CC BY
21Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.118-123.
УДК 811.112.2'373.7 (436)
ЕТНОКУЛЬТУРНА СВОСРЩНЮТЬ ФРАЗЕОЛОГ1ЗМ1В З ЛЕКСИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ТРАДИЦ1ЙНОГО ПОБУТУ Н1МЕЦЬКОГО НАРОДУ У ТВОРАХ ЙОЗЕФА РОТА
Коцюба О.П.
Кивський нац1ональний ун1верситет ¡мен! Тараса Шевченка, м. Кив, Украна
У стaттi висвiтлено семантичну оргатзацж й оцтний параметр фразеологiчних одиниць з назвою предмета тмецького побужу в творчому доробку Йозефа Рота, видтено основт види Чхнього модифщвання.
Ключовi слова: фразеологiчна одиниця з лексичним компонентом, побут, фразеосемантичне поле, конотащя, номтащя, фразеологiчна модифтащя.
Кожна фразеолопчна одиниця вщбивае особливосп св^осприйняття етносу ^зь призму мови i нацюнально! культури. Про втшення в мов^ зокрема в фразеологи "духа народу", про машфестащю нацюнально! специфши в фразеолопчних одиницях (ФО) твердить чимало вчених (В. фон Гумбольдт, В. Маслова, О. Селiванова, В. Телiя та ш.). Нацiонально-культурна своерщшсть найяскравiше проявляеться у фразеологiзмах, оскшьки вони побудованi на образах, як "достатньою мiрою прозорi для певно! лшгвокультурно! спшьноти" [5, с. 82]. За твердженням В. Маслово!, фразеолопзми представляють собою "колодязь премудросп", дозволяють передати великий об'ем шформаци, досягаючи глибини народно! культури при одночаснш економi! мовних засобiв [3, с. 75]. Внутршня форма переважно! бшьшост ФО несе в собi такий змют, який надае !м етнокультурного забарвлення, тобто, !хне значення можна штерпретувати, враховуючи притаманнi ментальностi певного народу цшшсш стереотипи та установки [3, с. 70].
Стрижневим компонентом чимало! кшькосп ФО виступае назва предмета нацюнально! культури. У своему лексичному складi фразеолопзми з таким елементом мютять вказiвку на сферу матерiально! культури народу. Наша увага до фразеологiзмiв з лексичним компонентом на позначення нiмецького побуту у творчому доробку Й. Рота зумовлена загальновщомим фактом, що саме таю ФО е культурно- й нацiонально-специфiчними, оскшьки безпосередньо вщдзеркалюють спосiб життя нiмецького етносу. Побут ми визначаемо як сферу сощального життя, що охоплюе задоволення матерiальних потреб людини в житлi, !ж1, одязi й освоення нею духовно! культури, людсько! комунiкацi! та вiдпочинку [1, с. 183].
Мета нашо! розвгдки полягае в аналiзi семантичних особливостей й оцшних конотацiй ФО з лексичним компонентом на позначення побуту шмецького народу, зафшсованих у прозi Й. Рота. Фразеопростору романiв письменника присвятила свое
дисертацшне дослiдження Н. Тимощук. Вона здшснила якiсний i кiлькiсний аналiз узуальних i модифiкованих ФО, який допом^ !й визначити авторську картину CBiTy, що складаеться з трьох концептосфер ("CBiT людини", "Об'ективний свгг" i "Детермшанти") i характеризуеться високим ступенем антропоцентризму [6; 7]. У порiвняннi з кiлькiсним показником фразеологiзмiв у творах Й. Рота, встановленим Н. Тимощук (1244 ФО), значно менша частина ФО за своею внутршньою формою походить iз традицшного побуту нiмецького етносу [6, с. 7]. Методом суцшьно! вибiрки ми вилучили 132 фразеолопзми, що репрезентують нацiональне свiтобачення нiмцiв через найменування предметiв нiмецького побуту. Лексичний компонент на позначення предмета нiмецького побуту у склавд ФО, зафiксованих у творах письменника, виражений: 1) назвами житла (ein offenes Haus haben [12]), 2) назвами предмелв обстановки юмнати, житла (von Tische und Bett geschieden sein [18]), 3) назвами частин житлового будинку (j-n an die Wand drücken [17]), 4) назвами отворiв у будинку (mit der Tür ins Haus fallen [13]), 5) назвами предме^в одягу, взуття та 1хшх частин, головних уборiв (auf der Hut sein [18]), 6) назвами напитюв, страв та 1хшх iнгредiентiв (j-m eine schöne Suppe einbrocken [14]), 7) назвами речовин, матерiалiв, рiзноманiтних мас i трав, пряжi, як використовуються у домашньому господарствi (aus einem ganz anderem Holz geschnitzt sein [17]), 8) назвами металiв (ein paar Eisen im Feuer haben [17]), 9) назвами виробiв i предме^в домашнього вжитку (j-n einen Korb geben [15]).
Виявивши т фрагменти дiйсностi, якi стали об'ектом фразеолопчно! номшаци у романах Й. Рота, ми встановили, що ФО з лексичним компонентом на позначення предмета побуту (78%) мають антропоцентричний характер, оскшьки маркують ментальнi характеристики людини та сфери ii дiяльнiсть. У номшаци предметiв, явищ i категорш об'ективного свiту бере участь лише 29 ФО (22%), у структурi яких е назва предмета побуту. Диференщюючи спiльне значення ФО, що утворюють фразеосемантичне макрополе "Об'ективний свгг", фiксуемо фразеологiзми на позначення конкретних понять, предме^в, абстрактних понять, 1хшх ознак, а також ФО, як виражають iдею кiлькостi та категорда простору, наприклад, das Ei des Kolumbus [14], das Buch der Bücher [15].
У залежност вщ того, який аспект св^у людини характеризують тi чи iншi вилучеш ФО макрополя "Ментальнi характеристики людини та ii дiяльнiсть", можна видшити чотири фразеосемантичнi поля ФО, що вщображають: 1) ii фiзiологiчно-штелектуальний стан; 2) психологiчно-вольовий стан; 3) емоцшний стан; 4) соцiальний статус i дiяльнiсть. За спiльними бшьш конкретними семами розбиваемо кожне фразеосемантичне поле на мшрополя, якi об'еднують фразеологiзми одного категорiального значення. Фразеосемантичне поле ФО зi значенням фiзiологiчно-iнтелектуального стану iндивiда (6,06%) подiляеться на мшрополя ФО, якi вербалiзують: 1) обдаровашсть (in allen Sätteln gerecht sein [9]); 2) досвщчешсть (mit allen Wassern gewaschen sein [9]); 3) фiзичну кволють i слабюсть (das Bett hüten müssen [17]); 4) брак знання, логiчного мислення (den Faden verlieren [17]); 5) тямущють, кмiтливiсть (wissen, was die Glocke geschlagen hat [17]). В межах цього поля ФО ми не зафшсували фразеологiзмiв, яю номшують зовнiшнi
якост людини. Й. Рот вщдае перевагу фразеологiчним сполукам на позначення рис iнтелектуальноi зрiлостi шдивща.
ФО, якi покривають семантичний простр, пов'язаний з психологiчно-вольовим станом людини (26,5%), утворюють мiкрополя ФО на позначення: 1) шдлост (Schlingen knoten [11]); 2) легковажносп (auf Sand bauen [15]); 3) недоброзичливост (einen Stein nach j-m werfen [15]); 4) шдступност^ лукавства i вiроломства (еine Falle stellen [9]); 5) корисливост (aus jeder Blüte Honig saugen [17]); 6) пихатосп (Rosinen im Kopf haben [14]); 7) апатп, байдужосп (ohne Saft und Kraft sein [10]); 8) економност (nach der Schnur leben [17]); 9) марнотратства (von der Schnur leben [17]); 10) прямоти, вщвертост (sich (D.) kein Blatt vor den Mund nehmen [10]); 11) мшливост (die Farbe wechseln [16]); 12) ввiчливостi (den Hut lüften [17]); 13) зверхност^ владносп (etw. im Zaum halten [14]). Як бачимо, дане фразеосемантичне поле - одне з найрепрезентатившших у творчому доробку Й. Рота, охоплюе ФО в основному з негативними конотащями, що найменують засуджуваш в суспiльствi внутрiшнi iндивiдуальнi якостi людини.
Фразеосемантичне поле фразеологiзмiв, якi експлiкують емоцшний стан iндивiда (14,39%), включае два мшрополя ФО на позначення: 1) почутпв особистостi, наприклад суму (sich (D) Asche aufs Haupt streuen [15]); 2) мiжособистiсних почутпв i стосунюв (j-n von der Tür weisen [17]). За кшьюсними параметрами переважають ФО, в значеннi яких актуалiзована сема ммiжособистiснi вiдносиним. Вибiр таких фразеологiзмiв зумовлений специфшою творчостi Й. Рота, в центрi яко! не лише людина, ii проблеми, а й сповнена горя доля цiлих народiв до i пiсля Першо! свiтовоi вiйни.
Питому вагу серед фразеологiзмiв з назвами предмета побуту складають ФО фразеосемантичного поля, в якому знаходить реалiзацiю сощальний статус людини, ii трудова дiяльнiсть i повсякденнi заняття (27,26%). Це поле формують мшрополя фразеологiзмiв для номiнацii: 1) соцiальноi iерархii суспiльства за критерiем мбiдний/багатийм (im Fett sitzen); 2) дiяльностi i побутових занять iндивiда (das Bett machen [12]). Найменш чисельними виявилися ФО на позначення соцiального положення людини в суспiльствi, а найбшьшою вживанiстю характеризуються фразеологiзми, що покривають семантичний простр мДiяльнiсть i побутовi заняття людини".
Крiм 4 великих фразеосемантичних полiв ФО, яю демонструють особливостi фiзiологiчного, iнтелектуального, психолопчного, емоцiйного й соцiального розвитку людини, а також ii дiяльнiсть i заняття, ми вбачаемо за необхщнють видiлити ще одне незначне фразеосемантичне поле ФО, що охоплюе назви людини та ii характеристики (3,79%). Ось, наприклад, ein Mann von Schrott und Korn [11], auf lautlosen Sohlen [12]. З останнього прикладу видно, що шд вправним пером Й. Рота ФО auf leisen Sohlen [8, c. 710] зазначае синонiмiчноi субституци, що позначаеться на ii семантищ: вона конкретизуеться.
Антропоцентризм фразеопростору Й. Рота проявляеться не тшьки в сигшфшативно-денотативному змют ФО, а й в конотацшному забарвленш об'ектiв фразеологiчноi номiнацii. Як зазначае О. 1гнатенко, бiльшiсть фразеологiзмiв мае постiйну стiйку конотацiю в своему значенш [2, с. 10]. Виходячи з цих мiркувань,
варто проаналiзувати макрополе ФО з лексичним компонентом на позначення традицшного побуту нiмцiв, якi вiдбивають ментальш характеристики людини та !! дiяльнiсть, у творах Й. Рота за шкалою позитивний/негативний, тобто взяти до уваги конотащю, яка лежить в основi фразеолопчно! сполуки. За критерiем позитивна/негативна оцiнка превалюють ФО з негативним смисловим наповненням (54, 46%), як, наприклад, in die Zange nehmen [18]. Пом^но менший вщсоток становлять фразеологiзми з позитивним забарвленням (45, 54%), примiром, j-m den Hof machen [9]. Кшьюсна перевага ФО, що виражають негативну оцшку фрагмента дiйсностi, пов'язаного з людиною, пояснюеться акцентом автора на тих суспшьних i соцiальних катаклiзмах, що спричинили моральну деградацiю iндивiда.
Використовуючи ФО з лексичним компонентом на позначення шмецького побуту перш за все як зашб влучно! й образно! характеристики ментальних рис людини, Й. Рот часто виходить за межi традицшного вживання фразеологiзмiв, креативно !х модифiкуе, вдаючись до загальноприйнятих способiв трансформацй ФО. Слiд зауважити, що процес модифшаци фразеологiчного фонду шмецько! мови у творах письменника супроводжуеться змiною семантики. Фразеологiчнi модифшаци Н. Тимощук називае одним iз головних компонентiв творення iндивiдуального авторського стилю Й. Рота [7, с. 110]. ФО, яю мютять у своему складi назву предмета побуту, зазнають у художшх текстах письменника рiзних видiв модифiкування: 1) субституци (структурно-семантична змiна ФО шляхом замши одного чи двох компонент фразеолопзму на iншi, часто синонiмiчнi): mit etw. keinen Hund hinter dem Ofen hervorlocken [8, с. 378] ^ "Welchen Arbeiter lockst du damit hinter seinem Ofen hervor?" [12, с. 409]; 2) елшсу (структурно-семантична трансформащя ФО, опущення одного з компонент фразеолопчно! сполуки, за винятком стрижневого елемента): mit der Tür ins Haus fallen [8, c. 336] ^ ins Haus fallen [10, c. 16]; 3) експанси (структурно-семантичний тип модифшаци, розширення структури ФО за рахунок одше! лексеми чи кiлькох): das tägliche Brot [4, с. 124] ^ "Männer waren ihr tägliches, nächtliches Brot gewesen" [13, с. 393]; 4) шверси (вид синтаксично! модифшаци, який полягае у змш звичного порядку слiв у структурi ФО): j-d hat Geld wie Heu [4, с. 252] ^ "Geld hast wie Heu" [13, с. 390]; 5) морфолопчно! модифшацп (структурна трансформащя ФО, яка полягае, наприклад, в змш граматичного числа компонент): seinen Faden spinnen ^ Fäden spinnen [18, с. 571]; 6) дистантному розташуванню, часто з використанням вставних конструкцш (вид синтаксично! модифшаци): "Vom Norden und vom Süden werden wir die Russen packen, verstehen Sie, in einer Zange." [18, с. 527]; 7) дефразеолопзаци ("руйнування ФО, вшьне трактування усталено! ФО, при якому зберiгаеться образ, що лежить в основi ФО, у бшьшосп випадкiв зберiгаються також лексеми-конституенти ФО, але порушуеться структура формативу" [7, с. 172]): Mir liegt es wie Blei in den Gliedern ^ "... und sofort auch intonierte die Kapelle die persische Nationalhymne. Wie Blei legte sie sich auf alle Glieder" [13, с. 379]) та шших вцщв трансформацй ФО.
Експрешя художнього мовлення Й. Рота посилюеться шляхом одночасноi актуалiзацii кшькох способiв трансформацi! всерединi одного фразеолопзму, тобто завдяки конвергенщям: mit Nadeln stechen ^ mit hunderttausend köstlichen,
kristallenen Nadeln sprühen [9] (експансiя + субституцiя). За словами Н. Тимощук, конвергенци як фразеолопчш модифшаци з рiзностороннiми виражальними можливостями i максимально лаконiчною формою виступають характерною рисою щюстилю Й. Рота [6, с. 12]. Модифшоваш ФО набувають у текстах творiв письменника неабияко1 емоцiйностi та виразностi, часто шдкреслюють важливу думку автора, увиразнюють його художне мовлення, сприяють досягненню лаконiзму й ч^кост висловлювання.
Висновки. Проаналiзований матерiал дае тдстави стверджувати, що стрижневий лексичний компонент на позначення нiмецького побуту у складi фразеологiзмiв, зафiксованих у романах Й. Рота, репрезентуе елементи повсякденного життя нiмецького народу, а внутршня форма ФО виражае особливосп нацiонального свiтобачення переважно на ментальш характеристики людини та ii дiяльнiсть. Щодо семантично1 оргашзаци фразеопростору Й. Рота, то в центрi зафшсованого нами фразеологiчного масиву з лексичним компонентом на позначення предмета шмецького побуту знаходиться людина як розумна, психоемоцшна й соцiальна iстота. Неодноразове використання того чи iншого фразеолопзму, наприклад auf leisen Sohlen (зус^чаеться в кiлькох творах Й. Рота), - це показник його актуальносп в свщомост автора. За допомогою влучних ФО письменник не стшьки характеризуе об'ект художнього зображення, скшьки дае йому позитивну чи негативну оцiнку.
Список лiтератури
1. Большая советская энциклопедия. - М., 1971. - Т. 4. - С. 183.
2. Игнатенко О. Н. Фразеологизмы с компонентами, выраженными конкретно-предметной лексикой, в современном русском языке: автореф. дис. ... канд. филол. наук: спец. 10.02.01"русский язык" / О. Н. Игнатенко. - Тверь, 1993. - 15 с.
3. Маслова В. А. Культурно-национальная специфика русской фразеологии / В. А. Маслова // Культурные слои во фразеологизмах и дискурсивных практиках / Отв. ред. В. Н. Телия.
- М.: Языки славянской культуры, 2004. - С. 69-75.
4. Шмецько-украшський фразеолопчний словник. У 2-х т. / Уклад.: В. I. Гаврись та ш.
- К.: Рад. Школа, 1981. - Т. 1. А-К. - 416 с.
5. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвистический аспекты / В. Н. Телия. - М.: Школа "Языки русской культуры", 1996. - 283 с.
6. Тимощук Н. П. Функцюнування фразеолог1зм1в у романах Йозефа Рота: автореф. дис.... канд. фшол. наук: спец. 10.02.04 "германсью мови" / Н. П. Тимощук. - Льв1в, 2005. - 19 с.
7. Тимощук Н. П. Функцюнування фразеолог1зм1в у романах Йозефа Рота: дис.... канд. фшол. наук: спец. 10.02.04 "германсью мови" / Н. П. Тимощук. - Чершвщ, 2005. - 213 с.
8. Duden. Redewendungen. Wörterbuch der deutschen Idiomatik. - 2., neu bearb. und aktual. Aufl.
- Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 2002. - 955 S.
9. Roth J. Beichte eines Mörders // Joseph Roth Werke. - 6. Band. - Romane und Erzählungen 1936-1940.
- Köln: Kiepenheuer & Witsch, 1989. - S. 1-125.
10. Roth J. Das falsche Gewicht // Joseph Roth Werke. - 6. Band. - Romane und Erzählungen 1936-1940.
- Köln: Kiepenheuer & Witsch, 1989. - S. 127-223.
11. Roth J. Das Spinnennetz // Joseph Roth Werke. - 4. Band. - Romane und Erzählungen 1916- 1929.
- Köln: Kiepenheuer & Witsch, 1989. - S. 63-146.
12. Roth J. Die Flucht ohne Ende // Joseph Roth Werke. - 4. Band. - Romane und Erzählungen 1916-1929.
- Köln: Kiepenheuer & Witsch, 1989. - S. 389-496.
13. Roth J. Die Geschichte von der 1002. Nacht // Joseph Roth Werke. - 6. Band. - Romane und Erzählungen 1936- 1940. - Köln: Kiepenheuer & Witsch, 1989. - S. 347-514.
14. Roth J. Die Kapuzinergruft. - Köln: Kiepenheuer & Witsch, 2000. - 200 S.
15. Roth J. Hiob // Joseph Roth. Romane. - Bd. 1. - Köln: Kiepenheuer & Witsch, 1994. - S. 105-239.
16. Roth J. Hotel Savoy // Joseph Roth Werke. - 4. Band. - Romane und Erzählungen 1916- 1929. - Köln: Kiepenheuer & Witsch, 1989. - S. 147-242.
17. Roth J. Radetzkymarsch. - Amsterdam: Kiepenheuer & Witsch, 1999. - 413 S.
18. Roth J. Zipper und sein Vater // Joseph Roth Werke. - 4. Band. - Romane und Erzählungen 1916-1929. - Köln: Kiepenheuer & Witsch, 1989. - S. 501-607.
Коцюба А.П. Этнокультурное своеобразие фразеологизмов с лексическим компонентом для обозначения традиционного быта немецкого народа в произведениях Йозефа Рота // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1. - С.118-123.
В статье освещена семантическая организация и оценочный параметр фразеологических единиц с названием предмета немецкого быта в произведениях Йозефа Рота, выделены основные типы их модифицирования.
Ключевые слова: фразеологическая единица с лексическим компонентом, быт, фразеосемантическое поле, коннотация, номинация, фразеологическая модификация.
Kotsyuba О. Ethnocultural identity of phraseological units with the lexical component on the description of the traditional life of the German people in Joseph Roth's works // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 1. - P. 118-123.
In the article the semantic organization and the appraisal parameter of the phraseological units containing a denomination of German household items in J. Roth's creative inheritance are analyzed, the main types of their modification are determined.
Key words: phraseological unit with a lexical component, everyday life, phraseosemantic field, connotation, nomination, phraseological modification.
Поступила до редакцп 02.03.2011 р.
