Не так сталося, як гадалося [8, с. 265];
- Втоптала ти свш ряст, змарнувала барвточок [8, с. 282];
- Якщо мос не в лад, то я зi свот назад [8, с. 286];
-Мовчиш, глуха, менше грiха [8, с. 345];
- Собака бреше, втер розносить [8, с.281];
- ...Дають - бери, б'ють - вткай [8, с. 422];
- Чому бувати, того не минувати [8, с. 433],
- ...Судженого конем не об'Хдеш [8, с. 434];
-Хвалилася синиця тдпалити море [8, с. 435];
- Питався втер бурi, нащо дахи вона зривас [9, с. 22];
- До булави треба голови [9, с. 125];
- Зелененько, бо далеченько [9, с. 137];
- Не до танцю, коли черевики тиснуть [9, с. 143];
- Корова реве, ведмiдь реве, а хто кого дере - i чорт не розбере. Вiд чужого собаки вiдбився б, а вт зжере [9, с. 146],
- Коло миски мерзне, за роботою околiс [9, с. 163] та ш. Зауважимо, що багато iз фразеологiзмiв повторюються в кожнш частиш «Волинi» та в шших творах Б. Харчука.
Велику к1льк1сть фразеологiчних одиниць використовуе письменник i поза дiалогiчним мовленням, зокрема: наче втром здуло, очiкус свою годину, билася тсня, на серце налягала туга, н привту, н отвту [8, с. 22]; вiдчув себе на сьомому небi [8, с. 25]; заснув як забитий [8. с. 27]; н сшо н впало [8, с. 29]; датися взнаки [8, с. 67]; багатий не спить: грошi лiчить [8, с. 105]; вода i то камть точить [8, с. 72]; сором не дим, очi не вшсть [8, с. 111]; залила сала за шюру [9, с. 46].
Читання творш Б.Харчука сприяе збагаченню лексико-фразеолопчного запасу учшв. Учитель украшсько! мови мае можливють, проводячи штеграцшш уроки, поеднувати мовний матерiал зi сталими словосполученнями, вибраними з художнього твору на уроках лиератури. При цьому учитель може давати школярам так завдання:
1. Ввдшукати у творi Б. Харчука фразеолопзми i записати !х.
2. За фразеолопчним словником подати тлумачення виписаних фразеологiчних одиниць.
3. Ввести виписаш фразеологiчнi одиницi у свш контекст.
4. Вiдшукати у творi Б. Харчука прислiв'я i приказки, пояснити !х значения.
5. Ввести знайдеш приказки у власний контекст.
6. Пояснити, як комушкативш якосл мовления забезпечуються у процес вивчения фразеологi!.
7. Скласти текст (5-6) речень, використовуючи фразеолопзми: душа не з лопуцька [8, с. 276]; почуватися на сьомому небi [8, с. 25]; скшьки око сягас [8, с. 43].
8. Виписати з уривка твору Б. Харчука фразеолопзми з порiвияльними сполучниками: як, мов, немов, наче, неначе.
9. Скласти речения iз фразеолопзмами: хоч круть, хоч верть; не було ркочки в ротi; чус кшка, чис сало вкрала.
10. Скласти текст i з'ясувати в ньому значения фразеолопзму н свт, н зоря.
Робота над вибiркою фразеолопчних одиниць з творiв будь-якого письменника i виявления !х значень ввдбуваеться за допомогою фразеолопчних словников, з якими учнi ознайомлюються з перших урошв опрацювания фразеологi!. Кожний урок у 5 i 6 класах основно! школи, а також у 10 клас старшо! ланки навчання проводиться на матерiалi фразеологiчного словника, який допомагае учиям краще зрозумiти значения фразеологiзмiв i доречнiсть його використания в тш чи iншiй усномовленневш ситуаци.
Л1ТЕРАТУРА
1. Выготский Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготский // Выготский Л. С. Избранные психологические исследования - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. - 363 с.
2. Мова наша - укра!нська: навч.-метод. поибник для вчителя / Л. I. Мацько, О. М. Семеног, Н. Б. Голуб та ш. / за ред. Л. М. Мацько. - К.: Богданова А. М., 2011. - 512 с.
3. Общее языкознание. Внутренняя структура языка. - М.: Просвещение, 1972. - 460 с.
4. Очерки методики обучения усной речи на иностранных языках / руковод. кол. авт. В. А. Бухбиндер. - К.: Вища школа, 1980. - 248 с.
5. Петровский А. В. Психология. Словарь / под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
6. Фразеолопчний словник укра!нсько! мови. У 2-х т. / уклад.: В. М. Бшоноженко та ш. - К.: Наукова думка, 1993.
7. Ужченко В. Д. Вивчения фразеологй в середнш школг поибник для вчителя / В. Д. Ужченко. - К.: Радянська школа, 1990. - 175 с.
8. Харчук Б. М. Волинь: роман. Тетралопя. Книга перша-друга / Б. М. Харчук. - К.: Дшпро, 1988. -751 с.
9. Харчук Б. М. Волинь: роман. Тетралопя. Книга третя-четверта / Б. М. Харчук. - К.: Дшпро, 1988. -567 с.
