CC BY
20Учет записки ТаврШського нацгонального университету \м. В. I. Вернадського Сер1я «Фыолог^я. Сощальт комушкацИ». Том 24 (63), №1 Ч.2. 2011 р. С. 135 - 141.
УДК 811. 161. 2'373.3
МОВНО-ПСИХОЛОГ1ЧНИЙ ОБРАЗ Ж1НКИ В УКРАШСЬКШФРАЗЕОЛОГП (ВНУТР1ШН1 ЯКОСТ1)
Стефанець1.В., СверданТ.П.
Чершвецький нащональний ушверситет м. Ю. Федьковича, Чершвщ, Украта
У статп розглянуто особливосп функщонування укра!нських фразеологiзмiв. що характеризуюсь внутрiшнi якост жiнки.
Ключов1 слова: фразеолопя, фразеолопчна одиниця, мовно-психологiчний образ, жшка, внутршш якостi.
У гендерному аспект - актуальному й популярному сьогодш - фразеолопю дослщжують А. Ем1рова [1], В. Коваль [2], В. Кравець [3], А. Левш-Штайнманн [4] та ш. Проте говорити про становлення самостшного роздшу лшгвютично! гендерологп, так звано! "фразеолопчно! гендерологп, або гендерно! фразеолоп!" (за А.Ем1ровою [1, с. 165]) ще рано.
На сучасному еташ розвитку гендерно! галуз1 знання важливим е розумшня поняття гендерних ролей: "...Гендер (сощальна стать, тобто стереотипш, закршлеш у свщомост носив мови уявлення про стосунки м1ж статями) у слов'янськш етнофразеологи - фразеолопзми, генетично пов'язаш з1 сферою народно! культури" [2, с. 82]. Тобто, це одинищ, що описують м1жстатев1 стосунки, яю охоплюють норми поведшки, вимоги до зовшшнього вигляду та внутршшх якостей { яю формувалися !з розвитком укра!нсько! культури та побуту й були вщбит в усному мовленш, а шзшше вщтворювались автоматично. Отже, гендер (гендерш рол1) - це юторично зумовлеш критери поведшки партнера (жшки або чоловша) загалом. Метою нашого наукового пошуку е змалювання засобами укра!нсько! фразеологп мовно-психолопчного образу жшки, зокрема !! внутршшх якостей, !з урахуванням категорп гендеру.
Укра!нська фразеолопя е тим джерелом, з якого можна почерпнути чи не найбшьше вщомостей про функци та особистюш характеристики укра!нсько! жшки, ставлення до не! тощо. Так, наприклад, наш фактичний матер1ал шдтверджуе моральну настанову украшщв на те, що "на милування нема силування" (семантична група "Переб1рлив1сть" натчуе 13 фразеолопчних одиниць (дал! -ФО)): Трудно д1вку силувати, як парубок не хоче. - Трудно парубка силувати, як дгвка не хоче[5, с. 261]. Дослщження В.Кравця доводять, що шлюб без кохання, який був поширений через майнову нер1вшсть, усе ж вважали аморальним. Тому "в Укра!ш закон вимагав добровшьно! згоди наречено! на укладення шлюбу" [3, с. 294].
Досить щкавим е давнш звичай сватання в Укрш'ш. Дiвчина пiд час сватання мусить колупати тч, якщо вона згодна вийти замiж за того парубка, якого розхвалюють свати. Спершу важко вглед^и в ритуалi колупання печi яюсь гендернi коренi, проте В. Коваль вважае, що основою такого етнокультурного уявлення е "розумшня печi як уособлення жшочого, дiтородного начала" [2, с. 86].
1сторики доводять iснування права вибору жшкою нареченого, право на вщмову вiд небажаного нареченого, рiвноправний з чоловiком статус в укладанш шлюбно! угоди. Тому, якщо дiвчинi хвалений наречений не до вподоби, то вона виносить гарбуза: Давати (дати) гарбуза вдкоша)[6, с. 203]; Остатися з гарбузом[6, с.591]; Пти з гарбузом (гарбузами)[6, с. 642]; Гарбуза з'гсти (взяти, втяти)[5, с. 186]; Шднесли печеного гарбуза[там само]; Йому гарбуза дали[там само]; Коли б вам гарбуз не покотився[там само] i под. Гарбуз - найпоширешший спосiб вщмови в Укра!ш. У И рiзних регюнах зафiксованi й iншi "гарбузи". Так, за В. Ужченком, у бойювських говiрках уживають вираз бринзу приютити; на Глухiвщинi говорять потягти ковша; на Полтавщиш - тднести печеного кабана[7, с. 87]. Гарбузи чи iншi предмети-символи вщмови шд час сватання потаемно вщ сватiв-невдах клали на вiз чи прикршлювали пiд возом. Зокрема на Охтирщиш Сумсько! областi записанi таю сполучення: прив'язати втик, причепити деркача, прив 'язати мтлу; на Луганщиш зафшсоваш вирази гарбузи ставити, прив 'язати чайник [там само]. Тут доречно згадати й бшорусью вислови вщмови, що вщповщають укра!нським: (прачатць дзяркач) або властивi бшоруськш мовi (даць гарохавы вянок, пакацщь камень) (подаемо за Ужченком 1991: с. 87 [7]).
П. Чубинський пояснюе особливу дiвочу перебiрливiсть (Й не ходи по полю, й не топчи куколю, не лупай очима, я не твоя дiвчина [5, с. 181]) родинною демокрапею: "Менший авторитет батьювсько! влади спричинив те, що дорослi дiвчата користуються певною самостiйнiстю, яка для них дуже важлива при виборi судженого. Хоча для них i важить згода батькiв на шлюб, проте останш рiдко примушують дочку до замiжжя з нелюбом; зазвичай необхщна И згода" [8, с. 18]. При цьому перспектива "посивiти у дiвках" не була привабливою (Сивти в дiвках[6, с.241], Свтить волосом (сивie)[5, с. 184], Сидтимеш до ади-коси[там само]), адже одруження - потрiбний i природний крок.
Пюля згоди дiвчини i И батькiв на шлюб дiвчина подае рушники, старости обмшюються хлiбом, випивають "могорич". Старший староста кладе на накритий рушником хлiб руку наречено!, зверху - руку нареченого i перев'язуе !х рушником (звiдси, й ФО руки пов'язати). Опiсля молода пов'язувала вшх старостiв рушниками, яю сама вишивала. Загалом сватання або ж обручення (заручини, полюбини, хустки, рушники, свганки, мале весшля) вважали символiчним обрядом вiрностi. Порушення "слова" було ганебним: "Малорос взагалi гордий i самолюбивий... Вiн вважае образливим i те, що дiвчина, яка дала слово вийти замiж, згодом вщмовляе" [8, с. 22] (Казала (общяла), та не зв'язала [5, с. 105]).
1снування випадюв зради дiвчини пiдтверджують фразеологiзми семантично! групи "Зрадлив^ть (10 одиниць). Хоча, за I.Опенком, "чужинш юторики: вiзантiйцi, араби, шмщ поставили нам багато свщчень, що слов'янськi жiнки були дуже вiрнi сво!м чоловiкам, - ус вони дивуються такiй вiрностi й вщданосп, бо в
них того не було. 1мператор вiзантiйський Мавриюй у VI вщ свщчить про слов'ян: "Жiнки !хш чесш понад людську можливiсть" [9, с. 355]. Тут також доречно буде вказати, що "зрадниками i в селянському побут майже завжди е чоловши: любить одну, та одружуеться з шшою; 1м нiчого не варто обманути дiвчину, згубити И честь" [10, с. 19]. Хоча, наприклад, фразеолопзм ускочити в гречку "приписують" усе-таки жiнкам. Припускаемо, що причиною такого "приписування" стала зрада дружини гетьмана Дорошенка з писарем Лесем: Побiглa з Леськом[5, с. 183]. ФО вскочити в гречку зафшсовано вже в рукописному збiрнику при^в'!в та приказок к. XVII - поч. XVIII ст., де вш ф^уруе у повнiшому варiантi: "У гречку вскочивъ да вво(р)вавъ" [10]. Саме це "ввiрвав" вносить новий вщтшок у сприйняття зазначеного вислову. "Гречка" у ньому виступае не тшьки як мюце ди, а i як предмет крадiжки. Тому й став цей ви^в зручним образним визначенням "крадених" любощiв, заборонених законом зв'язкiв. Крадiжка гречки не була типовим явищем, як-от крадiжка гороху, молоденькими стручками якого залюбки ласували i дiти, i дорослi. Проте у низцi ФО, що натякають на нешлюбш стосунки, "гречка" i "горох" ототожненi: У горох ускакнула[5, с. 183].
Прощання iз батьками та рiдною оселею було найболючшим моментом укра!нського весшля i вiдбите у низцi фразеологiзмiв: Не борони, батьку, за хату взяти[5, с. 186]; Не поборони, батеньку, хоч за возом побiгти[там само]; Прощайте, пороги, що мог походили бм ноги! [там само]; Бувайте здоровi, жилi пороги [там само] (загалом група "Сентиментальтсть" мютить 13 ФО). Дiвчина прощалася зi сво!м дiвуванням i "переходила у владу чоловiка". Тепер вона сама ставала господинею i повинна була дбати про збшьшення власних статюв. Тому невмiння господарювати засуджувалось чи не найбшьше (до групи "Безгосподартсть" входить 23 одинищ): Господиня: три городи, одна диня (на увесь город одна диня) [5, с. 222]; Знайте мене, перетчайку, що на воротях тiсто висить[ам само]; Знать мою матiр (маттку), що хлiб пекла, бо на воротях т/'сто[там само]; Пекла - бодай катових рук не втеклa!Мiсилa - бодай трясця трусила [5, с.251]; Спекла Луця (Наварила Муця): не схоче (не буде) гсти i цюця [там само]; Зробила Луцька, що не гла цюцька[там само]; Н продати, т обмтяти: краще було не брати[5, с. 186]. Неощадливють та безгосподартсть вважали бшьшою вадою, шж алкоголiзм: Краще п 'яниця, тж недбалиця [5, с. 222].
Що ж до вживання жшкою спиртних напо!в, то, за свщченнями П.Чубинського, "в шинок узагалi ходять не лише чоловши, але й жшки i навт дiвчата. Пити горшку можна й жшкам" [8, с. 20]. Такий дозвш вщбивають i фразеологiзми групи "П'янство", яка мютить 19 одиниць, зокрема таю: Чарочка-чепурушечка, п'е Сидорiвнa душечка [5, с. 236]; Випивай до дна, щоби велика росла [5, с. 237]; Чуеш, кумасю, щипочко, кришечко, кров бурякова, прищепа тютюнова (Кров бурякова, а душа часникова) [5, с. 238]. Проте надмiрний потяг до спиртного шхто не схвалю-вав: Тут така, що в гортщ усе б мокла[5, с. 240];Коваль куе, а ковалиха у корчму йде[10, с. 254] тощо.
Одшею з основних вимог до наречено! була !! цнотливють (група "Цнотлив^ть" складаеться з 8 фразеологiзмiв). I! вщсутшсть легко могла стати причиною розлучення i лягала ганьбою як на дiвчину, так i на !! родину: Як не дiвкa,
йди до дгдька[5, с. 116]. Тому першорядним завданням для д1вчини було вберегти неушкодженою д1вочу цноту до одруження - саме цей момент був ключовим у визначенш тд час весшля "доброчесносп" д1вчини: Хоч не сильна, аби двгр закрасила[5, с. 184]. Хоча бшьшють вчених свщчить, що втрата цноти до весшля укра!нкам була непритаманна, проте семантична група "Розпуста" мютить значну кшьюсть ФО (24): Винувата хата, що привела Гната[5, с. 283];1 я навчуся на сьом1й дитиш д1вочити[5, с. 119]; Господи, допоможи перше на хрестини, як на коровай[5, с.183]Д/вочий стид до порога: аби пересягнула, а там 7 забула[5, с. 182];Як дасть обнятися, то дасть 7 поцыуватися (Як ся дасть обняти, то ся дасть 7 поцглувати)[там само]. Зазначимо також, що в деяких регюнах Укра!ни штимш зв'язки до одруження не були абсолютним табу 1 не становили загрози для майбутнього шлюбу молодих жшок. Це було своерщне випробування майбутнього спшьного життя, на кшталт сучасного громадянського шлюбу.
П.Чубинський запевняв, що украшсью жшки "не страждають лшивством; у них так багато роботи { така велика звичка до пращ, що вони не могли набути схильност до лшощ1в. Причиною цього е умови життя { розподш пращ" [8, с.12]. Проте з1браний нами фактичний матер1ал свщчить про цшком протилежне явище: група "Л1нощ1" натчуе аж 17 ФО. На нашу думку, причиною тако! розб!жносп тверджень П.Чубинського 1 фразеолопчного фактажу е, по-перше, цшковите засу-дження { неприйняття лшощ1в, а, по-друге, - нечгтке розмежування понять "лшива" (Як до дша, так 7 ала [5, с.224]; А спатки така, що мати народила гг для сну [5, с.232]) та "хвороблива", "слабка" (Хирява баба - як гирява маютра [5, с.292]).
Мабуть, рщко який фольклор, окр1м укра!нського, вщображае родинн1 ситуацИ', у яких жшка дом1нуе над чолов1ком, а то й побивае його за "ледачють". Вщносна незалежн1сть укра!нсько! ж1нки пов'язана з традищями, що склалися через вимушену в1дсутн1сть чолов1к1в. Адже Укра!на тривалий час перебувала у вир1 визвольно! боротьби, в1дбувалось формування козацтва I под., що, природно, вщволшало чолов1к1в в1д р1дних дом1вок. За цих обставин ж1нка змушена була брати на себе вс1 обов'язки забезпечення життед1яльност1 с1м'!, { це не могло не позначитися на особливостях !! поведшки { рисах характеру. Тому украшськш ж1нц1 властив1 "Хитр1сть" (13 ФО) - З бабою 7 д1дько справу програв [5, с.187];Б,ила Хима Свдокима, тшла позивати; присудили Свдокиму ще й Химу прохати[5, с.257];"Вперт1сть" (13 ФО) - Уперта, як свиня[5, с. 71]; 1й кажеш "овес", а вона каже "гречка"[5, с. 72]; "УмЫня за себе постояти" (5 ФО) - Не плюй, бо вона й сама чв1ркне [5, с.84]; Дала не дала, а в морду не бий[5, с.86]; "Метикуват1сть" (9 ФО) - Як зумыа, так 7 стла (заствала)[5, с.133]; За городом левада, де з1бралася громада: ж1нка мужа продала за три копи без шага[5, с. 188] та "Норовлив1сть" (5 ФО) - Норовиста, як кобила[5, с. 72]; I не говори накриво - вона зараз на цабе [там само]. I цшком слушно зауважують Л.Омельченко та В.Стахневич, що "узвичаений розподш ролей на сьогодш закршлений у свщомосп сучасного подружжя, оскшьки вш передбачае вщносну р1вноправн1сть чоловша та жшки, вщповщае сучасним вимогам сусп1льства щодо активно! учасп ж1нок у профес1йних сферах" [11, с. 222].
Одшею з характерних рис укра!нки е !! балакуч1сть, пор1вняймо: Муж крамар, жона крамарка: в1н 7з двора, а у ж1нки ярмарка (розмови) [5, с. 188]; Два жиди 7 дв1
невiсти (три баби) зроблять ярмарок у мiстi [5, с. 169]; Як двi баби та гуска, то увесь базар [5, с. 188]; Двi баби - торг, а три - ярмарка [там само]. Семантична група "Балакучкть" складаеться з 20 фразеологiзмiв. На тдтвердження надмiрно! жшочо! балакучосн знаходимо таку думку: "Укра!нсью жшки завжди цокотухи, люблять говорити без юнця та ще й з уживанням рухiв рук" Припускаемо, що саме ця риса характеру i е причиною того, що "казкотворча практика вважалася жшочою справою" [12, с. 62] та й "засобами вербально! маги володдать краще жiночi персонажi" [12, с. 101].
Погляд на жшку як на ютоту iз нижчим рiвнем iнтелекту, анiж у чоловiка, насаджуеться використанням таких фразеологiзмiв: Перейшов на дiвочий (дитячий) розум (дурний) [5, с. 136]; У жшки волосся довге, а розум короткий[10, с. 250]. У статп А. !вченка "Негативна характеристика розумових здiбностей людини фразеологи серболужицько! та укра!нсько! мов" (1990) знаходимо цiкаву класифiкацiю розумових здiбностей людини загалом ("дурний", "дуже дурний", "тупий", "божевiльний", "зовсiм не тямити у яюйсь справi", "голосно, без причини смiятися", "заплутатися в нескладнш ситуацi!", "розумний", "дуже розумний" ) i виокремлюемо iндивiдуальну модель на позначення рiвня iнтелекту жшки зокрема: "дурний (-а) + як + птах = дуже дурний (-а)" [13, с. 148], примiром, Безглузда, як синиця [5, с. 178]. Семантична група "Дуршть" налiчуе 14 фразеологiзмiв.
В. Коваль у статп "Слов'янська етнофразеолопя в тендерному аспекн" (2005) подае перелш власне жшочих, стереотипно зумовлених, негативних рис характеру: 1) схильшсть до сварок (побутових); 2) схильнiсть, розсердившись, зчиняти бучу; 3) схильнiсть до заздрощiв та плiток [2, с. 84-85]. Наш фактичний матерiал дозволяе розглядати у межах першо! зазначено! групи таю риси характеру укра!нських жшок - "В'Идлив^ть" (6 ФО) та "Метушлив^ть" (8 ФО), наприклад: "Ти, Тандзю, сама знаеш, - навщо ж мене ще питаеш?" - "Тим не зичу тобi лиха, - розкажи, будь ласкав, стиха!" (в'гдлива)[5, с. 74]; Не хватайся, як потвна зaмiж [10, с. 265]; Як перегжджа сваха (метушлива)[6, 2, с. 780]. У межах друго! - фразеолопзми зi значенням "Криклив^ть, к:теричтсть" (22 ФО): Лаяла, лаяла - насилу цше село перелаяла[5, с. 84]; Оттак, маттко, лихi люди! Як напало на мене семеро перекупок, то ледве вiдгризлaся[там само]; Ота ротата (пащекувата) - на все село[5, с. 266]. Третя група зазначено! вище статп вщповщае нашш семантичнш груш "Плткарство", яка об'еднуе 30 фразеологiзмiв, наприклад: Мати на кладц (нарiчцi) прала, та там i чула [5, с. 147]; Не бачила очком, то не бреши язичком [5, с.147]; Брехали твоег матерi дочки, та й ти з ними [там само]; Це така правда, як ти попадя [5, с. 148]. В.Коваль у вказанш розвщщ зазначае: "Представники сильно! стан також не позбавлеш таких вад" [2, с. 85], проте щ вади вважають суто жшочим ганджем.
А. Емiрова тдкреслюе, що "здатшсть ФО змальовувати негативно жшку очима чоловша (В баби язик, як лопатань [5, с. 188]; Свинка та жтка едим права мають [5, с. 169]; Не довiряй коневi в полi, а жтщ - вдома [11, с. 261]) вища, ашж -негативна оцшка чоловша очима жшки (Як заставить по курячт, Сидiр кудку-дакае[5, с. 188]; Хоч мужичок з кулачок, та мужня жона [10, с. 252]; шюстраци нашь - !.С.)" [1, с. 165]. Складаеться досить дивна ситуащя, адже проведене нами
дослщження, зокрема студдавання народознавчо! лггератури, вказуе на важливу (якщо не головну) роль укра!нсько! жшки в с1м'!: "В загальному можна сказати, що структура укра!нсько! родини зберегла дуже багато рис матр1архально! родини. I це мае далекойдуч! наслщки для виховання { формування характеру укра!нсько! людини" [14, с.86]. Тобто, зауважуемо парадокс: норми поведшки, характер, мораль, щеал людини, життева настанова в укра!нця шдпорядковаш нормам { цш-ностям, типовим для жшки. Чоловш бачить не злу (група "Зл1сть" представлена 22 ФО: То Язя з пекла родом [5, с.76]) та брехливу (група "Брехлив1сть" натчуе 22 фразеолопзми: Жтоцька клятьба дурно йде - так, як мимо сухого дерева втер гуде [5, с.97]), а тиху, лапдну, добру (на позначення таких рис фшсуемо лише 4 ФО: Молодиця як тихеел1то [5, с.176]; Як неба прихилила до нього [5, с.187]).
Отже, чоловш обирае т риси, яю притаманш для жшочо! свщомосп. Звщси й випливае висока оцшка таких рис характеру, як добродушнють, шжшсть, м'яюсть, сердечшсть як "прикмет щеально! людини" Проте вибраний нами фразеолопчний матер1ал репрезентуе цшком протилежну картину: тематична група "Внутршш якосп" складаеться з двох полярних тдгруп - "Негативш внутршш якост!" та "Позитивш внутршш якосп", при цьому перша тдгрупа представлена 295 ФО, а друга - лише 67. Г. Лозко зазначае, що "окрема особиспсть не розкривае у повному обсяз! нацюнальний характер. Елементами нацюнального характеру (його складниками) можуть бути окрем! сощально-психолопчш риси, а не характери окремих ¿ндивдав" [15, с.80]. Тому поняття "нац1ональний характер" - це, перш за все, типов! якосп та особливосп етн1чно! групи, об'еднано! спшьною територ1ею, мовною та культурно-звичаевою ютор1ею, в1дм1нною в1д 1нших народ1в. Типов1, тобто притаманн1 б1льшост1 представник1в етносу. Наприклад, Кисла Оришка[5, с.276] - це "тонкосл1зка". Проте, певно, помилково було би стверджувати, що вс1 Оришки плаксив!. Одшею з основних причин витворюваносп фразеолог!зму, за А. Левшим-Штайнманном, е те, що "вш (фразеолог!зм - 1.С.) був створений одшею людиною" [4, с.474], ! зараз досить складно сказати, чи була ця людина неупереджена у сво!й оцшщ. Так, усна народна творчють в!дбивае нац!ональну самобутн!сть етносу, проте варто пам'ятати, що такий критерш е досить суб'ективним щодо окремих !ндивщ!в вже хоча б тому, що бшьшють ФО -результат незвичайних, курйозних випадк!в.
Список лггератури
1. Эмирова А. Оппозиция "мужчина - женщина" в русской фразеологии // Грани слова: Сб. научн. ст. к 65-летию проф. В.М.Мокиенко. - М.: ООО "Изд-во ЭЛПИС", 2005. - С. 165-169.
2. Коваль В. Славянская этнофразеология в гендерном аспекте // Грани слова: Сб. научн. ст. к 65-летию проф. В.М.Мокиенко. - М.: ООО "Изд-во ЭЛПИС", 2005. - С. 82-88.
3. Кравець В.П. Iсторiя Гендерно! педагопки. Навч. поаб. - Тернопшь: Джура, 2005. - 440 с.
4. Левин-Штайнманн А. Картина мира - Род / Пол - Язык // Грани слова: Сб. научн. ст. к 65-летию проф. В.М.Мокиенко. - М.: ООО "Изд-во ЭЛПИС", 2005. - С. 469-476.
5. Укра!нсью при^в'я, приказки i таке шше. Уклав М.Номис / Упорядкув., прим. та вступна ст. М.М.Пазяка. - К.: Лийдь, 2003. - 352 с.
6. Фразеолопчний словник укра!нсько! мови / Уклад. Бшоноженко В.М. та ш. - К.: Наук. думка, 1999. - Кн. 1-2. - 984 с.
7. Ужченко В.Д. Весшьш фразеолопзми // Укр. мова i л^. в школ^ - 1991. - № 5. - С. 86-88.
8. Чубинський П. Труды этнографическо-статистической экспедицш въ в Западно-русськш край / Упоряд.: Мушч Н., Серебрiй В. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. - 128 с.
9. Митрополит 1ларюн. Форми побрання молодих // Митрополит 1ларюн. Дохристиянсью вiрування укра'шського народу: Iст.-релiг. моногр. - К.: АТ "Обереги", 1992. - С. 357-362.
10. Климентш Зшовпв. Вiршi. Приповiстi посполитi / Упоряд. Кмчук В.В. - К.: наук. думка, 1971. -401 с.
11. Омельченко Л., Стахневич В. Гендерно-рольовi стереотипи як чинники конфлк™ у молодш Ым'! // Жiнка в наущ та освiтi: минуле, сучаснiсть, майбутне. Матерiали III Мiжнарод. наук.-практ. конф. та II Мiжнарод. конф. "Гендерний компонент у структурi вищо! техшчно! освiти та природничих наук". - К., 2005. - С. 220-225.
12. Давидюк В. Первюна мiфологiя укра'шського фольклору. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. - 310 с.
13. Ьченко А.О. Негативна характеристика розумових здiбностей людини фразеологп серболужицько! та укра1нсько1 мов // Проблеми слов'янознавства. - Львiв, 1990. - Вип. 41. - С. 146-149.
14. Украшська душа. - К.: Фенкс, 1992. - С. 84-92.
15. Лозко Г.С. Укра!нське народознавство. - 3-те вид. - Х.: Вид-во "Див", 2005. - 472
Стефанец И. В., Свердан Т.П. Языково-психологический образ женщины в украинской фразеологии (внутренние качества) /И. В. Стефанец, Т.П. Свердан// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2011. - Т. 24 (63), №1 Ч.2. - С. 137-143
В статье рассматриваются особенности функционирования украинских фразеологизмов, характеризирующих внутренние качества женщины.
Ключевые слова: фразеология, фразеологическая единица, языково-психологический образ, женщина, внутренние качества.
Stefanets I.V., Sverdan T.P. Language-psychological image of a woman in Ukrainian phraseology (inner qualities) / I.V.Stefanets, T.P. Sverdan // Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Phylology. Social communications.- 2011. - V.24 (63), №1 P.2. - P. 137-143
The articles is about the peculiarities of Ukrainian idioms' functioning which characterize inner woman's qualities.
Key words: phraseology, phraseological unit (idiom), language-psychological image, woman, inner qualities.
Стаття надШшла до редакци 13 вересня 2010 року
