CC BY
101
4. Christison M. A. Look who's talking / M. A. Christison, S. Bassano. - Hayward, CA: The Alemany Press, 1987. - 121 p.
5. Johnson D. W. Social Interdependence Theory and Cooperative Learning: The Teacher's Role / D. W. Johnson and R.T. Johnson; [Gillies Robyn M., Ashman Adrian F., Terwel Jan] // The Teacher's Role in Implementing Cooperative Learning in the Classroom. - NY: Springer Science-Business Media, 2008. - Chapter 1. - P. 9-37.
6. Slavin Robert E. Research on Cooperative Learning: an international perspective / Robert E. Slavin // Scandinavian Journal of Educational Research. - Vol. 33. - № 4. - 1989. - P. 9-15.
УДК 738.3(086.48):811.11(038)
С. А. ЛОГВ1НА
ШОМАТИЧШСТЬ МОВИ ЗАСОБ1В МАСОВО1 ШФОРМАЦИ
np0aHani30eaH0 idioMamuuHm характер noeidoMnern Mac-Media. Bid3HaueHO широке використання в них образноi фразеологп, що становить велику складтсть при сприйманш та розумтш i потребуе eid студента додаткових знань, а також його oбiзнaнocтi i зaцiкaвлeнocтi в noдiях та особах сучасного сустльства, фактах нитшнього життя i свтовоi кторп.
Ключовi слова: засоби мacoвoi тформаци (ЗМ1), мac-мeдia, мова ЗМ1, образна фрaзeoлoгiя, експресивна лексика, noвiдoмлeння ЗМ1.
С. А. ЛОГВИНА
ИДИОМАТИЧНОСТЬ ЯЗЫКА СРЕДСТВ МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ
Проанализирован идиоматический характер сообщений СМИ. Отмечено широкое использование образной фразеологии, что представляет большую сложность при восприятии и понимании и требует от студента дополнительных знаний, а также его осведомленности и заинтересованности в событиях и личностях современного общества, фактах жизни и мировой истории.
Ключевые слова: средства массовой информации (СМИ), масс-медиа, язык СМИ, образная фразеология, экспрессивная лексика, сообщения СМИ.
S. А. LOGVINA
IDIOMATIC NATURE OF MEDIA LANGUAGE
Analyzed the idiomatic nature of media messages, which causes widespread use of figurative phraseology, which is great difficulty in perception and understanding and requires additional knowledge of the student, and needed his knowledge and interest in the events and heroes of modern society and the facts of modern life and world history.
Keywords: media Language, figurative phraseology, expressive vocabulary, media messages.
Евроштеграцшне прагнення Украши зумовлюе зростаючу потребу ïï громадян стлкуватися 3i сво1ми зарубiжними партнерами, колегами, одноликами одшею, зрозумшою для Bcix мiжнародною англшською мовою. Разом з 1нтернетом телебачення е ниш культурно-комушкативним центром свiтовоï системи, що надае найоператившш^ актуальш, максимально рiзнi ввдеосюжети новин, репортажi з мюця подш, штерв'ю з ввдомими людьми та ш. Прагнення студента бути пол^ично, економiчно та культурно освiченим тд час ознайомлення зi свиовими новинами вщграе важливу роль в його навчанш, виконуе освиню та мотивацшну функцп при оволодшш профеаею.
Сприйняття повiдомлень ЗМ1 як автентичного шформативного матерiалу для розширення власного свтогляду та полiпшення рiвня ерудицп й особисто! обiзнаностi майбутнього фахiвця е складною i недостатньо вивченою науковою проблемою. I! актуальнiсть зумовлена ускладненнями, якi виникають в робой з автентичним матерiалом, складною семантизащею внаслiдок високо! iдiоматичностi текстiв поввдомлень мас-медiа. Сучаснi ЗМ1, новiтня публщистика, публiчна мова нинi нiвелювали нормативну англiйську мову i цим максимально наблизили !! до експресивно! форми стлкування з усiма властивими !й стилiстичними особливостями, як1 активно використовуються в поввдомленнях мас-медiа, чим ускладнюють !х розумiння.
Мета статп полягае у визначеннi iдiоматичного характеру мови сучасних ЗМ1 й аналiзу мовних прийомiв, якi зустрiчаються в текстах й ускладнюють розумшня сенсу поввдомлень мас-медiа.
Для досягнення поставлено! мети передбачено виршити так1 завдання: 1) розкрити особливосп мови сучасних ЗМ1; 2) визначити поняття «вдоматика» з позицп лiнгвiстики; 3) проаналiзувати лшгвютичш прийоми, що ускладнюють сприймання поввдомлень мас-медiа; 4) виявити лексичнi та фонетичш труднощi сприймання автентичного мовлення i запропонувати шляхи !х подолання.
Поняття «новинний текст» активно вживаеться в лiнгвiстицi. Спираючись на працi А. Дерябiна [2] i О. Кара-Мурзи [5], можемо визначити його як текст, що поввдомляе про будь-яку подаю, тобто взятий у подiевому аспекп. З новинних текслв сьогоднi надходить основна маса шформацшних потоков. У сучасних ЗМ1 так1 тексти е основними ноаями оперативно! iнформацi!' i дають змогу здiйснювати постшний мошторинг найбiльш значущих подiй у свт.
З точки зору лiнгвiстичних концепцш новинний текст , як i будь-який iнший текст, - це «твiр мовотворчого процесу, що е завершеним, поданий у виглядi письмового документа, складаеться з назви (заголовка) i певних особливих одиниць (надфразових едностей), об'еднаних рiзними типами лексичного, граматичного, стилiстичного зв' язку, та мае певну щлеспрямовашсть i прагматичну установку» [7, с. 18].
Основними лшгвютичними характеристиками поввдомлень сучасних ЗМ1 е: використання спецiально!' термiнологi! та емоцшно забарвлено! лексики; поеднання стандартних й експресивних виразiв; вживання лексичних одиниць високо! частотностi, цитат, алюзш як вiдображення соцiального життя в конкретний юторичний перiод; наявнiсть метафор i фразових дiеслiв. Крiм того, можемо зикнутися з широким охопленням лексики - вiд лiтературних, наукових, техшчних i мистецьких термiнiв й понять до повсякденних слiв, iнодi навiть сленгу. Одночасно мас-медiа е основною сферою походження i найбшьш активного вживання неологiзмiв.
Проблему виявлення певних стилiстичних особливостей мови вивчали чимало дослiдникiв. Так В. Крупнов встановив, що високий ступiнь стан дар тизацп мови ЗМ1 визначаеться вживанням значного вiдсотка: а) стшких i клiшованих висловiв (to bring the agreement - прийти до угоди; to nail down the agreement - затверджувати угоду); б) стандартних термшв i назв (embargo, employment, emigration; House of Commons - палата громад, Security Council - Рада безпеки, term of office - термш повноважень, mission of good will - мгая добро! вол^ cold war - холодна вшна); в) слiв-iнтернацiоналiзмiв (revolution, demonstration, propaganda); г) мiжнародно!', полиично!, економiчно!', культуролопчно!', спортивно! лексики (the discussions are still in their early stages; negotiations are expected to begin; approval of the agreement; it is officially announced that); д) загальноприйнятих скорочень (NATO - North Atlantic Treaty Organization, UN - United Nations Organization, М. Р. - Member of Parliament, Т. U. С. - Trades Union Congress, TV - Television) [6, с. 171-188].
Експресившсть мови як зааб залучення уваги слухача, вираження ставлення до подано! шформацп, розстановки ощночних акценпв тощо активно використовуеться в поввдомленнях мас-медiа. На думку Ш. Балл^ основоположника сучасно! концепцi! i методiв до^дження експресивних фактiв мовлення, експресивнiсть - це емоцшне сприйняття дiйсностi i прагнення передати його реципiенту [3, с. 102]. Експресивнш лексицi властивi так1 стилiстичнi явища, як еттети, реалi!, алюзi!, цитати, iдiоми, фразовi дiеслова, прислiв'я, приказки, метафори, пперболи, неологiзми. Найбiльш ускладненим для розумшня при сприйманш повiдомлень ЗМ1
е фразеологiчнi елементи, семантизацiя яких неможлива без використання додаткових, спецiалiзованих посiбникiв (словники iдiом, фразових дiеслiв та iH.), при самостiйному виведенш значення тому, що немае буквального чи до^вного перекладу.
Пiд час реалiзацil другого завдання нами лшгвютично визначено поняття «вдоматика». Воно - збiрне поняття для всiх видiв фразеологп, загальними властивостями яких е: лсна спаянiсть компонентiв сталого семантичного словосполучення, стiйкiсть або стабiльнiсть форми, наявшсть емоцiйного, експресивного забарвлення внаслвдок вiдчутностi перенесення значення чи образносп фразеолопчно1 одиницi.
Щодо реалiзацil третього завдання, то ми визначили лшгвютичш прийоми, як1 ускладнюють сприймання поввдомлень ЗМ1. До них вiдносяться численш реалп (iмена власнi, географiчнi назви, скорочення), експресивна лексика (неологiзми, метафори, пперболи, прислiв'я, приказки, iдiоми, алюзп, цитати, поршняння, парнi словосполучення тощо) i незнайома лексика. Розглянемо деяк з них детальнiше.
Власне вдоми та фразовi дiеслова - це абсолютно неподшьш та нерозкладнi стшш поеднання, значення яких не виводиться з лексичного складу !х компоненпв; становлять широко використовувану образну фразеолопю, котра е дуже складною при сприйманш повiдомлень мас-медiа, оск1льки окремо кожен елемент мае iндивiдуальне значення, а разом щ елементи складають iдiому чи смислову групу зi стiйким значенням, що часто не шддаеться поясненню [1, с. 9].
Парнi словосполучення - це опис одного поняття через синонiмiчнi, антонiмiчнi чи сумiжнi за значенням пари ^в (iменникiв, прикметник1в, при^вникш i дiеслiв), як1 з'еднуються за допомогою сполучника.
Приказки - це фразеолопчш словосполучення з явно вiдчутним перенесенням значення; !х особливiстю е конкретшсть образу, життевiсть ситуаци, на базi яко! створюеться фразеологiчна одиниця.
Прислiв'я структурно i семантично посвдае особливе мiсце серед iнших фразеолопчних одиниць. Воно: еквiвалентне не слову, а реченню; виражае не поняття, а цше судження; мае замкнену форму i повчальний змiст. Прислш'я сприяе вельми широкому використанню особливих художнiх засобiв - таких, як образшсть, стислiсть, ритм, рима, паралелiзм.
Цитати та алюзп виконують функцш «культурних символiв». У результатi цього в студенпв формуються певнi уявлення про фрагмент образу свiту, системи тематично-обумовлених зразк1в i цшшсних орiентирiв, що вiдображае соцiальний ктмат, характерний для певного моменту розвитку суспiльства в широкому соцiально-психологiчному контекст [4, с. 17]. Алюзiями в лиератури, юторп, к1но е важлив^ вiдомi iсторичнi факти.
Реалп - це перекладознавчi категори, як1 вщграють першорядну роль у вiдображеннi сощально-юторичного та культурного контексту, надають нацюнального забарвлення.
При виконаннi четвертого завдання, спираючись на класифiкацiю труднощiв I. Д. Морозово1, визначаемо труднощi, ко^ виникають у навчаннi при аудшванш повiдомлень ЗМ1. До лексичних особливостей, що ускладнюють сприймання новинних поввдомлень на слух, вiдносимо слова, ям подiбнi за формою i звучанням, але розходяться за значенням (омошми, паронiми, похiднi слова, багатозначнi слова тощо), численш реали, експресивну та незнайому лексику. Наведемо приклади деяких з них.
Омошми - це слова, ям випадково збтаися за звучанням i написанням, або слова, яш настiльки розiйшлися за значенням, що в сучаснш мовi !х колись наявний зв'язок вже не вiдчуваеться.
У нашiй роботi будемо розглядати лише ii форми, яш при однаковому звучаннi мають рiзну семантику. Наприклад: Depravation [depra've (э)п] - to be an evil influence on someone, esp. someone who is young or not very experienced (розпад, попршення, розбещення). Deprivation [depr 've (э)п] - something you need or usually have that you are prevented from having (позбавлення). Маючи однакове звучання, щ слова розходяться у значеннях i помилка у виборi слова може спричинити спотворення сенсу поввдомлення. People suffered terrible deprivations during the war (Шд час вшни люди страждали вiд нестатшв).
Паронiми - це слова, яш внаслiдок подiбностi у звучаннi i часткового збiгу морфемного складу можуть використовуватися в мовленнi помилково чи каламбурно. З точки зору
слухового сприймання новинних повщомлень вони перешкоджають адекватному розумiнню шформацп, шдмшяючи 3MiCT помилковим значениям. Наведемо кшька прикладiв пар паронiмiв:
a) judicial - 1. of or by a court of justice - судовий (e. g. judicial branch) 2. showing or using judgment in thinking about something (e. g. «He is rather talented» - replied Sarah judicially), judicious - showing or having good sense - розумний, розсудливий (e. g. You put your case most judiciously);
b) credible - that can be believed - який заслуговуе на довiру (e. g. a credible witness), credulous - ready to believe things - довiрливий (e. g. credulous consumers).
При сприйманш на слух студент може зикнутися i3 ситуащею «вирiвнювання» сенсу, коли той, хто слухае, схильний замшити менш ввдомий йому парошм шшим, схожим за формою i походженням. Наприклад, дiеслово disburse (pay smith out, especially from a fund -оплачувати), що належить до офщшного дшового стилю, замiнюеться бiльш вживаним i стилiстично нейтральним disperse (spread out over a wide area - розсшвати, розганяти), що призводить до спотворення сенсу (Quite an amount of money was dispersed in regional development grants).
Осшльки новинне поввдомлення включае в себе висвiтления широкого кола соцюкультурних явищ, то важливо враховувати категорiю паронiмiв, якi мають соцюлшгвютичш вiдмiнностi, правильне сприйняття котрих залежить вiд рiвня мовно! культури слухача, наприклад: ethical - етичний i ethnical -етнiчний; euphuism - евфу!зм i euphemism - евфемiзм.
Як й омонiми та парошми, багатозначнi i похiднi слова ускладнюють сприймання на слух новинного поввдомлення ЗМ1 через широкий дiапазон значень в однш лексичнiй одиницi, з яких мае бути обране одне, едине вiрне значення, що через швидшсть та обсяг подання матерiалу новин зробити складно.
Реалп дуже рiзнi i вимагають високо! пошформованосп та компетентностi студента в питаннях географп, загальносвiтових явищ i подш з метою адекватного сприйняття скорочень, власних iмен та географiчних назв, актуальних для конкретного iсторичного перюду. Так, наприклад: Ahmadinejad has accused the international medias of launching psychological war against Iran and insists - the election was real and fair. Ahmadinejad - це прiзвище Махмуда Ахмадшеджада - президента 1рану, який став ввдомим у свт завдяки сво!й антиамериканськш позицп. Поряд з Тегераном у зведеннях новин називаються iншi мюта i райони 1рану: Mashhad, Semnän and provinces Färs, Khoräsän-e Shomali [North Khorasan], що е географiчними назвами i потребують додатково! уваги.
Фонетичними труднощами при сприйманш поввдомлень ЗМ1, на нашу думку, е:
• темп мовлення новинних поввдомлень, який часто ушверсально прискорений, значно швидший за темп повсякденного спiлкування, що ускладнюе сприймання шформацп, котра звучала;
• при швидкому темпi мовлення змiнюеться яшсть звушв, неударнi звуки редукуються, iнодi «проковтуються» в словах;
• логiчний наголос, наявшсть або вiдсутнiсть пауз, членування тесту, що звучить, а саме: ввдсутшсть чiтких кордонiв мiж звуками в словi i мiж словами в речент;
• у потощ мовлення знайомi слова змiнюють звичне звучання пiд впливом асимiлятивних явищ;
• шдив^альш голосовi характеристики дикторiв, а саме: тембр, тон, акцент i чистота вимови.
Названi вище мовш та стилiстичнi особливостт мови сучасних ЗМ1 значно ускладнюють розумiния англомовних повщомлень. Для правильного подання в перекладi експресивно! лексики потрiбнi фоновi знання i щонайменше мiнiмальна ерудищя. Нiхто не може знати напам'ять уи тексти всiе! свiтово! лиератури, назви всiх фiльмiв, iмена вах дiячiв культури та !х твори тощо, однак студент мае компенсувати недостатшсть потрiбних знань iнту!цiею, мовним чуттям i постiйним зверненням до словнишв, iншо! довiдково! лiтератури, 1нтернету.
Бiльшiсть науковцiв пропонують три основш шляхи зняття лексичних труднощiв: 1) забезпечити студенпв вiдповiдними словниками, де будуть розкриватися значення
необхвдних лексичних явищ; 2) навчити майбутшх фахiвцiв «проминати» важк1 мюця тексту i намагатися розумiти його основний змют; 3) розвивати в студенпв мовну i контекстуальну здогадки за допомогою спещально! методики.
Назваш вище шляхи подолання лексичних труднощiв е класичними i мають очевидш переваги, посiдають базовi позицп в методищ усунення цих труднощiв. Однак необхвдна !х певна модифшащя. Тому, враховуючи специф^ слухового сприймання повщомлень ЗМ1, зокрема швидк1сть i фонетичш особливоси подання, високу iнформативнiсть, широкий спектр тем, що передбачае високий рiвень ерудицп студентiв, ми пропонуемо застосовувати принцип попередньо! iнформативностi для подолання аудитивних труднощiв при сприйманш вказаних повiдомлень. 1нтернет, зокрема, надае ниш можливють споглядати одну й ту ж подш з багатьох точок зору в рiзних формах пред'явлення (ввдео, аудiо, фото, друк). Попередне прочитання та обговорення студентами тем, як будуть надалi поданi у виглядi новинного вiдеосюжету, дасть !м змогу заповнити прогалини в сво!й ерудицп, якщо так1 е, або набути знання про новi явища i процеси, але в бiльш звичнш формi - у виглядi читання. Для цього пропонуемо перед кожним новим ввдеосюжетом прочитати статтю у друкованому вигляд на цю ж тему. Навчання аудiювання буде результативним лише за умови поеднання читання, письма, перегляду i говорiння.
Стосовно подолання фонетичних труднощiв, то юнуе стандартний набiр прийомiв: транскрибування, штонування, багаторазове прослуховування певного уривка. Щ прийоми характернi для початкового рiвня аудiювання, а на наступному етат сприймання текстiв на слух потребуе добре розвинено! слухово! та лопчно! пам'ятi.
Прогнозуючи подолання фонетичних труднощiв аудiювання, ми будемо брати за основу фшософський закон дiалектики переходу шлькосп в як1сть. Бiльш коректно його можна було би назвати законом виникнення ново! якостi внаслвдок накопичення к1льк1сних змiн.
Опираючись на цей закон, пропонуемо багаторазове прослуховування не одного i того ж уривка, а повного новинного тексту як такого, зютавлення графiчного та акустичного образiв в ньому. Для цього необхвдно вiдiбрати 100 новинних вiдеосюжетiв (у середньому 1,5-2 хвилини кожен), 70 з яких е тематичними: Business and Markets (10), Technology (10), Health (10), Politics (10), Sport (5), Entertainment (10), World disasters and wars (15), а 30 - Top Stories, де включеш сюжети з уах тематичних роздшв. Кожен iз 70 тематичних ввдеосюжепв мае мати графiчну опору - газетну статтю на ту ж тему, прочитавши яку перед прослуховуванням студент матиме змогу заповнити прогалини в сво!х iсторичних, пол^ичних, економiчних, географiчних знаннях. Дворазове прослуховування 100 ввдеосюжелв гарантуе виникнення моторних механiзмiв у сприйманнi новинних поввдомлень на слух. Тодi при багаторазовому повтореннi iнформацiя, що зберiгаеться в короткочаснш пам'ятi, переходить в пам'ять довгострокову внаслiдок перекодування в особливий концептуальний код, який структуруе шформащю, забезпечуючи ll' тривале зберiгання. Отже, кшьшсть прослуханих текстiв зумовлюе нову яшсть володiння мовою.
На пiдставi проведеного до^дження можна зробити наступш висновки. Повiдомлення сучасних ЗМ1 рясшють експресивними виразами (тобто такими, яш володiють особливими конотацiями та мають вдоматичний характер), що становлять складну для розумiння лексику. I! значення визначаеться або за контекстом, або за допомогою перекладу чи тлумачення до^джуваною iноземною мовою. Цi лшгвютичш явища характеризуються посиланнями на факти минулого й сучасного життя суспшьства, компетентнiстю студента в питаннях географп, загальносвiтових явищ i подiй тощо. У навчальному процесi важливу роль вшграе ерудицiя, кругозiр i начитанють майбутнього фахiвця, необхiднi для ввдповщного перенесения смислових навантажень алюзiй, приказок та адекватного сприймання скорочень, власних iмен й географiчних назв, актуальних при сприйманнi повiдомлення ЗМ1.
Л1ТЕРАТУРА
1. Берман И. М. Методика обучения лексике английского языка на старшей ступени специальных
учебных заведений: автореф. дис. ... канд. пед. наук / И. М. Берман. - М., 1974. - 16 с.
2. Дерябин А. Телевизионные новости как коммуникативное событие / А. Дерябин // Дискурс. -
1998. - № 7. - С. 60-63.
3. Елисеева В. В. Лексикология английского языка: учеб. пособие для вузов / В. В. Елисеева. - СПб.: СПбГУ, 2003. - 244 с.
4. Зимняя И. А. Общая культура и социально-профессиональная компетентность человека / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня: реформы, нововведения, опыт. - 2005. - № 11. - С. 14-20.
5. Кара-Мурза Е. С. Рекламный дискурс и рекламный функциональный стиль как рабочие понятия лингвосемиотики рекламы / Е. С. Кара-Мурза // Стилистика сегодня и завтра: медиатекст в прагматическом, риторическом и лингвокультурологическом аспектах. Междунар. науч. конф.; тезисы. - М.: Факультет журналистики МГУ, 2010. - С. 41-43.
6. Крупнов В. Н. Пособие по общественно-политической и официально-деловой лексике / В. Н. Крупнов. - М.: Высшая школа, 1984. - 224 с.
7. Цвик В. Л. Телевизионные новости России: учеб. пособие / В. Л. Цвик, Я. В. Назарова. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 173 с.
УДК 378.111-057.87
О. В. ГОРНОВСЬКА
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В КОМПЕТЕНЦИ В ЯПОНСЬКОМУ Д1АЛОГ1ЧНОМУ МОВЛЕНН1
Розглядаються питання, пов'язаш 3i змктом навчання японського дiалогiчного мовлення, з вимогами до компетенцп майбуттх фiлологiв. До^джуеться сучасний стан методичноi бази для навчання японськт мови в Украiнi. Визначаються та детально характеризуются основт психолтгвктичш та комуткативш особливостi японського дiалогiчного мовлення.
Ключовi слова: дiалогiчне мовлення, комуткативна компетен^я, комуткативна поведтка япон^в, мовна поведтка япон^в.
О. В. ГОРНОВСКАЯ
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ У БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ КОМПЕТЕНЦИИ В ЯПОНСКОЙ ДИАЛОГИЧЕСКОЙ РЕЧИ
Рассматриваются вопросы, связанные с содержанием обучения японской диалогической речи, с требованиями к компетентности будущих филологов. Исследуется современное состояние методической базы для обучения японскому языку в Украине. Определяются основные психолингвистические и коммуникативные особенности японской диалогической речи и дается их подробная характеристика.
Ключевые слова: диалогическая речь, коммуникативная компетенция, коммуникативное поведение японцев, речевое поведение японцев.
O. V. HORNOVSKA
PECULIARITIES OF THE FORMATION OF FUTURE TEACHERS' COMPETENCE IN JAPANESE DIALOGUE
The article deals with questions related to the problem of teaching Japanese interaction to students in Ukraine. It gives an overview to the requirements for the competence of future teachers, describes the current state of methodological capabilities for learning the Japanese language. The paper determines distinguishing features of Japanese dialogue that differs from Ukrainian and gives the detailed description of psycholinguistic and communicative aspects of Japanese conversation.
