CC BY
103
ШШПГСЫЛЙ СТОМАТОЛОПЧНИЙ АЛЫЫАНАк 2008, N»3
УАК 616.314-76-089.843
НЕЗН1МН1 ПОКРИВН1 ПРОТЕЗИ НА СУБПЕРЮСТАДЬНИХ 1МПЛАНТАТАХ
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматологЫна академ'т"
Д. М. Король
Загальновщомими вар1антами протезування на ¡мплантатах е виготовлення зымноУ, незымноУ чи умовно-зымноУ ортопедичноТ конструкций Кожен ¡з цих вар1антв мае показания та протипоказання до застосування, своТ переваги \ недолги [1,7, 8,13,18, 21].
Метою цюУ роботи було визначення критермв застосування так званих покривних конструкцм на субперюстальних ¡мплантатах, що мають незымний споаб фжеаци на опорах
У л1тературних джерелах ми не знайшли ч1ткого та однозначного визначення поняття «покривний протез». Але зрозумто, що основною рисою под1бноУ конструкцм е не ттьки можливють розт зшування природних чи штучних опор усередиы протеза, а й перекриття прилеглих до цих опор тканин [27]. При цьому розташування фксуючих елементю може не зб1гатися з розмщенням штучних зуб1в. Проекте кажучи, ф1ксуюч1 елементи «ховаються» в ясеннт частит протеза [27].
Зовж ця конструкфя буде представлена штучними зубами з1 штучним ясенним краем (ясенна маска). За матер1алами для виготовлення таю протези можуть бути металоакриловими та металокерамнними.
3 метою пщвищення мщносп конструкци та задля зручносл точного розташування фксуючих елемен-т1в покривний протез армують металевим каркасом.
На нашу думку, показаниям до застосування покривного протеза е досить велию дефекти зубних ряд1в, особливо Т1, що супроводжуються зменшенням висоти альвеолярноУ частини щелепи чи змЫою зовншнього вигляду пародонтал^чоУ дтянки. До таких ситуацм можнг вщнести дефекти зубних ряд1в теля давшх видалень зубт (локальна чи генерал1зована атрофы альвеолярного вщростхэ, деформацм альвеолярного вщростка, дефекти альвеолярного вщростка теля колишжх х1рурпчних втручань, дефекти м'яких тканин).
Позитива риси незшмноУ конструкцм таю: психолопчний комфорт патента; простота на етапах лабораторного виготовлення; можливють фшеацм протеза пюля препарування опор; простота фкеацй, яка нюелюе неточнють вщливки металевого каркаса; можливють вщтворення повноцжноУ оклюзмноУ поверхы; можливють отримання доброго косметич-ного результату [9,10,15,16,17].
•Незважаючи на це, протези, що цементуються,
мають \ значы недолги [14,19,20]. За л1тературними даними, ц1 недолки можуть проявляти себе вже через 2-3 роки користування [6]. На пщстав1 скарг хворих, даних клЫнного обстеження та рентгенолопчного контролю в 57 пашентш мали мюце:
• краУ навислих коронок (87,3%);
• нещшьне коайове прилягання коронок до опор (43,4%);
• пер1ап1кальн1 змжи опорних зуб1в (35,1 %);
• порушення естетики (34,5%), серед яких невдоволення кольором чи формою коронок (27,9%) та оголення кореня (6,6%);
• неадекватна форма протезт (13,2%), зокрема вщеутнють контаюпв з антагонютами (6,6%), оклюзшж порушення (3,2%), занадто великий промивний простю пщ промжною части ною (3,4%);
• сколювання керамнного облицювання (10,1%);
• переломи протезю (8,3%);
• порушення фкеаципротезт (8,0%);
• рухомють опорних зубю (4,9%);
• патолопя крайового пародонта (3,5%);
• втрата сусщых зуб1в та необхщнють зм1ни конструкцм протеза (1,1 %).
Таю висновки знаходяться в контексл загальних уявлень про етюлопю ускладнень пюля цементу-вання протезю [5, 12]. Узагальнюючи ц1 висновки, пщкреслимо, що бтьшють недолмв е наслщками помилок лкаря та зубного технка на ркзних етапах виготовлення протеза.
Позитивним можна вважати той факт, що високий вщеоток (8-31%) так званих бюлопчних ускладнень шеля незымноУ фжеацм протез1в можна не боати до уваги в раз1 протезування на субперюстальному ¡мплантат1 [9].
Ц1кав1 результати дало обстеження 102 комб1но-ваних металоакрилових та металопластмасових коронок через 8-15 роюв функцюнування. У 29 коронок була виявлена значна стерпеть, у 10 випадках - трщина облицювання, у 40 % - значна зношенють та ушкодження коронок. Кр1м того, в контрольний термЫ субпнпвальне розм1щення краУв коронок ¡з вестибулярного боку збереглося лише в 16% випадюв
Бтьше того, за даними закордонних авторш, незшмж метало-акрилов1 та металопластмаиов1 протези можуть набувати косметичних та конструк-щйних недолмв, що потребуватиме Ух реставрацм чи переробки вже через 2-3 роки [28,32].
Результати тривалого контролю (5-7 роюв) протетичного лкування на внутр1шньоюсткових ¡мплантатах [2, 4] демонструють схож1 дани на
ММНЯЬШ* ОТОШОЛОГ1ЧНИК ГЛЫИАШ 2008, №3
иЬстеженн! 92 пацюнлв виявляли порушення цтосл облицюван ня, пов'язан1 з1 стираниям пластмаси на жувальжй поверхж моляр1в [25].
Розвиток сучасноУ стоматологм дае можливють проведения кл!н1чноТреставрацм протеза в порожний рота. Перш за все такий спос!б виправдовуе себе при реставрацн облицювання. Залежно вщ облицю-вального матер1алу таку реставрацию можна проводити шляхом мехажчного (ретенц!йного) кр!плення ново1 порцм матер1алу або шляхом силанування (протравлювання) ¡з подальшим застосуванням класичнш адгезивно! техжки [28, 32]. Незважаючи на це, йльшють ¡з зазначених вище ускладнень незн!много протезуваиня потребуватиме зняття протеза з подальшою його лабораторною реставра! ¡ею чи повною переробкою [6].
Великим комплексом проблем слщ вважати ускладнення, що мають ризик розвитися навколо ¡мпластрукцм, а саме: мукозит, пперплазт ясенноТ манжетки перммплантит [21].
У вах цих випадках ситуацю може потребувати механнного зняття протеза шляхом збиття чи ул ьтразву <овоТ дм. Другий вар1ант не зарекомендував себе на ирактищ, особливо коли необхщно зняти велику за юлыастю опор конструкшю
Ще одна проблема незымного протезування на ¡мплантатах - ризик спонтанного часткового чи повного зняття протез1в [6, 7, 8, 17, 24]. На довготри! алють фксуючоУ дм цементу впливають таю фактори як вид цементу, яюсть замшування цементу; щтьнють крайового прилягання; висота опорних головок та кут ТхнЬс слнок; наявнють ретенцм на фжсуючих поверхнях; мехажчж навантаження, що д1ють на ¡мпластрукшю.
Часткове розцементування протеза слщ вважати найбшьшою загрозою для подальшого функцюну-вання вс1е'| системи (протез - ¡мплантат - кюткове ложе), особливо коли в конструкц!ю включеж поиродн зуби. Така ситуацт призводить до неадеквгтних бюмехажчних навантажень як на опори, на яких протез розцементувався, так \ на опори, до фжс|ц11 ще збережена [21,25].
До огновних факторш профтактики ускладнень належат »: якють виготовлення протезт, зокрема прецизтного литва каркаса, та точжсть його спювщношення до уступю опор \ ясенного краю; рацюнальне препарування опор та вибф адекватного матер1алу для ф1ксаци протеза; своечасне терапев-тичне I пародонтолопчне лкування; регулярж контрол ж огляди не рщше 1 разу за 6 мюяцю.
Бты лсть ускладнень залишаеться актуальною I для про езування на субперюстальних ¡мплантатах [11, 23, 26]. Слщ зазначити, що виготовлення субперюстального ¡мплантата вщбуваеться за такими ж принципами, що \ каркаса протеза, гому особливу увагу слщ звернути на планування та виготовлення протетичних елеменлв ¡мплантата. Осктьки марпнальна адаптацт протеза е вири шальним фактором у досягненж довготривалого позитивного результату, важливим е точне прилягання краю протеза до ¡мплантатного устугу [22].
Важпиве питания, що розглядаеться в лтератур!, - це етап препарування опор [20]. Сучасж дослщя зння спрямоваж на пошук оптимальних
техжк препарування та створення оптимальних форм вщпрепарованих зуб1в [9]. Ретельне планування форми ортопедичних головок ¡мплантата дозволяь зже на лабораторному етап! створити паралельж опори як найпридатыин для фшсацм. При цьому з'являеться можливють вщмовитися вщ клшнного препарування опор. Це значно пришвидшуета спрощуе протезування.
Досвщ вггчизняних автор1в указуе на необхщжсть чп-кого розмежування протеза та перимплантатних тканин. У субперюстальжй конструкцм цього можна досягти шляхом переходу широкого уступу в тонку шийку [11, 24,26]. При цьому висоту шийки обирають та створюють, зважаючи на фенотип ясен, який визначають при першому жрурпчному втручанж (класична двохетапна субперюстальна ¡мплантацт). Для довготривалого благополуччя перимплантатних тканин велике значения також мае ретельне пол1рування шийки ¡мплантата.
Такий пщхщ сприяе щшьному охопленню опор м'якими тканинами, запоб1гае мехажчному подраз-ненню ясенного краю, спрощуе самостмний та професмний ппежчний догляд за ¡мпластрукцюю. У деяких ситуацтх таке специф1чне моделювання головок ¡мплантата суперечить вимогам косметич-ност1, але ясенна маск< протеза найчаслше перекривае ва металев! елементи, що можуть бути помтними.
Проблема косметичного протезування стае ще актуальжшою в раз! застосування в рол! опор внутршньоюсткових ¡мплантат1в. Науков! та кл!н!чн! пошуки вдосконалення ведуться одразу кшькома напрямками (пластика м'яких тканин, використання специфнних ясенних формувачю, застосування керам!чних транспнпвальних елеменлв, використання надмщноУ керам!ки для виготовлення ¡ндивщуаль-них ортопедичних головок, виготовлення безме-талових протез!в) [3, 22, 30, 31]. 1ндивщуапьне виготовлення субпер!остальних ¡мплантат!в в умовах звичайних зубо - техжчних лабораторж та недостатн!й досвщ практично'!' роботи не дозволяють поки що застосовувати под1бн вар!анти покращення косметики ! запишають широк! перспективи розробки цюТтеми.
Зовн! незжмж покривж конструкцм' нагадують звичайн! зжмЕ протези. Але принципова рюниця полягае в тому, що цементований протез залишиться в порожниж рота протягом багатьох роюв. Це змушуе зосередитися на вщтворенж вах анатом1чних особливостей штучних ясен та в!дм!нн!й якосл виготовлення протеза [29]. Ц! заходи допоможуть пац!енту швидко адаптуватися до протеза, а в перспектив! слугуватимуть над!йною профтактикою запальних ускладнень навколо ¡мпластрукцм. Косметичне значения пластмасових ясен у покривжй конструкцм важко переоцшити. Тому слщ використо-вувати весь наявний арсенал можливостей полтшення «природност1», а саме: ретельне маскування металевого каркаса спец1альними лаками, що не допускають просвнування кр1зь пластмасу; перекриття металевих епементю протеза достатн!м облицювальним шаром пластмаси; пщб!р необхщного вщлнку базисноТ пластмаси в1дповщно до прилеглих тканин; застосування пластмас з
УКРДШСЬНИЙ СТОМШШОПЧКИК АЛЫДАШ 2008, Нй
каптярним малюнком; максимальне ыдтворення анатом1чного рельефу (ыпжзубж сосочки та вестибулярний контур альвеолярного вщростка).
1ндивщуальне планування конструкцп субперю-стального ¡мплантата дозволяе створити максимально правильне розташування опорних головок в 'х необхщжй юлькосп незалежно вщ анатом1чних умов щелепноТ юстки; забезпечуе яюсну фшсащю протеза вщповщно до конкретно1!' клМчноТ ситуацм.
Найприйнятжшим для широкого практичного застосування слщ вважати металоармований протез ¡з гаржтурними штучними зубами та ясенною маскою. Оптимальний варгант фксацм покривного протеза на субперюстальному ¡мплантат1 - це ригельна, замкова чи гвинтова фшсацш, що забезпечуе послйний в1льний доступ до протеза та перимплантатних дтянок.
Отже, виготовлення покривних протез1в незжм-ного типу на субперюстальних ¡мплантатах не можна вважати найкращим вар1антом ¡з точки зору довготривалого контролю, але саме такий вар1ант фксаци залишаеться на сьогодж технолопчно найдоступжшим для виконання в сучасних умовах надання стоматолопчноТ допомоги населению УкраТни.
Штература
1. Алтынбеков К.Д. Изготовление съемных зубных конструкций с опорой на дентальные имплантаты при выраженной атрофии нижней челюсти //Клиническая имплантология и стоматология- 2001. - №1 -2 (15-16).
2. Беляев С.Г. Оккпюзионные аспекты в лечении концевых дефектов зубного ряда нижней челюсти с использованием внутрикостных имплан-татов //Клиническая имплантология и стоматология.-
2002.-№1-2(19-20). - С.40 -43.
3. Бенаму Андре. Имплантаты с керамической трансгингивальной частью: эстетические и пародонтальные результаты // Современная стоматология,- 2003. - №1. - С.83 - 86.
4. Вовк В.Е. Остеоконструкционные параллели в дентальной имплантологии // Клиническая имплантология и стоматология,- 2002. - №1 -2 (19-20). -С.30-34.
5. Воробьев В.А. Выбор конструкции зубних протезов и имплантатных систем на основе программного математического моделирования при лечении больных с различными дефектами зубних рядов //Автореф. дис... .д.мед. н. - Омск, 1997.-20 с.
6. Грицай И.Г. Исследование причин снятия несъемных зубных протезов // Институт стоматологии.- 2004. - №1. -С.78- 79.
7. Заблоцкий Я.В. Новая философия ортопедического лечения включенных дефектов зубних рядов несъемными протезами с использованием имплантатов // Современная стоматология.-
2003. - №2. - С.93 — 101.
8. Заболоцький Я.В. Незжмж протези з опорою на ¡мплантати при повжй вщсутност1 зубт, спричинешй множинними видаленнями // Современная стоматология.- 2005. - №4. - С. 139 -146.
9. Козицина С И., Макарова А.Н., Обиджанов С.Г. Особенности планирования и выбора конструкции ортопедического лечения при одностороннем концевом дефекте, локализованном на верхней челюсти //Институт стоматологии.- 2003. -№1.-С.16-17.
10. Клаус К., Курецки Т. Индивидуальные временные протезы. Сообщение об опыте Protemp Garant (ESPE) //Современная стоматология,- 1999 -№1,-С.60-62.
11. Король Д.М., Павлиш И.В., Стрюк Э.В. Возможности и перспективы субпериостальной имплантации в повседневной клинической практике //Украшський стоматолопчний альманах.- 2005. - №1. -С 57-62.
12. Лабунец В.А. Потребность в несъемных зубных протезах и обеспеченность ими городского населения Украины // Вюник стоматологи.- 1999. -№2.-С.43-45.
13. Лебеденко И.Ю. Воронов A.B., Арутюнов С.Д., Перегудов А.Б., Налбандян К.Г., Вураки Н.К. Г.ротезирование при полном отсутствии зубов протезами с двухслойными базисами. Современный взгляд на проблему // Клиническая имплантология и стоматоло ия,- 200 - №1-2(15-16). - С.102 -106.
14. Леоненко П.В. Диагностика реакций непереносимости на сплавы металлов зубних протезов //Современная стоматология,- 2003 - №2. -С 110-115.
15. Макарьевский И.Г. Стабилизация мостовид-ных протезов при импластрукции двухсторонних концевых дефектов зубного ряда (клинические наблюдения) // Клиническая имплантология и стоматология,-2002. -№1-2 (19-20).-С.36-38.
16. Мунтян Л.М., Беляев Е.В. Вивчення потреби населення м. ВЫниц1 i ВшницькоТ области в незымних протезах з опорою на ¡мплантати// Наук.-практ. конф «Сучасж технологи лкування та профтактики ортопедичних та ортодонтичних хворих». - ВЫниця, 2003.-С.53-54.
17. Ожоган З.Р. Характеристика современных материалов для фиксации несъемных конструкций зубных протезов // Современная стоматология.-2^00. - №2. - С.79 -81.
18. Олесова В.Н., Давтян A.M., Гришин А.Р., Перевезенцев А.П. и др. Замковые крепления протезов в клинике ортопедической имплантологии //Институт стоматологии.- 2000. - №3 (8). - С.40 -42.
19. Онищенко B.C., Беда В.И., Овчаренко АН , Тодорович М. Возмещение дефектов зубных рядов цельнолитыми конструкциями несъемных зубних протезов //СовремР"«ая сгомагалошя.-2000. - №2.-С.85-88.
20. Павленко В.М., Арендарюк В.H , Павленко М.А., Ступницкая E.H. Подготовка зубов пациентов при протезировании несъемными протезами // Современная стоматология.- 2003. - №1. - С.97- 99.
21. Параскевич В.Л. Дентальная имплантология. - Минск: ООО «Юнипресс»,2002.-364с.
22. Пешко А.А Улучшение маргинальной адаптации металлокерамических конструкций II Современная стоматология,- 2003. - №1. - С. 101 -103.
23. Семенченко Г.И., Сенников О.Н. Применение субпериостальных имплантатов при замещении полных и частичных дефектов зубных рядов //Вюник
yKPAÏHCbKlilr СТОМАТ0Л0Г1ЧКИЙ АЛЬМАНАХ ЖЬ, ИвГ
стоматологи. -1995. - №4. - С.267-270.
24 Суров О.Н. Зубное протезирование на имплантатах.-М.: Медицина, 1993.-208 с.
25. Сухарев М.Ф., Шпынова A.M. Анализ отдаленных результатов протезирования с использованием внутрикостных имплантатов // Клиническая имплантология и стоматология.- 2001. -№1-2(15-16).-С.95-102.
26. Чертов С.А., Мосейко A.A., Кищенко М.А. Опыт применения дентальных субпериостальных имплантатов из титана // УкраУнський стомато-лопчнийал .манах,-2006.-№2.-С.60-64.
27. Щерба П.В. Перекрывающие протезы: исторические аспекты и современные тенденции // Современная стоматология.- 2003. - №1. - С.93 - 99.
28. Hana Hubalcova, Jindrich Charvat, Tatjana Dostalova. Классические облицованные коронки. Оценка спустя 8-15 лет службы //Новое в стоматологии.- 2004. - №3(119). - С.68 - 72.
29. Krillke M. Починка базисов съемных протезов с помощью Ufi Gel hard С // Новое в стоматологии, 2004. - №2И18).-С.97-98.
30. Lothar Voelkl CERCON - система изготовления цельнокерамических реставраций по технологии САМ (computer aided manufacturing) от Degussa Dental // Современная стоматология, 2003. -№1.-С.120-122.
31. Thomas Sefranek Безлоскутный метод непосредственной имплантации и функциональной нагрузки одиночных имплантатов Astra Tech ST во фронтальном отделе верхней челюсти // Новое в стоматологии, 2004. - №5(121 ). - С.63 - 66.
32. Jindrich Charvat, Tatjana Dostalova, Hana Hubalcovs Восстановление металлокерамических протезоп II Новое в стоматологии, 2004,- №4 (120). -С.106-110.
Стаття над1йшла 26.03.2008 р.
резюме
Автором рассмотрены преимущества, недостатки и методы профилактики осложнений при протезировании пациентов несъемными покрывными протезами. Доказано, что индивидуальное планирование конструкции субпериостального имплантата позволяет создать максимально верное расположение опорных головок в их необходимом количестве и обеспечивает качественную фиксацию протеза, выходя из конкретной клинической ситуации.
Ключевые слова: субпериостальный имплан-тат, несъемные покровные протезы, фиксация протезов.
Summary
Advantages, disadvantages and propnylaxis methods of the complications in case of patients' prosthesis with the fixed overdentures are studied by the author. It is founded that the individual planning of subperiosteal implant construction allows creating the most correct location of supporting heads at their essential quantity and provides the qualitative prosthesis fixation, taking into consideration a particular clinical case.
